CC BY
19
3. Lisovyi VM, Kapustnyk VA, Viun VV. Pro stan ta perspektyvy pidhotovky likariv-interniv u Kharkivskomu natsionalnomu medychnomu universyteti. Suchasnyi stan ta perspektyvy pidhotovky likariv-interniv u Kharkivskomu natsionalnomu medychnomu universyteti. Kharkiv: KhNMU. 2014; 3-8. [in Ukrainian]
4. Liubinets OV, Gutor TH, Khodor OYe. Efektyvnist vprovadzhennia informatsiinykh system v zaklady okhorony zdorovia na dumku likariv-orhanizatoriv. Skhidnoievropeiskyi zhurnal hromadskoho zdorovia. 2016; 1:93-94. [in Ukrainian]
5. Pshuk NH, Kaminska AO. Problema profesiynoyi dezadaptatsiyi likariv khirurhichnoho ta terapevtychnoho profilyu. Arkhiv psykhiatriyi. 2013; 19,2(73):151-155. [in Ukrainian]
6. Sazonov BA. Individualno-oriyentirovannaya organizatsiya uchebnogo protsessa kak usloviye modernizatsii vysshego obrazovaniya. Vyssheye obrazovaniye v Rossii. 2011; 4:10-24. [in Russian]
7. Sukhina LA. Osobennosti formirovaniya professionalnogo i sotsialnogo statusa vracha-oftalmologa. Arkhiv oftalmolohii Ukrainy. 2014; 2;1:123-126. [in Russian]
IY(|h-|>:iiii
МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНИЙ ПОРТРЕТ Л1КАР1В-ШТЕРШВ Сiчкорiз о. е.
Метою роботи було формування рекомендацш щодо покращення системи тслядипломно! медично! освт в умовах загально! реформи системи охорони здоров'я. Як основний шструмент збору сощально-психолопчно! шформацп використано метод опитування у виглядi стандартизованого (формалiзованого) штерв'ю. Опитано 375 лiкарiв-штершв, яю заюнчили навчання, з них 33,60% -чоловшв, 66,40% - жшок вiком 20-34 роки. Результати показують, що у лiкарiв-iнтернiв iснують таю полярш почуття та емоци, як: спокш, впевненiсть, неконфлiктнiсть, тривожнiсть, неспокш, страх та вiдчай. За думкою опитаних, заклади охорони здоров'я незначною мiрою вiдповiдають вимогам. Вiдтак, юнуе необхiднiсть у розробцi стратегiй реформування системи охорони здоров'я, ютотному вдосконаленш матерiально-технiчнi бази, а також у переглядi системи оргашзаци роботи л^вальних закладiв.
Ключовi слова: iнтерв'ю, лжарынтерни, пiслядипломна медична освiта, реформування медично! галуз^
Стаття надiйшла 23.05.18 р.
МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЙ ПОРТРЕТ ВРАЧЕЙ-ИНТЕРНОВ Сичкориз О.Е.
Целью работы было формирование рекомендаций по улучшению системы последипломного медицинского образования в условиях общей реформы системы здравоохранения. Как основной инструмент сбора социально-психологической информации использован метод опроса в виде стандартизированного (формализованного) интервью. Опрошено 375 врачей-интернов, которые закончили обучение, из них 33,60% - мужчин, 66,40% - женщин в возрасте 20-34 года. Результаты опроса показывают, что у врачей-интернов существуют такие полярные чувства и эмоции как: спокойствие, уверенность, неконфликтность, тревожность, беспокойство, страх и отчаяние. По мнению опрошенных учреждения здравоохранения в незначительной степени соответствуют требованиям. Следовательно, существует необходимость при разработке стратегии реформирования системы здравоохранения существенно улучшить материально-технические базы, а также пересмотреть систему организации работы лечебных учреждений.
Ключевые слова: интервью, врачи-интерны, последипломное медицинское образование, реформирование медицинской отрасли.
