CC BY
263
УДК 348.98
В. М. ШЕВЧУК,
канд. юрид. наук, доцент кафедри криміналістики, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків
РОЛЬ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ТАКТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ
Розглянуто питання застосування комп ’ютерних технологій для підвищення ефективності реалізації тактичних операцій у розслідувані злочинів. Проаналізовано роль «АРМ слідчого» у процесі оптимізації застосування тактичних операцій. Запропоновано «АРМслідчого» доповнити окремим елементом «Тактичні операції».
Ключові слова: тактична операція, комп’ютерні технології, «АРМ слідчого», ефективність розслідування.
У криміналістичній науковій літературі в останні десятиліття ХХ ст. певна увага приділялася питанням комп’ютеризації (інформатизації) процесу досудового слідства (В. О. Коновалова, 1989; В. Є. Корноухов, 1992;
A. П. Полєжаєв, 1993; М. С. Полєвой, В. В. Крилов, 1993; О. Ф. Родін, 1997;
B. С. Дробатухін, 1998 та ін.). Початок ХХІ ст. у криміналістиці позначився активізацією наукових досліджень проблем застосування комп’ютерних технологій у розкритті, розслідуванні та профілактиці злочинів.
Комп’ютеризація, як важливий напрямок успішної оптимізації та раціоналізації слідчої діяльності, дає змогу суттєво підвищити якість і результативність інформаційно-аналітичної роботи слідчих та оперативних працівників, а також процесу розслідування в цілому. Серед завдань, що вирішуються з використанням комп’ютерної техніки, можна назвати: 1) автоматизацію діяльності слідчих на стадіях порушення й розслідування кримінальних справ (АРМ слідчого); 2) автоматизацію обліку й контролю за розслідуванням кримінальних справ у слідчому підрозділі (АРМ керівника); 3) створення автоматизованих інформаційно-рекомендуючих систем, що містять типові методики розслідування окремих видів злочинів; 4) фіксацію обстановки місця події для його комп’ютерної реконструкції з побудовою схем
останнього; 5) автоматизацію криміналістичних обліків, особливо дактилоскопічних, та ін. [6, с. 73].
Як справедливо зазначає В. В. Тіщенко, актуальним завданням на перспективу є розробка типових програм розслідування й використання їх у слідчій практиці на підставі комп’ютерно-інформаційного забезпечення. Розроблені програми, що включають інформацію про типові слідчі ситуації різних категорій злочинів, доцільно занести в автоматизований банк даних (АБД), поступово їх накопичуючи, поновлюючи й деталізуючи [19, с. 114]. На нашу думку, це повною мірою стосується й розробки тактичних операцій і підвищення ефективності їх застосування за допомогою інформаційно-комп’ютерних технологій.
Варто зазначити, що протягом останніх років для органів досудового розслідування створювалися різні автоматизовані спеціальні інформаційні системи, аналогічні програмно-технічні продукти, спрямовані на оптимізацію роботи по розкриттю, розслідуванню й попередженню злочинів [8, с. 117]. Йдеться про різного роду автоматизовані, експертні й консультативні системи штучного інтелекту, інформаційно-аналітичні системи обробки статистичної інформації та ін. [24, с. 194-202], до яких можна віднести: а) автоматизовані банки даних (АБД); б) автоматизовані інформаційно-пошукові системи (АІПС);
в) автоматизовані робочі місця (АРМ); г) програмно-апаратні комплекси (ПАК); д) програмно-технічні комплекси (ПТК); е) системи автоматизованого прийняття рішення (АПР); є) системи підтримки прийняття рішення (СППР);
ж) системи підтримки судової експертизи (СПСЕ) [3, с. 90].
Запровадження й поширення зазначених систем, безумовно, спрямовано на підвищення ефективності роботи, уніфікацію й автоматизацію документообігу, збереження документів. Щодо цього окремі вчені-криміналісти пропонують різні системи і звертають увагу на достатньо позитивний досвід їх застосування. Зокрема, важливим кроком у цьому напрямку можна вважати розроблення автоматизованих інформаційних систем: АРАМІС
(«Автоматизоване Робоче Місце Інформаційної Системи», яка в процесі
наступних модифікацій одержала нову назву - «ФЛІНТ», «Слідство»), «Слідчий-М», «Версія», «Убивство», «Кримінал», системи ПІК [14, с. 195, 201], комплекс АРМ «Досудове провадження» [16, с. 97-98], «Спеціалізована територіально-розподільна автоматизована система» [10, с. 446-448], спеціалізовані територіально-розподільні автоматизовані системи («Єдина автоматизована система правоохоронних органів про склад та діяльність міжнародних терористичних та кримінальних організацій») [5. с. 8-12] тощо. Окрім цього, робилися спроби розвитку інформаційних технологій і можливостей створення та впровадження АРМ для співробітників оперативно-розшукових і експертно-криміналістичних підрозділів.
