CC BY
10
Науковий BiCHHK, 2004, вип. 14.1
политики еволюцюнуе разом з розвитком економ1чних систем i набувае нових ознак i властивостей. Формування адекватно!' грошово-кредитно! полiтики повинно забезпечувати досягнення стратегiчних цiлей економiчного розвитку ра-цiональним поеднанням тактичних цiлей i використанням вiдповiдних шстру-ментiв впливу. Можливють застосовувати ринковi iнструменти грошово-кре-дитного регулювання може бути iндикатором рiвня реформування економiки.
Лiтepатуpа
1. Гальчинський А. Tеорiя грошей. - К. Основи, 2001. - 406 с.
2. Долан Э., Домненко Б. Economics. - М.: Лазурь, 1994. - 542 с.
3. Долан Э.Д., Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р.Д. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - М.-Л.: Финансы и статистика, 1991. - 446 с.
4. Лютий I.O. Грошово-кредитна полiтика в умовах перехвдно!' економiки. - К.: Aii-ка, 1999. - 238 с.
5. Михасюк I., Мельник А. та ш. Державне регулювання економши. - К.: Атка, 2000. -
590 с.
6. Закон Украши "Про Hацiональний банк Украши" № 597-XIX вiд 20.05.1999/ За-конодавчi iнформативнi акти з банювсько! дiяльностi. - 1999, вип. 7. - С. 3-23.
УДК: 336.76:338.2 А.В. Лелик - Льв1вська КА
РОЗВИТОК СТРУКТУРИ ПРОПОЗИЦП ГРОШЕЙ У СУЧАСНИХ ЗМ1ШАНИХ ЕКОНОМ1КАХ
Розкрито проблему розвитку i змши тенденцiй у структурi грошово! пропозици сучасних змiшаних економiк у контексп проведення грошово-кредитно! полiтики зi стабЫзацп економiки.
A. V. Lelyk - Commercial Academy of L 'viv Development of the Money Supply Structure in Modern Mixed Economies
In the article the problem of development and changing of tendencies in the money supply structure of modern mixed economies in the context of carrying out a monetary-credit policy regarding the economy stabilization is investigated.
У сучасних змтаних економшах питання формування грошово! пропозици мае значне теоретичне i практичне значення. Системи грошово-кредитно-го регулювання значною мiрою побудоваш на змЫ темшв приросту пропозици грошей. У сучасних умовах змют та структура пропозици грошей значно розширюеться, що вносить сво! корективи у застосування монетарних методiв регулювання економшою. Виявлення нових тенденцш у змш пропозици грошей у сучасних змтаних економшах е основним завданням нашо! роботи.
Пропозицiя грошей забезпечуе змтану економiки грошовими iнстру-ментами. Традицшно грошова пропозицiя формуеться банювськими установа-ми, якi володiють функщями з нагромадження грошових коштiв на депозитах. Проте у сучасних змтаних економшах спостерiгаеться тенденцiя розмивання меж мiж банкiвськими та небанкiвськими установами, такими як: страховi компанiï, пенсшш фонди, холдинговi компанiï, iнвестицiйнi посередники та ш.
У бiльшостi кра'н iз змiшаною економiкою iснують значш обмеження для функцiонування на грошовому ринку грошових шструменпв, якi вони
5. !нформацшш технолог!! галузi
257
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
випускають. Проте "де-факто" кшьюсть грошових шструменлв, що ем1сують небанк1вськ1 установи, постшно зростае, тому законодавство стосовно допуску на грошов1 ринки таких шструменпв поступово л1берал1зуеться.
У зм1шаних економ1ках межа м1ж шструментами грошового ринку та шшими фшансовими активами визначаеться не лише за ступенем лшвщносп фшансових активов, але 1 за ступенем захисту в1д ризику. Д. У Пирс шдкрес-люе, що у сучаснш економ1ц1 активи тим бшьш л1кв1дш 1 тим бшьше набли-жаються до гот1вкових грошей залежно в1д того, наскшьки вони захищеш в1д ризику, пов'язаним з коливанням !х вартосп (5).
