CC BY
9
17. Погребняк П.С. Люова еколопя i типолопя лгав. - К.: Наук. думка, 1993. - 496 с.
18. Починок Х.М. Методы биохимического анализа растений. - К.: Наук. думка, 1976. -
С. 5-77.
19. Прянишников Д.Н. Избранные труды. - М.: Наука, 1976. - 592 с.
20. Разумов В.А. Справочник лаборанта-химика по анализу кормов. - М.: Россельхоз-издат, 1986. - С. 94-244.
21. Слухай С.Н. Питание и удобрение молодых древесных растений. - К.: Наук. думка, 1965. - 303 с.
22. Современные методы химического анализа почв и растений/ Зубенко В.Ф., Коваль-чук В.П. и др. - К.: Наук. думка, 1984. - С. 138-148.
23. Созшов О.О. Еколого-агрох1м1чна паспортизащя пол1в та зелених д1лянок. - К.: Агра-рна наука, 1996. - 38 с.
24. Судачкова Н.Е., Гире Г.И., Прокушкин С.Г. и др. Физиология сосны обыкновенной. - Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1990. - 248 с.
25. Тимирязев К. А. Земледелие и физиология растений / Избранные труды. - М.: Сельхо-згиз, 1948, т.2. - 424 с.
26. Удобрения сад1в / За ред. Г.К.Карпенчука. - К.: Урожай, 1991. - 248 с.
27. Церлинг В.В. Диагностика питания сельскохозяйственных культур. - М.: Агропромиз-дат, 1990. - 235 с.
28. Церлинг В.В., Егорова A.A. Методические указания по диагностике потребности садовых культур в удобрении. - М.: Агропромиздат, 1977. - 72 с.
29. Шацкая P.M. Содержаеие общего и белкового азота в листьях и корнях растений в условиях промышленной среды// Растения и промышленная среда. - К.: Наук. думка, 1976. - С.141-142.
30. Шумаков B.C., Фёдорова Е.Л. Применение минеральных удобрений в лесу. - М.: Лесн. пром-ть, 1970. - 88 с.
31. Bergmann W. Farbatlas Ernährungsstörungen bei Kulturflanzen: Visuelle und analytische Diagnose / VEB Gustav Fischer Verlag Jena, 1986. - 306 p.
УДК 631.6 1нж. О. Т. Яремчук - УкрДЛТУ
САДИ НА ДАХАХ САНАТОР1Ю "ГОРНЫЙ ВОЗДУХ" (м. ЖЕЛЕЗНОВОДСЬК, РОС1Я)
Розглядаються проблеми покращення мшрокшмату i ландшафту MicT, естетично! вщчуженосп людини вщ природи. Описаш можливосп використання плоских дах1в гро-мадських та житлових споруд. Стаття представляе еколопчне, економ1чне, естетичне та в1зуальне значения сад1в на дахах на приклад! санаторто "Горный воздух", м. Железно-водск. Запропонований асортимент деревних та чагарникових порщ для озеленения дах1в. Представлено вщповщне технолопчне та конструктивне ршення ЕПД.
О.Т. Yaremchuk - USUFWT
Roof gardens in the concrete object of resort "Gornyj Vozdukh" ("Mountain Air") in Zheleznovodsk
The article considers problems of microclimate and urban landscape improving, aesthetic influences of nature to human being. The possibilities of flat roofs usage in different kind of buildings are described. The article presents ecological, economical, aesthetic and visual perception of roof gardens in the concrete object of resort "Gornyj Vozdukh" ("Mountain Air") in Zheleznovodsk. The list of plants for roofs greening are proposed. The appropriate technological and constructional decision of roofs are presented.
В умовах штенсивно! шдустр1ал1зацп та урбашзацп, яка охопила сучасний св1т, особливо гостро постала проблема покращення м1крокл1мату i ландшафту MicT. Проте, людина сьогодш все бшьше i бшьше в1ддаляеться в1д природи. Поряд ¿з втратою зелених масив1в, водних поверхонь, як1 очищують i осв1жують пов1тря
134
Л1с1вницьк1 досл!дження в УкраТш (VI-i Погребняк1вськ1 читання)
Науковий пи нии. 2000, вип. 10.4_
мае м1сце [ естетична вщчужешсть людини вщ природи, И замкнулсть у кам'яних спорудах сучасних м1ст.
Для послабления дл фактора, що пригшчуе людську псих1ку, иазрша необ-хщшсть замаскувати р1зю геометричш поверхш зеленню, кв1тами, водними пове-рхнями.