Разом із тим варто зазначити, що особливе місце серед перспективних напрямків запровадження проектів інформаційно-технологічного спрямування належить розробленню й використанню автоматизованих систем типу «Автоматизоване робоче місце».
Для даного дослідження науковий і практичний інтерес має розроблення і втілення в практику «Автоматизованого робочого місця слідчого», головним завданням якого є забезпечення підтримки у прийнятті рішень. АРМ слідчого має охоплювати системи: інформаційно-довідкові, інформаційно-пошукові й інформаційно-консультаційні [20, с. 88]. Застосування такого АРМ дає можливість слідчому використовувати інформацію: 1) нормативну, що
міститься в кримінально-правовому і процесуальному законах, а також в інших нормативно-правових актах; 2) методичну, зосереджену у спеціальній літературі, що містить рекомендації з розслідування окремих видів злочинів;
3) доказову, яка надходить із процесуальних джерел і містить необхідні відомості про обставини розслідуваного злочину; 4) оперативну, що міститься в непроцесуальних джерелах; 5) довідкову, яка охоплює відомості про слідчу дільницю, район, область, а також певну інформацію про організації й підприємства, правоохоронні органи, експертні установи тощо [7, с. 361].
Н. Б. Водянова слушно вказує, що з метою поліпшення і спрощення діяльності слідчого розробляються спеціальні комп’ютерні програми, однією з
яких є система «Автоматизоване робоче місце слідчого». Такого роду системи надають суб’єктові розслідування безліч переваг у виконанні його професійних функцій. Так, істотно скорочуючи часові витрати слідчого на пошуки необхідної інформації, значно мінімізуючи помилки, вони оптимізують його роботу в цілому, підвищують її якість і тим самим сприяють виробленню і прийняттю своєчасних, обґрунтованих і найбільш раціональних рішень у ході розслідування по кримінальній справі. У зв’язку із цим, на думку вченого, подальше вивчення й розроблення такого АРМ слідчого, яке буде відповідати сучасним умовам всього процесу розслідування злочинів, вбачається вельми актуальним і необхідним. Основним призначенням програмного забезпечення АРМ слідчого повинна виступати комплексна автоматизація діяльності органів попереднього розслідування злочинів, а головна мета його розробки, створення й використання полягає в наданні інформаційної підтримки слідчим при виконанні ними своїх функціональних обов’язків [4, с. 114-116].
У спеціальній літературі по-різному визначають поняття «АРМ слідчого». Наприклад, С. А. Ялишев зазначає, що автоматизовані робочі місця слідчого становлять собою автономні інформаційні системи, забезпечуючи зберігання значного обсягу поточної інформації по розслідуваних злочинах, оснащені комп’ютерними програмами для висунення версій і планування слідчої діяльності [27, с. 45]; Н. Б. Сєм’їна вважає їх комплексом програмних засобів, розміщених безпосередньо на робочому місці слідчого, застосування яких оптимізує й удосконалює слідчу діяльність у цілому [18, с. 15]; Б. В. Андрєєв - комплексом індивідуальних технічних і програмних засобів, призначених для автоматизації інформаційного забезпечення процесуальної діяльності [1, с. 85]; О. О. Бєлов - багатофункціональним пакетом прикладних програм, сформованих на підставі кібернетичної моделі процесу розслідування [2, с. 134-135]. З нашого погляду, вищенаведені поняття «АРМ слідчого» вказують лише на окремі аспекти досліджуваної категорії.
Таким чином, автоматизоване робоче місце (АРМ) слідчого можна визначити як сукупність інформаційно-програмно-технічних засобів, що
надають слідчому підтримку у прийнятті рішень у процесі розслідування злочинів, автоматизують інформаційне забезпечення його процесуальної діяльності. За своїм технічним навантаженням АРМ слідчого має охоплювати певні комп’ютерно-технічні засоби і програмні продукти [7, с. 360-362]. Використання АРМ слідчого спрямовано на оптимізацію, раціоналізацію й удосконалення слідчої роботи.
