Научная статья на тему 'Роль мітохондрій міокарда піщанок упродовж фізіологічного старіння'

Роль мітохондрій міокарда піщанок упродовж фізіологічного старіння Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

CC BY
123
20
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ТБК-активні продукти / супероксиддисмутаза / каталаза / цитохром С / амінотрансферази / лактатдегідрогеназа / γ-глутамілтрансфераза / TBK-active products / superoxide dismutase / catalase / cytochrome C / aminotransferases / lactate dehydrogenase / γ-glutamyltransferase

Аннотация научной статьи по животноводству и молочному делу, автор научной работы — Є. О. Потапенко, О. О. Дьомшина, Г. О. Ушакова

Наведено дані щодо оцінки мітохондрій та біохімічного стану серця монгольських піщанок (Mongolian Gerbilia, Meriones unguiculatus Milne-Edwards, 1867) в умовах старіння. Основний фактор розвитку вікових змін в органах і тканинах цілісного організму – надмірне утворення активних форм оксигену, що провокує зміни функціонального стану мітохондрій, зниження ефективності процесу аутофагії / мітофагії. Старінню серця передують появи дисфункцій у мітохондріях. Установлено порушення метаболічних процесів у міокарді піщанок віком старше двох років, що супроводжувалося активацією окисного стресу за рахунок збільшення концентрації ТБК-активних сполук. Доведено збільшення концентрації цитохрому С у цитозолі внаслідок руйнівного впливу окиснених продуктів на зовнішню мембрану мітохондрій та підвищення її проникності. Визначено порушення біоенергетичних процесів, збільшення частки анаеробного дихання та накопичення лактату й недоокиснених метаболітів, що посилює окисний стрес і пошкодження клітин. Для піщанок переломний вік – 24 місяці. Саме в цьому віці відбуваються основні метаболічні зміни в їхньому серці: активізація утворення прооксидантів, протеолітичних процесів (зниження загальної концентрації протеїну), пригнічення активності амінотрансфераз у цитозолі. Зареєстровано переключення метаболічних процесів у мітохондріях серця за участю амінотрансфераз: збільшення активності мітохондріального ізоензиму аланінамінотрансферази та реципрокне зниження аспартатамінотрансферази. Після дворічного віку у дослідних піщанок установлено посилення адаптаційних процесів: активізація каталази, γ-глутамілтрансферази, відносного відновлення активності аланінй аспартатамінотрансферази, завдяки чому зберігаються процеси життєдіяльності цілісного організму, але на новому метаболічному рівні. Отримані результати підтверджують головну роль мітохондрій у процесі старіння міокарда. При досягненні віку 36 місяців у міокарді піщанок метаболічні розлади досягають свого піку, що спричинює масштабні пошкодження клітин. Незважаючи на численні дослідження причин старіння серця, участі мітохондрій у даному процесі, біохімічні причини сенесценції потребують подальшого вивчення.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The role of mitochondria in the myocardium of senescent Meriones unguiculates

According to the mitochondrial theory of aging, changes in the functional state of mitochondria, which lead to excessive formation of active forms of oxygen, are the main factor in the development of age changes in organs and tissues of the whole organism. The assessment of the mitochondria state of the heart of senescent gerbils (Mongolian Gerbilia, Meriones unguiculatesMilne-Edwards, 1867). It is proved that the aging of the heart is preceded by the appearance of dysfunction in mitochondria. The disturbance of metabolic processes in the myocardium of gerbils over the age of two years was established, which was accompanied by activation of oxidative stress by increasing the concentration of TBK-active compounds. An increase in the concentration of cytochrome C in cytosol has been shown due to the destructive effects of oxidized products on the outer membrane of mitochondria and enhancement of its permeability. The violation of bioenergetic processes, increase of the anaerobic respiration and the accumulation of lactate and unoxidative metabolites, which increases oxidative stress and cell damage, are determined. We established that for gerbils the critical age for senescence is 24months. Major metabolic changes in the heart occur mostly at this age. This is marked by activation of prooxidants formation, proteolytic processes (decrease in total protein concentration) and inhibition of aminotransferase activity in cytosol. The switching of metabolic processes in the mitochondria of the heart with the participation of aminotransferases has been registered: increased activity of the mitochondrial isoenzyme alanine aminotransferase and reciprocal reduction of aspartate aminotransferase. After two years of age in the experimental gerbils the intensification of adaptive processes was established: activation of catalase, γ-glutamyltransferase, relative restoration of the activity of alanine and aspartate aminotransferase, thus maintaining the processes of the vital activity of the whole organism, but at a new metabolic level. With age, irreversible damage to cardiomyocytes occurs, which gradually lose the ability to convert lactate, resulting in its increase, and the processes of its utilization are inhibited. The results confirm the key role of mitochondria in the process of aging of the myocardium. However, when gerbils reach the 36 months of age the metabolic disturbances in the myocardium reach their peak, resulting in large-scale cell damage.

Текст научной работы на тему «Роль мітохондрій міокарда піщанок упродовж фізіологічного старіння»

Ri'qi: - tmy Mcchanisms

înTïiosystems

* %

Regulatory Mechanisms

in Biosystems

ISSN 2519-8521 (Print) ISSN 2520-2588 (Online) Regul. Mech. Biosyst., 8(4), 512-520 doi: 10.15421/021779

The role of mitochondria in the myocardium of senescent Meriones unguiculates

Y. Potapenko, O. Dyomshina G. Ushakova

Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine

Article info

Received 04.10.2017 Received in revised form

10.11.2017 Accepted 13.11.2017

Oles Honchar Dnipro National University, Gagarin ave., 72, Dnipro, 49010, Ukraine. Tel.: +38-050-607-52-83 E-mail:

olga-d2009@ukr.net

Potapenko, Y., Dyomshina, O., & Ushakova, G. (2017). The role of mitochondria in the myocardium of senescent Meriones unguiculates. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(4), 512-520. doi:10.15421/021779

According to the mitochondrial theory of aging, changes in the Junctional state of mitochondria, which lead to excessive formation of active forms of oxygen, are the main factor in 1he development of age changes in organs and tissues of the whole organism. The assessment of the mitochondria state of the heart of senescent gerbils (Mongolian Gerbilia Meriones unguiculates Milne-Edwards, 1867). It is proved that the aging of the heart is preceded by the appearance of dysfunction in mitochondria. The disturbance of metabolic processes in the myocardium of gerbils over the age of two years was established, which was accompanied by activation of oxidative stress by increasing the concentration of TBK-active compounds. An increase in the concentration of cytochrome C in cytosol has been shown due to the destructive effects of oxidized products on the outer membrane of mitochondria and enhancement of its permeability. The violation of bioenergetic processes, increase of the anaerobic respiration and the accumulation of lactate and unoxidative metabolites, which increases oxidative stress and cell damage, are determined. We established that for gerbils the critical age for senescence is 24 months. Major metabolic changes in the heart occur mostly at this age. This is marked by activation of prooxidants formation, proteolytic processes (decrease in total protein concentration) and inhibition of aminotransferase activity in cytosol. The switching of metabolic processes in the mitochondria of the heart with the participation of aminotransferases has been registered: increased activity of the mitochondrial isoenzyme alanine aminotransferase and reciprocal reduction of aspartate aminotransferase. After two years of age in the experimental gerbils the intensification of adaptive processes was established: activation of catalase, y-glutamyltransferase, relative restoration of the activity of alanine and aspartate aminotransferase, thus maintaining the processes of the vital activity of the whole organism, but at a new metabolic level. With age, irreversible damage to cardiomyocytes occurs, which gradually lose the ability to convert lactate, resulting in its increase, and the processes of its utilization are inhibited. The results confirm the key role of mitochondria in the process of aging of the myocardium. However, when gerbils reach the 36 months of age the metabolic disturbances in the myocardium reach their peak, resulting in large-scale cell damage.

Keywords: TBK-active products; superoxide dismutase; catalase; cytochrome C; aminotransferases; lactate dehydrogenase; y-glutamyltransferase

Роль мгтохондрш миокарда пщанок упродовж фiзiологiчного старшня

С. О. Потапенко, О. О. Дьомшина, Г. О. Ушакова

Дтпровський нацюнальний утверситет Мет Олеся Гончара, Дтпро, Украта

Наведено даш щодо ощнки мпохондрш та бкга]шчного стану серця монгольських пщанок (Mongolian Gerbilia, Meriones unguiculatus Milne-Edwards, 1867) в умовах старшня. Основний фактор розвитку вжових змш в органах i тканинах цшюного органгзму - надшрне утворення активних форм оксигену, що провокуе змши функционального стану мпохондрш, зниження ефективност процесу аугофагй / мпофагй. Старшню серця передують появи дисфункцш у мiтохондрiях. Установлено порушення метаболiчних процеав у мiокардi пщанок вiком старше двох роюв, що супроводжувалося активащею окисного стресу за рахунок збшьшення концентраци ТБК-активних сполук Доведено збшьшення концентрацп цитохрому С у цитозол внаслщок руйтвного впливу окиснених продуктов на зовтшню мембрану мпохондрш та тдвищення и проникносг! Визначено порушення бюенергетичних процеав, збшьшення частки анаеробного дихання та накопичення лактату й недоокиснених метаболтв, що посилюе окисний стрес i пошкодження кллин. Для пщанок переломний шк - 24 мюящ. Саме в цьому вщ вщбуваютъся основш метаболiчнi змши в !хньому серщ: активгзащя утворення прооксиданпв, протеолiтичних процеав (зниження загально! концентрацп протешу), пригтчення активности амiнотрансфераз у цитозолг Зареестровано переключення метаболiчних процесiв у мiтохондрiях серця за участю амiнотрансфераз: збшьшення активности мiтохондрiального iзоензиму аланiнамiнотрансферази та реципрокне зниження аспартатамiнотрансферази. Пiсля до^чного вiку у дослiдних пiщанок установлено посилення адаптацiйних процесiв: активiзацiя каталази, y-глутамiлтрансферази, вiдносного вiдновлення активности аланш- й аспартатамiнотрансферази, завдяки чому збергаються процеси життедiяльностi цiлiсного органiзму, але на новому метаболiчному рiвнi. Отримат результати пiдтверджують головну роль мпохондрш у процеа старiння мiокарда. При досягнент вiку 36 мiсяцiв у мюкард пiщанок метаболiчнi розлади досягають свого пiку, що спричинюе масштабш пошкодження китин. Незважаючи на численш дослiдження причин старiння серця, участ мпохондрш у даному процесi, бiохiмiчнi причини сенесценцп потребують подальшого вивчення.

