CC BY
4РОЗВИТОК ШЗНАВАЛЬНОГО 1НТЕРЕСУ УЧН1В
С.М.Шумигай, ст. викладач,
ЧернШвська фшя Кигвського слав^тичного утверситету,
м. Черншв, УКРА1НА
Проаналгзовано нормативно-правову базу математичног осв1ти Украгни, Бшорусп, Росгг, а також дисертацгйний фонд цих крагн в контекстг розгляду засобгв розвитку тзнавального ттересу учнгв основног школи при вивченнг ргзних шкгльних дисциплгн, зокрема математики.
Ключовi слова: тзнавальний гнтерес, Державний стандарт базовог г повног серед-ньог освгти, Концепцгя математичног освгти 12-ргчно'г школи, Програма для загально-освгтнгх навчальних закладгв з математики 5-12 класгв, дисертацгг з розвитку тзнавального ттересу учнгв.
Постановка проблеми. Проблема формування i розвитку тзнавального ттересу учтв рiзних вшових груп була i залишаеться одтею з головних у пси-холопчнт та педагопчнт науках та практичнт дiяльностi вчителiв. Науко-вщ минулих столиь та сьогодення роз-глядають тзнавальний ттерес як один iз головних факторiв всебiчного розвитку особистост i тому надають особливого значення дослщженню змiсту цьо-го поняття, шляхам його формування i розвитку. Значний внесок у розвиток теорп тзнавального ттересу зробили провщт вченi: Л.А.Гордон, О.1.Кири-чук, В.А.Крутецький, А.В.Петровський, С.Л.Рубтштейн, С.Соловейчик (психо-логiчну природу та види ттересу), 1.А.Зимня, Н.Г.Морозова, В.В.Репкин, Г.1.Щукта (основнi етапи розвитку т-знавального iнтересу), К.Е.1зард (функ-ц11 iнтересу), Л.С.Вигодський, £.П.1лын, Д.1.Фельдштейн (онтогенетичний розвиток iнтересiв пiдлiткiв).
Мета статть Проаналiзувати нор-мативну базу математично! освiти в Украiнi, Бшорусп та Росп i дисертацiйнi дослiдження стосовно стану розробки проблеми розвитку тзнавального ттересу учтв основно! школи засобами ю-торп математики.
У законодавчих документах Укра!ни, а саме у Концепцп математично! освГти 12-рГчно! школи [7] у пункт „Структура математично! освГти" зазначаеться, що з метою поглиблення i розширення знань учнiв з окремих тем, розвитку !хнього ттересу до математики, орiентацГí у виборi професг! пропонуються курси за вибором (з 8-го класу), факультативт заняття (з 7-го класу) i математичнг гур-тки (з 5-го класу), а у пункт „Принципи вгдбору змгсту математики. Принципи прюритету розвивально! функцГ! на-вчання" наголошуеться, що одним гз за-собгв реалгзацЦ розвивально! функцг! навчання е персонгфгкований виклад матергалу, тобто подання, де це можли-во, математичних фактгв з погляду !х гсторичного становлення i розвитку.
У ПрограмГ з математики [9] увага акцентуеться на тому, що саме систе-матичне використання гсторичного матергалу тдвищуе гнтерес до вивчен-ня математики, стимулюе потяг до нау-ково! творчостГ, пробуджуе критичне ставлення до фактГв, дае учням уявлен-ня про математику як невщ'емну скла-дову загальнолюдсько! культури. На зрозумших змГстовних прикладах слГд показувати учням, як розвивалися ма-тематичт поняття, вГдношення, теорг! й
© Shumigay 8.
методи. Ознайомлювати учшв з iменами та бiографiями видатних учених, як створювали математику, зокрема видатних укра!нських математикiв, що сприя-тиме нацiональному i патрютичному вихованню. Також в програмi з алгебри для 8 класу рекомендуеться для вивчен-ня тема, безпосередньо пов'язана з юто-рiею математики, а саме „Етапи розвит-ку числа".
