CC BY
41
В cmammi представлен результа-ти дослиджень по створенню полiмерного покриття на поверхт текстильного мате-рiалу. Визначений склад полiмерноi ком-позици, споЫб ii нанесення. Дослиджено водотривтсть, повтропрониктсть та жорсттсть тканини з утвореним полiмер-ним покриттям
Ключовi слова: текстильн матерiали з полiмерним покриттям, полiмерна компо-зищя, водотривтсть, повтропрониктсть
та жорсттсть тканини
□-□
В статье представлены результаты исследований по созданию полимерного покрытия на поверхности текстильного материала. Определен состав полимерной композиции и способ нанесения. Исследованы водоупорность, воздухопроницаемость и жесткость ткани с образованным полимерным покрытием
Ключевые слова: текстильные материалы с полимерным покрытием, полимерная композищя, водоупорность, воздухопроницаемость и жесткость ткани
□-□
The article presents the results of the researches of creation polymer coating on the surface of textile material. The composition of the polymers and method of application were defined. The waterproof, breathable and stiffness of the polymer coated textile material
Key words: polymer coated textile material, composition of the polymers, waterproof, breathable, stiffness
Вступ
Полiмернi покриття широко застосовуються не лише для захисту i декоративно! обробки текстильних матерiалiв, але i як складову частина композицшних матерiалiв. Загалом полiмернi покриття е одним з основних елеменпв створення техшчних тканин та тканин спещального призначення. Будова, склад та властивосп полiмерiв, з яких формуеться полiмерне покриття визначають експлуатацшш властивоси ма-терiалу, 1х яюсть та конкурентоспроможшсть.
Постановка проблеми
Композицшш матерiали - ^etoBi сполучення, що устшно функщонують в результат достатшх за величиною та стабшьних у 4aci адгезшних зв'язюв мiж гетерогенною структурою: техшчною тканиною та на-несеного на не1 полiмeрного покриття.
Явище адгезп вiдiграe важливу роль у практищ створення рiзних конструкцш, у яких використовують ком-
УДК 677.047.6
РОЗРОБКА КОМПОЗИЦП ДЛЯ ТКАНИН З ПОЛ1МЕРНИМ ПОКРИТТЯМ
М.В. П ас i ч н и к
Астрант*
Контактний тел: 050-78 -38 -301 E-mail: [email protected]
I. М . Ку л i ш
Кандидат техычних наук, доцент* Контактний тел.: 095-828-28-87 E-mail: [email protected]
Г.С. Capi6eKOB
Доктор технiчних наук, професор, завщуючий кафедрою*
Контактний тел.: 050-494-461-08 *Кафедра хiмiчноí технологií i дизайну волокнистих
мaтерiaлiв*
Херсонський нaцiонaльний техшчний унiверситет Бериславське шосе, 24, м. Херсон, Украша, 73008
позицil полiмерiв, у тому числi, у нанесенш полiмерного покриття. Визначено, що фактором, що характеризуе композицшш полiмернi сумiшi е термодинамiка, що визначае молекулярний стан дисперсш, морфологiю двофазних сумшей, адгезiю мiж фазами а, отже, най-важливiшi властивостi композитiв i 1х застосування.
З термодинамiчно'l точки зору адгезiя, мiжфазнi енергiя i розчиннiсть складним образом пов'язанi iз силами взаемодп мiж полiмерами. Адгезiя мае iстотне значення для сполучення полiмерних складових, якi повиннi мати мщний адгезiйний зв'язок з поверхнею, на яку нанесенi. За хiмiчною теорiею енергiя хiмiчного зв'язку складае до 80 ккал/моль, енерпя Ван-дер-ва-альсово1 взаемодП - 2,5 ккал/моль, тому, утворення хь мiчних зв'язюв у полi мiжфазного контакту ефективно сприяе адгезп, адгезiйна мiцнiсть зростае приблизно в 35 разiв зi збiльшенням числа функцiональних груп полiмеру: карбоксильних, амiних, амiдних, гщрок-сильних, епоксидних i iзоцiонатних, що сприяють адгезп на рiзних субстратах. Для розробки фiзико-хiмiчних шляхiв формування полiмерних покриттiв необхiдне дослiдження особливостей структуроутворення плiв-коутворюючих речовин рiзних типiв, вплив останнiх на специфжу структурних перетворень на рiзних стадiях формування покриття i 1х властивость Все це свiдчить про те, що питання, пов'язаш з встановленням законо-
мiрностi формування полiмерних покриттiв в залеж-ностi вiд рiзних фiзико-хiмiчних факторiв, е важливою i актуальною проблемою. Вивчення взаемозв'язку мiж структурою i властивостями покриттiв, молекулярного механiзму '¿х формування дозволяе визначити фiзико-хiмiчнi шляхи створення полiмерних покриттiв з заданим комплексом властивостей.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй
Не дивлячись на широке використання покриттiв в рiзних галузях промисловостi, фiзико-хiмiчнi осно-ви 1х одержання з запропонованими властивостями почали розробляти порiвняно нещодавно. Причиною цього е складнiсть хiмiчного складу i будови молекул плiвкоутворювача, не завжди вiрне утотожненя струк-тури i властивостей покриттiв i плiвок.