Останшм часом, особливо у м1стах з'являеться дуже багато буд1вель [ спо-руд з плоскими дахами. До них належать як громадсью, так [ житлов1 споруди. I у багатьох крашах св1ту проблема озеленения дах1в набувае значного розвитку, оскшьки у круиних м1стах з вжон [ балкошв висотних будинюв вщкриваеться не-иривабливий вигляд на чорш дахи нижчих сиоруд, яю при иерегр1ванш вл1тку, випром1нюють тепло [ шюдлив1 летю речовиии. В1зуальний дискомфорт вщбива-еться на настро! людей, посилюе неприемне в1дчуття "вщ1рваност1" в1д землг Щоб повериути природ! хоча б частииу втрат, спричинених забудовою вкритих рослиншстю дшянок земл1, еколопчно вииравдано розм1щувати зелень на дахах. Кр1м повернення до флори [ фауни життевого простору, озеленения дах1в мае шт переваги:
• кр1вля захищаеться вщ в1тру 1 негоди; збшьшуетьея протяжшеть п використання;
• тдвищена волопеть над зеленню даху зв'язуе порох 1 покращуе мжроктмат;
• додатковий теплозахист допомагае економити енерпю (взимку - на опалення, вль
тку - на кондицюнування);
• вщкрии погляду озеленен! дахи набувають привабливоеть
Р1зноповерхов1сть м1сько! забудови створюе передумови для ефективно!
експлуатацп дах1в як додаткових м1сць вщиочинку, розмщення лигах кафе, в1та-лень просто неба. Влаштування сад1в на дахах настшьки иоширено, що говорять навпъ про проблему "ландшафту дах1в", про "п'ятий фасад м1ста".
У нас такий напрям не д1став достатнього розвитку у силу ¿сторичних об'-ективних причин, а те, що нами вивчено, свщчить про те, що не вм можливоста створення сад1в на дахах вичерпаш.
Якщо у м1стах на виршення ироблеми оточуючого навколишнього сере-довища [ залежного вщ цього здоров'я людей серйозний внесок робиться шляхом внесения зелеш на р1зномаштш дшянки, тим бшьше це необхщно у курортних зонах, оскшьки чорш дахи викликають цшу гаму вщ'емних емоцш.
I сьогодш кер1вництво багатьох оздоровчих заклад1в думае про нейтралГ защю дисоиуючого фактора порожшх неестетичиих дах1в, яю на фош пишно! природи проглядаються з балкошв [ вжон санаторпв.
Так, автор статп брав участь у розробщ проекту сад1в на дахах для санато-рж> "Горний воздух" (Железноводськ, Рошя).
3 метою створення сприятливих умов для вщпочинку [ л1кування вщпочи-ваючих, було передбачено наступне зонування санаторних сад1в на дахах: соля-р1Й, майданчик для гри у мш-гольф, видов! майданчики.
Головною щеею озеленения заироектованих сад1в виступають р1зш газони, яю переилп'аючись м1ж собою, створюють щкаву гаму спокшних кольор1в [ тд-креслюються невеликими куртинами з малогабаритних дерев [ чагарниюв. Основ-не, що площинний рисунок дах1в доповнюе картину природного ландшафту.
При використанш в'юиких рослин, яю утворюють захисш зелеш стшки [ огорож^ можна значно збшьшити илощу озеленения [ шдвищити художньо-естетичш якост1 дах1в-сад1в.
Л1сов1 культури, селекщя, озеленения 135
Кл1матичш умови на дахах певною м1рою можна пор1вняти з умовами ¿с-нування рослин у горах. Тому для посадки у садах на дахах, на нашу думку, при-датш рослини, яю ростуть у високопрних районах. Це перш за все, сланю чагар-ники [ низькоросл1 дерева, яю вщр1зняються великою декоратившстю [ стшюстю.
Велику роль у створенш комфортного середовища ввдграе також враху-вання кольорово! гами рослинносп та И впливу на емоцшний стан людини. Зок-рема, пропонуеться у саду використати карликов! дерева у поеднанш з седумом блакитних тошв [ семперв1румом бронзового тону, за допомогою яких можна до-сягти великого декоративного ефекту. Весною цей ефект можна посилити квпу-чими портулаками. У табл. 1 наведет основш види рослинноста, запропоноваш проектом.
Доцшьним представляються поеднання окремих вид1в газошв: зокрема, мавританського, спортивного [ партерного (з включениям невеликих плям багато-р1чниюв або Грунтопокривних рослин).
Табл. 1. Запропонований асортимент деревних та чагарникових nopid для
озеленения daxie
№ п/п Украшська назва виду Латинська назва виду
1 Айва звичайна Cydonia oblonga Mill
2 Актшдая коломжта Actinidia colomicta (Rurp.) Maxim
3 Бресклет бородавчастий Evonymus verrucosa Scop.
4 В1стер1я китайська Wisteria chinensis (Sims.) Sweet
5 Гортенз1я деревопод1бна Hydrangea arborescens L.
6 Гортенз1я повзуча Hydrangea petiolaris S.et Z.
7 Дейщя шорстка Deutzia scabra Thunb.
8 Жимолость капр1фоль шмецька Lonicera periclymenum L.
