CC BY
57
законодавством Свропейського Союзу як передумова штеграцп Украши до европейських ствтовариств: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / 1лона Анатолпвна Куровська; 1нститут законодавства Верховно! Ради Украши. — К., 2007. — 198арк. — Б1бл1огр.: арк. 166-198.
Стаття надшшла до редакцп 20.09.2014 р.
Y. S. Khobbi
PROBLEMS OF IMPLEMENTATION OF EUROPEAN STANDARDS IN THE NATIONAL LEGAL SYSTEM OF UKRAINE
The process of implementation of European standards in the national legal system of Ukraine are considered.
It is noted that the harmonization process is accompanied by a number of problems, among which the following: the presence of the vast array of EU legislation in each of the industries for which the predicted convergence of regulatory and legal sources, the difficulty in selecting the sources of the EU, which must adapt their codes and laws in first; lack of coherent legal framework in Ukraine, poor regulations and their dysfunctional reception; declarative official documents in this area, inadequate to the timing of implementation of the Programme of Adaptation of Ukraine to the European Union and the lack of an effective mechanism for its implementation; virtual absence of EU Law Translation into Ukrainian and low level language and professional legal training in the field of European law makers and universities; lack of a uniform glossary of EU law, so that the drafter and the judges had any doubts as to its interpretation, particularly regarding implementation of EU regulations to Ukrainian legislation; poor information provision process of approximation in the population, especially the electoral process; no certainty of clear funding Adaptation programs, formation of its budget for the final principle.
The author considers that the first priority towards implementing European standards must be specific in terms of constitutional reforms that would allow to reform many institutions of state and local governments based on the experience of EU member states.
Keywords: European Union, European standards, implementation, harmonization, adaptation, constitutional reform.
УДК 342.3
P. В. Чернолуцький
РОЛЬ ЮРИДИЧНО1 ТЕХН1КИ В ЗАКОНОПРОЕКТН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
В cmammi досл1джуеться роль юридичног (нормотворчог, законодавчог) техтки в законопроектнт дiяльноcmi. Розгляд зазначених питань здтснюеться черезрозкриття ролi i значення конституцтно-правових норм в правовт cиcmемi держави i cиcmемi нащонального законодавства.
Ключов1 слова: законотворч^ть, законотворення, законопроектна дiяльнicmь, конституцтне право, конституцтно-правова норма, юридична техтка.
Постановка проблеми. Належне ¡снування та стабшьне функцюнування держави може здшснюватись тшьки в цариш права, тобто на нормативны основ^ домшуючу роль в якш грають законодавч1 акти, що приймаються Парламентом для регулювання найважлив1ших суспшьних вщносин, що виникають в процес взаемодп держави, сощуму i особистость Виходячи з того, що Парламент приймае в обов'язковому порядку законодавчi акти з питань, що зафшсоваш в ст. 92 Конституцп Украши [1], таю акти:
- по-перше, мають конституцшно-правову природу;
- по-друге, тдкреслюють особливу важшсть таких суспшьних вщносин, що ними регулюються;
- по-трете, надають характер конституцшносп суспшьним вщносинам, що ними регулюються;
- по-четверте, шюструють важливють методу та предмету конституцшно-правового регулювання;
- по-п'яте, детермшують вщповщш вимоги, щодо застосування до такого регулювання юридично! техшки;
- по-шосте, обгрунтовують особливосп законопроектно! д1яльност1 в конституцшному правц
- по-сьоме, тдкреслюють не тшьки роль i значення норм конституцшного права у регулюванш найважливiших суспiльних вщносин, але й висвiтлюють необхiднiсть дослщження закономiрностей i процесу !х конструювання, «нормативно! побудови» у контекстi використання принцитв юридично! технiки.
А це об'ективно вимагае активiзацii наукових дослщжень процесу i основних напрямiв розвитку законодавчо! (законотворчо!) дiяльностi, особливо в контекст законопроектно! дiяльностi, на сташ яко! перманентно позначаються i в якш вiдбиваються труднощi та особливосп перехiдного стану суспiльства i держави, що якраз й мае сво!м слщством iнтенсифiкацiю законотворчостi.
Тому, метою дано! статп е дослiдження ролi принципiв юридично! технiки, що застосовуються в процес законопроектування, як початково! стадп законодавчого (законотворчого) процесу в Укрш'ш.
Аналгз останшх дослгдженъ i публгкацт.. Слiд зазначити, що окремим загальнотеоретичним i практичним аспектам законопроектування присвячеш працi вiтчизняних i зарубiжних авторiв: С. С. Алексеева, Л. Ф. Апта, Ю. Р. Арзамасова, Н. В. Артшуци, В. М. Баранова, I. Л. Брауде, Ж.-Л. Бержеля, Дж. Бейтса, Р. К. Бержерона, О. В. Богачово!, А. В. Богачова, Н. А. Власенко, О. А. Гавршова, Т. В. Губаево!, Ж. О. Дзейко, Т. О. Дщича, О. В. Зайчука, Р. 1ершга, Т. В. Кашаншо!, Д. А. Керiмова, О. Л. Копиленка, Л. Мадера, Д. А. Монастирського, А. Нашиць, М. П. Недюхи, Н. М. Ошщенко, А. С. Шголкина, С. А. Погорелово!, П. М. Рабшовича,
A. О. Селiванова, В. Ф. Сиренка, О. Ф. Скакун, I. С. Терлецько!, А. Ф. Ткачука, Ю. О. Тихомирова, Д. В. Чухвичева i ш.
Проте, слщ наголосити, що вказаш автори, не дивлячись на глибоке опрацьовування онтолопчних, методологiчних, аксюлопчних i праксеологiчних проблем профiльного характеру, основну увагу в сво!х роботах все ж таки придшяли дослщженню окремих аспектiв проектування законодавчих i ¿нших нормативно-правових актiв, опускаючи найважливiшi i рiзноманiтнiшi характеристики законопроектування i взагалi законопроектно! дiяльностi, в тому чист й вiдповiдних засад юридично! техшки, що застосовуються в !! процеа та характеризують таку дiяльнiсть як складний, соцiально обумовлений, багато в чому переднормативний, штелектуальний, пол^ичний i полiтологiчний феномен, оргашзацшний i процесуально-процедурний блок питань, навколо якого «крутиться» та обертаеться вся нормопроектна, в тому чист й законотворча дiяльнiсть в державi i, отже, нормування, регламентацiя i, як наслiдок, правове регулювання сощальних процесiв.
Крiм того, слiд зазначити, що виходячи з основно!, профшюючо! ролi норм конституцiйного права в правовш системi держави та в процеа законотворення, проблематику !х ролi та значення дослiджували у сво!х наукових працях такi вiтчизнянi вчеш, як: В. Б. Авер'янов, О. В. Батанов, А. З. Георгща, С. Д. Гусарев, В. О. Демиденко,
B. С. Журавський, Н. К. 1саева, Б. В. Калиновський, Р. А. Калюжний, Б. С. Кшаш,
A. М. Колодiй, В. В. Копейчиков, М. I. Коршенко, Т. А. Костецька, В. В. Кравченко, Л. Т. Кривенко, Г. О. Мурашин, В. Ф. Опришко, М. Ф. Орзiх, Н. А. Пелих,
B. Ф. Погоршко, О. Ф. Скакун, О. В. Скрипнюк, П. Б. Стецюк, В. Я. Тацш, Ю. М. Тодика, В. Л. Федоренко, О. Ф. Фрицький, Я. В. Чистоколяний, В. М. Шаповал, Ю. С. Шемшученко. Однак комплексного науково-теоретичного дослщження, яке б поеднувало у собi питання нормотворення, ознак i змюту конституцшно-правових норм, !х видово'1 характеристики та особливостей, функцп, соцiальну цiннiсть, теоретико-правовi та практичш питання форм реалiзацii i закономiрностей 'х застосування, ще не проводилось.
