CC BY
75
П1ШАК В.П.
Буковинський державний медичний ун'терситет, м. Черывц
РОЛЬ ШИШКОПОДiБНОÏ ЗАЛОЗИ У ФУНКЦЮНУВАНЫ ЧОЛОВiЧОÏ РЕПРОДУКТИВНОÏ СИСТЕМИ
Резюме. У стат висвтлено роль шишкоподiбноiзалози у функцiонуваннi репродуктивной системи, при-длено увагу значенню гормонiв шишкопо^бно'!' залози — мелатонiну та епTаламiну. Ключовi слова: шишкопо^бна залоза, мелатонiн, епiталамiн, репродуктивна система.
Лекция для врачей
/Lecture for Physicians/
Вщшшло у минуле твердження О.О. Бого-мольця (1927), що шишкоподiбна залоза (ШЗ) «...позбавлена будь-якого фiзiологiчного сенсу, е рудиментарним органом i за строкапстю морфоло-пчного складу нагадуе тератощне утворення». Ви-магае уточнень припущення В.Н. Бабичева (1981) щодо функцiонально! оргашзацп ШЗ: «.однако мехашзм ди цiе! загадково! структури (шишкопо-дiбно! залози. — Авт. ) стосовно контролю статево-го розвитку з И шпбиорними функщями залиша-еться нез'ясованим».
Не менш категоричш у висновку И.И. Дедов, В.И. Дедов (1992). Вони зазначають, що «...е всi шд-стави стверджувати, що у «запуску» статевого дозрь вання мелатонiн (а звщси i ШЗ. — Авт. ) не вщграе суттево1 ролЬ>.
Незважаючи на таку категоричнiсть думок, другу половину XX ст. — початок XXI ст. характеризуе ве-личезний попк науково1 шформацп щодо участ ШЗ у нейроендокриннiй регуляцй, процесах адаптацп, в оргашзацп та забезпеченш хроноршчшчно! дiяль-ностi оргашзму, функцiонуваннi хроноперiодично! системи головного мозку, участ окси- i метоксшн-долiв органа в регулюваннi циркадiанних i сезонних бiоритмiв репродуктивно1 системи тощо.
Американська асоцiацiя розвитку науки (AAAS) вже на початку третього тисячолггтя визнала до-слiдження молекулярних основ бюлопчного го-динника, в якому ШЗ вщводять першорядну роль, другими за значимютю пiсля праць фiзикiв щодо зростання темпiв розширення нашого Всесвиу (I. Еёегу, 1999).
Охарактеризовано зв'язки ШЗ i функцiй жшочо1 репродуктивно1 системи (В.Н. Анисимов, И.А. Виноградова, 2008; В.П. Шшак, 2012). Не викликае сумнiву, що переносити принципи тако1 регуляцй на статеву систему самщв без певно1 деталiзацil немож-ливо. I перш за все це зумовлено тим, що у самщв вщсутня чгтка цикшчшсть як репродуктивно1 системи в щлому, так i окремих И складових, зокрема, щодо цикшчносп синтезу гонадотропiнiв та секрецп андрогешв. Крiм того, iснують вiдмiнностi у меха-
Hi3Mi синтезу естрогешв i андрогенiв та регуляцГ! такого з боку гiпoфiза, гiпoталамуcа i шишкоподГбно! залози.
Бiльшicть дocлiдникiв одностайш в тому, що сам-цям не властива навпъ будь-яка гаметична цикшч-нicть або циклiчнicть ендокринно! функцп взагалi.
Однieю з центральних структур, що залучeнi до регуляцй' репродуктивно! системи, e ШЗ — осно-вний нейроендокринний орган, який трансформуе сигнал нервового типу в сигнал-гормон (С.К. Евтушенко, 1994). Цей ендокринний орган синтезуе низку гормошв, серед яких головне мюце посГдае мела-тoнiн (МТ). Вш вiдiгpаe пpoвiдну роль у регуляцй' процешв статевого дoзpiвання (М.Е. Дзержинский, 1996). Епiфiзeктoмiя гальмуе центральш ланки репродуктивно! системи земноводних, птахiв, ccавцiв (А.С. Пустовалов i cпiвавт., 2003).
Експериментально доведено, що eпiфiзаpна peгуляцiя репродуктивно! функцп здшснюеться шляхом впливу на гiпoталамo-гiпoфiзаpну систему (Е.И. Чазов, В.А. Исаченков, 1974), що знайшло шд-твердження у кшшчних спостереженнях (В.И. Гри-щенко, 1979). ОбГрунтовано, що МТ може впливати на ранне статеве дoзpiвання у хлопчиыв. Так, пух-лини ШЗ (шнеаломи), в окремих випадках пухли-ни ешталамГчно! дiлянки (епевддмоми, тератоми) призводять до передчасного статевого дoзpiвання з явищами макрогештосоми (S. Reichlin, 1981). Шч-не шдвищення концентрацп МТ у кpoвi збпаеться з залежним вiд сну зростанням вмюту люте!шзуючого гормону (ЛГ) шсля настання статево! зpiлocтi.
