CC BY
32
и методологии бухгалтерского учета; места и роли информационных систем бухгалтерского учета, анализа, аудита; определен механизм адаптации бухгалтерских программ к нестабильности нормативного поля и методического обеспечения; проведено теоретическое обоснование методологии проектирования информационных систем бухгалтерского учета, способной обеспечить снижение сложности и длительности традиционного интеграционного процесса разработки систем благодаря предложениям относительно новых подходов и технологий на всем жизненном цикле - от замысла до реализации.
Ключевые слова: учет, анализ, аудит, компьютеризация, обработка данных, информационная система, методология.
Bondarenko O. V. The Methodological Aspects of the Development of Information Systems of Accounting, Analysis, and Audit
The evolution of scientific approaches to the organization of the automated system of accounting, analysis and audit are investigated. The main methodological approaches to the automated system of accounting, analysis and audit are identified. The model of automated information systems of accounting, analysis and audit was characterized. The areas of improvement of the theoretical and methodological foundations of accounting, analysis and audit in the conditions of automation are highlighted. The necessity of improving the theory and practice of the implementation and use of computer accounting systems, analysis and audit is justified. The impact of information technology on the development of the theory, organization and methodology of accounting is analysed. The place and role of information systems in accounting, analysis, and audit are defined. The mechanism of adaptation of accounting software to the instability of the regulatory framework and methodological support is determined. Theoretical substantiation of the methodology for designing information systems of accounting, that is able to reduce the complexity and length of a traditional interacting the process of developing systems through proposals for new approaches and technologies for the entire life cycle - from conception to implementation is completed.
Keywords: accounting, analysis, audit, computerization, data processing, information system, methodology.
УДК 631.151 Директор С.Б. Соловш, канд. екон. наук -
Департамент розвитку та технiчних питань ТОВ ТВК "Львiвхолод"
РОЗВИТОК АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА У РОЗВИНЕНИХ КРА1НАХ СВ1ТУ: УРОКИ ДЛЯ УКРА1НИ
Проаналiзовано особливост аграрного виробництва в розвинених кра'шах cBiiy та оцшено можливосй використання позитивного зарубiжного досвщу у цш сферi в Укра-!ш. Визначено проблеми, пов'язаш з особлишстю впровадження такого досвщу в Укра-!ш в умовах системно! економiчно! кризи та зовншньо! агресн. Встановлено необхщ-шсть державно! шдтримки сшьським територiям, яку потрiбно спрямовувати в кон-кретш проекти та програми з урахуванням особливостей сшьських територш, що мае надати поштовх до створення нових робочих мюць i нових взаемовщносин на сел^ збшьшити швестування в сшьську шфраструктуру.
Ключовi слова: аграрне виробництво, розвиток, зарубiжний досвщ, сiльськi тери-тори, використання.
Постановка проблеми. Незважаючи на те, що в УкраЫ сiльськi терито-рц мають надзвичайно потужний соцiально-економiчний потенцiал, аграрне виробництво не досягло вiдповiдного сучасним умовам i потребам рiвня розвитку. Це зазначено в низщ нормативно-правових документiв i науково-дослiдних ро-бiт. Зокрема, у Стратеги розвитку Украши "Украша 2020: Стратепя нащональ-но1 модернiзацií", яка розроблена на виконання доручення Кабiнету Мiнiстрiв
Украши МЫстерством економiки Украши за участю центральних органiв ви-конавчо1 влади, Державно!' установи "1нститут економiки та прогнозування На-цiональноí академií наук Украши" iз врахуванням пропозицiй, отриманих ек-спертiв i громадських органiзацiй, наголошено, що виробництво овочш, илодш, япд i винограду, м'яса, молока не забезпечуе навiть потреби внутрiшнього ринку, яккть продукцц не завжди ввдповдае свiтовим стандартам, а урожайнкть сiльськогосподарських культур i продуктивнiсть тварин значно нижча, шж у розвинених крашах свiту. Окрш цього, ввдбуваеться подальше знелюднення сiльськоí мiсцевостi та зняття з облiку поселень, скорочуеться фондо- i технiчна оснащенiсть, зменшуються активи, знижуються можливостi вiдтворення аграрного виробництва, а отже, i зацiкавленiсть сiльськогосподарських виробникiв у його розширенш. Вiдбуваеться згортання виробництва та неефективне його ведения, знижуеться престижнiсть працi в сiльському господарств^ погiршуеться демографiчна ситуацiя на сел^ вiдбуваеться подальший мiграцiйний вiдплив сшьсько! молодi у мiста i далеке зарубiжжя, знижуеться доступнiсть сiльського населення до послуг соцiального спрямування i т. iн. [10].
