CC BY
76
УДК 368.023.5(477)
Ю. О. Махортов,
доктор еконоличних наук, Н. О. Теичко,
кандидат еконоличних наук, Лугансъкий национальный университет \мет Тараса Шевченка
РОЛЬ СТРАХОВЫХ БРОКЕР1В У РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО РИНКУ УКРА1НИ
Постановка проблеми. У сучасних економ1чнихумо-вах страховий ринок Украши перебувае ще на початково-му еташ розвитку, де ¿снують проблеми \ в д1яльносп самих суб'екпв страхового ринку, тобто страховиюв, \ в посередниюв, зокрема страхових брокер1в. Останш вщгра-ють дуже важливу роль у розвитку страхового ринку, на-даючи посередницью послуги, вщтворюючи конкурен-щю м1ж страховими компашями, що, у свою чергу, сти-мулюе розвиток самого страхового ринку.
Сучасш об'ективш реалп свш)во1 фшансово! кризи вимагають послщовно! й системно! реал1зацп стратеги розвитку страхового ринку в Укра1ш за допомогою таких посередниюв, як страхов! брокери з урахуванням св1то-вого досв1ду.
Апалп останшх дослвджень. У нп чичпяшй еко-ном1чнш наущ проблеми д1яльност1 страхових брокер1в достджували таю науковщ \ фах1вщ, як В. Базелевич, О. Ба-рановський, В. Гончарук, Е. Губарь, Ю. Журавльов, Н. За-дерш, В. Дарков, А. Матешевич, А. Павлюк, С. Слесарук, В. Хенке, А. Чувакова, А. Шульга, I. Секрет, проте питания подалыного розвитку брокерських послуг на страховому ринку Украши сьогодш залишаються невиршеним \ по-требують подальшого досл1дження.
Метою статп е розгляд даяльноста страхових брокер1в на страховому ринку Украши й визначення 1х рол1 в шфра-струкгур1 фiнaнcoвoш ринку та сощальшй й економ1чних сферах держави з урахуванням м1жнародного досв1ду.
Виклад основного матер ¡а. IV. Апалг! останшх тен-денщй розвитку посередництва на страховому ринку Украши показуе, що в цьому сегмент фшансового ринку почали розвиватися таю допом1жш структури страхових компашй, як страхов! посередники, тобто страхов! брокери й страхов! агента. Слщ вщзначити, що в сучаснш рин-ковш економщ страхов! брокери вщграють дуже важливу роль: надаючи посередницью послуги, вони дпоть як своерщш шжиршгов1 агенти, вщтворюючи конкуренщю
м1ж страховими компашями, одночасно стимулюючи розвиток самого страхового ринку.
Уперше страхов! брокери на страховому ринку Украши, як посередники при страхуванш, з'явилися на початку 90 рр., це були колишш пращвники страхових компашй середньо! та вигцо! ланки, яю працювали в штересах страхових компашй, забезпечуючи ш перестрахування \ на украшському, \ на заруб1жних ринках. Згодом брокери почали придшяти бшыне уваги захисту штеремв страху-вальника. На шдтвердження цього у вересш 1997 р. була створена Асощащя професшних страхових посередниюв Украши (АПСПУ), що розпочала свою оргашзацшну роботу з1 створення ринку страхових посередницьких послуг, яка отримала визнання \ в Укра1ш, \ за кордоном. Спшьна сшвпраця АПСПУ з .Шгою страхових оргашзацш та з Укрстрахнаглядом дозволила запровадити реестра-щю ведения державного реестру страхових брокер1в, що сприяе створенню цивМзованого страхового посеред-ницького ринку в Укра1ш [5, с. 76 ].
Сьогодш д1яльшсть страхових брокер1в в Укра1ш ре-гулюеться Держфшпослуг за допомогою проведения вшзних (шспекцш) та безвийних перев1рок, у тому числ1 тематичних та зустр1чних перев1рок, що проводиться в1дпо-вщно до нормативно-правових акпв Держфшпослуг [2]
Як зазначалося вище, серед посередниюв, яю ма-ють право вести свою д1яльшсть на страховому ринку Украши, можна видшити страхових агенпв та страхових брокер1в, 1х класифшащя наведена на рис. 1.
