CC BY
88
УДК 581.524.44
Грицина М.Р., к.б.н. ([email protected]) © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологш /меш С.З. Гжицъкого
РОСЛИНН1СТЬ АНТРОПОГЕННО ПОРУШЕНИХ ТЕРИТОР1Й
УКРА1НИ
У статт1 розглядаютъся особливост1 рослинност1 антропогенно порушених територт - рудералъного типу рослинност1, становления, класыф1кац1я, умови зростання та м1сце серед них ¡нвазтнихрослин.
Ключое1 слова: рудералът, сегеталът та /нвазтт види, експлеренти, рудералъний (синантропний) типрослинност1.
Внаслщок штенсивного навантаження господарсько! д1яльносп людини на природу вщбуваеться руйнування природних екотошв та виникнення нових, антропогенно змшених територш з зруйнованим попередшм типом рослинностг Види, що першими з'являються на таких оселищах називаються рудеральними {утворюють синантропний тип рослинност1 [2].
Метою статп е огляд ф1тоценотитв рудерально! рослинност1 у флор1 Украши та визначення шлях1в вторгнення, становления, мкця та рол1 в них швазшних рослин.
Рудеральний тип рослинност1 включае рудеральний, сегетальний та урбашзований флороценотипи. В останш роки сюди вщносять швазшш рослини, яю зустр1чаються у вс1х трьох флороценотипах.
В вузькому значенш рудеральний (синантропний) розвиваеться на см1тниках, звалищах, збагачених штратами та мшеральними речовинами [5]. До ще! групи вщносять також угрупування, що виникли в антропогенних екотопах, пщ впливом людини на природу, зокрема, витоптуваш тваринами мкця, обочини автомобшьних та зал1знодорожних шлях1в, ру!ни старих буд1вель, стши, вали, насипи, а також закинут! поля та перюдично розорюваш грунти.
Рудеральш угруповання, як1 виникли навколо селянських двор1в, пасовищах, берегах канав вважаються рудерально первинними. До них вщносять мулист1 береги водойм, перюдично затоплюваш береги р1чок \ узбережжя мор1в, витоптуваш тваринами береги р1чок бшя водопою, заселен! однор1чними та малор1чниками експлерентами. Звщки вони перекинулися на антропогенш територи.
3 збшьшенням р1вня урбашзацп мшяються умови зростання рослин та збшьшуеться забруднення середовища. Так, в мютах значно бщшш1 грунти, а кл1мат бшьш аридний, шж селянських дворах. Внаслщок чого, змшюеться склад рудерально! рослинностг Зараз до рудерального типу европейсью геоботашки вщносять також вторинш угруповання гемерофтв закинутих
© ГрицинаМ.Р., 2013
37
штучних екототв великих урбашзованих територш, яю формують урбашзований флороценотип.
Bei рудеральш угруповання утвореш видами - експлерентами [4] або видами рудералами [9]. H,i види першими поселяються на новоутворених дшянках з зруйнованою рослиншстю, розвиваютьея часто з насшня, яке знаходиться в насшневому банку чи з насшня, яке приносить ззовш, впром. Мають короткий життевий цикл i встигають утворити насшня м1ж двома порушеннями грунту. Вони штенсивно ростуть на вщкритих мкцях та утворюють велику юльюсть др1бного насшня.
TaKi угрупування ранньосукцесшних вид1в як правило нестшю i швидко виткняються шшими видами з тривалим життевим циклом (вюлентами) часто перетворюються на луки, заростають кущами або деревами. Експлеренти можуть юнувати на тзшших стад1ях сукцесп, але вщкрають в них вже другорядну роль. Для i'x юнування необхщне перюдичне руйнування територи i вщновлення сукцеси.
Рудеральш види е вихщцями з природних мкцезростань. 1х флористичний склад утворюють адвентивш види, зокрема, види-антропохори, занесен! людиною та апоф1зи - види, яю зростали в цш мюцевост1 в природних умовах, а пот1м перейшли в штучш екотопи. Апоф1тизащя та занесения шоземних вид1в лягли в основу утворення рудеральних угруповань.