9 Кизильник горизонтальний Cotoneaster horizontalis Decne
10 Кипарисовик горохоплщний Chamaecyparis pisifera (Sieb.et Zucc.) Endl
11 Ломонос Жакмана Clematis Jackmani Th.Moore
12 Магошя падуболиста Mahonia aquifolium (Pursh) Nutt
13 Пухиреплщник калинолистий Physocarpus opulifolius (L.) Maxim
14 Роза багатокв1тковаа Rosa multiflora Thunb
15 Роза духмяна Rosa odora (Andre) Sweet
16 Стрея Вангутта Spiraea Vanhouttei (Briot) Zabel
17 Стрея японська Spiraea japonica L.
18 Туя захщна (ф. золотиста) Thuja occidentalis L.
19 Форзищя поникла Forsythsia suspensa Vahl.
20 Ливець в1ргшський Juniperus virginiana L.
21 Ливець козацький Juniperus sabina L.
Малоприваблив1 шженерш виступи i комушкацшш виходи пропонуеться задекорувати в'юнкими рослинами, опорою для яких можуть слугувати спещальш ф1гурш pemiTKH, що ¿мпують дерева або геометричш форми (куби, кул1, тощо).
Проте для втшення запроектованих рослинних композицш необх1дно за-безпечити вщповщне технолопчне ршення експлуатацшно! поверхш даху (ЕПД) у повнш вщповщноста з оч1куваним навантаженням, природно-кл1матичними умовами, знаниям буд1вельно! мехашки, ф1зики i xímíi, вимог довготривалоста, протипожежно! безпеки, економжи i екологл.
136
Л1с1вницьк1 дослщження в Укра'лш (VI-i Погребнякзвськз читання)
Науковий bîchhk, 2000, вип. 10.4
Зокрема, нами рекомендувалося застосування такого конструктивного рь шення ЕПД. Послщовшсть конструктивних шар1в для теплих горищних та иоед-наних тишв ЕПД (зверху до низу).
• екеплуатацшний шар:
■ стшке до зношування мощения дор1жок 1 майданчиюв з твердим 1 м'яким покрит-тям;
■ рослинний шар;
• фшьтруючий шар (формальдепдна пша, солома);
• дренажний шар (або цементна стяжка);
• захист вщ мехашчних пошкоджень;
• роздшьний шар (прокалений шеок, промаслений пашр, шклотканина 1 т.д.);
• водо1золяцшний килим (пол1мерш матер1али, алюмш1ева фольга);
• шар перфорованого рулонного матер1алу, шар вир1внювання тиску водяно! пари;
• тепло1золящя (керамзитобетон, пол1мербетони, керамзитовий гравш 1 т.д.);
• паро1золящя (руберо'1'д, метало1зол, ¡зол, толь пдро1золяцшний, товщиною 0,040,06 мм);
• вир1внюючий шар (або шар для створення ухилу);
• плита основи.
Схема конструкцп шд озеленения аналопчна для вшх дах1в, проте залежно вщ виду рослин на деяких дшянках илануеться збшьшити рослинний шар. Шсля влаштування конструкцп шд озеленения дах1в можна висаджувати рослини.
Сад на даху - це додаткова площа, залита сонцем [ наповнена св1жим иовь трям, це особливо цшно для курортних м1ст. Сириятливий вилив озеленения на довкшля загальновщомий. Але при ландшафтному плануванш насаджень, що на-ближае працю, побут [ вщиочинок населения до природних умов, це проявляеться ефектившше.
УДК 630*165.3 Асист. P.M. Гречаник; наук. cniepoô. О.Ф. Базюк;
асист. Ю.И. Каганяк, к.с.-г.н.; ст. наук. cniepoô. Г.Г. Гриник,
k.c.-z.h. - УкрДЛТУ
М1КРОКЛОНАЛБНЕ РОЗМНОЖЕННЯ БУКА Л1СОВОГО
Проведено дослщження нових регулятор1в росту у культур! тканин бука люового. Розроблено сучасну високоефективну технолопю мжроклонального розмноження, яка дозволить швидко i рентабельно отримувати велику юльюсть садивного матер1алу ¡з задании генотипом.
R. Hrethanyk, O. Basyuk, Ju. Kaganyak, H. Hrynyk - USUFWT Micropropagation of Beech (Fagus Silvatica L.)
In our work we have made research of new growth regulators in the culture of tissue of beech (Fagus silvatica L.). Contemporary high technologies of micropropagation, which will let get rapidly and profitably great quantity of seedlings with give genus has been carried out.
Бук л1совий e цшна л1сова порода, яка набувае все бшьшого промислового застосування. Але ресурси цього виду е надзвичайно обмеженими i не вщтворю-ються у таких об'емах, як цього вимагае л1швнича наука. Ця проблема ускладню-еться i тим, що плодоношения бука л1сового за останш роки надзвичайно знизи-лося, а вегетацшне розмноження е неефективиим з огляду на дефщит кошт1в, ни-
Л1сов1 культури, селекщя, озеленения
137