Зпдно з чинним законодавством, страхов! брокери — це юридичш особи або громадяни, яю зареестроваш у встановленому порядку як суб'екти шдприемницько! д1яльност1 та здшснюють за винагороду посередницьку д1яльшсть у страхуванш вщ свого ¿меш на шдстав1 бро-керсько! угоди з особою, яка мае потребу у страхуванш як страхувальник. Або страхов! брокери — громадяни, яю зареестроваш в установленому порядку як суб'екти
СТЩХОВ1 ПОСЕРЕДНИКИ
Страхов! брокери I I [срсстрахош брокери 1 Страхов! агенти
Юридичш особи Резидента -------------------------1 <Кзичш особи
Громадяни-шдприемщ Нерезидента Юридичш особи
Представництва шоземних страхових брокетв
Рнс.1. Класифжащя страхових посередншяв на страховому ринку Украши
шдприемницько! д1яльносп, яи не мають права отриму-вати та перераховувати страхов! платеж^ страхов! випла-ти та виплати страхового вщшкодування.
Перестрахов1 брокери — юридичш особи, ям здшснюють за винагороду посередницьку д1яльшсть у перестрахуванш вщ свош ¿меш на шдстав1 брокерсько! угоди з1 страховиком, який мае потребу в перестрахуванш як перестрахувальник.
Страхов! агенти — громадяни або юридичш особи, яи дпоть вщ свого ¡меш та за дорученням страховика й виконують частину йош страхово! д1яльност1, а саме: ук-ладають договори страхування, одержують страхов! платеж!, виконують роботи, пов'язаш ¿з здшсненням страхо-вих виплат та страхових в1 дшкодувань [ 1, с. 15].
Страховий брокер — це посередник, що дае поради свош юпентам (страхувальникам) [ укладае угоди ввд 1хньо-ш ¡меш. Брокер — експерт в галуз1 законодавства [ практики страхування. Як професюнал вш знае все можливе про страхування, [ його знания повинш сприяти забезпе-ченню найкращих умов страхування [ ставок премп для заявника.
Основш види д1яльносп страхового брокера в Ук-ра!ш, зпдно з чинним законодавством, це консультуван-ня, експертно-шформацшш послуги; укладання та вико-нання (супровщ) договор1в страхування (перестрахуван-ня), у тому числ1 щодо врегулювання збитюв у частиш одержання та перерахування страхових платеж1в, страхових виплат та страхових вщшкодувань за угодою вщповщ-но ¿з страхувальником або перестрахувальником [1, с. 15].
Ураховуючи види д1яльност1 страхового брокера, можна видшити 1х основну роль у посереднищта на страховому ринку, яка складаегься з таких основних частил:
— головного обов'язку брокера — представляти свого юпента;
— д1яти як консультант юпента, шформувати його щодо юлькосп та якоста страхових послуг, що ним пропо-нуються;
— вести переговори в1д ¡меш свого юпента на корпеть свого юпента;
— забезпечувати повний цикл — в1д розмщення ризиюв до регулювання збитюв при 1х виникненш;
— розподшяти ризик та надавати гаранти щодо страхового захисту, який вш повинен забезпечувати та вщпо-вщати найвищим стандартам;
—створювати стшку схему заохочування юпенпв [12].
Зпдно з чинним законодавством Украши, страхов! брокери можуть вести свою д1яльшсть тшьки теля того, як вони зарееструвались у державному реестр1 страхових брокер1в, який ведеться Держфшпослугом. У бшьшост кра1н законодавство, що регулюе даяльшеть страхових посередниюв, передбачае порядок 1х реестрацп, вимоги до р1вня ирофесшно! шдготовки та надання шфор-мацп, а також необхщшеть фшансових гарантш покриття вщповщальноста, що виникае при посередницьюй д1яль-носп. Сам факт реестрацп посередника визначае наявшеть попереднього етапу отримування дозволу й попередню перев1рку квал1ф1кацп. Усе залежить вщ критерпв, яким мае вщповщати страховий посередник, та вщ того, на-сюльки важко пройти реестращю. У цьому розумшш реестращя, що здшснюеться без висунення вимог до страхо-
вого посередника, — дуже небезпечна р1ч, адже вона хоча й дозволяе вести статистичний облж, проте не в змоз1 сформувати в юпента почуття захищеносп тому, що таке становище дае шдстави вважати, чи дшено посередник волод1е квал1фшащею, яко! в ньош фактично немае. Тоб-то на сьошдш в Укра1ш реестращя страхових посередниюв — це, по суп, формальний акт.
Огже, реестращя повинна вир1шувати принаймш два завдання: по-перше, дозволяти контрольно-рев1зшним службам [ юпентам перев1рити дшов1 зв'язки посередниюв можливо, згрупувати 1х за чтеими категор1ями; по-дру-ге, що ще важливше, перев1ряти, насюльки посередник вщповщае визначеним критер1ям.