1нституцшну структуру грошово! пропозицй' формують депозитш зак-лади, як1 е фшансовими посередниками, що створюють боргов1 зобов'язання - депозити. Внески грошових кошлв суб'ект1в економ1чно! д1яльност1 та ф1-зичних ос1б у депозитш заклади формують грошов1 кошти на депозитних ра-хунках. До депозитних шститупв належать: комерцшш банки, ощадш 1 по-зичков1 асощацй', взаемн1 ощадш банки та кредитн1 сп1лки. Депозитш 1нсти-тути беруть участь у безпосередньому процес1 створення депозит1в, як1 виз-начають обсяги грошово! пропозицй'.
Ф.С. Мишк1н вважае, що так1 ф1нансов1 посередники, як швестицшш посередники та догов1рн1 ощадн1 1нститути не належать до заклад1в грошового ринку, оск1льки вони не волод1ють функц1ями з нагромадження грошових кошт1в на депозитах (4).
Важливим е те, що в структуру грошового ринку не входять страхов1 компанй', пенсшш фонди, холдингов1 та 1нш1 шститути, тому що вони не ма-ють права зд1йснювати ем1с1йн1 та кредитш операцй'. Вони мають лише статус банювських кл1ент1в, а !х грошов1 операцй' зд1йснюються на засадах ко-мерцшно! д1яльност1 (6). Банювсью операцй' для небанк1вських суб'ект1в гро-шових ринк1в е забороненими зг1дно з нац1ональним законодавством б1ль-шосп краш. Проте у функцюнуванш грошових ринк1в найб1льших ринкових економ1к спостер1гаеться тенденция л1берал1зацй' !х д1яльност1, коли у деяких випадках порушення банк1вського законодавства залишаеться поза увагою. У США активно дискутуеться проблема змши частини законодавства стосовно заборони небанк1вським установам здшснювати банк1вськ1 операцй'. Основ-ними аргументами прихильниюв ц1е! позицй' е те, що подобна реорганизация грошового ринку в1дкривае простер для розвитку ринкових сил. На грошовий ринок будуть допущеш додатков1 тимчасов1 вшьш кошти бшьшо! частини учасник1в економ1чно! д1яльност1.
У процесс формування грошово! пропозицй' на грошовому ринку потребно розр1зняти поняття "ем1с1я грошей" та "випуск грошей", хоча в бшь-шост1 випадк1в вони вживаються як синон1ми. Випуск грошей в об1г зд1йснюеться пост1йно. Комерц1йн1 банки надають позички сво!м позичаль-никам 1 випускають грош1 в оборот. Також комерц1йн1 банки випускають в об1г гот1вков1 грош1, коли у процес1 зд1йснення касових операц1й видають !х кл1ентам 1з сво!х операц1йних кас. Одночасно кл1енти банк1в повертають по-зички, а також здають гот1вков1 грош1 в операц1йн1 каси банков. За таких об-ставин загальна к1льк1сть грошей в об1гу може не зб1льшуватися. П1д ем1с1ею
258
Зб1рник науково-техшчних праць
Науковий вкник, 2004, вип. 14.1
poзyмiють тaкий випycк гpoшeй, який пpизвoдить дo зaгaльнoгo збiльшeння гpoшoвoï мacи, якa пepeбyвae в oбopoтi. Poзpiзняeтьcя eмiciя гoтiвкoвиx тa бeзгoтiвкoвиx гpoшeй, пpoтe eмiciя бeзгoтiвкoвиx гpoшeй ввaжaeтьcя пepвин-нoю, ocкiльки гoтiвкoвi гpoшi пepeд пoявoю в oбopoтi вте oднo нaбyвaють бeзгoтiвкoвoгo вигляду шляxoм зaпиcy нa вiдпoвiдниx paxyнкax бaнкiв. Емь ciю бeзгoтiвкoвиx гpoшeй здшетюють кoмepцiйнi бaнки, викopиcтoвyючи мexaнiзм бaнкiвcькoгo aбo кpeдитнoгo тa дeпoзитнoгo мyльтиплiкaтopiв. Ha-цioнaльнi бaнки здiйcнюють eмiciю пepeвaжнo шляxoм кpeдитyвaння кoмep-цшнж бaнкiв.
Гpoшoвa пpoпoзицiя зa paxyнoк eмiciï гoтiвкoвиx гpoшeй здiйcнюeтьcя цeнтpaльним бaнкoм чepeз cвoï' poзpaxyнкoвi кacoвi цeнтpи. У мeжax гpoшo-вo-кpeдитнoï' пoлiтики, яку здiйcнюють цeнтpaльнi бaнки, poзpaxyнкoвi mco-вi цeнтpи здшетюють eмiciю гoтiвкoвиx гpoшeй.
