CC BY
18
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
hornbeam-beech suboakery had been studied. It was shown that such a forest planting is considerably high-performance and stable. The general volume of stems wood of the planting was 417 M3/ha. The averaged diameter was 0,203 m and averaged height was 17,3 m. The averaged increment of the general volume was 9,3 M3/ha. The volume of basic woody stems (without branch stems) was 271 M3/ha. Its averaged diameter was 0,203 m and averaged height was 17,4 m. Averaged increment of basic stems during 14 years period was 6,0 M3/ha. General basic wood increment was 15,0 M3/ha.
Keywords: forest planting, arborvitae American, volume wood on the stems, fixing the price indexes. _
УДК630*[4+176.322.2+556.51](477.87) Астр. 1.Ф. Шишканинець;
проф. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
САН1ТАРНИЙ СТАН ПРСЬКИХ БУКОВИХ Л1СОСТАН1В У ВЕРХН1Й ТЕЧН БАСЕЙНУ Р1ЧКИ ЛАТОРИЦЯ
Розглянуто сучасний стан букових люосташв, з'ясовано особливост 1хнього вси-хання залежно вщ люшничо-таксацшних показниюв. Встановлено, що буковi деревос-тани за участю бука лiсового е ослаблеш за санiтарним станом i середньо пошкодженi за ступенем деградацн !хнього фотосинтетичного апарату. Букняки, що ростуть в уло-говинах на схилах швшчно! експозицп, найчастше пошкоджуються в^овалами.
Ключовi слова: санiтарний стан, буковi деревостани, стiйкiсть насаджень, iндекс саштарного стану, дефолiацiя.
Оцiнка стану лiсiв, у зв'язку iз впливом рiзних антропогенних чинникiв, потрiбна для прогнозування процесу !х ослаблення, розроблення i вдосконален-ня лiсогосподарських заходав щодо пiдвищення стiйкостi та продуктивностi ль состанiв. Це питания стае особливо актуальним на фонi тенденцл до зростання величини основних кшматпчних показниюв в район дослiджень [4].
Мета дослщження. Визначення санiтарного стану букових насаджень, що належать до рiзних вшових груп в райош прських букових лiсiв басейну рiчки Латориця.
Об'екти та методика дослвджень. Для проведення дослiджения було закладено пробнi площi у букових лкостанах найпоширенiших типах лiсу [3, 6] Свалявського та Верхньоволовецького лiсництвах ДП "Свалявське лiсове гос-подарство" та "Воловецьке лiсове господарство" вiдповiдно, а також фш1 "Во-ловецьке лкове агропромислове господарство".
Оцiнку саштарного стану здшснювали шляхом 1х детального обстежен-ня на тимчасових пробних площах, закладених у мiшаних та чистих бучинах рiзного вiку та повноти. Шд час обстеження деревосташв оцiнювали категорiю стану всiх дерев на пробних площах [5], втрати асимшяцшного апарату [1], за-селешсть дерев збудниками хвороб [5]. Для оцшки дефолiацií використано атлас втрат асимiляцiйного апарату лiсових дерев [7]. За дефолiацiею дерев визна-чали середню величину ознаки для деревно1 породи та деревостану, i вiдносили лiсостан до одного з чотирьох ступенiв ушкодження: без ушкоджень (0) - дефо-лiацiя <10 %; слабо ушкодженi (1) - дефолiацiя 11-25 %; середньо ушкоджеш (2) - 26-60 %; дуже ушкодженi (3) - 61-100 %.
Результати досл1джень. Оцiнка санiтарного стану букових деревоста-н1в, якi зростають в умовах гiрських букових лiсiв басейну рiчки Латориця, показала, що вони е ослаблими (табл.).
