CC BY
33
Орипнальна стаття
УДК 615.849: 616.8-089: 616.714.35-006.328
Кручок 1.В.1, Чувашова О.Ю.1, Вербова Л.М.2
1 Вщдш нейрорадюлоги та радiонейрохiрургTi, 1нститут нейрохiрургiT iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
2 Вщдшення субтенторiальноT нейроонкологiT, 1нститут нейрохiрургiT iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни, КиТв, УкраТна
Роль стереотаксичноТ радiохiрургм в лшуванж хворих з приводу менiнгiом задньоТ черепноТ ямки
Мета. Проаналiзувати результати стереотаксичного радiохiрургiчного лiкування (СРХ) хворих з приводу меншпом задньоТ черепноТ ямки (ЗЧЯ), визначити ефектившсть методу щодо забезпечення локального контролю росту пухлини та його роль у лкуванш хворих.
Матер1али i методи. У 51 хворого проведена СРХ з використанням лшшного прискорювача, у 5
— тсля частковоТ резекци пухлини. Об'ем мiшенi вiд 0,85 до 19,2 см3, приписана доза (ПД) на край пухлини — вщ 11 до 15 Гр; дiапазон об'ему мшеш, який отримав ПД, 81-100%; максимальна доза
— вщ 12,7 до 20 Гр. У 36 пащен^в у строки спостереження вщ 2 до 36 м^,у середньому 12,3 м^ тсля л^ування проведена МРТ головного мозку.
Результати. При оцшц ефективностi СРХ та невролопчного статусу у 32 (88,9%) пащен^в погiршення не було. За даними МРТ, у 16 (44,4%) пащен^в вщзначене зменшення пухлини, у 19 (52,8%) - ТТ стабЫзашя, у 35 (97,2%) — досягнутий контроль росту пухлини.
Висновки. СРХ — ефективний безпечний метод лкування хворих з приводу меншпом ЗЧЯ, що забезпечуе високий (97,2%) рiвень контролю росту пухлини з збереженням високоТ якосп життя хворих (шдекс Карновськи — 1К понад 80 балiв).
Застосування низьких доз (12-12,7 Гр) при СРХ меншпом ЗЧЯ знижуе ймовiрнiсть (у 88,9% спостережень) виникнення/поглиблення транзиторного та перманентного невролопчного дефщиту, не порушуючи умов для досягнення контролю росту пухлини.
Ключовi слова: MeHiHriOMa задньоТ черепноТ ямки, стереотаксична радюх'рурпя. Укр. нейрохiрург. журн. — 2014. — №4. — С. 32-36.
Надiйшла до редакцП 25.06.14. Прийнята до публiкацi¡ 19.09.14.
Адреса для листування: Кручок 1рина Володимирiвна, Вддл нейрорадюлоги та радiонейрохiрургiТ, 1нститут нейрохiрургiТ iM. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, КиТв, УкраТна, 04050, e-mail: kira-doctor@ mail.ru
Меншпоми ЗЧЯ становлять близько 7-12% в структурi внутршньочерепних меншпом [1, 2]. Мiкрохiрургiчне видалення пухлини е основним методом лкування хворих. Незважаючи на впровадження шновацшних технологш в нейрохiрурпT, сучасш можливост нейровiзуалiзуючих методiв дiагностики до операци, пухлини основи черепа, зокрема ЗЧЯ, е складною для тотального видалення локалiзацiею через безпосередню близьюсть до важливих судин-но-нервових структур. Тотальна резек^я кранюба-зальних меншпом ЗЧЯ, за даними л^ератури, мож-лива у 40-96% хворих, пов'язана з досить високою летальшстю, iнвалiдизацiею та частотою рецидивiв [1, 3, 4]. П^ля повноТ резекци пухлини контроль росту кранюбазальноТ меншпоми досягнутий у 95% хворих — на 5-му рош, 90% — на 10-му рош, 70%
— на 15-му роц [5].
Сучасна хiрургiчна тактика переважно спрямо-вана на видалення пухлини для зменшення Т'Т об'ему; декомпреаю стовбура головного мозку, черепних нервiв (ЧН); верифнкащю процесу за сумнiвних си-туацш [4]. Та навiть незважаючи на це, тсляопера-цiйна летальнiсть становить вщ 10 до 13%, рiвень iнвалiдизацiT — 13-56% [1, 6], частота рецидивiв
— вiд 12 до 91% [1, 6].