Eмiciя гoтiвкoвиx i бeзгoтiвкoвиx гpoшeй, a тaкoж випycк гpoшeй виз-нaчaють oбcяги пpoпoзицü' нa гpoшoвoмy pинкy i фopмyють гpoшoвy мacy. Сукупний oбcяг бeзгoтiвкoвиx i гoтiвкoвиx гpoшeй агатовить гpoшoвy мacy. Пpи визнaчeннi poлi гpoшeй poзpiзняють бeзгoтiвкoвий гpoшoвий oбopoт тa бeзгoтiвкoвий oбopoт. Ocoбливicтю бeзгoтiвкoвoгo oбopoтy e тe, щo в дого cклaд вxoдять цiннi rnrop^ якi пepeдaютьcя пpи poзpaxyнкax (2).
У cyчacниx poзвинyтиx pинкoвиx eкoнoмiкax гpoшoвa мaca тa ïï cipy^ тypa пocтiйнo poзвивaютьcя y cклaдi pинкoвoгo мexaнiзмy eкoнoмiчниx otc-тeм. Bиникнeння i poзвитoк нoвиx видiв бaнкiвcькиx oпepaцiй тa пocлyг, poз-шиpeння мoжливocтeй з зaлyчeння тимчacoвo вiльниx кoштiв пocтiйнo ycклaд-нюe cтpyктypy гpoшoвoï' мacи. Cклaдoвi гpoшoвoï' мacи вoлoдiють piзними влacтивocтями. ^и пpoвeдeннi гpoшoвo-кpeдитнoï' пoлiтики cтpyктypизaцiя гpoшoвoï' мacи дae змoгy викopиcтoвyвaти вщговщш вaжeлi впливу. Для виз-нaчeння cклaдoвиx гpoшoвoï' мacи викopиcтoвyютьcя гpoшoвi aгpeгaти. У гаж-нiй нaцioнaльнiй гpoшoвiй cиcтeмi викopиcтoвyeтьcя влacний годш нa гpoшoвi aгpeгaти. Haйyживaнiшими гpoшoвими aгpeгaтaми e M0, M1? M2, M3, M4, L.
У зв'язку з poзвиткoм cтpyктypи фiнaнcoвиx aктивiв y cyчacниx змiшa-ниx eкoнoмiкax пocтae пoтpeбa iдeнтифiкaцü' гpoшeй, тобто видiлeння тиx ax-тивiв, яю вiднocятьcя дo пpoпoзицiï гpoшeй та гpoшoвoмy pинкy.
Kpiм лiквiднoгo тдаоду дo oцiнки гpoшoвoï' мacи, m гpoшoвoмy pинкy icнye тpaнcaкцiйний шдащ, який виxoдить з тoгo, щo гpoшi e зacoбoм oбiгy. Ta-кий пiдxiд вилyчae з пpoпoзицü' гpoшeй aктиви, якi нe мoжyть бeзпocepeдньo викopиcтoвyвaтиcь для oпepaцü' кyпiвлi-пpoдaжy, a вимaгae ïx пoпepeдньoï' тон-вepтaцü' в гpoшi. Лiквiдний шдыд виxoдить з тoгo, щo фiнaнcoвi aктиви мoжyть бути лeгкo кoнвepтoвaнi в гpoшi, бeз втpaти нoмiнaльнoï' вapтocтi. Пpи цьoмy дoxiд вщ пpиpocтy кaпiтaлy e дyжe жзтчним. У тaкoмy ceнci вoни являють co-бoю фopмy aктивiв, якими мoжнa вимipяти oбcяг yгoд. Taким чинoм, лiквiдний пiдxiд включae "мaйжe гpoшi" y пoкaзник гpoшoвoï' мacи (3).
У мoнeтapнiй тeopiï дo пpoпoзицü' гpoшeй вiднocять pинoк пoзичкoвиx кaпiтaлiв тepмiнoм дo oднoгo po^. У шиpoкoмy ceнci пpoпoзицiя гpoшeй -цe зaгaльний oбcяг гpoшeй в eкoнoмiцi, який фopмyeтьcя вciмa eмiciйними cтpyктypaми eкoнoмiки нa чoлi з Цeнтpaльними бaнкaми (pиc. 1).
