Научная статья на тему 'Роль мелатонина в формировании эндотелиальной дисфункции при впервые выявленной дуоденальной язве у лиц молодого возраста'

Роль мелатонина в формировании эндотелиальной дисфункции при впервые выявленной дуоденальной язве у лиц молодого возраста Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
103
42
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДУОДЕНАЛЬНАЯ ЯЗВА / МЕЛАТОНИН / ЭНДОТЕЛИАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ / ЧРЕВНЫЙ СТВОЛ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Новохатняя А. Е.

В работе показано, что у студентов, которые имеют дуоденальную язву наблюдается достоверное снижение мелатонина, находящегося в зависимости от длительности и особенностей клинической картины заболевания. Показана роль мелатонина в формировании эндотелиальной дисфункции при дуоденальной язве.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Новохатняя А. Е.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Роль мелатонина в формировании эндотелиальной дисфункции при впервые выявленной дуоденальной язве у лиц молодого возраста»

8. Хватова В. А. Функциональная диагностика и лечение в стоматологи / Хватова В. А. - М. : «Медицинская книга». - 2007. - С. 17.

9. Dentition status and temporomandibular joint disorders in patients with rheumatoid arthritis / M. Yamakawa, T. Ansai, S. Kasai [et al.] // Cranio, 2002. - Jul; 20 (3). - p.165.

10. Franks A. S. T. Temporomandibular Joint in Adult Rheumatoid Arthritis. A Comparative Evaluation of 100 Cases / Franks A. S. T. // Ann. rheum. Dis., 1969. - P. 28.

11. General oral status in adults with rheumatoid arthritis / L. Laurell, A. Hugoson, J. Hakansson [et al.] // Community Dent Oral Epidemiol., 1989. - Oct; 17 (5). - p. 230.

12. Manfredini D. Relationship between fibromyalgia and temporomandibular disorders: A review of current understandings / D. Manfredini, G. Salvetti, F. Fantoni, M. Bosco // Journal of Chinese Clinical Medicine, 2006. - Vol. 1. - № 3. - P. 136-239.

13. Pekkarinen V. Helkimo's indices before and after prosthetic treatment in selected series / V. Pekkarinen,

A. Yli-Urpo // Journal of Oral Rehabilitation. - 1987 Jan; 14(1):35-42. - Vol. 14. - Р. 135.

14. The relationship of bone marrow edema pattern in the mandibular condyle with joint pain in patients with temporomandibular joint disorders: longitudinal study with MR imaging / M. Chiba, M. Kumagai, N. Fukui [et al]. // Int. J. Oral and Maxillofac. Surg., 2006. - № 35. - P. 55-59.

ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА СОСТОЯНИЯ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ В ОТДАЛЕННЫЕ СРОКИ ПОСЛЕ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С РЕВМАТОИДНЫМИ ПОРАЖЕНИЯМИ ПРИ ДЕТЕРМИНИРОВАННЫХ НАРУШЕНИЯХ ОККЛЮЗИИ Новиков В. М., Тумакова Е.Б.

Представлена динамика функционального исследования нижней челюсти при комплексном лечении ревматоидных процессов в отдаленные сроки. Исследование проводилось при помощи аксиографа «Аркус Дигма» фирмы «КаУо» (Германия). Приведенная методика оценки функционального состояния в процессе лечения и результатов лечения позволяет проводить дифференциальную диагностику при клинически подобных заболеваниях и прогнозировать сроки адаптации при лечении.

Ключевые слова: ревматоидный артрит, аксиография.

FUNCTIONAL STATE OF MANDIBULA IN REMOTE TERMS AFTER THE HOLIATRY OF PATIENTS WITH RHEUMATOID DEFEATS AT THE DETERMINED VIOLATIONS OF OCCLUSION Novikov V. M., Tumakova E.B.

The dynamics of functional research stayment during complex treatment of rheumatic processes in remote terms is presented. The research was maid with the help of axiograph “ARCUS digma” of “KaVo” firm (Germany). Presented methodic of functional state assessment in treatment process and treatment results gives the possibility to conduct differential diagnostics of clinically similar diseases and to make the forecast for adaptation therms in prosthetic cure.

Key words: rheumatic arthritis,

electromyography.

УДК 616.33-002.44-072.712-008

РОЛЬ МЕЛАТОНИНА В ФОРМИРОВАНИИ ЭНДОТЕЛИАЛЬНОЙ ДИСФУНКЦИИ ПРИ ВПЕРВЫЕ ВЫЯВЛЕННОЙ ДУОДЕНАЛЬНОЙ ЯЗВЕ У ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА

А

ушшт*

'///////////////////////у

Работа является фрагментом НИР кафедры терапии и клинической фармакологии ХМАПО ".Центральные механизмы реализации ульцерогенных факторов и их патогенетическая коррекция у студентов с дуоденальной язвой”. Номер государственной регистрации 0105и002866.