Рецензент Скрипник 1.М.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-159-163 УДК 616.155.392-085
1.М. (кримник. I .С. Маслога Укри'мю.ки мешчнн стмшо.тичнп акиемш. Полтава
РОЛЬ S-АДЕМЕТЮШНУ У СУПРОВ1ДН1И ТЕРАПН ГОСТРИХ М16ЛОБЛАСТНИХ
ЛЕЙКЕМ1Й
e-mail: maslovaas1708@gmail.com
У стата представлен результати власних дослщжень щодо оцiнки частоти i характеру розвитку порушень функцiонального стану печшки у хворих на гострi мieлобластнi лейкемii, а також обгрунтовано доцiльнiсть призначення S-адеметiонiну на фон хiмiотерапii у складi терапii супроводу. Розвиток гепатотоксичних реакцш було зафксовано на 7-й день хiмiотерапii у 32,1% (9/28) хворих I групи, що отримували виключно хiмiотерапiю, i у 4,2% (1/24) хворих II групи, яким додатково призначали S-адеметюнш. Гепатотоксичш реакцii на фонi хiмiотерапii гострих мieлобластних лейкемiй у 22,2% (2/9) пащенив вiдповiдали цитолiтичному типу, у 44,4% (4/9) - холестатичному, у 33,3% (3/9) -змшаному типу. На 28-й день спостереження зафксовано зворотшсть гепатотоксичних реакцш. Доведено, що включення до складу терапй супроводу S-адеметюншу на фонi хiмiотерапii гострих мiелобластних лейкемiй асоцiюеться iз зниженням ризику формування гепатотоксичних реакцш (RR=0,13; 95% С1=0,018-0,95; р<0,05).
IGii040Bi слова: rocTpi 1шелобластш лейкемп, х1мютерашя, гепатотоксичш реакцп, S-адеметюнш.
Стаття е фрагментом НДР «Розробка Memodie профтактики та л^вання медикаментозно-шдукованих уражень внутрштх оргатв», № державноi реестрацн 0115U001087.
Гостр1 ]шелобластш лейкемп (ГМЛ) належать до одних ¡з найбшьш злояюсних захворювань людини [3, 6]. У крашах Свропи щор1чно фшсують вщ 5 до 8 нових випадюв ГМЛ на 100 000 населення ¡з ч1ткою тенденщею до зростання захворюваносп серед населення вшом старших за 70 роюв, де кшьюсть нових випадюв ГМЛ перевищуе показник 15-25 на 100000 на рш Смертшсть вщ ГМЛ у середньому складае вщ 4 до 6 випадюв на 100 000 населення на р1к [6].
© I.M. Скрипник, Г.С. Маслова, 2019
Дiагноз ГМЛ потребуе вивчення показниюв периферично1' KpoBi i юсткового мозку i3 обов'язковим проведениям специфiчних дoслiджень (морфолопчного, цитoхiмiчнoгo, iмунoфенoтипування, цитогенетичного, молекулярно-генетичного), що надае мoжливiсть 4iTKO визначити Bapiarn" ГМЛ, фактори негативного прогнозу i, вщповщно, призначити лiкування [3, 6]. У свош клiнiчнiй пpaктицi лiкapi в Укpaïнi користуються мopфoлoгiчнoю класифшащею French-American-British (FAB), що передбачае видшення субтипiв ГМЛ вiд МО до М7 [3]. На даний момент рекомендованою е клaсифiкaцiя World Health Organisation (WHO), яка враховуе не тшьки морфолопчш oсoбливoстi пухлини але й наявнють генетичних або хромосомних aнoмaлiй [6].
