CC BY
31
номiрностях росту та змш таксацiйних показникiв. Ялиновi деревостани Ук-рашських Карпат характеризуются високими таксацiйними показниками i на ix величину iстотно впливають лiсогосподарськi заходи. На сьогоднi важ-ливим е створення математичних моделей, якi автоматично оцiнюють змiни показникiв деревостану залежно вiд проведення доглядових рубань за люом. Запропонованi моделi дають змогу розрахувати основнi показники окремого дерева (прирют висоти та дiаметра, форму стовбура), якi у подальшому аналь зують оцiнку та стан цшого деревостану.
Лiтература
1. Hasenauer H. Die simultanen Eigenschaften von Waldwachstums-modellen. - Hamburg: Paul Parey, 2000. - 354 s.
2. Hasenauer H. Höhenzuwachsmodelle fuer die wichtigsten Baumarten Österreichs// Forstwiss. Cbl. 118, 1999. - S. 14-23.
3. Hasenauer H., Monserud R.A. A crown ratio model for Austrian forests. Forest Ecology and Management 84, 1996. - P. 49-60.
4. Hasenauer H., Monserud R. Biased predictions for tree height increment models developed from smooth "data"// Ecological Modelling 98, 1996. - P. 13-22.
5. Hasenauer H., Stampfer E., Rohrmoser C., Sterba H. Solitärdimensionen der wichtigsten Baumarten Österreichs. - ÖFZ 105 (3), 1994. - S. 28-29.
6. Monsenrud R.A. Methodology for simulating Wisconsin northern hardwood stand dynamics. - Univ. Wisconsin-Madison, Dissertation Abstrakt, 1975. - Vol. 36 (11). - 156 p.
7. Monserud R.A., Sterba H. A Basal Area Increment Model for Even- and Uneven-Aged Forest Stands in Austria// Forest Ecology and Management, 1996. - N 80. - P. 57-80.
8. Monserud R.A., Sterba H. Modeling individual tree mortality for Austrian forest species// Forest Ecology and Management 113, 1999. - P. 109-123.
9. Pretzsch H. Konzeption und Konstruktion von Wuchsmodellen für Rein- und Mischbestände. - FFM 115, 1992. - 332 s.
10. Pretzsch H. Modellierung des Waldwachstums. Parey Buchverlag Berlin, 2001. - 341 s.
11. Stage A.R. Prognosis model for stand development. USDA Forest Service Research Paper INT - 137, 1973.
12. Sterba H. Prognaus - ein abstandsunabhängiger Wachstums-simulator für gleichaltrige Mischbestände. Deutscher Verband forstlicher Forschungsanstalten- Sektion Ertragskunde, 29-31. Mai 1995 Joachimsthal, 1995. - S. 173-183.
13. Sterba H., Korol M., Rössler G. Ein Ansatz Evaluierung eines Einzelbaumwachstumssi-mulators für Fichtenreinbestände// Forstwissen-schaftliches Centralblatt. - Berlin: Blackwell Verlag, 2001. - Nr 120 (6). - S. 175-182.
14. Sterba H., Monserud R.A. Applicability of the forest stand growth simulator PrognAus for the Austrian part of the Bohemian Massif. Ecological Modelling. 98, 1997. - P. 23-34.
УДК 712.4(477.82) Асист. Н.П. Ковальчук -Луцький державний
техмчний утверситет
САДОВО-ПАРКОВЕ МИСТЕЦТВО У ПРИВАТНИХ
САДАХ М. ЛУЦЬКА
Подано результати аналiзу композицшно'1 побудови та видового складу зеле-них насаджень приватних садiв м. Луцька. Вперше проведено порiвняльнi дослщ-ження побудови малого саду на сучасному етат та його дендролопчний склад, що дае можливють визначити i порiвняти на домiнуючi аспекти у композицшному вирь шенш ландшафтного дизайну малого саду, провести ч^кий аналiз та визначити ос-новш напрямки, якими керуеться садово-паркове мистецтво сучасносп.
Ключов1 слова: дендрофлора, ландшафтний дизайн, садово-паркове мистецтво, система озеленення, малий сад, дендролопчний склад.
18
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкчшк', 2006, вип. 16.3
Assist. N.P. Kovalchuk - State technical university of Lutsk Private gardens in the city of Lutsk
In the article the results are given to the analysis of composition contruction and species composition of green plantations of private gardens in the city of Lutsk are conveyed. Comparative researches of contruction of a small garden at the present stage and it dendro composition for the first time are lead. The study of modern system of gardening enables to define and to compare at the present stage prevail aspects in the composition decision of landscape design of small garden. It allows to lead legible analysis and to define the main directions, with which to be supervised garden-park art of modernity with the further.
Keywords: dendroflora, landscape design, garden-park art, system of gardening, small garden, dendro composition.