ШЗ peалiзуe значну частину сво!х впливiв шляхом змши функцп репродуктивних opганiв (В.Н. Анисимов и соавт., 1993).
На початку 80-х рошв XX ст. один з провГдних т-нeoлoгiв свГту R.J. Reiter повГдомляв, що ШЗ, зокрема !! гормон МТ, cинхpoнiзуe репродуктивну функ-цш у ccавцiв залежно вГд cвiтла (R.J. Reiter, 1980). МТ е визначальним у функцioнуваннi циpкадiанних ритмГв репродуктивно! функцп i у людини: сприяе активацп гонадотропно! функцп гiпoфiза, забезпе-чуе синтез фолггрошну та лютрошну, гормошв, як
впливають на формування та функцюнування ста-тевих залоз.
Мелатонiн гальмуе секрецiю гонадотропiнiв, проте як мехашзми гонадотропно! функцп гшофь за у самщв, так i механiзми безпосереднього впливу шишкоподiбно! залози на цю функцiю залишаються нез'ясованими. Беручи до уваги, що шишкоподiб-на залоза входить до складу циркумвентрикулярно! системи головного мозку разом iз субкомюуральним та субфорнiкальним органами, судинним органом кшцево! пластинки, серединним пiдвищенням гшо-таламуса, area postrema, можна припустити, що гона-дотропнi ефекти здшснюються через окремi з них, зокрема серединне шдвищення. Ця структура е кш-цевою ланкою перехрестя рiзноманiтних складових, яким належить виняткова роль у регуляцп як гонадотропно! функцй' гiпофiза, так i в секрецп гонадотро-пiнiв у самщв. Припущення (L. Martini et al., 1968; J. Mittler, J. Meites, 1966), що дшянка серединного шдвищення е андрогенрецепторною структурою ri-поталамуса у ссавцiв, може мати шдстави i через те, що iмплантацiя тестостерон-пропiонату у серединне пiдвищення супроводжувалася атрофiею сiм'яникiв i придаткових статевих залоз. Руйнування, навпъ незначне, серединного шдвищення також призво-дило до атрофп сiм'яникiв. Зазначимо, що роздшьна електрокоагуляцiя супрахiазматичних, паравентри-кулярних чи вентромедiальних ядер гiпоталамуса не впливала на рiвень гонадотропiнiв, зокрема ЛГ у гiпофiзi, не змiнювалася маса шм'янишв i придаткових статевих залоз (В.Н. Бабичев, 1981).
У процесах регуляцп репродуктивно! функцй' бере участь також нейрогемальний орган — судин-ний орган кшцево! пластинки, що розташований у преоптичнш дшянш гiпоталамуса в основi III шлу-ночка мозку i оточений тшами гонадолiберинергiч-них нейронiв. А.В. Арутюнян и соавт. (2003) виявили у цш структурi циркадiанний ритм вмюту гонадоль берину з максимальними значеннями увечерi (17— 18 год) i мшмальним рiвнем вранцi (10—11 год). Ця хроноперюдика контролюеться МТ.
МТ, що секретуеться шнеалоцитами, не накопи-чуеться у ШЗ, а одразу шляхом пасивно! дифузп над-ходить до капшярного сплетення шишкоподiбно! залози, а поим у загальне кровоносне русло. При-нагiдно зазначимо, що орган за рiвнем кровопоста-чання поступаеться тшьки ниркам. Такi особливост кровотоку вщдзеркалюють високу метаболiчну ак-тивнiсть, iнтенсивнiсть обмiнних процесiв i висо-кий рiвень поглинання кисню. Значна кiлькiсть МТ спрямовуеться у спинномозкову рщину III шлуноч-ка. Це сприяе надходженню гормону безпосередньо до тканини головного мозку, тим самим оминаються метаболiчнi перетворення у печшщ ШЗ продуку-еться близько 80 % МТ, що циркулюе в кровь Отже, циркулящя i розпад епiфiзарного МТ вщбуваеться таким шляхом: ШЗ ^ спинномозкова рiдина шлу-ночыв ^ мозок (переважно гiпоталамус i середнш мозок) ^ кров ^ сеча.