Зпдно iз сучасними свiтoвими стандартами лшування пaцiентiв iз ГМЛ схеми iндукцiï pемiсiï пoвиннi включати aнтpaциклiн i цитарабш, що входять до зaгaльнoвiдoмoï i пеpевipенoï часом, схеми хiмioтеpaпiï (ХТ) «7+3» [3, 6]. За даними окремих клшчних дoслiджень на фош призначення даних цитостатичних препара^в бiльше нiж у 40% пащенпв спoстеpiгaеться розвиток гепатотоксичних pеaкцiй у виглядi пiдвищення aктивнoстi тpaнсaмiнaз у сироватщ кpoвi, що характеризуеться безсимптомним переб^ом i звopoтнiстю [1, 4, 5, 8]. Складним аспектом проведення ХТ як гемaтoлoгiчних, так i солщних пухлин залишаеться саме формування цитостатик-iндукoвaних уражень печiнки, що можуть стати одним iз важливих лiмiтуючих фaктopiв проведення програмного лшування у повному oбсязi [3, 4, 8]. Так, за даними ретроспективного дослщження, в якому проводився аналiз даних 284 пацieнтiв, що проходили ХТ з приводу уролопчних пухлин за перюд з сiчня 2013 року по грудень 2014 року, у 90 (31,7%) хворих виявлено шдвищення активностi трансамiназ сироватки кровь До того ж медикаментозно^ндуковаш ураження печiнки пiдтвердженi у 18,9% (17/90), iз них цитостатик-iндукованi - у 82,4% (14/17) ошб. З одного боку медикаментозно-шдуковаш ураження печiнки дiагностовано у 6,1% (17/284) хворих на ХТ, з шшого - 82,4% (14/17) вшх гепатотоксичних реакцiï у дано1 категорiï пацieнтiв пов'язано саме з цитостатиками. Крiм цього, у 59% (10/17) пащотпв зростання активност трансамiназ призвело до необхiдностi змшити запланованi дози i режим введення ХТ [4]. Адекватна ХТ iз вщповщшстю до основного принципу «доза-ефектившсть» е основною умовою для досягнення високого вiдсотку клiнiко-гематологiчних ремiсiй, подовження тривалостi безрецидивноï виживаностi хворих на ГМЛ [3, 6]. Отже, необхщно проводити подальшi клiнiчнi дослiдження з метою розробки i впровадження у ктшчну практику препаратiв гепатопротекторноï дп, що можуть знизити ризик формування уражень печшки у даноï категори хворих, у тому числi i iндукованих цитостатиками.
Метою роботи було дослщити ефективнiсть S-адеметiонiну у профiлактицi розвитку гепатотоксичних реакцш у хворих на ГМЛ у динамщ iндукцiï ремюи.
Матерiал i методи дослiдження. У дослщження було включено 52 пащенти iз вперше встановленим дiагнозом ГМЛ, що проходили лшування на базi КП «Полтавська обласна клiнiчна лшарня iм. М.В. Склiфосовського Полтавсько1' обласно1' ради» протягом з 2010 по 2018 роки, iз них 23 (44,3%) склали жiнки, 29 (55,7) - чоловши. Вiковий дiапазон хворих був 18-62 роки. Дiагноз ГМЛ було встановлено вщповщно до наказу МОЗ Украши вщ 30.07.2010 № 647. У дослщження були включеш пацiенти iз варiантами М0, М1, М2, М4, М5 за FAB-класифшащею. Всiм хворим у машфест ГМЛ було призначено ХТ вдукщю ремiсiï згiдно iз режимами «7+3» або «5+2» для варiантiв М0-2 та «7+3+етопозид» або «5+2+етопозид» для варiантiв М4-5 вiдповiдно до наказу МОЗ Украши 30.07.2010 № 647. До дослщження включали хворих без вщхилень функщональних печiнкових тестiв, без хрошчних дифузних захворювань печiнки в анамнез^ iз негативними тестами вiрусних гепатитiв В i С, без анамнезу зловживання алкоголем. Загальний стан за ECOG I-II, за iндексом Карновського 60-80%. В залежностi вщ включення до складу терапiï супроводу S-адеметюншу пацiенти були розподiленi на групи: I (n=28) - хворi на ГМЛ, що отримували ХТ; II (n=24) - хворi на ГМЛ, що отримували ХТ i S-адеметюнш у дозi 1000 мг внутршньовенно протягом 10 днiв, починаючi з 1-го дня ХТ, з подальшим пероральним прийомом S-адеметiонiну у дозi 500 мг 2 рази на добу протягом 18 дшв.
