Научная статья на тему 'Рост качества жизни как критерий действий украинской власти в условиях развития информационного общества'

Рост качества жизни как критерий действий украинской власти в условиях развития информационного общества Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
90
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГОСУДАРСТВЕННАЯ ВЛАСТЬ / ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЩЕСТВО / УПРАВЛЕНИЕ КОММУНИКАЦИЯМИ / КАЧЕСТВО ЖИЗНИ / PUBLIC AUTHORITIES / INFORMATION SOCIETY / COMMUNICATIONS MANAGEMENT / QUALITY OF LIFE / ДЕРЖАВНА ВЛАДА / іНФОРМАЦіЙНЕ СУСПіЛЬСТВО / УПРАВЛіННЯ КОМУНіКАЦіЯМИ / ЯКіСТЬ ЖИТТЯ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Дацій Олександр Іванович

Визначено проблеми державної влади в системі управління комунікаціями та просування інформації. Проаналізовано праці, що присвячені вивченню нових можливостей публічного управління в умовах розвитку інформаційного суспільства. Встановлено, що невизначеність цілеорієнтованих критеріїв якості життя у суспільній справі призводить до великих помилок у соціальній, економічній політиці, розпорошує людський капітал, деконцентрує соціальну енергію у вирішенні головних питань розвитку. Доведено тезу про утопічність соціальної революції в сучасних умовах в Україні. Визначено якість життя як головний критерій людського розвитку в Україні.Определены проблемы государственной власти в системе управления коммуникациями и продвижения информации. Проанализированы работы, посвященные изучению новых возможностей публичного управления в условиях развития информационного общества. Установлено, что неопределенность целеориентированных критериев качества жизни в общественном деле приводит к большим ошибкам в социальной, экономической политике, распыляет человеческий капитал, деконцентрирует социальную энергию в решении главных вопросов развития. Доказано тезис об утопичности социальной революции в современных условиях в Украине. Определено качество жизни в качестве главного критерия человеческого развития в Украине.The problems of the government in the management system of communication and promotion of information on them are determined. Analysis of papers devoted to the study of new opportunities of the public administration in the conditions of emerging of the information society is conducted. Found that uncertainty of the goal oriented criteria of quality of life in public affairs lead to large errors in the social, economic policy scattered human capital, deconcentrate social energy in addressing of the key development issues. Proved the thesis of utopian of the social revolution in contemporary conditions in Ukraine. Defined quality of life as the main criterion of human development in Ukraine.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Рост качества жизни как критерий действий украинской власти в условиях развития информационного общества»

Дацш Олександр 1ванович,

доктор економтних наук, професор, За-служений працвник освти Украгни, В. о. ректора, Академя мунщипального управлшня, вул. 1вана Кудр1, 33, м. Кигв, 02000, тел.: (044) 529 0516, e-mail: rector@ amu.edu.ua

Даций Александр Иванович,

доктор экономических наук, профессор, Заслуженный работник образования Украины, И. о. ректора, Академия муниципального управления, ул. Ивана Кудри, 33, г. Киев, 02000, тел: (044) 529 05 16, e-mail: rector@amu.edu.ua

Olexandr Ivanovich Datsiy,

Doctor of Economics, Professor, Honored Worker of Education of Ukraine, acting Rector, Academy of Municipal Management, st. Ivan Cudri, 33, Kyiv, 02000, tel.: (044) 529 05 16, e-mail: rector@amu.edu.ua

ЗРОСТАННЯ ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ЯК КРИТЕР1Й Д1й УКРАТНСЬКОТ ВЛАДИ В УМОВАХ РОЗВИТКУ 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСПШЬСТВА

Анотащя. Визначено проблеми державно! влади в системi управлшня ко-мушкащями та просування шформацп. Проан^зовано пращ, що присвячеш вивченню нових можливостей публiчного управлшня в умовах розвитку ш-формацшного сустльства. Встановлено, що невизначешсть цiлеорieнтованих критерив якостi життя у суспiльнiй справi призводить до великих помилок у сощальнш, економiчнiй полiтицi, розпорошуе людський капiтал, деконцентруе соцiальну енергiю у вирiшеннi головних питань розвитку. Доведено тезу про утошчшсть сощально! революци в сучасних умовах в Укра!ш. Визначено якють життя як головний критерiй людського розвитку в Укра!ш.

