РОСІЙСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ОЧАМИ ФРАНЦУЗІВ ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКОЇ ВІЙНИ 1853–56 РР. У РОМАНІ Л. БУССЕНАРА «LE ZOUAVE DE MALAKOFF» (ЛІНГВОІМАГОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ) Текст научной статьи по специальности «Языкознание и литературоведение»

УДК 811.133.Г42 А. А. МОРОЗ

РОС1ЙСЬК1 В1ЙСЬКОВ1 ОЧАМИ ФРАНЦУЗ1В П1Д ЧАС РОС1ЙСЬКО-ТУРЕЦЬКО1 В1ЙНИ 1853-56 РР.

У РОМАНЕ Л. БУССЕНАРА «LE ZOUAVE DE MALAKOFF» (Л1НГВО1МАГОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ)

Стаття присвячена досл1дженню засоб1в вербал1заци л1нгво1магологи. Зроблено короткий огляд наукових праць з проблематики досл1дження, проанал1зован1 лтгвктичш особливост1 iнтерпретаци погляду француз1в на роЫян тд час Ростсько-турецьког втни (1853-1856рр.) у ромаш Л. Буссенара «Le zouave de Malakoff». Видтено та розглянуто лiнгвоiмагему «ростськ1 вiйськовi очами французiв» та засоби ii вербалiзацii при оцтщ роыян французькими втськовими.

Ключовi слова: лiнгвоiмагологiя, ощнка, експресивтсть, деталь, мiжкультурна комунжащя.

Напрям «лiнгвоiмаголоriя» запропонований лише кшька роюв тому. Автором цього термша слщ вважати Л. П. 1ванову, яка дослщжувала питання лiнгвоiмагологii у монографп «Русский Берлин в лингвоимагологическом аспекте» [6], статтях «Имагология как новое направление в лингвистике» [3], «Рецепция Франции в лингвоимагологическом аспекте» [4], «Синтез науки - архитектуры - религии как предмет лингвоимагологичного описания (на материале публицистики Н. В. Гоголя)» [5] та ш. С. К. Милославська видала монографп «Русский язык как иностранный в истории становления европейского образа России» [8], у якш дослщжувались питання, пов'язаш з iмiджем краши, мова яко"1 вивчаеться. Але слщ зазначити, що сам термш «лiнгвоiмагологiя» не було вжито.

Нащональна мова створюе специфiчне забарвлення реального св^у, обумовлене культурною значущютю предметсв, явищ, процеав, вибiрковим ставленням до них носив мови-культури, яке породжуеться особливостями дiяльностi, способом життя i нацюнально1 культури даного народу [11, с. 372-373]. Носп рiзних мов бачать св^ крiзь призму, тдказану 'м рiдною мовою, змиряються з тим св^обачення, яке 'м диктуе мова. <^зш мови - це не рiзне позначення одного i того ж предмета, а рiзне бачення (Ansichten) його», - зауважив В. фон Гумбольдт [2, с. 80].

У кожнш мовi вщбиваеться певний спосiб сприйняття свiту, що нав'язуеться як обов'язковий уам ноаям мови. У способi мислити про св^ втiлюеться колективна фiлософiя, притаманна даному народу. «Властивий мовi споаб концептуалiзацii дiйсностi (погляд на св^) е частково нацiонально специфiчним, тому носи рiзних мов можуть бачити св^ трохи по-рiзному, через призму сво'х мов» [1, с. 39].

Основною метою лiнгвоiмагологii е вивчення вербалiзацii бачення одше"1 нацп шшою. В нашому дослiдженнi ми намагаемось розглянути погляд французiв на росшських вiйськових пiд час Росшсько-турецько1 вшни 1853-56 рр. Ця вiйна стала об'ектом дослщження деяких сучасних авторiв: В. В. Орехова [9; 10], Н. А. 1щенко [7] та Sweetman [19].

Оскiльки мова - це «пу^вник до сощально1 реальносп» i вона визначае й обробляе нашi почуття [12, с. 282-284], то для тзнання способу св^обачення народу необхiдно звертатися до мовних одиниць. Особлива увага придiляеться вивченню

семантики i функщонування одиниць мови, що привело до визнання того, що 3míct одиницi мови не вичерпусться понятiйним компонентом, а по сут асоцiюeться з нацiонально-орieнтованим, культурно-обумовленим колективним знанням про предмети та явища дшсносп.

