CC BY
42
Научный обзор
Scientific Review
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
®
УДК 616.125-008.313-08
ФУШТЕЙ I.M., ГОЛАОВСЬКИЙ Б.М., С1АЬ £.В.
A3 «ЗапорЬька медична академм п'слядипломно! осв'пи МОЗ Укра!ни»
РОЛЬ CTATMHiB У КОМПЛЕКСНА ТЕРАПП ХВОРИХ ¡3 ФiБРИЛЯЦieЮ ПЕРЕДСЕРДЬ
Резюме. Фiбрuляцiя передсердь е одним 1з видiв mахiариmмiй, що найбшьш часто зустрiчаються. Наявт на сьогодн дат наукових дослгджень указують на тенденцт збиьшення маркерiв запалення при фiбриляцii передсердь. Статини беруть участь у регулювант рЬзних металопротетаз, що може вiдiграти роль у регулювант структурно'iперебудови, пов'язано'1'з фiбриляцiею передсердь. Ключовi слова: запалення, порушення ритму серця, статини, фiбриляцiя передсердь.
Дiaгностикa i лжування фiбриляцii передсердь (ФП) залишаеться серйозною i невиршеною проблемою, що пщштовхуе лiкарiв-пракгикiв i дослщниюв на пошуки нових рiшень у тактищ ведення пацiентiв iз цим захворюванням. Незважаючи на величезний прогрес у розумшт багатьох електрофiзiологiчних ме-ханiзмiв формування та пщтримки тако! аритми, на да-ний момент не юнуе ун1версального методу лжування ФП [7, 14].
Наскшьки буде устшною тератя ФП, залежить вщ захворювання, що лежить в основi аритми [24]. У тепершнш час як патогенетичт механiзми розвитку ФП розглядають гострi чи хронiчнi гемодинамiчнi, ме-таболiчнi i, що викликае особливий iнтерес, запальнi стреси. Усi вони здатт привести до структурного ре-моделювання передсердь, що в подальшому викличе розвиток та прогресування фiбриляцii передсердь.
Запалення може бути ключовим мехатзмом для де-яких форм ФП. Про пщвищення рiвня С-реактивного протешу (СРП) i прозапальних цитокiнiв (штерлейкш-1р i -6, фактор некрозу пухлини) у пацiентiв iз уперше виявленою або рецидивуючою формою ФП повщо-млялося в ряда дослгджень [1, 15]. Можливють ви-никнення аритмii пiд даею медiаторiв запалення стала основою цшого ряду дослгджень, присвячених шфла-маторнiй теорii аритмогенезу [8, 10].
Ппотеза про щдукцда фiбриляцii передсердь за-пальними стресами стала передумовою до вивчення впливу протизапальних препарапв на частоту розвитку рецидив1в ФП пiсля кардюверси.
J. БегпеШ8 е1 а1. [16] опублжували результати досль дження, що запропонували ппотезу впливу протиза-пального лiкування на рецидиви ФП у пащенпв, тера-шя яких проводилася на ранньому етапi захворювання. Хвор^ якi отримували метилпреднiзолон при першому епiзодi ФП, мали меншi значення С-реактивного про-те!ну, при цьому в них легше вщновлювався синусовий ритм. Отримана кореляц1я м1ж р1внем СРП та устш-ною кардюверсею.
У дослщженш М. Ozaydin et al. [31] застосування ацетилцистешу у пащенпв, яким виконували аортоко-ронарне шунтування (АКШ) або втручання на клапанах серця, призводило до значного зменшення частоти тсляоперацшно! ФП пор1вняно з плацебо (в1дпов1дно 5,2 i 21,1 %, Р < 0,01). Ацетилцистеш за рахунок при-гн1чення продукцц прозапальних цитокiнiв мае проти-запальний ефект.
Завдяки вщкриттю плейотропних властивостей статишв дослщники почали активно вивчати можли-востi розширення показань для гх призначення [4]. I хоча статини застосовуються вже понад 20 рок1в, новi вщомосп про гх ефекти все продовжують накопичува-тися [5]. За останш роки опублiкованi данi дек1лькох дуже великих дослгджень, що однозначно свщчать про зниження смертностi (як серцево-судинно!, так i за-гально!) на тл1 терапи цими лаками [2]. Кр!м того, опи-санi додатков! ефекти статин1в, як1 можуть використо-вуватися самостiйно [6]. 6 вщомосп про гх ефективне застосування при надшлуночкових та шлуночкових аритмиях, гiпертрофiчнiй та дилатацiйнiй кардюмю-пати, жовчнокам'янш хворо61, онколог1чних захворю-ваннях, цукровому дiабетi [3, 9].
