CC BY
10
УДК 621.31
Б01: 10.15587/2312-8372.2015.51520
Чайковська Е. Е. Р03Р0БКА МЕТОДУ ШДТРНМКН
ФУНКЦ1ОНУВАННЯ сушнльно! УСТАНОВКИ У СКЛАД1 КОГЕНЕРАЦ1йНО1 сНстЕМН
Вроботг на основг запропонованог когенерацшног системирозроблено метод пгдтримки функ-цюнування сушильног установки наргвнг прийняттяршень щодо виробництва пелетного палива. Прогнозування змгни вологовмгсту повтря в сушильнш камерг при вимгрюваннг температури повтря на вход1 в теплообмгнник пгдггргву повтря дозволяе пгдтримувати температурний та аеродинамгчний режими сушки на основг змгни частоти обертання електродвигуна повтряного вентилятора з використанням теплоносгя, що грге, у складг когенерацшног системи.
Клпчов1 слова: пелетне паливо, когенерацшна система, сушильна установка.
ЭНЕРГЕТИКА И ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ
1. Вступ
Паливш гранули — пелети, що можуть бути виго-товлеш з будь-яких вiдходiв деревообробно! та аль-ськогосподарсько! промисловосп, надають можливкть частково замштити традицшне паливо та скоротити викиди парникових газiв [1, 2]. Основними техшчними характеристиками пелет е: дiаметр, насипна щшьшсть, довжина, зольшсть, а вмшт вологи не повинен переви-щувати 10-12 %. Сира ж деревина, наприклад, може мктити близько 50 % води. Шдтримка температурного та аеродинамiчного режимiв сушки деревини вiдбуваеться на основi вимiрювання температури та вологостi повггря як сушильного агенту, вологостi деревини, що мае не завжди достовiрне використання у зв'язку iз складшстю вимiрiв та унеможливлюе упереджений вплив на змшу параметрiв сушки для забезпечення безперервного ви-робництва пелетного палива. При витратах на сушку матерiалу, що складають до 25 % вщ загальних витрат, з метою енергозбереження тдтримка температурного та аеродинамiчного режимiв сушки повинна вiдбуватись в узгодженш взаемодп, що можливо здобути з використанням когенерацшних технологiй, як мають у своему складi первинний двигун, електрогенератор, систему утилiзащi теплоти, систему контролю й управлшня. Цим обгрунтовуеться актуальнiсть дано! роботи.
2. Постановка проблеми на основ1 л1тературних джерел
1снують рiзнi типи сушильного агенту щодо сушки матерiалу при виробництвi пелетного палива та засоби пiдготовки. У якостi сушильного агенту зазвичай вико-ристовують повиря, димовi гази, поеднання. Але най-бiльш безпечним та економним е використання повиря, що може бути шдкрие водою в порiвняннi з коштовним електричним пiдiгрiвом. 1снують рiзнi засоби удоскона-лення сушильних технологiй деревини, що базуються як на штенсифжацп процесiв теплообмiну в сушильнш ка-мерi, так i на удосконаленнi систем управлiння процесом сушки. Так, наприклад, в робот [2] перевага вiддаеться
сушильним установкам з мехатчною активацiею мате-рiалу, що дозволяе збiльшити питому напругу сушки за випарюваною вологiстю, але за рахунок додаткових витрат на електричну енерпю. В робот [3] на основi перевiрки адекватностi розроблених математичних моделей сушки деревини експериментальним дослщженням встановлено вплив конструктивних параметрiв сушильно! камери на якiсть сушки, але при вимiрюваннi параметрiв сушки в сушильнш камер! В робот [4] визначено вплив ре-жимних параметрiв сушки на якiсть сушки за рахунок змши тиску в сушильнш камерi та термiну сушки, але без можливосп узгодження температурного та аеродинамiч-ного режимiв сушшня матерiалу В роботi [5] визначено вплив сшввщношення повiтря до матерiалу та градiента температури в теплообмшнику для пiдiгрiву повiтря на витрати енергп на сушку матерiалу, видаш рекомендацп щодо iнтенсифiкацii теплообмiну в сушильнш камер! але без можливост використання в реальних умовах функщонування сушильно! установки.