Ключовi слова: державна влада, шформацшне суспiльство, управлшня комушкащями, якiсть життя.

РОСТ КАЧЕСТВА ЖИЗНИ КАК КРИТЕРИЙ ДЕЙСТВИЙ УКРАИНСКОЙ ВЛАСТИ В УСЛОВИЯХ РАЗВИТИЯ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА

Аннотация. Определены проблемы государственной власти в системе управления коммуникациями и продвижения информации. Проанализирова-

ны работы, посвященные изучению новых возможностей публичного управления в условиях развития информационного общества. Установлено, что неопределенность целеориентированных критериев качества жизни в общественном деле приводит к большим ошибкам в социальной, экономической политике, распыляет человеческий капитал, деконцентрирует социальную энергию в решении главных вопросов развития. Доказано тезис об утопичности социальной революции в современных условиях в Украине. Определено качество жизни в качестве главного критерия человеческого развития в Украине.

Ключевые слова: государственная власть, информационное общество, управление коммуникациями, качество жизни.

GROWTHOF THE QuALITY OF LIFE AS CRITERIA OF THE ACTIONOF THE uKRAINIAN GOVERNMENT IN

CONDITIONS OF DEVELOPMENT OF INFORMATION SOCIETY

Abstract. The problems of the government in the management system of communication and promotion of information on them are determined. Analysis of papers devoted to the study of new opportunities of the public administration in the conditions of emerging of the information society is conducted. Found that uncertainty of the goal oriented criteria of quality of life in public affairs lead to large errors in the social, economic policy scattered human capital, deconcentrate social energy in addressing of the key development issues. Proved the thesis of utopian of the social revolution in contemporary conditions in Ukraine. Defined quality of life as the main criterion of human development in Ukraine.

Keywords: public authorities, information society, communications management, quality of life.

Постановка проблеми. Проблема кризових явищ управлшня державою на сучасному етат пов'язана не просто з пагубними техноло-пями, але з ввдсутшстю системи единих напрямiв i обмежень дiяль-носп, визначених i збалансованих на рiзних рiвнях i в рiзних сферах мiрою жиггя. Розвигок Укра!ни пов'язаний з глобальними тенден-щями розвитку сватово! цивШзацп, боротьбою за лвдерство в нш, з су-часними домшуючими внутршшми ситуащями, що визначають лопку внутршнього розвитку. Сучасш

державш управлшщ дшть неадекватно не тшьки через вщсутшсть професiоналiзму, а й через ввдсут-шсть знання мiри життя природи, людини, сустльства.

Розвиток науки i сощальних технологи дае змогу сучасним пред-ставникам влади на вах 11 рiвнях устшно застосовувати насильство за допомогою психiчного i фiзич-ного придушення. Людина, що за-важае, визначаеться як перешкода, яку необхщно усунути. Проблема насильницьких гехнологiй набувае особливо! гостроти при застосуванш

високого рiвня знань про управлшня комушкащями i просування шфор-маци (технологи перекручування ш-формацп).

Аналiз останшх публiкацiй за проблематикою. Рiзнi аспекти роз-витку iнформацiйного суспiльсгва проаналiзовано в укра!нськш i росш-ськш лiгерагурi у працях I. Ю. Алек-сеево!, М. С. Демково!, Т. А. Берези, Л. В. Березовець, О. Л. Вартаново!, С. Т. Кара-Мурзи, А. В. Колодю-ка, I. Б. Колiушко, В. I. Лисицько-го, Л. Г. Мельника, I. С. Мелюхша, А. I. Ракитова, Г. Л. Смоляна, Д. С. Че-решкша, А. А. Чернова та ш.

Мета стати — проаналiзуваги процес зростання якост життя як кригерiй дш укра!нсько! влади в умовах розвитку шформащйного суспiльсгва.

