CC BY
24
Tab. 5. Skladniki, których by lo wigcej w trzydziestej minucie _w odniesieniu do skladu wyjsciowego_
Nazwa komponentu Wymagany udzial procentowy [%] Udzial procentowy w 30 minucie [%] % zmiany
Sorgo 15,00 15,94 6,27
Groch zólty 10,00 10,70 7,00
Kardi 7,50 8,85 18,00
Slonecznik czarny 6,00 10,70 78,33
Groch nowozelandzki 1,25 1,95 56,00
Ryz Paddy 1,25 1,38 10,40
Wnioski
Znajomosc udzialu poszczególnych skladników mieszanki w zaleznosci od czasu mieszania pozwala na obserwaj przebiegu i charakteru procesu, regul rz^dz^cych procesem, próby skrócenia czasu mieszania oraz kontrol^ skladu otrzymanego produktu. Trzydziestominutowy czas mieszania jest czasem wys-tarczaj^cym do uzyskania mieszaniny o skladzie zblizonym do skladu oczekiwane-go. Róznice proporcji w trzydziestej minucie mog^ byc spowodowane rozbijaniem si<? ziaren podczas mieszania oraz wyst^pieniem procesu segregacji. Zauwazono, ze w trakcie mieszania udzialy komponentów rozkladaj^ si<? wedlug krzywej har-monicznie tlumionej. Nalezy prowadzic dalsze badania, wyjasniaj^ce przebieg procesu mieszania badanych komponentów mieszanki wieloskladnikowej.
Literatura
1. Boss J. 1987: Mieszanie materialów ziarnistych. PWN, Warszawa - Wroclaw.
2. Grochowicz J., 1996 : Technologia produkcji mieszanek paszowych. Wyd. drugie PWRiL, Warszawa.
3. Boss J., Tukiendorf M.: Mieszanie i segregacja na przykladzie dwóch wybranych metod ujednorodniania materialów ziarnistych, Zeszyty Naukowe Politechniki Opolskiej, Mechanika 254, z. 60 (2000) S. 23-29.
4. Boss J., Tukiendorf M., Wggrzyn M., 2000: Technologiczne sposoby przeciwdzialania wtórnej segregacji podczas transportu i magazynowania niejednorodnych materialów ziarnistych, Inzynieria Rolnicza 9 (20), Warszawa, Komitet Techniki Rolniczej PAN, S. 15-20.
5. Tukiendorf M. 2003: Wplyw zmiany wymiarów srednic cz^stek na wyniki mieszania materialów ziarnistych podczas wysypu ze zbiorników, Problemy Inzynierii Rolniczej, 2 (40), S. 21-26.
УДК 582.736.2:712 Л. О. Бабш, Л.А. Колдар, М.В. Небиков - Уманський
державный аграрний умверситет
РОЗМНОЖЕННЯ GLEDITSIA TRIACANTHOS L. У КУЛЬТУР1 IN VITRO
Дослщжено метод розмноження рослин Gleditsia triacanthos L. в умовах культу-ри in vitro. Встановлено оптимальний режим стеришзацп рослинного матерiалу, проведено n^Gip живильних середовищ, доповнених необхiдними регуляторами росту.
L.O. Babij, L.A. Koldar, M.V. Nebykov - Uman' State Agrarian University
The duplication of the plants Gleditsia triacanthos L. in condition of the culture in vitro
The Explored method of the duplication of the plants Gleditsia triacanthos L. in condition of the culture in vitro. Will Installed optimum mode to sterilizations of the vegetable material, is organized selecting the nourishing ambiences, complemented necessary regulator of the growing.
Серед великого pi3HOMamrra рослин, якi населяють нашу планету, про-вiдне мiсце належить деревним рослинам, якi ростуть у рiзних грунтово-кшма-тичних умовах та у процес еволюци набули низку щнних бiологiчних особли-востей (господарських, фармаколопчних, декоративних тощо). З кожним днем дедалi актуальнiшою стае проблема ращонального використання рослинних ресурсiв Земл^ збагачення народного господарства Укра!ни новими високоп-родуктивними видами, формами i сортами рослин.
Значний iнтерес у цьому вщношенш представляють види роду Gleditsia L. (родина Caesalpiniaseae R. Brown.). У свгговш флорi вщомо 12 видiв гледичи, 7 з яких штродуковано в Укра1ш [4]. Найбiльшого поширення набу-ла гледичiя звичайна або триколючкова (Gleditsia triacanthos L.). Це деревний штродуцент, який мае велике значення для практики агролюомелюраци, сте-пового i захисного лiсорозведення. Вiн цiнуеться за швидюсть росту, посухо-та солевитривалють, спроможнiсть попереджати водну та повггряну ерозiю грунту, закрiплювати пiски та схили ярiв. Gleditsia triacanthos досить щнна деревна порода для озеленення населених пунклв i створення полезахисних люових смуг у найбiльш посушливих пiвденних районах iз засоленими грунтами. Перспективна для вуличних насаджень, паркових алей, ажурних груп та сол^ерних посадок. Колючi форми придатш для створення непрохщних живих огорож. Крiм вищевказаних властивостей Gleditsia triacanthos хороший медонос, харчова та лжарська рослина. Деревина використовуеться у сшьському господарств^ будiвництвi, для художньо-декоративних, столяр-них, токарних виробiв тощо [2].
