CC BY
52
УДК 616.716.8-002-053-2-085 П.1. Ткаченко, В. О. Доброскок
РОЛЬ РОТОВО1 Р1ДИНИ В АДАПТИВНИХ РЕАКЦ1ЯХ ОРГАН1ЗМУ ПРИ ГОСТРОМУ ОДОНТОГЕННОМУ ОСТЕОМ16Л1Т1 Т1ЛА НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ В Д1ТЕЙ
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматологiчна академiя»
Ротова рiдина виконуе багатофакторну роль у регуляци гомеостазу порожнини рота i пщтри-маннi комунiкативного взаемозв'язку мiж ТТ скла-довими компонентами та загальносоматичним станом оргашзму [1,2].
Установлено, що при виникненнi певних за-хворювань першими проявами стають змши в порожнинi рота i саме рiвень бiофiзичних та бю-хiмiчних показникiв ротовоТ рiдини залежить вщ багатьох факторiв впливу як ендогенного, так i екзогенного походження. Тому останшм часом увагу науковцiв усе бтьше привертае ротова рь дина i ТТ складовi компоненти, що дозволяе пев-ною мiрою визначити стан оргашзму, а деяк по-казники навiть використовуються як дiагностичнi або ж прогностичнi тести при патолопчних про-цесах, у тому чи^ в порожнинi рота [3,4,5,6].
^м того, науковi досягнення останшх рокiв указують на вагомi порушення функцiональноТ активностi великих i малих слинних залоз при виникненш патолопчних процеав не тiльки в дн лянцi голови та шиТ, а i в iнших органах та системах. Адже безпосередньо в порожниш рота функцiонують взаемодоповнювальнi системи за-хисту, завдяки чому встановлюеться динамiчна рiвновага мiж популяцiйними видами резидентно'!' мiкрофлори, що контамшуе всi тканини [7,8,9,10].
Не е винятком i гострi запальнi процеси ще-лепно-лицевоТ дiлянки, кiлькiсть яких невпинно зростае та як характеризуются широким полн морфiзмом клiнiчних проявiв. Це визначае до-сить високу частоту дiагностичних помилок на догосттальному етапi, особливо коли мова заходить про Тх одонтогенне походження. Тому все бтьше зусиль вщдаеться розробц та впрова-дженню в повсякденну клiнiчну практику нешва-зивних, але шформативних методiв дiагностики i прогнозування раннiх варiантiв ризику виник-нення запальних процесiв за рахунок вивчення складових компонент ротовоТ рщини [5,6,11,12,13], що i зумовлюе актуальнють нашоТ роботи.
Метою нашого дослщження стало вивчення впливу наявностi гострого одонтогенного остео-мiелiту тiла нижньоТ щелепи в дiтей на ктькють ротовоТ рiдини та Т"Т властивостк
Об'екти i методи дослiдження
Нами було обстежено 45 хворих iз гострим одонтогенним остеомiелiтом тiла нижньоТ щелепи з розповсюдженням гншника на 2-3 топогра-фоанатомiчнi простори, прилеглi до неТ (рис.1).
Рис.1. Зовшшнш вигляд хворо'Г В., 8 ромв, 1стор1я хвороби № 7841. Д1агноз: гострий одонтогенний остеом1ел1т тша нижньоГ щелепи, ускладнений ос-теофлегмоною
Вiк дiтей становив вiд 7 до 15 рош, а в конт-рольну групу ввiйшли 25 практично здорових дн тей того ж вку.
Для визначення кшькосп ротовоТ рiдини ТТ за-бiр проводили протягом 15 хв. натщесерце до проведення лкарських манiпуляцiй на першу добу пюля оперативного втручання i по завер-шеннi лкування (10-12 доба).
У нiй визначали:
- швидкють салiвацiТ (мл/хв);
- рН вiдразу пiсля Т'Т забору на рН-метрi («РАДЕЛКИС», Венгрия) - ( вщн. од.);
- питому вагу за допомогою рефрактометра «1РФ - 454 БМ» ( ПО «КОМЗ», Росiя) вiдповiдно до рекомендацiй, наданих у техшчному паспортi (кг/м3);
- оптичну щтьнють за допомогою фотометра КФК-2 (од. ОЩ.);
- в'язкють ротовоТ рiдини за допомогою капн лярного гемовiскозиметра ВК-4 ( ООО « Транс-метал», Росiя) - (сП.);
- активнiсть a-амiлази вщповщно до шструк-цп до набору реактивiв (Мод/л).