Для забезпечення локального контролю росту меншпом ЗЧЯ та зменшення частоти виникнення рецидивiв як на доповнення до хiрургiчного методу, так i як самостшний метод л^ування використовують СРХ, яка, за даними л^ератури, забезпечуе контроль росту кранюбазальних менiнгiом у 85-100% спостережень на 5-му рош, 87-93% — на 10-му рош, 87%
— на 15-му роц [5].
Мета роботи: проаналiзувати результати СРХ з приводу меншпом ЗЧЯ, визначити ефектившсть методу щодо забезпечення локального контролю росту пухлини та його роль у л^уванш хворих.
Матерiали i методи дослщження. У 51 патента з приводу меншпоми ЗЧЯ (у 33 — петроклЬ вальноТ локалiзацiT, у 18 — мосто-мозочкового кута
— ММК) за перюд з 2010 р. по 2014 р. проведено СРХ з використанням лшшного прискорювача Trilogy з стереотаксичною системою BrainLab. Чоловшв було 8 (15,7%), жшок — 43 (84,3%); в^ хворих вщ 20 до 79 роюв, у середньому 53,8 року.
У 35 (68,6%) хворих (у 22 — з петро^вальними меншпомами, у 13 — з меншпомами ММК) шдекс Кар-новськi (1К) становив 80 балiв, у 16 (31,4%) пашен^в (11 — з петро^вальними менiнгiомами, 5 — з меншпомами ММК) — 90 балiв. У 45 (88,2%) пашен^в при
© Кручок 1.В., Чувашова О.Ю., Вербова Л.М., 2014
аналiзi невролопчного статусу вщзначний дефщит ЧН (табл. 1).
Для проведення СРХ хворих вщбирали за такими критерiями.
1. Розмiри (до 3,5 см в максимальному вимiрi) та об'ем менiнгiоми (до 24 см3).
2. Наявшсть клiнiчних симптомiв у поeднаннi з типовими для меншпом ознаками за даними МРТ та МСКТ або асимптомний nepe6ir менiнгiоми з прогре-суючим ростом, за даними МРТ та МСКТ головного мозку.
3. Наявшсть залишеноТ пухлини тсля частковоТ резекцií або рецидив пухлини тсля ТТ тотальноТ ре-зекцiТ (гiстологiчно верифiкованi менiнгiоми).
4. Молодий вк хворого: за очкуваноТ значноТ три-валостi життя патента СРХ мае на метi забезпечити високий рiвень його якостi шляхом зниження ризику виникнення нового чи прогресування вже юнуючого невролопчного дефщиту.
5. Пашенти похилого вiку, з тяжкими супутш-ми соматичними захворюваннями та за наявностi протипоказань до виконання вщкритого хiрургiч-ного втручання та анестезюлопчного супроводу або пов'язаного з ним високого ризику для життя i здоров'я хворого.
6. Ршення патента за вщсутносп переваг хiрур-гiчного методу лiкування.
На момент проведення СРХ у жодного патента не було протипоказань з боку шших оргашв i систем, ге-матологiчнi показники були в межах вковоТ норми.
Всiм патентам до лiкування проведена МРТ головного мозкуз внутршньовенним контрастуванням в радiохiрургiчному режимi на томографi Intera 1,5Т («Philips Medical Systems», Нщерланди). За результатами МРТ максимальний розмiр пухлини становив: в 11 (21,6%) пашен^в — до 2 см, у 23 (45,1%) — вщ 2,1 до 3 см, у 17 (33,3%) — вщ 3,1 до 3,5 см. Перифокаль-ний набряк мозку не виявлений. У 14 (47,1%) хворих вщзначено компреаю пухлиною стовбура головного мозку; у 15 (29,4%) — лкворних шляхiв, зокрема, IV шлуночка та прилеглих цистерн (передмостових тощо); у 10 (19,6%) — спостер^али супратенторiальне поширення менiнгiоми.
