CC BY
14
HidП¡К ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
УДК 616.71/.72-002.77-008
Ткаченко М.В., 1ваницький 1.В., Горбань Ю.С., Гудкова О.В. РОЗПОВСЮДЖЕН1СТЬ МЕТАБОЛ1ЧНОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ НА РЕВМАТО1ДНИЙ АРТРИТ ТА ОСТЕОАРТРИТ
ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
В статт{ наведет результаты вивчення особливостей перебку остеоартриту та ревматогдно-го артриту у поеднаню з атеросклерозом та метабол{чним синдромом. Доведений тжний взае-мозв'язок м1ж кл{тчними проявами ураження суглоб{в, {мунного статусу у хворих на поеднану патолог{ю та вагомий внесок МС на перебк ревматогдного артриту та остеоартриту.
Ключов1 слова: ревмато'дний артрит, остеоартрит, атеросклероз, Вступ
В останнш час ревмато'дний артрит (РА) та остеоартрит (ОА) займають провщне мюце серед ревматично''' патологи, що пщтверджуеться наступними даними: РА зус^чаеться в серед-ньому 330 на 100 тис. населення [2], ОА - 3172,6 на 100 тис. населення [3, 7].
Згщно останых даних провщне мюце в пато-генезi ОА та РА займае системне запалення [8, 10].
Вщомо, що в основi розвитку РА лежать важк порушення гуморального та кл^инного iмунiтету, що проявляеться дисбалансом мiж продук^ею прозапальних цитоюыв, 1Л-1, 1Л-6, ФнП-а та протизапальних цитокiнiв (1Л-4, 1Л-10, штерфе-рону), наслiдком чого стае хрошчний системний запальний процес, що самопщтримуеться i пев-ною мiрою обумовлений цитокiновою активацiею ядерних факторiв транскрипци, у першу чергу №-кВ [12].
ОА - захворювання мультифакторне, проте в останнi роки з'явилися дат про взаемозв'язок ОА iз системним запаленням. Лiтературнi дат свщчать про механiзм активаци запального про-цесу при Оа через пщвищений синтез прозапальних цитоюыв, активацiю оксидатного стресу, зростання вмюту проатерогенних лтопроте'^в [4, 5].
У той же час вщомо, що атеросклероз (АС) -це не просто результат порушення лтщного об-мшу. У його патогенезi важливу роль вiдiграють запальнi механiзми, як призводять до виникнен-ня шсулшорезистентносп (1Р) [1, 13].
Доведено, що 1Р, що лежить в основi метабо-лiчного синдрому (МС), здатна збтьшувати про-дукцiю глiкозильованих сполук i вiльних радика-лiв, що провокують ендотелiальну дисфункцiю. Системне запалення викликае розвиток шсулн норезистентностi (1Р), механiзм виникнення яко'' обумовлений блокуванням подальшо' передачi сигналу вiд шсулшового рецептора як за рахунок безпосереднього впливу TNF-a, 1Л -6, втьних жирних кислот та глюкози, так i за рахунок активаци серино-треонiнових кiназ, зокрема кiнази шпбтору NF-кB, що, окрiм розвитку 1Р, викликае активацiю NF-кB. Цей ядерний фактор транскрипци стимулюе утворення багатьох прозапа-
метаболiчний синдром.
льних речовин, у тому числ1 TNF- а та IL-6. KpiM того, вплив цих цитоюыв викликае дисбаланс у секреци адипоцитокiнiв, зокрема пщвищуе синтез лептину, одним з ефек^в якого е синтез TNF- а та lL-6 у жировш тканинi. Пiдвищення pi-вня TNF-а та IL-6 викликае пpигнiчення синтезу адипонектину, який зменшуе утворення прозапальних цитоюшв та знижуе 1Р. Як наслiдок, утворюеться патологiчне коло, яке сприяе пщ-тpимцi запального процесу та прогресуванню 1Р. Вщомо, що 1Р е пpовiдною ланкою розвитку ме-таболiчного синдрому (МС), який у сучасному свт характеризуемся високою пошиpенiстю. Так, за даними piзних автоpiв, pозповсюдженiсть МС становить вщ 15 до 25% серед населення, шк розвитку захворювання припадае на молодий i сеpеднiй вк (25-40 pокiв) [13].
Мета дослвдження Однак, серед даних лiтеpатуpи вщсутш вщо-мостi, якi б висвп"лювали частоту розвитку та тяжкiсть переб^у МС у хворих на ОА та РА. Са-ме тому метою нашого дослiдження стало ви-вчення розповсюдження та особливостей пере-б^у МС у цих категорш пацiентiв.