Професшна компетентшеть страхових посередниюв е суттевий елементом захисту страхувальниюв, [ тому необхщш заходи, спрямоваш на отримання страховими посередниками загальних, комерщйних та професшних навичок [ знань. Зм1ст квал1ф1кацшних вимогу р1зних кра!-нах неоднаковий. Так, Мйжнародне бюро страховиюв та перестраховиюв (об'еднання нащональних професшних асощацш страхових посередниюв Свропейськош Союзу) у свош резолюцп вщ 7 жовтня 1992 р. пропонуе встанови-ти програму навчання з мшмальним обсягом у 300 годин за перюд, що становить 18 м1сящв, з обов'язковим складанням юпипв теля курсу навчання. В Укра1ш ж сьошдш тако! нашди не юнуе [6, с. 38].
У тому випадку, коли посередники незадовшьно виконують сво1 обов'язки [ вщповщно 1х юпенти зазнають фшансових втрат, останш мають отримати компенеащю. Надання таких фшансових гарантш вимагаеться насам-перед вщ брокер1в. Загалом вважаегься, що страхов! ком-пан11 несуть повну ф1нансову в1дпов1дальн1сть за про-фесшш до сво1х агент1в. При цьому постае низка проблем, коли йдеться про агенпв, яи працюють на юлька компашй. Щодо страхових брокер1в, то юнують деяк1 види гарантш покриття 1хньо1 профес1йно1 в1дпов1дальност1. Найпоши-решшим, а в багатьох крашах обов'язковим, е страхування професшно! в1дпов1дальност1 страхових брокер1в. 1снуе також вид гаранти у форм1 банювськош депозиту. В Ук-ра!ш ж дош не ¿снуе мехашзму надання фшансових гарантш з боку страхових посередниюв.
Тобто для того, щоб брокер мав можлив1сть зарее-струватися в державному реестр1, вш повинен мати спе-щальний сертифжат. Для отримання сертиф1кату брокер мае скласти тест з пройдено! програми.
На жаль, в Укра!ш, де найбшына частина населен-ня страхуеться за необхщшетю (в основному при офор-мленш кредите або страхуванш авто) ¿нститут брокерства поки що не прижився. Великих страхових брокер1в Украши можна перел1чити на пальцях, [ вс1 вони в основному працюють з корпоративними кл1ентами. Зви-чайним громадянам бшышеть посередниюв пропонуе тльки страховки автомобшя та нерухомост й зовс1м рщко — медичне страхування та життя. Отже, головною в1дмшшстю страхового брокера вщ страхового агента е те, що агент працюе безпосередньо на страхову компа-шю, у той час як брокер не прив'язаний до жодно! страхово! компанп. Його головною метою е регулювання в1дносин м1ж страховиком та страхувальником, д1ючи т1льки в ¿нтересах свого юпента.
Таблиц я 1
Ввдмшшсть страхового брокера ввд страховоТ компашУ та страхового агента
Страхова компашй Страховий агент Страховий брокер
пропонуе тшьки сво! послуги мета агента — продати страховий полю свой страхово! компанй мета брокерсько! компанй — запропонувати вигщний Вам страховий пол1с ! предсгавляти Ваш1 ¿нтереси протягом термшу його да!
за умови страхового випадку мо же перетворитися з партнера в опонента апелюе шформащею, гцо вигщна його страхов!й компаш! надае Вам об'ективну ¿нформацто про страхов! компаш!
пропонуе страхування за стандартними схемами гарантуе висновок договору тальки з1 сюею компашею гарашуе Вам укладання угоди з над!йною страховою компашею
пропонуе страхов! послуги за стшкими ро зшнками не пропонуе скорочення витрат юпента при оплат! страхових внесюв скорочуе Ваш! витрати при оплат! страхових внесив
СТРАХОВ1 КОМПАН11
/ I : чА-
Страхов! брокери
надання конвультацш; укладання та виконання договор1в страхування (перестрахування); експертно-шформацшш послуги; урегулювання збитгав при одержаны! та перерахуванш страхових платежш, виплат та вщшкодувань;
дпоть вщ свого шеш на шдстав1 брокерсько! угоди.
Страхов! агенти
укладання договорт
страхування;
одержання страхових платеж1в; виконання робп; пов'язаних ¡з здшсненням страхових виплат та страхових вщшкодувань; дноть В1д свого шеш та за дорученням страховика; представляють штереси одше! страхово! компанй
Суб'екти господарсько1 д!яльност! (фвичш та юридичш особи), домогосподарства - споживач! страхових продукте
Рис. 2 — МеханЬм шасмодм страхових посередниюв та страхових компанш на страховому ринку УкраТни
-------->. — страхов/ выплати та страхов/ в\дшкодування;
-^ — страхов/ платеж\ за придбаний страховий продукт.