У 5 хворих СРХ проведена тсля частковоТ резекцп пухлини (у 2 — типовоТ меншпоми, у 3 — атиповоТ, за даними гiстологiчного дослщження), з них у 3 — за петро^вальноТ локалiзацiТ (у 2 атипов^ в 1 — типова меншпома), у 2 — в проекци ММК.
Пiд час виконання СРХ об'ем мшеш становив вщ 0,85 до 19,2 см3 (у середньому — 6,46 см3, медiана
— 5,17 см3), призначена ПД вщ 11 до 15 Гр на край пухлини (у середньому — 12,4 Гр, медiана — 12,5 Гр). Об'ем меншпом ММК (мшеш) вщ 1,68 до 19,2 см3, у середньому 7,6 см3. Об'ем мшеш при петро^валь-нш локалiзацiТ — 6,2 см3. ПД на край пухлини вщ 11 до 15 Гр (у середньому — 12,7 Гр, медiана — 12,5 Гр): для мшеней ММК — вщ 12 до 15 Гр, у середньому 12,8 Гр, для петро^вальних меншпом — вщ 11 до 14 Гр, у середньому 12,6 Гр, об'ем мшеш, що отримав ПД, вщ 81 до 100%, у середньому 96,1%; максимальна доза — вщ 12,7 до 20 Гр, у середньому 14,8 Гр. Застосовували таю методики опромшення: у 8 пашен^в — Arccone, дiаметр 20-30 мм, залежно вщ максимального лшшного розмiру пухлини; у 2
— Conformalbeam MLC; у 9 — MLC DynamicArc; у 18
— IMRT; у 14 — поеднання IMRT i MLC DynamicArc. В уах спостереженнях дотримаш толерантш дози
Таблиця 1. Невролопчш симптоми у хворих при менiнгiомi ЗЧЯ до лкування
Частота виявлення за наявносп
Дефiцит функцп ЧН петро-клiвальноl менiнгiоми (n=33) меншпоми ММК (n = 18)
III, IV, VI 9 -
V 18 8
VII 4 1
VIII 9 7
XII 1 —
Загальномозковi
симптоми (помiрний головний бiль, 6 10
запаморочення легкого ступеня)
опромшення критичних структур, зокрема, стовбура головного мозку та зорових структур.
КлЫчне спостереження та МРТ головного мозку з внутршньовенним контрастуванням проводили через 3, 6, 9, 12 м^ тсля СРХ. Також в алгоритм об-стеження пашен^в тсля СРХ включене проведення МСКТ головного мозку з МСКТ-перфузiею в строки 6, 12 м^ (за необхщност^. Оскшьки це дослщження проводили не вам хворим до СРХ, для об'ективноТ оцшки динамки процесу використовували результати МРТ головного мозку.
У 36 (70,6%) хворих проаналiзованi результати динамiчного спостереження, тривалють якого стано-вила вiд 2 до 36 мю (у середньому 12,3 м^, медiана
— 12 мiс).
Результати та ix обговорення. За даними МРТ оцшювали змiни максимальних лшшних розмiрiв вогнища, його сигнальних характеристик, особли-востi накопичення пухлиною парамагнетика, а також наявшсть таких реакцш: перифокального набряку (з оцшкою динамки його вираженосп); утворення кiстозних компонен^в або додаткових вогнищ накопичення контрастно!' речовини; компресiя пухлиною прилеглих структур головного мозку.
Критерiями динамiчноТ оцiнки росту пухлини пiсля СРХ за даними МРТ вважали: регресування меншпоми
— зменшення вогнища на 2 мм хоча б в одному з його максимальних розмiрiв; прогресування — збтьшення на 2 мм; стабЫзашя (припинення росту пухлини)
— зменшення чи збтьшення меншпоми менш жж на 2 мм [7].
У 19 (52,8%) пашен^в змш невролопчного статусу не було. Покращення невролопчного статусу вщзна-чене у 13 (36,1%) пашен^в у строки спостереження 20,5 мю. У 4 (11,1%) хворих виявлене поглиблення невролопчного дефщиту у рiзнi строки спостереження (табл. 2).