Широкий розвиток приватного будiвництва як у межах, так на окра-шах м. Луцька, прагнення благоустрогш щойно створеш територи, випдне географiчне положення щодо краш Захщно1 Свропи, сприятливий клiмат формують передумови до появи на ринку широкого асортименту дерев та ку-шдв, малих архiтектурних форм, будiвельних матерiалiв високо1 якостi для створення рiзнопланових водойм, системи освггаення та системи догляду за малим садом на високому рiвнi. Оптимальне поеднання окультурених при-родних ландшафтiв при створеннi декоративно-паркових структур на приса-дибних дшянках дозволяе збагатити систему бiологiчного розмапгя еколопч-но важливими видами рослин. На сучасному еташ питання ращонального, професiйного пiдходу до проектування та озеленення приватних садiв стае дедалi актуальнiшим. Тому, на основi вивчення композицшно побудови, ос-новних прийомiв садово-паркового мистецтва та видового складу дендрофло-ри приватних садiв м. Луцька, проводячи порiвняльний аналiз сучасного ета-пу в озелененнi та проектуванш зi сторичними етапами ми можемо ощнити перспективи садово-паркового мистецтва в майбутньому.
Суттевий матерiал отримано в ходi стацiонарних, польових дослщ-жень, проведених як у мют1, так i у замiськiй зош, а також внаслiдок викорис-тання архiвних матерiалiв.
Хвойнi рослини е важливим переважаючим компонентом зелених на-саджень у малих садах. На вщмшу вiд листяних, вони цiлорiчно виконують покладенi на них функци озеленення, естетичного вирiшення ландшафту, за-хищають навколишне середовище вiд пилу, шуму, шюдливих викидiв, виконують саштарну функцiю. Аборигенна флора Волиш представлена тiльки трьома видами хвойних рослин: Picea abies (L), Pinus silvestris (L), Juniperus communis (L). Бщтсть мiсцевих видiв компенсуеться впровадженням у культуру штродуценлв та ïx декоративних форм. Слiд зазначити, що найбiльшою популярнiстю користуеться родина Кипарисов^ яка представлена у приватних садах Луцька 4 родами (Thuja, Platycladus, Chamaecyparis, Juniperus) та 13 видами, як мають 48 високодекоративних форм. Багатшою за родовим, але менш чисельною за кшьюстю видiв та 1х форм е родина Соснов^ яка налiчуе 5 родiв (Larix, Abies, Tsuga, Ppicea, Pinus) до складу яких входить 12 та 20 декоративних форм. Найменш чисельною популярною е родина Тисов^ яка представлена 1 родом (Taxus), 2 видами та 3 формами. Серед листяних дерев та кушдв у малих садах найчастше зустрiчаються представники родини: Кле-нових, Березових, Вербових, Гортензiевиx, Самшитових, Барбарисових.
1. Лкове та садово-паркове господарство
19
З лггературних джерел вiдомо, що колекцiонування екзотичних дерев, чагарникiв та квiтiв зародилось як данина захщноевропейськш модi ще у кiнцi XVIII - на початку XIX столпъ. На Волиш iснували унiкальнi "сади в мурах", призначенi для вирощування теплолюбних рослин. Обов'язковими елементами парюв цього перюду були клумби, газони, малi арх^ектурш форми: альтанки, штучнi ру!ни, кам'яш брили. В основному парки поеднувалися з великими пло-довими садами, в яких вирощували рiзнi сорти яблунь, вишень, груш та слив.
На початку Х1Х столiття набувае подальшого розвитку уявлення про парк, як середовище, обернене до духовного життя людини i особистостi: емоцш, настрою, переживань. Дендровидовий склад насаджень вiдрiзнявся великою рiзноманiтнiстю, але найбшьш улюбленими, наприклад, на Волинi були: надвюлянсью та iталiйськi тополi, липи, ясени звичайш, акацiя бiла та жовта, горiхи волоськi, клени крупнолист^ граби звичайнi, ялини звичайнi, берези бородавчаст^ явори, дуби крупноплiднi, сосни звичайш, модрини польсью, гiркокаштани звичайш. Аналiз видового складу дендрофлори ста-ровинних приватних садиб та парюв i сучасних приватних садiв свiдчить, що:
• у старовинних парках основою були аборигент види переважали листят породи, а у сучасних - штродуковат види переважають хвойт породи;
• як юторичт, так 1 сучасн сади поеднують у соб1 елементи обох юторичних стил1в: регулярного (французького) та пейзажного (англшського) з1 значним переважанням останнього;
• жоден стиль не простежуеться в чистому вигляд1, а поеднуе у соб1 шлька сти-л1в, серед яких найбшьш помггним голландський;
• серед прийом1в садово-паркового мистецтва малого саду на даному юторич-ному етат найбшьш поширеними е солтгери, але!, живоплоти, бордюри, мш-сбордери, альтнарп, рокарп, групи, вертикальне озеленення, звичайш газони;
• широко використовуються композици з використанням р1зноматтних рослин та природних матер1ал1в: кам1ння, кори, гальки;
• важливе мюце займають мал1 арх1тектурт форми: альтанки, перголи, трельяж, лавки, мюточки, садова скульптура як реалштична, так 1 абстрактна;
• на даний час, значно! популярност набули тдтрт стшки, виконат з природного каменю;
• основним елементом саду за остант п'ять рошв можна вщзначити водойми у вигляд1 струмшв, ставив, водоспад1в, басейтв, рщше - фонтатв;
• для дорiжкового покриття використовуються переважно плити з природного камшня та бруювка;
• обов'язковими елементами старовинних паршв були клумби, газони, мал ар-х1тектурт форми: альтанки, штучт ру!ни, кам'ят брили;
• юторичт парки, на ввдмшу ввд сучасних, поеднувалися з великими плодови-ми садами, в яких вирощували р1зт сорти яблунь, груш, вишень, слив.