У законодавчих документах Бшору-сп, а саме у Державному стандартi [1], КонцепцГ! математично! освии [4], Про-грамi з математики [10] в щлях, задачах предмету, що вивчаеться, зазначено, що необхщно розвивати в учшв ттерес, зокрема стткий ттерес, до математики. У КонцепцГ! математично! освии [4] у пункта „Дидактичт основи побудови змюту математично! освии" наголошу-еться, що змют математично! освiти повинен враховувати ттереси i потреби учшв. У пункта „Склад i структура на-вчально-методичного комплексу з на-вчального предмету „Математика" ре-комендуються на уроках i факультатив-них заняттях, а також у позакласнш ро-ботi поруч з традицшними засобами на-вчання використовувати електронт за-соби: мультимедшт прилади, штерак-тивнi комп'ютернi моделi та iн., з метою тдвищення степеня наочностi, конкретизации понять, що вивчаються, поглиб-лення ттересу i створення позитивного емоцiйного вщношення до навчально! iнформацГí. У тдручниках (навчальних посiбниках) повиннi поеднуватися юто-ричний i логiчний пiдходи викладання навчального матерiалу. А також зазна-чаеться, що головною метою факульта-тивних занять з математики е поглиб-лення змiсту, що визначений основною навчальною програмою, розвиток ттересу до предмету та ш. У Програмi з математики [10] наголошуеться, що юто-ричний матерiал у змiстi навчального предмету виступае як один iз засобiв гуматтаризацп освiти.
У законодавчих документах Росп, а саме в Державному стандарта [11, 12],
Програмi з математики [8] в обов'яз-ковому мiнiмумi змiсту основних осви-нiх програм зазначет для вивчення теми з юторп математики (Арифметика (6 кл.), тема: „Действительные числа" -Этапы развития представления о числе. Геометрия (7 кл.), тема: „Начальные понятия и теоремы геометрии" - Возникновение геометрии из практики. Элементы логики, комбинаторики, статистики и теории вероятностей (9 кл.), тема: „Доказательство" - Пятый постулат Эвклида и его история, але не вс вони е обов'язковими. У Концепцп математично! освии [5] зазначаеться, що стайкий штерес до математики фор-муеться у 14-15 роюв, i тому саме з 9 класу доцшьно розпочинати вивчення поглибленого курсу математики. У пункта „Значення математично! освии" наголошуеться, що шкшьна математична освиа повинна сприяти збагаченню запасу юторико-математичних знань, як повинт входити в штелектуальний багаж кожно! сучасно! культурно! людини (знайомство з основними юторичними вiхами виникнення i розвитку математично! науки, долями великих вщкрит-тав, iменами людей, що створювали науку).
У Стандартах повно! середньо! освь ти базового i профiльного рiвнiв РФ [12] у виховних цiлях зазначено, що необ-хiдно виховувати учшв засобами математики, а саме тдвищувати культуру особистоста через знайомство з iсторiею розвитку математики, еволющею мате-матичних iдей; розумiнням значущоста математики для науково-технiчного прогресу.
Таким чином, у нормативних документах математично! освии Укра!ни, РосГ!, Бшорусп, наголошуеться на тому, що навчання математики повинне сприя-ти розвитку в учшв штересу до науки. В них зазначаеться, що систематичне ви-користання юторичного матерiалу не тальки сприяе тдвищенню iнтересу до вивчення математики, а й реалiзуе роз-вивальну функцiю навчання, тобто
сприяе штелектуальному i всебiчному розвитку дитини, а також виступае за-собом гуматтаризацп математично! освгги.
Аналiз каталогiв авторефератiв дисертацш дае можливiсть встановити ди-намшу захисту дисертацiй, присвячених проблемi формування та розвитку т-знавального штересу учнiв рiзних видiв шкiл в Укра!ш та РосГ!. Результати дос-лiдження представленi на рис. 1, рис.2.