Ключот слова: ТБК-активнi продукта; супероксиддисмутаза; каталаза; цитохром С; амшотрансферази; лактатдепдрогеназа; y-глутамiлтрансфераза

Вступ

Старшня - мультифакторний процес, який перебувае тд впливом генетики, способу життя та факторiв навколишнього середовища, дегенеративний процес, пов'язаний i3 фшолопч-ним занепадом, невiд'емна частина життя (Lopez-Otin et al., 2013; Biala et al., 2015; Lakatta, 2015).

Вщповщно до мiтохондрiальноï теори старшня, основний фактор у розвитку вГкових зм1н в органах i тканинах цшсного органiзму - змши функционального стану мгтохондрш, що ви-кликае надмрне утворення активних форм оксигену (Judge and Leeuwenburgh, 2007; Marques et al., 2015; Anayt et al., 2017).

Зпдно з вшьнорадикальною теорiею, у процесi старшня вГдбуваеться наростання молекулярних пошкоджень мембран i генетичного апарату клiтини, послаблення активносп захис-них механiзмiв (Josq Maryn-Garcya, 2005; Hayat, 2014; Lekli et al., 2017). Одна з основних причин такого явища - штен-сивна генерация активних форм оксигену. Це викликае збшь-шення дефектов у функцiонуванж антиоксидантноï системи, фiзiологiчно спрямованоï проти утворення реакц1йно активних радикальних сполук (Das et al., 2013; Ikeda et al., 2014; Payne and Chinnery, 2015), i як наслщок, спричиняе накопичення ра-дикалГв у тканинах i пошкодження найчутливгших молекул проте1шв, лiпiдiв, ДНК. А це, у свою чергу, тягне за собою загибель клгтин. У процесi старшня органiзму розвиваеться стан гiпоксiï тканин, що шдукуе збшьшення р1вня вiдновлення компонентов дихального ланцюга та накопичення у тканинах субстратв, коферментГв, флавгн- i гемовмюних компонентГв у вiдновленому станi. За цих умов надлишок донорГв електротв може провокувати ïх 1нтенсивн1ший витж, що пов'язано з додатковою генеращею активних форм оксигену, роз'еднан-ням окисного фосфорилювання, пiдвищенням лактату та, вщ-повiдно, розвитком стану ацидозу в тканинах. Таким чином, активация окисних процеов у мiтохондрiях кардомюципв може викликати патогенез серцево-судинних захворювань (Marzetti et al., 2013; Zhao et al., 2014; Owada et al., 2017).

Продукти перекисного окиснення, як утворюються внасль док збшьшення концентраци активних форм оксигену, викли-кають глибокi змгни проте1н1в, пов'язат з 1х окисною деструк-цею, змгною конформаци (Tosi et al., 2014; Roya et al., 2017). Виходячи з цього, автори виявили у довгоживучих особин низький вмтст ненасичених жирних кислот i низький рГвень малонового дiальдегiду - лiзинових i карбоксиметил-лiзинових протеïнових похГдних у мгтохондр1ях серця та печшки. Такий низький ступшь ненасиченосп жирних кислот пов'язаний iз гене-тично детермнованою низькою активнiстю D5- i ^^теа^ра? (КФ 1.14.99.5) у довгоживучих особин. Показано зв'язок про-цес1в старшня оргатзму та окисноï модифжаци протешв у еритроцитах i фiбробластах людини, гепатоцитах (Malathi and Rajamurugan, 2015). У старих еритроцитГв збiльшена концентрация карбонiльних залишкiв окиснених протемв i знижена активнiсть глщеральдепд-3-фосфатдепдрогенази (КФ 1.2.1.12), аспартатамшотрансферази (КФ 2.6.1.1), фосфоглщераткГнази (КФ 2.7.2.3). У фiбробластах донорГв вГдмчено зростання швид-косп окиснених протегав залежно вГд вГку. Така сама залежнiсть виявлена пiд час дослГдження гепатоцитГв шурiв рiзного вГку.

Низка дослiдникiв показали, що юнуе пряма залежнiсть м1ж умстом i активнiстю антиоксидантних ензимГв у оргаызм1 та три-валiстю життя (Anayt et al., 2017; Lykhatskyi and Fira, 2017). Пропо-нуеться гГпотеза, що, можливо, старшня пов'язане зi зниженням ензиматичноï активност! антиоксиданттв. Особливо велика увага прид1ляеться геропротекторнш рол! супероксиддисмутази у про-цеа старшня органвму (Das and Muniyappa, 2013). Виявлена позитивна кореляця м!ж високим рГвнем антиоксидантного захисту i, зокрема супероксиддисмутази, i максимальною тривалктю життя. Однак, у той же час, юнуютъ абсолютно протилежт вГдомостГ, в яких зазначено, що ендогент ензими-антиоксиданти та окрем низькомолекулярт антиоксиданти негативно корелюють Гз максимальною тривалстю життя.

Каталаза - один Гз найважливГших ензимГв антиоксидантжа системи, який вже при мЫмальних кшькостях перекису пдро-гену проявляе свою активтсть i таким чином захищае катину вГд розвитку окисного стресу (Marni et al., 2013; Serova et al., 2016; Dyomshina et al., 2017). Стпвавтори (Marques et al., 2015) розглядають каталазу разом Гз супероксиддисмутазою та не-протегновими тюлами цитоплазми як едине окисно-вГдновне середовище клгтини. У свош працГ автори стверджують, що активн!сть каталази зменшуеться у щур1в вгком 24 мГсяц на тт збшьшення концентрацц непротегнових тюл1в (головним чином представлених глутатГоном). У самцов щурГв, як регулярно тддавалися фГзичному навантаженню, активнiстъ каталази у тканин! мюкарда збшьшувалася. Це пояснюеться тим, що тд час фГзичних навантажень вщбулися адаптивн змгни в анти-оксидантнш систем! оргатзму, зокрема, зниження продукцц активних форм оксигену (незважаючи на те, що потреба в ок-сиген та його потж до дихального ланцюга мгтохондрш зро-сли), тдвищення активностГ ензимГв антиоксидантного захисту та окиснення лкпдав. У серцевому м'язГ, печшщ та скелет-них м'язах тренованих тварин пошкодження клгтин значно меншГ, тж у тих, як! вели малорухливий спосГб життя.

Один Гз мехатзм1в природного старшня та загибет клг-тини, що може спричинити передчасне стар!ння ц1л!сного орган!зму - щдвищення концентрацiï цитохрому С у цитозол!, яке пов'язане з розвитком окисного стресу та свщчить про апо-птичн! процеси в клпинах. За п!двищення концентрацiï пере-кисних продукт1в у м!тохондр1ях запускаеться мехатзм перок-сидазноï активност1 комплексу цитохрому С !з кард!ол1п1ном (Demin, 2008; Birk et al., 2014). У результат! цього стимулюеть-ся дисощатця комплексу, внасл!док чого цитохром С вившьня-еться !з зв'язку з кардкяпшном. Актив!зуеться окиснення л!п!-д!в, в!дбуваеться дезорган!зац1я мiтохондрiальноï мембрани, що тдвищуе ïï проникн!сть за рахунок або формування пор, або imiцiацiï розкриття тимчасових пор перехiдноï проникност! мембрани (Vickers, 2009; Begriche, 2011; Donghong, 2015; Boengler et al., 2017). Внаслщок цього вiдбуваетъся вившьнення цитохрому С у цитоплазму, що запускае реакцию апоптозу кл!тини.

1снуе ще один механ!зм п!двищення проникносп м!то-хондрiальноï мембрани внасл!док взаемоди протеïжiв родини Bcl 2 з тимчасовою порою перехiдноï проникност1 (Shan et al., 2015). У норм! така мггохондаальна пора замала для молекули цитохрому С, ïï даметр становить 2 нм. Але протеши родини Bcl 2 мають щрофобн1 залишки, за допомогою яких здатт при-кр!плятися до зовнiшньоï мiтохондрiальноï мембрани в област! пори. Щ протеïни вступають у взаемод!ю з аденшатним транспортером, розширюючи канал пори до 3 нм. Саме через подбну пору вадбуваеться вихщ таких великих молекул як цитохром С. Скорь ше за все, окисний стрес 1н1П1юе цей процес. Опинившись у цитоплазм!, цитохром С, за присутност! АТР, взаемод!е з неак-тивними формами каспази-9 та APAF1, утворюючи апопто-сому. Вже в апоптосом! в!дбуваеться активация каспази-9, яка стимулюе каспазу-3 - головний фактор внутр!шнього шляху апоптозу (Bonglee et al., 2015).

Далеко не останню роль у вив!льненн! цитохрому C вщ-грають активн! форми оксигену, у першу чергу O2^, як1 утворюються в дихальному ланцюз! перенесення електрон!в на р1вт комплексу I (НАДН/убiхiжон оксидоредуктази) та комплексу IV (цитохромоксидаза). Перетворення супероксиду мтохондааль-ною СОД викликае утворення ще однiеï активноï молекули оксигену H2O2, який у надмрнш к]лькост1 може викликати пошкодження мгтохондрш (Serova et al., 2016; Dyomshina et al., 2017; Owada et al., 2017). СлГд зазначити, що за фГзюлопчного старшня тдвищення чутливост! до вГдкриття пори тимчасовоï проникност! вГдбуваеться зГ зниженням Са2+ -емностг мгтохонд-рГй (Fernandez-Sanz et al., 2015; Rohit et al., 2016). Цьому можуть сприяти рГзт причини, зокрема, пГдвищення активностГ фосфо-лГпаз, а також збГльшений вмст продуктов перекисного окиснення лгпщв у тканинах старих тварин. У мкжарда старих щурГв виникають умови для обмеження швидкост! окисно-вГдновних

перетворень у цикт трикарбонових кислот (Mdaki et al., 2016). TaKi змши швидкост найпотужн1шого енергетично забезпечу-вального процесу свщчать про формування в мтохондршх так звано! «напрут» в стан! бюенергетичних процес!в у серщ. Це, у свою чергу, зумовлюе появу з вжом у тварин особливостей у змш !х стану в умовах тдвищення потреби серцевого м'яза в АТФ тд час стресу (Tepp et al., 2016, 2017).