Найважливiшим показником сушки сировини при виробництвi пелетного палива е потужшсть сушки, що ввдтворюе кiлькiсне вiдношення вологостi сировини до и рiвноважноi вологостi. Рiвноважна вологiсть деревини — середне значення мiж сорбцiею та десорбцiею деревини, а при використанш сировини щодо виробництва пелетного палива практично дорiвнюе його стшко! вологостi, яка залежить ввд температури повiтря та його вщнос-но! вологостi. Потужшсть сушки мае бути бшьшою за одиницю [6]. Для пiдтримки потужносп сушки деревини використовують коштовш експертнi дiагностичнi системи, що базуються на вимiрюваннi температури повiтря та його вологост в сушильнiй камерi при ви-мiрюваннi вологостi деревини. Складшсть вимiрiв при неможливостi використання у взаемнш едностi може привести до зворотного процесу накопичення вологи сушильним матерiалом чи припинення процесу сушки сировини [7, 8]. Для уникнення негативних явищ сушки необхвдно прогнозувати змшу вологост повиря в узгодженш взаемодп iз змiною температури повиря на виходi iз сушильно! камери, що надходить в тепло-обмiнник пiдiгрiву, щодо змiни рiвня потужностi сушки.
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 5/7(25], 2015, © Чайковська Е. Е.
J
3. 06'ект, мета та задач1 дослщження
Об'ект дослгдження — сушильнi системи щодо ви-робництва пелетного палива.
Мета роботи — розробка методу тдтримки функ-цiонування сушильно! установки у складi когенерацш-но! системи.
Поставлена мета може бути досягнена при вико-наннi таких задач:
— обгрунтувати необхiднiсть тдтримки функщону-вання сушильно! установки у складi когенерацiйноi системи;
— запропонувати архиектуру когенерацiйно'i системи, що мае у своему складi основу — динамiчну пiдсистему, яка включае когенерацiйну установку, сушильну камеру, повиряний вентилятор та блоки заряду, розряду та ощнки функцiонально'i ефектив-носп, що знаходяться в узгодженiй взаемоди з ди-намiчною пiдсистемою;
— виконати комплексне математичне моделювання динамжи iнтегрованоi динамiчноi пiдсистеми з щллю пiдтримки функцiонування сушильно! установки на рiвнi прийняття рiшень;
— розробити комплексш системи контролю праце-здатност та iдентифiкацi'i стану сушильно! установки на основi логiчного моделювання у склад1 когенерацiйно! системи;
— ощнити практичну значущiсть здобутих резуль-татiв.
4. Метод тдтримки функцмнування сушильно! установки у склад когенерацмно! системи
На основi методологiчного та математичного обгрун-тування архiтектури технолопчних систем [9, 10] запро-понована архиектура когенерацiйно! системи, основою яко! е iнтегрована динамiчна пiдсистема (когенерацшна установка, сушильна камера, повiтряний вентилятор) та блоки розряду, заряду, ощнки функщонально! ефек-тивностi, що знаходяться в узгодженш взаемодi! з ди-намiчною пiдсистемою (рис. 1).
Рис. 1. Архиектура когенерацшнт системи: 1 — динамчна гадсистема (когенерацшна установка, сушильна камера, повиряний вентилятор); 2 — блок розряду; 3 — блок заряду; 4 — блок оцшки функцшнально! ефективносп
Математичне обгрунтування архiтектури когенера-цiйноi системи:
дiагностуються; К — коефiцiенти математичного опису; у — вихiднi параметри; d — динамiчнi параметри; R — лопчш вiдносини в CS; I — час, с. 1ндекси: i — число елементiв когенерацiйно! системи; 0, 1, 2 — початковий стащонарний режим, зовшшнш, внутрiшнiй характер впливiв.
Система диференцiальних рiвнянь, що описуе змшу вологовмiсту повiтря як у чаа, так i вздовж просторово! координати осi теплообмiнника для пда^ву повiтря, включае рiвняння стану щодо фiзичноi моделi теплообмшника, рiвняння енергi! передавального середовища — теплоноая, що грiе, вiд когенерацшно! установки, рiв-няння енергп сприймаючого середовища — повiтря та рiвняння теплового балансу для стiнки теплообмшника. В результатi реалiзацii системи нелшшних диференщаль-них рiвнянь отримана передатна функщя за каналом: «вологовмшт повггря — витрата повиря» для тдтримки функщонування сушильно! установки:
Ww.
