CC BY
63
discussion with foreign specialists. The learning of terminology is based on doing different lexical, and lexical and grammatical exercises, which provide future ecologists both with terminology comprehension while reading professional texts and its implementation when communicating with foreign specialists. Such approach is to develop communicative, creative and professional knowledge for further self-improvement of a student in the process of obtaining necessary skills when studying his or her speciality.
Keywords: ecology, term, professional terminology, professional activity, speciality-oriented text, speaking.
УДК 316.354
РОЛЬ СОЩАЛЬНО'1 ДОВ1РИ У ТРАНСФОРМАЦ1ЙНИХ ПРОЦЕСАХ СУЧАСНОГО СУСШЛЬСТВА М.В. Школяр1
Проблема довiри як гнучкого сощального феномену постае особливо актуальною у час стрiмких, непередбачуваних та радикальних трансформаций у рiзних сферах сучас-ного сусшльного життя. Суспшьно-шштичш поди та процеси в Укрщш, зокрема, Рево-лющя Пдносй, перманентна полггична криза, а також анек^ Криму та вiйськовi ди на Сходi Украши, спровокованi агресiею суидньо! держави, супроводжуються загострен-ням проблеми довiри як на iндивiдуальному, так i на суспiльному рiвнях. Дослщжено роль сощально! довiри/недовiри у трансформацшних процесах, що вiдбуваються у су-часному украшському суспiльствi.
Ключовi слова: довiра, недовiра, мiжособистiсна довiра, шституцшна довiра, сус-пiльство ризику.
Актуальшсть проблеми. 1нтерес до теми довiри особливо актуалiзуeться у час сощальних потрясiнь, криз i переходов тих чи Днших сусшльств до чертово!' iсторичноí стадií, коли недовiра до полiтичного режиму з боку широких верств населения стае ресурсом i каталiзатором перетворення сусшльства. На-сиченiсть суспiльно-полiтичних реалiй сучасно! Украши такими доленосними подiями, як Револющя Гiдностi, анексiя Криму, вiйськовi дц на Сходi Украши i т. ш, провокуе загострення проблеми довiри/недовiри як на iндивiдуальному, так i на сусшльному рДвнях. Актуальнi соцiологiчнi дослiдження шдтверджу-ють стiйкий факт недовiри громадськостi до базових сощальних шститутДв, особливо полiтичних. Вiдповiдно, актуальним постае питання, що означае вДд-сутнiсть довiри мiж основними сощальними суб'ектами з погляду перспектив сусшльного розвитку. Недовiра, тобто вiдсутнiсть довiри в системах вiдносин "людина-людина", "людина-свгг" внаслiдок дискредитацл сощальних Днститу-тДв, розпаду традицiйних iдентичностей, посилення сощально! фрагментацií, руйнацií усталено! системи щнностей, вiдiграе у зазначеному контекстi важли-ву роль.
Мета роботи - дослДдити роль сощально! довiри/недовiри у трансформацшних процесах, що вiдбуваються у сучасному украшському сусшльствД.
Виклад основного матерiалу. Проблему довДри дослДджують чимало на-уковщв Дз рДзних галузей знань: сощологи, психологи, економДки, фшософп, политологи Д т. ш. У межах сощолопчно! та полДтолопчно! парадигм довДра Днтер-
1 доц. М.В. Школяр, канд. полгг. наук - НУ " Львiвська полггехшка"
претуеться в позитивному сена, як основа сощального кашталу, гарантия стiйкостi системи, солдарносп, порядку, якi будуються на основi ефективно1 комунiкацií, залученостi iндивiдiв до ефективно1 взаемодií в межах рiзних спiльнот. Сучаснi уявлення про довiру грунтуються на концепцií аномií Е. Дюр-кгейма i Р. Мертона, теорп рацiоналiзацií М. Вебера, теорц соцiальноí ди Т. Парсонса. У сощологп феномен довiри в контекста сощально!' взаемодií та соцiальноí динамки дослщжували Р. Патнем, Н. Луман, П. Штомпка, Ф. Фуку-яма, Е. Пдденс, П. Бурдье, У. Бек, Е. 1нглегарт, Дж. Колеман, Р. Роуз та ш. Серед втизняних науковщв, що вивчали рiзнi аспекти довiри, можна видшити Е. Афонiна, 6. Головаху, В. 1гнатова, А Ковальова, О. Курутого, С. Макеева, I. Мартинюка, С. Наумова, Н. Пашну, Ю. Пахомова, А. Ручку, О. Кожем'якшу, О. Вишняка, I. Бекешкшу та ш. В останнiх дослiдженнях увагу вчених привер-тае не тальки значения довiри у функцiонуваннi та розвитку окремих спiльнот та сусшльства, а й недовiри, яка поступово набула онтолопчного статусу. Акцент на ролi недовiри в умовах сучасно1 реальностi поставлено у працях Р. Хар-дiн, К. Кук (припущення про "епоху недовiри" та можливкть солiдарностi без довiри), П. Розалваллона (недовiра як елемент сучасно1 европейсько1 демокра-тií), С. Вершинiна (недовiра як культурна ун1версал1я у пострадянському сус-пiльствi), Н. Костенко, С. Макеева (довiра-недовiра як чинники актуальних сус-пiльно-полiтичних подай в УкраМ) i т. iн.