Очевидно, що негативш тенденци розвитку аграрного виробництва пог-либилися у зв'язку iз зволiканиям реформування аграрного сектору. Системна криза в економщ, зовнiшия вшськова агрес1я з боку сусiдньоí держави, ввдсут-нiсть ефективно! ц1леспрямовано1 державно! полггики розвитку в галузi сшьсь-кого господарства i виробництва сшьськогосподарсько! продукцií, недосконале законодавство, незадовiльний стан шфраструктури сшьських територiй е голов-ними чинниками, якi негативно впливають на формування й використання ви-робничого та соцiального потенцiалу сшьських територiй у нашiй краíнi.
Полшшення ситуацií, що склалася у сферi аграрного виробництва, пот-ребуе реалiзацií низки заходiв, серед яких дуже важливим завданням е вивчення зарубiжного досвiду подолання таких негараздав i впровадження його в Украíнi.
Анамз останнiх дослiджень i публiкацiй. Проблеми, пов'язаш з аграр-ним виробництвом дослiдили такi вiдомi вiтчизиянi вчеш: В. Геець, В. Бор-щевський, В. Збарський, П. Саблук, О. Шпичак, Я. Шевчук та ш Особливоси розвитку аграрного виробництва в розвинених крашах висвiтлено у роботах В. Берегового, С. Демьяненка, С. Майстро, Л. Засекшо1, I. Кобути, В. Назарен-ка, А. Папцова, Т. Приходька, К. Пiплз, Н. Сеперовича та iн. У цих працях вис-вiтлено як позитивний, так i негативний досвiд розвитку аграрного виробництва у розвинених крашах свиу. Але, особливосп впровадження такого досв^ в су-часних умовах господарювання вимагае здiйснения нових наукових пошукiв.
Мета дослiдження - узагальнення позитивного зарубiжного досвiду розвитку аграрного виробництва у розвинених крашах та окреслення особли-востей його використання в Украíнi у сучасних соцiально-економiчних умовах та умовах зовнiшньоí вшськово1 агресií.
Виклад основного матерiалу дослщження. Першим i найважливiшим, на що необидно звернути увагу - це те, що для виходу iз кризових ситуацiй розвиненi краши свггу (зокрема США, Канада, 1зрашь) концентрували сво1 зу-силля на всебiчному i повноцiнному використаннi соцiально-економiчного по-тенцiалу сiльських територiй. Як наслщок, сьогоднi в США сiльське господар-
ство, завдяки сприятливому природному середовищу та ефективнш господарсь-кiй дiяльностi, е найефектившшою галуззю господарства. США забезпечують повнiстю власнi потреби сiльськогосподарською продукщею i е найбшьшим у свт експортером [8].
США першими перейшли до агробiзнесу. Продуктивнiсть працi у сферi АПК зростае навiть швидше, нiж у промисловостi. Так, тдвищення врожайностi у США дало 81 % приросту сшьськогосподарських культур. Показником рiвня iитенсифiкацií сiльського господарства може бути варткть продукцií, отримано1 з 1 га (580 дол.). Один пращвник, зайнятий у сiльському господарствi, може прогодувати 80 осiб й обробити 50-60 га. Ефектившсть функидонування сшьсь-кого господарства США базуеться, головним чином, на iнтенсивних факторах (високопродуктивноí технiки, квалiфiкованих кадрах, використаннi досягнень НТП, тдтримки урядом). Основним шдприемством сiльського господарства США е кашталктична ферма. У США 2,1 млн ферм, на яких працюе близько 3 млн оаб. 1х доповнюють майже два десятки мiльйонiв тих, хто обслуговуе сiльське господарство, переробляе i реалiзуе його продукцiю. Природно-ресур-снi передумови для розвитку сшьського господарства у США сприятливi [8].