Матерiали i методи
Нами обстежено 54 хворих на ОА та 58 хворих на РА середнш вк яких становив 54,5 ±2,7 роки. Була обстежена контрольна група, яка включала 28 "умовно здорових оаб" , сшввщно-шення чоловшв до жiнок в уах групах намага-лись дотримуватись 1:1.
Для визначення критерив метаболiчного синдрому проводили антpопометpичнi вимipювання: вимipювали зpiст, вагу, об'ем тали, об'ем стегон. Маса тта вимipювалась за допомогою медичних вагiв зранку з точнютю до 0,5 кг. Зрют визначав-ся за допомогою ростометру з точнютю до 1см. Окружнють тали вимipювалась за допомогою сантиметровой стpiчки на piвнi пупка [11]. Розра-ховували iндекс маси тта за формулою: 1МТ = маса тта/ рют (м) 2 . Критери метаболiчного синдрому Мiжнаpод-ноТ дiабетичноТ федераци (IDF), 2005 рк [6]: - центральне ожиршня, яке визначаеться по окpужностi тали >94 см для чоловiкiв i >80 для жiнок европейськоТ популяци з вiдмiнностями
Актуальт проблеми сучасно! медицини
для шших етшчних груп,
- плюс будь - як 2 i3 нижчеперелiчених факто-
piB:
- пiдвищений piBeHb тpиглiцеpидiв >1,7 ммоль/л або наявнють специфiчного лiкування i3 приводу цього порушення;
- знижений piвень ЛПВЩ <1,03 ммоль/л для чо-ловшв i <1,29 ммоль/л для жшок або наявнiсть специфiчного лiкування i3 приводу цього пору-шення;
- пщвищений АТ: систолiчний >130 мм рт. ст. або дiастолiчний >85 мм рт. ст;
- piвень глкемп натще >5,6 ммоль/л або дiагно-стований pанiше ЦД 2 типу.
Ультразвукове дослщження сонних аpтеpiй виконувалось на апарат Mindray DP 6600 в положены патента лежачи на спин в трьох пло-щинах - двох поздовжнiх (переднш i заднiй) i по-перечнш, що зводило до мiнiмуму ризик дiагнос-тичних помилок. Для вiзуалiзацil загально'Т сонно! артерп датчик розташовували по передньо-му i задньому краю m.sterno-cleidomastoideus. При дослщженн в заднiй поздовжнiй площинi сканування проводили трансмускулярно, що по-лтшувало вiзуалiзацiю структур судинно'Т стiнки, а також патолопчних утворень. Потiм датчик розташовували перпендикулярно поздовжнш осi судини i пiд кутом 40-60 градуав до повеpхнi ши'Т з метою сканування у поперечнш площинi. Для визначення товщини комплексу штими-медп за-гальнi соннi артерп сканувались в поздовжнш ос в В-pежимi з лшшним датчиком 10 Мгц. Т1М ви-мipювали на 1-2 см нижче мюця бiфуpкацil шляхом установки ультразвукових куpсоpiв на межу подту адвентицiя-медiа та iнтима-медiа-пpосвiт судини аpтеpiально'Т стiнки. Усi вимipювання проводили в дiастолу. Величину Т1М розрахову-вали як середню по трьох серцевих циклах. Стовщенням вважали збтьшення TlM вiд 0,8 до 1,3 мм, збтьшення Т1М бiльше 1,3 мм вважали за атеросклеротичн бляшки [9].
Для комп'ютерно'Т статистично'Т обробки да-них використовували табличний редактор «Microsoft Excel» та програму статистичного аналiзу Analyst Soft Stat Plus, верси 2006 року.
Для аналiзу нормальност pозподiлу отрима-них даних використовували критерп Лiллiефоpса та Шатро - Уiлка. Дисперсп pозподiлу ознак оцшювались за допомогою F-кpитеpiю в проце-дуpi диспеpсiйного аналiзу ANOVA. Для визначення нормальност використовували piвень р<0,05. У випадку нормального розподту даних обчислювали значення середньо'Т арифметично'Т величини (М) i середньо'Т квадратично''' помилки результату (m). Вipогiднiсть piзницi мiж показни-ками, як поpiвнювались, визначали за допомогою t-критерш Стъюдента. Для аналiзу кореля-цiйних зв'язкiв використовували метод Прсона.
У випадку вiдсутностi нормального розподту дослщжуваних даних центpальнi тенденцп та дисперсп дослiджуваних ознак описували за допомогою медiани (Ме) та штерквартильного
розмаху (25 та 75 процентил^. Для подальшого дослiдження використовували критерп Манна -Уп"ы, Вальда - Вольфовща, Колмогорова - Смн рнова, для аналiзу кореляци використовували методи Стрмена та Кендалла.
