CC BY
16
вщтворити у 100% тварин, залучених до участ в експеримешг
2. Застосування пробiотика субалiну в лшу-ванш експериментального герпетичного кератиту сприяло скороченню термiнiв еmтелiзащl ро-гiвки, розсмоктування iнфiльтратiв, зникненню набряку рогiвки та гшереми слизово! оболонки у
порiвняннi з контрольними групами.
3. Пробютик субалiн не викликав токсичних та алерпчних явищ у дослiдних тварин.
4. Отримаш данi дають пiдставу щодо реко-мендаци для апробаци пробiотика субалшу в ль куваннi герпетичних кератипв у ктшчних умо-вах.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гинцбург А.Л., Романова Ю.М. Полимеразная цепная реакция диагностике и контроле лечения инфекционных заболеваний // Клинич. лаб. диагностика. - 1998. - № 2. - С. 35-39.
2. Дубинина И.Г. Использование метода поли-меразной цепной реакции в клинико-диагностических лабораториях // Лаборатория. - 1996. - № 4.- С. 3-6.
3. Каспаров А.А. Офтальмогерпес. - М.: Медицина, 1994. - 224 с.
4. Майчук Ю.Ф. Вирусные заболевания глаз. -М.: Медицина, 1982. - 272 с.
5. Мирошник Д.М., Бездетко П.А. Сравнительная оценка эффективности применения препаратов ацикловира, зовиракса и вальтрекса в комплексном лечении герпесвирусных заболеваний глаз // Офталь-мол. журн. - 2001. - № 3. - С.38-41.
6. Сакович В.Н. Применение субалина в лечении
поверхностных герпетических кератитов // Офталь-мол. журн. - 2003. - № 4. - С.47-50.
7. Сакович В.Н. Сравнительная оценка эффективности применения пробиотика субалина и пело-идов в лечении поверхностных герпетических кератитов // Офтальмол. журн. - 2003. - № 5. - С.24-26.
8. Салдан Ю.П. Виаферон в комплексном лечении герпетических кератитов // Офтальмол. журн. -2001. - № 3. - С.45-47.
9. Смирнов В.В., Резник С.Р., Сорокулова И.Б. Дискуссионные вопросы создания и применения бактериальных препаратов для коррекции микрофлоры теплокровных // Микробиол. журн. - 1992. - Т. 54, № 6. - С.82-94.
10. Сорокулова И.Б. Сравнительное изучение биологических свойств биоспорина и других коммерческих препаратов на основе бацилл // Микробиол. журн. - 1997. - Т. 59, № 6. - С.43-49.
УДК 616.314-007:615.478.6:001.892
1.С. Мащенко, О. В. Громов, С.Д. Захаренков
Дтпропетровська державна медична академiя кафедра ортопедично'1 стоматологИ (зав. - д. мед. н. проф. В.Г.Помойницький)
РОЗРОБКА ПРИЛАДУ ДЛЯ ВИМ1РЮВАННЯ РУХЛИВОСТ1 ЗУБ1В
Ключовi слова: стан пародонта, методи вимгрювання, рухом1сть зубгв
Key words: parodentium state, methods of measurement, teeth mobility
Резюме. Изучены методы исследования полости рта для получения объективной информации о состоянии пародонта и альвеоральных отростков. Анализ разных методов измерения подвижности зубов и способов их конструкторских реализаций показал, что по способу получения результата измерения возможны как прямые, так и косвенные методы. Известные на сегодняшний день методы, вследствие отсутствия системного подхода в конструкторском воплощении, дают очень приблизительные результаты, которые не обеспечивают точности контроля. Что касается ортопедической стоматологии, то изучение статики зубов у больных с разным состоянием пародонтальных тканей является актуальной проблемой. Авторами разработан принципиально новый методологический подход в решении поставленных задач и предлагается метрологически обоснованный метод проверки подвижности зубов и способ его конструкторской реализации. Summary: Methods of oral cavity examination to obtain an objective information on parodontium and alveolar processes state have been studied.