Можлив1сть впливу статишв на перебiг ФП активно вивчаеться в останш роки. У 2003 р. Y. Young-Xu et al. [42] уперше повщомили про в1рогвдно менший ризик розвитку ФП у лигах пацiентiв з1 стаб1ль-ною 1ХС, як1 приймають статини. Проспективне когортне 8-рiчне спостереження за 449 пащента-ми без ФП в анамнезi показало, що навиъ з ураху-ванням ус1х факторiв ризику й супутнього прийому Р-адреноблокатор1в у 263 пацiентiв, як! приймали статини, ймов1рн1сть розвитку ФП була меншою на 63 %, н1ж у хворих, як1 не приймали ц1 препарати. Проведений багатофакторний регресивний анал1з
© Фуштей 1.М., Голдовський Б.М., Сщь 6.В., 2013 © «Медицина невщкладних сташв», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
пщтвердив незалежну значим1сть прийому статин1в у профшактиш виникнення ФП.
Високоякiснi дослщження використання статин1в при ФП рщктсш, а бiльшiсть доказiв отримано при обсервацшних дослГдженнях та ретроспективному аналiзi [37]. K. Kumagai et al. простежили ефекти атор-вастатину в клГтинах мiокарда собак [23], серед яких помiчено зменшення СРП, регрес фiброзу i купру-вання ФП. Симвастатин у дослщженш A. Shiroshita-Takeshita et al. показав подГбну даю [38]. У рандомГзо-ваних дослщженнях впливу статинiв на ФП виявлеш позитивнi кореляцц з успГшною кардiоверсieю [39, 41].
I. Jialal et al. продемонстрували зниження рiвня СРП у 28 % пащенпв пГд впливом терапц 10 мг аторвастатину [22], пiзнiше S. Nissen et al. [29] отримали ri ж результати, але у 36 % хворих. Тим часом, у дослщженш PROSPER (Prospective Study of Pravastatin in the Elderly at Risk) не виявлено впливу правастатину на рГвень СРП [36].
K. Node et al. виявили вiрогiдне зниження концентрат! ФНП-а та штерлейкГну-6 у вщповщь на терапш симвастатином [30]. Виходячи з вище викладеного, можна говорити про вплив статинiв на маркери запа-лення i перебiг фГбриляци передсердь.
Частота розвитку вперше виявлено! ФП при ста-бГльнГй 1ХС вивчалася в ретроспективному аналiзi ю-торГй хвороб 13 783 пащенпв, проведеному A. Adabag et al. [11]. Перюд спостереження становив у середньо-му 4,8 року. Статини приймали 5417 (39 %) хворих, ре-шта становили групу контролю. ВГрогщно! рГзнищ мГж групами спостереження виявлено не було. Однак слГд зазначити, що в пщгрут пацГентГв Гз СН було отримано вГрогГдно меншу кглькють вперше виявлено! ФП на 43 % порГвняно з контролем.
1снують докази, що статини можуть знизити виникнення ФП у хворих з Гмплантованим кардюстимулято-ром. У ретроспективному аналГзГ G. Amit et al. [13] y 264 пащенпв Гз високим ризиком ФП не було виявлено зниження вГдсотка розвитку ФП у групГ статинГв. У проспективному рандомГзованому дослщженш С.Т. Tsai et al. [40] у 26 хворих, яю приймають аторвастатин 20 мг/добу, вГдзначено зниження реестрацц пароксизмГв ФП на 67 % порГвняно з 26 пащентами групи контролю, але дослщження були занадто малГ, щоб рекомендувати використання статинГв спецГально для профглактики ФП у пацГентГв Гз кардюстимуляторами [35].
СуперечливГ данГ отримаш при застосуваннГ статинГв у пацГентГв Гз персистуючою формою ФП пюля вщновлення ритму за допомогою електрично! кардю-версГ! (ЕК). Ретроспективне дослщження C.W. Siu et al. [39] у 62 пацГентГв показало, що терапГя статинами значно знижувала ризик рецидивГв ФП у пацГентГв Гз Гдюпатичною персистуючою формою тривалютю по-над 3 мГсяцГ, яю перенесли успгшну електричну кар-дГоверсГю. За перГод спостереження протягом 2 роюв рецидиви ФП спостерГгалися у 40 % пацГентГв, яю отримували статини, i у 84 % пацГентГв контрольно! групи. Зниження ризику рецидиву ФП на тлГ терапГ! статинами становило 69 %.