Одшею з передумов усшшного впровадження рослин у виробництво е розроблення прийомiв масового розмноження i вирощування садивного мате-рiалу. Для використання у лiсiвництвi, декоративному садiвництвi, зеленому будiвництвi цiлком придатний садивний матерiал насiнневого походження. Але при розмноженш декоративних садових форм для збереження 1х генетич-но! однорщност необхiдно використовувати вегетативне розмноження. Засто-совуючи класичнi методи розмноження (живцями, щепленням), одержуемо вiдносно обмежену кшьюсть рослин. Одним iз сучасних перспективних мето-дiв масового розмноження рослин е розмноження у культурi in vitro, коли при мшмальнш юлькосл рослин вихiдного матерiалу, у коротю строки, можна отримати велику кшьюсть однорщного, морфологiчно вирiвняного матерiалу.
Тому метою нашо! роботи було: дослщити можливiсть мшроклонально-го розмноження гледичи, пiдiбрати оптимальнi варiанти стеркшзаци рослинно-го матерiалу, живильних середовищ для введення та розмноження експланпв.
Методика дослщження У нашому дослiдженнi, як початковий, був використаний метод насшневого розмноження G. triacanthos у культурi in vitro. Даний метод дае змогу проростити на живильних середовищах бшьшють життездатного насiння, одержати стерильш експланти - сiянцi, яю ще не втратили морфогенетичний потенщал i здатнi для подальшого мжроклональ-ного розмноження на вiдмiну вщ пагонiв, узятих з дорослих дерев. Для пошу-ку оптимальних строюв введення у культуру рослинного матерiалу (насiння) дослiдження проводили з 15.09 по 20.11.
У робот було використано методи культури рослинних тканин та ш-дукци морфогенетичних процесiв in vitro, викликаних гормонами [1, 3, 5]. Пророщування насшня i культивування експланлв вiдбувалося у спещалiзо-ваному примщет на скляних стелажах за температури 25±1°С, вiдноснiй во-логостi 70 %, фотоперiодi 16 годин i штучному освiтленнi iнтенсивнiстю 3-5 тис. люкс. У кожному варiантi було виЫяно по 30 шт. насшин. Повтор-нiсть дослiду трикратна.
Одним i3 надзвичайно важливих етапiв мжроклонального розмножен-ня е стерилiзацiя рослинного матерiалу. Насiння стерилiзували, використову-ючи рiзнi хiмiчнi реагенти. Стерилiзацiя вадбраного для розмноження in vitro маточного матерiалу (насiння) складалась з декшькох послiдовних етапiв: промивання пiд проточною водою, оброблення мильним розчином, 70 % ета-нолом (2 хв.), 2,5 % розчином NaOCl (5 хв.), HgCl2 (10 хв.). Шсля змiни кожного розчину матерiал вiдмивали стерильною водою (3-4 змши). Вихiд стерильного насiння - 87 %.
Шсля обробки насшня з кожного строку збирання вишвали на модифь коване живильне середовище MS (Murashige and Skoog) без додавання гормо-нiв [6]. Насшня кожного строку збирання дослщжували в окремому дослщ почергово, залежно вщ строкiв збирання. Особливiстю насiння, зiбраного 25.09, було те, що вщбуваеться рiст рослини без появи кореня. Енерпя про-ростання становить 12 %, i на 24-30 день рют рослин уповiльнюеться до пов-но! зупинки.
Оптимальним для проростання насшня був строк збирання 25.10, при якому енерпя проростання становила 60 %, а схожють - 87 % (рис. 1). Вщбу-вався активний рют як Ым'ядолей, так i кореня.
100т 80
60-К
40-К 20
Енергiя проростання, %
Схожють, %
0
□ 25.09. П10.10. П25.10. П10.11. П25.11.
Рис. 1. Залежшсть енерги проростання та схожостi настня G. triacanthos
eid стротв збирання
Появу пагона iз справжшми листками спостер^али на 16-20 день (рис. 2 А).
Отримаш стерильш пагони роздiляли на експланти довжиною 10 -15 мм з ашкальними або латеральними бруньками i висаджували для активь заци морфогенезу на середовище MS (Murashige and Skoog) у повному складi зi вмiстом агар-агару 0,7 % та сахарози 3 % з додаванням бензиламшопуршу (БАП) 0,5-3 мг/л та нафтилоцтово! кислоти (НОК) 0-2 мг/л (табл. 1).
