Роль представників родини Salicaceae Mirbel. В урбоекосистемі міста Біла Церква Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Науковий bíchuk НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.6

ПОГЛИБЛЕШ Б1ОЛОГ1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ

УДК582.620.2:504.75 Доц. Л.П. 1щук, канд. бюл. наук -Быоцертвський НАУ

РОЛЬ ПРЕДСТАВНИК1В РОДИНИ SALICACEAE MIRBEL. В УРБОЕКОСИСТЕМ1 М1СТА Б1ЛА ЦЕРКВА

На ochobí маршрутних обстежень з використанням методiв ландшафтно! такса-ци встановлено таксономiчний склад представниюв родини Salicaceae Mirbel. та виз-начено !х роль в урбоекосистемi мiста Бiла Церква. Розглянуто життeздатнiсть вер-бово-тополевих насаджень та запропоновано шляхи !х полiпшення.

Ключовг слова: Salicaceae, Salix, Populus, урбоекосистема, парк, сквер, бульвар.

Вступ. Зелеш насадження - невщ'емна складова навколишнього природного середовища та, зокрема, мюьких екосистем. У комплекс заход1в що-до очищення атмосфери сучасного мюта вщ забруднень i зниження р1вня шуму особливе значення надаеться мiським зеленим насадженням, як захища-ють мiськi об'екти вщ шкiдливих викидiв, що проникають зi сумiжних районiв або локалiзують i поглинають викиди промислових пiдприемств i транспорту. Зелеш насадження сприяють утворенню постiйних повiтряних течiй [4, 5]. Значну роль в урбоекосистемi сучасного мюта вдаграють пред-ставники родини вербових (Salicaceae Mirbel.). Вчеш шдрахували, що одна доросла рослини P. nigra L., P. deltoides Marsh., P. laurifolia Ledeb., P. italica (Du Roi) Moеnch., P. balsamifera L. поглинае 180 г оксиду шрки (SO2) за веге-тацшний перiод. А середня вiдносна стшкють до газових викидiв у P. nigra становить 4 бали, у P. deltoides - 3,8 бали, у P. laurifolia, P. italica, - 3,75 бали, S. alba - 3,7 бали, P. balsamifera i р. alba L. - 3,3 бали [3, 5].

Представники родини Salicaceae виконують важливi еколопчш фун-кцп, до яких належать: очищення та збагачення повггря киснем, водоохорон-ш, водорегулювальш, Грунтозахисш, санiтарно-гiгiенiчнi функцп [2, 3]. Вер-бовi характеризуються широкою екологiчною пластичнютю i першими засе-ляють техногенш ландшафти. У промислово-iндустрiальних центрах вони де-монструють високу стiйкiсть до промислового забруднення i також е пер-спективними енергетичними i бюшдикацшними рослинами. Вербовi також е джерелом целюлози i природних бiологiчно активних речовин [3]. Вони ма-ють життевi форми дерев I i II величини, кущiв i кущиюв, що дае змогу широко застосовувати !х у лiсовому господарств^ захисному лiсорозведеннi, фь томелюрацп та озелененш.

Матер1али i методи. Мета роботи - проаналiзувати сучасний стан представниюв родини Salicaceae Mirbel. в урбоекосистемi м. Бiла Церква i запропонувати шляхи його полiпшення. Для аналiзу вербово-тополевих насаджень в умовах м. Бша Церква користувалися методичними тдходами В.П. Кучерявого [4, 5]. Оцшювання таксономiчного складу вербових, обсте-

Поглибленi бiологiчнi дослiдження

251

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни

ження 1х видово! та об'емно! структури, морфобюеколопчних та декоратив-них характеристик проводили методом маршрутних обстежень з використан-ням методiв ландшафтно! таксацп Н.П. Анучина [1]. Для визначення бюмет-ричних показникiв у насадженнi вибирали модельн дерева.