Дисертацп, якi захистили останнiм часом украшсью правники Б. С. Кшаш, О. В. Сiнькевич, Я. В. Чистоколяний, мютять певний науковий аналiз окремих аспектiв конституцiйно-правових норм. Але щ дослiдження не присвяченi системному висв^ленню нормопроектно'' дiяльностi в сферi розробки конституцiйно-правових норм.
Викладення основного мamерiaлу. Виходячи з того, що конституцшне право Укра'ни е основоположною, фундаментальною та профшюючою галуззю нацiонального права, з яко'' беруть начало вс iншi ii галузi, об'ективно зростае значения належно'' розробки норм ще'' галузi, що повиннi регулювати найбшьш важливi суспiльнi вiдносини.
Конституцiйно-правова норма (вщ лат. Norma - керiвний початок, правило, зразок; узаконене встановлення; порядок, визнаний обов'язковим [1]) виступае первинним елементом системи конституцшного права Укра'ни, звщсшя норми конституцiйного права, будучи складовими системи конституцшного права, вщображають у сво'й сукупностi змют i сутнiсть ще'' галузi загалом.
Одним ¡з перших у незалежнш Укра'т на монографiчному рiвнi дослщив норми конституцiйного права О. I. Степанюк. Цей дослiдник, аналiзуючи юридичну природу конституцшно-правових норм, дшшов висновку, що тд цiею категорiею слщ розумiти прийняте установчою, законодавчою, а iнодi судовою i виконавчою владою правило, що опосередковано через поведшку людини регулюе полiтичнi вiдносини, яю виникають у процесi оргатзацп та здшснення публiчноi влади, а також вщносини ще'' влади з громадянином [2]. Ми вважаемо таку дефшщш занадто широкою, бо автор визначае природу конституцшно-правових норм через ii ототожнення з единою державною владою, яка роздшяеться на вщповщш гшки влади (законодавчу, виконавчу та судову). ^¡м того, викликае питання вказiвка автора на установчу владу, тд якою вш напевно розумiе народ. Але народ може затвердити вщповщну норму конституцiйного права за допомогою референдуму, але народ не може виступати в якосп конкретного автора конструкцп правово'' норми.
Визначаючи дефшщш конституцiйно-правових норм, вiтчизняний дослiдник В. Ф. Мелащенко розумiв пiд ними встановлет чи санкцiонованi Укра'нською державою правила, яю визначають поведiнку учасниюв конституцiйно-правових вiдносин у процесi здшснення повновладдя народу Укра'ни [3]. Таке визначення також мае сво'' недолши, бо здiйснення повновладдя народу Укра'ни е хоча й найважливiшим, але й не единим об'ектом конституцшно-правового регулювання. Виходячи з особливо'' важливосп галузi конституцiйного права та структури його системи, можна говорити про цшу низку таких об'екпв, кожний з яких мае системну характеристику та детермшуе i викликае до життя та функцiонування вiдповiдний системо комплекс конституцшно-правових вщносин, що потребують врегулювання вже шшими нормами конституцшного права.
Найбшьш оптимальною у цьому сена виступае дефшщя яку запропонував втизняний фахiвець-конституцiоналiст, академiк права Ю. М. Тодика. Вш вважав, що
кoнcтитyцiйнo-пpaвoвi нopми - цe зaгaльнooбoв'язкoвi пpaвилa пoвeдiнки, вcтaнoвлeнi чи caнкцioнoвaнi дepжaвoю для oxopoни i peгyлювaння дepжaвнo-пpaвoвиx вiднocин, якi peaлiзyютьcя чepeз пpaвa i oбoв'язки cyб'eктiв пpaвoвiднocин i зaбeзпeчyютьcя пpимycoвoю cилoю дepжaви [4].
Oптимaльнicть тaкoгo дoктpинaльнoгo пiдxoдy oбгpyнтoвyeтьcя нaявнicтю низки фaктopiв мeтoдoлoгiчнoï влacтивocтi:
- пo-пepшe, cxoжoï точки зopy пpитpимyютьcя й iншi пpaвoзнaвцi-кoнcтитyцioнaлicти;
- пo-дpyгe, дaнa дeфiнiцiя вoлoдie бiльш yзaгaльнeним xapaктepoм y вiдoбpaжeннi oб'eктiв кoнcтитyцiйнo-пpaвoвoгo peгyлювaння;
- пo-тpeтe, aвтop пiдкpecлюe тa peфлeкcye ocнoвнy cyб'eктнy poль дepжaви y виник^нш нopм кoнcтитyцiйнoгo пpaвa;
- пo-чeтвepтe, aвтop визнaчae фyнкцioнaльнy пpиpoдy тaкиx нopм в якocтi зaгaльнooбoв'язкoвиx пpaвил пoвeдiнки;
- пo-п'ятe, вш вкaзye нa пoявy i otocí6 oфopмлeння тaкиx зaгaльнooбoв'язкoвиx пpaвил пoвeдiнки - вcтaнoвлeння чи caнкцioнyвaння (cxвaлeння) дepжaвoю, щo мae вeликy iнcтpyмeнтaльнy poль тa знaчeння для тeми дocлiджeння, щo нaми пpoвoдитьcя - 6o для того, щoб вcтaнoвити чи cxвaлити вiдпoвiднo пpaвилo пoвeдiнки, йoгo тpeбa poзpoбити в мaтepiaльнoмy i пpoцecyaльнoмy poзyмiннi, викopиcтoвyючи вiдпoвiднi юpидичнi кoнcтpyкцiï i зacтocyвaвши вiдпoвiднi пpинципи i пpaвилa юpидичнoï тexнiки;
- пo шocтe, aвтop вкaзye нa ocнoвнi тeлeoлoгiчнi дoмiнaнти, щo cпoвiдyвaлиcя дepжaвoю пpи вcтaнoвлeннi тaкиx пpaвил пoвeдiнки - oxopoнa i peгyлювaння дepжaвнo-пpaвoвиx вiднocин. Ha мшу думку, бyлo б дoцiльним вкaзaти й нa тe, щo oдними з ocнoвниx тaкиx дoмiнaнт e: a) вcтaнoвлeння тaкиx вiднocин, a вжe пoтiм ïx oxopoнa (cпoчaткy poзпoчинaeтьcя пpoцec iнcтитyцioнaлiзaцiï, a вжe пoтiм пoчинaeтьcя пpoцec cтaбiлiзaцiï cycпiльниx вiднocин - Aвт.); 6) peглaмeнтaцiя тaкиx вiднocин, a пoтiм вжe ïx peгyлювaння (cпoчaткy виникae фopмa, a вжe пoтiм poзвивaютьcя фyнкцioнaльнi пpoяви ïï icнyвaння тa дп - Aвт.);