За результатами МРТ, зменшення пухлини спос-тер^али у 16 (44,4%) пашен^в у строки спостереження до 18,6 мю; у 19 (52,8%) — стабЫзашю розмiрiв пухлини, що свщчило про гальмування ТТ росту. Пери-фокальний тсляпроменевий набряк вщзначений у 7 (19,4%) хворих (у 4 — з петро^вальним меншпома-ми, у 3 — з меншпомами ММК), що супроводжувалося транзиторним невролопчним дефiцитом, вiн виникав переважно через 6-7 м^ пiсля СРХ у пашен^в за наявностi пухлин об'емом понад 8 см3, ПД бтьше 14 Гр. В 1 патента вком 33 рокiв, з загальномозковими симптомами та невралпею тршчастого нерва, за на-
Таблиця 2. Невролопчш симптоми у хворих до i тсля проведення СРХ з середнлм строком катамнезу 12,3 Mic
Дефщит функцп ЧН Частота виявлення у хворих за наявност
петроклiвальноï менiнгiоми (п=26) меншпоми ММК (п = 10)
до СРХ тсля СРХ до СРХ тсля СРХ
III, IV, VI 6 5 — -
V 18 14 3 3
VII 4 1 1 1
VIII 8 8 5 5
XII 1 1 — -
Зaгaльномозковi симптоми (помiрний головний бiль, запаморочення легкого ступеня) 6 3 7 7
1К, балiв абс. % абс. % абс. % абс. %
100 - - 1 3,8 1 10 1 10
90 9 34,6 16 61,6 2 20 2 20
80 17 65,4 8 30,8 7 70 7 70
70 i менше - - 1 3,8 - - - -
явност петро^вальноТ менiнгiоми та cynyTHiM цук-ровим дiабетом I типу, шсулшозалежним, середньоТ тяжкоcтi, субкомпенсованим з етзодами кетоацидозу, дiабетичною кардiомiопатieю, полiнейропатieю; ппер-тонiчною хворобою II ступеня з кризовими пароксизмами, «ппертошчним» серцем, ризик IV через 2 м^ тсля СРХ вщзначали погipшeння невролопчного статусу в поeднаннi з набряком та деякими реак^ями в прилеглих структурах, за вщсутност перевищення толерантних доз на стовбур головного мозку (толе-рантна доза опромшення стовбура головного мозку не перевищувала 15 Гр). Об'ем мiшeнi 2,9 см3, ПД — 13 Гр, максимальна доза — 15,3 Гр. За даними МРТ через
2 м^ тсля СРХ в правш пiвкyлi мозочка виявлене вогнище, що, можливо, зумовлене гострим пору-шенням кровооб^у головного мозку на тлi анпопати чи некрозом. На жаль, обстеження проводили не в умовах нашоТ установи, без застосування додатко-вих специфнчних доcлiджeнь (МРС, МСКТ-пepфyзiя). Подальших даних про хворого немае.
У хвороТ К., вiком 55 роюв, за наявноcтi пет-pоклiвальноï меншпоми лiвоpyч протягом пepiодy
3 4-го по 11-й м^яць динамiчного спостереження тсля СРХ спостер^али пceвдопpогpeciю пухлини у виглядi ïï збiльшeння внаслщок постпроменевого патоморфозу, транзиторного вiдcтpочeного перифо-кального набряку у пiвкyлi мозочка та пов'язаного з ним поглибленням невролопчних cимптомiв. Через 15
Mic спостереження за даними МРТ виявлене значне зменшення po3MipiB (об'ему) пухлини у порiвняннi з такими тд час обстеження та навiть до СРХ. Ц данi cвiдчили про необхщшсть консервативно! тактики ведення хворих та доцтьшсть бiльш тривалого спостереження тсля СРХ (рис. 1).
Ттьки в 1 (2,8%) па^ентки в^ом 69 рокiв, за наявност петроклiвальноí менiнгiоми у строки спостереження 22 м^ пicля СРХ (об'ем пухлини — 12,4 см3, ПД — 12 Гр на 90%) виявлеш прогресування процесу (р^т пухлини) та ознаки постпроменевого патоморфозу в дшянщ печеристого синуса при зменшенш ii розмiрiв в ЗЧЯ з поглибленням невролопчного дефщиту.
Таким чином, у 35 (97,2%) хворих з меншпомою ЗЧЯ досягнутий контроль росту пухлини в перюд спостереження у середньому 12,3 м^ тсля СРХ (рис. 2).