Результати досл1дження. Мюто Бiла Церква розташоване у зон по-мiрно континентального клiмату у Центральному Люостепу. Коефiцieнт кон-тинентальносп територп - 31,6. За офщшними даними, м. Бiла Церква -найбшьше мiсто Ки1всько1 обл., з околицями займае територiю 34501,4 га. Площа житлово! забудови - 2283,0 га. В урбоекосистемi м. Бша Церква мож-на видiлити внутршньомюьку i примiську систему озеленення. Площа зеле-них насаджень мюько! територп - 2405,4 га, зокрема площа зелених наса-джень загального користування - 65,0 га, площа насаджень обмеженого ко-ристування - 1342 га, площа насаджень спещального призначення - 998,4 га [6]. У систему озеленення мюта також входить дендропарк "Олександрiя" НАН Укра!ни площею 295,4 га. У мiстi, за даними останнього перепису, про-живае 217 тис. жителiв. Здоров'я жителiв мiста значною мiрою залежить вщ стану навколишнього середовища i можливостей рекреацп, якi iснують як у мюп, так i за його межами. За офщшними даними, на одного жителя м. Бшо! Церкви припадае 31,7 м2 зелених насаджень [6].

На м^окшмат м. Бша Церква впливають рiчка Рось, яка дшить мiсто навпiл i 11 лiва притока р. Протока. Мюто оточують примiськi лiсовi масиви площею 4519 га. Це урочища Голендерня, Кошик, Томилiвська дача, Товста, Добролежiвка Шкарiвська, Добролежичi.

Насадження представникiв родини Salicaceae вивчали як у природних ценозах у перифершнш частит м. Бша Церква, так i в штучних - у центральны частит мюта. Найбагатший таксономiчний склад вербових представлений у перифершнш частит мюта у дендропарку "Олександрiя" НАН Укра-1ни, який нараховуе 15 таксошв: P. alba, P. bolleana Lauche, P. x canescens (Ait.) Smith., P. x charkowiensis Schreder, P. deltoides, P. italica, P. nigra, P. si-monii Carr., P. tremula L., S. acutifolia, S. alba, S. alba 'Vittalina Péndula', S. fra-gilis, S. caprea, S. purpurea 'Gracilis'. Верби i тополi в дендропарку "Олексан-дрiя" зазвичай займають понижет або заплавн дiлянки вздовж р. Рось, де вони ростуть куртинами або змшаними масивами. Вж тополевих насаджень становить 50-60 роюв. У бiльшостi випадкiв це могутн дерева з розлогою кроною, яка за повноти 0,8-0,9 високо тднята вгору. У дендропарку "Олек-сандрiя" ми часто спостерiгали ураження тополь натвпаразитом - омелою бiлою (Viscum alba L.), що веде до суховерхiв'я цих дерев i надалi до 1х випа-дання iз насаджень Найчастiше омелою бiлою уражуеться P. nigra i S. alba. Вербовi насадження парку характеризуються високою декоративнютю i стiйкiстю до абютичних i бiотичних чинникiв, середнiм балом декоративнос-тi i плодоношення (табл.). У зимовий перюд декоративнiсть верб i тополь тдтримуеться архiтектонiки крони, стовбура, гшок, а також за рахунок рiзно-манiтного забарвлення кори i пагошв.

252

Збiрник науково-техшчних праць

Табл. Результаты обстеження eudoeo'iта об'емног структуры представиик1вродыны Salicaceae Mirbel. i fx морфобюеколо-г juna та декоративна характер ист ика в урбоекосистемг м. Бгла Церква

Назва виду

N

I

о 8

к й

8 I

а ^ И

ctí

Ii

II

10 11

12

13 14 15

16 17

18 19 20 21 22 23 24

Дендролопчний парк "Олександрш" HAH Украши

Populus alba

Ж

розл.

15

18,3

830

20

80 27

120 111.04

11.10

1/1

3/3

3/2

365

P. bolleana

яйц.

18

65,0

675

85

55

32

90

11.04

III. 10

1/1

3/3

3/2

365

Р. х canescens

розл.

30

90,7

1200

95

65

28

92

111.04

III. 10

1/1

2/2

3/2

365

Р. х charkowiensis

Р. deltoides, 8

яйц.

8,4

90

18

30

18

40

111.04

III. 10

1/1

2/2

3/2

365

_£Ll

розл.

3,2

30

12

70

28

125

111.04

11.10

1/1

3/-

3/2

365

P. italica,

nip.

5,5

12

53

28

76

111.04

ILIO

1/1

3/-

3/2

365

P. nigra, $

_£Ll

розл.