Ензим, який знаходиться на перетит вуглеводного, проте!-нового та енергозабезпечувальних процеов, - лактатдецдрогет-за. Дослвдження у серцевому м'яя щур!в адаптац1йних процеов за старшня та додаткових навантажень у вигляд ф!зичних вправ i р!зних температур показали змши активност! лактатдепдрогешзи та И !зоензим1в (Prathima and Devi, 1999). 1з вжом у тварин за умов тренувань ввдбувався перерозподш !зоферметтв ЛДГ, що забезпе-чувало стшксть кард1ом1оцит1в до стресових вплив!в i полшшен-ня компенсаторних можливостей за змши потреби в оксиген! та зниження ризику розвитку кард1оваскулярних захворювань.

Незважаючи на численн досл!дження причин старшня серця, учасп м!тохондр1й у даному процеа, виршення цього питания залишаеться актуальним донит Тому мета ще! стат -визначити змши окремих бюхмчних ланок функц1онування мггохондрш серця п!щанок за старшня.

MaTepiai i методи дослщжень

Експеримент проводили на монгольських п!щанках (Merio-nes unguiculatus Milne-Edwards, 1867) р!зного вшу середньою вагою 63-83 г, яких утримували у стандартних умовах в!варто. Ман!пуляцй з тваринами проводили вщповщно до правил «Св-ропейсько! конвенцп захисту хребетних тварин, як використо-вуються для експериментальних та шших наукових цией» (Страсбург, 1986). Тварин подлили на п'ять достдних груп (по 6 тварин у кожнш): 1 - тварини вжом 6 тсяЛв, 2 - 24 тсящ, 3 -30 мюящв, 4 - 36 мюящв, 5 - 39 мюяцв. Наприюнщ тварин зва-жували та виводили з експерименту за етерного наркозу, видаля-ли серце, промивали у ф!зюлопчж>му розчин та використову-вали для подальших дослщжень.

Гомогенат серця, його водорозчинну та мгтохондр1альну фракци отримували шляхом диференциного центрифугування у гра-денп сахарози методом Wieckowski et al. (2009). Визначення ак-тивиостi аспартатамзнотрансферази (АсАТ, КФ 2.6.1.1), аланшам-нотрансферази (АлАТ, КФ 2.6.1.2), лактатдепдрогешзи (ЛДГ, КФ 1.1.1.27), у-глутамштрансферази (ГГТП, КФ 2.3.2.2) проводили з використанням стандартних лабораторних тест-иaборiв (Фетсп; Дйпро) методами Burtis et al. (2012) та Young (2014) зпдно з протоколом ф!рми виробника. Активиiсть каталази (КТ, КФ 1.11.1.6) визначали за здатнютю пероксиду ддрогену утворювати солями мотбдену стшкий забарвлений комплекс (КогоМ: et al., 1988). Ак-тивтсть каталази виражали в мккат/мг протешу мтохондаально! фракци. Активиiсть супероксиддисмутази (СОД, КФ 1.15.1.1) оц-нювали як здатнють ензиму iигiбувaти реакцю окиснення кверце-тину (Коstuk et al., 1990). Активmсть СОД виражали в умовних одинипях (у. о./мг протешу). За умовну одиницю брали aктивmсть ензиму, який здатний викликати шпбування кверцетину на 50% у розрахунку на протеши ткaиини. Юлькить ТБК-активних продукта визначали за концеитрaцiею забарвленого комплексу, який ут-ворювався за реакци малонового дальдедду (МДА) у кислому се-редовищ! з двома молекулами тюбарбпурово! кислоти (ТБК) (Аndгeeva et al., 1988). Кшьюсть МДА виражали у мкмолях ТБК-активних продуктов на 1 мг протешу мтохондлально! фракци. Кiлъкiстъ цитохрому С - за його здатнютю вщновлювати дтонат иaтрiю (Selivanov et al., 1997). Статистичний анатз результата проводили методом ANOVA. В!ропдаими вважали вщмшносп за Р < 0,05. Кореляцшний анатз проведено за коефiцiеигом Прсона.

Результати

Анал!з стану прооксидaитиих чинниюв i атиоксидатно! системи у водорозчиннш фракци, отримано! з серця шщанок,

показав збiлъшения концентраци ТБК-активних продуктов за досягиения тваринами вшу 24 тсящ (рис. 1).

Рис. 1. Кшьюсть ТБК-активних продуктов (прооксидантно!

системи) у водорозчинЩй та ттохондр!альнш фракциях, отриманих серця шщанок р!зних вжових груп, мкмоль/мг протешу (х ± SD, n = 6)

3i збiлъшеииям вжу зареестровано поступове зменшення ТБК-активних продуктов, яке досягло 1,16 ± 0,11 мкмоль/мг протешу у птщанок вжом 39 тсяЛв порiвияио з 6-мюячними тваринами (2,25 ± 0,18 мкмоль/мг протешу). Таке явище пов'я-зане з! зниженням вжом концеитрaпji лЫдав як основних субстратв еидогениоi пероксидацп та гальмуванням в!днов-лення основних субстратов метабол!зму - протеiнiв i вуглево-д!в. У мiтохоидрiaлъиiй фракци, отримaиiй серця пiщaиок, визначено парабол!чне коливання концеитрaпji ТБК-активних продуктов упродовж 24-39 м!сяц!в життя, що свщчить про роз-виток суттевого окисного стресу в досл!дженому компартмет! кард!ом!оцит1в, що супроводжуе стaрiиия.

Псля 36 м1сяц!в життя у тшанок визначено зниження кон-цеитрaцii перекисних продукт1в, що також пов'язано з! зниженням iнтеисивиостi вiдновления структурних компонентов мембран м1-тохондр1й. Оск!льки середня тривал!сть життя монгольських п1-щанок складае 24 м1сяц1, i в цьому в1ц1 вже починаються процеси стар1ння, тварин в!ком 39 мюяЛв можна вважати довгожителями. Анал!зуючи сгпвввдношення питоплaзмaтичного та м1тохондр!-ального р!вня ТБК, варто зазначити, що у 6-мсячних пiшaиок у водорозчинн1й фракци в!н трохи вищий, у мпохондаальнш. У старих тварин це стввщношення порушуеться. Починаючи з вжу 24 м1сяц1, р1вень ТБК-активних продуктов у мтохондаях старих пшанок перевищуе питоглaзмaтичний. Очевидно, що з вжом у цитозол! зменшуеться кшьюсть функционально активних проте!-н1в i л!п!д!в, тому окисний стрес у цй фракц!! менш виражений, а отже, р!вень перекисних продуктов нижчий. Зниження концеитрa-ц!! продуктов ТБК у пшанок в!ком 39 мюялв, найстарших серед експериментальних тварин, вщбуваеться, можливо, завдяки розвитку адаптивних процес!в в aнтиоксидaитнiй систем! або зни-женню зaгaлъиометaболiчиих процес1в. Цлком зрозум1ло, що у лiтиьому вщ процеси вiдновления пошкоджень мiтохоидрiaлъних мембран ввдбуваються менш ефективно.

Захист клпини в!д окисного стресу забезпечують ключов! ензими: СОД, каталаза та протеш цитохром С. Експеримен-тальн! дат (табл. 1, 2) вказують на незвичайне сгiввiдношения активност! супероксиддисмутази у водорозчиннш та мтохонд-рiaлъиiй фракцях, отриманих серця досл!дних пщанок.

У мiтохоидрiaлъиiй фракц!! встaиовлеио тдвищення активно-ст! СОД у 3-6 раяв серед груп старих тварин пор!вняно з 6-м!сяч-ними, а у водорозчиннш - навпаки, зменшення пiеi активност!. У мiтохоидрiях i пигоглaзмi кл!тин серця в!дбувалися хвилеподб-зм!ни aктивиостi СОД, пов'язат з в!ком пiддослiдиих тварин. Вщхилення aктивиостi СОД в!д першо! групи (6 мiсяпiв) вперше в!дбувалося у вщ 24 м!сяц!. У перюд 30 до 36 мсяцв визначено сплеск aктивиостi мiтохоидрiaлъиоi СОД. Така динам!ка зм!ни ак-тивносто ензиму в ц!лому узгоджуеться з! зм!ною !нших досл!дних

бюхмчних показникв у старшчих пшэнок. Активнють шшого ензиму аншоксидантно! системи каталази зросла як у водорозчиннш, так i в мiтохондрiальнiй фракЦях серця щддослщних пщанок, вщносно першо! групи (6 мiсяцiв). Активнють мотохондроаль-

ного озоензиму каталази значно виша, нож цитозольного (табл. 1, 2). Динамока змони активносто каталази у процесо старшня тварин та-кож мае хвилеподобний характер, причому найяскравше просте-жуеться у водорозчиннш фракци.

Таблиця 1

Активность ензимов антиоксидантно! системи у водорозчиннш фракцо!, отриманш оз серця пшэнок розних вжових груп (х ± SD, п = 6)

Ензим Вж тварин, мксяТ

6 24 30 36 39

СОД, у. о./мг протешу 12,35 ± 2,38 9,38 ± 2,28* 13,24 ± 3,76 5,15 ± 0,22** 14,02 ± 1,87

Каталаза, мккат/мг протешу 34,74 ± 1,79 90,47 ± 13,21* 103,79 ± 14,76* 90,56 ± 8,22** 97,26 ± 3,25***

Цитохром С, нг/г тканини 29,15 ± 5,45 52,29 ± 13,76** 57,28 ± 16,81* 42,68 ± 14,16* 61,14 ± 18,18*

Примтка:* - Р < 0,05, ** - Р < 0,01, *** - Р < 0,001 вщносно першо! групи (6 мкящв).