Особливостi розподiлу МТ зумовлеш його ви-сокою лiпофiльнiстю (проникшсть через бiологiчнi мембрани, усередину клггини та pÍ3HÍ компартмен-ти), швидким проходженням через гематоенцефа-лiчний бар'ер i поширенням у тканинах головного мозку. Вш проникае у нейрони та гаальш елемен-ти, зв'язуеться з вщповщними рецепторами (МТ1 та МТ2) на кштинних мембранах та дифузно роз-подiляеться у цитоплазма Цитозольний МТ може впливати на рецепторний апарат ядерних мембран, безпосередньо взаемодiяти з певними метаболггами та ферментами i змшювати через це систему окси-дантного захисту кштин та гомеостаз iонiв кальцiю.
ШЗ належить важлива функцiя в регуляцп спо-лучених iз фотоперiодизмом хронорш^в розмно-ження, i цi ефекти вщбуваються за участi МТ. Роль МТ як регулятора бюлопчних рт^в унiверсальна для всiх живих ютот. Свiдчення цього — наявнiсть i циркадiанний ритм його продукцп у вах тварин, вiд одноклiтинних до ссавщв, i навiть у рослин.
Циркадiаннi ритми — генетично детермшована властивiсть бiологiчних систем циклiчно повторю-вати значення всiх характеристик з перюдичшстю, близькою до 24 год, що може свщчити про юну-вання навколодобового внутрiшнього годинни-ка для цшого органiзму, органiв, тканин та кштин (E. Charmander et al., 2011; D. Granados-Fuentes et al., 2011; Д.А. Толстун, 2012). Периферичш осцилятори вимагають постiйного коректування з боку центрального циркадiанного годинника (С. Saini et al., 2011), функцш якого виконують супрахiазматичнi ядра (СХЯ) переднього гiпоталамуса (A. Sengupta et al., 2011). Супрахiазматична дiлянка гiпоталамуса мiстить кiлька ядер, кожне з яких утворене декшь-кома тисячами нейрошв, що секретують нейропеп-тиди i координують певну добову ритмiчнiсть пери-феричних оргашв. Парнi СХЯ сполучно генерують ритмiчнi нейрогуморальнi сигнали, якi надходять до величезно! кiлькостi периферично циркадiанних го-динникiв, розташованих у всiх тканинах i кштинах. Це ключовий момент у забезпеченш оптимально! циркадiанно! ри^чносп багатьох функцiй iз боку нервово! ланки регуляцп. Вiд функцiонально! ак-тивностi СХЯ та пiдпорядкованих вторинних осци-ляторних структур головного мозку, ступеня узго-дженостi хроноритмiв залежить i кiнцевий результат взаемодп процеав у часi (Э.Б. Арушанян, Э.В. Бе-йер, 2000).
Отже, разом з гшоталамусом та гiпофiзом роль центрального елемента системи бюлопчного хронометра репродуктивно! функцп вiдiграе шишкопо-дiбна залоза. Вщомо, що в СХЯ е рецептори до МТ, а чутливють СХЯ до цього гормону коливаеться з добовим перюдизмом (M.U. Gillett et al., 1995). Ви-дшення МТ з ШЗ вiдбуваеться за принципом негативного зворотного зв'язку (С.С. Перцов и соавт., 2004). Найвищого рiвня МТ досягае у клгганних ядрах, а далi поступово знижуеться вщ ядра до ци-топлазми: ядро ^ мiкросоми ^ мiтохондрi! ^ цито-
плазма (К. Mennenga et al., 1991; A. Menendez-Pelaez et al., 1993).
МТ здатний модулювати функцй сiм'яникiв. Так, зниження концентрацп МТ, викликане штучним освiтленням, подовжуе репродуктивну активнiсть ссавцiв, яким властива сезонна залежшсть розмно-ження. При цьому фоторецепторш клiтини реагу-ють на змiну фотоперiоду довкiлля поступовою мо-дуляцiею нервово! iмпульсашi до нейрошв другого порядку (СХЯ, органи циркумвентрикулярно! сис-теми), якi шнервують рiзнi центри головного мозку, а також забезпечують модуляцiю синтезу шдоламь нiв. Хоча сьогоднi немае вагомих доказiв того, що МТ бере участь у зумовленому фотоперюдом цирка-нуальному ритмi, контроль сезонного розмноження у деяких ввддв iнших, крiм ссавцiв, класiв хребетних залишаеться за ШЗ (L. Mayer et al., 1997).
Виняткового значення надають свгглу як синх-ронiзатору циркадiанних ритмiв iндолiв. При цьому вплив на бюлопчш об'екти залежить вiд довжини хвилi освiтлення, його тривалостi та штенсивносп (В.Д. Юнаш и соавт. , 2012).