5. 1нформацшш технологи гaлyзi
259
У^а'^ький дepжaвний лicoтexнiчний yнiвepcитeт
Рис. 1. Структура npono3u^ï гpoшей у змшаних е^^мжах
У змiшaниx eкoнoмiкax peгyлювaння гpoшoвoï' пpoпoзицü' викoнye двi ocнoвнi функцп:
• зaбeзпeчye eкoнoмiкy ^oex^^a плaтiжними зacoбaми;
• e iнcтpyмeнтoм дepжaвнoгo peгyлювaння eкoнoмiки.
У змiшaниx eкoнoмiкax peгyлювaння гpoшoвoï' пpoпoзицü' тa ïï афук-тypи дae змoгy дocягaти cтpaтeгiчниx цiлeй cтaбiлiзaцiï eкoнoмiки, cepeд якиx нaйвaгoмiшими e: ви^м зaйнятicть; eкoнoмiчнe зpocтaння; cтaбiльнicть цш; cтaбiльнicть пpoцeнтниx cтaвoк; cтaбiльнicть та фiнaнcoвиx pинкax; о^бть-нicть та вaлютниx pинкax.
У cyчacниx змiшaниx eкoнoмiкax викopиcтoвyють:
• бюджeтнo-фicкaльнe peгyлювaння гpoшoвoï пpoпoзицiï;
• гpoшoвo-кpeдитнe peгyлювaння гpoшoвoï пpoпoзицiï.
Зaлeжнo вiд кoнцeптyaльнoï oбyмoвлeнocтi нaдaeтьcя пepeвaгa швто-му мeтoдy peгyлювaння гpoшoвoï пpoпoзицiï. У cyчacниx змiшaниx eкoнoмi-кax пoeднyютьcя мeтoди peгyлювaння гpoшoвoï пpoпoзицiï тa ïï cтpyктypи, якi викopиcтoвyютьcя зaлeжнo вiд eкoнoмiчнoï' кoн'юнктypи тa о^ну e^TO-мiчнoгo циклу. Для peгyлювaння гpoшoвoï' пpoпoзицü' викopиcтoвyютьcя ган-цeптyaльнi пpинципи: кeйнciaнcтвo, мoнeтapизм тa тeopiï paцioнaльниx тa aдaптивниx oчiкyвaнь.
У кейнпанськш тнцепци гpoшoвa пpoпoзицiя мae кpeдитний xapa^ тep. Збiльшeння aбo змeншeння гpoшoвoï пpoпoзицü' вiдбyвaeтьcя шляxoм змiни пpoцeнтниx cтaвoк. Bизнaчaльнoю pиcoю кeйнciaнcтвa e зacтocyвaння бюджeтнo-фicкaльниx мeтoдiв peгyлювaння гpoшoвoï пpoпoзицiï. Bнacлiдoк
2б0
Збipник нayкoвo-тexнiчниx пpaць
^укрвий вкник, 2004, вип. 14.1
пpoвeдeння бюджeтнo-фicкaльнoï' пoлiтики зaгaльнa пpoпoзицiя гpoшeй в o6í-гу нe змiнюeтьcя. Cклaдникaми бюджeтнo-фicкaльнoï пoлiтики e cтимyлюючa тa кoнтpaктивнa пoлiтикa aбo peгyлюючa тa eкcпaнcioнicтcькa пoлiтикa.
У мeжax cтaбiльнoï' пpoпoзицiï' гpoшeй кeйнciaнcькi мeтoди впливу здiйcнюють пepepoзпoдiл ïï cтpyктypи в нaпpямкy пiдвищeння eфeктивнocтi топоту, щo впливae нa cтaн eкoнoмiки. Пoгляди Дж. Keйнca були вpaxoвaнi пpи пoбyдoвi cyчacниx гpoшoвиx стогем. У cyчacниx змiшaниx eкoнoмiкax зoлoтo пepeтвopилocя нa звичaйний тoвap iз плaвaючoю цiнoю, щo дoзвoлилo TOpeÄm дo кpeдитниx гpoшeй, нe зв'язaниx iз зoлoтими зaпacaми. Moжли-вють peгyлювaння гpoшoвoï' пpoпoзицiï' пoв'язaнa з кpeдитнoю пpиpoдoю cy-чacниx гpoшeй. Чacткa кpeдитниx гpoшeй у змiшaниx eкoнoмiкax cтaнoвить: у CША - 80 %, Beликoбpитaнiï - 75 %, Фpaнцiï - 65 %. Зpocтaння кpeдитнoï' cклaдoвoï' пpoпoзицiï' гpoшeй e визнaчaльнoю тeндeнцieю для cyчacниx змь шaниx eкoнoмiк. Kpeдитнa cклaдoвa гpoшoвoï пpoпoзицiï' бiльш гнyчкo pe-aгye нa пoтpeби eкoнoмiки.