Язвенная болезнь относится к широко распространенным гастроэнтерологическим заболеваниям. В Украине за последние 6 лет распространенность язвенной болезни выросла на 19,6% [1, 5]. Полагают, что ею страдает приблизительно 10% населения земного шара [2, 6]. Заболевание развивается обычно в молодом, трудоспособном возрасте, а рецидивы, возникающие в большинстве случаев 1-2 раза в год, приводят, как правило, к временной потере трудоспособности на срок 4-8 недель [3, 4]. Очевидно, что язвенный

процесс в ДПК является конечным этапом сложного многопланового заболевания, в патогенез которого вовлечены микробная экспансия Helicobacter pylori (HP), также центральная, и вегетативная нервная система, биогенные амины, и пептидные гормоны пищеварительного тракта, одним из которых является мелатонин (М).

Синтезируемый клетками APUD - системы желудочно - кишечного тракта М обладает спектром жизненно важных эффектов [3].

Известно, что степень нарушений продукции М при ЯБДК прямо коррелирует с тяжестью клинического течения заболевания [4,7]. С учетом свойств М на уровне как организма в целом (биоритмологические, антиоксидантные, иммуномодулирующие эффекты), так и органов желудочно- кишечного тракта (участие в механизмах моторики, микроциркуляции, пролиферации, цитопротекции), в настоящее время актуальным является определение места М в развитии эндотелиальной дисфункции, механизмы формирования которой остаются не до конца изученными.

Целью работы было изучение роли мелатонина в формировании эндотелиальной дисфункции при впервые выявленной дуоденальной язве у лиц молодого возраста.

Материал и методы исследования. Нами обследовано 48 больных (36 мужчин и 12 женщин) ДЯ в возрасте от 18 лет до 30 лет (средний возраст пациентов составил 23 ± 3,5 года), без сопутствующей патологии. Контрольную группу составляли 15 практически здоровых лиц того же возраста и пола. Все больные были разделены методом случайной выборки на две однородные группы.

В первую составили 25 пациентов (18 мужчин и 7 женщин) в возрасте от 18 до 29 с впервые выявленной ДЯ. Во вторую 23 больных (18 мужчин и 5 женщин), в возрасте от 17 до 28 лет с ДЯ, свыше 5 лет в анамнезе. Уровень М в сыворотке крови определяли иммуноферментным методом с использованием стандартного набора реактивов IBL (производство Германия). При исследовании крови, учитывая, что уровень М находится в четкой зависимости от времени суток, забор крови проводили в одно и то же время (7 часов 30 минут - 8 часов утра) как среди больных, так и у лиц контрольной группы.

Скорость регионарного кровотока в чревном стволе и его диаметр определяли методом эхограмм в режиме эхолокации и спектра потока крови с помощью имперсно-волновой допплерографии, выполненной на аппаратах ALOKA-SSD-650 (Япония) и ULTIMA pro-30(Украина).

Для оценки желудочной секреции использовали способ внутри желудочной (интрагастральной) pH-метрии с использованием специальных pH-зондов на аппарате «ИКЖ-2» по стандартной методике.

Статистическую обработку полученных результатов исследований проводили методом вариационной статистики с использованием пакета статистических программ корреляционного анализа с вычислением средних арифметических величин: M, m. Различие количественных показателей оценивали с помощью сравнения средних величин по t-критерию Стъюдента. Разницу считали достоверной при p<0,05.

Результаты исследования и их обсуждение. В ходе проведенных исследований было установлено, что у студентов больных ДЯ имеется достоверное по сравнению с нормой, снижение уровня М до 9,2±0,8 г/мл (при норме 24±1,2пг/мл, p<0,05). При этом была отмечена четкая корреляционная зависимость между уровнем М длительностью язвенного анамнеза и особенностями клинической картины заболевания.

Так, у больных 1 группы с впервые выявленной язвой отмечался в среднем уровень 17,4±0,8 пг/мл, тогда как во 2 группе он составлял 11,7±0,9пг/мл (p<0,05) В клинике у пациентов 1 группы отмечался ведущим болевой синдром, тогда как во 2 - превалировали диспепсические расстройства.