Комплекс лiкувальних заходiв проводили в першiй групi хворих, що складалася з 23 па^ен-^в, вiдповiдно до базовоТ класичноТ методики,
розробленоТ П.1. Ткаченком, iз виключенням ти-малшу [14]. У другiй групi було 22 па^енти, яким додатково застосовували iмуномодулятор полю-ксидонiй, ротовi ванночки з лiзомукоТдом з ура-хуванням широкого спектра фармаколопчноТ ак-тивносп лiзоциму, що входить до його складу [15]. Процедури проводили по 10-15 хв. 3 рази за добу протягом перюду лкування [7].
Результати та 1х обговорення
Аналiз отриманих результат дозволив уста-новити незначн вiдмiнностi в показниках груп порiвняння на час госпiталiзацiТ; ураховуючи цей факт, ми проводили порiвняльну оцiнку з показ-никами першоТ групи, де хворi отримували зага-льноприйняте базове лiкування (табл.1).
Таблица 1
Властивост1 ротовоТр1дини в динамц спостереження
Контрольна група (п=25) Хвор1 I групи та терм1н спостереження Хвор1 II групи та терм1н спостереження
Показник на час госп1тал1-зацп (п=23) на час оду-жання (п=21) на час госп1тал1-зацп (п=23) на час оду-жання (п=21)
1 2 3 4 5 6
0,28±0,03 р1<0,05 р2<0,05 0,38±0,02
Швидк1сть саль вац1Т, мл/хв 0,42±0,04 0,20±0,03 р1<0,05 0,21±0,04 р1<0,05 р1>0,05 р2<0,05 рэ<0,05
5,95±0,14 р1<0,05 р2<0,05 6,78±0,16
рН, в1дн.од. 7,12±0,19 5,02±0,17 р1<0,05 5,04±0,15 р1<0,05 р1>0,05 р2<0,05 рэ<0,05
Питома вага, 1,003±0,02 р1>0,05 1,002±0,03 1,003±0,02 1,001±0,02 р1>0,05 р2>0,05 рэ>0,05
кг/м3 1,001±0,003 р1>0,05 р2>0,05 р1>0,05
Оптична щтьнють, од.Ощ 0,321±0,02 0,772±0,03 р1<0,05 0,592±0,03 р1<0,05 р2<0,05 0,771±0,03 р1<0,05 0,478±0,02 р1<0,05 р2<0,05 рэ<0,05
4,24±0,12 р1<0,05 р2<0,05 3,66±0,13
В'язк1сть, сП 2,35±0,11 5,37±0,15 р1<0,05 5,39±0,16 р1<0,05 р1<0,05 р2<0,05 рэ>0,05
6,34±0,13 р1<0,05 р2<0,05 5,18±0,10
а-ам1лаза, Мод/л 4,28±0,12 9,81±0,12 р1<0,05 9,90±0,11 р1<0,05 р1<0,05 р2<0,05 рэ<0,05
Прим1тка: р1 - в1рог1дн1сть р1зниц1 м'ж показниками у хворих в'дносно контрольноТ групи;
р2 - в1рог1днють р1зниц1 м1ж показниками у хворих на час госп1тал1зацп /' пер1од одужання; р3 - в1рог1днють р1зниц1 м1ж показниками у хворих груп пор1вняння на час одужання.
Слщ зауважити, що швидкють салiвацiТ не-стимульованоТ ротовоТ рщини на час госшталн зацп зменшувалась у 2,1 разу. Визначалося зниження рН у 1,4 разу за незначного збтьшен-ня питомоТ ваги. Оптична щтьнють ротовоТ рн дини та ТТ в'язкiсть суттево зростали ( у 2,4 i 2,3 рази вщповщно), а активнють a-амiлази пщви-щувалась у 2,2 разу.
Загалом первинними дослщженнями було встановлено, що при гострому одонтогенному остеомiелiтi нижньоТ щелепи вiдбуваються знач-нi змiни в кiлькостi продукцп ротовоТ рiдини в бiк зменшення та пiдвищення ТТ кислотностi. Пору-шуються фiзичнi та бiохiмiчнi властивостк
Протягом 10-12 дiб було завершено лкуван-ня одонтогенного вогнища запалення i повторно
вивченi вищезгаданi показники в першш групi спостереження. Це дозволило встановити, що швидкють салiвацiТ пщвищувалась у порiвняннi з днем госпiталiзацiТ i вiдрiзнялась вiд контроль-них показникiв лише в 1,4 разу, а рН перевищу-вала Тх в 1,2 разу. Простежувалася тенденцiя до зниження питомоТ ваги. Оптична щтьнють i в'язкють нестимульованоТ ротовоТ рiдини покра-щувались, але перевищували показник контрольно!' групи д^ей у 1,3 разу. Падала й активнють а-амтази, в^зняючись у 1,5 рази вщ контро-льних величин.