У дослщженш М. Ozaydin et al. [32] застосування статинГв також було досить ефективним. Спостереження за 48 патентами протягом 3 мюящв пГсля елек-
трично! кардюверсц виявило pi3Ke зменшення кль-косп рецидив1в.
Але у дослiдженнi, проведеному A. Tveil et al. [41], не було вщзначено вiрогiдного зменшення частоти рецидив!в ФП пiсля вщновлення ритму методом ЕК на тл прийому правастатину в дозi 40 мг/добу. У дослщження було включено 114 пащенпв, половина з яких отримували правастатин 3 тижш до ЕК i 6 тижшв тсля ще! процедури. У результат було виявлено, що рiвень ефективносп кардюверс!! й частота рецидивiв ФП не вщр!знялися в групах пащенпв, як! отримували i не отримували правастатин. Автори дослщження дшшли висновку, що короткочасна терапя статинами не впливае на частоту вщновлення синусового ритму до застосування електрично! кардюверс!! й частоту ре-цидив!в ФП п!сля дано! процедури.
У невеликому проспективному рандом!зованому дослiдженнi A. Garsia-Fernandez et al. [19]. У 54 оаб, яким проведена ЕК !з приводу персистуючо! форми ФП не отримано в!рогщно! р!зниц! у груш аторвастатину 80 мг/добу проти групи контролю.
Також у дослщженщ н. Almroth et al. [12] було 234 пащенти з персистуючою формою ФП, аторвастатин 80 мг/добу призначався за 14 дшв до проведення ЕК i протягом 30 дшв тсля ще! процедури. При аналiзi результапв в!рогщних вщмшностей м1ж групами аторвастатину i плацебо в частотi рецидиву ФП тсля проведення ЕК отримано не було.
Враховуючи коротю термши спостережень, можна припустити, що тривалють терап!! статинами була не-достатньою для того, щоб вплинути на процеси реверси ремоделювання передсердь.
Про ефектившсть статинiв свщчать дослщження, що вивчають вплив шпбггор1в HMG-CoA-редуктази при первиннiй профiлактицi ФП у ранньому тсля-операцiйному перiодi тсля кардюхрурпчного втру-чання. Проспективне дослщження F. Marin et al. [27] на 234 хворих продемонструвало вiрогiдне зменшення частоти розвитку первинно! ФП на 48 % протягом м-сяця п!сля проведення аортокоронарного шунтування у груп! з призначенням статишв за 1 мюяць до операцц.
Ц! дан! пщтверджують результати масштабного дослщження ARMIDA-3 (Atorvastatin for Reduction of Miocardial Disrhythmia After cardiac surgeiy) [33], у яко-му отримано в!рог!дне зниження ризику розвитку ФП тсля проведення АКШ у 200 патент без аршмчно-го анамнезу на 22 % пор1вняно з плацебо, аторвастатин призначався в доз! 40 мг/добу протягом 1 тижня до операц!!. Також вщзначалося зниження тривалосп госп!тал!зацй.
Наведен! дан! пщтверджують можливу ефектив-нють статин!в у шдтримц! синусового ритму у пащенпв !з персистуючою формою ф!бриляцц передсердь. Проф!лактичний ефект статин!в при ф!бриляц!! передсердь, !мов!рно, виникае за рахунок полшшення лшщного обмшу i проф!лактики атеросклерозу, про-тизапально! та антиоксидантно! да, зменшення ендо-тел!ально! дисфункцц та нейрогормонально! активац!!, змши текучост! мембран i провщносп !онних канал!в. Статини беруть участь у регулюванн! р!зноматтних металопротешаз, цей ефект може вщцрати роль у ре-
гулювант структурно! перебудови, пов'язаног з ФП, наприклад, дилатащ! i фiбpозy. В експериментах на тваринних моделях i3 ФП статини продемонстрували ослаблення електричног i структурно! перебудови пе-редсердь i зменшили виникнення ФП [37].