Виклад основного матерiалу. Ще у 1973 роцi у США вийшла книга ви-датного американського сощолога й футуролога, засновника концепци посгiндусгрiального (шформацш-ного) сусшльства Д. Белла (19192011 рр.) "Прихвд постшдус^аль-ного сусшльства" [1], яка викликала великий штерес до теми й мала широкий позитивний резонанс. Ця пра-ця стала шдсумком осмислення тих процейв, що вiдбувалися в еконо-мщ й суспiльному жиггi Сполуче-них Штапв у повоеннi десягирiччя (Друга св^ова вiйна). Книга мiсгигь глибокий аналiз основних тенден-цiй у змМ спiввiдношення секгорiв суспiльного виробництва, станов-леннi економiки послуг, формуванш наукового знання як самосгiйного елемента виробничих сил. У нш ощ-нюються роль i мiсце постшдустр^ ального суспiльсгва в загальнiй кар-

гинi соцiального прогресу. Цiлiсна концепщя вибудовуеться Беллом на пiдсгавi аналiзу гiгангського фак-гологiчного магерiалу, в полемщ з представниками рiзноманiгних на-прямiв економiчно! й соцiологiчно! думки.

Для людства iнформацiя перетво-рилася на глобальний невичерпний ресурс. Його штенсивне засвоення, а також виникнення нових вражаю-чих можливостей публiчного управ-лiння — харакгернi риси, що вирiз-няють нову епоху.

Iнформацiя також у всьому свт розглядаеться i як один з головних економiчних ресурав, сугнiсгь яко-го свого часу розкрили численш вченi. Польський фшософ та еко-номiсг А. Шафф писав: "Сусшль-ство iнформагики створюе умови для щасливого життя людства; во-но знiмае з порядку денного те, що дос було причиною погано! якос-гi життя мас — потребу... створюе можливост для повно! реалiзацi! особисгосгi, звшьняючи людину вiд важко! фiзично!, а також монотонно! розумово! пращ, забезпечуючи !! вiльним часом для саморозвитку й величезним прогресом знання" [2, с. 331-332].

Головний методолопчний принцип вчення вщомого канадського фшософа, фшолога, еколога засобiв комушкаци й теоретика впливу ар-тефакпв як засобiв комунiкацi! Маршалла Маклюена (1911-1980 рр.) можна сформулювати так: духо-вний i магерiальний прогрес людства визначають не знаряддя пращ або освоення природи, не економша, политика чи культура, а технолопя соцiально! комунiкацi!, тобто кому-

шкацшш канали, якими володшть люди [3].

Завдяки шформацшним техноло-гiям постшдус^альне суспiльство вiдрiзняeться вiд сво!х попередниив змiною термiну тривалостi рiзних со-цiальних процесiв. Примiром, рiвень i якiсть освiти членiв суспiльства змiнюються швидше за технологи; також швидше проходить процес змiн стереотитв масово! поведiнки, нiж спiввiдношення сил держав або час проведення реформ.

Регенеращя соцiального катталу пiсля "великого розриву" з традицш-ними нормами (релт! або ieрархiч-ного устрою) вимагае вiдтворення за допомогою дискусiй, доказiв, куль-турних аргуменйв або культурних вiйн [4, с. 340]. П. Бурдье видшяе три типи поличного капiталу: той, що заснований на свiтоглядi конфе-сiй; той, що Грунтуеться на форма-лiзованих режимах постмонархiч-ного типу; та позиковий полггичний каттал, що спираеться на довiру [5, с. 208]. Сощальний оптимiзм зростае у процес розвитку й укршлення со-цiального капiталу в тому ступеш, у якому соцiальний каштал iз потен-цiйного переходить у практичний розвиток мiри життя сусшльства. Тому проект оптимiстичного розвитку з державно! политики, як ieрархiчно-го детермiнування, розростаеться до юторичного сценарiю в умовах щ-леорieнтацi! соцiального капiталу у формуваннi громадянського сусшльства в щлому i мережних структурах зокрема. Це положення е вiрним i вiдносно глобальних процеав, тому у Програмi розвитку ООН у якосп трьох основних опор сшвробйни-цтва визначаються сприяння розви-

тку, iнвестицi! у розвиток людини, прибуток вiд яких вимiрюeться люд-ським потенцiалом; мiжнародна тор-гiвля, як каталiзатор розвитку людини при обмеженш несправедливого обмшу; безпека вiд використання насильства [6, с. 2-3]. До цього ж прогрес не зводиться лише до покра-щання здоров'я i освйи, пiдвищення доходiв, але й складаеться з розши-рення можливостей вибору лiдерiв, що впливають на державш рiшення i обмiн знаннями [7, с. 1].