Порушення функцiонального стану печiнки у хворих на ГМЛ ощнювали за показниками бiохiмiчного аналiзу кровi до початку ХТ, на 7-й, та 28-й день лшування. Визначали актившсть аланшово1' амiнотрансферази (АЛТ), аспарагiновоï амшотрансферази (АСТ), лужно1' фосфатази (ЛФ), гаммаглутамштранспептидази (ГГТП), загального бiлiрубiну (ЗБ). Стутнь тяжкостi гепатотоксичних реакцiй оцiнювали за допомогою критерiïв Common Terminology Criteria for Adverse Events (CTCAE), Version 4.02. Тип гепатотоксично1' реакцп гепатоцелюлярний, холестатичний та змiшаний визначали за сшввщношенням АЛТ i ЛФ з урахуванням рекомендацiй US FDA Drug Hepatotoxicity Steering Committee: гепатоцелюлярний тип - АЛТ >3 верхнiх меж
норми (ВМН) та АЛТ(ВМН) / ЛФ(ВМН) >5; холестатичний тип - ЛФ >2 та АЛТ(ВМН) / ЛФ(ВМН) <2; змшаний тип - АЛТ>3 i ЛФ>2 та АЛТ(ВМН) / ЛФ(ВМН) вщ 2 до 5 [1, 11]. В групу практично здорових включено 22 ошб, вшом 26,5±4,1 роки, i3 них 12 чоловшв та 10 жiнок.
Отримаш результати дослщження були обробленi методом варiацшноi статистики Стьюдента-Фiшера, аналiз достовiрностi отриманих результатiв виконували за допомогою таблиць критичних точок розподiлу Стьюдента з використанням критернв t i p. Пiдраховували середне значення для кожного варiацiйного ряду (М), середньоквадратичного вщхилення, середньо! помилки (m). З метою визначення непараметричних результатiв дослщження застосовували розрахунок за Вiлкоксоном. З метою оцшки вiдносного ризику розраховували вiдношення ризикiв (RR) та його 95% довiрчий iнтервал (С1). Розрахунок вщношення ризикiв виконували за формулою: RR=A(C+D) / C(A+B), де А, В, С, D - кшьюсть спостережень в осередках таблиц сполучення. Статистична обробка показникiв проводилась на персональному комп'ютерi Pentium 4 з використанням таблиць Excel Microsoft Office - 2000 (США). Вщмшносп розцшювались як статистично значущi при р<0,05.
Результати дослiдження та ix обговорення. Щд час первинно! оцiнки функщонального стану печiнки у хворих на ГМЛ у дебют захворювання до проведення специфiчноi ХТ не було виявлено вщхилень вiд показникiв практично здорових ошб, що було умовою включення пацiентiв у дослiдження (табл. 1). На 7-й день ХТ порушення печшкових тестiв виявлено у 32,1% (9/28) хворих I групи i у 4,2% (1/24) хворих II групи. Таким чином, частота розвитку уражень печшки на фош цитостатично! терапii у хворих на ГМЛ, отримаш у нашому дослщженш, не вiдрiзнялась вiд даних шших дослiдникiв, якi фiксують формування гепатотоксичних реакцш на фонi ХТ вщ 40 до 100% пацieнтiв залежно вiд факторiв ризику [5, 11, 12]. Призначення S-адеметiонiну у складi терапii супроводу у динамiцi i^^^ii ремiсii ГМЛ хворим II групи асощюетъся iз зниженням ризику формування у них гепатотоксичних реакцш (RR=0,13; 95% С1=0,018-0,95; р<0,05).
У хворих I групи, що отримували тiльки ХТ, порушення печшкових теспв I ступеню за CTCAE виявлено у 88,9% (8/9) пащенпв, II ступеню за CTCAE - у 11,1% (1/9) хворих. До того ж у 22,2% (2/9) пащенпв гепатотоксичш реакци вщповщали цитол^ичному типу, у 44,4% (4/9) -холестатичному, у 33,3% (3/9) - змшаному типу ураження. На 7-й день лшування в I груш достовiрних змiн активностi АЛТ, АСТ i рiвня загального бiлiрубiну у сироватцi кровi не зафшсовано. Паралельно виявлено зростання активностi ГГТП i ЛФ в 2,2 рази i 3,3 рази вiдповiдно порiвняно iз первинним обстеженнями i показниками практично здорових (р<0,05) (табл. 1).