Бiльшiсть робiт, якi опублжоваш з цiеi галузi, при-свячеш питанням синтезу плiвкоутворювачiв, способам отримання i модифiкацii пiгментiв i наповнювачiв, технологii виробництва i застосування покритпв, методам якi застосовуються при iх нанесеннi, отвердiння (зшивання) i iх дослiдження в виробничих умовах.
В залежносп вiд призначення полiмернi покриття повиннi задовольняти рiзноманiтнi механiчнi, адгезш-нi, теплофiзичнi i електрофiзичнi властивостi, володь ти певною пористiстю, теплостiйкiстю, водостiйкiстю. В залежност вiд хiмiчного складу плiвкоутворюючих речовин, природи функщональних груп i умов формування можна отримати покриття з лшшною i сiтчастою структурою. Змша декоративних i пiдвищення захис-них властивостей покриттiв досягаеться введенням в них оргашчних барвникiв, мшеральних пiгментiв i на-повнювачiв. Властивосп покриттiв регулюються в широких межах завдяки фiзичнiй модифiкацii '¿х з метою формування однорiдноi впорядкованоi структури [1].
Полiмернi покриття формуються на тканиннш основi, що виконуе роль гнучко' пiдложки. У цьому ви-падку тканинна основа обумовлюе мщшсть i вiдносне подовження матерiалу в цiлому. Комбiнування ткани-ни з полiмерними покриттями рiзноi природи дае мож-ливiсть отримувати матерiали широкого асортименту з високими показниками водо- i зносостiйкостi, м'якостi, необхвдними деформацiйно-мiцнiсними, гiгiенiчними, теплофiзичними i шшими характеристиками, якi обу-мовлюють призначення i умови експлуатацп виробу.
Для одержання покритпв широко застосовують водш дисперсп вiнiлових полiмерiв, зокрема, вжла-цетат. Полiвiнiлацетатну емульсiю широко викори-стовують для одержання полiмерних покритв на паперi, полiмерних плiвках, пакувальних матерiалах харчового призначення, однак отримаш плiвки харак-теризуються жорсткiстю, попршують iнтенсивнiсть пофарбувань, володiють низькою стшюстю до фiзико-механiчних дiй [2].
Найбшьш перспективним е створення покритпв на поверхнi волокнистих матерiалiв на основi полiакри-латiв. Вони проявляють плiвкоутворюючу здатнiсть при низьких температурах з утворенням покритпв з високою мехашчно' мiцнiстю, свiтло- i атмосферостш-кiстю, високим блиском i шшими щнними якостями. Однак, одиничнi полiмери часто не спроможнi забез-печити всього комплексу необхщних властивостей,
тому на виробництвi використовують готовi розро-бленi композицп з сумiшей полiмерiв. За кордоном використовують полiмернi вологозахиснi покриття, якi складаються з юлькох рiзних за своею природою по-лiмерiв: acrylic/urethane (ЛЯ/ иЯ), acrylic/silicone (ЛЯ/ SR), та ш. Зв'язок мiж цими полiмерами може бути хiмiчним, а може бути i топологiчним. Цiкавим е ком-бiнування епоксидiв з уретанами, а точшше алквдно-епоксидно-уретанове покриття, що мктить фрагменти структури, характернi для трьох клаав полiмерiв.
Формулювання мети стати
Нами за мету було поставлена розробка композицп для створення захисного покриття на поверхш бавов-няного текстильного матерiалу.