.Квф- 1) lbkwpy
(1 -<
(1)
де:
m(Qo-Оо) п „ „ . , „ gMCM * /л т* \
Кв =-р-; ß = TmS + е +1; Тм =-j—; е =е(1-L*);
gbO ав0"в0
азоКо . 1 G3C3 gBQ
е =-—; L3 = -¡—¡-; L3 = ; Y1 = TbS; Тв =
а bö^bo L3 + 1 а зоКо
ав0^в0
%=т; Lb=
GBCB
ИвО^вО
di /di
TbS
; Kw =dwl dt' Y= LB '
де t, о, 0 — температура повиря, температура теплоноая, що грiе, температура стiнки теплообмшника, К, вщпо-вiдно; G — витрата речовини, кг/с; С — питома теплоем-шсть, кДж/(кг ■ К); i — ентальпiя робочого тша, кДж/кг; ш — вологовмкт повiтря; а — коефiцiент тепловщдач^ кВт/(м2 ■ К); h — питома поверхня, м2/м; g — питома маса речовини, кг/м; г — координата довжини теплообмшника, м; Тв, Тм — постiйнi часу, що характеризують теплову акумулюючу здатнiсть повiтря, метала, с, ввдповвдно; т — показник залежностi коефщента тепловiддачi вiд витрати; S — параметр перетворення Лапласа; S = га/; га — частота, 1/с. 1ндекси: в — внутрiшнiй потж — повiтря; м — металева стшка; з — зовнiшнiй потж — теплоносiй, що грiе; ш — вологовмкт повiтря; 0, 1 — початковi умови, вхiд в теплообмшник, вiдповiдно.
Для використання передатно! функцi! у складi комплексного математичного моделювання динамжи сушильно! установки, видшено дiйсну частину, О(га), що мае такий вид:
CS = ((D(P (т)( хо(т), Х1(т), х2(т), f (т), К (т), у(т), d (т)), R(t), Р(т))), R(T),(P (т)( Х1(т), f (т), к (т), у (т))),
де CS — когенерацiйна система; D — динамiчна тдси-стема (когенерацшна установка, сушильна камера, по-виряний вентилятор); Р — властивостi елеменпв ко-генерацiйно! системи; х — впливи; / — параметри, що
О(га) = - ДМ0(Кв/ Кш).
Температура подiляючо! стшки 0, що входить до складу коефщента Кв:
0 = (ав(01 + 02)/2) + (Л(tl + t2)/2)/(ав + Л),
в
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 5/7(25], 2015
63-J
де Oi, о2 — температура теплоноая, що rpie, на вход! та на виходi з теплообмшника, К, вiдповiдно, де A = 1/(8м/ X м +1/аз), де 8 — товщина стiнки теплооб-мiнника, м; а — коефщент тепловiддaчi, кВт/(м2 • К); X — теплопровiднiсть металу стшки теплообмiнника, кВт/(м ■ К); i1, t2 — температура повиря на виходi з су-шильно! камери та на входi в сушильну камеру, К, вщ-повщно. 1ндекси: в — внутрiшнiй потж — повiтря; з — зовшшнш потiк — теплоносiй, що ^ie; w — вологовмiст повiтря.
Для одержання коефщенпв у складi дшсно! части-ни О(ю) здобуто таю вирази:
Ai = £* -ГвГмЮ2; A2 = -ТвТмЮ2; Bi = Тмю;
B2 = Твю(£ +1);
= (AtA2) + (BtB2) _ = (A2Bt) - (AB)
C1 = (A22 + B22) ' D = (A22 + B22) '
Li = 1 - cos(-^T„m);
Mi = 1 - sm(-£,T„m).
З використанням iнтеграла переходу з частотно! об-ластi до област часу змiна вологовмiсту повiтря як за часом, так i вздовж просторово! координати осi теплообмшника для пiдiгрiву повiтря визначена так:
Таблиця 1
Параметри теплообмшу в теплообмшнику щодо □цiнки змiни вологовмшту п□вiтря
PiBm функцш-нування Параметр
аз, Вт/(м2 ■ К) ав, Вт/(м2 ■ К) k, Вт/(м2 ■ К)
Перший рiвень 3050,67 254,33 233,05
Другий рiвень 2912,86 242,84 222,59
Третiй рiвень 2877,91 239,92 219,94
Примгтка: аз — коефщЕнт тепл□вщдaчi вщ теплоноая, щш rpiE дш стшки теплообмшника, Вт/(м2 ■ К); ав — к□ефiцiEнт тепл□вiддaчi вiд стшки тепл□□бмiнника до повиря, Вт/(м2 ■ К); k — коефщЕнт теплопередачу Вт/(м2 ■ К).