28
Збiрник науково-техшчних праць
61
0Я1Э(1в1011Э01 ЭЯ0.М(1В11-0Я01ВЭ В.1. ЭЯ0Э1ХС 'X
Оч ил ю - - 3 ¡в»
о № я п 01 я 0 01 я а Й я р т 01 я 0 т 01 я п 01 я Тип люу
Ияр.:10Бкл+Яв м р 0 01 я ¡3 9Бкл1Яв +Взш ЧО + 5? со § £ 2 ш 0 01 я ЮБкл+Гз 00 01 я -1 со 8Бкл1Яв1Гз ил Склад насадження
ил СТ\ о 4^ ил 42- ил о оч ил ил ил 42- В1к, роки
р к> о оо р р р 00 р ЧО ил р ЧО ил р ЧО ил ил Вщносна по-внота
1 Разом я сп я ¡э СП я Ьз 1 Разом Ьа я 01 я 1 Разом Ьз И 03 *еГ ш СП я Й СП я Й 1 Разом -1 ол 01 я Ьз НО р ы о ж Ьа я -1 ел 01 я Из р м о ^ я ил СП я ь= Оч Порода
|28,0 КЗ о о К) ил о и) 00 к> их ил р чо ил Оч ЧО о о ил ил ЧО ил 42-ЧО о о чо ил ил оч ил о о о о £ 00 кл о о о о о о к» к> оч - Розпод1л дерев за категор!ями стану, %
[41,5 К) о о 4^ У1 ил ил чО о и) си 00 оч ил ил о р ЧО ил 4^ ил о о р ил ил ЧО ил оч оч о о ОЛ оч о ил ил ил о о Оч р £ 00 м р *чо 42- о о о о к» о 00
[25,0 оч о о -й- ил К) ОЧ о ОЧ 4^ £ ил Оч 1л Оч V о о о о оо % оо оо оо о о о оо ^ ил р о р о ^ оч ю "оо ил о о ил ^ оо ил чо я
1 3,0 о о !-Л ил о о о р о р оо К) ЧО о о ил Оч ил о о ил о о р о о о о о ил оч о о ю оо "оч о <
о о о К) о о р чО о о о 00 К) ЧО о о 00 кл К) ^ о о о о о о о о о о о о о о 00 о о ил о о - <
1л о о о о ил о 00 о о "чО К) 00 То о о 1Л 00 р чо о о о чо ил 0\ о о ил ил ил К) чо ил 00 о о о о ил <1 ОЧ <
ю 1—1 ю (О 42- о К) ил оч ОЧ ЧО К1 о оо ил к> к> ъ ил ил о ЧО 42- 00 ил к> о к> ил ил оо ил о ил ил ил 42- ил 4- ю К) о ил ил ил 42-оо ил 1ндекс стану
|31.6 42-иЛ о 42- о чо ю ю к> и) м ил к> 1>Л Оч и) ил <1 00 -Й. и) о оч ил о 42» ЧО ил о ЧО кл оч 1л ы ил о кл Оч ил кл ил ил ю ил о 00 ил кл кл 00 '-Л ил Оч 42-00 о ил ЧО ил р ил ^ Дефол1ащя, %
ил - ил - - их рак Пошкоджено хворобами, %
К) - Оч трутовик несправ-жи!й
- коренева гниль
и! ил К) - ил ил 00 водян1 па-гони
^ - ю ЧО морозо-61ЙН1 трь щини Пошкоджено абютичним фактором, %
ил - кл ^ ОЧ ил ю о ил 00 (и о в1тровал, бурелом
ил ил ил оо о о ю ил ил 42- ил ил оч механ1чн1 пошко-джеиия
А
.а
V-§
а
N
чз' г*
!
