CC BY
27
i ïx джерел i3-3a браку шформацп. Цей брак шфор-мацiï виникае перш за все i3-3a недостатньоï to4hoctî вимiрювань або чутливостi вимiрювальниx приладiв, а також наявностi однакових ^MnTOMiB для рiзниx видiв вщмов для певного набору даних. В результат з'являеться невизначенiсть по вщношенню до стану газотурбiнного двигуна.
Щоб зменшити невизначенiсть, дiагностичнi ре-зультати газового аналiзу необxiдно зiставляти з результатами шших дiагностичниx пiдxодiв, таких як аналiз вiбрацiï i аналiз масел.
Лiтература
1. Urban, L. A.; "Gas Path Analysis Applied to Turbine Engine Condition Monitoring;" J. of Aircraft, Vol. 10, No. 7, July 1973.
2. Urban, L. A.; "Gas Path Analysis Applied to Turbine Engine Condition Monitoring;" AIAA Paper 72-1082, December 1972.
3. Doel, D. L.; "Interpretation of Weighted-Least- Squares Gas Path Analysis Results;" Proceedings of ASME Turbo Expo 2002, Amsterdam, The Netherlands.
4. Bryson, A. E. and Ho, Y. C.; Applied Optional Control - Optimization, Estimation, and Control; revised printing, Hemisphere Publishing Corporation, 1975.
5. Ganguli, R.; "Data Rectification and Detection of Trend Shifts in Jet Engine Gas Path Measurements using Median Filters and Fuzzy Logic;" Proceedings of ASME Turbo Expo 2001, New Orleans, USA.
6. DePold, H., et al.; "Validation of Diagnostic Data with Statistical Analysis and Embedded Knowledge;" Proceedings of ASME Turbo Expo 2003, FT2003-38764.
7. Mattern, D. L., et al.; "Using Neural Networks for Sensor Validation;" paper presented at the 34th Joint Propulsion Conference, Seattle, WA, 1998; AIAA 98-3547.
8. Ganguli, R.; "Application of Fuzzy Logic for Fault Isolation of Jet Engines;" Proceedings of ASME Turbo Expo 2001, New Orleans, USA; 2001-GT-0013.
9. Cranfield University; "Introduction to Genetic Algorithms;" Gas Turbine Diagnostics, Prognostics, and Simulation Short Course, London, UK, March 2004.
УДК 004.9: 912,648
У cmammi розглянутi питання, пов'язат з можливютю удоскона-лення та оптимiзацieю po6im MicbKoï служби водопостачання за допомо-гою Г1С - технологш. Описат мето-ди допоможуть виршити значно ширший спектр задач по обслугову-ванню iнженерноï мережi та здшс-нювати контроль за ïï станом
РОЗРОБКА П1ДСИСТЕМИ ВОДОПОСТАЧАННЯ ГЕО1НФОРМАЦ1ЙНО1 СИСТЕМИ М1СТА КУП'ЯНСЬКА
А. £. Мезиненко
Студентка* Контактний тел.: 8-066-558-38-84 E-mail: Mezinenko-Anna@mail.ru В.Д. Ш и пул i н
Кандидат техычних наук, професор Кафедра геошформацтних систем та геодезп* Контактний тел.: (057) 707-31-04 E-mail: vshypulin@yahoo.com *ХармвськоТ нацюнальноТ академи мюького господарства вул. Революци, 12, м. Хармв, УкраТна, 61002
Вступ мiзувати, тдняти на наступний рiвень роботу служб
водопостачання мкта.
Останшм часом вщбуваеться швидкий розвиток Мета стати - довести, що актуальш задач^ у ршен-
геошформацшних систем (Г1С). Це дае змогу опти- ш яких защкавлеш робггники Водоканалу, можливо
виршити за допомогою Г1С - технологш. Викори-стання Г1С - технологш - окрiм оптимiзацii системи управлшня, дае можливiсть вирiшення задач, як на даному етапi не виршуються або не виникають, через низький рiвень iнформатизацii.
Розробка системи управлшня водопостачання мшта принесе значне полегшення умов працi робiтникiв та скорочення грошових витрат на експлуатацiю мереж.
1. Характеристика системи водопостачання мшта
Населення i значна частина промислових тдпри-емств мiста забезпечуються питною водою iз единоi централiзованоi мiськоi системи водопостачання, яка вмiщуе споруди водозабору та очищення води, арте-зiанськi свердловини, резервуари чистоi води, насосш станцii, водопровiднi мережi.