Як видно з дiаграм остантм часом ця проблема набувае все бшьшо! актуа-льностi i це вiдображаеться у кандидат-ських i докторських дисертацiйних дос-лiдженнях науковцiв рiзних держав.
На рис. 1 i 2 показаний юльюсний аналiз дисертацiй. Тепер розглянемо змiстовне наповнення дисертацш. Розглянемо дисертацп, захищеш пiсля 1990 р.
18 16 14 12 10 8 6 4 2 0
о>
¥
та
о>
Ei
^_I t:::-1
молодша школа
основна школа
СРСР
старша школа
35
30
25
20
15
10
УкраТна | Росня молодша школа
УкраТна | Рос ¡я основна школа
УкраТна | Рос ¡я старша школа
Рис. 2. Динамша захисту дисертацш (1990 - 2009)
5
0
Рис. 1. Динамша захисту дисертацш (1950 - 1989)
©
я
0
ол
Й Я Я
1
я
са и> са X Я
Я д -С О
я й I -
и а> ¡5 ^
Я са
я
»
о н о о о и я о
э ^ к о
я од
Я ся
х я
>н Н ■И ?5
Я V;
5 в.
Я «
оа
Я _
Я о
X -
Я
я
Й
я'
®
я о л
й я о и са
Я О Й са
п
о о
я о и я
са
Я О Й са
II
СГ
я о п о
я' н
а> ъ а> о
V; V;
Л Я
о н
£
са
Я О Й са
м о
м
СП
математика
ф1зика
х1м1я Ц
бюлопя географ1я
¡стор!я
укр. мова та
л1т. рос. мова та л1т.
жоземна мова
образотворче мист.
жформатика
правознавство
ф1зична культура
креслення
трудове навчання
музика
економка
позакласна робота
Я ^ I X
У дисертащях вищезазначених авто-рiв, розглядався вплив окремих факто-рiв на формування i розвиток тзнаваль-ного iнтересу учнiв рiзних вiкових груп, а саме вплив самостшно! роботи учнiв (Е.В.Криворотова), проблемного на-вчання (П.С.Коркiна), iсторизмiв (С.С.Мучкаева, Н.1.Подрезова та iн.), мiжпредметних зв'язюв (Т.А.Шаповалова) i гри (Н.Н.Ладшова, Б.М.Тажигулова та iн.), телекомунiкацiй (Н.С.Морова), комп'ютерних технологш (С.З.Алборова, С.А.Богданов, Н.В.Житеньова, П.В.Разбега-ев, 1.М.Чижевська та ш.), проектно! дяль-носп (О.А.Гребеннiкова), шдивщуаль-но-творчих завдань (Т.G.Мiльохiна), не-стандартних завдань (З.В.Друзь), задач (О.В.Тараканов, Г.П.ТЫна та iн.), на-вчальних кросвордiв (А.А.Ескендаров), експериментальних завдань еколопчно! спрямованосй (О.В.Сахаров), позаклас-но! роботи (О.П.Буйницька, Р.С.Есаян, В.1.Загривий, С.В.Захаров, Ю.В.Крупська та ш.) i т.iн. Роботи мютять методичнi рекомендацп для вчителiв по застосу-ванню цих засобiв у навчальному про-цесi з метою розвитку тзнавального iнтересу учнiв.
У контекст нашого дисертацiйного дослiдження найбшьше значення мають роботи, що стосуються формування i розвитку iнтересу, зокрема тзнавального штересу до вивчення математики. Переважна бшьшють цих робгт захища-лася в Росп (А.С.Акрамово!, Н.Н.Замаш-нжово!, А.П.1ваново!, М.В.Мячiно'í та ш). В Укра!т цiею проблемою займа-лися такi науковцi: Б. Г Друзь, Г.1.Кобер-ник, А.Г.Конфорович, А.В.Кухар, Н.В.Житеньова, 1.М.Шаповал та шш!
