CC BY
16
Клштна пед1атр1я
УДК 575.822:616-001.28 КОВАЛЬОВА B.I.
ДУ«1нститутохорони здоров'я дпей та п1длшв НАМН», м. Харюв
РОЛЬ СПАДКОВИХ OAKTOPiB У РОЗВИТКУ МУЛЫИФАКТОИАЛЬНОТ ПАТОЛОГИ У ДНЕЙ, БАТЬКИ ЯКИХ ЗАЗНАЛИ PAДiAЦiЙНOГO ВПЛИВУ В ДИТЯЧОМУ ТА ПiДЛiTKOBOМУ В|Ц| BНAСЛiДOK АВАРП НА ЧOPНOБИЛЬСЬKiЙ АЕС
Резюме. У cmammi наведет дат клiнiко-генеалогiчного обстеження дтей, батьки яких зазнали padia-цшного впливу в дитячому та тдлтковому вщ вна^док авари на Чорнобильськш АЕС. Встановлено, що 96,2 % дтей щеН когорти мають схильтсть до мультифaктоpiaльноi патологи. Показано, що най-бльш поширеним ускладненням гестацшного перюду була загроза переривання вaгiтностi. Ключовi слова: клiнiко-генеaлогiчний aнaлiз, мультифaктоpiaльнa пaтологiя.
Вступ
У результат Чорнобильсько! катастрофы склалась ситуация, коли сотн тисяч дней зазнали впливу не тльки гострого опромшення, але жили, росли та розвивалися в умовах довготривалого впливу малих доз юшзуючого ви-промшювання та iнших несприятливих факторш шсля-чорнобильського перiоду [1].
Серед багатьох проблем, що виникли шсля аварй, од-нieю з найбтьш важливих е проблема ефекту передачi через опромiненi статевi клiтини батькзв нестабiльностi геному першому покол1нню !х нащадав [2]. Так, в експеримента було показано, що пост1йна дя iонiзуючого випромшюван-ня низько! штенсивносп в умовах 30 км зони ЧАЕС неспри-ятливо впливае на репродуктивну функц1ю та постнаталь-ний розвиток щур1в упродовж декшькох поколшь [3].
У лiтературi е також дат про переход геномно! неста-бiльностi в статевих клпинах батьюв, 1ндукованих субле-тальними дозами юшзуючо! радацй, у соматичнi клiтини нащадав. Цей вид геномних порушень може виникнути в клгганах, як! не пщдавалися опром1ненню, але сигнали ушкодження одержали в!д опромiнених [4].
Отримано також переконливi данi, що вказують на те, що частина клггин, як! вижили пiсля опромiнення, мо-жуть давати функцюнально змiнене потомство, у якому з високою частотою протягом багатьох поколшь виникають de novo аберацй хромосом i генш мутацй, що в ряда випад-к!в призводять до пщвищено! клгганно! загибелi шляхом апоптозу. Цi вщстрочеш прояви радiацiйного ефекту не мають клонального характеру й одержали назву радацш-но-шдуковано! нестабiльностi геному [5].
Слщ зазначити, що соматичнi мутацц, як! проявляють-ся в першому покатит, надалi можуть викликати груб1 порушення генного балансу в статевих клгганах, що е сут-
тевою небезпекою для спадковостi наступних поколшь [2]. О^м того, зниження активносп захисних та компен-саторно-вщновлюючих систем оргатзму може призвести до фiзюлоriчно! та функцюнально! неповноцiнностi рiз-них органiв та систем [1].
Тому збереження стабiльностi геному е обов'язковою умовою повноцiнного розвитку органiзму, а його дестабь лiзацiя асоц1юеться з формуванням патологiчного фенотипу, високим ризиком апоптично! загибелi клiтин або !х переходом на шлях злояюсно! трансформаций [6].