Джерело: Складено автором
Ураховуючи викладене вигце, можна видшити деяю в1дм1нност1 страхового брокера в1д страхово! компанй та страхового агента, гцо наведен! (табл. 1).
Таким чином, головною в!дмшшстю м!ж наданням послуг страховою компашею та посередниками е те, гцо посередники можуть надати знижку та консультащю стра-хувальнику.
На сьогодн! мехашзм взаемод!! страхових компанш, страхувальниюв та страхових брокер!в в Укра!н! перебу-вае тшьки на початковому еташ розвитку, наочно вш наведений на рис. 2.
Як видно з рис. 2, страхов! брокери повинш сприяти залученню ф!нансових ресурс!в до страховиюв, завдяки надання консультащй страхувальникам, гцодо вид!в страхових продукг!в р!зних страхових компашй, тобто просу-ванню страхових продукте на ринку страхування. Урегулювання збитюв дае можливють залучити бшьше потен-щйних юпенпв до страхових компашй. Тобто, брокер, до-помагаючи страховим компан!ям розширювати та роз-вивати св!й ринок, виводить страховий ринок Украши до свггового р!вня розвитку.
Щодо страхувальниюв, то страхов! брокери повинш
500 400 300 200 100 0
357
387
-4ГГ
468
"ТТЛ
81
75
68
64
□ Килькють страхов их брокер1в
□ Килькють страхов их компаний
2004
2005
2006 Р1к
2007
2008
Рис. 3. С11 ¡вши ю м К'1111 н тлькосп страхових компанш та страхов их брокер!в на ринку страхування УкраТни
станом на 1 мчня 2006 — 2008 рр.
Джерело: [13]
насамперед надати гарант за виплатами та в1дшкодувань за страховими випадками, що може змшити ментал1тет населения, щодо придбання страхових продукте. Так, звер-нувшись до брокера, юпент може зекономити час на по-шук майбутнього страховика. Вщтак як брокер постшно проводить вщб1р страхових компанш, то, прийшовши до посередника, юпент отримуе на виб1р перелж з 5 — 10 уже перев1рених брокером компанш з описом вартосп та особ-ливих якостей 1х послуг, а самостшно юпент може витрати-ти не менш, ашж тиждень. Також брокер консультуе юпента. Якщо фактор щни для юпента е найважливпним, то брокер мае можлив1сть допомогги знайти найдешевшу та надшну страховку, а якщо — яюсть, то вш може доступно пояснити юпенту запропоноваш деюлькома страховими компашями шмиси. Остаточний виб1р компанп юпент робить самостшно, теля чого вони з брокером шдпису-ють брокерську угоду. Вщповщно до не! брокер бере на себе зобов'язання з обслуговування юпента — вш не просто приводить йога у страхову компашю, а й зобов'язуеть-ся консультувати при настанш страхового випадку.
Також брокери допомагають своему юпенту протя-гом усього терм1ну страхування. Страховий брокер може надати не тшьки добру пораду, а й у випадку настання страхового випадку вимагае вщ страхово! компанп вико-нати и зобов'язання щодо в1дшкодування збитку. Якщо страхова компашя не виконуе 1х, брокер заносить цю компашю в «чорний список» й бшыне не рекомендуе II сво!м юиентам. Таким чином, вш створюе конкуренщю м1ж страховиками. Однак таю послуги можуть обштися юпенту близько 15 — 20% вщ щни страховки.
Слщ також зазначити, що брокер мае усвщомлюва-ти свою в^повщальшсть перед страховим ринком, яка полягае в тому, щоб не знижувати щни до нееконом!чно-го р!вня. Фшансова стабшьшсть страховиюв важлива \ для брокера, \ для його кл!ента. Тобто розвиток страхових бро-кер!в впливае на загальний розвиток страхового ринку в Укра!ш, допомагае кра!ш вийти на свш)вий страховий ринок та пошсти на ньому пдне м1сце. Незважаючи на це, сьогодш розвиток участ страхових брокер1в на страховому ринку Украши мае повшьний характер. Щоб зро-зум1ти причину цього, необх1дно досконале досл1дження страхового брокеражу в Укра1ш.
Стан розвитку страхового брокеражу в Укра1ш мож-на охарактеризувати за такими основними показниками, як юльюсть брокер1в, сшвв1дношення м1ж кшьюстю бро-
кер1в та страхових компашй, величина страхово! премп от-римана безпосередньо на розрахунковий рахунок в1д брокера, доля ринку, яка обслуговуеться брокерами [9, с. 74].