Шсля курсового уведення МТ тваринам iз яви-щами гiпопiнеалiзму нормалiзувався гормональний дисбаланс, викликаний тривалим (15 мiс.) цшодо-бовим освгтленням. При цьому вiдновлювався гаме-тогенез аж до виходу зрших сперматозощв у просвiт сiм'яних канальщв, що е свiдченням нормалiзуван-ня репродуктивно! функцй у ссавцiв (Л.А. Бонда-ренко и соавт., 2012).
Взаемозв'язок мiж ШЗ i ам'яниками шдтвер-джений електронно-мiкроскопiчним дослiдженням (L. Kus et al., 2010). Так, шсля видалення ам'янишв у тканиш ШЗ збiльшувалося число лiпiдних кра-пель, цитоплазматичних щiльних тiлець i лiзосом. Зростали в об'емi миохондри, комплекс Гольджi та гранулярний ендоплазматичний ретикулум. Уведення за таких умов тестостерон-прошонату дещо нормалiзувало морфолопчну картину ультраструк-турних змiн. При видаленш ШЗ у клiтинах Лейдига утворювалися цитоплазматичнi секреторнi гранули, осмюфшьш тiльця, наставало розширення гладкого ендоплазматичного ретикулуму, комплекса Гольджi та мгтохондрш, зростала маса сiм'яникiв. Отже, як пiнеалектомiя, так i сiм'яникектомiя спричиняли гшерфункцш клiтин Лейдига i шнеалоципв вщпо-вiдно.
Перебування ссавцiв (а можливо, i всiх видiв живих органiзмiв) за умов постiйного освгтлення чи темряви спричиняе цiлу низку дезадаптацшних ефектiв (В.Д. Юнаш и соавт., 2012). Це зумовлено порушенням усталено! вшово! реакцп на рiзнi вщ-хилення звичного фотоперiоду, змшою чутливостi свiтлового режиму до алiментарного чинника, тривалим зрушення циклу «сон — бадьорють» та ш.
За умов виключення циклiчного драйва вщ шт-кiвки (перехiд на постшну темряву чи постiйне ш-лодобове освiтлення) циркадiанний осцилятор СХЯ набувае винятково! чутливостi до метаболiчних
чиннишв (И.И. Заморский, В.П. Шшак, 2003). Це супроводжуеться фазовими зрушеннями довшьно! локомоторно! активностi за змш калорiйностi, складу mí, li доступностi, режиму годування (E. Challet, 2010; E. Challet, J. Mendoza, 2010).
РитмГчш коливання функцш сiм'яникiв з вiком порушуються: знижуеться амплггуда ритмiв, змщу-еться !х акрофаза i спектральний склад (Г.Д. Губин, Д. Вайнерт, 1991; R.J. Reiter, 1995; Y. Touitou, 2001). Основними проявами змш циркадiанниx та цирка-нуальних ритмiв функцiй ам'янишв е зникнення ритмiв, !х монотоншсть, iнверсiя варiацil величини мезора, десинхрошзашя (1.Ф. Лабунець i спiвавт., 2003). При старшш зменшуеться амплiтуда шчного рiвня МТ у ШЗ, а в СХЯ змшюеться чутливiсть до регуляторно! взаемодп центральних структур i пери-феричних сигналiв (R.J. Reiter, 1995). Уведення пептидного чинника ШЗ ешталамшу значною мiрою сповшьнювало формування вiковиx змiн циркадiан-ного ритму концентрацп тестостерону, зменшувало прояви шверсп ритму.
Одним iз перспективних напрямшв розвитку мо-лекулярно! ендокринологп, зокрема репродуктивно! функцй, е пептидна стратепя, що широко застосо-вуеться у вивченш молекулярних меxанiзмiв переда-чi гормональних сигналiв у клгтину, для створення високоселективних i високоефективних регуляторiв бiоxiмiчниx та фiзiологiчниx процеав в органiзмi та гормональних сигнальних систем.