Другим важливим моментом е те, що розвиненi краши свиу прагнули диверсифiкувати галузеву структуру аграрного виробництва. Так, сучасне сшьське господарство США е багатогалузевим. Головнi галузi - землеробство i тваринництво. Очевидно, що тшьки багатогалузевiсть сшьського господарства дае змогу забезпечити як внутршш потреби краши, так i виробництво значноí частини продукцц для експорту.
Третш важливий момент - розмiри аграрного виробництва. Завдяки тому, що за розмiрами аграрного виробництва США набагато перевершують iншi краши, ця краша здатна забезпечувати потреби власного населення в основних продуктах харчування та сировини i продукувати експортнi обсяги. Окр1м цього, у самому аграрному виробнищш панують велит ферми, що дають ос-новну масу товарноí продукцп i визначають положення на ринку: всього 1 % ферм дае майже 40 % товарноí продукцц.
Як вважають експерти, показовим е те, що для потреб сшьського господарства пею чи шшою мiрою використовують майже 80 % територп 48 "сумiж-них штатiв" США [8]. Наступний важливий момент - вщношення до продажу земл! Для Украши, звичайно, це дискусiйний момент. Адже США - краша 1м-м^антш, а тому землю в цш краíнi завжди можна було без особливих трудно-щiв i за вщносно низькою цiною придбати у держави.
Ще один момент - зв'язки всередиш агробiзнесу. Вони набагато отладишь нiж просте роздалення функцiй з виробництва, перероблення та реалiзацií сiльськогосподарських продуктгв. Фiнансовий каштал е органiзатором сiльсько-господарського виробництва, надаючи йому iидустрiальний характер, перетво-рюючи його по сутi справи на своерiдний вид великого промислового виробництва. Капiталовкладения на одного зайнятого в с1льському господарствi i вироб-лена ним продукц1я бшьш1, нiж у бiльшостi iнших галузей. Великi високомеха-нiзованi пшеничнi ферми давно вже називають "зерновими фабриками". Тепер таким же чином говорять i про бавовняш, твариннi, бройлерш " фабрики".
Усi зазначеш моменти забезпечили пiдвищення продуктивностi пращ в аграрному господарств^ причому вона зростала помiтно швидше, нiж у промис-ловосп, що поставило на порядок денний пiдвищення вимог до освгги i профе-сiйноí шдготовки фермерiв. Як наслiдок, як зазначають експерти, одна людина, зайнята у аграрному виробнищга США, забезпечуе зараз необхiдними продуктами харчування близько 50 оаб. По виходу продукцц на одного зайнятого в сшьському господарствi США помiтно перевершують найбшьш розвиненi захщ-ноeвропейськi краши, водночас поступаючись ш за врожайнiстю з 1 га, надоем молока на одну корову й шшими показниками штенсивносп господарства [8].
Варто взяти до уваги й те, що дуже важливе мкце в аграрному вироб-ництвi США займають рiзноманiтнi фрукти та овочi. Причому здебшьшого íх виробництво не концентруеться у примiських зонах великих мкт, а зосередже-но в тих районах, де природш умови для них найбшьш сприятлиш. Це насампе-ред Калiфорнiя i Флорида, яю разом дають 70 % збирання фруктш (за вартiстю) i майже весь збiр цитрусових (апельсинiв i лимонiв). Обидва цих штати разом з Приатлантичною низовиною видшяються i з вирощування раннiх i зимових овочiв, а також квiтiв. Важливий район садш i виноградникiв утворився на шв-денному узбережжi Великих озер, як пом'якшують клiмат i зменшують небез-пеку заморозкiв [8].