Сьогодт стае очевидним той факт, що у статитв е антиаpитмiчнi властивостi. Однак механiзми ще'г да за-лишаються до юнця не вивченими. Можливо, статини мають антиаpитмiчнy активнiсть опосередковано, за рахунок шпбування внyтpiшньоклiтинного синтезу мевалоновог кислоти i зб1льшення синтезу оксиду азоту евдщетальними клiтинами, у pезyльтатi чого досяга-еться антиiшемiчний ефект, що знижуе аритмогенну го-товнiсть мюкарда. Кpiм того, зб1льшуеться стабiльнiсть функщонального стану ендотелiю i зменшуеться його чутливють до впливу ендогенних вазоконстрикторш, що мають потенцiйний проаритмогенний ефект. При цьому статини чинять пряму мембpаностабiлiзyючy дю, перешкоджаючи пщвищенню внутршньокштин-ного вмiстy кальцiю на rai гiпоксïï й апоптозу кардюмю-цитш [39]. Цей ефект обумовлений шпбуванням Na/ Ca обмiнного механiзмy сарколеми, гiпеpполяpизацieю мембран, збiльшенням потенцiалy спокою, пщвищен-ням порогового р1вня деполяризаций та подовженням рефрактерного перюду кардюмюципв [20].
Враховуючи позитивний вплив статитв на запалення, а також ппертрофда i фiбpоз каpдiомiоцитiв, досягаеть-ся додатковий каpдiопpотективний ефект, запобтання утворенню зон iз порушенням проведення електричного iмпyльсy, процесв електpофiзiологïчного i анатсшчного ремоделювання, що пщтримують електричну неоднорщ-нiсть мiокаpда i персистенщю аритми [3].
Антиаpитмiчний ефект статинiв при систотчнш дисфункцц л1вого шлуночка дослщжувався неодноразово. Ретроспективний аналiз багатоцентрового дослiдження ADVANCENT (The National Registry to Advance Heart Health) [21] включив дат 25 268 пащенпв iз фpакцieю викиду лiвого шлуночка < 40 %. За час спостереження ФП уперше розвинулася у 27 % хворих. В обстеженш вибipцi ризик появи ФП був на 23 % ниж-чим в осiб iз гiпеpлiпiдемieю, якi лiкyються статинами, нiж у тих, хто, незважаючи на пщвищення piвня лшь дiв, цi препарати не отримував (р < 0,001). При цьому вipогiднiсть розвитку аритмН у пацieнтiв, якi приймали статини, не вiдpiзнялась вiд такох в оаб iз нормальною лiпiдогpамою. Мультифакторний аналiз пщтвердив, що пpофiлактична дiя статинiв щодо ФП не залежала вщ статi, вiкy пацieнтiв, супутнк захворювань та медикаментозного лжування.
З приводу дозозалежностi антиаpитмiчного ефекту статинiв данi лiтеpатypи неоднозначно Ретроспективний аналiз двох pандомiзованих дослщжень _ PROVE IT-TIMI 22 (Pravastatin or Atorvastatin Evaluation and Infection Therapy Thrombolysis in Myocardial Infarction 22) i A to Z (Aggrastat to Zocor trial) [28], спрямований на вивчення ефекту високих доз статинiв, що включив 8659 пащенпв пiсля гострого коронарного синдрому з перюдом спостереження у 2 роки, не дав позитивного результату. У PROVE IT-TIMI 22 розвиток ФП було зареестровано у 2,9 % пащенпв, яю отримують високу дозу аторвастатину _ 80 мг/добу, i в 3,3 % пащенпв, яю
отримують середню дозу правастатину — 40 мг/добу. BiporwHrn вiдмiнностей мiж групами спостереження зафжсовано не було. У дослiдженнi A to Z ФП була виявлена у 1,6 % пащенпв на тл прийому високих доз симвастатину — 80 i 40 мг/добу i у 0,99 % хворих на rai прийому плацебо або симвастатину 20 мг/добу.
Бшьше того, нещодавнш метааналiз 15 дослiджень 68 504 хворих показав вщсутшсть корисп статинiв для вториннох профiлактики ФП [34].
Ретроспективний аналiз iншого дослщження SCDHeFT (Sudden Cardiac Death in Heart Failure Trial) [17] включив дат 2133 пащенпв i3 систсшчною СН. Застосування статинiв було пов'язане з вiрогiдним зниженням ризику розвитку ФП протягом 3,8 року на 28 % у пащенпв незалежно вщ прийому медикаментiв, таких як амюдарон, p-блокатори й 1АПФ.
Останнш ретроспективний аналiз дослiдження GISSI-HF [26] виявив зменшення частоти розвитку первинних пароксизмiв ФП у 3690 пащенпв iз систо-лiчною СН без анамнезу ФП протягом 3,7 року. Всього пароксизми з'явилися у 15 % хворих, причому в груш розувастатину вщсоток появи ФП був значно меншим порiвняно з групою контролю.