У II груш гепатотоксичш реакци, що були дiагностованi у 1 пащента на 7-й день ХТ, характеризувались холестатичним типом i I ступенем активносн за CTCAE.
Таблиця 1
Динам1ка показнишв функц1онального стану печшки у хворих на ГМЛ у динамщ1 шдукци peMicii
Групи Е АЛТ, Од/л АСТ, Од/л ГГТП, Од/л ЗБ, м кмоль/л ЛФ, Од/л
ПЗ(п=22) 1 21,6±6,1 19,3±7,6 34,3±11,1 12,4±4,1 62,4±19,4
I (n=28) 1 23,9±9,2 21,1±6,3 33,9±12,9 12,8±5,7 68,7±19,4
2 46,4±19,5 26,3±16,9 91,4±19,4*V 26,7±10,3 224,6±61,2*V
3 36,2±15,3 26,4±10,4 65,4±21,6 15,2±4,2 94,3±31,8
II (n=24) 1 24,7±10,7 20,5±7,9 35,2±14,8 10,8±6,3 65,7±21,3
2 29,1±9,5 22,8±12,8 38,4±18,9 15,5±6,7 88,7±24,2
3 25,9±10,4 22,6±9,5 31,8±17,4 13,5±7,9 69,8±19,5
Примгтка. ПЗ - практично здоровi; Е1 - первинне обстеження перед ХТ; Е2 - обстеження на 28-й день, Е3 - обстеження на 56-й день.* - рiзниця щодо нормального значення показника статистично значуща (р<0,05); V - рiзниця щодо значення до лжування статистично значуща (р<0,05).
На 28-й день спостереження спостерпався зворотнш характер гепатотоксичних реакцш, як були зафшсоваш пiд час другого обстеження пащенпв на 7-й день лшування (табл. 1). Так, у I груш на 28-й день спостереження порушення функщональних печшкових теста зафшсовано у 17,8% (5/28) пащенпв, iз них у 20% (1/5) хворого мав мюце змшаний тип ураження i у 80% (4/5) -холестатичний. Тяжюсть гепатотоксичних реакцш не перевищувала I стутнь за СТСАЕ. Спостерiгалась тенденцiя до зменшення активностi ГГТП i ЛФ у сироватщ кровi пацiентiв в 1,4 i 2,4 рази вщповщно (р>0,05) (табл. 1). В II груш хворих на ГМЛ, яю паралельно iз ХМ отримували 8-адеменонш, на 28-й день спостереження вс показники знаходились у межах норми.
Хiмiотерапевтичнi агенти належать до класу препарапв, пiд впливом яких найбшьш часто виникають iдiосинкратичнi медикаментозно-iндукованi ураження печшки, що примушують
клшщиснв модифшувати схеми ХТ [9]. Ризик формування гепатотоксичних реакцш потребуе ретельного динам1чного спостереження у хворих онколопчного i онкогематолог1чного профшю в динамщ цитостатично1 терапи. Профшактика уражень печшки, 1ндукованих ХТ, е одним ¡з найважливших аспекнв тераш! супроводу. Найскладшшим питаниям у цьому аспект залишаеться виб1р препарату. S-адеметiоиiи е ендогенним гепатопротективним агентом, що утворюеться ¡з метюшну. S-адеметiоиiи вiдiграе ключову роль у сиш^ иолiамiиiв та глутатюну [9]. В окремих клiиiчиих дослщженнях доведена ефективиiсть S-адеметiоиiиу у профшактищ ускладнень ХТ, у тому чи^ i гепатотоксичних реакцiй [2, 7, 13]. Так, у дослщженш, яке проведено iз участю 105 пащенпв iз колоректальним раком, показано, що у пащенпв, якi отримували S-адеметiонiн на фонi ХТ активнiсть АЛТ (р=0,003), АСТ (р<0,001), ГГТП (р=0,002) i рiвень бiлiрубiну (р=0,04) був нижчим, шж у групi порiвняння. Призначення S-адеметiонiну дозволило знизити рiвень гепатотоксичностi (р=0,002), запобiгти зниженню тривалосп курсу ХТ (р=0,0001) i доз цитостатиюв (р=0,031) [14]. В шшому дослiдженнi доведена ефективнiсть комбiнованого застосування S-адеметiонiну i фосфотидилхолiну у профшактищ гострих уражень печiнки, iндукованих ХТ, у хворих на лейкемп (0/27; р<0,05) [10]. Ефективнiсть S-адеметiонiну доведена i у лiкуваннi цитостатик-iндукованих уражень печшки. Показано, що призначення S-адеметiонiну протягом двох тижнiв приводить до достовiрного зниження активностi АСТ, АЛТ, лактатдепдрогенази (р: 0,009; 0,0005; 0,012 вщповщно) у сироватцi кровi хворих онколопчного профшю [9]. Отже, за результатами даних лператури i власних дослщжень можна стверджувати про ефективнють S-адеметiонiну у складi терапп супроводу у профшактищ i лiкуваннi гепатотоксичних реакцш на фош ХТ.