Таблиця 2

Активность ензимов антиоксидантно! системи у мотохондроальнш фракци, отриманой оз серця пщанок рвних вжових груп (х ± SD, п = 6)

Ензим Вт тварин, мюящ

6 24 30 66 39

СОД, у. о./мг протешу 3,67 ± 0,94 12,13 ± 2,12** 23,40 ± 4,05* 22,88 ± 5,05* 12,13 ± 1,5***

Каталаза, мккат/мг протешу 2,13 ± 0,64 10,56 ± 1,96* 9,74 ± 1,63* 10,39 ± 1,1** 9,01 ± 2,5*

Цитохром С, нг/г тканини 64,53 ± 10,72 33,39 ± 14,76* 42,44 ± 15,55* 33,72 ± 15,15* 39,63 ± 12,59**

Примтка: див. табл. 1.

Одним оз мехатзмзв фшолопчного старшня та загибели кл-тин, що може спричинити передчасне старшня цшого органозму, розглядаеться тдвишення концентраци цитохрому С у цитозот, пов'язане з розвитком окисного стресу. У наших дослодах показано поступове тдвишення концентраци цитохромму С у водорозчиннш фракци, отриманой оз серця, яке досягало максимального значення у найстарших тварин (пщвищення на 50% пор!вняно оз 6-мосячними тваринами). У мотохондроальной фракци ввдбувалось зниження на 28-36%о залежно вод вжово! групи цього показника.

Вымочено статистичну розницю транспорту цитохрому С до мото-хондрш моокарда у 24- та 36-мосячних тварин. Цей факт вказуе на юнування двох переломних вжових перюдв, у яко мотохондри найуразлив!ш! до пошкоджувально! до перекисних продуктов.

Важливо дагностично параметри стану серця - активность ензимов лактатдепдрогенази, у-глутамштрансферази, амшотран-сфераз, особливо аспартатамшотрансферази, змони яких у водорозчиннш фракци, отриманш оз серця, подано у таблиц! 3, а мггохондроальних озоензимов АлАт та АсАТ - у таблиц! 4.

Таблиця 3

Активность ензимов водорозчинно! фракци, отримано! оз серця пщанок розних вжових груп (од./кг тканини, х ± SD, п = 6)

Ензим Вт тварин, мюящ

6 24 30 36 39

АлАТ 7,13 ± 0,79 5,81 ± 1,19** 9,50 ± 1,29* 7,39 ± 0,91 6,33 ± 1,58

АсАТ 8,87 ± 1,44 6,44 ± 1,42*** 7,92 ± 0,91 6,33 ± 1,58 5,28 ± 1,83*

ГГТ 2,81 ± 0,54 3,74 ± 0,84 4,68 ± 0,54*** 4,37 ± 1,08* 4,30 ± 0,54***

ЛДГщруват 37,99 ± 9,59 65,14 ± 13,73* 84,49 ± 11,50** 68,18 ± 2,01* 64,94 ± 17,84*

ЛДГлакгат 191,47 ± 81,01 69,44 ± 13,55** 88,49 ± 20,85** 45,02 ± 10,43*** 42,09 ± 7,77***

Примтка: див. табл. 1.

Таблиця 4

Активность мтохондроальних озоформ амшотрансфераз серця пщанок розних вжових груп (од./кг тканини, х ± SD, п = 6)

Ензим Вт тварин, мГсяцо

6 24 30 36 39

мАлАТ 5,86 ± 1,52 11,19 ± 1,77* 7,92 ± 0,91 6,97 ± 0,32 6,76 ± 0,18

мАсАТ 18,37 ± 1,44 10,98 ± 1,25*** 16,15 ± 1,31 20,06 ± 2,42* 18,16 ± 0,37

Примтка: див. табл. 1.

Активность аланшамнотрансферази (АлАТ) у водорозчиннш фракци серця пщанок вжом 24 мюящ знижена на 20% поровняно з першою групою (6 мюящв). 1з часом, по досягнены тваринами вжу 30 мосяцов, зафжсовано пщвищення активност! цього ензиму пор!вняно з двор!чними особинами на 40% та на 25% пор!вняно з 6-м!сячними, п!сля чого знову виявлено поступове зниження ак-тивност! АлАТ. У м!тохондр!альн!й фракц!!, отриман!й !з серця пщанок, визначено шшу картину: за досягнення тваринами вшу 24 мюящ активность цоео трансамонази збшьшувалася на 50%о, о на-дал! поступово знижувалась.

Для аспартатам!нотрансферази (АсАТ) установлено !ншу тен-денц!ю зм!н активност!. У водорозчинн!й фракц!!, отриман!й !з серця пошанок, активность ензиму знижувалася та у вщо 39 мосяцов була нижчою за таку першо! групи тварин (6 мюягов) на 40%. Ак-тивн!сть м!тохондр!ального !зоензиму в серц! двор!чних тварин знижувалася на 40% пор!вняно з першою групою. У тварин старшого в!ку в!дбувалось достов!рне п!двишення активност! АсАТ поровняно з групою тварин вжом 24 мюящ, але вороцдно не вщрв-

нялася в!д дослщного показника у тварин вжом 6 мюяцв. Актив-н!сть м!тохондр!альних АлАт ! АсАТ у серц! п!шанок суттево в!др!знялась в!д цитозольних !зоформ (табл. 4). У 24-м!сячних тва-рин активн!сть мАлАТ зб!льшувалась пор!вняно з мАсАТ, активность яко!, навпаки, зменшувалась. Отриман! результата вказують на !ндукц!ю активност! мАлАТ за рахунок зб!льшення у середови-ш! пирувату (табл. 3).

Ензим, який моститься на перетит анаеробного та аеробного енергозабезпечення кл!тини, - лактатдег!дрогеназа. У тварин в!-ком 24 мюящ активность ЛДГ, спор!днено! до лактату (ЛДГлакга1), знижуеться в 2,5 раза поровняно з першою групою тварин (6 мося-ц1в), поттм дешо пщвишуеться протягом 6 мосяцов, але лишаеться нижчою за першу групу та значимо зменшуеться у тварин старших 36 мосяцов (табл. 3). Варто звернути увагу на те, шо у шшднок першо! групи тварин (6 мосяцов), активность ЛДГлаЕта1 виша, н!ж ЛДГ, спор!днено! до порувату (ЛДГп;руват). У 24 мюящ це сгпввщ-ношення починае порушуватися, й у 30 мосяцов активность обох р!зновид!в ензиму зр!внюеться. У подальшому визначено зм!ну

Regul. ЫвеИ. Еюзуяг, 8(4)

стввщношення у бж зростання активной! ДЦГПруват i зменшення

ЛДГпактах-

Один з ензим1в, який бере участь у транспорт! аминокислот до клпин, - у-глутамштранспептидаза (ГГТП). У нашому експери-

Таблиця 5

Кореляцойн! зв'язки м1ж дослдними параметрами водорозчинно!

мент! у водорозчиннш фракци, отриманш i3 серця шшанок, показано поступове пздвищення активное!! цього ензиму (табл. 3). Проведено кореляцйний аналз дослщних параметр1в за коефщ-ентом Пирсона (табл. 5, 6).

фракци, отримано! 1з серця пщанок (х ± SD, n = 6)

Корелящйний коефщшт Шрсона 6 мюящв 24 мюящ 30 мюящв 36 мюящв 39 мюящв

ТБК-активн продукти - КТ 0,60 0,61 0 95*** 0 92*** -0,75*

ТБК-активн продукти - СОЦ _0 98*** -0,39 -0 91*** 0,84** -0 95***

ТБК-активн продукти - цитохром С -0,54 0,82** 0,02 0,03 -0,30

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

СОЦ - цитохром С 0,70* 0,09 -0,31 -0,52 0,58

СОЦ - КТ -0,56 -0,46 -0,75* 0,98*** 0,92***

АлАТ - АсАТ 0,58 -0,66 -0,71* 0,87** 0,87**

АлАТ - ЛЦГ™ -0,73* 0,28 -0,87** -0,98*** -0,44

АлАТ - ЛЦГпфуват 0,51 0,66 -0,58 0,10 0 92***

ЛЦГлак1^ ЛЦГп1руват -0,47 0,35 0,62 -0,99*** -0,05

ГГТП - цитохром С 0,78* -0,12 -0,51 -0,80** 0 99***

АлАТ - ГГТП -0,23 0,26 0,12 -0,55 0,82**

АсАТ - ГГТП -1,00*** 1,00*** 0,01 0,01 0,01

Примтка: див. табл. 1.

У водорозчиннш фракци, отриманш оз серця пшднок, установлено прямий зв'язок високого ступеня значимосто мтас кшькютю ТБК-активних продуктов о активнютю каталази (г = 0,95, Р < 0,001) у вщ 30 мюятв, (г = 0,92, Р < 0,001) у вшо 36 мсяцов, тод як у вшо 6 мюятв спостерогався помркований прямий зв'язок (г = 0,60, Р < 0,05) та (г = 0,61, Р < 0,05) у вщ1 24 мсящ. У тварин похилого воку (понад два роки) визначено позитивну залежность мзж активнютю СОД о каталази (г = 0,98, Р < 0,001; г = 0,92, Р < 0,001), кшькютю ТБК-активних продуктов о активнютю СОД (г = 0,84, Р < 0,01); кшькютю ТБК-активних продуктов та вмстом цитохрому С (г = 0,82, Р < 0,01); активнютю СОД о кшькютю цитохрому С (г = 0,70, Р < 0,05). Таким чином, оз вжом збшьшення кон-центрацо! прооксидантних чинников викликае активозацою високо-молекулярних компонентов системи антиоксидантного захисту у цитозоло кардоомооцитов. Активозацоя прооксидантно! системи опосередковано оноцоюе процес загибело клотин шляхом подвишен-ня концентрацо! цитохрому С у цитозоло.