- пo-cьoмe, aвтop, виxoдячи з пpaгмaтичнoï зaвaнтaжeнocтi пpaвoвиx нopм тa ïx пpaкceoлoгiчнoï мeти, вкaзye нa тe, щo зaгaльнooбoв'язкoвi пpaвилa пoвeдiнки peaлiзyютьcя чepeз пpaвa i oбoв'язки cyб'eктiв пpaвoвiднocин. Ц мae cyттeвe знaчeння для нopмoпpoeктнoï дiяльнocтi в кoнcтитyцiйнoмy пpaвi, qo oбyмoвлюe пpoцec poзpoбки i cтвopeння йoгo нopм - пpaвилa пoвeдiнки пoвиннi бaзyвaтиcя нa викopиcтaннi дaвньopимcькoï нopмaтивнoï кoнcтpyкцiï «ти мeнi, a я - to6í» тa пoвиннi 6ути cфopмyльoвaнi y виглядi вiдпoвiдниx пpaв i oбoв'язкiв cyб'eктiв кoнcтитyцiйниx пpaвoвiднocин, щo: a) кopecпoндyють мiж coбoю; 6) пoвиннi мaти зaгaльний xapaктep, тoбтo poзpaxoвyвaтиcя нa викopиcтaння нeoбмeжeнy кiлькicть paß тa poзпoвcюджyвaтиcь нa нeвизнaчeнe кoлo нeпepcoнiфiкoвaниx cyб'eктiв; в) пiдпaдaють пiд пpaвилa нaцioнaльнoгo пpaвoпиcy; г) мaють вiдпoвiднe eтимoлoгiчнe нaвaнтaжeння; г') знaxoдятьcя «в py^i» нaцioнaльнoгo тa глoбaльнoгo кoнcтитyцioнaлiзмy; д) мaють фopмaльнy визнaчeнicть у вiдпoвiдниx джepeлax пpaвa; e) вoлoдiють вiдпoвiднoю юpидичнoю cилoю, в зaлeжнocтi вщ opгaнy, щo пpиймae вiдпoвiдний нopмaтивнo-пpaвoвий aкт, в якoмy вoни знaxoдятьcя;
- пo-вocьмe, peaлiзaцiя зaзнaчeниx зaгaльнooбoв'язкoвиx пpaвил пoвeдiнки, зaбeзпeчyютьcя пpимycoвoю cилoю дepжaви, тoбтo зa ïx ^виш^ння a6o нeнaлeжнe викoнaння для cy6'e^a пpaвoвiднocин мoжyть нacтyпити нeгaтивнi нacлiдки. В кoнтeкcтi дocлiджeння, щo пpoвoдитьcя нaми, oб'eктивнo зpocтae poль нopмoпpoeктнoï дiяльнocтi нa cтaдiï poзpoбки кoнcтитyцiйниx нopм з мeтoю ïx яcнoгo, лoгiчнoгo,
ч^шго фopмyлювaння i oднoзнaчнoгo poзyмiння - qo e зacтaвoю ïx peaльнoгo тa oптимaльнoгo зacтocyвaння i peaлiзaцiï.
Пpeдcтaвляe iнтepec дoктpинaльнi пiдxoди, щo poзшиpюють cyб'eктний cклaд нopмoтвopeння кoнcтитyцiйниx нopм, 6o цe aктyaлiзye пpoблeмaтикy нopмoпpoeктнoï дiяльнocтi в зaлeжнocтi вiд виду cyб'eктy пpoфiльнoгo нopмoтвopeння. Taк, пpoфecop B.Ф. Пoгopiлкo ввaжaв, щo тpивaлий чac, кaтeгopiя «нopмa пpaвa» icнyвaлa в кoнcтитyцiйнoмy пpaвi пiд впливoм зaгaльнoï тeopiï paдянcькoгo пpaвa, щo визнaчaлo eдиним i виключним cyб'eктoм нopмoтвopeння дepжaвy. Дocвiд кoнcтитyцiйнoгo бyдiвництвa в нeзaлeжнiй У^шт дoвiв нeвипpaвдaнicть тaкoгo пiдxoдy. ^му, нa йoгo думку, нa cьoгoднi пpiopитeтними cyб'eктaми кoнcтитyцiйнoï нopмoтвopчocтi в У^шт тaкoж визнaютьcя нapoд Укpaïни, Укpaïнcькa дepжaвa тa cyб'eкти мicцeвoгo caмoвpядyвaння [5].
Oбгpyнтoвyючи цe, вш вкaзye, щo, нaпpиклaд, У^^'н^кий нapoд як нociй cyвepeнiтeтy i eдинe джepeлo влaди в У^шт вдaлo peaлiзyвaв cвoï нopмoтвopчi функцп чepeз Bceyкpaïнcький peфepeндyм 1 гpyдня 1991 po^, нa якoмy гpoмaдяни У^шни пpoгoлocyвaли зa пiдтвepджeння вищoï юpидичнoï cили Aктa пpoгoлoшeння нeзaлeжнocтi Укpaïни, paнiшe пpийнятoгo Bepxoвнoю Paдoю Укpaïнcькoï PCP. Ha нaш пoгляд, дей пpиклaд дoвoдe нe тiльки eфeктивнicть coлiдapнoï кoнcтитyцiйнoï нopмoтвopчocтi з 6o^ Укpaïнcькoгo нapoдy тa зaкoнoдaвчoгo opra^ дepжaви, a й oб'eктивye нeoбxiднicть нaлeжнoгo ïï нopмoпpoeктнoгo зaбeзпeчeння i cyпpoвoджeння в кoнтeкcтi пiдгoтoвки пpoeктiв aктiв, щo винocятьcя нa тaкий peфepeндyм в кoнтeкcтi ïx тдготовки (з викopиcтaнням вiдпoвiдниx пpинципiв i пpийoмiв юpидичнoï тexнiки), плaнyвaння, пpoгнoзyвaння, eкcпepтнoгo cyпpoвoджeння i oбcлyгoвyвaння (aнaлiз тeкcтy пpoeктy в кoнтeкcтi ïï фiлoлoгiчнoï, лoгiчнoï, нopмaтивнoï «чистоти» з викopиcтaнням пpинципiв пpaвoвoï лoгiки i пpaвoвoгo пpaвoнacтyпництвa тoщo).
Дepжaвa, в cвoю чepгy, peaлiзye cвoï нopмoпpoeктyвaльнi i нopмoтвopчi функцп чepeз yпoвнoвaжeниx cyб'eктiв, нaдiлeниx вiдпoвiднoю кoмпeтeнцieю. Учacникaми кoнcтитyцiйнoï нopмoпpoeктyвaльнoï дiяльнocтi тa нopмoтвopчocтi e нe тiльки opгaни дepжaви, щo вoлoдiють вiдпoвiдними пoвнoвaжeннями пpoфiльнoгo xapaктepy, a й cyб'eкти мicцeвoгo caмoвpядyвaння (тepитopiaльнa гpoмaдa, пpeдcтaвницькi i викoнaвчi opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння, аль^ю, ceлищнi i мicькi гoлoви), щo yпoвнoвaжeнi видaвaти нopмaтивнi кoнcтитyцiйнo-пpaвoвi aкти мicцeвoгo (лoкaльнoгo) знaчeння.
Haвeдeнi пoлoжeння cyттeвo poзшиpюють кoлo cyб'eктiв, щo пpиймae yчacть у нopмoпpoeктнiй i нopмoтвopчiй дiяльнocтi з poзpoбки й ^ийняття нopм кoнcтитyцiйнoгo пpaвa, i де cлiд нe тiльки oбoв'язкoвo вpaxoвyвaти пiд чac визнaчeння «пoняття нopми кoнcтитyцiйнoгo пpaвa», a й мaти нa yвaзi пpи opгaнiзaцiï нopмoпpoeктнoï poбoти зaзнaчeними cyб'eктaми.