Викладення основного матерiалу
При створеннi полiмерних покритпв вiдбуваеться просочення тканинно' основи плiвкоутворюючим по-лiмером i утворюеться перехщний шар полiмерного покриття. Це призводить до зб^ьшення жорсткостi матерiалу, зб^ьшення внутрiшнiх напруг, упов^ьнен-ня швидкост релаксацiйних процесiв. Фiзико-меха-нiчнi властивоси такого матерiалу i таких покритпв суттево залежать не лише вщ глибини просочення волокнисто' основи, але i вiд структури i властивостей вихщних волокон, якi визначають здатшсть плiвко-утворювача проникати всередину волокна i суттево змiнювати його фiзико-механiчнi i iншi властивостi.
Способи регулювання структури i властивостей покриттiв на тканинах засноваш на перешкоджаннi проникненню плiвкоутворювача в середину волокна i пов'язаного з цим погiршення властивостей. Регулю-вання ступеню просочення волокнистих основ може бути здiйснено шляхом використання композицш з тиксотропними властивостями. Велике значення для створення покриттiв з заданим комплексом властивостей мае розробка композицш i умов формування покритпв, як забезпечують утворення в нш просто-рово' сiтки, вузлами яко' можуть бути макромолекули з розгалуженою структурою.
Створення тривимiрноi структури з оптимальною густиною «тки забезпечуе швидке протжання ре-лаксацiйних процеав, стабiльнiсть експлуатацiйних властивостей покриттiв, стшюсть до дii чисельних деформацiй, стшюсть форми виробiв.
Для кожно' тканини потрiбно здiйснювати дифе-ренцiйований вибiр не лише якiсного, але i кiлькiсного складу полiмерноi композицп.
Вщповщно, при створеннi полiмерних композицш необхiдно здiйснювати не лише щлеспрямований вибiр полiмерних iнгредiентiв, але i встановлювати кiлькiсне спiввiдношення компонентiв.
При утворенш сумiшей полiмерiв дуже важливим е порядок введення компоненив: найкраще змiшування досягаеться при введеннi менш в'язкого полiмеру в бiльш в'язкий якщо не може бути забезпечено рiвнiсть в'язкостi. Чим менша в'язюсть фази, тим бiльша швид-юсть и деформацп при загальнiй швидкоси зсуву. Таким чином, пiдвищена деформовашсть дисперсно'
фази призводить до зростання ефективносп змшу-вання полiмерних iнгредieнтiв.
В робоп дослiджували можливiсть одержання композицiйних матерiалiв на основi олiгоефiракрила-тiв i лiнiйних полiмерiв. Комбiнування олiгоефiракри-латiв з лiнiйними полiмерами здiйснюeться шляхом введення в лшшний полiмер олiгомерiв, якi пласти-фiкують полiмер, знижують температуру склування вихiдного полiмеру. В проце« одержання покриттiв вiдбуваeться полiмеризацiя полiмерiв в гетерогеннiй системi, в якш дисперсною фазою е тривимiрний поль мер олiгоефiракрилату, а дисперсшним середовищем виступае лiнiйний полiмер.
Властивосп матерiалiв можна варiювати в залеж-ностi вiд хiмiчноi природи, розмiрiв молекул лiнiйного полiмеру i олiгоефiракрилату, ступеню диспергування частинок та ступеню зв'язаносп макромолекул лшш-ного полiмеру з тривимiрним полiмером олiгоефiра-крилатом [3].
В якосп тривимiрного полiмеру олiгоефiракрилату був використаний препарат Лакритекс 430, який е са-мозшиваючим полiмером, володiе високою в'язкiстю (його використання в композицп можливе без загус-никiв), мае високi значення розривноi мiцностi, а при використанш зшиваючого агенту трьохфункщональ-ного глщидилового ефiру (ТГЕ) утворюе зшитi плiвки з низьким ступенем набухання.
В роботах [4,5] нами було визначено стутнь зши-вання полiмерiв в плiвках. Було встановлено, що плiв-ки, утвореннi з полiуретанового полiмеру в поеднаннi ТГЕ володiють високою ступшню зшивання 58%. Ви-сока реакцшна здатнiсть ТГЕ i низью енергозатра-ти при створеннi плiвки дозволили використовувати його в якост зшиваючого агенту.
Подальшi дослiдження були направлен на розроб-ку композицп, заснованоi на сумiшi полiмерiв.