У дисертацiйних роботах росiйських та укра!нських авторiв засобами формування i розвитку пiзнавального iнтересу до вивчення математики виступали в:
■ початковт школг: система дифе-ренцшованих домаши1х завдань (АС.Ак-рамова); метод проекйв (Н. Н. Замашнiкова);
■ основшй школк задачi (О.В.Тараканов, Г.П.Тiкiна та ш); сис-
темний пiдхiд до навчання (Л.П.Кабардша); iмiтацiйнi дидактичнi ^ри (Т.Л.Блiнова); видозм1нення геометри-чних задач (Н.М.Gгульомова); дослщницью завдання (О.В.Охтеменко); конструюван-ня (М.В.Мячша); комп'ютерн1 технологи (Н.В.Житеньова, Л.О.Рупакова та iн.);
■ старшт школг: процес розв'язання мiжпредметних задач (Н.А.Тернова);
■ загальноосвШнт (основна + старша) школГ росiйська i укра!нська нау-ково-популярна лiтература (А.Г.Конфорович); навчальне телеба-чення (Н.С.Морова); актуашзатя виа-генного життевого досвiду (С.А.Бедрша); елективнi курси фшософ-сько! спрямованост (Л.В.Федяева); ес-тетичний потенцiал юторичних задач i теорем з малюнком (С.С.Мучкаева), проблемнiсть в навчаннi (П.С.Коркша).
Отже, вченi застосовують рiзноманiт-т засоби для формування i розвитку в учтв пiзнавального iнтересу у процес вивчення шкiльних предметiв. I лише в однш дисертацiйнiй робот
С.С.Мучкаево! (Астрахань, 2008 р.) показано, що розвиток штересу учтв при вивчент математики можна здшснюва-ти через естетичний потеншал юторич-них задач i теорем з малюнком. У шших дисертацiйних дослщженнях у якостi засобу розвитку тзнавального штересу до математики елементи юторп математики не використовувалися i цей факт пiдкреслюе актуальнiсть обрано! нами теми дослiдження.
Використанню на уроках iсторизмiв при викладаннi математики присвячет дисертацiйнi дослiдження таких авторiв:
• у основнiй школi: Б.В.Болгарського, В.М.Беркутова, К.А.Малигiна, С.М.Набiсова, П.В.Мартиросяна, А.Т.Умарова, З.Касаево!, О.В.Шабашово!, Д.В.Смо-ляково!, Л.О.Рупаково!;
• у загальноосвинш (основна + старша) школi: А.Т.Хохлова, Г.1.Глейзер, Ю.С.Свистунова, М. А. Скоробагато!, К.Нурсултанова,
(80>
© Shumigay 8.
У. К. Шерматово!, В. О. Алексеево!,
С.С.Мучкаево!.
Результати кiлькiсного аналiзу дисер-тацiй РосГ! та Укра!ни, у яких розгляда-
У дисертащях, присвячених методи-цГ навчання математики в школГ, мате-рГал з ГсторГ! науки виступае як засГб: формування загально! культури учнГв (О.В.Шабашова), збагачення !х розумо-вого досвщу (Д.В.Смолякова), розвитку Гнтересу до математики (через естетич-ний потенцГал юторичних задач Г теорем з малюнком) (С.С.Мучкаева). Також у дисертащях розглянуто методику вщбо-ру Г використання юторико-наукового матерГалу як в школГ (В.А.Алексеева), так Г в педвузах (А^.Томшова), викорис-тання елементГв ГсторГ! математики у навчаннГ математики (В.М.Беркутов, Б.В.Болгарський, К.А.МалигГн, О.В.Шабашова та ш.), принцип Гсторизму на уроках математики (А.Т.Умаров, А.Т.Хохлов, У.К.Шерматова).