Досвщ зарубiжних краш показуе, що фшансове забезпечення аграрного виробництва значною мiрою здайснюеться за допомогою кредитно1 полiтики. 1снують рiзнi успiшнi приклади створення i функцiонування широко1 мережi кредитних послуг для сiльськогосподарських виробнитв. Важливо проаналiзу-вати особливост! становления сшьськогосподарського кредитного ринку в рiз-них крашах, визначивши, що iз закордонного досвiду могло б бути використане в мехашзмах фiнансово-кредитного обслуговування сшьськогосподарських то-варовиробникiв у нашш краíнi [4, с. 6]. Сшьське господарство в розвинених крашах користуеться кредитами, що надаються йому спецiалiзованою системою аграрного кредиту. 1сторично сшьським товаровиробникам цих краш до-водилося вирiшувати "класичну" фiнансову проблему, яка кнуе практично в кожнш краíнi, що переживае перiод становлення, росту, iндустрiалiзацií та ур-башзацп - доступ до джерел кашталу [7, с. 137].
У цьому аспектi корисний досвiд США, де внаслщок вироблення i вть лення в життя низки закошв та урядових програм, ринок сiльськогосподарських позик функщонуе досить ефективно i кредитоспроможш сiльськогосподарськi товаровиробники мають реальну можливкть отримати необхiднi íм кошти ввд багатьох iнститутiв. До основно!' групи закладш, що формують систему сшьськогосподарського кредиту, входять комерцiйнi (шдив^альш та акцiонернi) ор-ганiзацií та державш агенцií. На ринку кредитних ресурав для фермерiв перева-жають приватнi структури (питома вага яких становить близько 95 %), до яких, зокрема, прийнято вiдносити: банки, страховi компанií, постачальникiв, фшан-совi компанií, асоцiацií тощо. Державнi кредитш агенцл (Агентство обслуговування ферм, товарно-кредитна корпорацiя) створенi з метою стабшзацп (покра-щення) фiнансового стану сшьськогосподарських виробникiв, яш не можуть дозволити собi комерцiйнi кредити, а також для шдтримки доходов фермерш через мехашзм заставно1 цши [1, с. 117].
Умови надання та види кредитив у приватному та державному секторах мають сво! особливостi, але порядок отримання позик схожий. Однак, якщо для представнитв першо! групи фiнансове забезпечення фермерiв та фермерських кооперативiв е видом бiзнесу та джерелом отримання доходу, то державш ш-ститути кредитування створенi з метою пiдтримки лише фшансово слабких, але перспективних фермерiв у рамках реалiзацií спецiально розроблених Департаментом сшьського господарства США програм. Звiдси, розмiр плати за корис-тування позикою в приватних органiзацiях в середньому становить 9-12 %, а в державних кредиторш - 5-7 % рiчних [9].
Американсью експерти зазначають, що для аграрного сектору економжи характернi значш змiни в попитi сiльськогосподарських товаровиробниюв на фiнансовi i кредитнi послуги, що в подальшому вимагатиме змш форм сшьсько-господарського кредиту. Ця обставина зумовлена об'ективними законами жег-рацií, що вiдображаються у змшах у сiльськогосподарському виробництвi i маркетингу i проходять у таких напрямах: диверсифшащя вiд виробництва великих партш однотипних товарiв до виробництва спецiалiзованоí продукцií, призначе-но! для окремих специфiчних кiнцевих споживачiв; спецiалiзацiя i пiдвищення вартостi супроводжуються зростанням взаемозалежностi фермерiв, переробних пiдприемств i торговельних фiрм, пов'язаних мiж собою контрактними зо-бов'язаннями в одну виробничо-варткну ланку. Ринкова узгодженiсть у фшан-сово-аграрно-промислових групах мiж переробними пiдприемствами, торпв-лею, кредитними оргашзащями та iншими учасниками, забезпечуе сувору точ-нiсть поставок сiльськогосподарськоí сировини та високу ii якiсть [2].
У Канадi також добре розвинене сшьське господарство, в якому зайнято 15 % економiчно активного населения, що дае 9 % ВВП. Основною програмою розвитку сшьських територiй та головним шструментом усiх агенцiй регюналь-ного розвитку у Канада е Програма майбутнього громад (Community Futures Program) [5]. Краша 1зра!ль розташована на невеликш територп зi скромними водними ресурсами, i незважаючи на це досягла великих усшх1в у розвитку сшьського господарства. Вважаеться, що один iзраiльський фермер годуе 95 осiб. О^м цього, 1зра!ль ще й експортуе свою продукщю за кордон.
