CC BY
25
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
УДК316.334.55:330.336.3 Доц. Г.В. Стричак1, канд. екон. наук;
доц. ГА. Лех2, канд. екон. наук; асист. О.Д. Франте3, канд. екон. наук
РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦ1АЛУ - СТРАТЕГ1ЧНЕ ЗАВДАННЯ БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
Дослщжено розвиток людського потенщалу як CTpaTeri4He завдання безпеки розвитку Украши. Розглянуто показники рiвня та якост життя Укра1ни. Визначено основн негaтивнi чинники низького рiвня людського потенщалу та !х негaтивнi со-цiaльно-економiчнi нaслiдки.
Ключоег слова: людський кaпiтaл, рiвень життя населення, людський потеищ-ал, економiчнa безпека.
Постановка проблеми. Стратепчний курс Укра1ни на побудову висо-корозвинено!, демократично! i правово! держави, яка прагне штегруватися у свиовий та европейський економiчний проспр, передбачае прiоритетнiсть досягнення сощальних цшей, орiентaцiю на людськi цшносп, що визначають отримання ново! якосп життя громадян кра!ни, запровадження рiзних сощальних, економiчних, демократичних европейських стандарпв життедiяль-ностi людини. Ниш людина, яка е основним джерелом пращ, ношем держав-них економiчних вщносин, повинна мати вiдповiдний рiвень доходiв, ос-вiтньо-професiйний потенщал, належш умови проживання, культурний розвиток, сощальш права та гaрaнтi!. Тому на сьогодш головним завданням со-цiaльно! полiтики уряду Укра!ни е забезпечення надежного i пiдвищення на-явного рiвня життя населення кра!ни [1].
Анал1з останн1х досл1джень. Показники рiвня та якостi життя населення Укра!ни пiдтверджують, що заходи, як держава приймае для полш-шення життя (пiдвищення мiнiмaдьно! заробггно! плати, прожиткового мшь муму тощо), е недостaтнiми. Укра!на значно поступаеться за рiвнем розвитку людського катталу розвиненим кра!нам. Це проявляеться у:
• низькш якостi життя (в шдекс якостi життя, опублiковaному оргашзащею International Living, Укра!на посiдa 62 мюце, випередивши iemi кра!ни на пострадянському просторi, за винятком прибалтшських республiк та Молдо-ви, передае ТСН. Що ж стосуеться краш СНД, то слщом за Украшою йдуть Грузiя i Вiрменiя - по 56 балш, i тшьки потiм - Бiдорусь i Ро^ (кожна набрала по 54 бали) [2]);
• недостатньому фшансуванш людського розвитку за рахунок усх джерел (держави, домогосподарств та тдприемств). Так держбюджет 2012 р. перед-бачив прожитковий мiнiмум на одну особу в розрахунку на мюяць у розмiрi: з 1 счня - 1017 грн, з 1 кытня - 1037 грн, з 1 липня - 1044 грн, з 1 жовтня -1060 грн, з 1 грудня - 1095 грн. При цьому встановлений рiвень мiнiмaдьноi зaробiтноi плати ледь покривае показник цього прожиткового мшмуму [3]. В Укрaiнi в 2011 р. витрати на охорону здоров'я одного жителя кра!ни стано-вили 920 грн, або трохи бшьше нiж 115 дол. [4]. "За рiвнем державного фь нансування охорони здоров'я наша кра!на перебувае на ршш кра!н з низьким ршнем доходу...", - повiдомилa Т. Бахтеева (ТСН);
1 Львiвський ДУВС;
2 НЛТУ Украши, м. Львiв;
3 Свропейський унiверситет
• втрат позицш у розвитку людського потенщалу краши (у 2011 р., поршняно
i3 2005 р., Украша перемутилась з 70-го на 76 мгсце серед 187 краш за роз-
витком людського потенцiалу) [5].
Поряд з1 сталим, стабшьним розвитком суспшьства, прюритетом державно! пол1тики i влади мае залишатися людина, забезпечення 11 безпеки та гарантування свобод. Найактуальн^ питання - захист населення вщ наслщ-кiв фiнансово-економiчноl кризи, передуим забезпечення людей робочими мюцями, захист 1хшх заощаджень у банювськш систем^ створення максимально сприятливого середовища та умов для розвитку малого i середнього бiзнесу [6].
Мета дослщження - розглянути проблему розвитку людського потенщалу для забезпечення безпеки розвитку Укра!ни. Проаналiзувати наслщки, до яких призводить низький рiвень розвитку людського потенщалу, та спосо-би зменшення таких наслщюв.