Шишкоподiбна залоза е джерелом синтезу речо-вин не тшьки шдольно! (мелатонiн), а i пептидно! (ешталамш) природи (R.J. Reiter, 1995). Мiж шдо-лами та пептидами юнуе ультракороткий зв'язок, а ешталамш при уведенш тваринам (щури) сприяе зростанню концентрацп МТ у кровi та тканинi шиш-коподiбно! залози (Л.А. Бондаренко, В.Н. Аниси-мов, 1992; И.Ф. Лабунец и соавт., 2003). Отже, крiм МТ як основного медiатора ендокринно! функцй ШЗ частина його ефекпв може бути опосередкована секрешею епiфiзарниx пептидiв. Деяы з них (ет-талон) синтезовано професором В.Х. Хавшсоном у Санкт-Петербурзькому шституп бiорегуляцi!' i геронтологи РАМН (В.Х. Хавинсон, В.Н. Анисимов,
2003). Пептиди ШЗ сповшьнюють вiковi змiни ней-роендокринно! регуляцп, функцй репродуктивно! системи, вщновлюють порушений антиоксидант-ний захист, подовжують середню тривалють життя тварин (V.N. Anisimov et al., 1998). Суттевий внесок у розв'язання ше! проблеми зроблено академшом НАМН Укра!ни О.В. Коркушком та сшвробггаика-ми його лабораторп. З'ясовано, що зменшення синтезу МТ шнеалоцитами з вшом переважно зумовле-не функцiональними i меншою мГрою структурними змiнами ШЗ.
Епiталамiн, крГм того, вiдновлюе добовий ритм синтезу МТ та мелатоншутворювальну функцш ШЗ (О.В. Коркушко и соавт., 2012)
ОбГрунтована (О.В. Коркушко, В.Б. Шатило,
2004) корекшя функцiонального стану ШЗ при па-
тологп, зокрема i репродуктивно! системи. Так, якщо втрата пiнеалоцитiв передбачае використання як замюно! терапп МТ, то змша функцюнально! ак-тивност органа вимагае застосування синтетичних пептвддв (епiталон), усунення чинникiв та вщмову вiд препаратiв, що гальмують утворення МТ (бета-адреноблокатори, нестеро'!дш протизапальш препа-рати, бензодiазепiни, снодiйнi, кофе!н, зловживан-ня алкоголем, тютюнопалiння та ш.).
Останнiми роками поглиблено вивчаються моле-кулярнi хронометричнi механiзми репродуктивних оргашв, участь МТ в регуляцп клiтинних функцiй (A. Kohsaka, J. Bass, 2007). Так, розвиток i функ-цiонування репродуктивно! системи вщбуваеться за участi генетичних чинникiв, зокрема функщя сiм'яникiв контролюеться 1232 генами, а передмь хурово! залози — 1283 генами (В.Н. Сойфер, 1998). ОбГрунтовано участь мш-РНК у циркадiанному хроноперiодизмi (R. Mistlberger, 2009).
Таким чином, наведеш факти дають шдстави стверджувати про iснування зв'язкiв мiж шишкопо-дiбною залозою та чоловiчою репродуктивною системою. Проте з'ясування механiзмiв !х взаемодп вимагае подальших зусиль.
Список лператури
1. Анисимов В.Н. Роль пептидов эпифиза в регуляции го-меостаза: 20-летний опыт исследования / В.Н. Анисимов, В.Х. Хавинсон, В.Г. Морозов // Успехи совр. биол. — 1993. — Т. 113, вып. 6. — С. 752-762.
2. Анисимов В.Н. Старение женской репродуктивной системы и мелатонин / В.Н. Анисимов, И.В. Виноградова. — СПб.: Система, 2008. — 44с.
3. Анисимов В.Н. Физиологические функции эпифиза / В.Н. Анисимов // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. — 1997. — Т. 83, № 8. — С. 1-13.
4. Арушанян Э.Б. Супрахиазматические ядра гипоталамуса и организация суточного периодизма / Э.Б. Арушанян, Э.В. Бейер // Хронобиология и хрономедицина. — М.: Триада, 2000. — С. 50-64.
5. Бабичев В.Н. Нейроэндокринология пола / В.Н. Бабичев. — М.: Наука, 1981. — 223 с.
6. Биохимические показатели кожи и содержание мела-тонина в крови у крыс при острой стрессорной нагрузке и введении экзогенного мелатонина / С.С. Перцов, Ю.В. Абрамов, Т.В. Володина, Л.Б. Ребров // Бюл. эксперим. биол. и мед. — 2004. — Т. 137, № 4. — С. 369-373.
7. Влияние постоянного освещения на возрастную патологию у самцов крыс в зависимости от сроков начала действия/ В.Д. Юнаш, Т.А. Лотош, Ю.П. Баранова [и др.] // Пробл. старения и долголетия. — 2012. — Т. 21. Прил. — С. 51-52.
8. Богомолец А.А. Кризис эндокринологии / А.А. Богомолец. — М.: Изд-во Мосздравотдела, 1927. — 214 с.
9. Бондаренко Л.А. Возрастные особенности влияния эпи-таламина на метаболизм серотонина в шишковидной железе у крыс / Л.А. Бондаренко, В.Н. Анисимов // Бюл. эксперим. биол. и мед. — 1992. — № 2. — С. 194-195.