Результати епiдемiологiчних та цитогенетичних спо-стережень за великою когортою дтей, народжених вщ батьюв-х^бакуся в Японй, навiть до сьогодш не дозволяють зробити однозначного висновку щодо генетичних ефектiв атомного бомбардування в першому поколiннi та наступних генерациях нащадав. Для виявлення таких ефектiв рекомендовано проводити ретельне клМчне обстеження ще! когорти, зокрема, вивчати не тльки суто спадкову, але й мультифакторiальну патологiю. Аналопчна рекомендация може бути використана i для нащадав батькзв, опро-мiнених чинниками Чорнобильсько! катастрофи [7].
Як вщомо, мультифакторiальнi захворювання станов-лять основну масу значно поширено! патолог!!, у реалiзацi! яко! поряд iз факторами спадково! схильностi значну роль вщграють i фактори зовшшнього середовища [8].
Доведено, що навггь так званi малi для людини дози юшзуючо! радацй при тривалш д! можуть бути «подвоюю-чими» за цитогенетичними критер1ями, iндукуючи специ-фiчнi пошкодження хромосом в шдикаторних клiтинах, як! е не лише бюмаркерами мутагенно! д! радащ! на людину, але й призводячи до загиба або порушення функцюну-вання клiтин-мiшеней (соматичних i статевих), можуть ле-жати в основi виникнення стохастичних, можливо, деяких
Клтт'чна педтатр!я
5(40) • 2012
нестохастичних пiспярадiацiйних ефект1в i3 генетичною компонентою (зокрема, мультифактор1ально! патолоп!) [2]. Науков1 дослщження та клiнiчнi спостереження, що проводилися пiсля аварiйного перiодy, свщчать про попр-шення здоров'я нащадив опромiнених батьк1в та пщвище-ну частоту реал1защ! мультифактор1ально! патолоп! [9].
Таким чином, визначення генетичних фактор1в фор-мування здоров'я д1тей, батьки яких п1ддавалися радь ацшному впливу в результат аварИ на Чорнобильськш АЕС, являеться актуальним для комплексно! ощнки стану здоров'я та визначення груп високого ризику розвитку мультифактор1альних захворювань.
Матер1али та методи
Матер1алом для дослщження були даш клшшэ-генеа-лопчного обстеження 137 д1тей, народжених у сш'ях, яи мешкали на контам1нованих радюнуклщами територ1ях. Статистична обробка результат1в проводилася з викорис-танням програми Excel. Для визначення в1рогщносп роз-б1жностей м1ж ознаками, що пор1внювались, використо-вували критерш Стьюдента, метод х2 [10].
Результати та Тх обговорення
Клшшэ-генеалопчний анал1з, проведений у родинах дь тей, батьки яких жили в умовах довготривалого впливу ма-лихдоз юшзуючого випромшювання, дозволив встановити, що у 96,2 % обстежених мала м1сце схильн1сть до основних нешфекцшних захворювань. Так, у 198 родичв першого ступеня спорщненосп дом1нувала патолог1я серцево-су-динно! системи та шлунково-кишкового тракту — 63,2 i 34,5 %. Порушення репродуктивно! системи визначалися у 32,2 % випадюв. Г1неколог1чн1 захворювання спостер1га-лися у 17,2 % обстежених. Патолопя ендокринно! системи та нервово-псинчно! сфери були виявлеш у 21,8 i 5,8 % до-сл1джених. Патолоия сечовив1дно'1 та дихально! систем зу-стр1чалася з частотою 9,2 i 2,2 % в1дпов1дно. Захворювання опорно-рухового апарату рееструвалися у 4,6 % випадюв.
Результати дослщжень останнього десятир1ччя [11] св1дчать про те, що у постраждалих унасл1док аварИ на Чорнобильськш АЕС спостер1гаеться тенденция щодо збтьшення захворювань орган1в кровооб1гу. Так, якщо в 1990—1991 роках перше м1сце в структур1 захворюваност1
займали хвороби нервово! системи (34,6 %), а захворювання системи кровооб^у знаходились лише на п'ятому мсщ (9,8 %), то вже в останш роки вони вийшли на перше мю-це, становлячи у структур вше! патолоп! 89,5 %.
1снують такождан1 [12], що в евакуйованого населення захворювання травного каналу займають одне з провщних мiсць серед усах захворювань. Ва вони характеризуються хрончним переб1гом, частими рецидивами та розвитком ускладнень.