Сучасний польський соцюлог П. Штомпка ввiв у сощолопчний дискурс таке поняття як "травма трансформацп", тобто соцiальна (культурна) травма як прояв у сввдомоста людей дисфункцiйних наслiдкiв через базовi соцiальнi змiни [9]. Саме на парадигму травми опиратимемось в обфунтуванш феномену довь ри. Теорц травми е дощльними у вивченш трансформацiйних процес1в та фено-мешв, яш 1х супроводжують, зокрема: аноми, депривацií, проблеми довiри/не-довiри у трансформацшному соцiумi тощо. Клiмат довiри у суспiльствi, на думку П. Штомки, порушуеться саме в перюд радикально1 реорганiзацií полiтичних i соцiальних iнститутiв. Коли вiдбуваеться швидка i радикальна змiна суспiль-ства, без чикого напрямку i зрозумшого сенсу, екзистенидйна безпека стае шд питанням, i з'являеться загальна недовiра [10, с. 365].
Перш шж зупинитись на визначеннi ролi довiри/недовiри у суспiльно-полi-тичних трансформац1ях украшського суспiльства, варто звернутись до результа-т1в соцiологiчних дослiджень довiри до рiзних суспiльних iнституцiй, проведе-них авторитетними вiтчизияними соцiологiчними агенц1ями (КП8 [5], Фонд "Демократичнi iнiцiативи" шеш 1лька Кучер1ва" та соцiологiчна служба Центру Разумкова [4]). У липш 2015 р. в УкраЫ за р1внем недовiри лiдирували усi пра-воохороннi органи, причому недовiра до них за п'ять останшх роюв iстотно зросла: суди (-67 % у 2015 р., -72 % у 2014 р., -45 % у 2010 р.), прокуратура (67 % у 2015 р., -48 % у 2010 р.), мшщя (-57 % у 2015 р., - 37 % у 2010 р.). Довь ра до Верховно1 Ради та до Президента змшювалася: найвищою вона була одра-зу шсля виборiв i далi рiзко пiшла на спад. Президент П. Порошенко у груднi 2014 р. мав баланс довiри у +5 %, а у липш 2015 р. вона впала до -33 %; Верховна Рада у грудш 2014 р. мала баланс довiри у -26 %, а у липш 2015 р. - -63 % [4].
Недовiра у полггичнш сферi (до владних структур) мае тенденцию поширю-ватися на iншi сфери суспiльного життя. Довiра до бантв теж змiнювалась за-лежно вiд фiнансово-економiчноí ситуацií у краЫ, i за останнi два роки вона е найнижчою: -71 % у грудш 2014 р. i -63 % у липш 2015 р. Впала довiра i до мк-цево1 влади: вщ +10 % у 2012 р. до -22 % у липш 2015 р. [4]. Схожi тенденцц були пiдтвердженi результатами грудневого доcлiдження 2015 р. [5]. Встановлено низький ршень довiри до уах ключових iнcтитутiв та полггичних гравщв. Влад-нi iнcтитути (Уряд та Верховна Рада Украши) викликали найменше довiри у населения та мали дуже низький баланс довiри/недовiри. Це пов'язано з високим р1внем корупцц, яка не сприяе формуванню взаемно1 довiри. Населення вважае 40,7 % уах основних сфер та шституцш Украши надто корумпованими [8]. Си-туацiя значно ускладнюеться високим рiвнем економiчноí нершносп населення в Украíнi, основна частина якого залишаеться за межею бщносп. В умовах не-довiри до держави, будь-якi iнiцiативи за принципом "зверху-вниз" сприймають-ся cуcпiльcтвом як ворожу якими б корисними вони потенцшно не були.