Кшьюсть страхових брокер1в в Украш за останш п'ять роюв постшно зменшуегься (рис. 3). Це повинно насторо-жувати страхове суспшьство, тому що поступово зникае дуже важливий для юнування ринкових ввдносин ¿нститут страхових брокер1в. В економ1чно розвинутих крашах на одну страхову компанш припадае деюлька десятюв страхових брокер1в, яю обслуговують ринок.
За даними рис. 3, на юнець 2003 р. в реестр1 Держф-шпослуг було зареестровано 101 брокер, у 2004 р. —уже 81 брокер,у 2005 р. — 75 брокерш,у 2006р. — 68, 2007 р. — 64 брокери. Тобто постае питания: багато 1х чи мало? Для пор1вняння: у маленьюй Швейцарп зареестровано близько 3000 брокер1в у галуз1 страхування та перестра-хування (табл. 3). Звичайно, там \ попит на послуги страхування значно вищий, але ж таки р1зниня вражаюча.
За шдрахунками експертв, брокери в Укра!ш обслуговують лише 5% страхового ринку, тод1 як в США \ Канад1 — до 95%, 1талп — 92%, Ншеччиш — 87%. На Заход1 одну страхову компашю обслуговуе 10 брокер1в, а в Укра1н1 для 20 страховиюв пранюе лише один брокер.
Зменшення страхових брокер1в на ринку страхування пов'язано з виникненням проблем з винагородою. Кр1м того, ¿снуе м1жрепональна диспропорщя в розта-шуванш страхових брокер1в на страховому ринку Укра!-ни. Так, у м. Киев1 та Кшвсьюй облает розташовано 42 брокери, що складае майже 64% в1д 1х загально! юлькост1 у ¿нших репонах Украши. У той час, коли ¿снують таю репони, де ш ¿нститути зовс1м в1дсутш, в основному не Зах1дна та Центральна Украша. Це св1дчить про не-р1вном1ршсть розповсюдження надання страхових послуг за репонами Украши.
Сл1д зазначити, що в Укра!ш розвиток страхового бракеражу ще на початковому еташ. Про це св1дчить ста-тичний анал1з д1яльност1 страхових брокер1в на ринку страхування Украши за перюд з 01.01.07 р. — 01.01.08. р. (рис. 4,5,6,7 та 8).
3 наведених вище даних видно, що:
1. Найменш розвинутим е страхування життя. Це можна пояснити тим, що страхування життя не мае такого широко розвинутого сектору реклами та його пропозин1я на ринку страхування е мшмальною. За 2007 — 2008 рр. динамка страхування життя майже не змшилася.
Таблиц я 3
Структура шституту страхових иосередншяв на ринку non-life в деяких крашах ciii i v
Краша Кшьгасть страхових компанш Юльккть страхових брокер1в Сшввщношення страхових компанш га б роке pi и
Кмеччина 450 6000 1 13
1рлащця 110 1660 1 15
Канада 300 25000 1 83
Швейцар1я 134 3000 1 22
Великобриташя 568 10000 1 18
Дан ¡я 6 600 1 10
Украша 468 64 1:7
Джерело: [12] 5000 Y
4338,5
4000 3000-1 2000 1000 О
/"
/
у 59,24 0-о 143,8 131,;
485.9_636,6
А
□ 2007 В 2008
Страх. Особ, страх. Страх. Страх. Обов. страх,
життя майна В1 дповвд.
Рис. 4. Страхов! платеж! (иреми, внески), отриман! страховиком ш договором страхування 5! страхувальником {а
участю страхових брокер1в
40000 30000 20000 10000 О
/ 3378Ж 28692.3
м
/ 7031,28 7303.29
/ э433,03 221,13 ,^>2831,2 /О 3223'3
□ 2007
□ 2008
Страх, життя Особ, страх. Страх, майна Страх. Обов. страх.
ввдповщ.
Рис. 5. Страхов! виплати (страхове ввдшкодування), здшснеш страхувальником ш договорами страхування 5!
страхувальником чя участю страхових брокер ¡в
1600 1400 1200 10008006004002000-
1489,6
186,71
0,2
т
120,2
605,18-528^6-530,98
324,01 372,0
7
Страх. Особ. Страх. Страх. Обов.
життя страх. майна идпоид страх.
□ 2007 Я 2008
Рис. 6. Сума винагороди чя надання посередницьких послуг ш договорами страхування, укладеними ¡5
страхувальниками юридичними особами
600 400 200 О
Страх, життя
374,62
2 3 О 21,21 24,7
шШЛ IШк
589,77
144,-Т7УТТ2"
54,6
Особ, страх.