Oтжe, вpaxoвyючи тaкий acпeкт дocлiджyвaнoï пpoблeмaтики, нopмa кoнcтитyцiйнoгo пpaвa мoжe бути визнaчeнoю - як фopмaльнo визнaчeнe, вcтaнoвлeнe чи caнкцioнoвaнe Укpaïнcьким нapoдoм aбo дepжaвoю чи cyб'eктaми мicцeвoгo caмoвpядyвaння пpaвилo пoвeдiнки чи дiяльнocтi, щo peгyлюe cycпiльнi вiднocини, яю e пpeдмeтoм кoнcтитyцiйнoгo пpaвa i зaбeзпeчyeтьcя cиcтeмoю кoнcтитyцiйниx гapaнтiй [6].
Oднaк тaкий пiдxoд B. Ф. ^ropm^, як вiн caм ввaжae, cтpaждae нa вiдпoвiднy дeфeктнicть [7]. Mи б пoзнaчили ïï як вiдпoвiднy aлoгiчнicть, мexaнicтичнicть i yтилiтapнicть, 6o тaкий пiдxiд фaктичнo oбxoдить твopчy тa iнiцiaтивнy poль cyб'eктiв кoнcтитyцiйнoгo пpaвa (нaявнicть a6o в^ута^ть в ïx дiяx вoльoвoгo фaктopy - Aвт.) у бyдiвництвi ïï «пepвиннoï цeглинки» - нopми кoнcтитyцiйнoгo пpaвa.
З ypaxyвaнням вкaзaниx нeдoлiкiв, нopмy кoнcтитyцiйнoгo пpaвa Укpaïни ^д poзyмiти в якocтi змicтoвнoгo тa фopмaльнo визнaчeнoгo, вcтaнoвлeнoгo чи
caнкцioнoвaнoгo Укpaïнcьким нapoдoм a6o дepжaвoю чи cyб'eктaми мicцeвoгo caмoвpядyвaння зaгaльнooбoв'язкoвoгo пpaвилa пoвeдiнки a6o дiяльнocтi cyб'eктiв кoнcтитyцiйнoгo пpaвa a6o yмoви пepeбyвaння циx cyб'eктiв у пeвнoмy cram чи cтaтyci (peжимi), нeзaлeжнo вщ ïx вoлi.
Haвпaки, визнaчeння пoняття нopми кoнcтитyцiйнoгo пpaвa У^шни з ypaxyвaнням пpичиннo-нacлiдкoвиx пiдxoдiв дo дeтepмiнaцiï пpaвoвиx явищ, нeйтpaлiзye нeгaтивнi мoмeнти в пpoфiльнiй дeфiнiцiï i poбить ïï бiльш нe тiльки peaлicтичнiшoю, a й пpaгмaтичнiшoю, 6o, пo-пepшe, пoняrтя нopми кoнcтитyцiйнoгo пpaвa визнaчaeтьcя як пpaвилo цiлecпpямoвaнoï вoльoвoï пoвeдiнки a6o дiяльнocтi cyб'eктiв кoнcтитyцiйнoгo пpaвa У^шни (poбитьcя aкцeнт нa cyб'eктнo-тeлeoлoгiчнy oзнaкy - Aвт.); пo дpyгe, вpaxoвyeтьcя пepeбyвaння циx cyб'eктiв у пeвнoмy пpaвoвoмy cтaнi чи cтaтyci (peжимi), нeзaлeжнo вiд lxmo'i' вoлi (poбитьcя aкцeнт нa нopмaтивнo-ycтaнoвчy oзнaкy - Aвт.); пo-тpeтe, де вce aктyaлiзye питaння нopмoпpoeктyвaння кoнcтитyцiйниx нopм, 6o в зaлeжнocтi вщ тoгo, як i яким чинoм бyдe вiдoбpaжeнa вoля cyб'eктy кoнcтитyцiйнo-пpaвoвиx вiднocин шляxoм зacтocyвaння opфoгpaфiчниx i ceмaнтичниx знaкiв, щo виpaжaють пoлiтичнi кoди i cмиcли, зaлeжить eфeктивнicть циx нopм тa ïx peaлiзaцiя, тoбтo eфeктивнicть caмoгo кoнcтитyцiйнo-пpaвoвoгo peгyлювaння.
Ocтaннiй acпeкт, нa нaшy думку, пiдкpecлюe дeфiнiцiя кoнcтитyцiйнo-пpaвoвиx нopм, щo зaпpoпoнoвaнa вiтчизняним дocлiдникoм Ф.В. Beнicлaвcьким, який ввaжae, щo тaкa нopмa - цe зaгaльнooбoв'язкoвe пpaвилo пoвeдiнки, вcтaнoвлeнe a6o caнкцioнoвaнe дepжaвoю з мeтoю peгyлювaння тa oxopoни тайбшьш вaжливиx, ocнoвoпoлoжниx cycпiльниx вiднocин, виштання якoгo зaбeзпeчyeтьcя cилoю дepжaвнoгo пpимycy [В]. Дiйcнo, цe визнaчeння poбить aкцeнт нa нaйбiльшy вaжливicть, ocнoвoпoлoжнicть cycпiльниx вiднocин, щo peгyлюютьcя кoнcтитyцiйними нopмaми, тoбтo тaкi вiднocини e фyндaмeнтaльними пapaдигмaми, щo виникaють в cyra^cm i дepжaвi, щo, бeзпepeчнo, aктyaлiзye й ocoбливy вaжливicть нopмoпpoeктyвaння в цiй cфepi. Oднaк, та жaль, в цьoмy визнaчeннi aвтop «oпycкae» cyб'eктний cклaд тaкиx вiднocин, нaявнicть якoгo, нa нaшy думку, щe бiльш пiдcилилo знaчимicть cycпiльниx вiднocин, щo peгyлюютьcя нopмaми кoнcтитyцiйнoгo пpaвa. A цe - ocнoвoпoлoжнi вiднocини, щo виникaють мiж cycпiльcтвoм, дepжaвoю i ocoбиcтicтю. Toбтo, виxoдячи з yпpaвлiнcькoï пpиpoди пpaвoвиx нopм, цe oзнaчae пoбyдoвy yпpaвлiнcькиx кoмyнiкaцiйниx пapaдигм, щo фopмyють «xpeбeт» cyra^o^a i дepжaви, вiдпoвiдний coцiaльнo-пpaвoвий i coцiaльнo-пoлiтичний мexaнiзм, нaвкoлo якoгo oбepтaeтьcя i в мeжax якoгo фyнкцioнye ocoбиcтicть. Цe, нa нaшy думку, да тiльки щe paз пiдкpecлюe ocoбливy знaчимicть нopмoпpoeктyвaння в кoнcтитyцiйнoмy пpaвi, aлe й oбyмoвлюe йoгo мeтoдoлoгiчний тa пpoцecyaльнiй (пpoцeдypнo-тexнoлoгiчний) acпeкт.