10. Вплив iмунiзацü' та епiфiза на функцюнальну актив-тсть лактотрофних клтин гтофша, нейроцитiв аркуат-
ного та преоптичного ядер гтоталамуса / А.С. Пустовалов, М.Е. Дзержинський, О. С. Мацюх [та т.] // Доnовiдi Нац. акад. наук Украти. — 2003. — № 9. — С. 166-170.
11. Геропротекторное действие пептидного препарата эпифиза у пожилых больных с хронической ишемической болезнью сердца (результаты лонгитудинального наблюдения) / О.В. Коркушко, В.Х. Хавинсон, В.Б. Шатило [и др.] // Пробл. старения и долголетия. — 2012. — Т. 21, № 3. — С. 347-356.
12. Грищенко В.И. Роль эпифиза в физиологии и патологии женской половой системы / В.И. Грищенко. — Харьков: Вища школа, 1979. — 248 с.
13. Губин Г.Д. Биоритмы и возраст / Г.Д. Губин, Д. Вайнерт // Успехи физиол. наук. — 1991. — Т. 22, № 1. — С. 77-96.
14. Дедов И.И. Биоритмы гормонов/И.И. Дедов, В.И. Дедов. — М.: Медицина, 1991. — 256 с.
15. Дзержинський М.Е. Нейроендокринна регулящя сезонного циклурозмноження птахiв/М.Е. Дзержинський. — Кшв: Сыьгоспосвта, 1996. — 282 с.
16. Евтушенко С.К. Мелатонин и его роль в экспериментальной и клинической нейроиммунологии / С.К. Евтушенко // Журн. неврол. психиатрии. — 1994. — Т. 94, № 3. — С. 93-99.
17. Заморский И.И. Функциональная организация фотопериодической системы головного мозга / И.И. Заморский,
B.П. Пишак // Успехи физиол. наук. — 2003. — Т. 34, № 4. —
C. 37-53.
18. Комаров Ф.И. Суточные ритмы в клинике внутренних болезней / Ф.И. Комаров, С.И. Рапопорт, Н.К. Малиновская // Клин. мед. — 2005. — № 8. — С. 8-13.
19. Коркушко О.В. Шишковидная железа: физиологическая роль в организме, функциональная недостаточность в пожилом возрасте, возможные пути коррекции / О.В. Коркушко, В.Б. Шатило // Медичний всесвт. — 2003. — III, № 2. — С. 84-93.
20. Лабунец 1.Ф. Епiфiз i вiковi порушення ритмiчних коливань функцш надниркових i статевих залоз у тварин / 1.Ф. Лабунец, Л.В. Магдич, В.О. Жеребицький//Ендокрино-логiя. — 2003. — Т. 8, № 1. — С. 85-92.
21. Логинов С.В. Ультраструктура пинеалоцитов у крыс при воздействии света и радиации / С.В. Логинов, А.В. Герасимов, В.И. Костюченко // Морфология. — 2004. — Т. 125, вып. 1. — С. 71-75.
22. Мелатонин модифицирует ритм синтеза белка / В.Я. Бродский, Н.Д. Дубовая, Т.К. Звездина [и др.]//Бюл. эксперим. биол. и мед. — 2010. — Т. 149, № 1. — С. 45-48.
23. Некоторые гормональные механизмы гепатопро-текторного действия мелатонина при гипопинеализме / Л.А. Бондаренко, Т. И. Губина-Вакулик, Л.Ю. Сергиенко [и др.] // Пробл. старения и долголетия. — 2012. — Т. 21. Прил. — С. 12-13.
24. Пшак В.П. Участь мелатонту в генетичтй i гормо-нальнт регуляци функцш жшочог репродуктивноI системи / В.П. Пшак // Мiжнародний ендокринол. журн. — 2012. — № 4(44). — С. 51-54.
25. Рапопорт С.И. Эпифиз — орган-мишень биотроп-ного действия естественных магнитных волн / С.И. Рапопорт, Н.К. Малиновская //Бук. мед. вкник. — 2006. — Т. 10, № 4. — С. 13-15.
26. Толстун Д.А. Циркадные ритмы метаболического гомеостата у мышей разного возраста / Д.А. Толстун // Пробл. старения и долголетия. — 2012. — Т. 21, № 1. —
C. 42-49.
27. Хавинсон В.Х. Пептидные биорегуляторы и старение/
B.Х. Хавинсон, В.Н. Анисимов. — СПб. : Наука, 2003. — 223 с.
28. Чазов Е.И. Эпифиз: место и роль в системе нейроэндо-кринной регуляции/Е.И. Чазов, В.А. Исаченков. — М.: Медицина, 1974. — 238 с.
