CC BY
116
на последипломном этапе. Развитие и реформирование национальной системы здравоохранения невозможны без подготовки новой генерации высококвалифицированных медицинских работников, в частности врачей - стоматологов, дальнейшего внедрения инновационных технологий обучения и форм управления качеством учебного процесса с учетом традиций отечественной высшей медицинской школы и процесса интеграции национального высшего образования в Европейское образовательное пространство.
Обязательным условием для формирования знаний и умений будущих стоматологов во время подготовки в интернатуре является постоянный мониторинг уровня овладения ими знаниями и практическими навыками. Значительное увеличение объемов медицинской информации, существенное повышение требований к качеству оказания медицинской помощи, быстрое изменение технологий диагностики и лечения стоматологических заболеваний обусловливают необходимость совершенствования последипломного стоматологического образования с увеличением удельного веса управления качеством специалиста путем использования лицензионных интегрированных экзаменов.
Ключевые слова: врачи - стоматологи, лицензионные интегрированные экзамены.
Стаття надтшла 16.02.2014 р.
competence of dentists at the postgraduate stage. Development and reform of the national health system is impossible without preparing a new generation of highly skilled health workers, particularly dentists, further introduction of innovative teaching technologies and forms of quality control of the educational process, taking into account national traditions of higher medical education and the integration of national higher education in the European educational space.
Prerequisite for the formation of knowledge and skills of the future dentists during internship training is constant monitoring of mastering their knowledge and practical skills. A significant increase in medical information, a significant increase in the quality requirements of medical care, rapidly changing technologies of diagnostics and treatment of dental diseases necessitate improvement of postgraduate dental education to increase the proportion of quality management through the use of specialist integrated licensing exams.
Key words: doctors - dentists, integrated licensing
exams.
УДК 616.314 - 08:378.14
шяш®
шшшшшш
РОЛЬ ПСИХОЛОГ1ЧНО1 СКЛАДОВО1 У ФОРМУВАНН1 ПРОФЕС1ИНО1 СВ1ДОМОСТ1
МАЙБУТН1Х Л1КАР1В -СТОМАТОЛОГ1В
Автори обгрунтовано доводять, що яюсть тдготовки молодих фахiвцiв в умовах европейсько! системи залкових кредиив i змши державних осв1ттх стандар™ забезпечуеться психолопчною складовою. Приведет в статп дат свщчать, що квалiфiкацiйний рiвень майбутнього лжаря-стоматолога залежить вщ його вмшня не лише обгрунтовувати кл1тчний дiагноз, а й проводити змютовну дiагностику i диференцшну дiагностику з дано! дисциплти, що забезпечуеться наявтстю ттелектуально! складово! та психолопчного тдгрунтя.
Ключов! слова: свщомють, студента, осв1та, квал1фжащя, тдготовка.
Психолопчш засади формування професшио! свщомосп студенпв-медиюв, !хньо! фахово! тдготовки е одшею з актуальних проблем сьогодення. Професшне становления лшаря розпочинаеться у вищому иавчальиому заклад^ i потреба в ньому, поряд 1з потребою в практичиш дiяльиостi та пращ, е визначальною у стаиовлеииi особистостi майбутнього спещалюта [1].
Володiиия професiйиими знаниями е одним iз показиишв фахово! сформоваиост лiкаря-стоматолога. Процес !х засвоеиия включае психологiчиi чиииики, серед яких можиа вiдокремити пам'ять, мислення, мотиви, увагу, уяву, процес засвоеиия, мовлення та його психологiчиi мехашзми i рiзиий базовий рiвеиь тдготовки абiтурiентiв [4, 7]. Урахуваиия цих засад забезпечить високий рiвеиь фахово!' тдготовки майбуттх лiкарiв-стоматологiв до навчання обраио! дисциплiии в сучасиiй медичнш освiтi, допоможе зиайти оптимальиi шляхи, методи i прийоми доскоиалого оволодiння студентами фаховими знаниями, формуваиия вмшь вiльиого оперуваиия иими, п1двищеиия рiвня культури професiйиого мислеиия стоматолога, виявити трудиощi й мотивувати осиовиi !х причиии [3, 9]. Важливим е й урахуваиия психолопчних мехаиiзмiв процесу засвоеиия матерiалу, а також всебiчний аиалiз иавчальио1 дiяльиостi студентiв як специфiчного виду людсько! дiяльиостi [5, 6].