I li.io мок
Проведення iндукцiï ремюп у 32,1% (9/28) хворих на ГМЛ супроводжусться формуванням гепатотоксичних реакцiй на 7-й день терапп, якi характеризуются активнiстю I ступеню за CTCAE i зворотнiстю. Гепатотоксичнi реакцiï на фош ХТ ГМЛ у 22,2% (2/9) пащенпв вщповщали цитолiтичному типу, у 44,4% (4/9) - холестатичному, у 33,3% (3/9) - змшаному типу. Включення до складу терапп супроводу S-адеметюншу на фонi ХТ ГМЛ асощюеться i3 зниженням ризику формування гепатотоксичних реакцш (RR=0,13; 95% С1=0,018-0,95; р<0,05).
i
1. Yeremina YeYu. Lekarstvennyye porazheniya pecheni. Gastroenterologiya Sankt-Peterburga. 2012; 1:16-23. [in Russian]
2. Ilchenko LYu. Vozmozhnosti primeneniya ademetionina u patsiyentov s nealkogolnoy zhirovoy boleznyu pecheni. Meditsinskiy sovet. 2016;5:150-4. [in Russian]
3. Skrypnyk IM, Maslova HS. Otsinka chastoty rozvytku i kharakteru hepatotoksychnykh reaktsiy u khvorykh na hostri miyeloyidni leykemiyi v dynamitsi induktsiyi-remisiyi. Suchasna hastroenterolohiya. 2018; 2:16-22. [in Ukrainian]
4. Azad A, Chang P, Devuni D, Bichoupan K, Kesar V, Branch AD, et al. Real World Experience of Drug Induced Liver Injury in Patients Undergoing Chemotherapy. J Clin Gastroenterol Hepatol. 2018; 2(3). Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6327955/ doi: 10.21767/2575-7733.1000047.
5. Bjornsson ES. Hepatotoxicity by Drugs: The Most Common Implicated Agents. Int J Mol Sci. 2016 Feb 6; 17(2):224.
6. Fey MF, Buske C. ESMO Guidelines Working Group. Acute myeloblastic leukaemias in adult patients: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up. Ann Oncol. 2013 Oct; 24 (Suppl 6):vi138-43. doi: 10.1093/annonc/mdt320. Epub 2013 Aug 22.
7. Lu SC, Mato JM. S-Adenosylmethionine in liver health, injury, and cancer. Physiol Rev. 2012 Oct; 92(4):1515-42. doi: 10.1152/physrev.00047.2011.
8. Pugazhendhi A, Edison TNJI, Velmurugan BK, Jacob JA, Karuppusamy I. Toxicity of Doxorubicin (Dox) to different experimental organ systems. Life Sci. 2018 May 1; 200:26-30. doi: 10.1016/j.lfs.2018.03.023. Epub 2018 Mar 10.