Параллельно с этим, у данных больных отмечалось ухудшение показателей регионарного кровообращения, которое характеризуется снижением скорости кровотока в чревном стволе - в среднем было 7,5 м/с (в сравнении с нормой 14,7 м/с) и уменьшением диаметра чревного ствола - в среднем до 0,63см (в сравнении с нормой 1,04см). Было установлено, что у пациентов 1 группы отмечалось снижение диаметра чревного ствола до 0,65см ( по сравнению с пациентами 2 группы, но достоверной по сравнению с нормой), при недостоверном снижении скорости кровотока до 9,5м/с, а во 2 группе - на передний план выходит снижение показателей кровотока до 7,4 м/с, при незначительном снижении

диаметра до 8,6 см ( р < 0,05). При исследовании кислотности было установлено, что у больных отмечалось повышение кислотности до 1,2 , и снижение ощелачивающей функции антрума до 5,3. Так у пациентов 1-ой группы отмечалась выраженная гиперацидность (0,97 ±

0,03) при норме (1,81± 0,04) и 2-ой группы (1,4 ± 0,03, ( р < 0,05) .При этом в антруме показатели у пациентов 1 -ой группы были недостоверно снижены, в то время как показатели 2-ой группы были достоверно ниже нормы, составляя, в среднем (4,9 ± 0,03) при норме (7,1±

0,1, ( р < 0,05).

1. У студентов с впервые выявленной дуоденальной язве отмечалось достоверное по сравнению с нормой снижение уровня мелатонина.

2.Выявлена тесная корреляционная зависимость между уровнем содержания мелатонина, длительностью язвенного анамнеза и особенностями клинической картины заболевания.

3. Показано, что при дуоденальной язве имеется эндотелиальная дисфункция, характе-ризующая снижением скорости кровотока и снижением диаметра чревного ствола.

4. Установлена четкая корреляционная зависимость между уровнем мелатонина и показателями регионарного кровотока, при которой наибольшее снижение отмечалось у пациентов с длительным язвенным анамнезом.

5. Полученнные данные свидетельствуют о роли мелатонина в формировании эндотелиальной дисфункции при дуоденальной язве и требуют разработки соответствующей патогенетической коррекции.

Перспективы дальнейших исследований в данном направлении: состоят в разработке дифференцированных схем терапии дуоденальной язвы с учетом уровня М в крови и состояния функции эндотелия , что будет способствовать не только более быстрому наступлению клинической ремиссии, но и повышению качества жизни пациентов.

1. Афанасьєв С. В. Питання моніторингу інвалідності внаслідок оперативних втручань на органах шлунково-кишкового тракту I С. В. Афанасьєв II Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2003. - № З. - С.21-24

2. Малиновская H. К. Мелатонин в лечении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки I H. К. Малиновская, Ф. И. Комаров, С. И. Рапопорт // Клиническая медицина. - 2006. - № 1. - С.5-11.

3. Опарін О.А. Місце мелатоніна в патогенезі виразкової хвороби дванадцятипалої кишки II Галицький лікарський вісник. - 2003. - Т.10, № 2. - С. 153-154

4. Прокопчук Ю. В.Сучасні погляди на етіопатогенез і терапію виразкової хвороби дванадцятипалої кишки I Ю. В. Прокопчук //Одеський медичний журнал. - 2003. - №1(75). - С.100-104.

б. Філіппов Ю.О. Епідеміологічні особливості хвороб органів травлення та гастроентерологічна служба в Україні: здобути, проблеми та шляхи їх вирішення I Ю. О. Філіппов, І. Ю. Скирда // Гастроентерологія : Міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ, 2005. - Вип. 36. - С.9-17.

6. Choung R. S. Epidemiology and clinical presentation of chronic peptic ulcer I R. S. Choung, N. J. Talley II Curr Mol Med. - 200В. - №8. - Р.253-257.

7. Santello F. H. Melatonin enhances pro- inflammatory cytokine levels and protects I F. H. Santello, E. O. Frare, L. C. Caetano II J Pineal Res. - 200В. - № 45. - Р. 79-85

В. Nunes D. M. Effect of melatonin administration on subjective sleep quality in chronic obstructive pulmonary disease I D. M. Nunes, R. M. Mota, M. O. Machado, E. D. Pereira II Braz J Med Biol Res. - 2008. - № 41. - Р. 926-931.

9. Sevenoaks M. J. Chronic Obstructive Pulmonary Disease, inflammation and co-morbidity-a common inflammatory phenotype? I M. J. Sevenoaks, R. A. Stockley II Respir Res. - 2006. - № 7. - Р. 70.

/////////////////////////////////////////////////

.................................................