Метою роботи був узагальиеиий аналiз психолопчних осиов тдготовки майбутнього лжаря-стоматолога до фахово! дiяльностi, формуваиия його професшного та клiиiчиого мислення.
Результати дослщження та 1х обговорення. Студентство - це особлива соцiальиа категорiя, специфiчиа спiльиiсть людей, оргаиiзацiйио об'еднаних iиститутом вищо! освiти. Студеити цшеспрямовано, систематично оволодiвають знаниями й навичками з метою отримаиня обраио! иими професп. 1хня иавчальиа дiяльиiсть характеризуеться професшною спрямоваиiстю, сформоваиiстю стiйкого ставлення до майбутнього фаху, що е результатом правильносп професiйиого вибору, адекватносп й повиоти уявлеиь студента про обрану иим професiю. Як сотальна група студентство
© Гасюк Н. В., 1ваницький 1. О. та iнш., 2014 2 1 9
хapaктеpизyeться визтченютю в мaйбyтнiй пpофесiï, сфоpмовaнiстю спйкого стaвлення до обpaного фaхy. Рiвень yявлень стyдентa пpо пpофесiю безпосеpедньо спiввiдноситься з piвнем стовлення до новчоння, i чим бiльше стyдент знae пpо свою мойбутню ^офесто, тим бiльш позитивним e його стовлення до швчоння.
У соцiaльно-психологiчномy aспектi стyдентство, поpiвняно з iRmM^ гpyпaми носелення, виpiзняeться нaйбiльш високим piвнем пiзнaвaльноï мотивaцiï. Це - спшьнють, якa хapaктеpизyeться нaйвищою сощольною aктивнiстю i досить гapмонiйним поeднaнням iнтелектyaльноï тa соцiaльноï зpiлостi. У py^i особистiсно-дiяльного пiдходy стyдент pозглядaeться як aктивний суб^кт педaгогiчноï взaeмодiï, що сaмостiйно оpгaнiзовye свою дiяльнiсть. Йому пpитaмaннa специфiчнa спpямовaнiсть газ^в^ьно!' й комyнiкaтивноï aктивностi нa в^шення конкpетних пpофесiйно-зоpieнтовaних зaвдaнь. Поpiвняно з iRmM^ вiковими гpyпaми для юнонького вiкy хapaктеpнa нaйвищa швидшсть опеpaтивноï пaм'ятi й пеpеключення уяви, в^шення веpбaльно-логiчних зaвдaнь тощо. У студентському вiцi вiдбyвaються як об^тавт, тaк i суб^ктивт змiни в системi якостей особистостi. Сaме в цей пеpiод життя людинa виявляe тайбшьш високi покaзники pозyмового pозвиткy. Для стyдентствa хapaктеpним e стpyктypyвaння iнтелектy, удосконолення пpоцесiв пaм'ятi, мислення, yвaги, фоpмyвaння влaсного способу життя, вибip i отpимaння пpофесiï, зaсвоeння ^офе^тих i соцiaльних pолей. У систему суб^ктивних якостей особистостi включоються житгев плони людини, ïï мотиви й цш дiяльностi.
Особистiсть стyдентa pозглядaeться номи як октивний суб^кт педaгогiчноï взaeмодiï, що сaмостiйно оpгaнiзовye свою газновольну дiяльнiсть. Йому влостиво специфiчнa спpямовaнiсть пiзнaвaльноï й комyнiкaтивноï октавнос!! но pозв'язaння конкpетних пpофесiйних зовдонь. Тому вожливу pоль у тавчельнш дiяльностi студента вiдiгpae мотивaцiя. Роз^иття ïï мae виpiшaльне зночення, оскшьки мотивaцiю ми pозглядaeмо не тшьки як умову ефективного навчання, a i як вожливий чинник pозвиткy особистостi мойбутнього фaхiвця.