Метааналiз, проведений французькими дослщ-никами у 2008 р. [18], включив 3557 пащенпв i також показав дшсну ефективнiсть цього класу препаратiв. У 3 дослiдженнях статини використовувалися у хворих iз пароксизмальною або персистуючою ФП тсля ЕК, а в 3 шших застосовувалися для первиннох профь лактики у пацiентiв, якi перенесли операцда на серцi, або у хворих, яю перенесли гострий коронарний синдром. Iшемiчна хвороба серця встановлена у 93 % усгх учасниыв дослiджень. Тривалiсть спостереження ста-новила вiд 3 до 26 тижнiв. У загальному результатi застосування статишв вщзначено зниження первинного початку ФП i рецидивiв пароксизмiв на 61 % порiвня-но з контрольною групою (р = 0,02). При цьому про-фшактична ефектившсть статинiв виявилася вищою для вториннох профiлактики ФП, нiж для запобпання першому пароксизму (спонтанному або тсляопера-цiйному). Також дослiдники вiдзначили, що позитивний ефект, вочевидь, не пов'язаний iз дозою статину, оскшьки ефективнiсть була iдентичною при викорис-таннi малих i великих доз препарапв.
Вiдсутнiсть позитивного ефекту продемонстрував метааналiз, проведений Т. Liu et al. [25], у якому використовувалися дат 6 РКД i 10 спостережень. Загаль-на кшьюсть пацiентiв з усiма формами ФП становила 7041. У результатi серед рандомiзованих дослщжень не було вщзначено вiроrщного впливу терапн статинами на частоту реестрацц ФП, при цьому мiж окремими до-слщженнями отримана суттева рiзниця в результатах, що, на думку дослщниюв, пов'язане з розходженнями в методах реестраци ФП. Аналз спостережень продемонстрував вiроriдне зниження вiдсотка реестраци ФП пщ даею статинiв на 23 % без значущох рiзницi мгждосль дженнями. Причому позитивний ефект був найбшьш виражений у пiдrрупi пiсляоперацiйних па^ентв.
Вiдсутнiсть даних вiд рандомiзованих контрольо-ваних дослiджень (PAFRIOSIES, RACE-3, Alabama study), яю були розробленi, щоб оцiнити антиаритмiчнi
значення статишв у клiнiчних умовах, перешкоджають розробцi будь-яких певних рекомендацш для викорис-тання статинiв у профшактищ ФП [14, 37]. Доза i три-валiсть лiкування залишаються вщкритим питаниям.
Таким чином, докази на пщтримку застосування статинiв для первинно! та вторинно! профшактики ФП, за винятком шсляоперацшно! ФП, е недостат-нiми i вимагають подальшого вивчення, поки не буде досягнутий консенсус щодо iитенсивностi i тривалостi лжування статинами, а також !х типу.
Список лператури
1. Дедкова A.A., Суслова Т.Е., Кологривова И.В. и др. Факторы воспаления и маркеры повреждения миокарда при фибрилляции предсердий //Вестник аритмологии. — 2010. — № 60. — С. 49-53.
2. Игнатьев Д. Статинотерапияу больных инсультом: SPARCL ставит новые задачи // Medicine Review. — 2008. — № 4(04). — С. 15-19.
3. Какучая Т.Т. Оказывают ли гиполипидемические препараты антиаритмическое действие?//Анналы аритмологии. — 2005. — № 1. — С. 36.
4. Карпов ЮА., Сорокин Е.В. Атеросклероз и факторы воспаления: нелипидныемеханизмы действия статинов //Российский медицинский журнал. — 2001. — Т. 9, № 10. — С. 418-422.
5. Козырев O.A., Мурашкина О.О. Антиаритмические свойства статинов — прямое действие или опосредованный эффект?// Вестник аритмологии. — 2007. — № 49. — С. 42-46
6. Нетяженко В.З., Юрочко Б.М. Сучаст аспекти застосування статитв при гострому коронарному синдромi//Внутренняя медицина!. — 2009. — № 5-6(17-18).
7. Сычев О.С. Безюк Н.Н. Фибрилляция предсердий — потенциально летальная аритмия. Распространенность, причины развития и последствия фибрилляции предсердий // Здоров 'я Украгни. — Листопад 2009. — С. 20-21.
8. Тарасова O.A. Роль маркеров воспаления при фибрилляции предсердий//Врач. — 2007. — № 1(16). — C. 49-53.