Серед 883 родичiв другого ступеня спорщненоста патология серцево-судинно! системи визначалася у 12,5 % ви-падыв. Захворювання шлунково-кишкового тракту та ен-докринна патология рееструвалися з частотою 4,4 та 2,8 %. Пнеколопчш захворювання та порушення репродуктивно! системи спостерталися у 2,8 i 0,6 % дослщжених. Патология сечовивщно!, дихально! та нервово! систем визначалася в поодиноких випадках — у 1,2; 1,3 i 0,9 % вщповщно. Злоякiснi новоутворення та захворювання опорно-рухового апарату рееструвалися у 3,9 та 3,2 % дослщжених.
Серед 578 родич1в третього ступеня спорщненосп також переважала патолог1я серцево-судинно! системи (7,6 %). Злояыст новоутворення та захворювання шлунково-киш-кового тракту спостер1галися у 6,2 i 2,8 % випадкзв вщповщ-но. Ендокринна патолог1я мала мюце в 1,9 % дослщжених. Пнеколопчш захворювання спостерталися у 1,1 % родич1в обстежених. Патолог1я опорно-рухового апарату та сечовивщно! систем вщзначалася в 0,9 i 0,7 % випадкзв вщповщно.
Таким чином, проведений ктшко-генеалопчний ана-лiз серед дней, батьки яких мешкали на забруднених ра-дiонуклiдами територзях п1д час аварз! на Чорнобильськ1й АЕС, дозволив встановити, що порушення з боку серцево-судинно! системи, шлунково-кишкового тракту, репродуктивно! i сечовивщно! систем, ендокринна патолопя та пнеколопчш захворювання виявлялися у родичiв першого ступеня спорщненосп вiрогiдно часпше, шж у родичiв другого та третього ступеня спорщненосп (табл. 1).
При аналiзi шмейного анамнезу нами було встановле-но, що обтяженiсть такими сощальними факторами, як зловживання алкоголем та палшня, у групi дней, батьки яких мешкали на забруднених радюнуклщами територзях становили 35,0 та 40,5 % вщповщно.
Вивчення перинатального анамнезу в данзй когортi дь тей дозволило встановити, що фiзiологiчний перебiг ва-
Таблиця 1. Показники мультифактор1ально1 патологИ серед мешканц1в контам1нованих радюнуклщами територй та i'xHix родич'т трьох ступен1в спорщненост (М ± m), %
№ з/п Патолопя, що зус^чалась у родоводах родичiв пробандiв I стушнь спорщненосп, n = 198 II стушнь спорщненосп, n = 883 III стушнь спорщненосп, n = 578
1 Патолопя серцево-судинно! системи 63,22 ± 5,20*** 12,46 ± 1,11*** 7,61 ± 0,47***
2 Патолопя шлунково-кишкового тракту 34,48 ± 5,12** 4,42 ± 0,69** 2,77 ± 0,68**
3 Ендокринна патолопя 21,84 ± 4,45*** 2,83 ± 0,56*** 1,90 ± 0,57***
4 Порушення репродуктивно! системи 32,18 ± 5,03*** 0,57 ± 0,25*** 0,00 ± 0,00
5 Пнеколопчы захворювання 17,24 ± 4,07*** 2,83 ± 0,56*** 1,03 ± 0,42***
6 Захворювання нервово! системи 5,75 ± 2,51* 0,91 ± 0,32* 0,52 ± 0,29*
7 Злояюсы новоутворення 0,00 ± 0,00 3,85 ± 0,65 6,23 ± 1,01
8 Патолопя сечовивщно! системи 9,20 ± 3,12** 1,25 ± 0,37** 0,69 ± 0,34**
9 Патолопя дихально! системи 2,23 ± 1,62 1,13 ± 0,36 0,52 ± 0,30
10 Патолопя опорно-рухового апарату 4,59 ± 2,26 3,15 ± 0,49 0,87 ± 0,39
Примтки: * — р < 0,05; ** — р < 0,001; *** — р < 0,001 — в1рогщн1сть вщм1нностей за ^^^epicM, при порiвняннi родич'в I ступеня спорщненост з родичами II та Ill ступеня спорщненосл.