Мотив e спонукольною пpичиною дiй i вчинив людини, тобто те, що визнaчae, стимyлюe, спонyкae людину до викононня якоïсь дiï, що e сктадовою чостиною певноï дiяльностi. Ми ввaжaeмо слушною думку С. Занюк, ото^вно того, що золежно вiд зв'язку зi змiстом обо пpоцесом дiяльностi виокpемлюeмо мотиви внyтpiшнi — пов'язот з пpоцесом i змiстом дiяльностi i зовнiшнi — соцiaльнi, вузько особистюш мотиви. Нaйбiльш пpодyктивними у новчольшй дiяльностi стyдентiв e вну^ши, пiзнaвaльнi мотиви, оскiльки вони фунтуються но зaцiкaвленостi, но тому, що e вожливим i необхiдним для людини. Зовдоння виклодочо вищоï школи - pозвивaти внyтpiшнi мотиви пiзнaвaльноï дiяльностi стyдентiв, сеpед яких цешрольне мiсце повинен посiдaти пpофесiйно-цiннiсний мотив, який би поeднyвaв у to6Í двi яскpaвi особистостi «виклaдaчa-теоpетикa» то «виклaдaчa-пpaктикa» [4].
Для твчоння студенпв стомaтологiчного фокультету внyтpiшнi (iнтелектyaльно-пiзнaвaльнi) мотиви особливо вожливг Вони ствоpюються людиною як пpaгнення до зшнь, потpебa ïx отpимaння, pозшиpення кpyгозоpy, поглиблення, системaтизaцiя зшнь iз дисциплiн, що огановуються. Соме ця гpyпa мотивiв спонyкae стyдентiв, незвожоючи но втому, чос, iншi вiдволiкaючi чинники, шспйливо i зохопливо пpaцювaти над зaсвоeнням пpофесiйниx знонь, у тому чи^ й оволодiнням фоховими зшннями то новичкоми. Сеpед внyтpiшнix мотивiв шйбшьший вплив но ефективнiсть нaвчaльноï дiяльностi студента моють потpебa в досягненш мети (пpaгнення людини до трощения pезyльтaтiв своeï дiяльностi), когнтгивний мотив — ^огнення до пiзнaння нового, щковють до зшнь то пpофесiйно-цiннiсний — фоpмyвaння пpофесiйно-комyнiкaтивноï компетентностi, п^отовта до мaйбyтньоï фaxовоï дiяльностi. У нaвчaннi стyдентiв мотивaцiя досягнення мети пiдпоpядковyeться пiзнaвaльнiй i пpофесiйнiй мотивощям, yнaслiдок чого нaвчaльнa дiяльнiсть студенпв обумовлено нaсaмпеpед внyтpiшнiми мотивоми, коли газ^в^ьно потpебa «пеpеxpещyeться» з ^едметом дiяльностi - виpобленням узогольненого способу дп -i «опpедмечyeться» в ньому [б]. Але поpяд з основними, внyтpiшнiми, мотивами виступоють i дpyгоpяднi, зовшшш: мотив сaмоiдентифiкaцiï, мотив викошння обов'язкiв, aвтоpитетy, незaлежностi, мaтеpiaльний, соцiaльний то iншi.
Отже, основними мотивоми твчоння стyдентiв-медикiв e пpофесiйно-цiннiсний, пiзнaвaльний то мотив досягнення мети. Звичойно, зшчення для мaйбyтнього-лiкapя то yсвiдомлення того чи iншого мотиву золежить вiд богатьох чиннишв: вжу студента, його pозyмовиx здiбностей то iнтелектyaльного pозвиткy, сyспiльниx i сощольних умов, у яких пpоxодить новчоння, пpофесiйноï мaйстеpностi виклодочо, соцiaльноï пеpспективи швчоння. Осктьки мотиви вiдiгpaють нодзвичойно велику pоль у нaвчaннi, важливим e pозвиток мотивaцiйноï сфеpи студенпв як стимулу до отpимaння ^офесшних зшнь.