На пiдставi аналiзу отриманих результатiв слiд зауважити, що попри лквщацш клiнiчних проявiв гострого одонтогенного остеомiелiту нижньоТ щелепи, безпосередньо в ротовш рщиж
залишаються певн порушення в ТТ кiлькостi та якюному складi, що вказуе на вщсутнють норма-лiзацiï фiзiологiчноï рiвноваги в порожнинi рота.
У другш rpyni хворих, що складалася з 22 дн тей i лкувалася з нашим доповненням, на час одужання встановлено збтьшення кiлькостi ротовоТ рщини в 1,8 разу в порiвняннi з первинним рiвнем, а концентрацiя iонiв водню пщвищувалась у 1,3 разу зi збереженням тенденцп до не-значного коливання питомоТ ваги. Зате оптична щтьнють i в'язкють зменшувалися в 1,6 i 1,5 рази вщповщно. При цьому активнють а-амтази стала нижчою аж у 1,9 разу.
Провiвши порiвняльний зютавний аналiз мiж показниками в групах спостереження на час стычного одужання нам удалося встановити, що в другш грут хворих, де до складу комплексу лку-вальних заходiв додатково були залученi полю-ксидонiй та ротовi ванночки з лiзомукоïдом, про-дукування ротовоТ рщини пщвищилося майже в 1,4 разу. Рiвень рН зростав у 1,4 разу за вираз-шшого падiння питомоТ ваги. ^м того, в 1,2 разу були кращими показники оптичноТ щтьносп, в'язкостi й активностi а-амiлази, що вказуе на суттевше збiльшення продукци ротовоТ рiдини та полiпшення ï'ï реолопчних властивостей, фь зико-хiмiчних i бiохiмiчних показникiв.
Висновки
У д^ей iз гострим одонтогенним остеомiелi-том тта нижньоТ щелепи зниженi продукування ротовоТ рщини, концентра^я iонiв водню; пщви-щенi питома вага, оптична щтьнють, в'язкють та рiвень а-амтази. На наше переконання, цi змши мають захисну спрямованiсть, яка зумовлена наявнютю одонтогенного запального процесу, безпосередньо пов'язаного з порожниною рота, i мають адаптацшно-компенсаторий механiзм у зв'язку зi стресовою ситуацiею, в якш опинилася дитина. Вiдсутнiсть нормалiзацiТ рiвня показникiв переважноТ бiльшостi складових компонент ротовоТ рiдини на час ключного одужання вказуе на обов'язкову необхщнють додаткового прове-дення в цих д^ей реабiлiтацiйних заходiв у ам-булаторних умовах.
Лiтература
1. Анализ видового состава соматических заболеваний у пациентов с хроническими заболеваниями слюнных желез. Часть 1. Паренхиматозный паротит и болезнь Шегрена / В.В.Афанасьев,
A.В.Муромцев, Н.В Деркач [и др.] // Российский стоматологический журнал.- 2006. - №4 . - С. 31-35.
2. Гаврильев В.М. Навантажувальн сал1ваторн1 проби в д1агностичному i лкувальному процесах у хворих з неврогенною аалопа^ею /
B.М.Гаврильев, О.В. Рибалов // Актуальн про-блеми сучасноТ медицини. Вюник УкраТнськоТ стоматолопчноТ академи. - 2009. - Т.9 (4). - Ч.2. - С. 158-161.
3. Афанасьев В.В. Роль слюнных желез в гомео-стазе организма / В.В.Афанасьев // Российский
стоматологический журнал.- 2010. - № 5. - С.26-27.
4. Ткаченко П.1. Стан оргашв порожнини рота i фь зико-хiмiчних властивостей ротовоТ рщини у хворих на цукровий дiабет типу 2 / П.1.Ткаченко, О.Ю. Захарчук, М.П. Митченок // УкраТ'нський стоматолопчний альманах. - 2012. - №1. - С.23-27.
5. Денисов А.Б. Диагностическая информативность слюны / А.Б.Денисов // Заболевания и повреждения слюнных желез: материалы юбил. науч.-практ. конф. с междунар. участием, посв. 60-летию д.мед.н., профессора Афанасьева В.В. -М.: ГОУ ВПО «МГМСУ», 2006. - С.40.
6. Роль слюны в развитии морфофункциональных нарушений органов и тканей полости рта /М.М. Пожарицкая, Т.Г. Симакова, Л. К. Старосельце-ва [и др.] // Актуальные вопросы диагностики и лечения заболеваний и повреждений слюнных желез : материалы науч.-практ. конф. с междунар. участием, посв. I съезду стоматологов Российской Федерации. - М., 2009. - С. 59-61.