Ьа
а
л
©I
к. а
'™а - сюг - 'иншсЫл ЛХЕН нинэтя иижхмлвн
Продовж. табл.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21
Бкл 51,0 42,2 4,9 2,0 0,0 0,0 1,58 28,1 1 1 19 1
8 Б3гБк ЮБкл+Гз 55 0,7 Гз 0,0 100 0,0 0,0 0,0 0,0 2,00 30,0 100
Яв 0,0 0,0 100 0,0 0,0 0,0 3,00 65,0
Разом 49,5 42,9 5,7 1,9 0,0 0,0 1,60 28,5
9 Б3гБк ЮБкл 54 0,85 Бкл 80,0 16,0 3,0 1,0 0,0 0,0 1,25 21,6 6 7
10 ОдБк ЮБкл 110 0,6 Бкл 54,0 19,0 18,0 4,0 1,0 4,0 1,91 35,0 2 4 4 2
Бкл 59,0 23,0 11,0 7,0 0,0 0,0 1,66 27,3 24 4
И Б3гБк 9Бкл1Гз 35 0,7 Гз 9,1 27,3 63,6 0,0 0,0 0,0 2,55 54,1 82
Яв 0,0 0,0 0,0 100 0,0 0,0 4,00 75,0
Разом 53,6 23,2 16,1 7,1 0,0 0,0 1,77 30,4
I яр.: ЮБкл 90 0,7 Бкл 66,1 30,6 3,2 0,0 0,0 0,0 1,37 19,2 1 4
12 Б3гБк 11 яр.: ЮБкл 40 0,3 Бкл 5,3 31,6 44,7 13,2 2,6 2,6 2,84 57,4 1 5
Разом 43,0 31,0 19,0 5,0 1,0 1,0 1,93 33,7
Бкл 47,0 44,0 6,0 0,0 1,0 2,0 1,70 27,1 5 1 1 10 8 1 2
13 БзгБк УБкл 1Гз+Яв 140 0,6 Яв 0,0 50,0 0,0 0,0 0,0 50,0 4,00 65,0
Гз 16,7 41,7 41,7 0,0 0,0 0,0 2,25 32,5 8
Разом 43,0 43,9 9,6 0,0 0,9 2,6 1,80 28,3
1ндекс 1х санiтарного стану перебувае в межах 1,25-2,12 од.; проте на першш та п'ятiй пробних площах, внаслщок пошкодження 1х вiIровалом (три-рiчноí давностi), цей показник е значно вищим i становить 3,42 од. та 4,65 од. вщповщно. Варто зазначити, що вiтровалом пошкоджена та частина деревоста-ну, яка знаходилася в улоговинi на схилах пштчно! експозицií та характеризу-валася значною зволоженiстю грунту. За даними М.1. Калiнiна [2], значна зво-ложенкть грунту у поеднаннi з сильними вiтрами е основною причиною виро-валш у лiсах.
Процес всихання букових деревостанш проявляеться сильнiше у жер-динниковому вiцi. Так, у букняках вiком 30 та 45 роив шдекс стану бука становить 2,02 од. та 2,12 од. вщповщно; а кшьккть здорових дерев бука у деревос-танах, не пошкоджених вiтровалами, е найменшою i становить 39 % та 37 % вщповщно. Дещо прший санiтарний стан дерев бука, що входять до II ярусу. 1ндекс 1х санiтарного стану змiнюеться в межах 2,56-2,84 од., а кшьккть здорових дерев становить 4,2-5,3 % вiдповiдно.
Всихання дерев бука в бшьшосп випадюв мае поодинокий характер i меншою мiрою груповий. Високий iндекс санiтарного стану жердиннитв, на наш погляд, свiдчить про несвоечасне проведения рубань догляду в молодня-ках. Стушнь ослабления та деградацп букиякiв змiнюеться залежно вщ 1х вiку, типу лiсорослинних умов, повноти та складу деревостану.
Значним чином на стiйкiсть лiсостанiв впливае склад деревостану. Чистi деревостани характеризуются трохи кращим санiтарним станом порiвняно з мiшаними. Так, iндекс саштарного стану бука перебувае в межах 1,25-2,12 од., а порщ супутнитв - 1,5-4,0 од. Вiдсоток пошкодження дерев бука раком, трутовиком несправжтм, кореневою гниллю становить 1-5 %. Майже iдентична частка (1-8 %) становлять дерева бука, пошкоджен абiотичним факторами, за винятком в^овальних пробних площ, дiапазон пошкоджень на яких змь нюеться в межах 16-65 % (див. табл.). Висока частка дерев бука пошкоджених водяними пагонами (1-24 %). Варто зауважити, що дiапазон пошкоджень дерев супутнитв, незначна кшьккть яких трапляеться на пробних площах (до 10 %), е значно вищим i змшюеться в межах 1-100 %.