Аналоз кореляцшних зв'язив м1ж дослодженими бюхмч-ними маркерами стану моокарда пошанок похилого воку показав наявность прямого зв'язку високого ступеня значимосто мож активностю аланонамонотрансферази та лактатдегодрогена-зи, субстрат яко! - поруват (г = 0,92, Р < 0,001); активтстю ала-нонамонотрансферази та аспартатамонотрансферази (г = 0,87, Р < 0,01); активтстю ГГТП та кшькютю цитохрому С (г = 0,99, Р < 0,001); активнютю аланшамшотрансферази та ГГТП (г = 0,82, Р < 0,01). Тобто з висом активность одних ензимов викликае подвишення концентраци субстратов для шшнх ензимов основ-них метаболочних шляхов у клотино, шо старое.

Установлено водмонний зв'язок високого ступеня значи-мосто мож колькостю ТБК-активних продуктов як основного

компонента прооксидантно! системи та активтстю СОЦ як високомолекулярного ензиму антиоксидантно! системи, г = -0,98, Р < 0,001 у водорозчиннш фракци мкжарда тварин вжом 6 мюяцв, г = -0,91, Р < 0,001 - 30 мсяцв i г = -0,95, Р < 0,001 -39 мюящв. Отже, штенсифжацш утворення перекисних продуктов викликае шпбування активности СОЦ. Кореляцшний анал1з тидтверджуе л^тературн дат про те, що надм1рн! концентраци перекису шпбують СОЦ. Кореляцшний анал1з м1ж активигстю основних високомолекулярних компонетгв антиоксидантно! системи СОЦ i каталазою показав також зростання вщмшного зв'язку високого ступеня значимости з вжом: г = -0,75, Р < 0,05 у тварин вжом 24 мюящ; г = -0,87, Р < 0,01 -30 мюящв i г = -0,98, Р < 0,001 - 36 мюящв.

Активнють лактатдепдрогенази, субстрат яко! - труват, мала вщмшний зв'язок високого ступеня значимост з активтстю лактатдепдрогенази, субстрат яко! - лактат г = -0,99, Р < 0,001 у тварин похилого вжу. Отримат дат вказують на превалю-вання анаеробного шляху перетворення глюкози у серцевому м'яз1 з вжом.

Мж активтстю аспартатамшотрансферази та у-глутамш-транспептидази у водорозчиннш фракци серця визначено обер-нено пропорпОйну залежтсть у 6-мюячних пщанок (г = -1,00), яка з вжом (24 мтсящ) змшювалась на позитивну (г = 1,00), i з1 збшьшенням в1ку втрачалась будь-яка залежнсть м1ж активностями вказаних ензим1в.

У мтохондр1альшй фракци серця пщанок установлено прямий зв'язок високого ступеня значимости мзж кшькютю проок-сидантних ТБК-активних продуктов i активнгстю антиоксидантного ензиму СОЦ (г = 0,86, Р < 0,001) у тварин вжом 30 мюяцв, г = 0,95, Р < 0,001 у тварин вжом 39 мюяцв (табл. 6).

Таблиця 6

Кореляцшт зв'язки м1ж дослщними параметрами мгтохондр1ально! фракци, отримано! 1з серця пщанок (х ± SD, n = 6)

Кореляцшний коефщент Прсона

6 мюящв

24 мюящ

30 мюящв

36 мюящв

39 мюящв

ТБК-активш продукти - КТ -0,91 ± 0,83*** 0,21 ± 1,95 -0,36 ± 1,86 0,01 ± 2,00 0,55 ± 1,67

ТБК-активш продукти - СОЦ -0,04 ± 1,99 0,34 ± 1,88 0,86 ± 0,99** 0,63 ± 1,56 0,95 ± 0,65***

ТБК-активш продукти - цитохром С 0,89 ± 0,90*** 0,56 ± 1,65 0,39 ± 1,84 0,27 ± 1,92 -0,73 ± 1,37*

СОЦ - цитохром С -0,15 ± 1,97 -0,20 ± 1,96 0,60 ± 1,60 0,92 ± 0,77*** -0,50 ± 1,73

СОЦ - КТ -0,28 ± 1,92 -0,22 ± 1,95 -0,23 ± 1,94 0,01 ± 2,00 0,24 ± 1,94

АлАТ - АсАТ 0,61 ± 1,58 0,12 ± 1,98 0,70 ± 1,43* 0,03 ± 1,99 0,48 ± 1,75

Примтка: див. табл. 1.

На вщмшу вщ цитозолю, у мгтохондрмх 1з вжом вщбува-еться посилення кореляцшного зв'язку м1ж даними показника-ми. Це може вказувати на те, що з вжом саме мгтохондр1аль-ний 1зоензим СОЦ стае джерелом утворення перекису. Також установлено прямий зв'язок високого ступеня значимост м1ж кшьюстю ТБК-активних продуктгв та вмютом цитохрому С (г = 0,89, Р < 0,001) у пщанок вжом 6 мюяЛв. 1з вжом кореля-

цшний зв'язок слабшав, однак у тварин вжом 39 мюяЛв поси-лювався та змшювався на вщ'емний (г = - 0,73, Р < 0,05). Отже, у похилому вщ в м1тохондр1ях тидвищена концентрация перекису може провокувати зниження концентраци цитохрому С. Кореляцшний анал1з шших показниив у мОтохондрОальнОй фракци, отриманш 1з серця пщанок, показав наявтсть помр-них зв'язк1в.

Обговорення

З'ясування ^ввадношення прооксидaитиих чииникiв i стану aитиоксидaитиоi системи у водорозчиннш фракци серця гiшaиок показало збшьшення концентраци ТБК-активних продукт у 24-мксячному вкц (табл. 1). У подальшому вщбуваеть-ся поступове зменшення цього показника (мiиiмум - у вкц 39 мiсяпiв). Таке явище, перш за все, пов'язане з! зниженням концеитрaпji лшщв як основних субстратв еидогениоi перок-сидаци. 1з вжом вщбуваеться гальмування вiдновления основних субстратв метабол!зму - протешв, вуглеводв, лшвдв, найчутливших до до будь-яких несприятливих фактор!в.

У мiтохоидрiaлъиiй фракци, отримaиiй серця пщанок, спостеришш р!зке шдвищения концеитрaпji ТБК-активних продуктов (у 9-19 разгв пор!вшж> з першою групою тварин вжом 6 мтсяцов). Це свщчить про суттевий окисний стрес, що супроводжуе стaрiиия (табл. 2). П!сля 36 тсяЛв життя в!дбу-ваеться зниження концеитрaцii перекисних продувов, що також пов'язано з! зниженням iнтеисивиостi вадновлення стру-ктурних компоиеитiв мембран мггохондрш. Оскшьки середня тривалтсть життя монгольських гiшaиок складае 24 тсящ, у цьому вкц вже посилюються процеси стaрiиия, i тварин вжом 39 тсяЛв можна вважати довгожителями. З огляду на це, встановлений рiвеиъ TБК-aктивиих продуктов означае, що процеси ПОЛ i руйнування проте!н1в клiтииних мембран уже вщ-булися, i система антиоксидантного захисту намагаеться при-стосуватися до таких иaвaитaженъ для забезпечення еиaитiо-стазу. Це тдтверджуеться ттературними даними (Judge and Leeuwenburgh, 2007; Marques et al., 2015; Anayt et al., 2017).

Анал!зуючи спiввiдношения питоглaзмaтичиого та мто-хоидрiaлъиого ргвня ТБК, стд зазначити, що у 6-мсячних гiшaиок у водорозчиниiй фракци вш вищий, тж у мггохондрь aлъиiй. У трупах старих тварин таке спiввiдношения порушу-еться. Починаючи з вжу 24 мюящ, ргвень ТБК-активних продуктов у ттохондаях старих пiшaиок перевищуе цитоплазма-тичний. Очевидно, з вжом у цитозсш зменшуеться илькить функцiоиaлъио активних протеiнiв i лкидав, тому окисний стрес у цш фракци менше виражений, а отже, рiвеиъ перекисних продуктов нижчий. За час атаки активними формами оксигену, головним чином, пошкоджуються бюмембрани органел i само! клпини. Оскшьки мiтохоидрii вважаються осередком ут-ворення активних форм оксигену, процеси перекисного окис-иения та окисно! модифiкaпji протеiнiв бшьше виражет, а отже, ргвень ТБК-активних продуктов вищий. Тобто у старта-чих тварин окисне пошкодження иaйбiлъше виявляеться в м-тохоидрiях. Надлишкове утворення перекисних продуктов ви-кликае иaкогичения дисфункцюнальних i аномальних мто-хоидрiй, що визначаеться важливою патоф!з!олог!чною особ-ливютю стaрiиия серця (Ikeda et al., 2014; Zhao et al., 2014). У по-хилому вкц знижуеться ефективтсть репарацшних процесгв, а саме аутофагш / мггофапя, тобто видалення пошкоджених, не функциональних мiтохоидрiй (Hayat, 2014; Lekli et al., 2017).

Зниження концентраци ТБК-активних продуктов у пiщaиок вжом 39 мюяЛв, найстарших серед експериментальних тварин, вщбуваеться завдяки розвитку aдaпгaпiйних процесгв у анти-оксидaитнiй систем!. Беручи до уваги иедостовiрие зниження перекисних продуктов у водорозчиниiй фракци, можна припус-тити, що, кр!м високомолекулярних сполук атиоксиданшого захисту, до цього процесу також залучаються низькомолеку-лярн aитиоксидaити, наявш в дуже низьких концеитрaпjях у цитоплазм! клпини.

У лiтиьому вш! процеси вiдиовления пошкоджень клпин ввдбуваються менш ефективно (Zhao et al., 2014; Owada et al., 2017; Teppa et al., 2017). Ресурси старого орган1зму обмежет, тому пов-иiстю вiдиовити ва пошкодження через компенсаторы реакци йому вже не вдаеться. Вшслщок цього починають розвиватися патолог!чн! процеси. У цьому випадку пошкоджен клiтиии мо-карда вже повиiстю не вщновлюються, а в деяких мсцях будуть спостерншися дшянки, зaмiшеиi сполучною тканиною (Anmann

et al., 2014; Ikeda et al., 2014). Отже, пошкодження серцевого м'яза у пiшaиок мають мсце псля 24 мюялв життя.