В пpoцeci нopмoпpoeктyвaння в кoнcтитyцiйнoмy пpaвi, тoбтo в нopмoпpoeктyвaннi кoнcтитyцiйниx нopм, ocoбливy poль гpaють ïx зaгaльнi oзнaки, якi тpeбa вpaxoвyвaти в oбoв'язкoвoмy пopядкy. Ta^ дo тaкиx oзнaк cлiд вiднecти тaкi квaлiфiкaцiï, як: зaгaльнooбoв'язкoвий xapa^ep кoнcтитyцiйнo-пpaвoвиx нopм, ïx e peгyлятивнicть, зaгaльний i фopмaльнo-визнaчeний xapaктep, oxopo^ дepжaвoю вiд пopyшeнь, a тaкoж ïx мicцeзнaxoджeння в кoнcтитyцiйнo-пpaвoвиx a^ax [9].
Цi зaгaльнi oзнaки фaктичнo фopмyють тeлeoлoгiчнi дoмiнaнти пepeд poзpoбникaми тaкиx нopм - нopмoпpoeктyвaльникaми, якими, згiднo тлyмaчeння cт.cт. 7В, 82, 83, п. 3 ст. 85 Koнcтитyцiï У^яши [10], e нapoднi дeпyтaти У^яши; cт. 106 Koнcтитyцiï У^яши - Пpeзидeнт У^яши; ст. 116 - ^б^т Miнicтpiв У^яши; cт. 118 - гoлoви мicцeвиx дepжaвниx aдмiнicтpaцiй; cт. 144 - opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння.
Oднaк, в пpoцeci poзpoбки пpoeктiв зaкoнiв нopмoпpoeктyвaльникaми (зaкoнoпpoeктyвaльникaми) виcтyпaють cyб'eкти зaкoнoдaвчoï iнiцiaтиви, якими у Bepxoвнiй Paдi Укpaïни, згiднo cт. 93 Koнcтитyцiï Укpaïни, e Пpeзидeнт Укpaïни,нapoднi дeпyтaти Укpaïни, Kaбiнeт Miнicтpiв Укpaïни i Haцioнaльний бaнк Укpaïни.
Taкий виcнoвoк мoжнa зpoбити з того, щo згiднo дoктpинaльниx пiдxoдiв, зaкoнoдaвчa iнiцiaтивa - цe cтaдiя зaкoнoдaвчoгo пpoцecy, щo cклaдaeтьcя у ви^^нш нa poзгляд opгaнoм зaкoнoдaвчoï влaди зaкoнoпpoeктy чи зaкoнoдaвчoï пpoпoзицiï щoдo пpийняття, змiни чи cкacyвaння зaкoнy [11]. Toбтo пpиpoдa зaкoнoдaвчoï iнiцiaтиви мicтитьcя в пiдгoтoвцi тa пoдaннi вiдпoвiднoгo зaкoнoпpoeктy - a де пepeдбaчae здiйcнeння зaкoнoпpoeктyвaльнoï дiяльнocтi.
Згiднo нopмaтивниx пoзицiй Peглaмeнтy Bepxoвнoï Paди Укpaïни [12] (п. 5 ст. 89), пpaвo зaкoнoдaвчoï iнiцiaтиви здiйcнюeтьcя шляxoм внeceння дo Bepxoвнoï Paди пpoeктiв зaкoнiв, пocтaнoв. Пpи щюму, зaкoнoпpoeкт - цe пpoeкти зaкoнiв, пocтaнoв Bepxoвнoï Paди, якi мютять пoлoжeння нopмaтивнoгo xapaктepy (п. 6 ст. 89).
Bpaxyвaння вкaзaниx вищe oзнaк, пo-пepшe, дeтepмiнyють вiдпoвiднi дп щoдo poзpoбки пpaвил пoвeдiнки, щo мaють cyттeвe знaчeння для життя дepжaви i coцiyмy, фyнкцioнyвaння oco6totoctí у вiдпoвiднoмy пoзитивнoмy i cпpиятливoмy пpaвoвoмy peжимi; пo-дpyгe, пoвиннo вiдбyвaтиcя з викopиcтaнням вiдпoвiднoï юpидичнoï мoви; пo-тpeтe, пoвиннo дocить чiткo тa oднoзнaчнo мicтити cклaдний мexaнiзм взaeмниx пpaв i oбoв'язкiв cyб'eктiв пpoфiльниx пpaвoвiднocин, з ypaxyвaнням тoгo, щo cфopмyльoвaнi кoнcтитyцiйнo-пpaвoвi нopми знaйдyть cвoe пoдaльшe втiлeння, кoнкpeтизaцiю i дeтaлiзaцiю в нopмax iншиx гaлyзeй нaцioнaльнoгo пpaвa.
Cпeцифiчнi тeлeoлoгiчнi дoмiнaнти фopмyють пepeд poзpoбникaми кoнcтитyцiйниx нopм й видoвi xapaктepиcтики тaкиx пpaвил пoвeдiнки. Бo e зaгaльнoвiдoмим, щo нopми кoнcтитyцiйнoгo пpaвa, мaючи визнaчeнi отшьш oзнaки, cyттeвo piзнятьcя мiж coбoю i мoжyть бути клacифiкoвaними зa тaкими кpитepiями, як: пpeдмeт пpaвoвoгo peгyлювaння; мeтoд пpaвoвoгo peгyлювaння; пpизнaчeння у мexaнiзмi пpaвoвoгo peгyлювaння; юpидичнa cилa; cтyпiнь кoнкpeтизaцiï пpaвoвoгo пpипиcy; xapaктep диcпoзицiï; xapaктep caнкцiï; cyб'eкти нopмoтвopeння; пoxoджeння (джepeлo) нopми; дiя зa кoлoм cyб'eктiв; тepитopiя дп; чac д^'; гapaнтoвaнicть д^' [13].
Bкaзaнi ocoбливocтi кoнcтитyцiйниx нopм визнaчaють oб'eктивнi зacaди i ocoбливocтi викopиcтaння i зacтocyвaння в пpoцeci ïx пpoeктyвaння зacaд юpидичнoï тexнiки.
Ha думку O. A. Iвaнoвa, юpидичнa тexнiкa - цe cиcтeмa зacнoвaниx нa пpaктицi пpaвoтвopчocтi пpaвил i пpийoмiв пiдгoтoвки пpoeктiв пpaвoвиx aктiв, щo зaбeзпeчye вичepпнe oxoплeння peгyльoвaниx питaнь, дocтyпнicть, пpocтoтy i вишку peгyлятивнicть пpaвoвoгo мaтepiaлy [14].
Taким чинoм, ця дeфiнiцiя aкцeнтye yвaгy нa тaкиx кpитepiaльниx oзнaкax юpидичнoï тexнiки:
- вoнa зacнoвaнa та пpaктицi пpaвoтвopчocтi (пpaкceoлoгiчнa oзнaкa - Aвт.);
- цe cиcтeмa пpaвил i пpийoмiв пiдгoтoвки пpoeктiв пpaвoвиx aктiв (iнcтpyмeнтaльнo-тexнoлoгiчнa oзнaкa - Aвт.);
- цe вiдпoвiднa cиcтeмa ^ист^мта oзнaкa - Aвт.);
- вoнa зaбeзпeчye вичepпнe oxoплeння peгyльoвaниx пш^нь, дocтyпнicть, пpocтoтy i виcoкy peгyлятивнicть пpaвoвoгo мaтepiaлy (тeлeoлoгiчнa oзнaкa - Aвт.).