Для аналiзy нами обрано роман Л. Буссенара «Le Zouave de Malakoff», який взагалi ще нiколи не розглядався у сучасному мовознавста, його навiть i не перекладено на украшську мову.

Слщ зазначити, що попyлярнiсть романiв Л. Буссенара переживала i переживае злети i падшня. Найбiльш до вподоби вони припали читачам саме Росшсько'' iмперiï' початку ХХ сторiччя. I^i було опyблiковано всi 40 томiв творiв письменника. У Радянському Союзi Л. Буссенар був мало вщомий. Одним з небагатьох творiв, який друкувався, був «Capitaine Casse-Cou» («Каштан Зiрвиголова»). До реч^ саме цей твiр перекладено на украшську мову. Що стосуеться «Le Zouave de Malakoff», то оригшал роману вщсутнш у вшьному достyпi в мережi iнтернет. Його вдалося розшукати лише в формат журналу. Лу'' Буссенар активно ствпрацював з «Journal des voyages et des aventures de terre et de mer» («Журнал подорожей i пригод на землi i на морЬ> (тут i надалi переклад з французько'' на украшську мову мш - А. М.)), передаючи сво'' нотатки тсля довгих подорожей по екзотичним кра'нам. Автор не залишив без уваги i поди на Кримському пiвостровi 1853-56 рр. Роман «Le Zouave de Malakoff» почали публшувати 5 жовтня 1902 року, практично через 50 роюв тсля закшчення Росшсько-турецько'' вiйни. Автор оповiдання не був учасником вшськових подiй на твостровь Вiн лише передавав свое бачення того, що вщбувалося у минулому i надав суб'ективну ощнку тим чи шшим фактам юторп.

Головний герой роману Жан Грандье на прiзвисько Jean Bris-Tout (Жан Зiрвиголова) - один з найбшьш вiдважних бiйцiв корпусу зyавiв. Треба вказати, що щ во'ни посщали особливе мiсце у францyзькiй армп, видiляючись вiдвагою, безстрашнiстю i безтурботшстю.

Тлумачний словник французько'' мови дае таке визначення лексемi «зуав»: A l'origine, soldat algérien d'un corps d'infanterie colonial créé en 1830. - Fantassin français d'un corps distinct des tirailleurs indigènes. 2. Faire le zouave, faire le malin, faire le pitre. Ne fais pas le zouave! Sois sérieux [13, c. 1376]

(Спочатку алжирський солдат колотального тхотного корпусу, який буе створений у 1830 рощ. Французький тхотинець окремого корпусу, що складався Í3 втчизняних стршюв. 2. Поводитись як зуав - бути кмтливим, поводитись як клоун. Не поводься як зуав! Будь серйозним).

Як видно з дефшщи, зуави користувалися не тшьки повагою, але i мали репутащю блазшв та легковажних людей.

Багато уваги придшяеться автором роману опису бойових дш роаян, а саме, наступу та вщступу окремих загошв армп Миколи I. Л. Буссенар надае ощнку подiям Кримсько'' вшни 1853-56 рр., i читач мае можливють п розглядати очами француза, що шби брав участь у кампанп.

Увага письменника прикута до юторичних постатей: князя О. С. Меншикова, Е. I. Тотлебена, В. О. Корншова i деяких шших:

Stupéfait, exaspéré, Menchikoff aperçoit la gravité de sa situation. Il se sent perdu si le movement de Bosquet s'accentue. En homme d'énergie et de résolution, il veut écraser sans retard les divisions françaises. Il appelle ses réserves, infanterie, cavalerie, artillerie à cheval, des troupes admirables dont il est sûr, et les lance avec furie sur les hommes de Bosquet [17, p. 365-366].

(Здивований i розгтваний, Меншиков усвгдомлюе тяжшсть ceoeï ситуацИ BiH в1дчувае, що програе, якщо наступ Боске тдсилиться. Людина енергтна i рпиуча, eiH хоче розчавити французьт дивiзiï без затримок. Вт викликае свог резерви, тхоту, кавалерт, артилерю на конях, чудовi втська, в яких вт впевнений, i ганебно кидае ïx на людей Боске).