42

10

62

30

90

111.04

11.10

1/1

4/3

3/2

365

P. simonii

7,3

175

23

55

12

44

111.04

III. 10

1/1

3/3

3/2

365

P. trémula

яйц

85

75

1500

80

60

24

94

111.04

III. 10

1/1

3/3

3/2

365

S. acutifolia

Ж

яйц

5,2

50

14

50

10

36

11.04

ILIO

1/1

3/2

3/2

365

Salix alba

Ж

яйц

26

32,5

364

47

55

18

64

11.04

ILIO

1/1

3/2

3/2

365

S. alba 'Vitalline pendula'

Ж

яйц

8,5

90

14

56

15

58

11.04

ILIO

1/1

3/2

3/3

365

S. fragilis

Ж

яйц

10

6,7

240

9,5

48

15

68

11.04

111.10

1/1

3/3

3/2

365

S. caprea

Ж

яйц

10

9,5

80

11

52

10

62

11.04

ILIO

1/1

3/1

3/2

365

S. purpurea 'Gracilis'

К

яйц

15

38,5

30

24

10

11.04

ILIO

1/1

3/2

3/3

365

Заплава р. Рось

Ж

S. alba

I Дх I розл. I 25 I 43,5 111201 60 | 70 | 27 | 86 | 11.04 |П.10|шв.| I | I | 1/1 | + | + | 3/3 | - | + | 3/2 | 365

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

17 S. fragilis Д* яйц. 30 78,5 1370 85,5 80 15 80 111.04 III. 10 шв. I I 1/1 - - 3/2 + + 3/2 365

18 S. triandra Д4 яйц. 14 68,3 168 90 50 12 18 11.04 11.10 шв. I I 1/1 - - 3/2 + + 3/2 365

19 S. acutifolia Дз яйц. 6 5,7 50 14 50 10 36 11.04 11.10 шв. I I 1/1 + + 3/2 - + 3/2 365

20 S. pentandra Дз розл. 17 85,0 255 90 60 15 60 11.04 11.10 шв. I I 1/1 + + 3/2 - + 3/2 365

21 S. alba 'Vitalline pendula', 3 Дз плак. 3 3,5 32 40 40 12 36 11.04 11.10 шв. I I 1/1 + + 3/- - + 3/3 365

Заплава р. Протока

22 Salix alba д яйц. 42 62,5 728 81 58 16 68 11.04 11.10 шв. I I 1/1 + + 3/3 - + 3/2 365

23 S. pentandra Дз яйц. 27 8,6 405 95 62 16 56 11.04 11.10 шв. I I 1/1 + + 3/2 - + 3/2 365

24 P. nigra, $ Д розл. 2 23,4 43 87 70 30 130 111.04 11.10 шв. I I 1/1 + + 3/3 - + 3/2 365

25 S. cinerea, 3 к розл. 5 4,3 15 5 35 4 10 111.04 11.10 шв. I I 1/1 + + 3 /- - + 3/2 365

Парк iM. Т.Г. Шевченка

26 Populus alba Д1 розл. 2 3,2 4 43 66 2,0 88 11.04 III. 10 шв. I I 1/1 + + 3/3 - + 3/2 365

27 S. alba 'Vitalline pendula', 3 Дз плак. 1 1,5 16 2,0 35 10 30 11.04 ILIO шв. I I 1/1 + + 3/- - + 3/3 365

28 S. matsuda tortuosa x S. babylonica $ Дз плак. 1 1,2 12 5 12 7,0 26 11.04 ILIO шв. I I 1/1 + + 3/- - + 3/4 365

Парк Слави

29 S. alba 'Vitallina pendula', 3 Дз плак. 2 2,5 18 30 40 12 36 11.04 ILIO шв. I I 1/1 + + 3 /- - + 3/3 365

30 P. italica, 3 д nip. 3 4,5 6,5 3,5 60 20 60 111.04 ILIO шв. I I 1/1 + + 3/- + + 3/2 365

Сквер бшя памятника "Лггак"