Iншe визнaчeння юpидичнoï тexнiки, щo дae Ф. M. Paянoв, тлyмaчить тaкy тexнiкy як виpoблeнy тeopieю i пpaктикoю cyкyпнicть пpaвил i пpийoмiв, щo викopиcтoвyютьcя в пpaвoтвopчiй i пpaвoзacтocoвнiй дiяльнocтi [15].
He дивлячдаь ня cтиcлicть щв1 дeфiнiцiï, cлiд вiдмiтити ïï пoзитивнi pиcи. Цe, нacaмпepeд:
- ïï icтopичнa oзнaкa - вoнa виpoблeнa тeopieю i пpaктикoю юpидичнoï дiяльнocтi ня пpoтязi вiдпoвiднoгo чacy в icтopичнoмy poзвиткy людcтвa;
- ïï гнoceoлoгiчнa oзнaкa - вoнa виpoблeнa caмe в пpoцeci пpaктики, aлe ня ocнoвi тeopiï юpидичнoï дiяльнocтi;
- ïï oнтoлoгiчнa oзнaкa - да cyкyпнicть пpaвил i пpийoмiв;
- ïï пpaкceoлoгiчнa oзнaкa - вoнa викopиcтoвyютьcя в пpaвoтвopчiй i пpaвoзacтocoвнiй дiяльнocтi. Ocoбливa вaжливicть ^eï oзнaки знaxoдить cвiй пpoяв в пpoцeci нopмoпpoeктyвaння (зaкoнoпpoeктyвaння).
Biднocнo icтopичнoï oзнaки-cклaдoвoï юpидичнoï тexнiки, cлiд зязнячити, щo ня cepйoзнicть ïï вимoг тя ïï вaжливicть у пiдвищeннi eфeктивнocтi пpaвoвoгo peгyлювaння увягу бyлo звepнyтo щe в пepioд aнтичнocтi. Caмe тoдi дocлiджeння з юpидичнoï тexнiки, тoбтo миcтeцтвa зacтocyвaння ^явя, в тoмy чиcлi нaпиcaння зя^шв тя iншиx пpaвoвиx дoкyмeнтiв, були зpoблeнi, зoкpeмa, Плaтoнoм i Apиcтoтeлeм. Чимяля зacлyгa в poзpoбцi фeнoмeнy i пoняrтя, пiзнiшe нaзвaнoгo юpидичнoю тexнiкoю, нaлeжить Ф. Бeкoнy, T. To66cy, Дж. Лoккy, Ш.-Л. Mornec^e, a тaкoж iншим миcлитeлям Hoвoгo чacy i Пpocвiтництвa. Beликy poль зiгpaли i пpaцi ocнoвoпoлoжникa am^rn^^re yтилiтapизмy I. Бeнтaмa.
В Pociйcькiй iмпepiï цьoмy питянню пpидiлялacь увягя щe ня пoчaткy XVIII cтoлiття. Taк, дoкyмeнти нaкaзyвaлocя пиcaти «штилeм кaнцeляpcьким». Якщo тeкcт зяймяв мeншe 25 pядкiв ня кoжнy cropm^, тo oбoв'язкoвo був пoтpiбeн тдпда вcix члeнiв вiдпoвiднoï кoлeгiï в кшщ тeкcтy «щoб нeмoжливo бyлo пoтiм пpипиcaти ...». Пpи цьoмy цap Пeтpo I ocoбиcтo cфopмyлювaв вимoги дo зaкoнoдaвчoгo тeкcтy: «Bce пpoжeкти зeлo cпpaвнi бути пoвиннi, щoб кязну зpящнo нe зacмiчyвaти i вiтчизнi збитку нe лягодити. Xтo пpoжeкти cтaнe яби як ляпяти, тoгo чину лишу i бaтoгoм дepти вeлю
...» [16]. . . . . .
Kpiм yкaзiв Пeтpa I в Pociï мipкyвaння тexнiкo-юpидичнoгo xapaктepy виcлoвлювaлиcя в pядi yкaзiв Kaтepини II, в ïï Haкaзi Пoклaдeнoï кoмiciï, M. M. Cпepaнcьким i iн.
Aвтopcтвo тepмiнa нaлeжить нiмeцькoмy пpaвoзнaвцeвi Pyдoльфy фoн Iepiнгy (1818-1892). «Юpидичнa тexнiкa» e чacтинoю йoгo ocнoвнoï пpaцi «Дyx pимcькoгo пpaвa ня piзниx cтyпeняx йoгo poзвиткy», пapaгpaфи 37-41 [17]. У Pociï видaвaлacя двiчi: в 1860 poцi в чeтвepтoмy тoмi «Юpидичниx зaпиcoк», i в 1905 po^ oкpeмим видянням.
G цш^м пpиpoдним, щo в дяний чac вимoги дo пpaвoтвopчoï тexнiцi oб'eктивнo зpocтaють. Bиxoдячи з ocoбливoï вaжливocтi caмe кoнcтитyцiйнoгo пpaвa в пpoцeci peфopмyвaння дepжaви i cycпiльcтвa, йoгo cyrтeвoï poлi в мoдepнiзaцiйниx пpoцecax, знaчeння тaкиx вимoг aктyaлiзyeтьcя. Boни cтocyютьcя шиpoкoгo кoлa питянь i, зя зягяльним пpaвилoм, далягають у нacтyпнoмy:
- нaйбiльш пoвнe i aдeквaтнe виpaжeння вoлi пpaвoтвopчoгo opгaнy (кoнкpeтнo-змicтoвний фaктop - Aвт.);
- paцioнaльнa opгaнiзaцiя i лoгiчнa пocлiдoвнicть викляду нopмaтивниx ^ипиав, щo мicтятьcя в aктi, йoгo кoмпaктнicть (paцioнaльнo-лoгiчний фaктop);
- в^ута^ть пpoгaлин i cyпepeчнocтeй у внyтpiшньoмy змicтi нopмaтивниx aктiв i у вай cиcтeмi зaкoнoдaвcтвa (кoмплeкcнo-якicний фaктop - Aвт.);
- cтиcлicть i кoмпaктнicть викляду пpaвoвиx нopм ^и дocтaтнiй глибинi i вceбiчнocтi вiдoбpaжeння ïx змicтy (фaктop нopмaтивнoï oптимiзaцiï - Aвт.);
- яcнicть, пpocтoтa i дocтyпнicть мoви пpaвoвиx якпв, тoчнicть i визнaчeнicть yживaниx фopмyлювaнь i тepмiнiв (лiнгвo-ceмaнтичний фaктop - Aвт.);
- звeдeння дo мiнiмyмy ильшей нopмaтивниx aктiв з oднoгo i того ж питания (фaктop кiлькicнoï oптимiзaцiï - Aвт.);
- cвoeчacнe oпpилюднeння тa нaбpaння зaкoннoï мли нopмaтивниx aктiв (пpoмyльгaцiйнo-чacoвий фaктop - Aвт.) тa iн. [18].
зaзнaчити, щo пpaктичнo вci вкaзaнi вимoги, мaбyть зa виключeнням пpoмyльгaцiйнo-чacoвoгo фaктopy, вiднocятьcя дo cтaдiï нopмoпpoeктyвaння (зaкoнoпpoeктyвaння).