У водорозчиниiй та мiтохоидрiaлъиiй фракциях, отриманих серця гiщaиок дослщних груп, спостерггаеться таке сЩввщ-иошения активност! супероксиддисмутази. У мiтохоидрiaльиiй фракци вона тдвищуеться в 3-6 раз!в в уах дослщних груп, а у водорозчиниiй - зменшуеться порiвияио з першою групою тварин (6 мкжцв). У ттохондаях i цитоплазм! (табл. 1, 2) в!д-бувалися хвилеподiбиi змши активност! СОД. Вони повязан з вжом дослщних тварин. Вiдхиления активност супероксиддисмутази вщ значень шестимсячних гiщaиок вперше в!дбу-ваеться у вщ 24 мсяц! У перюд 30-36 мсяцов вщбуваеться сплеск активноси мiтохоидрiaлъиоi СОД. У водорозчиниiй фракци, отриманш серця 24-мтсячних тварин aктивиiсть супероксиддисмутази дещо знижуеться, у 30 тсяц1в повертаеть-ся до показниив 6-тсячних тварин, у 36 тсяц1в aктивиiсть значно зменшуеться, а в 39 мтсяцов (найстаргш тварини) - зно-ву повертаеться до р1вня 6-м!сячних тварин. Така динам1ка зм1ни активност! ензиму, в цшому, узгоджуеться з! зм1ною шших до-слiджувaиих показник!в у старточих гiщaиок.

Одразу дек!лька авторгв вказують, що aктивиiсть СОД ци-топлазми та мiтохоидрiй обернено пропорпiйиa тривалосп життя (Das and Muniyappa, 2013; Anayt et al., 2017; Lykhatskyi and Fira, 2017). Тобто, у довгоживучих оргaиiзмiв И aктивиiсть не змшюеться, або зм1ни иезиaчнi. Бшьштсть авторгв стверджу-ють, що у стартачих орган!змах в!дбуваеться пригиiчения фуикцiоиувaния супероксиддисмутази та системи антиокси-дантого захисту в целому. Однак, вищезгадат дослiджения проведен! на лабораторних щурах вжом 24 тсяцг У нашому експеримент! досл!дн! п1щанки досягали вжу 39 мсяцов. Л!те-рaтуриi дат, де б фиурували иaстiлъки стар! тварини, вiдсутиi.

Беручи до уваги лггературт та отриман! пгд час нашого експерименту дан!, у твaрии-довгожителiв гiдвищения актив-иостi мiтохоидрiaлъиоi СОД i повериения активност! цито-плaзмaтичиоi СОД до ргвня 6-м!сячних можна пояснити ефек-том пристосування ктпин до знижено! iнтеисивиостi метабо-л!зму. 1з вгком ргвень продукц!! активних форм оксигену та завданих ними пошкоджень клпин зб!льшуеться, тому в!дбу-ваеться пристосування систем захисту для иейтрaлiзaпji пошкодження б!олог!чних молекул i захисту кл!тин в!д загибет. Однак еиергетичиi ресурси старого органзму обмежен!, тому певний окисний стрес i пошкодження кл!тин м!окарда все ж вщбуваються. Це пригущения тдтверджують гiдвищеиi ргвн! ТБК-активних продукт1в i активност! лaктaтдегiдрогеиaзи, спо-рiднеиоi до пгрувату (табл. 3, 4).

Активиiсть каталази, одного з ензим1в aитиоксидaитного захисту, зростала як у водорозчиниiй, так i в мiтохоидрiaлъиiй фракциях п1ддосл1дних гiшaиок вiдносио першо! групи тварин (6 м!сяц!в). При цьому в мiтохоидрiях вона була бшьшою (табл. 1, 2). Зм1на активностт каталази також мала хвилепод!б-ний характер. Каталаза ст!йка до зовиiшиiх впливгв i першою вступае в реакцию зиешкоджеиия перекису. I! aктивиiсть зале-жить в!д коицеитрaпii ТБ^активних продуктгв.

У водорозчиниiй фракцг! серця пюля 24 м1сяц!в життя кон-цеитрaцiя ТБК-активних продукт1в п!двищувалася, а потам по-ступово зменшувалася, одночасно цим aктивиiсть каталази щдвищувалася утрич! та залишалася на такому р!вт до кiипя досл!дного термшу життя тварин. Збiлъшения вм!сту ТБК-ак-тивних продуктгв корелювало з активащею каталази в ус!х в!-кових групах понад 24 м!сяц!. З вжом у пщажж поступово зростае продукция активних форм оксигену, яю пошкоджують б!олог!чн! молекули. При цьому руйиiвний вплив спрямований переважно на ттохондри, тому починае актив!зуватися каталаза. I! aктивиiсть у мiтохоидрiaлъиiй фракц!! серця старих тварин п^шно з 6-м1сячними вища уп'ятеро. Але у найстарших тварин (39 тсяцгв) iитеисивиiсть перекисного окисиеиия стае нижчою, а aктивиiсть каталази як у цитоплазм!, так i в мiтохоидрiях залишаеться вищою за значення першо! групи тварин (6 тсяЛв). Особливо важливий цей ензим мае саме у м!то-

хондршх, де деструктивн процеси з вжом набувають критичного значення. Пероксид пдрогену пошкоджуе лкиди та бшки мембран клпин i органел, що спричиняе накопичення продуктов ТБК. На це органiзм вiдповiдае збшьшенням активностi каталази. Руйнвний вплив зачГпае також мгтохондри. Щоб збе-регти гомеостаз i життя, оргатзм починае пристосовуватися до нових умов юнування шляхом запуску адаптивних реакций. Одна з таких реакций - висока активнють каталази у цитозол! та мггохондрГях, яка захищае клпину вiд смертельних пошкод-жень. Таким чином, iз вжом саме каталаза виконуе основну роль в адаптаци клiтин до гидвищежи iнтенсивностi катабомч-них, деструктивних, протеолiтичних процесГв.

Одним iз механвм1в природного старшня та загибел клiтини, що може спричинити передчасне старшня целого организму, вва-жають тдвищення концентраци цитохрому С у цитозот, пов'яза-не з розвитком окисного стресу. Щдвищення концентраци пере-кисних продуктов у мтохондаях запускае механизм пероксидазно1 активноста комплексу цитохрому С iз кардiолiпiном (Demin, 2008; Birk et al., 2014). У результата цього стимулюеться дисощащя комплексу, внаслщок чого цитохром С вщщеплюеться ввд кардюлки-ну. АктивiзуеIъся окиснення лшщв, вiдбуваетъся дезоргашзащя мiтохондрiалъноl мембрани, що пдвищуе И проникнють за раху-нок або формування пор, або шш!аци розкриття тимчасових пор проникноста мембрани (Vickers, 2009; Begriche, 2011; Donghong, 2015). ВГдбуваеться вившьнення цитохрому С у цитоплазму, що запускае реакцто апоптозу клпини. У наших дослвдах показано поступове тдвищення вмсту цитохрому С у водорозчиннш фракци серця, яке досягало максимального значення у найстарших тварин (тдвищення на 50% порГвняно !з 6-мсячними тваринами). Одночасно у мiтохондрiалънiй фракци вГдбуваеться зниження з пком 36%о у двох вжових груп - 24 та 36 мюящв. Цей факт вказуе на юнування двох переламних вжових перюдв, у яю мтохондри найчутливiшi до пошкоджувально1 до перекисних продуктов.

Наявнiсть цитохрому С у цитоплазм може провокувати апоптичнi процеси у клпинах мiокарда старих пщанок. 1снуе ще один механiзм тдвищення проникноста мiтохондрiалъноl мембрани внаслiдок взаемоди протешв родини Bcl 2 з тимча-совою порою перехщно1 проникноста (Shan et al., 2015). У норм! така мггохондаальна пора замала для молекули цитохрому С, И дГаметр становить 2 нм. Але протеши родини Bcl 2 мають пд-рофобн залишки, здатн прикршлятися за 1х допомогою до зовн!^^тньо1 мггохондр!ально1 мембрани в област! пори, вступа-ють у взаемодю з аденшатним транспортером, розширюючи канал пори до 3 нм. Саме через подабт пори вщбуваеться виид таких великих молекул, як цитохром С. СкорГше за все, окисний стрес, що формуеться у серц старГючих пщанок, також шшгае цей процес.

Результата розподшу цитохрому C у цитозол! та мггохонд-р1ях щдтверджують лггературт дан! про те, що активт форми оксигену здатн шдукувати апоптоз, та про роль цитохрому C як апоптичного фактора. Його поступове збшьшення у мто-хондрГальнш фракци у вщ 30 та 39 мтсягцв - додаткове тд-твердження того, що в оргатзт пщанок-довгожителГв вмика-ються адаптацИн мехатзми: пристосування мггохондрш до метаболГчного навантаження. Можливо, саме лабОльнютю та «живучютю» мггохондрш зумовлений феномен довголптя.

Важлив! дагносшчт параметри стану серця - активнють ензимГв лактатдепдрогенази, у-глутамштрансферази, амгно-трансфераз, особливо аспартатамшотрансферази, змгни яких у водорозчиннш та мггохондрГальнш фракциях наведено у табли-цях 3 та 4. Активтсть АлАТ у водорозчиннш фракци, отриманш !з серця пщанок, у двор!чних тварин знижуеться на 20% порГвняно з 6-мюячними. 1з часом, по досягненн! вжу 30 мся-ц1в, зафжсовано тдвищення активноста цього ензиму пор1вняно з 24-мюячними особинами на 40% та 6-мюячними - на 25%. У подальшому вщбувалось поступове зниження активноста АлАТ. У мГтохондрГальнгй фракци серця спостерггали гнакшу картину. Для АсАТ спостерГгали Гншу тенденцию: саме у вгщ 24 мтсяц вщбуваеться зниження активноста обох трансамгназ у

водорозчиннш фракци, що пояснюеться, насамперед, протеоль тичними процесами, як тдтверджено даними щодо зниження загально! юлькостГ протешу в дослщжених фракц1ях. Про ада-птапiйиi процеси, яю вГдбуваються у подальшому, свГдчить зб1льшення активноста цих ензимГв.