Для аналiзу бiнаpних ознак використовували визначення критерш х2 .
Статистично значимими вважались вщмшно-стi на piвнi р<0,05.
Результати та ix обговорення
Нами були отриман наступнi результати:
Показники СРБ, ШОЕ, серомукоШв та церулоплазмшу у
хворих на РА та ОА
РА ОА Контрольна група
СРБ, мг/л. 11,1±0,4* 9,8±0,6 4,1±0,06
ШОЕ, мм/год 32,1±4,7* 28±1,7 7,8±1,2
СеромукоТди, УО 0,35±0,05* 0,29±0,05 0,15±0,5
Церулоплазмш, мг/л 496,2±18,4* 456,3±9,8 362±12,1
* - у порiвняннi з групою хворих на ОА p <0,05
У хворих на РА в^^чався достовiрно вищий рiвень системного запалення, що пщтверджува-лось високими показниками СРБ, ШОЕ, серому-ко'^в та церулоплазмшу. У той же час у хворих на ОА в^^чався достовiрно вищий рiвень системного запалення, шж у па^енпв контрольно' групи. Як наслщок це призводило до збтьшення рiвня 1Р, що пщтверджувалось бiльш високою частотою виявлення МС у хворих на РА у порiв-нянн з хворими на ОА та контрольною групою хворих.
Показники 1МТ у хворих на РА та ОА
РА ОА Контрольна група
1МТ, кг/м2 35,1±1,5* 33,2±1,2 24,3±1,8
Вiдповiднiсть крите-piям МС за IDF, % 11,6* 6,5 1,4
* - у порiвняннi з групою хворих на ОА p <0,05
Нами були отриман результати, як свщчать, що у обстежених нами хворих на РА 1МТ був до-стовipно бтьший, шж у хворих на ОА та контрольно! групи па^етчв.
Показники Т1М у хворих на РА та ОА
РА ОА Контрольна група
Т1М на пpотязi, мм 0,93±0,07* 0,89±0,05 0,62±0,03
Т1М на бiфуpкацN, мм 1,17±0,05*т 0,92±0,03 0,66±0,02
* - у порiвняннi з групою хворих на ОА p <0,05
Також в^^чалась бтьша товщина штими -меди у дослщжених па^етчв з РА, яка корелю-вала з piвнем СРБ (r= 0,65; p<0,05), piвнем ШОЕ (r= 0,63; p<0,05) та церулоплазмшу (r= 0,54; p<0,05). У той же час, у па^етчв з Оа кореля-цiйний зв'язок був виявлений ттьки з piвнем СРБ (r= 0,58; p<0,05).
При аналiзi частоти розвитку МС у хворих на РА нами був виявлений зв'язок мiж кpитеpiями МС та вживанням патентами глюкокортико'Тфв (ГК), зокрема для окружност талп цей показник становив (r= 0,52; p<0,05), для аpтеpiального ти-
Том 11, Випуск 4(36) 83
В1СНПК ВДНЗУ «Украгнсъка медична стоматологгчна академ1я»
ску (г= 0,61; р<0,05), для рiвня глюкози кровi (г=
0.68. р<0,05). З цього можна зробити висновок, що бтьш висока частота розвитку МС у па^ен-^в з РА частково обумовлена вживанням ГК. У той же час, незаперечним е вплив системного запалення на розвиток МС у ^еТ групи па^етчв, що пщтверджувалось кореляцiйним зв'язком мiж рiвнем СРБ та АТ(г= 0,55; р<0,05), рiвнем СРБ та глюкози кровi (г= 0,51, р<0,05).
Висновки
Таким чином, метаболiчний синдром е по-ширеною коморбiдною патологiею для па^етчв з РА та ОА i розвиток МС у цього контингенту хворих обумовлений високим рiвнем системного запального процесу, що в цтому призводить до швидкого прогресування атеросклеротичних уражень у цих груп па^етчв. У той же час без-заперечним е ятрогенний вплив у розвитку ^еТ патологи для па^ен^в з РА, мiнiмiзацiя якого потребуватиме подальших дослiджень.
Лiтература
1. Талаева Т.В. Алиментарная перегрузка липидами и нарушение толерантности к ним как факторы атерогенеза, развития и про-грессирования ишемической болезни сердца / Т. В. Талаева, И. Э. Малиновская, И. В. Третяк [та ш.] // УкраТ'нський кардюло-пчний журнал. - 2004. - № 1. - С. 72-79.