Виклад основного матер1алу. Про не належний рiвень життя населення Укра!ни свiдчить такий показник, як ВВП на особу населення. Укра!на ж знаходиться у тршщ найбщшших кра!н Свропи. Такий висновок можна зробити з результапв рейтингу европейських кра!н, опублiкованого видан-ням Deutsche Welle, пише "Укра1нська правда" з посиланням на газету "Дело". Пщ час складання списку враховувався показник ВВП на особу населення (з урахуванням паритету кутвельно! спроможносп - рiзницi цiн на окремi товари i послуги в рiзних державах). Найбагатшою кра!ною Свропи став Люксембург. ВВП на особу населення в цш кра!ш становить близько 80 тис. дол. Настшьки високий показник пов'язаний з присутнютю в кра!ш велико! кiлькостi шоземних робiтникiв. Вони трудяться на економ^ Люксембургу, але водночас не е його резидентами. Друге i трете мюця серед заможнiших кра!н посши Норвегiя й Iрландiя. Найбiднiшою кра!ною Свропи стала Молдова. ВВП на особу населення в цш кра!ш - 2,56 тис. дол. "Це едина кра!на у свт, де грошовi перекази остарбайтерiв складають 35 % ВВП - це бшьше, нiж усi зарплати, держбюджет i весь експорт", - тдкреслюють автори рейтингу. Серед найбiднiших опинилися кра!ни Балтп, Болгарiя, Румунiя. За-микае десятку Польща, в яко! ВВП на особу населення становило 15,8 тис. дол. Укра!ну не було включено в дослщження Deutsche Welle. Однак рашше Всесвггнш банк опублжував, що ВВП на особу населення в Укра!ш становить 6,92 тис. дол. Таким чином, за цим показником наша кра!на - на третьо-му мющ серед найбiднiших кра!н Свропи. Укра!на випередила тiльки Молдову й Албашю [7]. Продаж нових легкових автомобЫв у Свропейському Со-кет в 2011 р. знизився на 1,7 %. Сдиною великою кра!ною СС, де зафiксовано зростання продажу, була Имеччина. Решта кра!н СС показали скорочення автомобшьного ринку: Франщя - 2,1 % (2,2 млн автомобЫв), Великобрита-нiя - 4,4 % (1,9 млн автомобЫв), Iталiя - 10,9 %, Iспанiя - 17,7 %. Парадок-сальним явищем е те, що, на вщм^ вiд СС, автомобiльний ринок Укра!ни в 2011 р. загалом зрю на 30,8 %, порiвняно з 2010 р. Ринок комерцшних авто-мобiлiв в Укра!ш в 2011 р. зрю на 56,8 % (80,7 тис. автомобЫв), а автобушв -на 40,3 % (4,6 тис. автобуив). Такий показник свщчить насамперед про висо-
Нацюнальний лiсотexнiчний унiвepситeт Укpаïни
ку дифеpенцiaцiю за дoxoдaми та cпoживaнням piзниx веpcтв i клaciв нате-лення ^аши [S].
Icнyвaння зaзнaчениx чинникiв низькoгo piвня poзвиткy людcькoгo пoтенцiaлy пpизвoдить дo негaтивниx coцiaльнo-екoнoмiчниx наолщюв, œ-pед якиx вapтo виoкpемити тaкi:
1. Macштaбнa детапулящя нacелення з пoгipшенням якicниx xapaктеpиcтик людcькoгo кaпiтaлy внacлiдoк знaчниx м^ацшнж втpaт нacелення ^o-дyктивнoгo в^ та виcoкoгo пpoфеciйнo-квaлiфiкaцiйнoгo piвня. За piз-ними oцiнкaми вiд 2 дo 7 млн yкpaïнцiв здiйcнюють тpyдoвy дiяльнicть за кopдoнoм. Чжельшсть нaявнoгo нacелення в Укpaïнi на 1 беpезня 2Q12 p. стаговила 456Q3,2 тиc. ocí6. Упpoдoвж шчня-лютош 2Q12 p. чи-cельнicть нателення зменшилacя на 3Q,4 тиc. ocí6, щo в poзpaxyнкy на 1QQQ наявгого нacелення cтaнoвилo 4,1 ocoби; на ciчень-чеpвень 2QQ7 p. загальна кшьюсть нaявнoгo нacелення Укpaïни ста^в^а 4649Q,S тиc., cкopoтившиcь пpoтягoм ocтaннix poкiв бiльш нiж на S5Q тиа ocí6 [9].