Невизначешсть цiлеорieнтованих критерпв якостi життя у суспiльнiй справi призводить до великих поми-лок у сощальнш, економiчнiй полi-тищ, розпорошуе людський капiтал, деконцентруе сощальну енергiю у ви-рiшеннi головних питань розвитку.

При використанш цих систем розрахунив, якi мають методолопч-нi помилки, вiдбуваeться, на думку С. Г. Кара-Мурзи, "ефект Шаже", втрата принципу збереження вели-чини або юлькосп, який, як шстру-мент мiри, "складае необхiдну умову будь-яко! рацiонально! дiяльностi" [8, с. 118]. Тому порiвняння рiвня життя ввдбувалось (а часто-густо i вщбуваеться) за побiчними, не жит-тево важливими показниками, при зневажанш сусшльних амортизато-рiв. 1ншим недолiком використання лише юльисних показникiв, без з'ясування сутшсних детермiнант якостi життя, е вщмова вiд концепцi! базовосп економiчно! сфери у топiцi сусшльства, що е невiрним, тому що добробут сусшльства та заможшсть особистосл у кiнцевому рахунку ба-зуеться на пращ.

Тому використання окремих ма-кропоказниив або мшропоказни-

ив часто-густо не враховують або втрачають вдею завзято! пращ, вже в цьому знижуючи щншсть вде! добробуту народу. У цьому контекст доцiльно розглянути змiни структури вартост зробленого су-купного продукту, аналiз яко! ду-же вдало зробили В. О. ЛМчкш та Л. О. Шелепш. Посгiндусгрiальне суспiльсгво кра!н Заходу (для нього використовуються також термши: iнформацiйне суспiльсгво, сусшль-ство споживання, сучасний кашта-лiзм) мае специфшу, яка пов'язана з виходом на перший план шфор-маци, наука стае безпосередньою виробничою силою, економiка на-бувае надскладний характер. Основою економiки постшдус^ального суспiльсгва стало одержання над-лишково! додано! варгосгi, що ви-никае за рахунок зниження витрат виробництва на окремш групi пiд-приемств, тому для одержання по-стшного прибутку повиннi постш-но впроваджуватися все новi i новi випереджальш гехнологi!. Принцип одержання максимального прибут-ку на основi надлишково! прибавоч-но! варгосгi постшно поширюеться на всi сфери життя сусшльства, тому виникло "сусшльство споживання", в якому створюються новi пред-мети споживання i навiгь потреби ("iндусгрi! мод, кумирiв, '^рок") [9, с. 11-15.].

Саме змша структури вартос-гi виробленого сукупного продукту визначила домшанту духовно-культурного та наукового фактора розвитку сусшльства, при цьому йо-го основною тенденщею стае конку-ренцiя за якiсгь життя. Щ положен-ня визначають також економiчне

пiдrрунгя реалiзацi! людсько! потреби у самореалiзацi!, або гармош-зацiю сгупенiв волi, якщо прийняти класифшацш суспiльного прогресу В. М. Мшшо!. В !! концепцГ! вид^ ляеться три типи суспiльного прогресу зпдно трьом ступеням роз-витку волi: волi як мiри оволодiння сгихiйними силами природи, волi як мiри оволодiння сгихiйними со-цiальними силами (соцiально! волi) i волi як мiри оволодiння людиною власними силами (волi особистос-п). Вiдповiдно до цього перший тип прогресу зумовлений в бшьшш мiрi природною дегермiнацiею, другий — сощальною, грегiй — бiосоцiальною. Головними факторами сощального прогресу е незворотний характер розвитку продуктивних сил, у яко-му домiнуе висхiдна лжя (соцiальна сугнiсгь прогресивних змiн в про-дуктивних силах суспiльсгва скла-даеться у вдосконалюваннi здагносгi людини до пращ), а також еволю-щя магерiально! i духовно! культу-ри i зростання !! ролi в органiзацi! соцiально-економiчного i сощально-полiгичного життя суспiльсгва [10, с. 21].