Споруди водозабору розташоваш за межами мкта. Оскiльки джерелом водопостачання е артезiанськi свердловини, тобто вода пiдземна, вона не потребуе механiчноi та бiологiчноi очистки, на вiдмiну вiд над-земноi (рiка, водосховище, озеро та ш.).
Схема системи водопостачання:
- артезiанська свердловина;
- насосна станщя I пiдйому;
- резервуар з водою (сховище);
- насосна станщя II тдйому;
- мережа мшта;
- насосна станцiя III тдйому безпосередньо в бага-топоверховi будинки;
- споживач.
Пiдйом води в багатоповерховi будинки здшсню-еться на групу домiв, а також шдивщуально для 8 будинкiв.
Основною техшчною проблемою системи водо за-безпечення мшта е значний знос основних фондiв ви-робничого призначення.
Споживання води в мштах та на промислових тд-приемствах на протязi доби нерiвномiрне.
У мiстах уночi вода споживаеться значно менше, нiж удень.
На промислових тдприемствах на початку та в кшщ змiн води для виробничих щлей споживаеться менше, шж у серединi змiн.
Для скорочення розмiрiв та забезпечення стабшь-ноi роботи водозабiрних та очисних споруд, а також на-сосних станцш I пiдйому '¿х проектують на рiвномiрне виробництво.
Насоснi станцii II тдйому проектують з урахуван-ням необхщност змiн '¿х виробництва. Об'ем води, що подаеться в рiзнi години доби, повинен бути близьким до споживчих витрат.
У години м^мального виробництва насосних станцш II тдйому (у години мтмального водоспо-живання) надлишок води, яка поступае вiд очисних споруд, збираеться у резервуарах чисто' води; у години максимального виробництва насосних станцш II тдйому (у години максимального водоспоживання) надлишок води використовуеться споживачами.
Таким чином, резервуари чисто' води - це регу-люючi емносп, крiм цього в них збер^аеться запас води для пожежогасшня та власних потреб насосних станцш.
2. Дощльшсть впровадження Г1С - технологш для управлшня системою водопостачання
Шд керуванням мшта знаходяться 2 селища, яю частково використовують шженерну мережу мшта, але водою забезпечуються самостшно зi сво'х очисних споруд. Тому дуже важливою частиною управлшня мережею е облж тих частин, як тдпорядковаш мкь-кому Водоканалу. У раз^ якщо виявиться, що якiсть води нижче норми, необхщно вирiшити з яко' саме причини: збо' в очистцi води, чи несправшсть в кому-шкащях.
Ще одним важливим кроком впровадження ПС - технологш е створення цифрово' моделi мережi.
Заходи щодо створення та експлуатацii цифрово' модели
• паспортизацiя мережi.
Обов'язковою умовою для створення геошформа-цiйноi системи водопостачання е розробка та ведення паспорпв для лююв та мережi в цифровому виглядi.
У паспорт люкiв повинна мiститися наступна ш-формацiя:
1) координати колодязя (або прив'язка мшце зна-ходження до адреси);
2) характеристика колодязя:
a) глибина;
b) дiаметр;
c) облаштування (цегла, залiзобетоннi кiльця, блоки);
d)перекриття;
e) тип (водопровiдний, каналiзацiйний)
^ дата введення в експлуатацiю;
g) пiдпорядкованiсть (приватний, мiський);
Ь) затрна арматура;
i) регулююча арматура;
j) примiтка (чистий, замулений, з водою)
До складу паспорта на труби входять таю даш:
1) дiаметр труби;
2) довжина труби;
3) матерiал виготовлення;
4) дата закладки;
5) юльюсть поривiв на трубi та мiсце '¿х знаходжен-ня (показати на карп або вказати координати);
6) дати поривiв;
7) характеристика пориву (свищ, трщина);
8) прийняи заходи по лжвщацп пориву (муфта, зварювання, накладання хомупв).
Ведення iнформацii о поривах у чаи дозволяе вести статистику дшянок, на яких найчаспше утворюються аваршш ситуацп, групувати, аналiзувати, виявляти дшянки, де доцiльнiше замiнити застар^у частину трубопроводу, нiж проводити ремонтш роботи.