В основному опис наступу i вщступу армш даеться в тепершньому 4aci. За допомогою даного стилютичного прийому автор робить читача шби ствучасником кампани, бшьш повно i барвисто розкривае деталi битв, особливi риси сторш-учасниць.

Характеризуючи князя Меншикова, автор застосовуе мелюративну лексику: homme d'énergie et de résolution, des troupes admirables - схвально ставлячись до опоненпв. У той же час використовуються лексеми з негативною конотацiею, яю дозволяють стверджувати про рiзнобiчний тдхщ до ворога як з позитивно'1, так i з негативно'1 точки зору:

Cependant, le prince Menchikoff ne peut pas, ne veut pas admettre cette irruption des Français sur ce plateau. Il insulte et buscule ceux qui viennent lui annoncer que sa gauche est tournée. Il répète ces paroles désormais historiques: «C'est impossible!... Il faudrait, pour monter là, être matiné de singe et de tigre!» [17, p. 365].

(Тим часом князь Меньшиков не хоче вiрити, що французи на плато, вт ображае i лае тих, хто доповiдае йому про це. Вт повторюе wторичш слова: Це неможливо! Щоб влiзти туди, треба походити вiд мавпи i тигра!)

Автор проводить порiвняння спритност французького солдата з якостями мавпи i тигра. Письменник використовуе окличш речення, аби передати подив головнокомандуючого та небажання вiрити в неймовiрне.

Повага до головно'1 особи на той час у таборi роаян - князя Меншикова передаеться i у наступному реченш:

Sortie audacieuse de la garnison, irruption soudaine des troupes de Menchikoff qui surprend les Anglais à Balaklava et inflige un désastre à leur cavalerie, les alliés commencent à s'appercevoir qu 'ils ont affaires à un ennemi redoutable [14, p. 102].

(Смшивий вш'зд гартзону, раптов^ть, з якою втська Меньшикова несподiвано захопили англтщв у Балаклавi i завдали катастрофiчниx на^дшв 1х ктноти, -союзники починають усвiдомлювати, що вони мають справу з грiзним ворогом).

Лексема redoutable мае яскраво виражену експресившсть та свщчить про поважне ставлення французького автора до опонента.

Подiбно до багатьох французьких авторiв, Л. Буссенар захоплюеться талантом видатного росшського шженера - Едуарда Тотлебена, який керував зведенням будiвельних споруд у Севастополе що знаходився в облозг

Malgré une cannonade effroyable, Sébastopol, grâce au génie de Totleben et au patriotisme de sa garnison, résiste aux alliés et leur inflige des pertes cruelles. Partant de ce principe que l'offensive est la meilleure des défenses, les Russes attaquent sans rélache [14, p. 102].

(Незважаючи на страшну канонаду, Севастополь, завдяки генiальностi Тотлебена та патрютизму його гартзону, протистоть союзникам i завдае 1м жорстоких втрат. Виходячи з такого принципу, що наступ - це найкраща оборона, роЫяни посттно атакують).

Лексема génie передае схвальне ставлення до ворога та мютить позитивш конотацп.

В шшому випадку розглядаеться наступ ел^арних вершникiв-гусарiв:

Les hussards arrivent comme la_foudre [17, p. 366].

(Гусари налтають як блискавка).

У даному реченш застосовуеться порiвняння швидкостi нападу rycapiB з швидкiстю блискавки.

nopiBraHra вжито i в наступному прикладк

Les Russes dévalent comme une avalanche en poussant des hurlements sauvages [15, p. 255].

(РоЫяни звалюються, як лавина, вимовляючи дик крики).

Автор схвально ставиться до росшських гусар, використовуючи лексему з позитивними конотащями magnifique:

Puis la fuite éperdue, en débandante folle, de ce magnifique régiment de hussards diminué de moitié [17, p. 366].

(Todi божевшьний полт цього чудового полку гусар1в зменшився наполовину).

Як саме бачить автор оповщання атаку росшських вшськових?

Attaque héroïque, résistance furieuse, horions épiques, blessures affreuses, morts cruelles, acharnement égal, les adversaires sont dignes l'un de l'autres [17, p. 366].

Автор твору використовуе ал^еращю - héroïque - épiques [k], furieuse - affreuses [z], cruelles - égal [l] в прикметниках для того, щоб передати поетичне звучання опису атаки через риму i показати напад у динамщь

(Герогчна атака, лютий отр, етчш жахи, жахливi рани, жорстока смерть, однакова лють, супротивники, гiднi один одного).