РОЛЬ МЕЛАТОНІНУ В ФОРМУВАННІ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ДИСФУНКЦІЇ ПРИ ВПЕРШЕ ВИЯВЛЕНІЙ ДУОДЕНАЛЬНІЙ ВИРАЗЦІ У ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ Новохатня А. Є.

У роботі показано, що у студентів, які мають дуоденальну виразку спостерігається достовірне

ROLE OF MELATONIN IN DEVELOPMENT OF ENDOTHELIAL DYSFUNCTION IN CASE OF FIRST TIME DIAGNOSED DUODENAL ULCER IN YOUNG PERSONS Novohatnya A.E.

Decrease of melatonin’s level, which depends from duration and peculiarities of

зни-ження мелатоніну, що знаходиться у залежності clinical picture of desease, was shown for від тривалості та особливостей клінічної картини students with duodenal ulcer. Role of захво-рювання. Показана роль мелатоніну у melatonin in development endotelial формуванні ендотеліальної дисфункції при disfunction for ulcerative desease of дуоденальній виразці. duodenum was observed.

Ключові слова: дуоденальна виразка, Key words: duodenum ulcer,

мелатонін, ендотеліальна дисфункції, чревний melatonin, endothelial dysfunction, truncus стовбур. caeliacus.

УДК 616.995.1-053.3/5

ПРОБЛЕМА ГЕЛЬМІНТОЗІВ У ДІТЕЙ

Гельмінтози на порозі 21 століття залишаються актуальною проблемою, яка несе загрозу здоров'ю та життю дітей. На долю школярів та дітей молодшого шкільного віку на Україні припадає 90-95% всіх хворих на ентеробіоз, 65,1% - на аскаридоз. Інфікованість лямбліями в дитячих колективах може досягати 50-80%. У США в 21% дітей, які відвідують дитячі колективи знаходять цисти лямблій. В Україні щорічно реєструється 30-40тис. випадків лямбліозу, серед яких 65% складають діти. По даним ВОЗ ураження гельмінтами та паразитами дитячого населення планети, в порівнянні з дорослими переважає в 5-6 разів. За оцінкою Всесвітнього банку економічний збиток від кишкових гельмінтозів посягає четверте місце серед втрат, які наносять усі хвороби і травми. Враховуючи важливість боротьби з паразитарними хворобами для багатьох країн, 54 сесія Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я у 2001 році схвалила стратегію боротьби з геогельмінтозами до 2010 року [1 -5]. У нашій вітчизняній медицині склалась парадоксальна ситуація: якщо господар просить провакцинувати собаку чи кішку у ветеринара, то тварині спочатку проведуть дегельмінтезацію, тому що в протилежному випадку ефект від щеплення може бути не значним. Коли ж мама звертається в медичний заклад для проведення планового щеплення своєї дитини, лікарі навіть не підозрюють про можливу невдачу від імунізації у зв'язку з паразитарним захворюванням і тому не проводять обстеження на гельмінти та наступну дегельмінтезацію. Гельмінти мають імуносупресивну, карцерогенну дію на організм. Проблема онкогенності паразитів стає все більш актуальною у зв'язку із забрудненням середовища існування та продуктів харчування, а також розширенням ареалів багатьох паразитів[6,7].

Гельмінтози - велика група хвороб, які викликають паразитичні черв'яки (гельмінти). У даний час відомо більш 320 видів гельмінтів, які зареєстровані у людини. На території України розповсюджені дуже нерівномірно і зустрічаються близько 30 видів. Відповідно до трьох класів паразитичних червів виділяють три групи хвороб, викликаних ними: нематодози, цестодози, трематодози. У групу нематодозів входять: ентеробіоз, аскаридоз, трихінельоз, дракункульоз, токсокароз, стронгілоідоз, вухереріоз, бругіоз, лоаоз, трихоцефальоз, онхоцеркоз. До цестодозів відносять: альвеококоз, ехінококоз, гіменолепідоз, дифілоботріоз, теніархоз, теніоз. Групу трематодозів склали - шистомоз, клонорхоз, метагонімоз, опісторхоз, парагонімоз, фасциольоз[8-10].

Трематодози - група зазворювань, які викликаються смоктальщиками (трематодами). Загальними властивостями цієї групи є:

• Своєрідна форма тіла - сплюснуті в дорсовентральному напрямку;

• Невеликі розміри, які не перевищують 10мм;

• Трематоди - гермафродити;

• Вони є біогельмінтами, розвиток яких відбувається за участі проміжного господаря (іноді двох);

• Всі вони мають диференційовану систему травлення.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.