Analysis of different methods of teeth mobility measurements and the ways of their designed realization showed that according to the means of acquisition of measurement results, both direct and indirect methods are allowable. The familiar methods give rather rough results and do not provide accuracy of control due to the absence of systemic approach in designing realization. As applied to orthopedic dentistry the study of dental statics in the patients with different state of parodontal tissues is a topical problem. The authors have developed a fundamentally new methodological method of solving the set up tasks. A metrologically justified methods of control of teeth mobility and the
way of its design realization are proposed.
Вимiрювання рухливосп 3y6iB становить собою складну задачу. Для отримання об'ективних даних треба виключити багато факторiв, що зава-жають вимiрюванню: зусилля прикладеного на-вантаження, рухливють м'яких тканин, рухли-вiсть скронево-нижньощелепного суглоба тощо.
Проведений аналiз приладiв, що були запропоно-ванi для виконання цих вимiрiв ранiше [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9], а також приведений опис та схема ново! конструкцп приладу для аналiзу стану па-родонта та перюдонта (Декларацшний патент №58905 А) доводять тдвищену об'eктивнiсть даних, отриманих за його допомогою.
Питання про вимiрювання рухливосп зубiв е досить важливим у стоматолопчнш практицi. Першi спроби систематизувати рухливють зубiв були зробленi ще до Велико! Вггчизняно! вiйни Д. А. Ентшим, який видiлив 4 класи рухливосп:
1 - рухливють зубов у вестибуло-оральному напрямку;
2 - рухливють зубов у вестибуло-оральному та мезюдистальному напрямках;
3- о^м рухливосп, що вказана вище, рота-цiйна рухливiсть зуба;
4- окрiм рухливостi, що вказана вище, рухливють зуба у вертикальному напрямку.
Були зроблеш спроби об'ективувати вим> рювання рухливостi зубiв не тшьки за напрям-ком, але ще й за величиною. У рiзнi роки (19461967) були запропоноваш пристро! Ельбрехта, Вернера, Дрейфуса, Мюлемана та Ссеново!, од-нак вони теж не давали можливосп легко та зручно вимiрювати рухливiсть ушх зубiв. В ос-таннi роки вчеш-стоматологи удосконалювали та упроваджували прилади для ршення ще! важли-во! проблеми.
Отже, при використанш цих пристро!в складно ощнити рiвень рухливостi, оскшьки стан па-родонта визначаеться пропонованим постукуван-ням (суб'ективним для кожного дослщника), удо-сконалення стосуються в основному тих частин приладiв, що рееструють данi, але це шяк не вщ-биваеться на вiрогiдностi вимiрiв.
Вiдповiдно до поставлено! мети можливе ви-користання волоконно-оптичного гнатодинамо-метра [2] для визначення жувального тиску. Гна-
тодинамометр мютить металевi пластини, що ви-конанi у формi дуги зубного ряду. Поверх цих металевих пластин установлеш пластмасовi накладки, зовшшня поверхня яких повторюе оклю-зшну поверхню зубiв. Оптичне волокно розташо-ване уздовж периметра рифлено! поверхш металевих пластин, а вхщ i вихвд волокна розташо-ваш симетрично осi симетрi! металевих пластин. Волоконно-оптичний гнатодинамометр був удо-сконалений у ходi подальшо! роботи [1] з метою забезпечення можливосп вимiрювання жувального тиску заздалегiдь визначених зубiв. У ньому виконанi складш пластмасовi накладки, якi фiксуються на тримачi та вiдповiдають окре-мим зубам чи груш зубiв.
Гнатодинамометри не мають нi зовнiшнього, ш внутрiшнього вузлiв базування, що веде до великих похибок при вимiрi.
Недолiком свiтловолоконного пристрою е те, що точнють вимiру залежить вiд дiаметру св№ лових оптичних волокон i точностi !хнього укла-дання, необхiдне збiльшення свiтлово! плями. Метод завдання навантаження за допомогою еле-ктромагштного штовхача недосконалий i не доз-воляе визначити реальну величину рухливосп зуба, тобто метод вимiру досить приблизний.