2. Коваленко В.М. Динамка показниюв стану здоров'я населення за 1995-2005 рр. Аналiтично-статистичний поЫбник для лiкарiв кардюлопв, ревматолопв, терапевт загальноТ практики / В.М.
Коваленко, В.М. Корнацький, Т.С. Манойленко - К., 2006. - 72 с.
3. Коваленко В. М. Стан ревматологи в УкраТ'нк медично-со^альш аспекти та напрямки подальшого розвитку / В. М. Коваленко // УкраТ'нський ревматолопчний журнал. - 2002. - № 2. - С. 3-8.
4. Мп"ченко О.1. Дислшщемп: дiагностика, профiлактика та лку-вання / О.1. Мп"ченко, М.1. Лутай. - К. : Четверта хвиля, 2007. -56 с.
5. Мп"ченко О.1. Лептин у хворих з метаболiчним синдромом I. Характеристики лептину у хворих з метаболiчним синдромом за-лежно вщ ступеня ожирiння та вку / О.1. Мiтченко, В.Ю. Романов, Т.В. Беляева [та ш.] // Укр. кардiол. журн. - 2008. - № 6. -C. 59-65.
6. Alberti K. G. The metabolic syndrome - a new worldwide definition / K. G. Alberti, P. Z. Zimmet, J. Sbaw // Lancet. - 2005. - V. 366, № 9491. - Р. 1059-1062.
7. Ehrlich, G.E. Low back pain initiative / G.E.Ehrlich, N.G.Khaltaev // The World Health Organisation Department of Noncommunicable Disease Management. - 1999. - 150 p.
8. Gonzalez-Gay М.А. High-grade C-reactive protein elevation correlates with accelerated atherogenesis in patients with rheumatoid arthritis / M. A. Gonzalez-Gay, C. Gonzalez-Juanatey,
A. Pineiro, [et al.] // The Journal of Rheumatology. -2005. - № 32. - Р. 1219-1223.
9. Pignoli Р. Intimal plus medial thickness of the arterial wall: a direct measurement with ultrasound imaging / P. Pignoli, E. Tremoli, A. Poli, P. Oreste, R. Paoletti // Circulation. - 1986. - № 74. - Р. 1399-1406.
10. Kaplan M. Cardiovascular Disease in Rheumatoid Arthritis / M.Kaplan // Current Opinion in Rheumatology. - 2006. - № 18. -Р. 289-297.
11. Seidell J. C. Assessing obesity: classification and epidemiology / J. C. Seidell, K. M. Flegal // British Medical Bulletin. - 1997. - V. 53. -P. 238-252.
12. Wang C. C. L. Molecular mechanisms of insulin resistance that impact cardiovascular biology / C. C. L. Wang, M. L. Goalstone,
B. Draznin // Diabetes. - 2004. - V. 53, № 11. - P. 2735-2740.
13. Zimmet P. Preventing type 2 diabetes and the dysmetabolic syndrome in the real world: a realistic view / P. Zimmet, J. Shaw, G. Alberti // Diabetic medicine. - 2003. - № 20. - Р. 693-702.
Реферат
РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ МЕТАБОЛИЧЕСКОГО СИНДРОМА У БОЛЬНЫХ РЕВМАТОИДНЫМ АРТРИТОМ И ОСТЕОАРТРИТОМ
Ткаченко М.В., Иваницкий И.В., Горбань Ю.С., Гудкова О.В.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, остеоартрит, атеросклероз, метаболический синдром.
В статье приведены результаты изучения особенностей течения остеоартрита и ревматоидного артрита в сочетании с атеросклерозом и метаболическим синдромом. Доказана тесная взаимосвязь между клиническими проявлениями патологии суставов, иммунного статуса у больных с сопутствующей патологией и влияние метаболического синдрома на течение ревматоидного артрита и остеоар-трита.
Summary
PREVALENCE OF METABOLIC SYNDROME IN PATIENTS WITH RHEUMATOID ARTHRITIS AND OSTEOARTHRITIS Tkachenko M.V., Ivanitsky I.V., Gorban J.S., Gudkova O.V.
Key words: rheumatoid arthritis, osteoarthritis, atherosclerosis, metabolic syndrome.
The paper presents the results obtained by studying the peculiarities of clinical course of osteoarthritis and rheumatoid arthritis associated with atherosclerosis and metabolic syndrome. There has been proved a close correlation between the clinical manifestations of joint disease, the immune status of patients with concomitant diseases and the impact of metabolic syndrome on the course of rheumatoid arthritis and os-teoarthritis.