А Б
Рис. 2. Основт етапи мшроклонального розмноження Ыянщв О. triacanthos:
А - проростання настня; Б - морфогенез у настневого експланта
Табл. 1. Варiанти концентрацш фптогормошв для шдукци морфогенезу
Ф1тогормони Концентращя, мг/л
БАП 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0
НОК 0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5
Висок концентраци БАП (2,5-3,0 мг/л) та НОК (1,5-2,5 мг/л) стиму-лювали утворення калюсу на базальних кшцях мжропагошв, а низьк концентраци не викликали активiзаци морфогенезу, i експланти шсля двох тижнiв культивування гинули.
Внаслщок застосування всiх можливих комбiнацiй НОК та БАП вста-новлено, що для розмноження мiкроклонiв з високим коефщентом розмноження необхiдно використати наступи концентраци фiтогормонiв: БАП -1,5 мг/л, НОК - 0,5 мг/л (рис. 3).
н
3 7 6
& 4 а
.о н
и '2 .0 е; 5
0,5
2,5
1 1,5 2
Концентращя БАП, мг/л Рис. 3. Вплив концентрацш БАП-НОК на ктьтсть мЫроклошв
При використанш даного середовища через 18-24 дш в експлантiв спостер^аеться активний рют як центрального, так i формування додаткових адвентивних пагонiв (рис. 2 Б).
5
Упродовж наступних 25-35 дшв було сформовано вщ 2 до 8 штук па-гонiв. По досягненню ними довжини 3-5 см 1х вщдшяли вiд експланта та роз-дшяли на частинки довжиною 10-15 мм для подальшого мiкроклонального розмноження. При одержанш необхщно! кiлькостi мiкроклонiв плануеться дослщити вплив ауксиновмiстних речовин на шдукцш ризогенезу.
Висновки:
1. Для отримання максимально! кiлькостi вихщного матерiалу при введеннi у культуру in vitro оптимальним строком збирання була третя декада жов-тня, при якому енергiя проростання становила 60 %, а схожють - 87 %.
2. Встановлено, що для активiзацii морфогенезу необхiдно використовува-ти живильне середовище MS, доповнене фггогормонами: БАП - 1,5 мг/л, НОК - 0,5 мг/л.
Лггература
1. Биотехнология растений: культура клеток/ Пер. с англ. В.И. Негурка; С предисл. Р.Р. Бутенко. - М.: Агропромиздат, 1989. - 280 с.
2. Слш Ю.Я., Зерова МЯ., Лушпа В.1., Шабарова С.1. Дари лiсiв. - К.: Урожай, 1979. - 392 с.
3. Калинин Ф.Л., Сарнацкая В.В., Полищук В.Е. Методы культуры тканей в физиологии и биохимии растений. - К.: Наук. думка, 1980. - 487 с.
4. КалЫченко О.А. Декоративна дендрология: Навч. поаб. - К.: Вища шк., 2003. - 200 с.
5. Мельничук М.Д., Новак Т.В., Кунах В. А. Бютехнолопя рослин. - К.: Пол^афКон-салтинг, 2003. - 520 с.
6. Murashige T., Skoog F. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures// Phusiol. Plant., 1962, 15, N 13, P. 473-497.
УДК 630 Проф. др. габ. Збкнев Лаурув - Головна школа
стьського господарства, Варшава
РОЗТОЧАНСЬКИЙ КАМ'ЯНИЙ Л1С
Ресурси розточанських скам'яншостей слабо дослщжено. Дос ми були переко-наш, що це скам'яншосп винятково голонасшних вид1в, спорщнених ¡з сьогодшшнь ми секвоями й кипарисами.
У багатьох скам'яншостях стверджено юнування мниткопод1бнихм утворень, яю перетинають под1бн1 до деревини структури скам'ян1лостей. Схож1 зображення п1д електронним, сканинговим м1кроскопом спостер1гаемо в сучаснш деревин1, зараже-н1й грибами, наприклад, синява. Отже, можна стверджувати без побоювання поми-литися, що в цьому випадку спостер1гаеться скам'ян1лий мщелш.
Структуральн1 елементи давнього дерева у скам'яншостях було замшено мше-ралами, яю майже 1деально в1дображають структуру дерева. Нав1ть у багатьох ви-падках уклад м1нерал1в характеризуеться давньою субм1кроскоп1чною будовою кл1-тинних стшок. П1д час проведення рентген1вських i дерватограф1чних досл1джень виявлено, що мшералами, як1 в1дображають давню будову дерева, зокрема е кварц й халцедон, що досить щшьно наповнюють давш структуральш елементи деревини. Найслабше наповнеш ними давн1 смолян1 ходи.
Prof. dr hab. Zbigniew Laurow - Main school of agriculture, Warsaw Stoning forest of Rostochya
Resources of fossils in Rostochya poorly research. We are convinced until now, that this the fossils exceptionally coniferous types of family with present sequoia and cypresses.