Розподш дерев за ступенем деградацií фотосинтетичного апарату показав, що буковi деревостани у бшьшосп випадюв е середньо ушкодженими (див. табл.). До слабо ушкоджених вiдносять переважно чисп буковi деревостани та дерева верхнього ярусу складних букових лiсостанiв. Найбшьш ушкодженими за ступенем деградацií фотосинтетичного апарату е буковi деревостани, пошкоджеш в^овалом (перша i п'ята пробш плошд) та дерева-супутники (явiр, граб).
За результатами статистично! оброблення отриманих результатiв було розраховано регресивш моделi взаемозв'язку мiж iндексом стану, дефолiацií де-ревостанш з основними таксацшними показниками лiсостанiв. Пiд час виявлен-ня залежностi iндексу саштарного стану (1с) та дефолiацií (Б) деревостанв вiд вiку деревостану (А) i повноти деревостану (Р) отримано такi двофакторнi рш-ияния регреси та кореляцiйнi вiдношения:
1с = 94.25 - 0.004 • А - 481.93 • Р + 2.4 • Е - 8 • А2 + 0.003 • А • Р + 254.28 • Р2 Я = 0,346; ^ = 0,544; / = 2,8;
Нащональний лкотехшчний ун1верситет Укра'ши
В = 306.85 - 0.05 • А - 2659.62 • Р + 2.4 • Е - 8 • А2 + 0.05 • А • Р +1252.28 • Р2 Я = 0,669; Е = 3,246; / = 2,8. та побудовано трьохвимшрш регресивш моделi взаемозв'язку шдексу стану та дефолiацil з вжом та повнотою (рис.). З наведених даних видно, що зв'язок ш-дексу саштарного стану з таксащйними показниками (Я = 0,346) - поммрний, а дефолiацil з таксацiйними показниками (Я = 0,669) - значний.
Рис. Регресивш моделi взаемозв 'язку саштарного стану (А), та дефолiацii (Б) букнятв з повнотою деревостану та втом
Висновки. Буковi деревостани у прськш частит басейну рiчки Латори-ця е ослабленими за саштарним станом i середньо пошкодженими за ступенем деградаци 1хнього фотосинтетичного апарату. Деревостани за участю бука люо-вого, що ростуть в улоговинах на схилах швшчно! експозици, пiддаються вiтро-валам. Виявлено помiрний та значний кореляцiйний зв'язок шдексу саштарного стану деревосташв та дефолiацil з основними таксацiйними показниками, який свiдчить про комплексний характер впливу лiсiвничо-таксацiйних показникiв на процеси ослабления букових лiсостанiв.
Невчасне проведения рубань догляду та саштарних рубань у вироваль-них деревостанах - основш причини погiршення санiтарного стану букових ль сiв регiону.
Лiтература
1. Букша 1.Ф. Методичнi рекомендацг! з мотторингу лiсiв Укра1ни I рiвня / 1.Ф. Букша, М.В. Банк. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА, 2001. - 33 с.
2. КалЫн М.1. Вiтровали в прських та передгiрських регiонах Украшських Карпат / М.1. Калiнiн, 1.Ф. Калуцький, А.П. 1ванюк. - Львiв : Вид-во "Мансускрипт, 1998. - 208 с.
3. Мазепа В.Г. Продуктивтсть вологих бучин у верх1в'ях басейну рiчки Латориця / В.Г. Мазепа, 1.Ф. Шишканинець // Науковий вiсник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.4. - С. 63-67.