31 S. pentandra Дз яйц. 8 13,5 982 21 51 13 44 11.04 ILIO шв. I I 1/1 + + 3/2 - + 3/2 365

32 S. alba Д1 розл. 15 18,0 830 20 60 27 86 111.04 111.10 шв. I I 1/1 + + 3/- - + 3/2 365

33 P. nigra, $ д розл. 2 2,3 38 11 40 24 68 111.04 ILIO шв. I I 1/1 + + 3/- - + 3/2 365

Сквер 'Чнститутський у flBopi аграрного ушверситету

34 IP. alba, 3 д розл. 1 12,1 24 3,5 60 26 84 I 11.04 ILIO шв. I I 1/1 + + 3/- + + 3/2 365

Сквер бшя аграрного ушверситету

35 IP. nigra, Q д розл. 1 2,3 32 в 65 26 94 111.04 ILIO шв. 11 11 11/1 + + 1 3/- 1 - 1 + I 3/2 I 365

Бульвар 50-р1ччя Перемоги

36 IP. italica, 3 д nip. 42 10,8 60 12 45 18 42 111.04 ILIO шв. 11 11 11/1 + + 1 3/- 1 - 1 + I 3/2 I 365

Вулиця Ярослава Мудрого

37 S caprea 'Repens', 3 Д4 плак. 2 2,2 1 50 5 1,7 8 1.04 ILIO пом I I 1/1 - - 31- + + 3/3 365

38 S. tenuifolia, 3 к яйц. 2 10,2 4 3 6 1,8 8 11.04 ILIO пом I I 1/1 - - - + + 3/3 365

Вулиця ,Друж би

391P. italica, 3 д. тр. 15 95,1 210 90 35 16 38 111.04 ILIO шв. 11 11 11/1 + + 1 3/- 1 - 1 + 1 3/2 1 365

*Примггка: чолов1ча форма - 3, жшоча форма- дерево вщповщноТ величины - Д1-Д4; кущ - К; форма крони: nip. - nipaMi-

дальна, плак. - плакуча, овал. - овальна, розл. - розлога, яйц. - яйцепод1бна

Науковий вкник 11.1ТУ УкраУни. - 2G13. - Вип. 23.6

^ртт вербовi насадження в межах м. Бша Церква представленi автох-тонними видами у заплавах рiчок Рось та Протока. Зокрема, S. alba, S. fragi-lis L., S. caprea L., S. triandra L., S. acutifolia Willd., S. pentandra L. вжом 3580 рокiв ростуть на берегах Росi i Протоки, виконуючи передyсiм фyнкцiю зак-ршлення берегiв i збереження Грунту вщ водноï та вiтровоï ерозiï. Bони також сприяють зменшенню поверхневого стоку, тдтриманню рiвня водностi рiчок, запобтають замулюванню ïх продуктами ерозiï, полшшують якють води.

У центральнiй частит м. Бша Церква вербовi представлен поодино-кими насадженнями i групами у парках, скверах та рядовими насадженнями на бульварах i вулицях. Шйбшьш загрозливий стан P. italica спостер^аемо на бyльварi 50-рiччя Перемоги i по вул. Дружби, де вид характеризуешься пригтченим ростом i випадае з насаджень. Очевидно, це пов'язано з тим, що щ головт вулищ перенасиченi транспортом. У скверах i парках мюта також спостер^али ураження клiщем S. alba 'Vitalline pendula' i пбриду S. matsuda tortuosa x S. babylonica. Поряд iз позитивними фyнкцiями, жiночi екземпляри тополь у перiод плодоношення виступають досить сильними алергенами, що також е проблемою для мешканщв мюта.

Висновки. Таким чином, стан вербово-тополевих насаджень м. Бша Церква задовшьний i потребуе полшшення такими шляхами:

У насадження центральноï частини м. Бша Церква потрiбно ширше впроваджувати стшю високодекоративнi iнтродyкованi види, садовi форми i гiбриди P. bolleana, P. deltoides, P. x canescens, P. x charkowiensis, P. simonii, S. purpurea 'Gracilis', S. tenuifolia, S caprea 'Repens'.

^ршт насадження, уражет омелою бiлою, з метою оптимiзацiï вар-то тддати санiтарнiй обрiзцi, а окремi сильно уражет дерева - повному ви-даленню. Дiлянки з видаленими деревами необхвдно реконструювати шляхом створення змшаних груп, куртин i масивiв з автохтонних видiв верб i тополь P. alba, S. fragilis, S. caprea, S. triandra, S. acutifolia, S. pentandra, доповнивши ïх видами родiв Alnus L., Corylus L., Viburnum L.

Через високу алергеннють видiв роду Populus L. y насадженнях мiста доцiльно висаджувати лише чоловiчi екземпляри тополь.

Л1тература

1. Aнyчин H.Ü. Лесная таксация / H.Ü. Aнyчин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -

552 с.

2. Горелов О.М. Родина Salicaceae Mirbel // Дендрофлора Украïни. Дикоросл1 й культи-воваш дерева i кущ1. Покритонасшш. Частина I. Довщник / за ред. M.A. ^хна. - K. : Bид-во "Фггосоцюцентр", 2002. - С. 33б-379.