Таблиця 2
Значення п□стiйних часу та к□ефiцiEнтiв математично! м□делi динамо тепл□□бмiнника щодо □цiнки змiни вологовмiсту п□вiтря
Рiвнi функцi□-нування Тв, с Тм, с £ Z L3, м LB, м L* Kw
Перший рiвень 0,0048 0,6149 14,547 0,146 33,26 483,89 0,029 -0,9646
Другий рiвень 0,0050 0,6440 14,547 0,136 32,51 472,99 0,030 -1,2848
Третiй рiвень 0,0051 0,6518 14,547 0,134 32,32 470,19 0,030 -1,6060
w(t, z) = — J 0(rn)sin(xrn / ю) d ю,
де т — час, с.
Так, наприклад, для сушильно! установки, продуктивнiстю 680 кг/добу сировини в межах змши температури теплоно^, що грiе на входi в теплооб-мiнник та на виходi iз теплообмiнника 90-60 °С встановленi наступнi рiвнi функщонування щодо змiни температури повиря на входi в теплообмiнник тсля сушильно! камери та на виходi з теплообмiнника щодо входу в сушильну камеру: перший рiвень: 55-85 °С; другий рiвень: 52,6-80,8 °С; третiй рiвень: 51,3-77 °С, що вiдповiдають змiнi рiвноважноi вологост повiтря 20 %, 15 %, 12 %, та витрат повиря 1,8 кг/с, 1,68 кг/с, 1,65 кг/с, вщповщно для зменшення вологосп сировини з 40 % до 12 %. Результати комплексного математичного моделювання динамжи сушильно! установки щодо тдтримки змiни вологовмiсту повиря в сушильнiй камерi представленi в табл. 1, 2.
З використанням комплексного математичного моделювання штегровано! динамiчноi тдсистеми: когене-рацiйна установка, сушильна камера, повиряний вентилятор на основi передатно! функцii (1), що ощнюе змiну вологовмiсту повиря при змiнi витрати повiтря, встановлеш допуски на граничну працездатнiсть коге-нерацiйноi системи для встановлених рiвнiв функцiо-нування (рис. 2).
Рис. 2. Допуски на граничну працездатшсть когенерацшно! системи; 1 — еталон першого рiвня функцшнування; 2 — еталон другого рiвня функцiонування; 3 — еталон третього рiвня
функцiонування
З використанням допусюв на граничну працездат-нiсть когенерацшно'! системи та метода графа причинно-наслiдкових зв'язкiв [9, 10] можливо отримати пщсумкову iнформацiю щодо змши потужност сушки матерiалу в сушильнш камерi при безперервному вимiрюваннi температури повиря на входi та виходi iз сушильно! камери:
CTc(t)
-Aw(t)
Awn
Aw,
> —
,(т)
ст. розр. верх.
(т) Aw,
ст. розр. верх.
(т)
< 0
Так, наприклад, при функцiонуваннi сушильно! установки на першому рiвнi, що вiдповiдае зменшенню
С
64
ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЙ АУДИТ И РЕЗЕРВЫ ПРОИЗВОДСТВА — № 5/7(25], 2015
J
вологостi сировини з 40 % до 20 % при рiвноважнiй вологостi повiтря 20 % зменшення температури повь тря на виходi з сушильно! камери до 52 °С потребуе прийняття рiшення на встановлення витрати повиря на рiвнi 1,68 кг/с на основi зменшення частоти обертання електродвигуна повиряного вентилятора щодо входжен-ня в допуск другого рiвня функцiонування за рахунок пiдтримки температури повиря на входi в сушильну камеру на рiвнi 80,5 °С (рис. 3).