5(40) • 2012
Клтт'чна пед!атр!я
итосп становив 35,0 % випадюв. Загроза переривання вагiтностi спостерiгалась у 30,0 % дослщжуваних. Число вагiтностей, ускладнених гестозом першо! та друго! поло-вини, доршнювало 10,5 та 5,3 % вщповщно. Отриманi нами дат збтаються з лiтературними. Так, результати доедает [13] свщчать про те, що основними ускладненнями ваптносп у жiнок, радiацiйно опромiнених у дитячому вiцi, були: невиношування, передчаст пологи, раннi гестози.
Фiзiологiчний переб^ пологiв вiдмiчався у 65,0 % випадыв, операцiйна допомога пород1ллям становила 20,0 %. У 19,7 % детей вага при народженнi коливалась в1д 1900,0 до 2900,0; зрют — в1д 44 до 49 см. На грудному вигодовувант знаходилось 35,0 % дiтей, на штучному — 55,0 % та на змшаному — 10,0 %. Згщно з лиературними даними [13], у жшок, радiацiйно опромiнених у дитячому вщ1, серед ускладнень у пологах спостертались: патолопч-на крововтрата, передчасний вплив навколоплiдних вод та аномалИ пологово! д1яльност1.
Таким чином, дти, батьки яких зазнали радiацiйного опромшення в дитячому та п1дл1тковому вщ1, потребують медико-генетичного консультування, оск1льки 96,2 % об-стежених мають схильтсть до мультифакторiально! патологи. Визначення генетичних та 1нших несприятливих фактор!в п1слячорно6ильського перiоду також е актуаль-ним для комплексно! оц1нки стану здоров'я ще! когорти дiтей та видлення груп високого ризику розвитку мульти-факторiально! патологи.
Висновки
1. КлМко-генеалопчний аналiз, проведений серед дь тей, батьки яких мешкали на забруднених радiонуклiдами територiях, дозволив визначити, що 96,2 % обстежених мають схильтсть до мультифакторiальноl патологи.
2. Встановлено, що порушення з боку серцево-судинно! системи, шлунково-кишкового тракту, репродуктивно! та сечовивiдно! систем, а також пнеколопчт захворювання у родич1в першого ступеня визначалися в1рог!дно частiше, тж у родич!в другого та третього ступеня спорiдненостi.
3. Показано, що загроза переривання ваптноста була найбтьш поширеним ускладненням гестацiйного перю-ду, яка спостерiгалась у 30,0 % дослщжуваних.
Ковалева В.И.
ГУ «Институт здравоохранения детей и подростков НАМН», т. Харьков
РОЛЬ НАСЛЕДСТВЕННЫХ ФАКТОРОВ В РАЗВИТИИ МУЛЬТИФАКТОРИАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ У ДЕТЕЙ, РОДИТЕЛИ КОТОРЫХ ПОДВЕРГЛИСЬ РАДИАЦИОННОМУ ВЛИЯНИЮ В ДЕТСКОМ И ПОДРОСТКОВОМ ВОЗРАСТЕ
ВСЛЕДСТВИЕ АВАРИИ НА ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АЭС Резюме. В статье изложены данные клинико-генеалогического обследования детей, родители которых подверглись радиационному влиянию в детском и подростковом возрасте в результате аварии на Чернобыльской АЭС. Установлено, что 96,2 % детей этой когорты имеют склонность к мультифакториальной патологии. Показано, что наиболее распространенным осложнением гестационно-го периода была угроза прерывания беременности.
Ключевые слова: клинико-генеалогический анализ, мультифакториальная патология.
Список ллератури
1. Определение групп риска возникновения радиационно-инду-цированной соматической патологии у детей, подвергшихся воздействию радиации: Пособие для врачей/ Л.С. Балева [и др.]. — М., 2007. —15с.
2. Пiлiнська МА Цитогенетичт нашдки у Чорнобильських контингента проритетного спостереження //Медичт настдки аварй' на Чорнобильськт атомнй електростанци. — КиЧв, 2007. — С. 156-169.