29. Anisimov V.N. Pineal peptide preparation epithalamin increases the lifespan of fruit flies, mice and rats / V.N. Anisimov, S.V. Mylnikov, V.Kh. Khavinson // Mech. Ageing Dev. — 1998. — Vol. 103, № 2. — P. 123-132.
30. Brodsky V.Y. Ultradian Rhythms from Molecules to Mind: a New Vision of Life / Eds D. Lloyd, A. Rossi / V.Y. Brodsky,
D. Lloyd. — London, 2005. — P. 85-105.
31. Bruckel J. Hormonal «rejuvenation». Warning your patients from false claims!/ J. Bruckel// MMW Fortschr. Med. — 2002. — Vol. 144, № 4. — P. 24-27.
32. Cagnacci A. Melatonin: a major regulation of the circadian rhythm of cole body temperature in humans / A. Cagnacci, J.A. Elliott, S.S. Yen // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 1992. — Vol. 75. — P. 447-452.
33. Challet E. Interaction between light, mealtime and calorine restriction to control daily timing in mammals / E. Challet // J. Comp. physiol. — 2010. — Vol. 180. — P. 631-644.
34. Challet E. Metabolism and reward reward feeding synchronises the rhythmic brain / E. Challet, J. Mendoza // Cell. Tissue Res. — 2010. — Vol. 341. — P. 1-11.
35. Comparative histology of pineal calcification / B. Vight, A. Szel, K. Debreceni [et al.] // Histol. Histopathol. — 1998. — Vol. 13, № 3. — P. 857-870.
36. Davidson J.M. Evidence for an hypothalamic focus of inhibition ofgonadotropin by androgen in the male/ J.M. Davidson,
C.H. Sawyer//Proc. Soc. exp. Boil. Med. — 1961. — Vol. 107. — P. 4-7.
37. Edery I. Role of posttranscription regulation in circadian clocks: lessons from Drosophila / I. Edery // Chronobiol. Internat. — 1999. — Vol. 16, № 4. — P. 377-414.
38. GABA release from suprachiasmatic nucleus terminals in necessary for the light-induced inhibition of nocturnal melatonin release in the rats/A. Kalsbeek, R. Cutrera, J. van Heerikhuize [et al.]//Neuroscience. — 1999. — Vol. 91. — P. 453-461.
39. Golombek D.A. Physiology of circadian entrainment /
D.A. Golombek, R..E. Rosenstein // Physiol. Rev. — 2010. — Vol. 90, № 3. — P. 1063-1102.
40. Granados-Fuentes D. Daily rhythms in olfactory discrimination depend on clock genes but not the suprachiasmatic nucleus/D. Granados-Fuentes, G. Ben-Josef, G. Perry// J. Biol. Rhythms. — 2011. — Vol. 6. — P. 552-560.
41. Greenbery L.H. Beta-adrenergic receptors in aged rat brain: reduced number and capacity of pineal to develop supersensitivity / L.H. Greenbera, B. Weiss // Science. — 1978. — Vol. 201. — P. 61-63.
42. Immunocytochemical localization of melatonin in the pineal gland and retina of the rat/K. Mennenga, M. Ueck, R.J. Reiter [et al.]// J. Pineal. Res. — 1991. — Vol. 10. — P. 159-164.
43. Intrinsic neuronal rhythms in the suprachiasmatic nuclei and their adjustment / M. U. Gillette, M. Medanic, A.J. Macarthur
[et al.] // Circadian clocks and their adjustment. Series: Ciba Foundation Symposia 183. — 1995. — P. 134-144.
44. Kadoma Y. Radical-scavenging activity of melatonin, either alone or in combination with vitamin E, ascorbate or 2-mercaptoethanol as co-antioxidants, woing the induction period method/ Y. Komoda, S. Fujisawa // In vivo. — 2011. — Vol. 25, № 1. — P. 49-53.
45. Karasek M. Melatonin, human aging, and age-related disease/M. Karasek//Exp. Gerontol. — 2004. — Vol. 39, № 1112. — P. 1723-1729.
46. Kohsaka A. A sense of time: how molecular clock organize metabolism /A. Kohsaka, J. Bass// Trends Endocrinol. Metab. — 2007. — Vol. 18. — P. 4-11.
47. Kunz D. A new concept for melatonin deficit: on pineal calcification and melatonin excretion / D. Kunz, // Neuropsychopharmacology. — 1999. — Vol. 21, № 6. — P. 765772.
48. Lee P.P. Melatonin and its receptors in the gastrointestinal tract / P.P. Lee, S.F. Pang // Biol. Signals. — 1993. — № 2. — P. 181-193.