повiтря. Здобута аналогична оцiнка змiни вологовмiсту повiтря в зв'язку iз недостовiрним використанням ви-мiру Запропоновано вимiрювання температури повиря на виходi з сушильно! камери, змша яко! вiдбуваеться ранiше, шж змiна його вологовмiсту Це надае можливiсть приймати упередженi рiшення на змшу температури повiтря на входi в сушильну камеру з використанням теплоноая, що грiе, параметри якого можливо тдтри-мувати у складi когенерацiйно'i установки. Розроблений метод за рахунок енергозбереження щодо частотного регулювання електродвигуна по-виряного вентилятора надае можлившть здо-бути грошову економiю при виробництвi та використанш пелетного палива для опалення та гарячого водопостачання. Представлен! дослщження е продовженням роботи в на-прямку узгодження виробництва та спожи-вання бюпалива [10]. Запланована апробащя здобутих результати в умовах когенерацшних систем з використанням пелетного вироб-ництва рiзно'i потужностi.
Рис. 3. Змша вологовмшту п□вiтря в сушильшй KaMepi щодо переходу з першего piB™ функцi□нування на другий piBeHb; 1 — еталон першого рiвня функцшнування, 2 — еталон другого piвня функцi□нування; 3 — прийняття ршення та гадтвердження нових умов функцшнування
Перехщ на другий рiвень функцшнування сушильно! установки тдтримуе зменшення вологовмшту сировини з 20 % до 15 %, де СТ — контроль поди; Р — властивосп iнтегровано'i динамiчно'i пiдсистеми; ю — вологовмшт повiтря; т — час, с. 1ндекси: с — контроль працездат-ностi; розр. рiв. — розрахункове значення вологовмшту повiтря рiвня функцiонування; ст., розр., верх. — стале, розрахункове значення вологовмшту повиря першого рiвня функцiонування.
Пiдтримку функцшнування сушильно! установки у складi когенерацшно! системи забезпечуе повiтряний вентилятор для можливост частотного регулювання змiни витрати повиря щодо встановлення температури повиря на входi в сушильну камеру з щллю пiдтримки потужностi сушки матерiалу.
5. Обговорення результат1в дослщження щодо методу пщтримки функцшнування сушильно! установки у склад когенерацшно! системи
В результат проведених дослiджень у складi запропоновано! когенерацiйно'i системи розроблена система тдтримки функцiонування сушильно! установки на рiвнi прийняття ршень щодо аналиично! оцiнки змiни воло-говмiсту повiтря з використанням теплоноая, що грiе, вiд когенерацшно! установки. На основi комплексного математичного моделювання динамiки пластинчастого теплообмiнника щодо пвд^ву повiтря з використанням теплоноая, що грiе, вiд когенерацшно! установки, встановлено рiвнi пiдiгрiву сушильного агенту щодо використання взаемодп змiни температури повиря на виходi з сушильно! камери зi змiною його вологовмш-ту для можливостi встановлення температури повиря на входi в сушильну камеру на основi змiни витрати
6. Висновки
В результат проведених дослщжень вста-новлено, що:
1. Використання когенерацшних техноло-гiй дозволяють пiдтримувати температурний та аеродинамiчний режими сушки в узгодже-нiй взаемодп щодо безперервного виробництва пелет-ного палива.
2. Запропоновано архиектуру когенерацшно! системи, що мае у своему складi основу — динамiчну тдси-стему, яка включае когенерацiйну установку, сушильну камеру, повиряний вентилятор та блоки заряду, розряду та ощнки функщонально! ефективностi для забезпечення безперервного виробництва пелетного палива.
3. Виконано комплексне математичне моделювання штегровано! динамiчно! тдсистеми: когенерацiйна установка, сушильна камера, повиряний вентилятор для встановлення допускiв на граничну працездатшсть когенерацшно! системи.
4. Розроблеш системи контролю працездатностi та щентифжацп стану сушильно! установки для прийняття ршень на змшу частоти обертання електродвигуна повиряного вентилятора щодо змши потужностi сушки.
5. При виробництва наприклад, 5,8 тис. т пелет з деревини в рш можливо забезпечити 860 квартир пло-щею по 120 м2 пелетним паливом, що надае можлившть з урахуванням частотного регулювання електродвигуна повiтряного вентилятора щодо сушки сировини зни-зити собiвартiсть виробництва електрично! енергп та теплоти в межах 20-30 % та здобути грошову економш при використанш пелетного палива для опалення та гарячого водопостачання до 40 %.
Лггература
1. Кузнецова, А. Виробництво пелет в Украшк прибутковий вар1ант сталого розвитку [Текст] / А. Кузнецова // Сер1я консультативних роб1т в рамках Шмецько-Украшського аграрного д1алогу. — Ки!в, 2012. — APD/PP/02/2012. — 24 с.