9. Шестакова М.В. Комментарии эндокринолога к рекомендациям по сахарному диабету, предиабету и сердечно-сосудистым заболеваниям ESC-EASD 2007// Сахарный диабет. — 2008. — № 1. — C. 97-99.
10. Acevedo M. et al. C-reacrive protein and atrial fi brillation: evidence for the presence ofinflammation in the perpetuation ofthe arrhythmia//Int. J Cardiolog. — 2006. — Vol. 108(3). — P. 326-331.
11. AdabagA.S., Nelson D.B., Bloomfield H.E. et al. Effects of statin therapy on preventing atrial fibrillation in coronary disease and heart failure//Am. Heart J. — 2007. — Vol. 154. — P. 1140-1145.
12. Almroth H., HDglund N., Boman K. et al. Atorvastatin and persistent atrial fibrillation following cardioversion: a randomized placebo-controlled multicentre study//Eur. Heart J. — 2009. — Vol. 30(7). — P. 827-833.
13. Amit G, KatzA., Bar-On S. et al. Association of statin therapy and the risk ofatrial fibrillation in patients with a permanent pacemaker// Clin. Cardiol. — 2006. — Vol. 29. — P. 249-252.
14. Camm A. J, Kirchhof P., Lip G.Y., Schotten U., Savelieva I., Ernst S. et al. Guidelines for the management ofatrial fibrillation: the task force for the management of atrial fibrillation of the European Society of Cardiology (ESC) //Europace. — 2010. — Vol. 12. — P.1360-1420.
15. Chung M.K., Martin D.O., Sprecher D. et al. C-reactiveprotein elevation in patients with atrial arrhythmias: inflammatory mechanisms and persistence of atrial fibrillation //Circulation. — 2001. — Vol. 104. — P. 2886-2891
16. Dernellis J., Panaretou M. Effect of C-reactive protein reduction on paroxysmal atrial fibrillation //Am. Heart J. — 2005. — Vol. 150. — P. 1064e7-1064el2.
17. Dickinson M.G., Hellkamp A.S., Ip J.H. et al. Statin therapy was associated with reduced atrial fibrillation and flutter in heart failure patients in SCD-HeFT// Heart Rhythm. — 2006. — Vol. 3 (Abstr. Suppl.). — S. 49.
18. Fauchier L., Pierre B, de Labriolle A.. et al. Antiarrhythmic effect of statin therapy and atrial fibrillation // J. Am. Coll Cardiol. — 2008 (Abstract) — Vol. 51. — P. 828-35.
19. (Barcia-Fernandez, A., Marin F., Mainar L. et al. Effect of statins on preventingreccurence ofatrial fibrillation after electrical cardioversion // Am. J, Cardiol. — 2006. — Vol. 98, — P. 1299-1300.
20. Guo HM: Anti-arrhythmic effects ofstatins: a hypothesis remains to be tested//Heart Rhythm. — 2008, — Vol. 5(4). — P. 511-512.
21. Hanna I.R., Heeke B, Bush H. et al. Lipid-lowering drug use in associated with reduced the prevalence of atrial fibrillation in patients with left ventricular systolic disfunction // Heart Rhythm. J. — 2006. — Vol. 3. — P. 881-886.
22. Jialal I., Stein D., Balis D. et al. Effect of hydroxymethyl glutaryl coenzyme a reductase inhibitor therapy on high sensitive C-reactive protein levels //Circulation. — 2001. — Vol. 103, № 15. — P. 1933-1935.
23. Kumagai K., Nakashima H., Saku K. The HMG-CoA reductase inhibitor atorvastatin prevents atrial fibrillation by inhibiting inflammation in a canine sterile pericarditis model // Cardiovasc. Res. — 2004. — Vol. 62. — P. 105-111
24. Lip G.Y, Tse H.F., Lane D.A.. Atrial fibrillation // Lancet. — 2012. — Vol. 379(9816). — P. 648-661.
25. Liu T., Li L., Korantzopoulos P. et al. Statin use and development of atrial fibrillation: a systematic review and meta-analysis of randomized clinical trials and observational studies // Int. J. Cardiol. — 2008. — Vol. 126(2). — P. 160-170.
26. Maggoni A..P, Fabbri G, Lucci D. et al. Effects of rosuvastatin on atrial fibrillation occurrence: ancillary results ofthe GISSI-HFtrial// Eur. Heart J. — 2009. — Vol. 30. — P. 2327-2336.