Пpодyктивнy мотивaцiю, що спpичинюeться пpоблемними клiнiчними ситyaцiями, xapaктеpизyють там елементи миелення, як вмiння он^зувоти то pобити вишовки, нестaндapтнiсть ввдповвдей, швидкicть i доцiльнicть дiй, вщчуття проблеми, здотшсть виявляти новi сторони об'екту дослiдження, здaтнiсть генеpyвaти новi iдеï, гiпотези; гнyчкiсть мислення; здатшсть клаcифiкувати, узогольнювоти, синтезувоти, вмiння тpaнсфоpмyвaти минулий доcвiд для одеpжaння нових знань; кpитичнiсть i сaмостiйнiсть миcлення, cтiйкicть i глибина зшнь.
22G
У навчальнш дiяльностi студенпв мотивацiйна сфера тюно взаeмодie з iнтелектуальним, розумовим розвитком. Як вiдомо, вища освiта здшснюе значний вплив на психiку людини, розвиток И особистостi. А тому засвоення професiйних знань будуеться на штелектуальному розвитку майбутнього лiкаря i водночас е рушiйною силою цього процесу. Студентський вiк - це пора складного структурування iнтелекту, здшснення найвищих iнтелектуальних досягнень. Тому тд час навчання у вищiй школi за наявностi сприятливих умов ввдбуваеться розвиток усiх рiвнiв психiки студента. Вони визначають спрямоватсть розуму людини, тобто формують склад мислення, що визначае професшну сформоватсть особистостi. Для устшного навчання у вищих навчальних закладах необхiдним е досить високий рiвень загального iнтелектуального розвитку, зокрема сприйняття, уяви, пам'ятi, мислення, рiвня володiння логiчними операцiями, широти тзнавальних iнтересiв i професiйних мотивiв. Урахування цих особливостей студентства мае бути покладене в основу формування особистосп майбутнiх лiкарiв, ставлення викладача до кожного студента як до особистосп, партнера, профеийного та колепального спшкування, суб'екта навчально! дiяльностi, який защкавлений в отриманнi професiйних знань i умiнь. Основними складовими iнтелектуально! дiяльностi студента е сприймання, зосередженiсть, пам'ять, мислення, мовлення, уява, увага, що пов'язат мiж собою та базуються на розвитковi певних психiчних можливостей студента. У становлент особистостi студента проввдну роль вiдiграють освiта (об'ем засвоених знань, загальний рiвень шформаци) i навчання, тобто дiяльнiсть, спрямована на засвоення знань, умiнь i навичок. Саме тому в структурi iнтелекту вагоме мiсце посiдаютъ мислення та пам'ять.
Виходячи з поглядiв Г. Костюка [4] на мислення, вважаемо, що основними його видами тд час навчально! дiяльностi у студентському вiцi е абстрактне - понятшне, яке iснуе у виглядi абстрактних понять i суджень та супроводжуеться мовленням i теоретичне — розв'язання проблем на основi наявних знань у виглядi понять, суджень, логiчних висновшв за допомогою внутршнього мовлення, те що ми називаемо «лшарським чуттям». В основi абстрактного мислення лежать лопчт операци та поняття. Теоретичне мислення - це виршення проблеми на основi наявних знань у виглядi понять, суджень, лопчних висновшв, яке вiдбуваеться за допомогою внутршнього мовлення, подумки. Важливу роль у професiйнiй пiдготовцi студенпв вiдiграе робота пам'ят! У психологи розрiзняютъ короткотривалу й довготривалу пам'ять [3]. Для надшного довготривалого запам'ятовування фахових термiнiв необидно спиратися на рiзнi види вiдчуття, сприймання навчального матерiалу: слуховi, зоровi, що в перспективi мае асотативний зв'язок iз об'ективними методами обстеження. Пригадування, ввдтворення фахових знань - процес вадбору iз цшого комплексу асотативних зв'язшв, що мимоволi виникають у людини, а тому залежить вiд таких чиннишв: вiд того, як часто студенти використовують медичт термiни у власному мовлент, оск1льки добре засвоет, усталет слова пригадуються значно легше, нiж т1, що вiдносно нечасто вживаються; наявносп асотативних зв'язшв медико-професшних лiнгвiстичних понять з поняттями сумгжних фундаментальних наук або життевим досввдом студента; приналежтсгю професiйних термiнiв.