Свропейсью геоботашки до рудерального типу рослинност1 вщносять рослини перелопв та лкових вирубок [11]. На перелогах експлеренти розвиваютьея з грунтового насшневого банку, а через деякий час вони змшюються багатор1чними видами i закинуте мюцезростання перетворюються на луку чи чагарник. Що стосуеться вирубок, то на думку автор1в вони бшьше заселен! лковою трав'яною рослиншстю (Calamagrostis arundinacea, Lercbenfeldia flexuosa, Pteridium aquilinum, лише Chamaerion angustifolium можна вщнести до експлерешгв.
Бшьшкть рудеральних вид1в поселяються лише в рудеральних угрупованнях, але не зустр1чаються на полях як бур'яни (сегетальна рослиншсть). Це пов'язано з тим, що пщ впливом гербщид1в зникли деяю справжш бур'яни, а ix мкце зайняли гемероф1ти - рудерали. Видшяють два типи тако! рослинностг До першого типу вщносяться види, яю в теплих i сухих мкцях ростуть як рудерали та септали, а в холодних - лише як рудерали. До другого ф1тоценотичного типу вщносяться види, що в теплих мюцях е рудералами, а холодних ростуть на полях та городах.
Недавно привернули до себе увагу швазшш види рослин -«неоф1ти», яю е дуже конкурентноздатш та швидко заселяють вшьш вщ рослинност1 територи' i витюняють автохтонш види. Сьогодш ф1тоценози, яю вчеш називали рашше «невизначеними» стали законом1рними одиницями новостворених ландшафта. Вони, в основному, заселяють рудеральш угруповання, тому ix можна вщнести до рудерального типу рослинностг
1нвазшш - це алохтош види з значною здатшетю до експанси, яю за нормальних умов не характерш певнш асощаци i потрапили в угруповання випадково, природним шляхом або в результат! заносу людиною: з насшням, як
38
«бур'яновЬ) рослини у вузькому po3yMÍHHÍ, тваринами i шшими способами. Вони становить значну загрозу для флори певних екосистем, конкуруючи з автохтонними (мюцевими) видами за еколопчш Himi, спричиняючи загибель мюцевих вид1в, особливо вони е значною проблемою на територ1ях, що охороняються, витискаючи мкцев1 види рослин.
Захщноевропейсью геоботашки вщносять рудеральну рослиншсть не менше як до 4 клаЫв [12]: Bidentetea tripartiti, Chenopodietea, Artemisietea, Plantaginetea majoris [10, 12], Galio - Urticetea, Agropyretea repenlis [10], або об'еднують i'x 3 бурянно - польовими рослинними угрупованнями в клас Rudero - Secalietea [14].
Перший клас Bidentetea tripartiti представлений видами роду Bidens, поширеними в прибережних мулистих i глинистих перезволожених екотопах та на берегах забруднених водойм, сирих мкцях мюьких звалищ, в угруповання гемерофтв на як1 позитивно впливае д1яльшсть людини.
Другий клас Chenopodieta утворений виключно синантропними видами в nociBax просапних культур та на закинутих дшянках, багатих оргашкою. Власне рудеральш угруповання вщносяться до порядку Sisimbrietalia союзу Sisimbrion, яю зростають на бщних, штучних екотопах - м1ських звалищах, буд1вельному cmíttí, пустищах, де знятий родючий шар грунту.
Третш клас Plantagynetea витоптуваних мюцезростань. Це угруповання союзу Polygonion avicularis, тод1 як угруповання союзу Agropyro - Rumicion crispi не можна вщнести до витоптуваних, а тому i до рудеральних.
Клас Artemisietea об'еднуе 6araTopÍ4HÍ bhcokí трави: Artemisia vulgaris, Carduus crispus, Rumex obtusifolius, Tanacetum vulgare, Urtica dioica. Вони представляють другу стадш заростання м1сцезростань, яю зм1нюють угруповання порядку Sisymbrietalia. Сюди в1дносять порядок Convolvuletalia, який об'еднуе штрофшьш угруповання, що не е рудералами. Отже, в одному клаЫ, види якого зростають в однакових умовах, не завжди bcí види е рудералами.