За даними узагальнюючого аналiзу 18 дослщжень рiзних авторiв щодо локального контролю росту пухлини у 2919 пащен^в з доброяюсними меншпомами основи черепа у строки спостереження до 5 роюв пicля СРХ та 7 дослщжень локального контролю тсля СРХ у 1626 пащен^в у строки спостереження до 10 роюв встановлено, що локальний контроль досягнутий вщповщно у 91 та 87,6% [5]. Бтьшмсть з наведених дослщжень ефективност СРХ щодо кранюбазальних менiнгiом проведенi з використанням
Рис. 1. МРТ головного мозку. Пашентка К., 55 роюв. Мeнiнгiома петро^вально!' локалiзацiï лiвоpyч. А — до СРХ; Б — через 11 м^ тсля СРХ, псевдопрогреая пухлини; В — через 15 мю тсля СРХ, зменшення пухлини.
Рис. 2. МРТ головного мозку. Пашентка С., 22 роюв. Меншпома петро^вально'Т локалiзацií праворуч. А — до СРХ; Б — через 3 Mic тсля СРХ. Позитивна динамка процесу: суттеве зменшення пухлини, значне покращення неврологiчного статусу (вщсутнють дефiциту функцiТ III, VI пар ЧН праворуч).
гамма-ножа, проте, результати СРХ з застосуванням лшшного прискорювача суттево не рiзнилися. СРХ проводили з тдведенням доз на край пухлини вщ 12 до 18 Гр, у середньому 13,5 Гр.
В останш роки в радюхiрурпT меншпом основи черепа спостер^ають тенденцiю до застосування низьких доз (12-14 Гр) опромшення для попереджен-ня пiзнiх пiсляпроменевих ускладнень (поглиблення невролопчного дефiциту, пов'язане з тсляпроме-невим набряком та некрозом, дисфункцп ЧН). При використаннi низьких ПД контроль росту меншпом основи черепа у строки спостереження до 5 роюв тсля СРХ досягнутий у 90-95% спостережень, як i при тдведенш бтьш високих доз. За даними дослщ-жень, частота зменшення пухлини становила 16-69% i мала тенденшю до збiльшення за бтьш тривалого перiоду динамiчного спостереження. Частота покращення ^зного ступеня) невролопчного статусу становила 10-60%, проте, оцшка ключного покращення переважно ретроспективна. Частота тзшх пiсляпроменевих ускладнень становила 3-40%, у середньому 8%, у 3% спостережень вщзначали тран-зиторний (пов'язаний з тсляпроменевим набряком), у 5% — перманентний (при перевищенш толерантних ПД з виникненням дефщиту ЧН або тсляпроменево-го некрозу) невролопчний дефiцит. Пiдведення до мшеш доз 12-15 Гр, що використовують у бiльшостi центрiв, супроводжуеться частотою ускладнень, що не перевищуе 6% [5].
Проаналiзованi результати гамма-нiж радiохiрур-гiчного лiкування 108 пацiентiв з приводу меншпом основи черепа з застосуванням низьких доз опромшення [8]. Об'ем пухлини становив у середньому 8,1 см3, середня ПД на край пухлини — 12 Гр, перюд спостереження тсля СРХ — вщ 20 до 144 мю, у середньому — 86,1 мю. Зменшення невропатп ЧН тсля СРХ спостер^али у 15% пашен^в. У 101 (93%) патента, за даними нейровiзуалiзуючих методiв дослщження, вщзначене зменшення об'ему пухлини (у 46%) чи стаб^зашя процесу (у 47%) в перюд спостереження вщ 20 до 144 мю.
За результатами радiохiрургiчного лкування з використанням лшшного прискорювача 79 хворих з приводу меншпом головного мозку (в тому чи^ ло-калiзованих в ЗЧЯ) автори вщзначають, що об'ем пух-
лини становив у середньому 3,43 см3, ПД на край пухлини — вщ 10 до 16 Гр, у середньому 13 Гр; перюд спостереження тсля СРХ у середньому 53 мю. У 68 (89,7%) хворих, за даними нейровiзуалiзуючих методiв дослщження, досягнутий контроль росту пухлини [9, 10].