Висновки. Таким чином, аналГз ди-сертацГй показав, що:
лась методика використання Гсторично-го матерГалу на уроках математики показано на рис. 4.
1) проблема розвитку пГзнавального Гнтересу була Г залишаеться актуальною;
2) доцГльнГсть розвитку пГзнаваль-ного Гнтересу учнГв прописано в норма-тивно-правових документах математич-но! освГти Укра!ни, БГлорусГ!, РосГ!;
3) юнують рГзноманГтнГ засоби роз-витку пГзнавального Гнтересу учнГв;
4) одним Гз ефективних засобГв роз-витку пГзнавального Гнтересу учнГв е використання на уроках елементГв ГсторГ! науки (цей факт тдтверджено Г в за-конодавчих документах математично! освГти рГзних кра!н).
1. Адука1(ыйны стандарт вучэбнага прадмета „Матэматыка" (1-Х! класы) // www.adu.by.
2. Державный стандарт базовог г повног середнъог освти // Математика в школг. -2004. - № 2. - С. 2-5.
основна школа основна+старша школа
Рис. 4. ДинамГка захисту дисертацГй з методики використання елементГв
ГсторГ! математики в школГ
(вТ)
3. Инструктивно-методическое письмо „О преподавании учебного предмета „Математика" в 2009/2010 учебном году" // www.adu.by.
4. Кон1{еп1{ия учебного предмета математика // www.adu.by.
5. Кон1{еп1{ия математического образования в 12-летней школе. //www.edu.ru.
6. Концепщя загачъног середнъог освти (12-р1чна школа) //www.mon.gov.ua.
7. Концепщя математичног освти 12-ргчног школи. (Проект) // Математика в школ1 - 2002. - № 2. - С. 12-17.
8. Примерная программ а основного об-
//
mon.gov.ru.
9. Програма для загачъноосвтшх навча-лъних закчадгв. Математика 5-12 класи. -К.: „Перун", 2005р. - 65 с.
10. Учебная программ а для общеобразовательных учреждений с русским языком обучения. Математика У-Х1 кчассы. - Мн.: Наг{ионачъный институт образования, 2009 г. - 56 с. //www.adu.by.
11. Федерачъный компонент государственного стандарта общего образования. Часть I. Начачъное общее образование. Основное общее образование / Министерства образования Российской Федерации. - М., 2004. - 221 с. // mon.gov.ru.
12. Федерачъный компо нент государственного стандарта общего образования. Часть II. Среднее (полное) общее образова-
/ -. - ., 2004. - 266 . //
mon.gov.ru.
Резюме. Шумигай С.Н. РАЗВИТИЕ ПОЗНАВАТЕЛЬНОГО ИНТЕРЕСА УЧЕНИКОВ. В данной статье проанализирована нормативно-правовая база математического образования Украины, Белоруссии, России, а также диссертационный фонд этих государств в контексте рассмотрения средств развития познавательного интереса учащихся средней школы при изучении разных школьных дисциплин, в том числе и математики.
Ключевые слова: познавательный интерес, Государственный стандарт среднего и полного среднего образования, Концепция математического образования 12-летней школы, Программа для общеобразовательных учебных учреждений по математике 512 классы, диссертации по развитию познавательного интереса учащихся.
Abstract. Shumigay S. THE DEVELOPMENT OF PUPIL' COGNITIVE INTEREST. The legal base of mathematical education in Ukraine, Belorussia, Russia are analyzed in the article. The dissertations are considered as of means of development of cognitive interest among secondary school students in the course of studying different school subjects, including mathematics are investigated.
Key words: cognitive interest, State standard of secondary and full secondary education, Conception of the teaching mathematics at 12-year school, Program for secondary education institutions in mathematics for 5-12 forms, dissertations on the development of pupil's cognitive interest.
Стаття представлена професором В.Г.Бевз.
Надшшла до редакци 05.02.2010р.