Ефективнiсть роботи збiльшить координатна прив'язка лююв та поривiв для б^ьш швидкого пошу-ку аварп на мiсцi.
• використання введених даних для виршення задач по диспетчеризацп мережi.
Диспетчер мае виконувати наступш завдання:
1) приймати жалоби ввд населення на яюсть води, несправнiсть водопроводу, виникнення поривiв;
2) приймати заявки на ремонт системи водопоста-чання;
3) фiксувати повiдомлення та заяви, оперативно передавати '¿х до ремонтних служб, яю реагують на
виклик, повщомити координати та характеристику аваршного об'екту;
4) повiдомляти мешканцiв мшта про обмеження водопостачання заздалегiдь;
5) повщомляти про стан дiлянки ремонтних роби.
Диспетчер може керувати ремонтною бригадою з
робочого мiсця. Повщомляти, яку засувку, в якому на-прямку перекрити, щоб обмежити водопостачання до окремого району мшта.
• моделювання функцiонування системи водопо-стачання.
Функцюнальшсть системи водопостачання мiста Куп'янська за допомогою Г1С - технологiй обумовлю-еться, перш за все, складностями його рельефу. Мож-ливiсть створити 3D-модель мiста спрощуе роботу Водоканалу в управлшш сво1ми ресурсами.
Це допоможе наглядно визначити в якш саме точщ мережi треба зменшити або збiльшити 11 тиск, необхщ-ний для ефективного подолання складностей рельефу та забезпечення водою усiх мешканщв. Моделювання необхiдного тиску для подачi води на протязi доби.
Важливу роль вдаграе моделювання аварiйних ситуацш, планового вiдключення води. Це дае змогу оповштити мешканцiв заздалегiдь.
Моделювання рiзного роду ситуацiй дае змогу зб^ьшити ефективнiсть водопостачання.
• здшснення контролю за якiстю води.
Вода може мштити сiрководень або в нш може бути виявлено перевищену концентрацiю солей, металiв, тому ведеться постшний контроль за якiстю води, про-водяться роботи по дезшфекцп води слабким розчи-ном хлору та само1 емностi, в якш збертеться вода.
Важливу роль займае перевiрка якостi води в ме-режi. Спецiальна бригада щоденно вшжджае на рiзнi дiлянки трубопроводу та бере проби води для перевiр-ки. Особлива увага придшяеться тупиковим лжям, де спостерiгаються засто'1 води в трубах.
За допомогою Г1С-технологш можна вести облж:
- дшянок мережi, на яких була остання перевiрка якостi води;
- результапв перевiрок;
- наступних виiздiв, що зменшить вiрогiднiсть пропуску деяких частин мережг,
- дiлянок мереж^ де найчастiше спостерiгаеться повторення поганих зразюв, виявити причину та сво-ечасно прийняти мiри по 1х усуненню.
Це дае можливiсть для своечасного попередження потрапляння в систему шквдливих бактерш i миттево зреагувати на забруднення та прийняти мiри по лжвь дацii його поширення. Можливiсть моделювання мош-торингу забруднень допомагае попередити етдемюло-гiчнi захворювання серед населення та простежити за 1х розповсюдженням у разi забруднення.
Г1С-технологп можуть використовуватися для маршрутизацп транспорту. Це зменшить витрати на обслуговування мереж^ а також скоротить час виiздiв на мiсця аварш.
3. Висновки
Таким чином, створення та ведення геошформа-цiйноi системи дозволяе значно збшьшити якiсть обслуговування населення, оргашзовувати ремонтнi та проф^актичш роботи, вести аналiз проведених та запланованих робгг.
Лiтература
1. Гриценко Ю.Б. Моделирование водопроводных сетей с ис-
пользованием средств геоинформационных технологий.
- Дисс... канд. техн. наук. - Томск, 2000. - 141 с.
2. Вайсфельд В.А., Ексаев А.Р. Принципиальные основы
применения ГИС-технологий для городских инженерных коммуникаций // Инженерные коммуникации и геоинформационные системы: материалы первого учебно-практического семинара, «ГИС-Ассоциация», 14-17 октября 1997 г. - М.: 1997, с. 3-9.
3. Коновалова Н.В., Капралов Е.Г. Введение в ГИС / 2-е изд.
- М.: ООО «Библион», 1997. - 160 с.
4. http://www.baurum.ru - довщник буд1вельника