Страх, майна
Страх, вщповщ.
Обов. страх.
□ 2007 2008
Рис. 7. Сума винагороди ш надання посередницьких послуг {а договором страхування, укладеними
страхувальниками фпичними особами
6000 5000-1 4000 3000 20001000 О
5060
2124
/ о I "70126
тштшI
Страх. Особ. Страх. Страх. Обов. життя страх. майна вщповщ страх.
Рис. 8. Кшькасть догов1в страхування, укладених {а участю страхового брокера
Джерело: [13]
2. Особисте страхування займае 1,78% ушх штмв, що проионуються брокерами. Маючи бшыну частину укладання договор1в, шж у страхуванш життя, особисте страхування приносить бшыне прибутку особисто брокерам та страховим компашям.
3. Провщну роль у страхуванш иосщае страхування майна. Це можна пояснити тим, що, по-перше, при отри-манш кредиту в банку обов'язково потр1бна страховка, подруге, майно страху сться, коли е в1ропдшсть стихшного лиха.
4. Страхування вщповщальност е найпоширешшим страхуванням при шдписанш зобов'язань та при наяв-носп можливосп невиконання пар тенор умов договору. Иого частина на ринку страхування дор1внюе майже 10%.
5. Найбшын поширеним та прибутковим е обов'яз-кове страхування. Маючи найбшыний показник укладання угод, воно приносить 70,7% прибутку.
Отже, ми бачимо, що найбшыну частину ринку стра-хових послуг займае страхування майна, а найменшу — життя. Це можна пояснити проблемами в економщ кра!-ни, стих1йними лихами, пропозищею та попитом на страхов! штси та ш.
Таким чином, за статистикою близько третини стра-хових пол1с1в на страховому ринку Украши реал1зують саме брокери. Головш плюси придбання пол1са через бро-кер1в — це консультащя при придбанш. Але найбшьши-ми пом1чниками вони стають, коли настае страховий ви-падок. 1нша справа — це агенти, яи защкавлеш тшьки в тому, щоб подовшити максимальну кшьюсть пол1с1в, а що буде вщбуватися дал1 з кл1ентом, 1х абсолютно не щка-вить. Саме тому багато страхових агентв з такою метою видають себе за страхових брокер1в [7].
Якщо агенти сьогодш намагаються видати себе за брокера, то останш, у свою чергу, намагаються набли-зитися до агенпв. Бшьш1сть страхових брокер1в сьогодш мають \ брокерську, \ агентську структуру. Також треба зазначити, аш класичш брокери, аш брокери-агенти сьогодш не можуть гарантувати сво1м юиентам виплати у в1дшкодуванн1 при настанш страхового випадку. Так, у европейських крашах ус1 брокери зобов'язаш страхува-ти свою в1дпов1дальнють. I якщо застрахована особа за 1х провиною несе збитки, вони може отримати фшансове в1дшкодування за пол1сом вщповщальностг Але ¿снують випадки, коли брокери добровшьно страхують свою в1дпов1дальшсть, щоб шдтримати св1й ¿м1дж та зробити безпечшшою свою д1яльн1сть. Бували випадки, коли по-середники самост1йно виплачували збитки кл1ент1в. Вони вважають, що це дешевше, шж загубити свою репута-щю на ринку [10].
Тобто основною проблемою в розвитку страхового посередництва е те, що сьогодш на ринку страхування не до кшця визначеш питания з винагородою. У свиовш прак-тищ винагорода узгоджуеться з1 страховиком та вирахо-вуеться з суми страхового платежу. В Укра1ш ж ¿снують деяю протир1ччя в законодавств1 стосовно ком1сшно! винагороди страховим брокерам.
Так, зпдно з чинним законодавством, оплата за на-дану ком1сюнером (брокером) иослугу здшснюеться в порядку, визначеному сторонами в договор! [3, с. 1013].
Проте йому надаеться право вщрахувати належш йому за договором суми з грошових коптв (страхового платежу), що надшшли до нього [3, с. 1012].
Саме тут постае проблема щодо розрахунюв ¿з бро-
кером, тому що для цього ¿снуе багато перепон. Так, якщо брокер самостшно вщрахуе суму з грошових коптв, то в1н може отримати проблеми 3i страховою компашею або не отримати винагороду взагалг Таю суперечносп мо-жуть привести обох представниюв до суду. Це трапляеть-ся через те, що за юридичними законами брокер не мае права на укладання договору ¿з страховиками та отриму-вати вщ них KOMiciÜHy винагороду. U,i аспекта мають бути прописаш в профшьних законах, яю регулюють питания страхування та функцюнування ринка фшансових послуг Однак таких положень у Законах «Про страхування» i «Про фшансов1 послуги та державне регулювання ринку фшан-сових послуг» немае.