2. Трошин, А. Г. Развитие процессов и оборудования для производства топливных брикетов из биомассы [Текст] / А. Г. Трошин, В. Ф. Моисеев, И. А. Тельнов, С. И. Завинский // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. — 2010. —
TECHNOLOGY AUDiT AND PRODUCTiON RESERVES — № 5/7(25], 2015
№ 3/8(45). — С. 36-40. — Режим доступа: \www/URL: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/2874
3. Bhattarai, S. Simulation Study for Pneumatic Conveying Drying of Sawdust for Pellet Production [Text] / S. Bhattarai, J.-H. Oh, S.-H. Euh, D. H. Kim, L. Yu // Drying Technology. — 2014. — Vol. 32, № 10. — P. 1142-1156. doi:10.1080/07373937.2014.884575
4. Laurila, J. Compression drying of energy wood [Text] / J. Laurila, M. Havimo, R. Lauhanen // Fuel Processing Technology. — 2014. — Vol. 124. — P. 286-289. doi:10.1016/j.fuproc.2014.03.016
5. Liu, Y. Application of the self-heat recuperation technology for energy saving in biomass drying system [Text] / Y. Liu, M. Aziz, Y. Kansha, S. Bhattacharya, A. Tsutsumi // Fuel Processing Technology. — 2014. — Vol. 117. — P. 66-74. doi:10.1016/j.fuproc.2013.02.007
6. Hai-tao Wang. Study of Immune PID Controller for Wood Drying System [Text] / Hai-tao Wang, He-ming Jia // 2013 International Conference on Communication Systems and Network Technologies. — Institute of Electrical & Electronics Engineers (IEEE), 2013. — P. 827-831. doi:10.1109/csnt.2013.176
7. Tian Zhongfu. Research on control system of wood drying based on BP Neural Network [Text] / Tian Zhongfu, Li Yuehua // Proceedings 2013 International Conference on Mechatronic Sciences, Electric Engineering and Computer (MEC). — Institute of Electrical & Electronics Engineers (IEEE), 2013. — P. 35-38. doi:10.1109/mec.2013.6885046
8. Perre, P. Drying of Wood: Principles and Practices [Text] / P. Perre, R. Keey // Handbook of Industrial Drying, Fourth Edition. — Informa UK Limited, 2014. — P. 797-846. doi:10.1201/b17208-44
9. Чайковская, Е. Е. Оптимизация энергетических систем на уровне принятия решений [Текст] / Е. Е. Чайковская // Промышленная теплотехника. — 2013. — Т. 35, № 7. — С. 169-173.
10. Чайковська, 6. 6. Розробка енергозбертаючо! технологи функцюнування бюгазово! установки у склад^ когенерацшно! системи [Текст] / 6. 6. Чайковська // Схщно-бвропейський
журнал передових технологш. — 2015. — № 3/8(75). — С. 44-49. doi:10.15587/1729-4061.2015.44252
РАЗРАбОТКА МЕТОДА ПОДДЕРЖКИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ СУШИЛЬНОЙ УСТАНОВКИ В СОСТАВЕ КОГЕНЕРАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ
В работе на основе предложенной когенерационной системы разработан метод поддержки функционирования сушильной установки на уровне принятия решений для производства пеллетного топлива. Прогнозирование изменения влагосодер-жания воздуха при измерении температуры воздуха на входе в теплообменник подогрева воздуха позволяет поддерживать температурный и аэродинамический режимы сушки на основе изменения частоты вращения электродвигателя воздушного вентилятора с использованием греющего теплоносителя в составе когенерационной установки.
Ключевые слова: пеллетное топливо, когенерационная система, сушильная установка.
Чайковська €вгетя Свстафпвна, кандидат техтчних наук, старший науковий ствробтник, доцент, кафедра теоретичног, загальног та нетрадицшног енергетики, Одеський нащональний полтехтчний утверситет, Украгна, e-mail: eechaikovskaya@gmail.com.
Чайковская Евгения Евстафьевна, кандидат технических наук, старший научный сотрудник, доцент, кафедра теоретической, общей и нетрадиционной энергетики, Одесский национальный политехнический университет, Украина.
Chaikovskaya Eugene, Odessa National Polytechnic University, Ukraine, e-mail: eechaikovskaya@gmail.com
технологический аудит и резервы производства — № 5/7(25), 2015