27. Marin F, Pascual D.A., Roldan V. et al. Statins and postoperative risk ofatrial fibrillation following coronary artery bypass grafting//Am. J. Cardiol. — 2006. — Vol. 97(1). — P. 55-60.
28. McLean D.S., Ravid S., Blazing M. et al. Effect of statin dose on incidence of atrial fibrillation: data from the Pravastatin or Atorvastatin Evaluation and Infection Therapy Thrombolysis in Myocardial Infarction 22 (PROVE IT-TIMI22) h Aggrastat to Zocor (A to Z) trials //Am. Heart J. — 2008. — Vol. 155(2). — P. 298-302.
29. Nissen S.E., Tuzcu E.M., Schoenhagen P. et al. Effect of intensive compared with moderate lipid-lowering therapy on progression of coronary atherosclerosis: a randomized controlled trial // JAMA. — 2004. — Vol. 291. — P. 1071-1080.
30. Node K., Fujita M, Kitakaze M. et al. Short-term statin therapy improves cardiac function and symptoms in patients with idiopathic dilated cardiomyopathy //Circulation. — 2003. — Vol. 108. — P. 839-843.
31. Ozaydin M., Peker O, Erdogan D. N-acetylcysteine for the prevention of postoperative atrial fibrillation: a prospective, randomized, placebo-controlled pilot study // Eur. Heart J. — 2008. — Vol. 29. — P. 625-631.
32. Ozaydin V., Varol E, Asian S. et al. Effect of Atorvastatin on the Recurrence Rates ofAtrial Fibrillation after Electrical Cardioversion //Am. J. Cardiol. — 2006. Vol. 97. — P. 1490-1503.
33. Patti G, Chello M., Candura D. et al. A randomized trial of atorvastatin for reduction of post-operative atrial fibrillation in patients undergoing cardiac surgery // Circulation. — 2006. — Vol. 114. — P. 1455-1461.
34. Rahimi K., Emberson J., Mcgale P., Majoni W., Merhi A, Asselberg F., et al. Effect ofstatins on atrial fibrillation: a collaborative meta-analysis ofrandomised controlled trials//Eur. Heart J. — 2009. — Abstract2782..
35. Santangeli P., Ferrante G, Pelargonio G. et al. Usefulness ofstatins in preventing atrial fibrillation in patients with permanent pacemaker: a systematic review // Europace. — 2010. — Vol. 12. — P. 649-654.
36. Sattar N., Murray H.M., Mc Connachie A.. et al. C-Reactive Protein and Prediction of Coronary Heart Disease and Global Vascular Events in the Prospective Study of Pravastatin in the Elderly at Risk (PROSPER)// Circulation. — 2007. — Vol. 115, № 8. — P. 981-989.
37. Savelieva I., Kourliouros A., Camm J. Primary and secondary prevention ofatrial fibrillation with statins and polyunsaturated fatty acids: review of evidence and clinical relevance // Naunyn Schmiedebergs Arch Pharmacol. — 2010. — Vol. 381. — P. 1-13.
38. Shiroshita-Takeshita A., Schram G., Lavoie J., Nattel S. Effect of simvastatin and antioxidant vitamins on atrial fibrillation promotion by atrial-tachycardia remodeling in dogs // Circulation. — 2004. — Vol. 110. — P. 2313-2319.
39. Siu C.W., Lau C.P., Tse H.F. Prevention ofatrial fibrillation recurrence by statin therapy in patients with lone atrial fibrillation after successful cardioversion //Am. J. Cardiol. — 2003. — Vol. 92. — P. 1343-1345.
40. Tsai C.T., Wang Y.C., Lai L.P. et al. Atorvastatin prevents atrial fibrillation in patients with implantation of a pacemaker: a prospective randomized trial//Heart Rhytm. — 2007. — Vol. 4(1). — P. 119-120.
41. Tveit A., GrundtvigM, Gundersen T. et al. Analysis ofpravastatin to prevent recurrence of atrial fibrillation after electrical cardioversion // Am. J. Cardiol. — 2004. — Vol. 93. — P. 780-782.
42. Young-Xu Y, Blatt CM, Bedell S. Statins reduce the incidence of atrial fibrillation in patients with coronary artery disease // J. Amer. Coll Cardiol. — 2003. — Vol. 41(301 A). — P. 1122-1181.
Отримано 19.03.13 □
Фуштей И.М., Голдовский Б.М., Сидь Е.В.