Оcтаннi десятилтя украíнцi демонстрували також низький р1вень персош-фiкованоí довiри, тобто мiжоcобиcтicноí довiри вcерединi суспшьства. Вщпо-вщно до звiтiв World Values Survey [13], недовiра до cпiвгромадян завжди три-малась на високому рiвнi. Так, за результатами доcлiджения у 2006 р. 24,5 % громадян Украши вважали, що бiльшоcтi людей можна довiряти та -64,4 % мали протилежну позицiю. У 2011 р. таких, що схильш довiряти iншим, було 23,1 %, а тих, що не довiряють бiльшоcтi людей - 70, 3 %.
Можна констатувати про функцюнальшсть довiри в рiзних аспектах - осо-биcтicному i суспшьному. У процес виникнення або руйнування довiри завжди беруть участь мiнiмум дда сторони. Кожна з них може виступати не тшьки як окремий шдиввд, але i як група (сусп1льства, культури). Мiжоcобиcтicна довiра, яка будуеться на оcобиcтicних зобов'язаннях та трактуеться як cпiвпраця, взаемна вщповвдальшсть i впевненicть у чеcноcтi шшого, на думку Е. Гiдденcа, задовольняе базовi людcькi потреби i, передуам, потребу iндивiда в онтологiч-нш безпецi, забезпечуючи cоцiальне i психолопчне благополуччя у взаемодií зi зовшшньою реальнicтю [11]. Iнcтитуцiйна довiра (коли у ролi однiеí з взаемодь ючих cторiн виявляються cоцiальнi групи, органiзацií, iнcтитути, культурнi цiн-носп, норми тощо) передбачае безоcобовi зобов'язання та забезпечуе вiдчуття надiйноcтi повсякденних вiдноcин.
Щодо cуcпiльноí ролi довiри, то бiльшicть науковцiв зазначають ii серед фактор1в, якi пiдтримують стшккть та iнтегрованicть cуcпiльcтва. Довiра бере участь у формуванш групових вдентичностей (уcвiдомления cпiльноl причет-ноcтi до певно! cпiльноти, рiзноманiтних форм громадських аcоцiацiй, груп взаемодопомоги тощо). Найважливiшi системи довiри утворюються навколо ет-нiчних вiдноcин, мicцевих громад, релш1 i важливих з погляду сусшльного життя традицiй. Особливо в умовах cуcпiльно-полiтичноl кризи в таких спшь-нотах людина вiдчувае себе у безпещ, серед "сво1х". Як зазначае П. Штомпка, коли cуcпiльcтво стикаеться з "синдромом недовiри" до полиичного режиму, економiчноl i громадсько1 систем загалом, альтернативним виходом для люди-ни стае довiра у рамках товариських cтоcункiв i первинних сощальних груп: ро-
дини, етносу, релшйно1 спiльностi та iн. [12]. За результатами зазначених вище дослвджень, у ходi подiй Майдану 2013-2014 рр. та вшськових дiй на Сходi в украшському суспiльствi сформувались певнi осередки довiри. Так, за результатами грудневого дослiдження 2015 р., проведеного Кшвським мiжнародним шститутом соцiологií [5], переважна бiльшiсть громадян сьогоднi довiряe цер-квi та волонтерам (бшьше половини украíнцiв довiряють волонтерам). Значно менший, та все ж позитивний баланс довiри, мають громадськi органiзацií, ук-рiплюючи сво1 позицií порiвняно з минулими роками. Бшьше того, довiра вира-жаеться у конкретних фiзичних дiях - матерiальнiй пiдтримцi та участi у сшль-них справах. Дослiдження, проведене фондом "Демократичш Ыщативи" iменi 1лька Кучерiва" та соцiологiчною службою Центру Разумкова у липш 2015 р. [4], продемонструвало такi ж основш тенденцл щодо змiни як мiжособистiсноí довiри/недовiри, так i довiри/недовiри до основних соцiальних iнститутiв. Лще-рами сустльно!' довiри у 2015 р. стали волонтери (довiряють 67 %, не довiря-ють - 23 %, баланс довiри/недовiри становить +44 %) та церква (+34 %). Пере-важае довiра над недовiрою у ставленнi населення до Збройних сил Украши (+18 %) та до добровольчих батальйонiв, причому ця довiра майже однакова (+18 % та +16 %). Позитивним е також баланс довiри/недовiри до громадських органiзацiй (+13 %), i довiра до них зростае (вiд -9 % у 2010 р. i до +13 % у 2015 р.). У цьому випадку довiра сприяе вщтворенню соцiального капiталу -особливого феномену, який формуеться завдяки функцюнуванню мереж взаемозв'язюв мiж людьми на основi вiдчуття спiльностi, едносп, норм взаемностi, солiдарностi, та е основою побудови подальших суспiльних ввдно-син. Як бачимо, украшське сусшльство характеризуеться, з одного боку, роз-тратою довiри до влади, а з iншого - зростанням довiри до структур, що ство-рюють самi люди для задоволення власних духовних, соцiальних, психолопч-них та шших потреб.