В зв'язку з надм1рним навантаженням людини на природу в останне десятил1ття виникае потреба нових п1дход1в у ф1тоценолог11 в класифжацп рослинних угруповань в зв'язку з зм1неним рослинним покривом, особливо рудеральних, через швазш неоф1т1в. На думку Абдулоево! з ф1тоценолог1чних позицш, встановлення ¿нваз1йно1 спроможност1 чужинних вид1в рослин в Укра!н1 сьогодн1 можливе двома способами: шляхом анал1зу, обробки i класиф1кацй' рослинних угруповань, в яких зареестрован1 дан1 види, та популяцшним анал1зом в межах цих рослинних угруповань.
Зокрема, ф1тоценолог В. Матушкевич [13] звертае увагу на властив1сть деяких „неоф1т1в" створювати фацй, що не заслуговують за традицшними синтаксоном1чними уявленнями, на ранг асощацш, але за еколог1ею та деякими супутн1ми видами можуть бути вщнесеш до союз1в чи порядив вже в1домих природних (нап1вприродних) клас1в рослинност1.
Критер1ями в1дбору ¿нваз1йних вид1в 3Í складу адвентивно! флори Украши послужили так! bíaomoctí про види: належшсть до „чорного" списку Свропи [7]; належн1сть до списку ф1тошвазш Укра!ни [6]; ycnimHa експанс1я в Украшц
39
широка еколопчна ампл1туда, розширення еколопчного ареалу. Адвентивний вид рослин мав вщповщати принаймш двом з чотирьох критерив.
На основ! цих критерив Абдулоева [1] видшяе 40 чужинних швазшних вид1в рослин, зареестрованих у склад1 не менше, шж 21 класу рослинност1 Укра!ни. Найбшьш насичеш швазшними видами е класи виключно синантропно! рослинностг Chenopodietea, Artemisietea vulgaris, Agropyretea repentis, Plantaginetea majoris, Robinietea. Також в Укра!ш особливо сприйнятливими до чужинних рослин е cl. Galio-Urticetea, менше - cl. Salicetea purpureae, Bidentetea tripartitae. Небезпечш швазшш рослини, яю сюди вщносяться зростають вздовж природних р1чкових еколопчних коридор1в, яю е вщомими шляхами розповсюдження небезпечних для бюр1зномашття фггошвазш.
Решта 13 клаав об'еднують як природш, так i вторинш (натвприродш) рослинш угруповання рослинностг Lemnetea, Potametea, Festucetea vaginatae, Asteretea tripolium, Phragmiti-Magnocaricetea, Festuco- Brometea, Querco-Fagetea та iH., яю e мюцями вторинного збшьшення еколопчного ареалу швазшних рослин. 1нвазшш рослини складають безиосередню загрозу природному, аборигенному бюр1зномашттю, тим бшьше, що yci назван! класи або включають у себе рщюсш чи зникаюч1 рослинш угруповання, або безпосередньо межують з такими.
Отже, серед рудеральних рослин найнебезпечшшими е швази неаборигенних вид1в. H,i види поширеш в ycix трьох флороценотипах рудерально! рослинностг 1нвазшш рослини становлять значну загрозу для бюр!зномаштност! екосистем, сшьського та люового господарств тощо. За оцшкою Конвенци з бюлопчного р1зномашття (Convention on Biological Diversity, CBD) швази неаборигенних оргашзм1в е другою за значениям загрозою для бюр1зномаштност1 на св1товому piBHi (теля прямого знищення мюць кнування вцщв) [3, 8].
Висновки. Рудеральний тип рослинност1 формуеться на вщкритих мкцях з антропогенно порушеним рослинним покривом, в зв'язку з чим в останш роки все бшьше зростае його доля у флор1 Укра!ни. Цей тип рослинност1 включае рудеральний, сегетальний та урбашзований флороценотипи.