9. Santini D, Vincenzi B, Massacesi C, Picardi A, Gentilucci UV, Esposito V, et al. S-adenosylmethionine (AdoMet) supplementation for treatment of chemotherapy-induced liver injury. Anticancer Ress. 2003Nov-Dec; 23(6D):5173-9.
10. Tian YM, Dou LP, Yao S, Yao ZL, Zhang QF, Yu L, et al. Protective effect of ademetionine 1,4-butanedisulfonate on liver injury caused by chemotherapeutic agents. Zhongguo Shi Yan Xue Ye Xue Za Zhi. 2013 Oct;21(5):1305-8. doi: 10.7534/j.issn.1009-2137.2013.05.044.
11. Verma S, Kaplowitz N. Diagnosis, management and prevention of drug-induced liver injury. Gut. 2009; 58:1555-64. doi: 10.1136/gut.2008.163675.
12. Vincenzi B, Armento G, Spalato Ceruso M, Catania G, Leakos M, Santini D, et al. Drug-induced hepatotoxicity in cancer patients-implication for treatment. Expert Opin Drug Saf. 2016 Sep; 15(9):1219-38. doi: 10.1080/14740338.2016.1194824. Epub 2016 Jun 14.
13. Vincenzi B, Russo A, Terenzio A, Galvano A, Santini D, Vorini F, Antonelli-Incalzi R, et al. The use of SAMe in chemotherapy-induced liver injury. Crit Rev Oncol Hematol. 2018 Oct; 130:70-7. doi: 10.1016/j.critrevonc.2018.06.019. Epub 2018 Jul 31.
14. Vincenzi B, Santini D, Maria-Frezza A, Berti P, Vespasiani U, Picardi A, et al. The role of S-adenosylmethionine in preventing FOLFOX-induced liver toxicity: a retrospective analysis in patients affected by resected colorectal cancer treated with adjuvant FOLFOX regimen. Expert Opin Drug Saf. 2011 May; 10(3):345-9. doi: 10.1517/14740338.2011.562888. Epub 2011 Mar 15.
Реферат
РОЛЬ S-АДЕМЕТИОНИНА В СОПРОВОДИТЕЛЬНОЙ ТЕРАПИИ ОСТРЫХ МИЕЛОБЛАСТНЫХ ЛЕЙКЕМИЙ Скрыпник И.Н., Маслова А. С.
В статье представлены результаты собственных исследований по оценке частоты и характера развития нарушений функционального состояния печени у больных с острыми миелобластными лейкемиями, а также обоснована целесообразность назначения 8-адеметионина на фоне химиотерапии в составе терапии сопровождения. Развитие гепатотоксических реакций было зафиксировано на 7-й день химиотерапии в 32,1% (9/28) больных I группы, получавших только химиотерапию, и в 4,2% (1/24) больных II группы, которым дополнительно назначали 8-адеметионин. Гепатотоксические реакции на фоне химиотерапии острых миелобластных лейкемий у 22,2% (2/9) пациентов соответствовали цитолитическому типу, в 44,4% (4/9) -холестатическому, в 33,3% (3/9) - смешанному типу. На 28-й день наблюдения зафиксировано возвратность гепатотоксических реакций. Доказано, что включение в состав терапии сопровождения 8-адеметионина на фоне химиотерапии острых миелобластных лейкемий ассоциируется со снижением риска формирования гепатотоксических реакций (КЯ = 0,13; 95% С1 = 0,018-0,95; р<0,05).
Ключевые слова: острые миелобластные лейкемии, химиотерапия, гепатотоксические реакции, 8-адеметионин.
Стаття надшшла 7.02.2019 р.
S-ADEMETHIONINE ROLE IN SUPPORTIVE TREATMENT OF ACUTE MYELOBLASTIC LEUKEMIA Skrypnyk I.M., Maslova G.S.