2. Неpaцioнaльнa демoгpaфiчнa cтpyктypa нacелення, щo веде дo збшьшен-ня питoмoï ваги ocí6 у вiцi 6Q po^ i cтapше (пoнaд 2Q % нателення) i зменшення питoмoï ваги ocí6 у вiцi, мoлoдшoмy за ^ацездатний. Cеpед-нiй вiк на^лення Укpaïни на пoчaтoк 2Q11 p. cтaнoвив 4Q,3 poки, для чo-лoвiкiв - 37,5, для ж^к - 42,7 poкiв. За œp^ 2QQ5-2Q1Q pp. змiнa oc-нoвниx пpoпopцiй вiкoвиx гpyп нacелення ^аши cпpичинилa збшьшен-ня демoгpaфiчнoгo навантаження на нacелення пpaцездaтнoгo вiкy [9].
3. Зниження пoкaзникiв m^K^ocrn, щo пpизвoдить дo пiдвищення в^ пpи oдpyженнi, ycклaднення пpoцеcy квaлiфiкaцiйнo-ocвiтньoгo cтaнoвлення мoлoдi. Кiлькicть зapеecтpoвaниx шлк^в у poзpaxyнкy на 1QQQ нателен-ня cтaнoвилa 29Q,6 тиc. у ciчнi-лиcтoпaдi 2Q1Q p. (3Q2,6 rac. - у 2QQ9 p.), та кшьюсть poзлyчень - 119,4 тиа за пеpшi 11 мюящв 2Q1Q p. (132,2 тиc. за aнaлoгiчний пеpioд 2QQ9 p.) [1Q].
4. Зменшення кiлькocтi нapoджениx у нашш кpaïнi. У 2QQS-2QQ9 pp. cyмap-ний кoефiцieнт нapoджyвaнocтi в У^аш cтaнoвив 1,4б дiтей на 1 жшку. Tpaдицiйнo вiн е вищим у ciльcькoгo нacелення (1,8 дггей пpoти 1,3 у мытого) [11].
5. За ocтaннiми даними Деpжaвнoгo кoмiтетy cтaтиcтики Укpaïни за ичень 2Q11 p. вже пoмеpлo на майже 2Q тиc. ocí6 бiльше, нiж нapoдилocя. Aнaлiтики вважають, щo дo 2Q26 p. чи^льт^^ нacелення Укpaïни мoже зменшитиcь ще на 5-S млн. Так, якщo у пеpшoмy пiвpiччi 2Q1Q p. в ^arni бу-лo зapеecтpoвaнo майже 33б тиc. cмеpтей, то за цей же п^юд 2Q11 p. - майже 28б тиа cмеpтей. Пpи цьoмy, за пдаумками II квapтaлy пoтoчнoгo poкy, на-poджyвaнicть пеpевищилa cмеpтнicть oдpaзy в чoтиpьox pегioнax Укpaïни, зoкpемa: у Вoлинcькiй oбл. - на 1 %, у Зaкapпaтcькiй oбл. - на 3 %, у м. Киeвi - на 3,5 o/o, у Рiвненcькiй oбл. - на 4 o/o. Згiднo з даними coцдocлi-джень, чoлoвiки частше, нiж жiнки, не дoживaють дo б5-piчнoгo вiкy. За тд-cyмкaми дocлiдження, яке пpoвoдилocь у Gвpoпi, нaйчacтiше дo paнньoï cмеpтнocтi пpизвoдять шкiдливi звички. Пoкaзник чoлoвiчoï cмеpтнocтi вiд xpoнiчнoï xвopoби печiнки в 23-x з 31 кpaïни, як з'яcyвaлocя, пpинaймнi вдвь чi вищий за жiнoчий [12].
392
Збipник науково-тexнiчниx пpаць
6. Високий рiвень смертност чоловiкiв у працездатному вщ, зайнятих у базових галузях промисловоста, через травматизм, отруення (40 % 16-рiчних хлопчикiв не мають шансiв дожити до 60 роюв). Внаслiдок цього у найбшьш продуктивному вiцi коефiцiент смертностi чоловтв в Укра-!т перевищуе аналопчт показники для жiнок, а рiзниця мiж очiкуваною тривалiстю життя жшок та чоловiкiв досягае 11 роюв (в окремих областях Укра1ни - до 13 роюв).
7. Знещнення людського капiталу, яке торкнулося як загального (знань, на-вичок, розумових звичок, якi люди отримують у системi формально1 ос-вiти), так i специфiчного людського катталу (знань i умiнь, яю пращв-ники здобувають у процем свое1 виробничо1 дiяльностi, безпосередньо на робочих мiсцях). Масове знецiнення освгшього потенцiалу стало одним iз головних чинникiв рiзкого зниження продуктивност працi [13].