Нашою метою е збшьшення вiрогiдностi дiаг-ностики за рахунок прямого вимiрювання стану опорно-утримуючого апарата зуба.
На кресленш (рис.) представлена структурна схема пропонованого нами пристрою. Механiчна частина мютить вузли базування вимiрника на верхньому та нижньому зубних рядах (1), на яких закршлеш елементи вузла фшсування (2). Виносний кронштейн (3) установлюеться на вуз-лi базування в двох положеннях. Система важе-лiв (4), що шарнiрно закрiплена на кронштейш, е единою для забезпечення зусилля впливу на зуб i вимiру амплiтудно! характеристики.
Пневматична частина, що складаеться з пнев-моцилiндра двосторонньо! дi! (5), забезпечуе до-зоване зусилля на зуб. Датчик перемщення (6), шаршрно зв'язаний з одним iз важелiв, фiксуе перемiщення зуба, що вщбиваеться на цифровому табло панелi керування та контролю (9). Панель керування та контролю з'еднана з пнев-моцилiндром гнучкими шлангами (7), а елек-
05/ Том X / 2
23
тронно-цифровий блок зв'язаний з датчиком пе-ремщення гнучким кабелем (8). Живлення до пневматично! системи приладу надходить вщ ба-лону зi стислим повiтрям (10). За допомогою шарнiрного вузла на кронштейш установлюеться система важелiв, орiентована щодо зуба, рухли-вiсть якого вимiрюеться. Послiдовна подача сти-
снутого пов^ря в порожнинi пневмоцилiндра за допомогою пневмокрана забезпечуе зусилля, до-статне для вщхилення зуба. Величина вщхилення фiксуеться датчиком перемiщення i висвiчуеться на цифровому табло електронно-цифрового пе-ретворювача. Отримана iнформацiя дозволяе су-дити про стан опорно-утримуючого апарата зуба.
Структурна схема приладу для вимпркшамии рухомостi зубiв
1 - зубний ряд; 2 - вузол фжсування; 3 - виносний кронштейн; 4 - система важел1в; 5 - пневмоцилшдр двосторонньо! д£1; 6 - датчик перемщення; 7 - гнучю шланги; 8 - гнучкий кабель; 9 - панель керування та контролю; 10 - балон з1 стислим пов1трям.
Переваги пристрою полягають у тому, що вуз-ли базування вимiрника розташовуються в поро-жниш рота i мають можливiсть шдивщуального коректування в залежностi вiд конф^ураци зубних рядiв, форми оклюзшно! поверхш та особливостей будови скронево-нижньощелепно-го суглоба.
Наявнiсть вузла фiксування взаеморозташу-вання вузлiв базування верхнього i нижнього зубних рядiв забезпечуе створення жорстко! конструкций необхщно! для виконання точних вимь рiв. Для приведення в дiю вузла фшсування до-сить природного стискання щелеп, що автоматично виключить !х зсув, i процес вимiрювання буде зафiксований у горизонтальнiй площиш.
Система важелiв, шарнiрно закрiплених на ви-
носному кронштейнi, дозволяе робити просторо-ву орiентацiю для виконання вимiру в необхщно-му положенш верхнiх та нижнiх зубiв лiво! чи право! половини зубних рядiв.
Блок завдання навантаження (пневматично! ди) i вимiрювальний блок мають едину виконав-чу частину.
Пристрiй дозволяе звести до мшмуму погр> шностi вимiру, що зв'язано з установкою вузлiв базування в порожниш рота, единою системою завдання навантаження i вимiру рухомост зуба.
Електронно-цифровий перетворювач при екс-плуатацi! працюе з «нулем, що плавае», дозво-ляючи значно скоротити час встановлення датчика перемiщення у вихщне положення.
Вузол фiксування взаеморозташування вузлiв
базування мае можливють виконувати регу-лювання оклюзiйних площин у залежностi вщ ступеня вiдкриття рота при проведенш вимiрiв. Виключаеться фактор iндивiдуальностi дослщ-ника, блокуеться можливiсть вимiру при пору-шеннi фшсацп базових вузлiв.