Увагу автора привертае i зовшшнш вигляд росшських вшськових:

Mais rien ne peut arrêter l'élan des Français. Ils bondissent comme les tigres et se ruent sur la muraille humaine. Ils se trouvent devant de grans gaillards caffés de casquettes plates, vêtus d'immenses capotes grises sur lesquelles se croisent les buffleteries blanches, et chaussés de bottes dans lesquelles disparaît le bas du pantalon vert. Il y a un corps à corps épouvantable. Puis des fracas de métal, s'accompagnant d'imprécations, de hurlements de bêtes torturées, de râles d'agonie. Solides, endurants, disciplinés, intrépides, ces geants à moustaches et à favoris opposent à la ruée de nos soldats la masse de leurs corps mutilés [18, p. 382].

(Але нщо не може зупинити ентузiазм французiв. Вони стрибаючи, як тигри, кидаються на людську стту. Вони опиняються перед кремезними хлопцями, у плоских кашкетах, одягнених у величезш Ырi шинелi, на яких висить особисте спорядження бшого кольору i чоботи, в як заправлен зелен штани. Тривае жахливий ближнш бш. Поmiм чутно брязкт металу, що супроводжуеться прокляттями, завиванням замучених звiрiв та люттю агонИ Твердi, мщш, дисциплтоваш, безстрашт, щ г^анти з вусами i баками виступають проти нападу наших солдатiв на масу 1х зтвечених rnw).

У вказаному приклад^ по-перше, вщзначаеться така деталь як тшр форми -арий. Нагадаемо, що французи були одягнеш в синю форму, а англшщ видшялися червоною формою. Увагу ромашста привертае i форма кашке™ - плоска. Далi Лу'1 Буссенар говорить про росшських солдатсв як про «велетшв», «рослих молодщв», що носять «велию чоботи», використовуючи гшерболу. Не залишаються поза увагою автора i вуса, яю носили росшсью солдати, на вщмшу вщ зyавiв, що мали бороди.

«Solides, endurants, disciplinés, intrépides» - якосп, важливi в будь-якш обстановщ, але особливо безцшш в бою.

Автор оповщання вживае добре вщому французькому читачевi реал^ «козак»:

«Aux armes!... aux armes!... les Cosaques!»

Une panique folle saisit tous maraudeurs. Ils abandonnent précipitamment leur butin, s'élancent à travers la cour, s'écrasent aux portes et s'enfuient éperdus, craignant les représailles de l'ennemi [16, p. 323].

(«До зброг, до зброг! Козаки!»

Божевшьна патка охоплюе вЫх мародерiв. Вони стшно кидають свог трофе'г, б^ають по дворику, врiзаються у ворота i вiдчайдушно вттають, боячись помсти ворога).

У цьому епiзодi основна увага прикута до окличних речень, яю передають жах та хвилювання французьких солдат при можливш появi козаюв.

Далi автор звертаеться до прецедентного тексту:

Plein d'admiration pour la vaillance des soldats moscovites, Napoléon disait d'eux: «Ce n'est pas tout de les tuer; il _ faut encore les _ faire tomber!» [18, p. 382].

«У захопленш вiд доблестi московських солдатiв, Наполеон сказав про них: "1х недостатньо вбити; Слiд примусити /х впасти! "»

Смшивють роаян подаеться i у наступному приклада

Ne voulant ni se rendre ni s'enfuir, les Russes se font tuer sur place [18, p. 383].

(Не бажаючи здаватися чи бшти, роЫяни помирають на мюцГ).

У цьому прикладi за допомогою двократного використання заперечно'1 частки «ni» вжито експресившсть.

Л. Буссенар неодноразово апелюе до подш 1812 року, коли армiя М. I. Кутузова вщступила вщ Москви, знищивши все, що було на шляху францyзiв. Подiбне вщбулось i тд час вщступу армп вже Олександра II вщ стш Севастополя:

Malakoff pris, Sébastopol est à nous. Les Russes le comprennent et se préparent à l'évacuer le soir même à cinq heures. Mais auparavant, le général Osten-Sacken, fidèle au tragique et formidable exemple de Rostopchine, veut accomplir le suprême sacrifice et ne rien laisser de la ville si héroïquement défendue [18, p. 384].