The article presents the results of our own studies to assess the frequency and nature of the of of the liver functional disorders development in patients with acute myeloid leukemia, as well as the feasibility of prescribing S-ademethionine against the background of chemotherapy as part of the supportive care. Development of hepatotoxic reactions was recorded on the 7th day of chemotherapy in 32.1% (9/28) of group I patients who received only chemotherapy, and in 4.2% (1/24) of group II patients who were additionally prescribed S-ademethionine. Hepatotoxic reactions during chemotherapy for acute myeloid leukemia in 22.2% (2/9) patients corresponded to the cytolytic type, 44.4% (4/9) to the cholestatic type, and 33.3% (3/9) to the mixed type. On the 28th day of observation, the recurrence of hepatotoxic reactions was recorded. It has been proven that inclusion of S-ademethionine into the treatment of acute myeloid leukemia chemotherapy is associated with a reduced risk of hepatotoxic reactions (RR = 0.13; 95% CI = 0.018-0.95; p<0.05).
Key words: acute myeloid leukemia, chemotherapy, hepatotoxic reactions, S-ademethionine.
Рецензент Катеренчук I .П.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-163-167 УДК 616.24-006:615.849.2
О.Ю. Столярова. О.I. Соло шшшкови. Я.В. К'меиок 11;|1мо11:1.11>11мм iiiciiii) i раку. КиТв. ВсеукраТнським метр ри.по^руриТ i:i ироменевоТ и-рпим
при . мкпрш «Феофншш». КиТв
МОЖЛИВОСТ1 ПОЗИТРОННО-ЕМ1С1ЙНО1 ТОМОГРАФ11 У ПРОМЕНЕВ1Й ТЕРАП11
ХВОРИХ НА РАК ЛЕГЕН1В
e-mail: oik2000@ukr.net
\у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \У
У групi пацiентiв з раком легень вивчеш можливостi ПЕТ/КТ-18Р-ФДГ з метою оптимiзацii планування променево! терапii. Проведений порiвняльний аналiз переваг використання метаболiчного зображення для визначення розмiрiв мiшеней опромiнення з метою тдведення максимально! енергн випромiнювання до найбшьш функцюнально-активних дiлянок пухлини та зменшення побiчного впливу на здоровi тканини легенi. ПЕТ/КТ-18Р-ФДГ дозволяе оптимiзувати процес планування ПТ РЛ за рахунок уточнення розмiрiв опромшювано! мiшенi. Показник клiнiчного об'ему пухлини, визначений за допомогою ПЕТ-18Б-ФДГ бшьший, а значення внутрiшньомодальноi варiабельноi макроскотчного обсягу меншi у порiвняннi з даними КТ. ПЕТ/КТ-18Б-ФДГ дозволяе оптимiзувати процес планування ПТ РЛ за рахунок уточнення розмiрiв опромiнюваноi мшеш. Аналiз метаболiчного зображення дозволяе прогнозувати характер подальшо:' ПТ, пiдвести енерпю випромiнювання до найбiльш функцiонально-активноi дшянки пухлини, зменшити вплив на здоровi тканини легенi, а, в результат^ знизити частоту побiчних проявiв ПТ i покращити якiсть життя пащенив.
Ключов! слова. ПЕТ/КТ-18Р-ФДГ, променева терашя, рак легень, планування променевси Tepanil.
\у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \у х 4 \У
Робота е фрагментом НДР «Hoei тдходи та методи л^вання хворих на злоятсш пухлини оргатв грудноХ порожнини», № державноХреестраци 0118U003728.
Останшми роками розглядаеться роль позитронно-емiсiйноi томографп (ПЕТ) в оконтурюванш макроскотчного об'ему пухлини для вiзуалiзацii метаболiзму раку легень (РЛ) i контролю за ефектившстю лшування [1], а також для визначення оптимального формату в процес планування променевоi терапii (ПТ) [2], ХТ [3] i хiрургiчного лiкування [4] такоi категорii хворих. Використовуючи ПЕТ i3 фтор-дегiдроглюкозою (ПЕТ-18Б-ФДГ) при визначенш тактики ПТ, хибно-негативнi результати зводяться до мшмуму внаслiдок включення в зону опромiнення 6удь-яко! шдозршо! тканини [5]. Крiм iншого, найбшьш об'ективно ощнюеться залучення в патолопчний процес лiмфатичних вузлiв середостiння [6].
© О.Ю. Столярова, O.I. Солодянникова, 2019