49. Localization of melatonin receptor 1 in mouse retina and its role in the circadian regulation of the electroretinogram and dopamine levels / A. Sengupta, K. Baba, F. Mazzoni [et al.] // PLoS One. — 2011. — № 6. — P. 244-283.
50. Martini L. Neural control of anterior pituitary function / L. Martini, F. Fraschini, M. Motta // Recent Progr. Hormone Res. — 1968. — Vol. 24. — P. 439-496.
51. Mayer L. Melatonin in non-mammalian vertebrates / L. Mayer, C. Bornestaf, B. Borg // Comp. Biochem. Physiol. — 1997. — Vol. 118. — P. 515-531.
52. Michizuki M. Effects of continuous light exposure on the rat retina and pineal gland / M. Michizuki, J. Kuwabara, I. Gery // Graefes Arch. Clin. Exp. Ophthalmol. — 1988. — Vol. 226, № 4. — P. 346-352.
53. Mistiberger R. Food-anticipatory circadian rhythms: concepts and methods / R. Mistiberger // Eur. J. Neurosci. — 2009. — Vol. 30. — P. 1718-1729.
54. Mittler J. Effects of hypothalamic extract and androgen on pituitary FSH release in vitro / J. Mittler, J. Meites // Endocrinology. — 1966. — Vol. 78. — P. 500-504.
55. Moller M. Fine structure of the pinealpetal innervations of the mammalian pineal gland / M. Moller. // Microsc. Res. Techn. — 1997. — Vol. 21, № 13. — P. 188-204.
56. Nuclear localization of melatonin in different mammalian tissue: immunocytochemical and radioimmunoassay evidence / A. Menendez-Pelaez, B. Poeggeler, R.J. Reiter [et al.] // J. Cell Biochem. — 1993. — Vol. 53. — P. 372-382.
57. Peripheral CLOCK regulates target-tissue glucocorticoid receptor transcription activity in a circadian fashion in man / E. Charmandari, G.P. Chrousos, G.I. Lambron [et al.] // PLoS One. — 2011. — № 9. — P. 256-262.
58. Reiter R.J. A review of the evidence supporting melatonin role as an antioxidant/ R.J. Reiter // J. Pineal. Res. — 1995. — Vol. 18. — P. 2-11.
59. Reiter R.J. The pineal and its hormone in the regulation of reproduction in mammals/ R.J. Reiter//Endocr. Res. — 1980. — Vol. 1. — P. 109-131.
60. Reiter R.J. The pineal gland and melatonin in relation to aging: a summary of the theories and of the data /
R.J. Reiter // Exp. Gerontol. — 1995. — Vol. 30, № 4. — P. 199-212.
61. Soffer L.J. The presence of a «gonadotropin inhibiting substance» in oineal gland extracts / L.J. Soffer, M. Fogel, A.Z. Rudavsky //Acta endrocrinol. — 1965. — Vol. 48. — P. 561564.
62. The mammalian circadian timing system: Synchronization of peripheral clocks / C. Saini, D.M. Suter, A. Liani [et al.] // Cold Spring Harb. Sym. Quant. Biol. — 2011. — P. 433-442.
63. Touitou Y. Human aging and melatonin. Clinical relevance / Y Touitou//Exp. Gerontol. - 2001. - Vol. 36, № 7. - P. 1083-1100.
64. Ultrastructural interrelationship between the pineal gland and the testis in the male rats / L. Kuz, M. Sarsilmaz, M. Ogetutk, B.Yilmaz//Arch. Andrology. - 2000. - Vol. 45. - P. 119-124.
65. Waldhauser F. Age-related changes in melatonin levels in human and its potential consequences for sleep disorders / F. Waldhauser, J. Kovacs, R. Reiter// Exp. Gerontol. — 1998. — Vol. 33, № 7-8. - P. 759-772..
OmpuMaHO 10.10.12 D
Пишак В.П.
Буковинский государственный медицинский университет, г. Черновцы
РОЛЬ ШИШКОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В ФУНКЦИОНИРОВАНИИ МУЖСКОЙ РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ
Резюме. В статье отображена роль шишковидной железы в функционировании репродуктивной системы, уделено внимание значению гормонов шишковидной железы — мелатонину и эпиталамину.
Ключевые слова: шишковидная железа, мелатонин, эпита-ламин, репродуктивная система.
Pishak V.P.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
THE ROLE OF PINEAL GLAND IN FUNCTIONING OF MALE REPRODUCTIVE SYSTEM
Summary. The article deals with the role of the pineal gland in functioning of the reproductive system, the attention was paid to the value of the pineal gland hormones — melatonin and epithalamin.
Key words: pineal gland, melatonin, epithalamin, reproductive system.