8. Низький рiвень оплати працi, яка у 2006 р. в Украш становила 0,8 евро за годину проти 5 евро в Польщi та 30 евро у Шмеччит й Францп, що е одним iз визначальних чинникiв ви1зду економiчно активного населення нашо1 кра1ни за кордон у пошуках працi. В Gвропi оплата пращ сягае 30 % вщ вартост виробленого працiвником продукту, в Украш це ств-вiдношення е менше нiж 5 %.
Висновки та пропозицИ. Враховуючи наведене вище, а також з метою недопущення критичних негативних сощально-економ1чних наслщюв, зазначених вище, доцшьно запровадити таю шституцшш та програмш заходи щодо розвитку людського потенщалу:
1. У щорiчних Посланнях Президента Укра1ни до Верховно! Ради Укра1ни, державних та регюнальних програмах соцiально-економiчного розвитку та шших стратегiчних державних документах визнавати розвиток людського катталу як чинник змщнення конкурентоспроможност держави i прiоритет соцiально-економiчного розвитку держави.
2. Пщ час розроблення заходiв на виконання Стратеги нащонально! безпе-ки Укра!ни урахувати серед загроз нащональнш безпецi Укра!ни сощ-ально-економiчнi наслщки втрати людського потенцiалу як трудоресур-сно! небезпеки та передбачити !х подолання в контекстi нащонально! безпеки (в сощальнш та економiчнiй сферах).
3. Передбачити поступове приведення рiвня фiнансування людського розвитку (витрат на освiту та охорону здоров'я) до рiвня групи кра!н з висо-ким рiвнем розвитку людського катталу.
4. Розробити щльову програму стимулювання самозайнятостi та мжротд-приемництва для омб, якi повертаються тсля трудово! дiяльностi за кордоном з метою скорочення масштабiв масово! трудово! мираци за кордон.
5. Унормувати питання благодшно! дiяльностi у сферi фiнансування сощ-альних програм з метою стимулювання iнвестицiй у людський каттал. При цьому доцшьно враховувати досвiд европейських кра!н, де близько третини соцiальних програм фшансуеться приватними добродiйними фондами, що акумулюють значнi кошти меценатiв. Благодiйнi фонди ви-дiляють кошти на фшансування соцiальних програм i проектiв, тобто частково беруть на себе виконання функцш державних оргатв: надання допомоги швалщам, малозабезпеченим, роботу з дпъми i молоддю, освi-ту громадянам.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
6. У загальнонащональшй та регiональнiй програмах охорони здоров'я пе-редбачити питання покращення репродуктивного здоров'я населення, пiдвищення рухово! активностi населення та боротьби з палшням, розвитку системи тдготовки квалiфiкованих фахiвцiв iз таких питань, як здоровий ращон харчування та фiзична активнiсть.
7. Запровадити проведення атестацп робочих мiсць з метою виявлення та усунення ди негативних чинникiв на здоров'я працiвникiв, створення безпечних i здорових умов пращ; запровадити принципи економiчноl за-щкавленост роботодавцiв у забезпеченнi безпечних умов пращ найма-них працiвникiв, зокрема шляхом розвитку страхування на випадок ви-робничого травматизму.
8. Розглянути можливостi запровадження системи погодинно! оплати пращ Отже, головною засадою концепцп управлшня людським катталом в
Украш мае бути визнання людського катталу у програмних документах як виршального ресурсу економ1чного зростання 1 сощально! щнносп суспшь-ства загалом.
Л1тература
1. Гршнова О. А. Людський каттал: формування в систем! освгги 1 професшно! тдготовки / О. А. Гршнова. - К. : Вид-во "Знания", 2001. - 254 с.
2. За матер1алами. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.yablor.ru/blogs/2010-диа1йу-оГ-КГе-Мех-рока2тк-уако8й-^йуа/156969.
3. Бюджет Укра'ни 2012 р.: маемо, що маемо #822 (1) 09.01.2012. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.apteka.Ua/artic1e/116576.
4. За матер1алами. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.hea1th.unian.net/ икгШш1/227805).
5. Укра'на втратила позицп у рейтингу розвитку людського потенщалу / 3 листопада, 2011 14:57. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tyzhden.ua/News/34502.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dt.ua/1000/1550/67893/.
7. Укра'на в тршщ найбщнших кра'н свггу / П'ятниця, 7 листопада 2008, 09:47. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.epravda.com.ua/news/2008/! 1/7/168363/.