3. Ватлщова О.С., КлепкоА.В., Андрейченко С.В. Впливрентге-твського випромнювання на репродуктивну функцю щурiв та деят фенотиповi ознаки у Чх нащадюв// Проблеми радiацшноЧ медицини тарадюбшмгй: Зб. наук. праць. — К., 2007. — Вип. 13. — С. 72-77.
4. Воробцова Е.И. Генетические и соматические эффекты ионизирующей радиации у человека и животных//Радиационная биология. Радиоэкология. — 2005 — Т. 41, № 5. — С. 639-643.
5. Выявление с помощью теста «адаптивный ответ» нестабильности генома у потомства самцов мышей, подвергнутых хроническому воздействию у-излучений / Заичкина С.И. [и др.]//Радиационная биология. Радиоэкология. — 2002. — Т. 42, № 6. — С. 608-611.
6. Акопян Г.Р. Передчасне розподыення хромосом, як шформативний маркер хромосомноЧ нестабiльностi в клтинах лю-дини // Досягнення i проблеми генетики, селекцй та ботехнологй': Зб. наук. праць. — Кшв, 2007. — Т. 1 — С. 390-393.
7. Дибський С.С. «МшеневЧ» та «немшеневЧ» цитогенетичт ефекти в соматичних клтинах осб, яю зазнали впливу оноуючоЧ радiацiЧ внатдок аварй' на Чорнобильськт АЕС: Автореф. дис... д-ра болог. наук:спец. 03.00.15«Генетика»/С.С. Дибський;ДУ «НЦРМ АМНУ». — К., 2010. — 39 с.
8. Лильин Е.Т. Генетика для врачей/Е.Т. Лильин, Е.Т. Богомазов, П.Б. Гофман-Кадошников. — М.: Медицина, 1990. — 254с.
9. Скварська О.О. Клшко-генетичт особливот дтей, яю народилися в сш'ях учаснитв лiквiдацiЧ натдтв аварй' на ЧАЕС: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 03.00.15 «Генетика» / О. О. Скварська; 1н-т яяени та мед. екологй м. О.М. Марзеева АМНУкраЧни. — К, 2004. — 17с.
10. Атраментова Л А Статистические методы в биологии / ЛА Атраментова, О.М. Утевская. — Горловка, 2008. — 24с.
11. Харченко В.П., Куликова ТА, Дьячкова Л.В. Распространенность и особенности развития цереброваскулярной патологии у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС // Проблеми радiацШноЧ медицини та радюбюлогiЧ: Зб. наук. праць. — К, 2007. — Вип. 13. — С. 316-323.
12. Дац 1.В., Скляров 6.Я., Ььчишин О.С. Клтко-функцюнальна оцшка стану травного каналу в евакуйованого населення у аддалет термни впливу раШацтного фактора // Проблеми раЫацтноЧмедицини тарадобклтЧ: Зб. наук. праць. — К., 2007. — Вип. 13. — С. 119-132.
13. Мокрик О.М. Перебк вагтнот i пологву жшок, радiацшно опромжних у дитячому вц // Проблеми радiацшноЧ медицини та радiобюлогiЧ: Зб. наук. праць. — К., 2007. — Вип. 13. — С. 246-250.
Отримано 21.03.12 □
Kovaleva V.I.
State Institution «Institute of Children and Adolescents Health Care of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
ROLE OF HEREDITARY FACTORS IN DEVELOPMENT
OF MULTIFACTORIAL PATHOLOGY IN CHILDREN FROM PARENTS RADIATION-EXPOSED IN CHILDHOOD AND ADOLESCENCE DUE TO CHERNOBYL NPS ACCIDENT
Summary. The article presents the data of clinical and genea-logic examination of children whose parents had been exposed to radiation in childhood and adolescence due to the Chernobyl NPS accident. It was established that 96.2 % of children from this group could have multifactorial pathology. It is shown that most common pregnancy complication was threatened miscarriage.
Key words: clinical and genealogic analysis, multifactorial pathology.