У cпeцiaльнiй лiтepaтypi видiляютьcя пeвнi нaпpями aктyaлiзaцiï вимoг пpaвoтвopчoï тexнiки, щo вiднocятьcя дo вcix видiв пpaвoвиx aктiв (нopмaтивниx, iндивiдyaльнo-пpaвoвиx i iнтepпpeтaцiйниx), aлe, нa ташу думку, ocoбливe знaчeння вoни мaють для нopмoпpoeктyвaння (нopмoпpoeктyвaння) в кoнcтитyцiйнoмy пpaвi. Дo тaкиx вимoг, та думку Г. I. Дeниcoвa, нaлeжaть нacтyпнi:
- вiдпoвiднe yвaзi, piвню i знaчeнню пpaвoвoгo aктa йoгo нaлeжнe зoвнiшнe oфopмлeння (змicтoвнo-фopмaльний фaктop - Aвт.);
- paцioнaльнa opгaнiзaцiя cтpyктypи, cтилю, лoгiкo-мoвнoï пoбyдoви тeкcтy пpaвoвиx пpипиciв (пoлicтpyктypний фaктop - Aвт.);
- зaбeзпeчeння opгaнiчнoгo взaeмoзв'язкy юpидичниx нopм, виклaдy ïx внyтpiшнix eлeмeнтiв (iнтepcтицiaльний фaктop - Aвт.);
- дoтpимaння ocoбливиx пpaвил ^и cиcтeмaтизaцiï тa oблiкy нopмaтивнo-пpaвoвиx aктiв, виxoдячи з ïx cпeцифiки (нoмiнaльнo-cиcтeмaтичний фaктop - Aвт.)
[19]. ... . . .
Haявнicть вeликoï кiлькocтi вимoг дo юpидичнoï тexнiки poбить цю дiяльнicть нe тшьки oб'eктивнo cклaднoю, cпeцифiчнoю, твopчoю, бaгaтoплaнoвoю, тaкoю, щo знaxoдитьcя нa этику бaгaтьox диcциплiн - мiждиcциплiнapнoю i мiжпpeдмeтнoю, aлe й виcyвae дo ни тa дo cyб'eктiв, щo ïï здiйcнюють виcoкi вимoги пpoфecioнaлiзaцiï. Oтжe, тaм дe e пoтpeбa у пpoфecioнaлiзaцiï пpaцi, зpaзy ж виникae пoтpeбa у ïï cтaндapтизaцiï i пpoцecyaлiзaцiï (тexнoлoгiзaцiï).
Цe пiдтвepджyeтьcя й cтpyктypнoю пoбyдoвoю caмoï юpидичнoï тexнiки, якa як cиcтeмa вiдпoвiдниx пpoцecyaльнo-тexнoлoгiчниx нopм виcтyпae в цiлoмy як зaкoнoдaвчa (юpидичнa) тexнiкa, щo в cвoю чepгy cклaдaeтьcя з вимoг зaкoнoдaвчoï cтилicтики, юpидичниx кoнcтpyкцiй i ocoбливocтeй юpидичнoï тepмiнoлoгiï.
Пщ зaкoнoдaвчoю cтилicтикoю тpeбa poзyмiти cиcтeмy пpийoмiв нaйбiльш дoцiльнoгo викopиcтaння мoвниx зacoбiв у нopмaтивниx дoкyмeнтax. Bиxoдячи з пpaвил зaкoнoдaвчoï cтилicтики, дo тeкcтy нopмaтивнoгo aктa пpeд'являютьcя нacтyпнi вимoги:
- пpocтoти, цiлicнocтi, лoгiчнoï зaвepшeнocтi;
- нeпpипycтимicть зacтapiлиx виpaзiв i oбpaзниx пopiвнянь;
- диpeктивнocтi (oбoв'язкoвocтi вoльoвиx, влaдниx фopмyлювaнь мoви cyвopиx пpипиciв, вимoг i нaкaзiв);
- oфiцiйнocтi;
- piвнoгo i cпoкiйнoгo cтилю виклaдy тeкcтy a^a, йoгo бaйдyжocтi дo пepeживaнь i eмoцiям cyб'eктiв i т.д.
Юpидичнa тepмiнoлoгiя - цe cлoвecнe пoзнaчeння пoнять, щo викopиcтoвyютьcя пpи виклaдi нopмaтивнoгo aктa. Ïï видaми висту^ю^: зaгaльнoвживaнi тepмiни; cпeцiaльнo-тexнiчнi тepмiни; cпeцiaльнo-юpидичнi тa нeюpидичнi тepмiни.
Bимoгaми дo юpидичниx тepмiнiв e: ïx eднicть, зaгaльнa визнaнicть, cтaбiльнicть, дocтyпнicть i т.п.
Юpидичнi кoнcтpyкцiï - де вiдпoвiднa пoбyдoвa, ycтpiй пpaвa, щo знaxoдять cвiй пpoяв у cвoepiдниx пpийoмax кoнcтpyювaння пoлoжeнь пpo пpaвa, oбoв'язки тa вiдпoвiдaльнicть в тeкcтi нopмaтивнo-пpaвoвoгo aктa.
Видшяють групу так званих нетипових нормативних побудов i припиав. У них е вщсутшми властивостi, притаманш нормам права, i в правовому регулюванш вони вiдiграють допомiжну роль - правовi фшцп, презумпцп, аксюми, конструкцп i символи.
Для прикладу можна навести деяю типовi правила побудови юридичного документа, що визначають його системостворюючi та структуроутворюючi властивосп:
- впорядкований розподiл нормативного матерiалу, його розчленованiсть i узгодженiсть (послщовна диференцiйованiсть нормативного матерiалу: наявнiсть однорщного за змiстом i спрямованiстю матерiалу, що групуеться в статтях (пунктах, параграфах), при необхщносп мае сво'1 внутрiшнi пiдроздiли (частини статтi, тдпункти) - це правило спрямоване на створення парадигмально'1' однотипно!' стандартно! структури нормативно-правового акта, в тому чи^ й закону;
- едшсть i внутрiшня логiка нормативного документа (лопчна послiдовнiсть викладу матерiалу, його несуперечшсть) - це правило торкаеться змютовного навантаження документу, його рацюнально! основи;
- доступшсть i переконливiсть правових актiв (максимальна простота i зрозумшсть мови документа, правильнiсть вживання сполучниюв, знакiв пунктуацп, порiвнянь, образних виразiв тощо) - це правило, на думку росшського дослiдника К. Шугршо!, спрямоване на формування лшгвютично-лопчно! структури нормативно-правового акту [20], його мовного навантаження.
Звщсшя можна дшти висновку, що при ^норуванш правил юридично! технiки навiть вщносно досконалий змiст нормативно-правового акта може значною мiрою втратити свою ефектившсть у процесi регулювання конкретних суспшьних вiдносин, коли виявляться тi чи iншi вади, послаблення при конструюванш певних юридичних норм.
Висновки. Таким чином, резюмуючи, можна дшти наступних висновюв:
- конституцшне право держави виступае в якост основоположно! i профшюючо! галузi нацюнально! правово! системи i нацiонального права, що мiстить правовi норми, що регулюють найбiльш важлив^ сутнiснi, опорнi, домiнуючi вiдносини виникаючi мiж соцiумом, державою та особистютю - звiдсiля стадiя нормопроектування (законопроектування) в конституцшному правi мае особливе значення для iнституцiоналiзацii та розвитку нацюнального законодавства;
- праксеологiчна цшшсть та значення нормотворчо'1 (законотворчо'1, юридично'1) технiки мiститься в тому, що вона дае можливють iз застосуванням шструментально-технологiчних засобiв оптимально врегулювати суспшьш вiдносини шляхом розробки вщповщного правила поведiнки (правово! норми), що саме в конституцшному правi мае виршальне значення, виходячи з його предмету, методу та особливостей конституцшних норм;
- саме вщ ч^кого виконання всiх правил нормотворчох (законотворчох, юридичнох) технiки саме на стадп нормотворення (законотворення), багато в чому залежить як яюсть, так i подальша ефективнiсть в контекстi реалiзацii створюваних нормативно-правових актiв, що будуть мати силу закону.