Узагальнюючи результати радiохiрургiчного лкування хворих з приводу меншпом ЗЧЯ та порiв-нюючи Тх з даними л^ератури, слiд вiдзначити високий (97,2%) рiвень контролю росту пухлини, досягнутий за умови тдведення низьких для СРХ доз опромшення (ПД у середньому 12,7 Гр).
Висновки. 1. СРХ е ефектив-ним методом лкування меншпом ЗЧЯ, що забезпечуе високий рiвень контролю росту пухлини з збере-женням при цьому високоТ якост життя хворих (1К понад 80 балiв).
2. У 97,2% хворих досягнутий контроль росту меншпом ЗЧЯ тсля СРХ, що свщчить про доцтьшсть застосування методу як альтернативи прямому оперативному втручанню, особливо у пашен^в похилого вку, за наявност тяжких супутшх соматичних захво-рювань та шших чинникiв високого ризику оперативного втручання.
3. Застосування низьких доз (12-12,7 Гр) дае мож-ливють дотримувати толерантного рiвня опромiнення критичних структур (зокрема, стовбура головного мозку, V, VII та VIII пар ЧН), що в бтьшосп (88,9%) спостережень попереджуе виникнення/поглиблення транзиторного й перманентного невролопчного дефЬ циту, не порушуючи умов для досягнення контролю росту пухлини.
4. Осктьки меншгюми належать до пухлин, що тзно реагують на опромшення (категорiя 2), необ-хщне подальше вивчення ефективност СРХ у перiод спостереження хворих понад 1 рк.
Список л^ератури
1. Gamma Knife surgery for meningiomas located in the posterior fossa: factors predictive of outcomes and remission / R.M. Starke, J.H. Nguyen, J. Rainey, B.J. Williams, J.H. Sherman, J. Savage, Chun Po Yen, J.P. Sheehan // J. Neurosurg.
— 2011. — V.114, N5. — P.1399-1409.
2. Javalkar V. Posterior cranial fossa meningiomas / V. Javalkar, A.D. Banerjee, A. Nanda// J. Neurol. Surg. Skull Base.
— 2012. — V.73, N1. — P.1-10.
3. Gamma Knife surgery for skull base meningiomas / R.M. Starke, B.J. Williams, С. Hiles, J.H. Nguyen, M.Y. Elsharkawy, J.P. Sheehan // J. Neurosurg. — 2012. — V.116, N3.
— P.588-597.
4. State-of-the-art treatment alternatives for base of skull meningiomas: Complementing and controversial indications for neurosurgery, stereotactic and robotic based radiosurgery or moder nfractionated radiation techniques / S.E. Combs, U. Ganswindt, R.L. Foote, D. Kondziolka, J.Tonn // J. Rad. Oncol. — 2012. — V.116, N3. — P.588-597.
5. Minniti G. Radiotherapy and radiosurgery for benign skull base meningiomas / G. Minniti, M. Amichetti, R.M. Enrici // Radiat. Oncol. — 2009. — V.4. — P.42-53.
6. Long term experience of gamma knife radiosurgery for benign skull base meningiomas / W. Kreil, J. Luggin, I. Fuchs, V. Weigl, S. Eustacchio, G. Papaefthymiou // J. Neurol. Neurosurg. Psychiat. — 2005. — V.76. — P.1425-1430.
7. Pollock B.E. Stereotactic radiosurgery for intracranial
Meningiomas: Indications and Results / B.E. Pollock // Neurosurg. Focus. - 2003. - V.14, N5. - P.1-7.
8. Iwai Y. Gamma Knife radiosurgery for skull base meningioma: Long-term results of low-dose treatment / Y. Iwai, K. Yamanaka, H. Ikeda // J. Neurosurg. - 2008. - V.109, N5. - P.804-810.
9. Evaluation of linear accelerator-based stereotactic
radiosurgery in the management of meningiomas: a single center experience / F. Dincoglan, M. Beyzadeoglu, O. Sager, B. Uysal, S. Demiral, H. Gamsiz, B. Dirican // J.BUON. — 2013.
- V.18, N3. — P.717-722.
10. Larson D.A. The radiobiology of radiosurgery / D.A. Larson., J.C. Flickinger, J.S. Loeffler//Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys.