В 1зраш розвинене сiльське господарство, у структурi якого переважае стiйлове тваринництво. Бiльша частина виробництва зосереджена в приватному сектор^ тодi як частка тбуци поступово скорочуеться. Найбiльш важливi галузi сшьського господарства: виробництво цитрусових, овоч1в, бавовни, яловичини, м'яса птищ, молочне тваринництво.
Тепла зима тут дае змогу довше збирати врожай, а в шший час року кль мат не е таким сприятливим для сшьського господарства. Це пов'язано з невеликою юлькктю води, але мiсцевi жителi навчилися економити, вони почали вико-ристовувати солону воду, створювати канали зрошення. Внаслiдок Iзраíль отри-мав статус краши унiкальних овоч1в i фруктав. Вiзьмемо, наприклад, круглi бак-лажани i банани з рiзнобарвною шюркою. 1х отримано внаслiдок експеримеитiв iзраlльтян з метою створення нових сорив полiпшеноl якостi. I що важливо, мс-цевi жителi суворо стежать за вирощуванням i зберiганиям овоч1в, тому за еко-логiчну чистоту !х продукцп можна не переживати, вона приносить тiльки ко-
ристь для здоров'я людини. Окрш овочiвництва, в !зраш дуже розвинене квгг-никарство: квии займають перше мiсце у сшьськогосподарському експортi цiеí краши. Тут постшно проводяться рiзнi дослiдження нових технологiй i иродук-тав, що дозволило задiяти тд сшьське господарство 20 % вае1 територií Ьрашю. Тутешнi селяни iз задоволенням дшяться сво!ми знаннями та тонкощами цiеí справи iз зацiкавленими туристами. Але й не залишилося осторонь тут тварин-ництво, яке сьогоднi перетворюеться в еколопчно чисте виробництво [6].
Наголосимо, що подшяемо точку зору тих вчених, якi вважають, що пот-рiбно адаптувати до умов Украши досвiд розвинених краш свiту в частинi впровадження шновацш в аграрне виробництво та розвиток iнформацiйноí ба-зи, без я^ неможлива реалiзацiя цього завдання.
Висновки. Проаналiзований вище досвiд використання розвитку аграрного виробництва зарубiжних краш, таких як США, Канада, Ьрашь, тдтверджуе необхiднiсть його використання в УкраЫ для стимулювання розвитку сшьських територiй. Ольським територiям у нашш краШ необхiдна державна тдтримка, яку потрiбно спрямовувати в конкретнi проекти та програми з урахуванням особ-ливостей сшьських територiй, якi дали б поштовх до створення нових робочих мiсць та нових взаемовщносин на селi. Насамперед потрiбно кошти iнвестувати в с1льську iнфраструктуру: дороги, мости, шдЪди з твердим покриттям до с1льсь-ких населених пунктав, зв'язок, комунальне господарство, загальну i професiйну освiту, охорону здоров'я та ш. Використання зарубiжного досвiду мае бути се-лективним iз врахуванням першочерговост! реалiзацií заход1в, спрямованих на подолання системноí економiчноí кризи та зовнiшньоí агресií.
Лiтература
1. Амбросов В.А. Формування кредитного ринку в систе]ш агробiзнесу США / В.А. Амбро-сов, В.М. Онегша // Економгка АПК : мiжнар. наук.-ви^обн. журнал. - 2001. - № 5. - С. 115-121.
2. Антонов А.В. Екожмчний розвиток сшьських територш: мiжнародний досвiд кредиту-вання. Електронне наукове фахове видання / А.В. Антонов // Державне управлгння: удоско-налення та розвиток. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.dy.nayka.com.ua/? ор=1&2=532.
3. Израиль. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.israelion.com/.
4. Лехтман О.П. Позиковi кошти у сшьському господарствi США / О.П. Лехтман, Т.О. Ос-ташко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://icp.org.ua/files/26_11_poz.doc.
5. Майборода Г.М. Досв!д розвитку економчно проблемних територ1й у Канадi та США / Г.М. Майборода. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/ 20-human-geography-uk:raine-world/504-dosvid-rozvitku-ekonomichno-problemnikh-teritorij-u-kanadi-ta-ssha.