7. Митченок М.П. Профтактика та лкування аль-веол^у у хворих на цукровий дiабет типу 2: ав-тореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.мед. наук: спец. 14.01.22 «Стоматолопя» // М.П. Митченок. - Полтава, 2011. - 20 с.
8. Ткаченко П.1. Особиста точка зору на етюлопю та патогенез гострих запальних процеав щелеп-но-лицевоТ' дтянки в дтей / П.1. Ткаченко // УкраТ'нський стоматолопчний альманах. - 2006.- № 5. - С. 38-43.
9. Ткаченко П.1. Клшко^кробюлопчна характеристика гострого одонтогенного остеомieлiту тта нижньоТ' щелепи / П.1.Ткаченко, С.О. Бтоконь, Н.М.Лохматова // УкраТ'нський стоматолопчний альманах. - 2007. - №6. - С.55-58.
10. Микрофлора слюнных желез при обострении хронического сиалоденита и обоснование тактики антибактериального лечения / В.Н. Царев, С.Ю.Иванов, А.М.Панин [и др.] // Российский стоматологический журнал.- 2007. - №5. - С.11-13.
11. Мацкевич А.Л. Исследование ротовой жидкости как неинвазивный метод диагностики стоматологических заболеваний / А.Л.Мацкевич // Аспирант и соискатель. - 2006. - С.209-210.
12. Мубаракова, Л.Н. Значение биологического исследования ротовой жидкости в диагностике воспалительных заболеваний / Л.Н. Мубаракова // Российский стоматологический журнал. - 2008. -№ 2. - С.45-46.
13. Мубаракова, Л.Н. Диагностика и комплексное лечение пациентов с одонтогенными аденофле-гмонами / Л.Н. Мубаракова // Стоматология. 2008. - № 4. - С.53-54.
14. Ткаченко П.1. Патогенетичн особливост запальних процеав щелепно-лицевоТ' дтянки у дтей та диференцшоваы пщходи до Тх лкування : дис. ... доктора мед. наук . - Полтава,1998. - 416 с.
15. Лизоцим-содержащие препараты в профилактике и лечении стоматологических заболеваний / А.П. Левицкий, А.В.Деньга, А.Г. Крячко [и др.] // Матерiали III з'Тзду Асо^аци стоматолопв УкраТ-ни. - Полтава, 2008. - С.196-197.
Стаття надшшла 8.01.2013 р.
Резюме
Проведено изучение скорости саливации, физико-химических и биохимических свойств ротовой жидкости у 45 детей с острым одонтогенным остеомиелитом тела нижней челюсти и 25 практически здоровых детей в возрасте от 7 до 15 лет. У обследованных больных установлено снижение скорости выделения ротовой жидкости, нарушение уровня физико-химических и биохимических показателей в ней. Включение в состав комплексного лечения инъекций полиоксидония и ротовых ванночек с лизо-мукоидом позволило повысить продукцию секрета большими и малыми слюнными железами, значительно улучшив состав ротовой жидкости к периоду завершения лечения.
Ключевые слова: дети, остеомиелит нижней челюсти, ротовая жидкость.
Резюме
Проведено вивчення швидкост салiвацiТ, фiзико-хiмiчних i бiохiмiчних властивостей ротовоТ рщини в 45 д^ей iз гострим одонтогенним остеомieлiтом тта нижньоТ щелепи i 25 практично здорових д^ей вком вщ 7 до 15 рош. В обстежених хворих установлено зниження швидкост видтення ротовоТ рщини, порушення рiвня фiзико-хiмiчних та бiохiмiчних показниш у нш. Включення до складу комплексного лкування ш'екцш полюксидошю та ротових ванночок iз лiзомукоТдом дозволило пщвищити продукцiю секрету великими i малими слинними залозами, значно полтшивши склад ротовоТ рiдини до перюду завершення лiкування.
Ключовi слова: д^и, остеомieлiт нижньоТ щелепи, ротова рщина.
Summary
Studying of salivation velocity, physical, chemical and biochemical properties of oral fluid in 45 children with acute odontogenic osteomyelitis of body, of mandible and 25 almost healthy children aged from 7 till 15 years is carried out. At the patients that were examined decrease in velocity of oral fluid allocation was found, violation of physical and chemical level and biochemical indicators. Inclusion in structure of polyoksi-donium injections complex treatment and oral trays with lizomukoid allowed to raise secret production of major and minor salivary glands, considerably having improved of oral fluid structure by the period of treatment is carrying out.
Key words: children, osteomyelitis of mandible, oral fluid.