(Малахов курган захоплено, Севастополь - наш. РоЫяни це розумють i готуються до евакуаци о п'ятт годин цього вечора. Але до того, як вiдступити, генерал Остен-Сакен, на^дуючи трагiчному та грiзному прикладу Ростопчина, хоче досягти найвищог жертви i не залишити тчого вiд м^та, яке настшьки герогчно захищали).

Далi автор ще раз звертаеться до додаткового опису трагедп мюта Севастополь:

A minuit, pendant que la retraite s'opère dans un ordre admirable sur le pont immense de la grande rade, la distruction commence, implacable, sauvage et grandiose. Redoutes, magasins remparts, bastions, place d'armes, batteries sautent de tous côtés, sur l'immense ligne de défense. A l'interieur, palais, monuments publics, demeures princières, casernes, maisons, église s'embrassent à la fois. Une mer de flames s'étend sur les débris de la ville et se reflète en une pourpre sanglante à plus de quinze lieues! [17, p. 365].

(Опiвночi, поки вiдступ вiдбуваеться в чудовому порядку на величезному мосту великог гават, починаеться знищення, непримиренне, дике i грандюзне. Редути, вали, бастюни, батареЧ, летять у повтря з рiзних бошв на величезну лШю оборони. Палаци, пам'ятки архтектури, княжi резиденци, казарми, будинки та церква тдпалет. Море полум'я поширюеться над смттям м^та i вiдбиваеться в криваво-пурпурних кольорах бшьше на п 'ятнадцять лье!)

Для того, щоб пщкреслити жахливють подш, Л. Буссенар дае детальне перерахування всього того, що було знищене армiею Остен-Сакена. Вш характеризуе цю акщю як implacable, sauvage et grandiose, вкрай негативно ставлячись до не'1.

Але й того, що було вже вказано, замало. Письменник звертаеться до додаткових описiв, де вiн знову перераховуе збитки, завданн армiею росiйського iмператора:

En même temps, il ordonne de tout incendier, fermes, aouls, meules de blé, villas, de facon à priver du moindre retranchement ces tirailleurs dont les armes à longue portée lui font tant de mal [17, p. 365-366].

(У той же час вт наказуе спалити все: ферми, аули, млини та вшли, з тим щоб позбавити стршюв найменших ретраншементiв, осктьки далеке озброення завдало йому такого сильного збитку).

Таким чином, слщ зазначити, що в лiнгвоiмагологiчному аспект погляд французiв на роаян у роман Л. Буссенара «Le Zouave de Malakoff» представлений амбiвалентно. Автор використовуе лексеми з позитивною конотащею разом з лексемами, що мютять у свош семантищ негативне ставлення. Письменником вжито алггеращю, порiвняння, метафори, гшерболу, окличш речення, повтори. В основному опис наступу i вщступу армш даеться в тепершньому чаа. За допомогою даного стилютичного прийому автор робить читача шби ствучасником кампанп, бшьш повно i барвисто розкривае деталi битв, характер сторш-учасниць.

Французький ромашст звертаеться до прецедентних текспв i проводить паралель мiж подiями 1812 р. тд Москвою та вщступом росшсько!' армп з Севастополя, що знаходився в облозь

У подальших дослiдженнях ми проаналiзуемо мемуари солдат-учасникiв подiй Схщно'1 вiйни 1853-56 рр. також з позицп лiнгвоiмагологiï та надамо аналiз найбiльш високочастотним засобам репрезентацГï оцшки ворога.

Список використаноУ л1тератури

1. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка : попытка системного описания / Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. - 1995. - № 1. - С. 37-67 ; Apresyan Yu. D. Obraz cheloveka po dannym yazyka : popytka sistemnogo opisaniya / Yu. D. Apresyan // Voprosy yazykoznaniya. - 1995. - № 1. - S. 37-67.

2. Гумбольдт В. фон Избранные труды по языкознанию / В. фон Гумбольдт. -Москва : Прогресс, 1984. - 397 с. ; Gumboldt V. fon Izbrannye trudy po yazykoznaniyu / V. fon Gumboldt. - Moskva : Progress, 1984. - 397 s.