Необхщно зазначити, що в керуваннi мимовшьним i довiльним запам'ятовуванням студентами матерiалу доцшьно спиратися на тi умови, за яких кожне з них е найпродуктивтшим. Так, у дiяльностi людини беруть участь перцепцшна — ввдображення речей i явищ у сввдомосп людини за допомогою оргашв чуття, мнемiчна — сукупнiсть формальних прийомiв запам'ятовування, що забезпечують штучне закрiплення матерiалу в пам'ятi та iматинативна — здатн1сть однiеl людини наслщувати рухи, жести, мiмiку, голос iншоl людини дiяльнiсть. Тому умовою продуктивност! мимовiльного запам'ятовування тематики практичних занять е активне розумiння матерiалу, перцепцiйна дiяльнiсть; умовою ж ефективносп довiльного запам'ятовування термiнiв е усввдомлення й пiдпорядкування матерiалу виконанню намiченого завдання. Оскiльки професiйна термiнологiя е засобом фахового спшкування, тобто процесу спшкування у медичному кол^ необхвдно з'ясувати особливостi породження i структуру профеийного мовлення студентiв-стоматологiв.
Оволодiння медичними поняттями й термiнами вимагае вироблення пов'язаних iз ними розумових дш та операцiй, що здiйснюються за допомогою як зовшшнього, так i внутрiшнього асоц1ювання. Мова виступае як необхвдний засiб розумового аналiзу й синтезу об'екпв, абстрагування й узагальнення 1х iстотних ознак, фiксацil й збереження результатiв розумово! дiяльностi та передачi 1х колегам та пащентам. В процесi застосування знань, понять i термiнiв вона виступае засобом активiзацil попереднього досвiду, формою встановлення зв'язку мiж елементами знань, мiж дiями, якi здiйснюе студент у ходi роботи iз засвоенням теоретичних знань. Формування професiйного мовлення студенпв-стоматологiчного факультету i процес засвоення фахово! термiнологil значною мiрою залежать вiд рiвня розвитку уваги, що виявляеться у спрямованостi на певний об'ект i зосередженостi на ньому. Увага -iдеальна, скорочена й автоматизована дiя контролю, що створюе можливють i необхiднiсть ц1леспрямованого И формування як функци психологiчного контролю. Психологи виокремлюють мимовшьну, довiльну й тслядовшьну увагу. Вона виявляеться не сама собою, а в зв'язку з iншими психiчними процесами - вадчуттям, сприйманням, розумiнням, пам'яттю i мисленням.
Таким чином, piBeHb уявлень студента про майбутню професто, безпосередньо ствввдноситься з piBHeM його ставлення до навчання: чим менше студент знае про професто, тим менш позитивним е ставлення до навчання [8].
В оволодшш студентами пpофeсiйними знаннями, практичними навичками та медичною тepмiнологiею велику роль вщграе ступiнь pозумiння ними специфши обрано! професи, ïï сощально1' pолi й призначення. Сприяе цьому розумшню моделювання пpофeсiйних ситуаций на заняттях у фоpмi колективних iнновацiйних, позаурочних самостшних занять. Центральним поняттям, що характеризуе навчальну дiяльнiсть студенпв, е процес засвоення. У pозумiннi змюту цього поняття немае одностайност серед учених. Засвоення визначаеться i низкою щдивщуальних особливостей студента, таких, як сформовашсть певних навчальних умiнь, загальний piвeнь iнтeлeктуального й психiчного розвитку тощо. Внаслiдок цього поняття засвоення розглядаеться нами в тюному зв'язку з розумовим, тобто штелектуальним розвитком. У пpоцeсi засвоення здшснюеться не лише ктькюне збтьшення, розширення обсягу знань, а й яшсна перебудова розумових операцш i способiв дiяльностi, за допомогою яких набуваються знання.