Однак варто зауважити, що зазначена вище тенденцiя е характерною не тшьки для украшського суспшьства, що переживае перманентну кризу трансформаций Як зазначае сучасний соцюлог З. Бауман [1], одним iз викликш су-часного сусшльства загалом е перехiд вiд "твердо!" до "плинноГ фази сучаснос-п, коли соцiальнi iнститути, що обмежують iндивiдуальний вибiр, органiзацií, що дбають про збереження чинного порядку, моделi усталено1 поведiнки, руйнуються, щойно повстають, тому не можуть бути системою ввдлжу для людських дiй. Окрш цього, вiдповiдальнiсть за розв'язання складних ситуацiй, спричинених швидкоплинними i змшними обставинами, падае на плечi шдивь д1в, вiд яких тепер очшують, що вони будуть суб'ектами "вшьного вибору" [1, с. 7-10]. Зважаючи на цi та iншi актуальш характеристики соцiальноí реальностi, можемо припустити, що втрата довiри до владних iнституцiй та зростання зна-чимосп персонiфiкованих взаемин, якi задовольняють базову потребу шдиввдв та груп в онтолопчнш безпецi, е типовою характеристикою нашого часу.
Для сучасного сусшльства, визначеного У. Беком як "сусшльство ризику", довiра виступае конструктивною формою реакцп на ризик [2]. У контекста су-часно1 Укра!ни можна говорити про збшьшення сфер проявiв невизначеностi i ризику. Зокрема, проблема довiри/недовiри актуалiзуеться такими обставинами,
як зовшшия агресгя сусiдньоí держави, вiйськовi дц на територií краши, загрози диверсш та тероризму з боку ирихильнитв т.зв. Донецько1 та Лугансько1 на-родних республiк, проблема бiженцiв - внутртшх переселенцiв i т. ш. Цi подií видаються незрозумшими i непередбачуваними i, отже, приховують у собi ри-зик. Як наслщок - пiдвищення довiри до волонтерш та громадських оргашза-цiй, що в зазначених умовах частково переклали на себе функцп держави, здшснюючи матерiальне забезпечення армií, органiзовуючи сощальну допомо-гу переселенцям iз зони бойових дiй, займаючись органiзацieю медично!', пси-хологiчноí, соцiальноí реабiлiтацií поранених бiйцiв тощо. Пiсля Революцií Пд-ностi зрiс ступiнь свободи людини, яка передбачае не тiльки добровшьшсть у прийняттi багатьох соцiальних зобов'язань i ролей, а й автономшсть вибору в тому, як вони будуть виконанi. Констатаця того, що довiра формуеться як реак-щя на свободу дiй iнших, стало загальним для соцiологiв, якi до^джують цю проблему. На ситуацií, де немае свободи вибору в д1ях шших людей, де !х вчин-ки жорстко контролюються, довiра не поширюеться.