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины»
РОЛЬ СТАТИНОВ В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ С ФИБРИЛЛЯЦИЕЙ ПРЕДСЕРДИЙ
Резюме. Фибрилляция предсердий является одним из наиболее часто встречающихся видов тахиаритмий. Имеющиеся на сегодняшний день данные научных исследований указывают на тенденцию увеличения маркеров воспаления при фибрилляции предсердий. Статины участвуют
в регулировании различных металлопротеиназ, что может сыграть роль в регулировании структурной перестройки, связанной с фибрилляцией предсердий.
Ключевые слова: воспаление, нарушения ритма сердца, статины, фибрилляция предсердий.
FushteyI.M., Goldovsky B.M.., Sid Ye.V. State Institution «Zaporizhya Medical Academy
of Postgraduate Education of Ministry of Public Health of Ukraine», Zaporizhya, Ukraine
THE ROLE OF STATINS IN COMPLEX TREATMENT OF PATIENTS WITH ATRIAL FIBRILLATION
Summary. Atrial fibrillation (AF) is one of the most common arrhythmia leading to disability in clinical practice. Diagnosis and treatment of atrial fibrillation remains a serious problem and that urges doctors and researchers to look for new solutions in the tactics of treating this disease.
Despite enormous progress in the understanding of many electrophysiological mechanisms of the arrhythmia formation, now there is no universal method for AF treatment. Successful treatment of AF depends on the disease, which lies in the basis of arrhythmia. Currently available data researches indicate a tendency increasing for inflammation markers in patients with AF.
The hypothesis of atrial fibrillation induction by inflammatory stress has become a prerequisite to the study of anti-inflammatory drugs influence on the frequency of AF relapses after cardioversion. Thanks to the discovery of pleiotropic properties of statins researchers began to investigate actively the possibility of expansion of indications for their use. Statins have been used for more than 20 years, and new information about their effects is accumulating.
There is information about the effective use of statins' application in the treatment of patients with arrhythmias, cardiomyopa-thy, gallstones, cancer, diabetes mellitus. The possibility of the impact of statins on AF has been actively studied in recent years.
High-quality studies of statins use in the treatment of patients with AF are rare and most of the evidence have been obtained in observational and retrospectives studies. In randomized studies the effects of statins on AF revealed a positive correlation with the successful cardioversion. The preventive effect of statins in atrial fibrillation is likely to occur due to the improvement of lipid exchange and prevention of atherosclerosis, anti-inflammatory and antioxidant activity.
Statins are involved in the regulation of various metalloprotei-nase that can play a role in the regulation of the structural adjustment associated with atrial fibrillation. In experiments of animal models statins have demonstrated the weakening of the electrical and structural adjustment of the atria and reduction of the paroxysms of AF. Today it became obvious that statins possess antiarrhythmic properties. However, the mechanisms of the action remain not completely understood.
It is possible that statins have indirectly antiarrhythmiс activity, due to the inhibition of intracellular synthesis of mevalonic acid and an increase in the synthesis of nitric oxide, which stimulates anti-ischaemic effects and reduces arrhythmia.
The statins have a direct membrane stabilizing effect, preventing the increase of intracellular calcium content on the background of hypoxia and apoptosis of cardiomyocytes. During to positive impact of statins on the inflammation, as well as hypertrophy and fibrosis of cardiomyocytes, that prevents the formation of zones with impaired electric impulse, the processes of electro-physiological and anatomical remodelling to support myocardial electric heterogeneity and arrhythmia persistence.
Meta-analysis of the studies conducted by French researchers 2008, including 3557 patients, showed the true effectiveness of this class of drugs. In 3 studies statins are used in patients with paroxysmal and persistent AF after the electric cardioversion, and in 3 other studies they were used for primary prevention in patients who had undergone heart surgery or in patients suffering from acute coronary syndrome. Coronary heart disease was diagnosed in 93 % of all participants. The duration of the observation was from 3 to 26 weeks. As a result of using statins there was a decrease in primary AF and recurrence of paroxysms by 61 % in comparison with the control group (p = 0.02).
Retrospective analysis of research GISSI-HF found a reduction in the frequency of primary paroxysms of AF in 3690 patients with systolic heart failure without the history AF at 3.7 years. All paroxysms occured in 15 % of patients, and in rosuv-astatin group the rate of AF was for considerably lower as compared to the control group.
The evidences supporting the use of statins in primary and secondary prevention of AF, except postoperative AF, insufficient and require the further studies, until a consensus is reached on the intensity and duration of statin treatment, as well as their type.
Key words: inflammation, arrhythmia, statins, atrial fibrillation.