Для даного приладу використовуемо вузли базування на альвеолярному вщростку за допомо-гою регулюючих елеменпв iз м'якими прокладками. Вузол фшсування взаеморозташування вузлiв базування приладу на слизово! оболонцi порожнини рота мае можливють виконувати ре-гулювання ступеня вiдкриття рота при проведенш вимiрiв. Вимiр величини рухливосп зуба можливий тiльки при досягненш встановленого зусилля фшсацл i супроводжуеться звуковою сигналiзацiею.
Пiсля вимiрювань рухомост зубiв у групi пацiентiв були отримаш данi з високим вщ-сотком збiжностi, що об'ективно вщбивають стан опорно-утримуючого апарата дослiджуваних зу-бiв. Виключаеться фактор суб'ективiзацil дослщ-жень, блокуеться можливiсть вимiру при пору-шеннi фшсацл базових вузлiв.
П1ДСУМОК
Пристрiй можна використовувати в стоматологи при дiагностицi стану пародонта i виборi ращонально1 конструкци протеза. Використання даного приладу дозволяе об'ективно розщнити статику зубiв, отже, прийняти бiльш корисне р> шення про включення потрiбноl кiлькостi зубiв як опори мостоподiбного протезу або для утри-муючо1 конструкци зшмного протезу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Волоконно-оптический гнатодинамометр: А.с. 1662544 МКИ 5 А 61 С 13/00 / Хуршудян С.А., Арутюнов С.Д., Бахтадзе М.Р. (СССР).- Заявл. 20.12.88; Опубл. 15.07.91, Изобретения стран мира №19.
2. Волоконно-оптический гнатодинамометр: А.с. 1507364 МКИ 4 А 61 С 13/00 / Хуршудян С.А., Локоть С.В.,Абзианидзе Г.А.,Арутюнов С.Д., Чиглад-зе Д.В., Катамадзе Р.Ш. (СССР).- Заявл. 08.12.87; Опубл. 15.09.89, Изобретения стран мира №23.
3. Методы исследования в ортопедической стоматологии / Курляндский В.Ю., Хватова В.А., Воло-жин А.И., Лавочник М.И. - Ташкент: Медицина УзССР, 1973. - 230 с.
4. Одонтодинамометр: А.с.1762912А1 МКИ 5 А 61 С 19/04 / М.В. Бекметова, Т.А. Ходжиметова, А.А. Цукерваник, Л.А. Шнир (СССР).- Заявл. 18.07.90; Опубл. 23.09.92, Изобретения стран мира №24.
5. Устройство для диагностики расшатывания зубов: Заявка № 3-25175 МКИ 5 А 61 С 19/04 / К.К.Морита Сэйсакусё (Япония).- Заявл. 08.12.86;
Опубл. 05.04.91, Изобретения стран мира №15.
6. Устройство для измерения и регистрации жевательного давления: А.с. 1727811 МКИ 5 А 61 С 19/04 / Ходжиметов Т.А., Бекметов М.В., Соколов А.А. (СССР).- Заявл. 05.02.90; Опубл. 23.04.92, Изобретения стран мира №14.
7. Устройство для определения подвижности зубов: А.с.1212421 МКИ А 61 С 19/04 / Ф.М.Мамедова, Г.Р.Азимова, Р.К.Азимов (СССР).- Заявл. 03.01.89; Опубл.15.05.91, Изобретения стран мира №15.
8. Устройство для определения степени расшатывания зуба с целью оценки его состояния: Заявка № 3-25176 МКИ 5 А 61 С 19/04 / Тоэй Дэнки К.К. (Япония).- Заявл. 31.12.86; Опубл. 12.07.88, Изобретения стран мира №15.
9. Устройство для определения степени расшатывания зубов: Заявка № 62-22620 МКИ 4 А 61 С 19/04 / К.К.Сансута (Япония).- Заявл. 30.11.83; Опубл. 19.05.87, Изобретения стран мира №4.
05/ Том X / 2
25