У мoнеmupcькiй канцепцп гpoшoвa пpoпoзицiя мae пepeвaжнo e^o-гeнний xapaктep, толи шляxoм eмiciï' фopмyeтьcя зa мeжaми eкoнoмiчнoï' cto-тeми. Для мoнeтapиcтiв гoлoвним e нe aбcoлютнi poзмipи гpoшoвoï' пpoпoзи-цiï, a тeмпи ïx пpиpocтy, якi, згiднo з вдомим "гpoшoвим пpaвилoм" пoвиннi cтaнoвити 3-5 % нa piк. Для тeмпiв пpиpocтy гpoшoвoï' пpoпoзицiï викopиcтo-вyeтьcя вcя cтpyктypa гpoшoвoï пpoпoзицiï'. З цieю мeтoю здiйcнюeтьcя ^o-цeдypa тapгeтyвaння (цiлeвcтaнoвлeння), кoли вcтaнoвлюютьcя фiкcoвaнi то-кaзники, дocягнeння якж пoвиннi пpaгнyти oкpeмi кoмпoнeнти cтpyктypи гpoшoвoï мacи - гpoшoвi aipera™ M1, M2 тa M3. Koнтpoль зa змiнoю афукту-pи гpoшoвoï' пpoпoзицiï' тa тeмпaми ïï ^^ocry e cклaдoвoю cyчacнoгo rpo-шoвo-кpeдитнoгo peгyлювaння eкoнoмiчниx cиcтeм.
Taким читом, cтpyктypa rpoшoвoï' пpoпoзицiï' cyчacниx змiшaниx era-нoмiк пocтiйнo poзвивaeтьcя, нaбyвae нoвиx oзнaк тa влacтивocтeй. CTOcrepi-гaeтьcя тeндeнцiя poзмивaння мeж мiж бaнкiвcькими i нeбaнкiвcькими гамто-нeнтaми гpoшoвoï' пpoпoзицiï', тaкими, щo визнaчaютьcя cтpaxoвими кoмпaнi-ями, пeнciйними фoндaми, xoлдингoвими кoмпaнiями, iнвecтицiйними TOce-peдникaми тoщo. Koнтpoль нaд cтpyктypoю гpoшoвoï' пpoпoзицiï' тa тeмпaми ïï змши e cклaдoвoю cyчacнoï' мoнeтapнoï' толггики з peгyлювaння eкoнoмiки.
B yмoвax тpaнcфopмaцiï' eкoнoмiки Укpaï'ни тeндeнцiï' y змш cтpyктypи rpoшoвoï' пpoпoзицiï, яю вiдбyвaютьcя y змiшaниx eкoнoмiкax, мoжyть викopиc-тoвyвaтиcь як opieнтиpи щзи пpoвeдeннi влacнoï' rpoшoвo-кpeдитнoï' пoлiтики.
Лiтepaтypa
1. Гaльчинcький А. Teopiя ^ottie^ - K.: Ocнoви, 1998. - 416 c.
2. Гpищeнкo O. Tpottá тa гpoшoвo-кpeдитнa пoлiтикa. - K.: Ocнoви, 1997. - 238 c.
3. Mиллep Р.Л., Ba^Xys Д.Д. Coвpeмeнныe дeньги и бaнкoвcкoe дeлo. - M.: №K^pa-M, 2000. - 824 c.
4. Мишкш Ф.С. Eкoнoмiкa гpoшeй, бaнкiвcькoï cпpaви i фiнaнcoвиx pинкiв/ №p. з aнгл. - K.: Ocrn^, 1998. - 962 c.
5. Пще Д.У. Cлoвapь coвpeмeннoй экoнoмичecкoй тeopии Maкмиллaнa. - M.: Ин-фpa-M, 1997. - 608. _
5. Iнфopмaцiйнi тexнoлoгïí гaлyзi
261