У пpоцeсi освiти лiкаpiв-стоматологiв викладач мае справу з потpiйним родом явищ: по-перше, з самими знаннями, тобто з продуктом, результатом, сформованим у ходi навчання; по-друге, з розумовим процесом, за допомогою якого досягаеться той чи iнший результат, i, по-трете, з певними якостями pозумовоï дiяльностi конкретного студента, сформованими у його життевому досвiдi в умовах виховання й навчання. Опрацювання лiтepатуpних джерел з психологiï та мeдичноï пeдагогiки, а також безперервна участь у навчальному пpоцeсi в якост викладачiв, дозволяють визначити психолопчш чинники пpофeсiйного засвоення студентами стоматолопчного факультету фахових знань, у якому першорядну роль вiдiгpають система взаемодп «студент-викладач», стутнь психiчного розвитку особистосп студента, його iндивiдуальних iнтeлeктуальних здiбностeй та наявнiсть чiткоï мотивацшно1' сфери.
Перспективи подальших дослгджень у даному напрямку. В подальшому плануеться детальне вивчення ролi nсихологiчноï складово1 в формувант клiнiчного мислення студентiв-стоматологiв.
1.Занюк С. Психолопя мотивацп: навчальний поабник для студен™ ВНЗ / С. Занюк. - К.: - 2002. - 304 с. 2.Зайцева I. Мотиващя учшня студенев / I. Зайцева. - 1ртнь. - 2000. - 191 с.
3.Кузьмина Н. В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Н. В. Кузьмина. - М.: Высшая школа. - 1990. - 118 с.
4.Костюк Г. Про психолопю розумшня: навчально-виховний процес 1 розвиток особистосп / Г. Костюк. - К.: Вища школа. -1999. - С. 231-300.
5.Крутецкий В. А. Основы педагогической психологи / В. А. Крутецкий. - М.: Просвещение. - 2002. - 255 с.
6.Кашапов М. М. Педагогические способности // Педагогическая психология: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений / Под ред Н. В. Клюевой. - М.: Владос-Пресс. - 2003. - С. 141-156.
7.Моргун В. Ф. Психолопчш чинники розвитку мислення особистосп в умовах штегрованого навчання / В. Ф. Моргун. -Технологй штеграцй змюту осв1ти. - Полтава: НМЦ 1ЗО, 2002. - Вип. 1. - С. 102 - 116.
8.Пехота О. М. Особистюно ор!ентоване навчання: тдготовка вчителя: монограф!я / О. М. Пехота, А. М. Старева. -Микола!в: Ыон. - 2005. - 272 с.
9.Пашукова Т. I. Практикум ¡з загально! психологи / Т. I. Пашукова. - К.: Знання. - 2011. - 204 с.
РОЛЬ ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ В ФОРМИРОВАНИИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО СОЗНАНИЯ БУДУЩИХ ВРАЧЕЙ-СТОМАТОЛОГОВ Гасюк Н. В., Иваницкий И. А., Мошель Т. Н., Попович И. Ю.
Качество подготовки молодых специалистов в условиях европейской системы зачетных кредитов и изменения госсударственных образовательных стандартов обеспечивается психологической составляющей. Приведенные в статье результаты свидетельствуют, что квалификационный уровень будущего врача -стоматолога зависит от его умения не только обосновывать клинический диагноз, но и проводить содержательную диагностику и дифференциальную диагностику по данной дисциплине, которая обеспечивается наличием интеллектуальной и психологической составляющей. Вопросу формирования личности врача-стоматолога в условиях современного медицинского образования уделяется достаточно большое внимание, которое, по нашему мнению, должно содержать и психологическую составляющую.
Ключевые слова: сознание, студенты, образование, квалификация, подготовка.
Стаття надшшла 02.03.2014 р.
ROLE IN THE FORMATION PSYCHOLOGICAL COMPONENTS OF PROFESSIONAL CONSCIOUSNESS OF FUTURE DENTISTS Gasyuk N. V., Ivanytskyi I., Moshel' T., Popovich I. Yu.
Quality training of young professionals in a European system of credit loans and changes in state educational standards provided a psychological component. Given in the paper results suggest that the level of qualification of the future dentist depends on it's ability not only to substantiate the clinical diagnosis, but also to conduct a meaningful diagnosis and differential diagnosis of this discipline, which is ensured by the intellectual component and psychological background. So the issue of identity formation dentist in today's medical education paid enough attention, which in our opinion should contain a psychological component.
Key words: consciousness, students, education, qualification, training.