Також Украша не може й вщокремитись вщ свш)-вих тенденщй щодо розвитку страхового посередництва. У зв'язку з цим уряд Украши намагаеться досягнути свш)-вих стандарте. Так, на цей час став можливим вихщ впчиз-няних страхових брокер1в на м1жнародний ринок та вхщ шоземних брокер1в на ринок Украши.
I тому, якщо Украша бажае «увшти» в Свропу, то вона повинна виключити вимоги чинного законодавства, щодо заборони пращ страхових посередниюв в штересах страховиюв-нерезиденпв [1, с. 15].
Так, 10 кв1тня 2008 р. у рамках ратифшацп договору про вступ Украши в СОТ Верховна Рада прийняла змши в Закош «Про страхування», якими полшшила умови входу в Укра1ну ¿ноземних страхових та перестра-хових брокер1в. Зокрема, була в1дмшена норма щодо бро-кер1в-нерезидеш!в, яю мали право надавати послуги тшьки через постшш представництва в Укра1ш й повинш були зарееструватися як платники податюв та мали бути включеними до держреестру страхових або перестрахо-вих брокер1в. На думку багатьох учасниюв ринку страхових послуг з цього приводу, з одного боку вх1д ¿нозем-них брокер1в на украшський ринок може з нього випс-нити впчизняних представниюв, а з шшого — надае мож-лив1сть виходу украшських брокер1в на м1жнародний р1вень [8].
Ус1 щ змши були викликаш приеднанням нашо! кра!ни до СОТ. Так, нерезидента отримали право страхувати aei-ащйш, морсью та косм1чш риски. У майбутньому до нашо! краши може прийти багато ¿ноземних компанш, брокер1в та фшансових груп, але юнують недолпси тако! полшжи тому, що суб'екги, маючи свпхже ¡м'я, можуть вижити встчизня-них брокер1в 3i страхового ршп^ Украши [11].
Уже сього дш виид на наш ринок таких свшжих л1дер1в, як Marsh & McLennan, Willis, AON Limited, Besso Limited i Oakeshott, як правило, пов'язаний з приходом до Укра1ни мультинащональних компанш, а також кшенпв, яю обслу-швуються в них у всьому свт. Таю велик1 ¿ноземш броке-ри розм1гцують протяшм року незначну кшьюсть дуже великих ризиюв с во ix lorieHTiB. Таким чином, представництва м1жнародних брокер1в в Укра1н1 i вичизняш брокери, як правило, займають pi3Hi ринков1 ланки i поки що не можуть конкурувати один з одним.
Отже, проблеми, яю виникають на ринку брокерства, в основному пов'язаш з неправильною полггикою держави, зокрема недостатньою юльюстю закошв, акг1в, положень, яю пояснюють, що повинен робити брокер при настанш будь-яких суперечностей i 3i страховими
компашями та шшими брокерами, i з кл1ентами. Також ¿снуе проблема недов1ри страхувальниюв до впчизняних брокер1в, що призводить до зменшення попиту на послуги, яю вони надають та ш.
Однак yci щ проблеми можна виршити. Для цього необх1дно:
— прийняти положения, яю регулюють вщношення страхових брокер1в та страхових компанш;
— знайти способи виршення проблеми шдвищен-ня страхово! культури населения (реклама);
— вир1шити проблеми, пов'язаш з появою шоземних брокер1в на страховому ринку Украши.
Зважаючи на це, ринок страхових брокер1в Укра!-ни ще не дуже розвинутий i потребуе змш та реформ. Серед альтернатив стратепчного розвитку страхування вид1ляють шдхщ швидко! л1берал1зацИ та поступово-го розвитку. Шберальний шлях передбачае щлковите покладання на ринков1 механ1зми функцюнування га-луз! i щодо BHyrpiniHboro, i щодо зовн1шнього ринку. Поступовий розвиток передбачае захист державою на-ц1ональних компан1й, доки вони не будуть конкурент-ноздатними.
Висновки. Отже, розвиток страхових брокер1в впли-вае на загальний розвиток страхового ринку в Укра1ш та допомагае кра!ш вийти на св1товий страховий ринок та посети на ньому пдне м1сце. Тобто страхов! посередни-ки, а саме страхов! брокери, спроможш сприяти розвитку конкуренщ! на страховому ринку, сприяючи при цьо-му його розвитку. Саме тому теля запровадження зап-ропонованих заход1в може в1дбутися процес злиття стра-ховиюв, перех1д деяких з них 3i страхового б1знесу до б1знесу страхового брокерства тощо. П1сля заюнчення таких перетворень в1тчизняш страхов! компанп зможуть конкурувати з ¿ноземними страховими компашями або зайняти ланки в певних галузях промисловост1 Украши, що, у свою чергу, сприятиме економ1чному розвитку держави в щлому.