У м1тохондр1ях слостерггали суттево шшу картину: лере-направлеиня метаботчних процесГв. У вщ 24 мюящ активтсть мгтохондр1ального Гзоензиму АлАТ збшьшувалась лорГв-няно з АсАТ, активтсть яко!, навпаки, зменшувалась, що вказуе на тдвищення концентраци трувату. Це тдтверджено даними щодо активноста ДЦГШруват. Цей факт тдтверджено прямим кореляцОйним зв'язком високого ступеня значимости (г = 0,92, P < 0,001) м1ж активиiстю аланшамшотрансферази та ЛЦГп^руват у водорозчинн1й фракци, отриманш 1з серця найста-рших пгщанок вгком 39 м1сяц1в (табл. 5). У цьому випадку незвичний той факт, що в норм1 активнгсть м1тохондр1ального 1зоензиму АлАТ низька, а його пОдвищення в мгтохондаях серця тварин похилого в1ку вказуе на збшьшення концентраци недо-окиснених продукт1в, а саме пгрувату. Переробляти пгруват у надлишкових к1лькостях за старшня мгтохондри серця не здатш. Тому одним з1 шлях1в його перетворення стае утворен-ня або аланшу, або лактату. Також на нездаттстъ м1тохондр1й перетворювати пгруват вказуе одночасне зниження активност! АсАТ, яка у мггохондр1ях забезпечуе цикл трикарбонових кислот оксалоацетатом. Отже, отримат данг св1дчать не т1льки про перенаправлення метаболОчних процес1в, а i про порушен-ня енергетичних процес1в у кл1тинах м1окарда п!д час старшня. АсАТ також бере участь у робота малат-аспартатного човнико-вого механзму та забезпечуе цитоплазму субстратами для глюконеогенезу (перетворення пгрувату на глюкозу) та синтезу протешгв. Зниження активном! АсАТ у мiтохоидрiальиiй фракци свщчить про пригиiчеиня цих процес1в пгд час старгння. 1з в1ком вОдбуваеться в1дносне в1дновлення активноста амгно-трансфераз, що вказуе на адалтацто м1тохондр1й щодо забез-печення енерг1ею серцевого м'яза за старшня оргатзму.

Ензим, який знаходиться на перешт вуглеводного, лроте!-нового та енергозабезлечувальиих процесГв, - лактатдег1дроге-наза. Варто звернути увагу на те, що у пщанок вжом 6 мюяцов активmста> ЛЦГ, спорОднено! до лактату, вища, н1ж ЛЦГ, спо-рОднено! до пгрувату (табл. 3). Цей факт пидтверджено л1те-ратурними даними (Рга1Ыта and Devi, 1999), що кардюмю-цити активно перетворюють лактат на п1руват 1з подальшим утворенням глюкози. У 24 мтсящ це слiввiдношеиня починае порушуватися, а у 30 мтсяцов активиiстъ обох 1зоформ ензиму зрiвиюетъся. У подальшому вщбуваеться змзна сп1вв1дношен-ня у бж зростання ЛЦГп;руват i зменшення Л^Гда^^ах. За старгння м1окарда процес пере^орент лiрувату на лактат превалюе, що блокуе залучення лiрувату до ЦТК i глюконеогенезу. На цей факт також вказуе зиижеиня активноста АсАТ у старих особин. Тобто в клгтинах серця старгючих пщанок вщбуваеть-ся iнтенсифiкацiя анаеробних проце^в, якi дають менше енер-гй, нгж дихальний ланцюг м1тохондр1й. 1з вгком вiдбуваютъся незворотнг ушкодження кардюмюцитав, якг лостулово втрача-ють здатнють леретворювати лактат, внаслОдок чого його кшьюсть зростае, а утилiзацiя шпбуеться.

Один з ензимiв, якг беруть участь у транслортi ам1нокислот до клгтин - y-глутамiлтранслептидаза (ГГТП). В нашому екс-леримент! у водорозчиннш фракци серця пщанок вщмчалн лостулове лтдвищення активностi цього ензиму (табл. 3). Лие-ратуриi данг (Whitfield, 2001; Babiy et al., 2010) вказують, що збiльшеиня активностi ензиму вщображае динам1ку вiдновиих лроцесiв у клгтинах i розц^нюеться як загальна вiдповiдъ органгзму на латологiчиий стан, що розвиваеться.

Аналiз результатiв показав, що для пщанок лереломний вж - 24 мгсяц!. Скор1ше за все, в цьому вГцг вщбуваються змтни напрямк1в метаболiчиих процесiв: превалювання катаболiчиих над анаболОчними процесами. 1з в1ком у саркоплазмi кардiо-мюцитав i еидотелiопитiв слостерiгаетъся включення лкидв i лГиофусцину, зниження кГлькост! рибосом, лолгсом i гранул

rnkoreHy (Rudnyova et al., 2014). Emtme Toro, nig Hac cTapiHHa KniraH BHaB^aroTtca 3MLHM ynKrpacTpyKiypn MiToxoHgpift: Hac-THHa 3 Hux cHntHo Ha6pmm 3 npocBiTneHHM MaTpHKcoM i po3mu-peHHMH npocTopaMH Mix KpncTaMn, iHma nepe6yBae Ha pi3Hux cTagiax gereHepanii, ^o cynpoBogayen>ca m3ncoM KpucT i 30B-HimHix MeM6paH. flereHepamBm Ta gecTpyKmBm 3mihh mito-xoHgpift cBignaTb npo icTOTHe nopymeHHa BHyTpimHtoK^iTHHHoi 6ioeHepreTHKK

B opraHi3Mi cxapiroHHx nimaHOK cnocTepiraeibca nepepo3nogin MeTafonmB i aKTHBi3auia agamHBHHx nponeciB, 3aBgaKn HoMy 36epi-raeibca xHrregianbHicTb linicHoro opraHi3My, ane Ha HOBOMy MeTa-6oniHHOMy piBHi. Tarnac Momma peani3auia ^e ogHoro mnaxy aga-maniji KapgioMonpriB HacTKoBo 3a paxyHoK BuganeHHa nomKogae-Hux MiToxoHgpift 3a MexaHi3MoM ayro^Mrii a6o Mno^arii, aKi Kompo-nroroib aKicTb MnoxoHgpiH i roMeocTa3 cepna (Hayat, 2014; Biala et al., 2015; Lekli et al., 2017), ^o noTpe6ye nogantmux gocmgaceHB.

Внсновкн

y cTapiroHHx TBapuH Big6yBaK>n>ca nopymeHHa Meia6oniHHHx nponeciB y MioKapgi. nigBHrnyeitca piBem> reHepauii aKiHBHHx 4»pM oKcureHy, ^o nomKogacyKTb 6ionoriHm MoneKynu, pyHHiBHHH BnnuB aKux cnpaMoBaHHH nepeBaaHo Ha MiToxoHgpii, ^o, B linoMy, cnpHHHHae noripmeHHa eHepronocraHaHHa KmmH. 13 BiKoM 36im>my-eibca HacTKa aHaepo6Horo guxaHHa, BHacnigoK HaKorraneHHa naKTa-Ty. 3aranoM Big6yBaeiLca nomKogaeHHa Ta 3arH6enb KmmH cepna, BHBim>HeHHa iHToxpoMy C y ipionna3My, npeBanroBaHHa npoTeoni-THHHHx nponeciB, 3HuaeHHa 3arajn>Hoi KoHnempaniji npoTeiHy, nepe-po3nogin Meia6omTiB. OgHoHacHo Big0yBaen>ca aKTHBi3auia agama-IHHHx nponeciB, cnpaMoBaHux Ha 36epeaceHHa eHaHiiocia3y Ta auT-Tegianmocri nmicHoro opram3My, ane Ha HoBoMy Mera&miHHoMy piBHi. floBegeHo, ^o MiToxoHgpii BigirpaKTb BaanuBy pom> y npone-cax, 3anyneHHx go cTapiHHa cepna, Ta aganTauiHHHx nponecax Kap-gioMinHiiB. Momkbo, caMe na6inbHicTro Ta «aHBynicTro» MiToxoHg-pift 3yMoBneHKH 4>eHoMeH goBronnra.

References

Anayt, U., Mustafe, K. M., & Biswajit, S. (2017). Coenzyme Q10 prevents oxidative slressand fibrosis in isoprenaline induced cardiacremodeling in aged rats. BMC Pharmacology and Toxicology, 18(1), 1-10. Andreeva, L. Y., Kozhemjakyn, L. A., & Kyshkun, A. A. (1988). Modyfykacyja metoda opredelenyja perekysej lypydov v teste s tyobarbyturovoj kyslotoj [Modification of the method for the determination of lipid peroxides in the test with thiobarbituric acid]. Laboratory Work, 2, 41-43 (in Russian). Anmann, T., Varikmaa, M., Timohhina, N., Tepp, K., Shevchuk, I., Chekulayev, V., Saks, V., & Kaambre, T. (2014). Formation of highly organized intracellular structure and energy metabolism in cardiac muscle cells during postnatal development of rat heart. Biochemistry Biophysics Acta, 1837(8), 1350-1361. Babij, S. O., Domshyna, O. O., & Shtemenko, N. I. (2010). y-Glutamiltransferaza v modeli kancerogenezu u shhuriv [y-Glutamyltransferase in the model of carcinogenesis in rats]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Medicine, 1(1), 28-33 (in Ukrainian). Begriche, K., Massart, J., Robin, M.-A., Borgne-Sanchez, A., & Fromenty, B. (2011). Drug-induced toxicity on mitochondria and lipid metabolism: Mechanistic diversity and deleterious consequences for the liver. Journal of Hepatology, 54, 773-794. Biala, A. K., Dhingra, R., & Kirshenbaum, L. A. (2015) Mitochondrial dynamics: Rchestrating the journey to advanced age. Journal of Molecular and Cellular Cardiology, 83, 37-43. Birk, A. V., Chao, W. M., Bracken, C., Warren, J. D., & Szeto, H. H. (2014). Targeting mitochondrial cardiolipin and the cytochrome c/cardiolipin complex to promote electron transport and optimize mitochondrial ATP synthesis. British Journal of Pharmacology, 171(8), 2017-2028. Bonglee, K., Sanjay, K. S., & Sung-Hoon, K. (2015). Caspase-9 as a therapeutic target for treating cancer. Expert Opinion on Therapeutic Targets, 19(1), 113-127.