— 1993. — V.25, N3. — P.557-561.
Кручок И.В.1, Чувашова О.Ю.1, Вербова Л.Н.2
1 Отдел нейрорадиологии и радионейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
2 Отделение субтенториальной онкологии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина
Роль стереотаксической радиохирургии в лечении больных по поводу менингиом задней черепной ямки
Цель. Проанализировать результаты лечения пациентов по поводу менингиом задней черепной ямки (ЗЧЯ) с использованием стереотаксической радиохирургии (СРХ), оценить эффективность метода.
Материалы и методы. У 51 пациента проведена СРХ по поводу менингиом пещеристого синуса с использованием линейного ускорителя «Trilogy + BrainLab». Объем мишени от 0,85 до 19,2 см3, предписанная доза (ПД) на край опухоли от 11 до 15 Гр, объем мишени, получившей ПД, 81-100%, максимальная доза — 12,7-20 Гр. У 36 пациентов в сроки наблюдения от 2 до 36 мес, в среднем 12,3 мес, после лечения проведена МРТ головного мозга.
Результаты. При оценке эффективности СРХ и неврологического статуса у 32 (88,9%) пациентов не наблюдали отрицательной динамики. По результатам МРТ, у 44,4% пациентов отмечено уменьшение опухоли, у 52,8% — ее стабилизация, у 97,2% — достигнут контроль роста опухоли. Выводы. СРХ — эффективный безопасный метод лечения менингиом ЗЧЯ, который обеспечивает высокий (97,2%) уровень контроля роста опухоли с сохранением высокого качества жизни больных (индекс Карновски более 80 баллов).
Применение более низких доз (12-12,7 Гр) снижает вероятность (в 88,9% наблюдений) возникновения/ усугубления транзиторного и перманентного неврологического дефицита, не нарушая условий для обеспечения контроля роста опухоли.
Ключевые слова: менингиома задней черепной ямки, стереотаксическая радиохирургия. Укр. нейрох1рург. журн. — 2014. — №4. — С. 32-36.
Поступила в редакцию 25.06.14. Принята к публикации 19.09.14.
Адрес для переписки: Кручок Ирина Владимировна, Отдел нейрорадиологии и радионейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail: kira-doctor@ mail.ru
Kruchok I.V.1, Chuvashova O.Yu.2, Verbova L.M.2
1 Department of Neuroradiology and Radioneurosurgery, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
2 Infratentorial Neurooncology Department, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, NAMS of Ukraine, Kiev, Ukraine
Role of stereotactic radiosurgery in treatment of patients with posterior fossa meningiomas
The purpose. To analyze treatment results of patients' with posterior fossa meningiomas using stereotactic radiosurgery (SRS), to estimate efficacy of the method.
Materials and methods. SRS, using linear accelerator «Trilogy + BrainLab» was performed in 51 patients with posterior fossa meningiomas. The target's volume ranged from 0.85 to 19.2 cm3, the marginal dose
— from 11 to 15 Gy, target's volume, received the marginal dose — from 81 to 100%, maximum dose
— 12.7-20 Gy. 36 patients were followed from 2 to 36 months, in average 12.3 months after treatment. Results. According to SRS efficacy estimation and neurological status there was no dynamic in 88.9% patients. MRI results showed tumor decrease in 44.4% cases, it's stabilization — in 52.8%, tumor's growth control was achieved in 97.2% patients.
Conclusions. SRS is an effective and safe method of treatment of posterior fossa meningiomas, providing high
rate (97.2%) of tumor's growth control and ensuring high quality of patients' life (Karnofsky index over 80).
SRS with lower marginal doses (12-12.7 Gy) reduces frequency (in 88.9% cases) of transient and permanent
neurological deficit, without changing conditions for tumor's growth control.
Key words: posterior fossa meningioma, stereotactic radiosurgery.
Ukr Neyrokhir Zh. 2014; 4: 32-6.
Received, June 25, 2014. Accepted, September 19, 2014.
Address for correspondence: Iryna Kruchok, Department of Neuroradiology and Radioneurosurgery, Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov, 32 Platona Mayborody St., Kiev, Ukraine, 04050, e-mail: [email protected]