Випдне географiчне положення м. Луцька i Волиш в цшому, сприят-ливi природно-кшматичш умови, лiбералiзацiя економiки iстотно збшьшують можливостi в ландшафтному проектуваннi та практичному втшент проектiв за рахунок ввезення з закордону високодекоративних штродуценлв, сучасних систем догляду за насадженнями та газонами, малих арх^ектурних форм. 1нтенсивний розвиток садово-паркового господарства при зростаючш урбашзаци досить позитивним явищем в iсторичному, екологiчному, бюло-гiчному та садово-парковому аспектах.
20
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вк'иик, 2006, вип. 16.3
Л^ература
1. Мисник Г.Е. Деревья и кустарники дендропарка Тростянец". - К.: АН УССР, 1962. - 179 с.
2. Михайлишин О.Л. Палацово-парковi aHcaMÖni Волинi 2 половини XVIII - XIX сто-лть. - К., 2000. - 110 с.
3. Фотинский О.А. Экскурсия по Волынской губернии для описания памятников старины// КС. - 1900. - Т. LXXI - С. 196-206._
УДК 630.27(477) В.Л. Кульбщький - Уманський державный
аграрный умверситет
ОЦ1НКА УСП1ШНОСТ1 ШТРОДУКЦП КАТАЛЬПИ В УМОВАХ КУЛЬТУРИ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено результати штродукцп Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don. Встановлено оцшку успiшностi штродукцп у нових умовах, ступшь стiйкостi до несприятливих чинникiв нового мiсцезростання.
Ключов1 слова: iнтродукцiя, аклiматизацiя, Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don.
V.I. Kulbickij - Uman state agrarian university
The evaluation of the introduction success of Catalpa in the conditions of culture of right-bank forest-steppe of Ukraine
Some results of introduction of Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don. are analyzed. The evaluation of the success of introduction ander new conditions, the degree of resistance against unfaroutable factors of the new location of growing is found.
Keywords: introduction, acclimatization, Catalpa speciosa Ward., C. bignonioides Walt., C. ovata G. Don.
1стор1я штродукцп деревних рослин в Укра1'ш нараховуе декшька ти-сячолггь. 1нтродукщя рослин розпочалася ще у доюторичш часи з освоення деревних рослин мiсцевоi природноi флори шляхом ii окультурення, зарод-ження ряду нових деревних культур, а також перенесенням деревних рослин з шших райошв. Але варто зауважити, що з доюторичних чашв i майже до початку XVII ст. штродукщя деревних рослин в Укра1'ш обмежувалась вве-денням у культуру тшьки плодових дерев. 1нтродукщя декоративних рослин на територи Украши набула широкого розмаху в XVIII-XIX ст. У цей час бу-ло створено багато боташчних садiв та парюв, переважно у магнатських са-дибах. Поряд з цим, нагромаджувались вщомост про бюлопчш особливостi окультурених порiд, про ix рiст та розвиток, стiйкiсть до клiмату, грибкових уражень та ентомолопчних пошкоджень.
У практицi iнтродукцiйноi роботи визначилися три основш термiни, що постшно вживаються: iнтродукцiя, аклiматизацiя й натуралiзацiя. Треба зауважити, що й дос не iснуе едино!" думки щодо змiсту цих термiнiв. Де-тальний аналiз змiсту цих термшв у сво1'х роботах виклав М.А. Кохно [3]. Ми цшком тдтримуемо його думку, що аклiматизацiя рослин - це весь три-валий процес впровадження у культуру рослин як дикорослих, так i культур-них. У цьому розумiннi акшматизащя охоплюе два етапи - штродукцш та власне аклiматизацiю. Iнтродукцiя у цьому розумшш - це перший стан акль
1. Лiсове та садово-паркове господарство
21