Рудеральну рослинш сть вщносять до таких клаЫв: Bidentetea tripartiti, Chenopodietea, Artemisietea, Plantaginetea majoris, частково Galio - Urticetea, Agropyretea repenlis. Апоф1тизащя та занесения шоземних вид1в лягли в основу утворення цих угруповань.
В останш роки до рудерал1в вщносять швазшш рослини, яю зустр1чаються у Bcix трьох флороценотипах та е дуже агресивними. В Укра!ш зареестровано 40 чужинних швазшних вид1в рослин у склад1 не менше, шж 21 класу рослинностг Найбшьш насичеш швазшними видами е класи виключно антропогенно! i синантропно! рослинностк Chenopodietea, Artemisietea vulgaris, Agropyretea repentis, Plantaginetea majoris, Robinietea.
40
Л1тература
1. Абдулоева О.С., Карпенко Н. I.,: Трапляння чужинних швазшних рослин в синтаксонах рослинносп Украши // Чорноморськ. бот. ж. - 2009. -Т. 5, № 2. - С. 189-198.
2. Василевич В. П., Мотекайте В. П. Рудеральные сообщества как особый тип растительности // Ботан. журн. - 1988. - Т. 73, № 12. - С. 1699-1707.
3. Мосякш А.С. Огляд основних гшотез швазшност1 рослин // Укр. ботан. журн. - 2009. - Т. 66, №4. - С. 466-477.
4. Раменский Л.Г. О принципиальных установках, основных понятиях и терминах производственной типологии земель, геоботаники и экологии // Сов. ботаника. - 1935, № 4. - С. 25 - 42.
5. Реймерс И.И., Яблоков А. В. Словарь терминов и понятий, связанных с охраной живой природы. - М. : Наук, 1982. 144 с.
6. Протопопова В.В., Мосякш С.Л., Шевера М.В. Фп-ошвазп в Укра!ш як загроза бюр1зномашттю: сучасний стан i завдання на майбутне. - К.: 1нститут боташки ¿м. М.Г. Холодного НАН Украши, 2002. - 32 с.
7. Genovesi P., Seal era R. Toward a black list of invasive alien species entering Europe through trade, and proposed responses. // Convention on the conservation of European wildlife and natural habitats. Standing Committee 27th meeting, Strasbourg, 26-29 November 2007. - 2007. - T-PVS/Inf (2007) 9. - 40 p.
8. Global Strategy on Invasive Alien Species // Convention of Biological Diversity, SBSTTA Sixth Meeting. - Montreal, 2001. - ix + 52 p. [www.biodiv.org].
9. Grime J. P. Vegetation classification by reference to strategies / J. P. Grime // Natura. - 1974. - Vol. 250. - P. 26-31.
10. Hejny S. Husak S., Pysek A. Vergleich der Ruderalpflanzengesellschaftcn in erwahlten Gesamtheiten sudbohmischer und sudmahrischer Dorfer // Acta Bot. Acad. Sci. Slov. Ser. A. - 1973. - Vol 3. - P. 271 -281.
11. Holzner W. Concepts, categories and characteristics of weeds. — In.: Biology and ecology of woods. - In.: Hague, Dr. Junk Publ., 1982, p. 3—20.
12. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. Warszawa: PWN, 1984. - 298 s.
13. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warszawa: PWN, 2001. - 537 s.
14. Medwecka- Kornas A., Kornas J., Pawlowski B., Zarzycki K. Przeglad wazniejszych zespolow roslinych Polski. - In: Szata roslinna Polski. T. 2. Warszawa: PWN, 1977. - S. 279 - 297.
Summary Hrytsyna M.R.
VEGETATION ANTHROPOGENICALLY DISTURBED AREAS UKRAINE
The article discusses about the features of vegetation anthropogenically disturbed areas - ruderal type vegetation, its formation, classification, growth conditions and place among these invasive plants.
Рецензент - д.б.н., професор Берко Й.М.
41