За методикою, описаною в [4,5] проведено дослщ-ження ступеня зшивання Лакритекса 430 з ТГЕ. Ла-критекс 430 був використаний як основний полiмер в композицшнш плiвцi. Данi дослiдження представленi на рис. 1.
18 гг 16-о, 14 - И 12£ 10 1 8-й 6 I 2: 0 3000 - 2500 X 5 - 2000 | 0 * - 1500 1 15 1 -1000 ^ л - 500 5 - 0
>
0 10 20 30 40 кшымсть введения ТГЕ, г/кг
■ Стутнь зшивання, ] —♦— К1льк1стъ активних ланцюпв, V
плiвки до мильно-содовоi обробки пiдтверджуеться даними на рис. 2. При введет зшиваючого агенту стутнь набухання плiвок значно знижуеться, в порiвнян-нi з незшитим полiмером.
0,12 0,1 0,08 0,06 0,04 0,02 0
Лакритекс 430 0,101
Лакритекс 430 +ТГЕ 0,046
Рис. 2. Набухання полiмерних плiвок тсля мильно-содовоТ обробки
В противагу використанню олiгоефiракрилатного полiмеру, як основного полiмеру для створення поль мерноi композицп, та для порiвняння було використа-но полiвiнiлацетатну емульсiю (ПВА). Даний полiмер широко використовуеться в технологи опорядження як основний полiмер для водотривко' обробки та для створення полiмерних покриттiв на поверхнi текстиль-них матерiалiв. Враховуючи, що ПВА надае жорсткий гриф текстильним матерiалам цей полiмер зазвичай використовують в комбшацп з пластифiкаторами. На рис. 3 наведено вплив добавок ТГЕ, який виконуе роль як зшиваючого агенту, так i пластифжатору завдяки специфiчнiй хiмiчнiй природi.
9000 8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
0 10 20 30 40
кшымсть введения ТГЕ, г/кг
-Стутнь зшивання,
-Ктькютъ активних ланцюпв, V
Рис. 1. Змша структурних параметрiв сiтки з препарата Лакритекс 430 в залежносп вщ кiлькостi введення зшиваючого агенту ТГЕ
Визначено, що найб^ьший стутнь зшивання мож-ливий при введенш до складу Лакритексу 430 30г ТГЕ (рис. 1). В цьому випадку стутнь зшивання становить 15,5%. Подальше зб^ьшення ТГЕ не сприяе тдвищен-ню ступеня зшивання композицп полiмерiв. Стiйкiсть
Рис. 3. Змша структурних параметрiв сiтки з ПВА в залежносп вiд кiлькостi введення зшиваючого агенту ТГЕ
При формуванш полiмерних плiвок виявилось, що шдивщуальш плiвки з ПВА володiють низькою здат-нiстю до самозшивання, стутнь зшивання незначний i становить лише 1,75%. Встановлено, що ТГЕ сприяе зшиванню не бшьше, нiж 50% активних ланцюпв по-лiмеру. Часткова зшивка плiвки з ПВА в поеднанш з ТГЕ не забезпечуватиме шдльно' тривимiрноi сiтки на поверхт текстильного матерiалу, що негативно позна-чаеться на якостi покриття.
При створент полiмерноi композицп, кожен з по-лiмерiв, що входить до и складу здiйснюе свiй вплив на стутнь зшивання та структуроутворення в системь
Подальшi дослiдження проводились з визначення ступеню зшивання та утворення просторово' структу-ри у композицшнш полiмернiй плiвцi.
Для цього на склянш тдложщ формували плiв-ки iз сумiшi полiмерiв, один з яких виконував роль матриц та зшиваючого агента. Даш за отриманими структурними параметрами композицп на основi по-лiмерiв ПВА i Лакритекс 430 представленi в табл. 1.