Burtis, C., Ashvud, E., & Bruns, D. (2012). Textbook of clinical chemistry and

molecular diagnostics. WB Saunders, Filadelfiya. Das, K. C., & Muniyappa, H. (2013) Age-dependent mitochondrial energy dynamics in the mice heart: Role of superoxide dismutase-2. Experimental Gerontology, 48(9), 947-959.

Demin, E. M., Proskurnina, E. V., & Vladimirov, Y. (2008). Antioxidant effect of DHQ and rutin in peroxidase reactions catalyzed by cytochrom C. Moscow University Bulleten Chemistry 49(3), 354-360.

Donghong, L., & Lei, L. (2015). Apoptosis of hela cells induced by a newtarge-ting photosensitizer-based PDT via a mitochondrial pathway and ER stress. OncoTargets and Therapy, 7(8), 703-711.

Dyomshina, O. O., Ushakova, G. O., & Stepchenko, L. M. (2017). The effect of biologically active feed additives of humilid substances on the antioxidant system in liver mitochondria of gerbils. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 185-190 (in Ukrainian).

Fernandez-Sanz, C., Ruiz-Meana, M., & Castellano, J. (2015). Altered FoF1 ATP synthase and susceptibility to mitochondrial permeability transition pore during ischaemia and reperfusion in aging cardiomyocytes. Thrombosis and Haemostasis, 113(3), 441-451.

Hayat, E. (2014). Cardiac senescence and autophagy. Tumor Dormancy, Quiescence, and Senescence: Aging, Cancer, and Noncancer Pathologies, 3, 125-137.

Ikeda, Y., Sciarretta, S., & Nagarajan, N. (2014). New insights into the role of mitochondrial dynamics and autophagy during oxidative stress and aging in the heart. Oxidative Medicine and Cellular Longevity, ID 210934.

Judge, S., & Leeuwenburgh, C. (2007). Cardiac mitochondrial bioenergetics, Oxi-dative stress and aging. American Journal of Physiology. Cell Physiology, 292(6), 1983-1992.

Koroljuk, M. A., Yvanova, L. Y., Majorova, Y. G., & Tokareva, V. E. (1988). Metod opredelenyja aktyvnosty katalazy [Method for the determination of catalase activity]. Laboratory Work, 1, 16-19 (in Russian).

Kostjuk, V. A., Potapovych, A. Y., & Kovaleva, Z. V. (1990). Prostoj i chuvstvi-tel'nyj metod opredelenija aktivnosti superoksiddismutazy, osnovannyj na reakcii okislenija kvercetina [A simple and sensitive method for determining the activity of superoxide dismutase, based on the oxidation reaction of quercetin]. Questions of Medical Chemistry, 36(2), 88-91 (in Russian).

Lakatta, E. G. (2015). So! What's aging? Is cardiovascular aging a disease? Journal of Molecular Cellular Cardiology, 83, 1-13.

Lekli, I., Haines, D. D., Balla, G., & Tosaki, A. (2017). Autophagy: An adaptive physiological countermeasure to cellular senescence and ischaemia / reperfu-sion-associated cardiac arrhythmias. Journal of Cellular and Molecular Medicine, 21(6), 1058-1072.

Lopez-Otin, C., Blasco, M. A., Partridge, L., Serrano, M., & Kroemer, G. (2013). The hallmarks of aging. Cell, 153(6), 1194-1217.

Lykhatskyi, P. H., & Fira, L. S. (2017). Activity of oxidative processes in the rats' body of different age, affected by sodium nitrite, on the background of tobacco intoxication. The Pharma Innovation Journal, 6(6), 18-24.

MacQueen, H. A., Wassif, W. S., & Walker, I. (2011). Age-related biomarkers can be modulated by diet in the rat. Food and Nutrition Sciences, 2, 884-890.

Malathi, R., & Rajamurugan, R. (2015). Protection against oxidative damage using momordica charantia extract incase of phenyl hydrazine induced hemolysis. International Journal of Recent Scientific Research, 6(7), 5209-5214.

Marni, E. C., Muneaki, T., Kenichi, I., & Kuniyasu, O. (2013). Orally supplemented catechin increases heme amounts and catalase activities in rat heart blood mitochondria: A comparison between middle-aged and young rats. Experimental Gerontology, 48(11), 1319-1322.

Marques, G. L., Neto, F. F., & Oliveira, C. A. (2015). Oxidative damage in the aging heart: An experimental rat model. The Open Cardiovascular Medicine Journal, 9, 78-82.

Marzetti, E., Csiszar, A., & Dutta, D. (2013). Role of mitochondrial dysfunction and altered autophagy in cardiovascular aging and disease: From mechanisms to therapeutics. American Journal of Physiology-Heart and Circulatory Physiology, 305(4), H459-H476.

Mdaki, K. S., Larsen, T. D., Weaver, L. J., & Baack, M. L. (2016). Age related bioenergetics profiles in isolated rat cardiomyocytes using extracellular flux analyses. PLoS ONE, 11(2), 0149002.

Owada, T., Yamauchi, H., Saitoh, S., Miura, S., Machii, H., & Takeishi, Y. (2017). Resolution of mitochondrial oxidant stress improves aged-cardiovascular performance. Coronary Artery Disease, 28(1), 33-43.

Payne, B. A., & Chinnery, P. F. (2015). Mitochondrial dysfunction in aging: Much progress but many unresolved questions. Biochimica et Biophysica Acta, 1847(11), 1347-1353.

Prathima, S., & Asha, D. S. (1999). Adaptations in lactate dehydrogenase and itsisozymes in aging mammalian myocardium: Interaction of exercise and temperature. Mechanisms of Ageing and Development, 108, 61-75.

RodrHguez, G., & Lypez, M. (2014). Brain Na+,K+-ATPase activity in aging and disease. International Journal of Biomedical Science, 10(2), 85-102.

Rohit, B., Bhuwan, C. J., Ajudhiya, N. K., & Atish, P. (2016). Antioxidant-rich fraction of Urtica dioica mediated rescue of striatal mito-oxidative damage in MPTP-induced behavioral, cellular, and neurochemical alterations in rats. Molecular Neurobiology, 54(7), 5632-5645.

Roya, D., Sudhir, K., Tomi-Pekka, T., & Jyrki, K. V. (2017). Associations of estimated D-5-desaturase and D-6-desaturase activities with stroke risk

factors and risk of stroke: The kuopio ischaemic heart disease risk factor study. British Journal of Nutrition, 117(4), 582-590.

Rudnyeva, Y. V., Nevzorov, V. P., Babiychuk, V. G., Chernyavskaya, E. A., & Ku-lik, V. V. (2015) Features of changes of ultrastructure organization of myocardium cardiomyocytes and myocardium blood capillaries endotheliocytes in dynamics of aging in rats. Bulletin of Problems in Biology and Medicine, 4(2), 253258 (in Ukrainian).

Selyvanov, E. A., Hmilova, G. A., Beljaeva, Y. S., Slepneva, L. V., & Sydorova, N. D. (1997). Sposob kolychestvennogo opredelenyja cytohroma C v prepara-tah, soderzhashhyh kollagen [Method of quantitative determination of cytochrome C in preparations containing collagen]. Patent of Russian Federation No 2084869, G01N21/25, application number 94023438/25 (in Russian).

Serova, D., Taran, O., & Dyomshina, O. (2016). Biologichna aktyvnist' preparativ na osnovi guminovyh rechovyn u pechinci pishhanok (Meriones unguicula-tus) [Biological activity of humic substances in the liver of Mongolian gerbils (Meriones unguiculatus)]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 24(2), 410-415 (in Ukrainian).

Shan, H., Yan, R, Diao, J., Lin, L., Wang, S., Zhang, M., Zhang, R, & Wei, J. (2015). Involvement of caspases and their upstream regulators in myocardial apopto-sis in a rat model of selenium deficiency-induced dilated cardiomyopathy. Journal of Trace Elements in Medicine and Biology, 31, 85-91.

Tepp, K., Puurand, M., & Timohhina, N. (2017). Changes in the mitochondrial function and in the efficiency of energy transfer pathways during cardiomyo-cyte aging. Molecular and Cellular Biochemistry, 432, 141-158.

Tepp, K., Timohhina, N., Puurand, M., Klepinin, A., Chekulayev, V., Shevchuk, I., & Kaambre, T. (2016). Bioenergetics of the aging heart and skeletal muscles: Modern concepts and controversies. Ageing Research Reviews, 28, 1-14.

Tosi, F., Sartori, F., & Guarini, P. (2014). Delta-5 and delta-6 desaturases: Crucial enzymes in polyunsaturated fatty acid-related pathways with pleiotropic influences in health and disease. Advances in Experimental Medicine and Biology, 824, 61-81.

Vickers, A. E. M. (2009). Characterization of hepatic mitochondrial injuryindu-cedby fatty acid oxidation inhibitors. Toxicology Pathology, 37(1), 78-88.

Whitfield, J. B. (2001). Gamma glutamyl transferase. Critical Reviews in Clinical Laboratory Sciences, 38(4), 263-355.

Wieckowski, M. R., Giorgi, C., Lebiedzinska, M., Duszynski, J., & Pintón, P. (2009). Isolation of mitochondria-associated membranes and mitochondria from animal tissues and cells. Nature Protocols, 4(11), 1582-1590.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Young, D. S. (2014). Effects on clinical laboratory tests: Drugs, disease, herbs and natural products, american association for clinical chemistry, John Wiley & Sons, Inc.

Zhao, L., Zou, X., & Feng, Z. (2014). Evidence for association of mitochondrial metabolism alteration with lipid accumulation in aging rats. Experimental Gerontology, 56, 3-12.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.