ЛИтература
1. Закон Украши «Про страхування» // Нормативна база Украши. — №6 (582). — 2007. 2. Положения «Про реестращю страхових та перестрахових брокер1в i ведения державного реестру страхових та перестрахових бро-KepiB» № 801/9400 вщ 30 червня 2004р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http//forinsurer.com/public/04/ 07/05/1388. —2009. 3. Цившьний Кодекс Украши. — К. : Парламентське вид-во. — 2003. — 252 с. 4. Павлюк А. Страхов! посередники / А. Павлюк, В. Базелевич. — изд-во 2-е. — 2002. — 432 с. 5. Хенке Ф. Концепщя ЭС щодо шдвищення квал1ф1кащ! страхових посередниюв i нагляду за 1хньою д1яльшстю. Шмецький досв1д i рекомендащ! для Украши / Ф.Хенке // Страхова справа. — № 4 (16). — 2004. — с.76 — 80. 6. Гончарук В. Оборотни в погоне /В. Ронча-рук // Фондовий ринок. — №9. — 2008. — С. 38 — 40. 7. Губарь Е. Страховой рынок перешел рубеж: иностранные брокеры смогут работать без представительств / Е. Рубарь // Коммерсантъ. [Електронний ресурс]. — Режим доступа : http // www.komersant.ua. — 11 апреля. — 2008. 8. Что нужно изменить в государственном регулировании, чтобы институт страхового брокеража разви-
вался в Украине // Страховой клуб. — май-июнь. — 2006.
— С. 52 — 59. 9. Матешевич А. Хто заплатитьукрашсько-му брокеру /А. Матешевич // Страхова справа. — №4 (16).
— 2004. — с. 74 — 75. 10. В Украину вошел один из крупнейших в мире страховых брокеров. [Електронний ресурс]. — Режим доступа : http // www.budsmart.com. — 2009. 11. Чувакова А. Покупаем страховку через брокера / А. Чумакова [Електронний ресурс]. — Режим доступа : http // www.dengi-ua.com. — 2009. 12. Деловые встречи страховых посредников. Как выжить? // Страховой клуб.
— апрель. — 2006. — С. 26 — 35. 13. Звгт Держфшпослуг за 2005 — 2007 p.p., 2007 — 2008 p.p. [Електронний ресурс]. — Режим доступа : http //www.dfp.gov.ua. — 2009.
МахортовЮ. 0.,Те.мчко Н. О. Рольстраховихбро-Kepie у розвитку страхового ринку Украши
Сучасш об'ективш реалп свггово! фшансово! кризи вимагають посл1довно! й системно! реал1зацп стратеги розвитку страхового ринку в Укра1ш за допомошю таких посередниюв, як страхов! брокери. Останш ввдграють дуже важливу роль у розвитку цьош ринку, надаючи по-середницью послуги, вщтворюючи конкуренцпо м1ж стра-ховими компашями, що, у свою чергу, стимулюе розви-ток самого страхового ринку.
Ключов1 слова: страховий ринок, страховик, стра-ховий посередник, страховий брокер, страховий агент.
Махортов Ю. А., Теличко Н. А. Роль страховыхбро-керов в развитии страхового рынка Украины.
Современные объективные реалии мирового финансового кризиса требуют последовательной и системной реализации стратегии развития страхового рынка в Украине с помощью таких посредников, как страховые брокеры. Последние играют очень важную роль в развитии этого рынка, предоставляя посреднические услуги, создавая конкуренцию между страховыми компаниями, что, в свою очередь, стимулирует развитие самого страхового рынка.
Ключевые слова: страховой рынок, страхователь, страховой посредник, страховой брокер, страховой агент.
Makhortov Y. О., Telichko N. О. The role of the insurance brokers in development of the insurance market of Ukraine
The modern objective realities of global financial crisis demand consecutive and system realization of strategy of development of the insurance market in Ukraine with the help of such intermediaries, as the insurance brokers. The lasts are very important role in development of this market, giving intermediary services, creating a competition between the insurance companies, that are turn stimulates development of the most insurance market.
Key words: the insurance market, страхователь, insurance intermediary, insurance broker, insurance agent.
Стаття надшшла до редакцп 16.09.2009 p.
Прийнято до друку 27.11.2009 р.