Таблиця 1
Структуры параметри плiвки з композицп полiмерiв
Склад полiмерноï композицп', Сту- Частка Орга-
г/кг тнь актив- ноле-
зши- них птичш
вання, ланцю- показ-
j, 0/° пв, V ники пшвки
1. Полiвешлацетатна емульсiя 1,4 5421,6 Бша,
(ПВА) - 770 2. Полiуретанова дисперсiя - 210 3. ТГЕ - 20 крихка
1. Полiвенiлацетатна емульая 2,0 2561,9 Бiла,
(ПВА) - 760 2. Полiуретанова дисперсiя - 200 3. ТГЕ - 20 крихка
4. Пом'якшувач - 10
1. Олiгоефiракрилат (Лакритекс 430)- 770 20,7 1,9 Прозора, липка
2. Полiуретанова дисперсiя - 200 3. ТГЕ - 30
1. Олiгоефiракрилат (Лакритекс 430) - 760 21,3 1,7 Прозора, м'яка
2. Полiуретанова дисперсiя - 200 3. ТГЕ - 30
4. Пом'якшувач - 10
Плiвка з полiмерно'l композицП, де в якосп основного полiмеру дослiджували ПВА, володiе незначним ступенем зшивання а частка активних ланцюпв, що залишились пiсля реакцП зшивання, досить висока i складае 2561 одиниць. Даш дослщження свiдчать про те, що зшивання в полiмернiй композицП на основi ПВА ввдбуваеться частково. Композицi'l характеризуеться нещiльною просторовою сiткою, яка в результатi миль-но-содово'1 обробки не забезпечить стшкосп до прання утвореного на текстильному матерiалi покриття.
З наведених даних встановлено, що полiмерна ком-позищя на основi олiгоефiракрилату, полiуретано-во'1 дисперсП, ТГЕ i пом'якшувача силжонового типу утворюе мiцну, прозору плiвку, з високим ступенем зшивання 21% та з часткою активних ланцюпв, яка становить всього 1,7. Це сввдчить, що зшивання в данш полiмернiй композицii вiдбулося практично повшстю, i пiдтверджуе закономiрнiсть вибору даного складу для формування полiмерного покриття на поверхш текстильного матерiалу.
В опоряджувальному виробництвi iснуе два спо-соби нанесення апрету на текстильний матерiал, якi залежать вiд споживчих потреб. Перший метод - плю-сування, при якому тканину занурюють у апрет та вщ-жимають. Другий метод - метод нанесення, полягае в одержанш на поверхнi текстильного матерiалу тонко! полiмерноi плiвки.
В роботi композищю полiмерiв наносили тонким шаром через сичастий шаблон. Даний метод викори-стовуеться в тому випадку коли необхщне створення покриття на тканиш лише з однiеi сторони.
Показники якосп тканини з утвореним полiмер-ним покриттям наведенi в табл. 2 i 3. Водотривкiсть
визначали ввдповщно до ГОСТ 3816-81, повггропро-никнiсть вiдповiдно до ГОСТ 9237-99. Мехашчш характеристики дослiджували за даними з жорсткосп полiмерного покриття (ГОСТ 10550-75).
Таблиця 2
Показники якосп тканини з полiмерним покриттям
Склад полiмерноï композицй', г/кг Водотривкiсть Пов^ро-прони-кшсть, Вд дм3/(м2*с)
Па Мм. вод. ст
Полiвiнiлацетатна емульсiя (ПВА) - 770 Полiуретанова дисперсiя - 210 ТГЕ- 20 1030,05 105 9,7
Полiвiнiлацетатна емульая (ПВА) - 760 Полiуретанова дисперсiя - 200 ТГЕ - 20 Пом'якшувач - 10 1569,6 160 16,6
Олiгоефiракрилат (Лакритекс 430) - 770 Полiуретанова дисперсiя - 200 ТГЕ - 30 2175,17 221 23,6
Олiгоефiракрилат (Лакритекс 430) - 760 Полiуретанова дисперая - 200 ТГЕ - 30 Пом'якшувач - 10 2404,13 245 30,5
Мехашчш характеристики тканини з полi покриттям
Таблиця 3
мерним
Склад пол1мерно! композицй, г/кг Жорст-кiсть по-криття, мкН*см2 Органолеп-тичш показ-ники по-криття
Пол1вшшацетатна емульая (ПВА) - 770 Пол1уретанова дисперая - 210 ТГЕ- 20 5573,98 Бiле, матове, жорстке
Пол1вшшацетатна емульая (ПВА) - 760 Пол1уретанова дисперая - 200 ТГЕ - 20 Пом'якшувач - 10 1981,9 Бше, матове, м'якiше за попереднш
Ол1гоеф1ракрилат (Лакритекс 430) - 770 " Пол1уретанова дисперая - 200 ТГЕ - 30 206,5 Прозоре, глянцеве, жорсткувате
Ол1гоеф1ракрилат (Лакритекс 430) - 760 Пол1уретанова дисперая - 200 ТГЕ - 30 Пом'якшувач - 10 165,7 Прозоре, глянцеве, м'яке
Даш таблиц характеризують показники якосп при використанш композицш на основi олiгоефiракрилату i полiуретанового полiмеру. При комбiнацП зi зши-ваючим агентом i пом'якшувачем силжонового типу тканина з полiмерним покриттям володiе найменшим значенням жорсткосп (лише 165,7 мкН*см2 в порiв-няннi з жорсткiстю композицП на основi ПВА), найви-щим значенням водотривкосп i повiтропроникностi. Плiвка, утворена на поверхш текстильного матерiалу характеризуються прозорктю, отже при використаннi
дано1 полiмерноi композицп не будуть попршеш деко-ративнi якостi тканини.