8. В усш Сврот падають продаж! автомобшв, 1 тшьки в Укра'ш ростуть / В1второк, 17 с1чня 2012, 11:52. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.pravda.com.ua/news/ 2012/01/17/6913873/.
9. Державна служба статистики Укра'ни 2012 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.idss.org.ua/index.htm1.
10. За матер1алами. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
11. Населення Укра'ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uk.wikipedia. org/wiki/Населення_Украши.
12. "Молод1жна альтернатива" Джерело: УНН. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ya.org.ua/index.php?option=com_content&view=artic1e&id=881:—40-&catid=66:2010 -09-01-19-18-01 &Itemid=93
13. Горбатов В.М. Оцшка якост життя населення Укра'ни та кра'н СС / В.М. Горбатов // Держава та регюни. - К., 2006. - № 4. - 93 с.
Стрычак Г.В., Лех ГА., Франкив О.Д. Развитие человеческого потенциала - стратегическое задание безопасности Украины
Исследовано развитие человеческого потенциала как стратегическое задание безопасности развития Украины. Рассмотрены показатели уровня и качества жизни Украины; определены основные негативные факторы низкого уровня человеческого потенциала и их негативные социально-экономические последствия.
Ключевые слова: человеческий капитал, уровень жизни населения, человеческий потенциал, экономическая безопасность.
Strychak G., G. Lech G.F., Frankiv O.D. Human potential development - a strategic task of the Ukrainian security
Researched human development as a strategic task of the secured development of Ukraine. Level and quality indicators of the life in Ukraine examined. Identified the main negative factors of the low levels human developments and their negative social and economic consequences.
Keywords: human capital, standard of living, human potential, economic security.
УДК330.59.332.338.246.83 Ст. викл. В.Ю. Смочко - Ужгородський
навчальний центр КиОвського НТЕУ
ЯК1СТЬ ЖИТТЯ - ШАНС ЧИ ВИРОК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГ1ОНУ
Забезпеченню i шдвищенню конкурентоспроможносп регюну сприятимуть якюш фактори, яга формують конкурентоспроможне сусшльство i визначають ягасть життя населения регюну. Дослщжено сутшсть категори якосп життя, систему и чин-нигав та !х вплив на формування i забезпечення конкурентоспроможносп регюну.
Ключовi слова: ягасть життя, конкурентоспроможшсть регюну, система чинни-юв якосп життя, образи життя, образи поведшки.
Постановка проблеми. Здшснюване впродовж останшх роюв рефор-мування нацiональноi економiки передбачае вихiд Укра!ни на новий, шнова-цiйно-iнвестицiйний рiвень економiчного розвитку, за результатами якого !! економiка досягне нового яюсного стану - соцiально орiентованоi економжи, призначення i головну мету яко! становлять задоволення зростаючих потреб населення та забезпечення високо! якостi життя.
Останне безальтернативне завдання здiйснюваних у кра!ш трансфор-мацiй потребуе пошуку, виявлення та стимулювання розвитку основних фак-торiв, що формують i забезпечують систему якостi життя населення.
Водночас, наявшсть та високий рiвень розвитку цих факторiв забезпечують не лише високу якiсть економiчного становища та благоустрою кра!ни i !! регiонiв, а засвiдчують прогрес економiки i суспiльства, а отже -визначають !х конкурентний устх i пов'язану з ним конкурентоспроможшсть.
Саме забезпеченню i пiдвищенню конкурентоспроможносп регюну i кра!ни загалом сприятимуть яюсш фактори, якi формують конкурентоспроможне сусшльство i визначають яюсть життя населення регiону.
Анал1з дослвджень 1 публ1кац1й, в яких започатковано вир1шення проблеми. Проблеми якостi, вивчення ще! категорii, починаючи вiд Аристотеля [1] протягом столпъ, становлять предмет дослщження фiлософiв, еконо-мюпв, соцiологiв. Об'ективна необхiднiсть дослiдження ще! дефiнiцii зумов-лена природною властивютю людства задовольняти власнi потреби щораз бшьш висококласними продуктами, виробленими на базi бiльш прогресивних якiсних технологш висококвалiфiкованими спецiалiстами [2-5]. Цiлком зро-зумiло, що логiчним завершенням цього процесу стала потреба у пднш якос-тi життя [6].
Сучасш вiтчизнянi та закордоннi вченi у сферi проблем якостi обгрун-тували i запропонували багато аспектiв категори якосп життя [7-10]. Нато-мють, на нашу думку, у нащональнш практицi недостатньо дослiджено нап-