4. Мазепа В.Г. Тенденщ! змш ктмату на фонi циктчних коливань активностi сонця в райош верхньо! теч11 рiчки Латориця / В.Г. Мазепа, 1.Ф. Шишканинець // Науковий вшник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.5. - С. 88-93.
5. Мозолевская Е.Г. Методы лесопатологического обследования очагов стволовых вредителей и болезней леса / Е.Г. Мозолевская, О.А. Катаев, Э.С. Соколова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 152 с.
32
Зб1рник науково-техшчних праць
6. Шишканинець 1.Ф. Типологiчне оцгнювання букових люосташв у ДП "Воловецьке люо-ве господарство" / 1.Ф. Шишканинець // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Лы^в : РВВ НЛТУ Укрални. - 2013. - Вип. 23.4. - C. 63-67.
7. Borecki T. Atlas ubytku aparatu asymilacyjnego drzew lesnych / T. Borecki, A. Keczynski -Warszawa, 1992, Wyd. : Agencia Reklamowa "ATUT". - 49 s.
Шишканинец И.Ф., Мазепа В.Г. Санитарное состояние горных буковых древостоев в верхнем течении бассейна реки Латорица
Рассмотрено современное состояние буковых древостоев, выяснены особенности их усыхания в зависимости от лесоводственно-таксационных показателей. Установлено, что буковые древостои в районе исследований ослабленные по санитарному состоянию и средне поврежденные по степени деградации их фотосинтетического аппарата. Букняки, растущие в котловинах на склонах северной экспозиции, чаще всего повреждаются ветровалами.
Ключевые слова: санитарное состояние, буковые древостои, устойчивость насаждений, индекс санитарного состояния, дефолиация.
Shyshkanynets I.F., Mazepa V.H. Sanitary state of mountain beech forest stands in the Latorytsya river upstream
The present state of beech forest stands is reviewed. The peculiarities of their drying out depending on the forest valuation indices are found out. It is determined that beech stands under investigation are weakened according to their sanitary state and averagely damaged according to the degree of degradation of their photosynthetic apparatus. Beeches growing in the valleys of the south exposition's hillsides are damaged by the windfalls.
Keywords: sanitary state, beech forest stands, hardiness of plantations, sanitary state index, defoliation.
УДК 630*234(477.8) Ст. наук. ствроб. 1.М. Скольський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
Ф1ЗИЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ДЕРЕВИНИ В'ЯЗА ШОРСТКОГО В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Представлено результати дослщжень фiзичних властивостей деревини в'яза шорсткого (Ulmus scabra Mill.) в люових культурах Захщного Люостепу Укрални. Результати дослщження мають практичне та наукове значения в аспект встановлення до-цшьност вирощування, заготiвлi та можливост використання деревини у промисловш галуз^
Ключовi слова: в'яз шорсткий, фiзичнi властивост деревини, водопоглинання.
Вступ. Деревина в'яза шорсткого е надзвичайно щнною сировиною, використання яко1 дуже багатопланове. Визначальну роль у використаннi деревини в рiзних галузях промисловостi ввдграють ii' фiзичнi та механiчнi властивос-Ti. В'яз шорсткий вiдносять до твердих листяних порiд, тому його деревина е достатньо щнною. Так, за показником щшьносп р15 (660 кг/м3) А.М. Перелигiн [9, 10] вiдносить в'яз до порiд iз середньою шiльнiстю деревини (560-750 кг/м3).
За даними рiзних авторш [2, 4] в'яз шорсткий або шьм прський (Ulmus scabra Mill.) мае ядрову деревину iз вузькою жовто-бурою заболонню та ядром коричнево-бурого вщтшку. У пiзнiй деревинi рiчних юлець на поперечному зрь зi дабш судини утворюють переривчастi хвилястi лши, якi розмiшенi паралель-но з межею рiчного кшьця. На радiальнiй плошинi серцевиннi променi утворюють строкатий рисунок iз блискучих i свiтлiших серцевинних промешв на темному фош ядра.