Висновок
Використання полiмерноi композицп на 0CH0Bi олiгоeфiракрилата дозволяе значно покращити де-коративнi показники якостi тканини з полiмерним покриттям, тканина набувае високих показниюв во-достiйкостi, гриф тканини залишаеться м'яким, ела-стичним, не вщшаровуеться вiд поверхнi тканини. При необхщносп створення багатошарових матерiа-лiв композицiйний склад можна використовувати для нанесення в декшька шарiв.
Лиература
1. Зубов П. И., Сухарева Л. А. Структура и свойства полимерных покрытий. М.: Химия, 1982. —256 с.
2. Сухарева Л.А., Кипнис Ю.Б. Защитные полимерные покрытия в производстве искусственной кожи. М.: Химия, 1989. - 230 с.
3. Акриловые олигомеры и материалы на их основе / А.А. Берлин, Г.В. Королев, Т.Я. Кефели, Ю.М. Сивергин.
- М.: Химия, 1983. - 232 с.
4. Пасечник М.В., Кулиш И.Н., Сарибеков Г.С. Оценка степени сшивания полимеров в композиционных составах для отделки материалов специального назначения // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - Херсон: ХНТУ, 2010. - № 1(16). - С 39 - 43.
5. Пасечник М.В., Кулиш И.Н., Сарибеков Г.С. Оценка образования поперечных связей в полимерах для выбора компонентов в композиционных составах //Материалы пятой международной научно-практической конференции «Научные исследования - теория и эксперимент 2009 ».
- Том 8. - Полтава: «ИнтерГрафика». - 2009. - С. 78 - 80.
Використання методе генетичних алго-pumMie i нейронних мереж дозволило вста-новити оптимальн режими ферментатив-ног трансетерифжаци жupie. Результати лабораторних i дослидно-промислових випробовувань подтвердили адекваттсть моделювання оптимуму
Ключоei слова: трансетерифЫащя, структуроваш л^ди, генетичш алгорит-ми, штучн нейронт меpежi
Использование методов генетических алгоритмов и нейронных сетей позволило установить оптимальные режимы ферментативной трансэтерификации жиров. Результаты лабораторных и опытно-промышленных испытаний подтвердили адекватность моделирования оптимума
Ключевые слова: трансэтерификация, структурированные липиды, генетические
алгоритмы, искусственные нейронные сети □-□
Use of artificial neural network-genetic algorithm technique made it possible to determine optimal process parameters of enzymatic tran-sesterifcation of fats. The results of laboratory and experimental-industrial tests corroborated optimum modelling adequacy
Key words: transesterifcation, structured lipids, genetic algorithms, artificial neural networks
УДК 665:664.3
ОПТИМ1ЗАЦ1Я ПАРАМЕТР1В ПРОЦЕСУ ОТРИМАННЯ СТРУКТУРОВАНИХ
Л1П1Д1В
П.О. Некрасов
Кандидат техычних наук, доцент Кафедра технологи жирiв та продуклв бродшня Нацюнальний техычний уыверситет «Хармвський
пол^ехшчний шститут» вул. Фрунзе, 21, м. Хармв, Украша, 61002 Контактний тел.: (0572) 66 04 80 E-mail: [email protected]
тедiяльностi. З одного боку, еколопчна ситуащя та У сучасному свт оргашзм людини зазнае впливу зб^ьшення юлькосп стреив, а з шшого - незбалансо-щлого комплексу негативних факторiв, яю попршу- ване харчування. У зв'язку з цим виникла необхщшсть ють нормальне функщонування основних систем жит- тдвищення бiологiчноi та фiзiологiчноi ефективносп