Тому "св^ посгiндусгрiального сусшльства вимагае нових моделей сощально! оргашзацп". Потреба в iн-формацi! зростала й зросте швидше, нiж виробляеться сама шформащя. Зростаючий брак шформаци та роз-виток ринкових вщносин разом — е стимулом до революцшних змiн у царинi шформацшних i комунiка-цiйних гехнологiй — основи сучасно! соцiогехнiчно! революцГ!.

Ниш використовуеться термш "соцiальна революцiя". Андрш 6р-молаев вважае, що Укра!ну "чекае

другий етап сощально! революци". "З револющею i демократieю мож-на жартувати, тому що революцiя i демокрапя наносять удар. На жаль, нас чекае другий етап сощально! революци, який буде куди бшьш жорстким, шж поди Майдану. I нести вщповщальшсть будуть т по-лiтичнi сили, якi зараз реставрують старий режим в новш оболонщ". На його думку, "на хвилi злиднiв, голоду i револющйно! рефлексi! в Укра-!нi можливi соцiальнi бунти, якi очолять новi радикальнi лiдери без серйозно! полгшчно! позицГ!". "Щоб цього не сталося, необхщно уникну-ти соцiальних потрясшь цie! зими, провести найглибшу конституцшну реформу (що включае, в тому числ^ децентралiзацiю) i перезавантажити нащональну владу" [11].

Концепцiю "соцiально! революци" як швидкого революцiйного (читай — насильницького) пере-облаштування сусшльства, на яку покладалися бiльшовики, свого часу шддав гострiй критицi Мико-ла Бердяев. Вiн писав про необхщ-нiсть нагадати !м "про ту остаточно з'ясовану ктину, наукову та фшо-софську, що сощальна революцiя в строгому сенсi слова взагалi не-можлива, !! школи не було i нiколи не буде. У цш областi слово "рево-люцiя" можна вживати тшьки але-горично, лише в дуже розширеному сенсi. ...Змша соцiально! тканини сусшльств завжди е тривалий мо-лекулярний процес; вона залежить, з одного боку, вщ стану продуктив-них сил, вiд економiчно! творчостi, промислово! та сшьськогосподар-сько!, з iншого — вiд незримих змш у людськiй психiцi" [12].

Глибою iнституцiйнi перетворен-ня вимагають часу, а сощальна ре-волющя за означенням — швидка й кардинальна !х змiна. Отже, п, що проектують соцiальну революцiю, беруть на себе непосильне завдання, яке, принаймш, не може вкластися в часовi рамки "революци". А без-строкова, перманентна револющя втрачае будь-який сенс, адже вона не вiдрiзняeться вщ "еволюцi!". Звiдси можна пiдтримати висновок, що "сощальна револющя як кардинальна i вщносно швидка замша сощальних iнституцiй, що переводить сусшльну систему у нову якiсть — це скорше мiф, анiж юторична реальнiсть. Вона базуеться на утошчному сподiваннi на можливiсть швидкого створення сусшльно! системи за iдеологiчним проектом, не враховуе реального сшввщношення ролi людського за-думу, з одного боку, i спонтанних змiн та еволюцiйного реформаторства, з шшого, у процесах суспiльно! трансформацп" [13].

Узагальнюючи досвiд iнформа-тизаци нашо! кра!ни, порiвнюючи його з досввдом iнших розвинених iнформацiйних держав, зважаючи також на те, що Укра!на не зали-шаеться осторонь глобалiзацiйних процейв, можна стверджувати, що вона мае ва шанси достойно ви-йти на свйовий рiвень i побудувати власне шформацшне суспiльство, вiдповiдно до сощальних стандар-тiв.