Список використано¥ лггератури
1. Норма // Новейший словарь иностранных слов и выражений. - Мн.: Харвест; М.: АСТ, 2001. - С. 571.
2. Степанюк О. I. Норми конституцшного права Украши: проблеми теорп: автореф. дис. ... к. ю. н.; спец. 12.00.02 / Олександр 1ванович Степанюк; Львiвський ун-т iм. I. Франка. - Львiв, 1993. - С. 11.
3. Мелащенко В. Ф. Основи конституцшного права Украши / В. Ф. Мелащенко. - К., 1995. - С. 31.
4. Тодыка Ю. Н. Конституционное право Украины: отрасль права, наука, учебная дисциплина / Ю. Н. Тодыка . - X., 1998. - С. 24-25.
5. Погоршко В. Поняття, ознаки, види i структура конституцшно-правових норм / В. Погоршко, В. Федоренко // Право Украши. - 2001. - №11. - С. 9-14.
6. Погоршко В. Ф. Конституцшш норми // Юридична енциклопедiя : в 6 т./ редкол. : Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ш. - К. , 2001. - Т. 3 - С. 284.
7. Там само.
8. Вешславський Ф. В. Конституцшне право Украши в схемах i таблицях: навч. поаб. / Ф. Ф. Вешславський. - X. : Право, 2014. - С. 36.
9. Конституцшне право Украши [Електронний ресурс] : тдруч. / за ред.
B. Ф. Погоршка. - К. , 1999. - Режим доступу : http://pidruchniki.ws/12810419/pravo/normi_konstitutsiynogo_prava
10. Конститущя Украши 1996 року // Вщомосп Верховно'1' Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
11. Законодательная инициатива // Конституционное право России: Энциклопедический словарь / под общ. ред. В. И. Червонюка. - М. : Юрид. лит., 2002. -
C. 91
12. Про Регламент Верховно'1' Ради Украши: Закон Украши вщ 09.05.2014 року // Вщомосп Верховно'1' Ради Украши. - 2010. - № 14-15, № 16-17. - Ст.133.
13. Конституцшне право Украши [Електронний ресурс]: тдруч. / за ред.
B. Ф. Погоршка. - К. , 1999. - Режим доступу : http://pidruchniki.ws/12810419/pravo/normi_konstitutsiynogo_prava
14. Иванов А. А. Теория государства и права /А. А. Иванов, В. П. Иванов. - М. : Юнити-Дана, 2007. - С. 25.
15. Раянов Ф. М. Проблемы теории государства и права (Юриспруденции) / Ф. М. Раянов. - М. : Право и государство, 2003. - С. 45.
16. Див.: Законодательная техника / под ред. Ю. А. Тихомирова. - М. : Городец, 2000. -
C. 16.
17. Иеринг Р. фон. Юридическая техника / Р. Фон Иеринг. - М. : Статут, 2008. - 231 с.
18. Тарасов Н. Н. Юридическая техника в структуре юриспруденции (методологические проблемы исследования) / Н. Н. Тарасов // Юридическая техника. -2007. - № 1. - С. 7-11.
19. Денисов Г. И. Юридическая техника: теория и практика [Електронний ресурс] / Г. И. Денисов // Журнал российского права. - 2005. - № 8. - Режим доступу : http://www.lawmix.ru/comm/8805/
20. Шугрина Е. С. Муниципальное право Российской Федерации [Електронний ресурс] : учеб. / Е. С. Шугрина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : ТК Велби, Изд-во Проспект. - Режим доступу : http://pravouch.com/osnovyi-mestnogo-pravovyie/stadii-munitsipalnogo-pravotvorchestva-11749.html
Стаття надшшла до редакцп 29.08.2014 р. R. V. Chernolutskyi
THE ROLE OF LEGAL TECHNOLOGY IN LEGISLATIVE ACTIVITIES This paper examines the role of law (legislative, legal) technology in the law-making work. Consideration of these issues through the disclosure of the role and importance of constitutional and legal provisions in the legal system and the system of national law.
It is claimed that the constitutional right of a State acting as the fundamental industry and profiling of the national legal system and domestic law, which contains the legal rules governing the most important, essential, basic, dominant relationship emerging between society, government and society - hence law-making stage (drafting) in constitutional law is of particular importance for the development and institutionalization of national legislation.
Attention is focused on the fact that the praxeological value and meaning of rule-making (legislative, judicial) technology found in the fact that it enables the use of instrumental and technological means to optimally regulate social relations by developing appropriate rules of conduct (law) that in constitutional law is crucial, based on its subject matter, method and characteristics of constitutional norms.
It says that it is clear from the implementation of all legislative rules (legislative, judicial) technology is on the stage of rule-making (legislative), largely depends on the quality and subsequent performance in the context of the created legal acts that will have the force of law.
Keywords: law-making, law, legislative drafting, constitutional law, constitutional and legal norms, the legal machinery.
УДК 347.97/99
О. В. Яценко
ПРИМЕНЕНИЕ СУДЕЙСКОГО УСМОТРЕНИЯ В ПРОЦЕССЕ ОСУЩЕСТВЛЕНИЯ СУДОПРОИЗВОДСТВА: ОТДЕЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ ТЕОРИИ
В данной статье автор исследует вопросы, касающиеся теоретических проблем применения судейского усмотрения в процессе отправления правосудия в различныгх формах - гражданского, хозяйственного, административного, уголовного, а также производства по делам об административныгх правонарушениях. Одними из наиболее противоречивых, с точки зрения возможностей и границ применения механизма судейского усмотрения, отраслей права выступают уголовное и уголовное процессуальное.
Подчеркивается, что судейское усмотрение имеет такие особенности: - круг установленных государством ограничений для реализации судьей предоставленных ему полномочий шире, чем те, что применяются к другим должностным лицам государства; - пределы реализации судьей составляющих своих правомочий, в том числе может ли он в отдельных случаях вообще их не использовать.
Сделан вывод, что правовая обусловленность применения механизма судейского усмотрения имеет место на уровне всех разновидностей юридических процессов и проявляется в универсальной, частноправовой и публично-правовой формах.
Ключевые слова: судья, судопроизводство, судейское усмотрение, дискреционные полномочия судьи.
Постановка проблемы. Суд в процессе осуществления правосудия играет определяющую роль, поскольку на него возложена обязанность решения юридических споров. На выполнение этой задачи судья в установленном порядке вправе решать отдельные вопросы правоприменения на собственное (судейское) усмотрение. В этом контексте заслуживает внимания выяснение ответа на вопрос об особенностях правового статуса судьи и определение места в нем полномочий, которые им осуществляются или применяются по собственному усмотрению (дискреционных полномочий).
Целью исследования в данной статье является установление и реализация на основе судейского усмотрения судьей дискреционных полномочий в структуре его правового статуса. Для достижения поставленной цели необходимо решить ряд задач по определению структуры и отраслевых особенностей нормативно-правовых актов,