3. Kyлагин A.Ю. Ивы: техногенез и проблемы оптимизации нарушенных ландшафтов / Aro. ^лагин. - Уфа : Изд-во "Гилем", 1998. - 193 с.

4. ^черявий B .П. Озеленення населених мюць / B .П. ^черявий. - Льв1в : Bид-во "Свгг", 2005. - 45б с.

5. Kyчерявий B .П. Урбоеколопя / B .П. Kyчерявий. - Льв1в : Bto-во "Свгг", 1999. - 3б0 с.

6. Роговський C.B. Система озеленення м. Бша Церква - сучасний стан та перспективи розвитку / CB. Роговський // Aгрорбiологiя : зб. наук. праць. - Бша Церква : Bto-во Бшоцер-гав. нац. аграр. ун-т. - 2012. - Bип. 8 (94). - С. 5-9.

Ищук Л.П. Роль представителей семейства Salicaceae Mirbel. в ур-боэкосистеме города Белая Церковь

Поглиблеш бюлопчш дослщження

255

Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни

На основании маршрутных исследований с использованием методов ландшафтной таксации установлен таксономический состав представителей семейства Salicaceae Mirbel. и определена их роль в урбоэкосистеме города Белая Церковь. Дана оценка жизнеспособности ивово-тополевых насаждений и предложены пути их улучшения.

Ключевые слова: Salicaceae, Salix, Populus, урбоэкосистема, парк, сквер, бульвар.

Ishchuk L.P. The role of the representatives of Salicaceae Mirbel. in urbanized ecosystem of Bila Tserkva

Taxonomic structure of the representatives of Salicaceae Mirbel. and their role in urbanized ecosystem of Bila Tserkva are determined on the basis of route survey with using of landscape evaluation methods. A viability of willow-poplar plantations is evaluated. The ways of their improvement are given bellow.

Keywords: Salicaceae, Salix, Populus, urbanized ecosystem, park, square, boulevard.

УДК 504.3:632.51(477.64-37) Асист. Ю.Л. Бредхна1

ЕКОЛОГО-Б1ОМОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПОНТАННО1 ФЛОРИ МЕЛ1ТОПОЛЬСЬКОГО РЕГ1ОНУ

Вперше здшснено еколого-бюморфолопчний аналiз спонтанно! флори Мел^о-польського регюну. Бюморфолопчна характеристика свщчить про переважання те-рофтв як життево! форми видiв. Переважають види iз стрижневою кореневою системою, що е характерним для степових ф^оцежтав. За типами вегетативного роз-множення перше мюце належить вегетативно-нерухливим видам. Еколопчний аналiз щодо ставлення до св^ла виявив дом^вання гелюфтв, щодо адаптаци до бюге-оценозу загалом переважають рудеранти i степанти, щодо Грунтового багатства - ме-зотрофи, а щодо вологост - ксеромезофiти i мезоксерофiти.

Ключовг слова: спонтанна флора, еколого-бюморфолопчний аналiз, фiтоценоз.

Одним 1з важливих напрям1в флористичних дослщжень е вивчення спонтанно! флори великих 1 малих мют Укра!ни, що пов'язано з1 швидкими темпами розвитку сустльства та посиленням впливу людини на рослинний покрив. Як наслщок, вщбуваеться порушення природних екототв, створення нових, штучних, яю заселяються спонтанною флорою. Оптим1защя, раць ональне використання, моделювання розвитку рослинного покриву мют не-можлив1 без всеб1чного вивчення та анал1зу рослинносп в межах окремих ре-гюшв. Тому мета наших дослщжень - на пщстав1 кшьюсного стввщношення екоморф спонтанних вид1в визначити специф1ку, пристосувальш риси та за-коном1рносп формування рослинного покриву внаслщок впливу урбашза-цшних процешв.

Матерiали та методи досл1джень. Дослщження здшснювали протя-гом 2009-2011 рр. Пщ час дослщжень використовували традицшш геобота-шчш методи - маршрутний та рекогносцирувальний. Для опишв закладали пробш дшянки зпдно 1з загальноприйнятими подходами - до 100 м2.

Номенклатуру вид1в наведено за "Определителем высших растений Украины" [4]. В основу анал1зу бюморфолопчно! структури покладено ль ншну систему життевих форм В.М. Голубева [2, 3], в якш окрем1 ознаки роз-

1 Меттопольський державний педагопчний унiверситет iм. Богдана Хмельницького

256

Збiрник науково-технiчних праць