Конкуренцiя кра!н у людському розвитку по-сутi стае боротьбою за бшьш високий рiвень якосп життя, що поступово стае системним кри-терieм оптимiстично! перспективи розвитку сусшльства. Ва iншi фак-

тори е шдсистемними або свiдчать про залежшсть соцiальноï перспек-тиви вщ центризму проблеми уста-леностi сусшльства i збалансованос-тi усталеного людського розвитку. Спрямованiсть i зусилля держави в напрямi оптимiстичних соцiальних перспектив дають позитивний результат, якщо у результатi основним е шдвищення рiвня якостi життя. У сощальних перспективах Украши однiею з основних проблем залиша-еться проблема убогост i бiдностi, яка мае свою специфшу та визна-чае диспропорцп у розвитку балансу якостi життя мiж рiзними верствами населення або ввдсутшсть концен-траци соцiального катталу у напря-мi соцiального розвитку сусшльства. Працьовитють, дисциплiнованiсть, освiченiсть украшських людей вщ-значають практично вс iноземнi ш-вестори як переваги украшсько!' еко-номiки. Проблема бвдносп в Украïнi викликана нерiвнiстю прибутюв i вiдсутнiстю закрiплених законодав-ством можливостей збшьшення при-буткiв при посиленш працi i високо-му рiвнi освiти.

Висновки та перспективи по-дальших дослiджень. На сьогодш якiсть життя е критерiем людського розвитку в Украшь Ди влади мають бути цiлеспрямованi на зниження рiвня бiдностi населення i виступа-ти одним iз найважливiших критерий розвитку мiри життя Украши. Вирiшення проблеми бiдностi е ви-рiшенням оптимального сшввщно-шення пол^ики соцiального захис-ту — субсвддарносп стимулювання пiдприемницькоï активностi, державного вирiвнювання в оплатi правд бюджетникiв.

список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ -

1. Белл Д. Прихщ постiндустрiального суспiльства / Д. Белл // Сучасна зарубiжна фiлософiя. — К., 1996. — С. 194-251.

2. Политология: Учеб.-метод. пособ. / [В. С. Пусько, Т. В. Богомолова, И. В. Волкова и др.]; под ред. В. С. Пусько. — М.: МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2008. — 363 с.

3. "Маршалл Маклуен" [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: // uk. wikipedia. о^/шк1/Маршалл_ Маклуен

4. Фукуяма Ф. Великий разрыв / Ф. Фукуяма; Пер. с англ., под общ. ред. А. В. Александровой. — М.: ООО "Изд-во АСТ", 2003. — 474 с.

5. Бурдье П. Социология политики / П. Бурдье; [пер. с фр.]; сост., общ. ред. и предисл. Н. А. Шматко. — М.: Sосiо-Lоgоs, 1993. — 336 с.

6. Доклад о развитии человека-2005. Международное сотрудничество на перепутье: Помощь, торговля и безопасность в мире неравенства / Пер. с англ. — М.: Весь мир, 2005. Опубликовано для Программы развития Организации Обьединенных Наций (ПРООН). — 416 с.

7. Доклад о развитии человека-2010. Реальное богатство народов: пути к развитию человека / Пер. с англ.; ПРООН. — М.: Весь Мир, 2010. -244 с.

8. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция-сознанием. — К.: Орiяни, 2003. 500 с.

9. Лисичкин В. А., Шелепин Л. А. Третья мировая (информационно-психологическая) война. — М.: Ин-т соц.-по-лит. исслед. АСН, 1999. — 304 с.

10. Минина В. Н. Методология социального программирования. Специальность 22.00.08 — социология управлення. Автореф. ... дис. на со-

искание ученой степени д-ра социолог. наук. — СПб., 1999. — 36 с.

11. брмолаев А. Нас чекае другий етап сощально! революцп, який буде жорстюший за Майдан / А. брмолаев [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http: // ukr. segodnya. ua/politics/pnews/27.10.2015

12. Бердяев Н. Духовные основы русской революции / Николай Бердяев [Электронный ресурс] // Собр. соч.

в 4 т. — Париж: YMCA-Press, 1990 / Режим доступа: http: // www. krotov. info/berdyaev/ 1918/rev_08. html 13. Колодш А. Про феномен революцп в контексп сучасносп /А. Колодш // Вшн. Львiвськ. ун-ту. Фшософсько-пол^олопчш студи. — 2014. — № 5. — С. 133-143. — http: // filos. lnu. edu. ua/ bulletin_ philosophy/ ua/docs/visnyk05/ visnyk05.pdf

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.