6. Сельское хозяйство Израиля. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://jestour.ru/ob-zoryi/izrail/nemnogo-o-selskom-xozyajstve-izrailya.html.
7. Сомик А.В. Особливосп розвитку системи с1льськогосподарського кредитування в за-рубiжних кралнах / А.В. Сомик // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2002. - № 8. - С. 136-140.
8. США. Страны и регионы мира. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.eco-socio.ru/usamenu/256-usasel.html.
9. Юдин А. Государственное регулирование и кредитование сельского хозяйства в Великобритании и США / А. Юдин // Международный сельскохозяйственный журнал : сб. науч. тр. - 1992. - № 5. - С. 48-51.
10. Стратегш розвитку Украши "Укрална 2020: Стратегш нацюнально! модершзаци" / Мь шстерство економши Украши.
Соловий С.Б. Развитие аграрного производства в развитых странах мира: уроки для Украины
Проанализированы особенности аграрного производства в развитых странах мира и осуществлена оценка возможностей использования положительного зарубежного опыта в этой сфере в Украине. Определены проблемы, связанные с особенностью внедрения такого опыта в Украине в условиях системного экономического кризиса и внешней агрессии. Установлена необходимость государственной поддержки сельским территориям, которая должна направляться в конкретные проекты и программы с учетом особенностей сельских территорий, что должно подтолкнуть к созданию новых рабочих мест и новых взаимоотношений на селе, увеличить инвестирование в сельскую инфраструктуру.
Ключевые слова: аграрное производство, развитие, развитые страны мира, зарубежный опыт, сельские территории, использование.
Soloviy S.B. The Development of Agricultural Production in Developed Countries: Lessons for Ukraine
Some peculiarities of agricultural production in the developed countries of the world are studied. The assessment of the positive possibilities of using foreign experience in this field in Ukraine is provided. The problems with the feature of the implementation of this experience in Ukraine in a systemic economic crisis and external aggression were identified. The necessity of state support for rural areas, which should be channelled into specific projects and programs taking into account the characteristics of rural areas, which should encourage the creation of new jobs and new relationships in rural areas, to increase investment in rural infrastructure were defined.
Keywords: agrarian production, development, foreign experience, rural territories, uses.
УДК 336 Проф. М.В. Римар, д-р екон. наук астр. Н.В. Ликун -
НУ "Львiвська полтехшка "
НАФТОПЕРЕРОБНА ГАЛУЗЬ У СИСТЕМ1 ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАШИ
Паливно-енергетичний комплекс е запорукою енергетично! безпеки держави. Зок-рема, важливу роль у забезпеченш держави паливними ресурсами вщграють шд-приемства нафтопереробного комплексу. Розглянуто стан i перспективи розвитку наф-топереробно! галузi Украши у системi паливно-енергетичного комплексу. Здшснено аналiз й сучасного стану та визначено перспективи розвитку, окреслено основш проб-леми як у паливно-енергетичному комплекс Украши, так i в нафтопереробнш галуз^ Проаналiзовано Енергетичну стратегвд Украши на перюд до 2030 р. та виокремлено основш завдання до виршення проблем нафтопереробно! галуз^
Ключовi слова: паливно-енергетичний комплекс, нафтопереробна галузь, газови-добувна галузь.
Постановка проблеми. Забезпечення потреб держави та функцюну-ючих у шй шдприемств паливно-енергетичними ресурсами е прюритетним зав-данням для краши, стратегiчнi плани яко1" нацшеш на сталий розвиток. Палив-но-енергетичш ресурси е результатом роботи цшого комплексу, який включае паливнi та електроенергетичш ресурси. Щоб потреби господарства краши у таких ресурсах забезпечувались у повному обсязi, необидно контролювати внут-рiшне видобування (виробництво) ресурсiв i íх використання на паливно-енер-гетичному ринку.
Сьогоднi паливно-енергетичний комплекс Украши е залежним вiд ш-портноí сировини, оскiльки власне видобування (виробництво) не забезпечуе вах потреб держави. Зокрема залежною вiд шпорту е нафтопереробна промис-