Кр1м зазначених вище функцш довiри в сучасному суспiльствi, сощолог Г. Заболотная вiдзначае важливу ц роль у впорядкуваннi та врiвноваженнi сощ-альних i культурних рiзноманiтностей [6]. Мозаíчнiсть социокультурного простору сучасних суспшьств провокуе ситуацда, коли шдиввди i групи можуть вщ-чувати себе "чужими", щодня стикаючись з культурним рiзнобарв'ям. Як насль док - можливим е зростання недовiри, проявiв ворожостi до шших груп. Вiдпо-вiдно, розвиток довiри до iншого, вiдмiнного е тим фактором, який сприяе вста-новленню р1вноваги мiж вiдмiнностями i гарантуе толерантнкть та спiвпрацю мiж рiзними групами.
Як зазначено вище, не тальки соцiальна довiра, але й недовiра може викону-вати позитивш функцií, особливо, коли йдеться про сусшльство у станi кризи та непередбачуваних змiн. У соцiологiчному i полiтологiчному пiдходах недовiру можна розглядати як певний сощальний iнститут, який виконуе важливi функцií i тому е нагальною потребою. Без вiдповiдного ступеня недовiри неможливi нi процеси соцiалiзацií (наприклад, вироблення певного ставлення до "сво!х" i "чужих"), ш процеси соцiальноí взаемодií (у виглядi рiзних систем соцiального контролю), ш будь-якi форми економiчноí спiвпрацi (наприклад, конкуренц1я), нi бшьшкть полiтичних процес1в [3]. Одним iз традицiйних способ1в соцiальноí i особливо полiтичноí внутрiшньогруповоí iнтеграцií е об'еднання iндивiдiв на ос-новi недовiри до iнших груп або сощальних iнститутiв. Помаранчева Революц1я (2004 р.) та Революцк Гiдностi (2013-2014 рр.) в УкраЫ е свiдченням громадсь-коí iнтеграцií саме на основi недовiри до владних структур та вдауттям загрози як для особистоí безпеки, так i суспiльноí. Недовiра може виконувати контроль-ну функцда: якщо iндивiди чи групи у взаемодл не можуть покладатися один на одного, то "м потрiбно весь час вiдслiдковувати ситуацгю i бути готовими до оперативного втручання; це вимагае як напруги сил, так i ускладнення системи нагляду i перевiрки, зокрема сприяе груповш громадськiй активност! у контро-люванш ддяльност! владних структур, розвитку громадянського сусп1льства, а отже - нагромадженню соцiального капiталу, основою якого е довiра.
Висновки. Будь-яке суспшьство характеризуеться певною м1рою дов1ри 1 недов1ри у сощальному житп, економщ, пол1тищ, культур^ Кожна кра'на фор-муе власну культуру дов1ри, ввдображаючи ментальщ сощально-полггичщ еко-ном1чщ конкретно-ситуативш особливост! Сощальна дов1ра ткно пов'язана з недов1рою: групова свщомкть завжди передбачае певну стушнь дов1ри до чле-шв свое' спшьноти 1 недов1ру до т.зв. "шших". У межах одного сусЩльного простору може формуватись як дов1ра до представнитв свое!' конфеси, наци, сощальних, владних шститупв, так 1 недов1ра до представниюв шших конфе-сш, релшй, до "чужих" за ознакою етшчно!' приналежносп, до влади та окре-мих И суб'ектш тощо. Баланс за кожним 1з напрямтв та загальний баланс дов1ри може характеризувати стушнь сощально!' дов1ри та сформованосп сшльносп, потр1бно1 для розвитку демократу та громадянського суспшьства.
Дов1ра, як 1 недов1ра, виявляються вагомими факторами кнування та розвитку сощальних спшьнот 1 сусшльства загалом. Дов1ра уможливлюе ефективну сощальну взаемодда в мшливих та невизначених умовах, забезпечуючи сощаль-ний порядок, координовашсть дш, сусшльну штегращю, тощо. Одночасно мо-жемо стверджувати, що за умов кризового сусшльства, насиченого р1зного роду ризиками та непередбачуваними под1ями, недов1ра також виконуе 1нтегруючу функщю (об'еднання на основ1 недов1ри до влади, формування громадянського суспшьства), а також сприяе формуванню мехашзм1в обмеження та контролю влади громадськктю завдяки шдвищенню громадсько!' активности Водночас са-ме недов1ра е потужним стимулятором сощальних змш 1 вагомою характеристикою сучасного укра'нського сусшльства. Громадська активнкть, защкавленкть, самооргашзованкть, вимогливкть, небайдужкть громадськосп, яш часто акту-ал1зуються внаслвдок недов1ри до базових сощальних шститупв, з одного боку, та вщповщальнкть, вдариткть, шдзвишсть владних структур, з шшого, - е шд-ставами посилення як м1жособисткно1 дов1ри, так 1 шституцшно1.