3. Иванова Л. П. Имагология как новое направление в лингвистике / Л. П. Иванова // Мова i культура. - 2012. - Вип. 15, Т. 6. - С. 73-76 ; Ivanova L. P. Imagologiya kak novoe napravlenie v lingvistike / L. P. Ivanova // Mova i kultura. - 2012. - Vyp. 15, T. 6. -S. 73-76.

4. Иванова Л. П. Рецепция Франции в лингвоимагологическом аспекте / Л. П. Иванова // Мова i культура (Науковий журнал). - Киев : Издательский Дом Дмитрия Бураго, 2014. - Вип. 17. - Т. VII (175). - С. 91-100 ; Ivanova L. P. Retseptsiya Frantsii v lingvoimagologicheskom aspekte / L. P. Ivanova // Mova i kultura (Naukoviy zhurnal). - Kiev : Izdatelskiy Dom Dmitriya Burago, 2014. - Vyp. 17, T. VII (175). - S. 91100.

5. Иванова Л. П. Синтез науки - архитектуры - религии как предмет лингвоимагологичного описания (на материале публицистики Н. В. Гоголя) / Л. П. Иванова // Мир русского слова. - 2015. - № 1. - С. 52-57 ; Ivanova L. P. Sintez nauki - arkhitektury - religii kak predmet lingvoimagologichnogo opisaniya (na materiale publitsistiki N. V. Gogolya) / L. P. Ivanova // Mir russkogo slova. - 2015. -№ 1. - S. 52-57.

6. Иванова Л. П. Русский Берлин в лингвоимагологическом аспекте / Л. П. Иванова. - Киев : Издательский дом Дмитрия Бураго, 2017. - 112 с. ;

Ivanova L. P. Russkiy Berlin v lingvoimagologicheskom aspekte / L. P. Ivanova. - Kiev : Izdatelskiy dom Dmitriya Burago, 2017. - 112 s.

7. 1щенко Н. А. М!фотворчють у военному дискурс : нацiональний мiф про Кримську вшну 1853-1856 роюв у лiтературi Велико! Британп друго! половини Х1Х столiття : дис. ... докт фшол. наук : спец. 10.02.04 / Наталя Анатолпвна 1щенко ; Тавр. Нац. ун-т iM. В. I. Вернадського. - Омферополь, 2008. - 426 с. ; Ishchenko N. A. Mifotvorchist u voiennomu dyskursi : natsionalnyi mif pro Krymsku viinu 1853-1856 rokiv u literaturi Velykoi Brytanii druhoi polovyny XIX stolittia : dys. ... dokt filol. nauk : spets. 10.02.04 / Natalia Anatoliivna Ishchenko ; Tavr. Nats. un-t im. V. I. Vernadskoho. -Simferopol, 2008. - 426 s.

8. Милославская С. К. Русский язык как иностранный в истории становления европейского образа России : моногр. / С. К. Милославская. - 2-е изд., стереотип. -Москва : Флинта : Наука, 2012. - 400 с. ; Miloslavskaya S. K. Russkiy yazyk kak inostrannyy v istorii stanovleniya evropeyskogo obraza Rossii : monogr. / S. K. Miloslavskaya. - 2-e izd., stereotip. - Moskva : Flinta : Nauka, 2012.

- 400 s.

9. Орехов В. В. Русская литература и национальный имидж (имагологический дискурс в русско-французском литературном диалоге первой половины XIX в.) / В. В. Орехов. - Симферополь : АнтиквА, 2006. - 608 с. ; Orekhov V. V. Russkaya literatura i natsionalnyy imidzh (imagologicheskiy diskurs v russko-frantsuzskom literaturnom dialoge pervoy poloviny XIX v.) / V. V. Orekhov. - Simferopol : AntikvA, 2006. - 608 s.

10. Орехов В. В. Миф о России во французской литературе первой половины XIX века / В. В. Орехов. - Симферополь : ОАО Симферопольская городская типография (СГТ), 2008. - 200 с. ; Orekhov V. V Mif o Rossii vo frantsuzskoy literature pervoy poloviny XIX veka / V. V. Orekhov. - Simferopol : OAO Simferopolskaya gorodskaya tipografiya (SGT), 2008. - 200 s.

11. Сабитова З. К. Языковая картина мира : языковые свидетельства вживания народа в природу / З. К. Сабитова // Лингвистика XXI века : сб. науч. ст. : к 65-летнему юбилею проф. В. А. Масловой / соред. В. В. Колесов, М. В. Пименова, В. И. Теркулов.