Лiтература
1. Бауман З. Плинш часи: життя в добу непевности / З. Бауман. - К. : Вид-во "Критика" , 2013. - 176 с.
2. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну : пер. с нем. В. Седельнику и Н.Фёдоровой / У. Бек. - М. : Изд-во "Прогресс-Традиция", 2000. - 384 с.
3. Вершинин С.Е. Социальное недоверие: парадигмы анализа, источники, функции (к постановке проблемы) / С.Е. Вершинин // Научный ежегодник Ин-та философии и права Уральского отделения Российской академии наук : сб. науч. тр. - 2007. - № 7. - С. 61-74.
4. Два роки поспшь украшщ найбшьше не довiряють роийським ЗМ1 - дослщження Фонду "Демократичш шшдативи". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/research/dva_roki_pospil_ukraintsi_naybilshe_ne_doviryay ut_rosiyskim_zmi_doslidzhennya/(доступ 8.03. 2016 р.).
5. Довiра до сощальних шституцш та груп. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://kiis.com.ua/? lang=ukr&cat=reports&id=579&page=1(доступ 8.03. 2016 р.).
6. Заболотная Г.М. Феномен доверия и его социальные функции / Г.М. Заболотная // Вестник РУДН : сб. науч. тр. - Сер.: Социология. - 2003. - № 1(4). - С. 67-73.
7. Костенко Н. К социологии недоверия / Н. Костенко, С. Макеев // Социология: теория, методы, маркетинг : сб. науч. тр. - 2014. - № 3. - С. 3-15.
8. Стан корупци в Украгш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kiis.com.ua/materials/pr/20161602_corruption/Corruption%20in%20Ukraine%202015 %20 UKR.pdf. (доступ 8.03. 2016 р.).
9. Штомпка П. Социальное изменение как травма / П. Штомпка // Социологические исследования : сб. науч. тр. - 2001. - № 1. - С. 6-16.
10. Штомпка П. Социология. Анализ общества / П. Штомпка. - М. : Изд-во "Науч. мысль", 2005. - 664 с.
11. Giddens A. Modernity and self identity: Self and society in the Late Modern Age. -Cambridge: Publisher PolityPress, 1991. - 264 p.
12. Sztompka P. Trust: a sociological theory / P. Sztompka // Cambridge, 1999. - 227 p.
13. World Values Survey. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.worldvaluessurvey.org/wvs.jsp (доступ 8.03.2016 р.).
Надтшла доредакцп 19.07.2016р.
Школяр М.В. Роль социального доверия в трансформационных процессах современного общества
Проблема доверия как гибкого социального феномена становится особенно актуальной во время стремительных, непредсказуемых и радикальных трансформаций в различных сферах современной общественной жизни. Общественно-политические события и процессы в Украине, в частности, Революция Достоинства, перманентный политический кризис, а также аннексия Крыма и военные действия на Востоке Украины, спровоцированные агрессией соседнего государства, сопровождаются обострением проблемы доверия как на индивидуальном, так и на общественном уровнях. Исследована роль социального доверия/недоверия в трансформационных процессах, происходящих в современном украинском обществе.
Ключевые слова: доверие, недоверие, межличностное доверие, институциональноe доверие, общество риска.
Shkoliar M.V. The Role of Social Trust in Transformation Processes of Modern Society
The problem of trust as a flexible social determinant is especially relevant at the time of rapid, unpredictable and radical transformations in various areas of modern public life. Recent social and political events and processes in Ukraine, inparticular, the Revolution of Dignity, permanent political crisis, and the annexation of the Crimea and hostilities in the East of Ukraine provoked by the aggression of aneigh boringstate are accompanied by the deterioration of trust at both individual and social levels. The goal of the paper is to investigate the role and functions of social trust/distrust in transformational processes taking place in modern Ukrainian society.
Keywords: trust, distrust, interpersonal trust, institutional trust, risk society.