- 2-е изд., стереотип. - Москва : ФЛИНТА : Наука, 2014. - С. 370-380 ; Sabitova Z. K. Yazykovaya kartina mira : yazykovye svidetelstva vzhivaniya naroda v prirodu / Z. K. Sabitova // Lingvistika XXI veka : sb. nauch. st. : k 65-letnemu yubileyu prof. V. A. Maslovoy / sored. V. V. Kolesov, M. V. Pimenova, V. I. Terkulov. - 2-e izd., stereotip.

- Moskva : FLINTA : Nauka, 2014. - S. 370-380.

12. Сепир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологии / Э. Сепир ; пер. с англ. под ред. и с предисл. А. Е. Кибрика. - Москва : Прогресс, 2002. - 656 с. ; Sepir E. Izbrannye trudy po yazykoznaniyu i kulturologii / E. Sepir ; per. s angl. pod red. i s predisl. A. Ye. Kibrika. - Moskva : Progress, 2002. - 656 s.

13. Dictionnaire le Robert. - Paris : Le Robert, 1993. - 1372 p.

14. Journal des Voyage [Electronic resource]. - 1903. - Janvier 11. - Mode of access : https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6863989k/f1.item

15. Journal des Voyage [Electronic resource]. - 1903. - Mars 8. - Mode of access : https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k68639974.item

16. Journal des Voyage [Electronic resource]. - 1902. - 5 Octobre. - Mode of access : https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6863975j.item

17. Journal des Voyage[Electronic resource]. - 1902. - 19 Octobre. - Mode of access : https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6863977c.item

18. Journal des Voyage [Electronic resource]. - 1902. - 26 Octobre. - Mode of access : https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6863978s.item

19. Sweetman J. The Crimean War (Essential Histories) / J. Sweetman. - Oxford : Osprey Publishing Limited, 2001. - 96 p.

OraTra Hagiñm^a go pega^ii 13.10.2018.

A. Moroz

RUSSIAN MILITARY AS SEEN BY THE FRENCH DURING THE RUSSIAN-TURKISH WAR (1853-56) IN THE NOVEL BY L. BUSSENAR «LE ZOUAVE DE MALAKOFF» (LINGUOIMAGOLOGICAL ASPECT)

The article is dedicated to the means of verbalization of linguistic imagology - the new direction of philology, proposed by L. Ivanova. The author analyzed the linguistic features of the perception's interpretation of the Russians by the French soldiers during the Russo-Turkish War (1853-1856). The novel by L. Bussenar «Le Zouave de Malakoff», which describes the war, was specifically selected for the analysis. It should be noted that it has never been translated into Ukrainian and is a rare book even in France.

Much attention is paid by the author of the novel to the description of the fighting of the Russians, namely, the attacks and retreat of individual troops of Nicholas' I army. L. Bussenar assesses the events of the Crimean War of 1853-56, and the reader has the opportunity to consider them with the eyes of the Frenchman, as if he were involved in the campaign.

The attention of the writer is attached to the historical figures: Prince O. Menshikov, E. Totleben, V. Kornilov and some others.

This work fully covered the mid-nineteenth century's events that took place on the Crimean peninsula where the Russian, Turkish, Sardinian, French and British armies combated. In these studies different discourses were analyzed. The volume of the article made it impossible to give the examples of verbalization of all the lingoimagothemes. So we dealt with the war activities associated with the Russians from the viewpoint of the French militaries. We can make the assumption that besides the positive assessment of the enemies, the French author of the XIX century also had ironic attitude to them and to the activities they conducted.

Thus, it should be noted that in the lingvoimagological aspect, the French view of the Russians in the novel by L. Bussenar's «Le Zouave de Malakoff» is presented ambivalently. The author uses the characteristics with positive connotations, along with the characteristics containing negative attitudes in their semantics. The writer used alliteration, comparison, metaphor, hyperbole, occasional sentences, repetitions. In general, the description of the attacks and retreat of the armies is given in the present tense. With this stylistic acceptance, the author makes the reader feel as if he were the witness of the campaign, more fully and colorfully revealing the details of the battles, the nature of the parties involved.

Key words: linguistic imagology, assessment, expressiveness, detail, intercultural communication.