Застосування АРМ слідчого безпосередньо в процесі розслідування злочинів дає змогу здійснювати: 1) планування по конкретних кримінальних справах і складання календарних планів роботи; 2) відбір і передачу необхідної інформації для проведення відповідних заходів у ході оперативно-розшукової діяльності; 3) належне оформлення такої інформації, в тому числі у формі дачі доручень відповідно КПК; 4) накопичення та аналіз інформації по кримінальних справах, особливо великих за обсягом і багатоепізодних;
5) використання, введеної в пам’ять ЕОМ інформації для автоматизації процесу підготовки слідчих та інших документів у потрібній кількості примірників;
6) автоматизацію контролю за дотриманням процесуальних термінів і здійснення планових заходів; 7) зберігання й використання різноманітної довідкової інформації по кримінальних справах; 8) ефективний самоконтроль і контроль з боку керівників слідчих підрозділів за розслідуванням кримінальних справ на будь-якому етапі; 9) організацію і проведення експертиз; 10) аналіз інформації по злочинах минулих років, відпрацювання рекомендацій щодо їх розкриття й використання типових ознак та ситуацій [13, с. 687-688].
Структура АРМ працівника правоохоронних органів передбачає наявність таких систем: а) технічних засобів, що складається із засобів обчислювальної, комунікаційної, організаційної техніки й технічних засобів спеціального призначення; б) програмних засобів, що складається із системного (загального) і прикладного (спеціального) програмного забезпечення;
в) техніко-криміналістичного, методичного й тактичного забезпечення;
г) загальних і спеціальних інформаційно-довідкових баз знань та ін. Система технічних засобів АРМ слідчого складається з комп’ютера з периферійним
обладнанням і відповідним програмним забезпеченням і комплексу техніко-криміналістичних засобів виявлення, дослідження й фіксації доказової інформації. Програмне забезпечення загальне «керує» роботою комп’ютера та його окремих частин, прикладне (спеціальне) використовується для вирішення окремих завдань [21, с. 194-202; 20, с. 109].
У криміналістичних джерелах неодноразово зверталась увага на важливість і доцільність використання подібних інформаційних комплексів, досліджувалися їх переваги й недоліки. Зокрема, О. О. Бєлов, акцентуючи увагу на перспективах створення і впровадження спеціалізованих інформаційно-методичного характеру АРМ слідчого, зазначає, що на даний час такі АРМ включають підсистеми, що містять типові (автоматизовані) методики розслідування окремих видів злочинів. Залежно від конкретної слідчої ситуації дані підсистеми пропонують алгоритм слідчих дій з викладенням процесуального порядку й особливостей їх проведення [2, с. 104].
Як слушно підкреслює Є. П. Іщенко, незалежно від модифікації АРМ слідчого дозволяє оптимізувати складання процесуальних документів із розслідуваних справ (для чого призначені шаблони таких документів) і перевірку об’єкта-суб’єкта за криміналістичним обліком. АРМ слідчого містять бланки планів розслідування, нормативно-правові акти, коментарії до них, широко використовуються гіперпосилання, які полегшують перехід до тексту вихідного нормативного документа [6, с. 3].
У наукових криміналістичних джерелах уже приділялася певна увага питанням розроблення і впровадження в практику АРМ слідчого. Пропонувалися різні його системи, а саме: «Арсенал» [9, с. 163], «Ракурс» [17, с. 63], «Автоматизированное рабочее место следователя (дознавателя)» [28], «Інформаційна система - автоматизоване робоче місце слідчого» [12], «Автоматизированное рабочее место следователя» [15, с. 63-65] та ін.
На сьогодні, зазначають окремі вчені-криміналісти, сучасні АРМ слідчого охоплюють собою підсистеми, що містять типові автоматизовані методики розслідування окремих видів злочинів. Комп’ютерні інформаційно-
рекомендуючі системи, що містять зазначені методики, призначені надавати допомогу при розслідуванні. Залежно від конкретної слідчої ситуації вони пропонують алгоритм слідчих дій та особливості їх проведення. Система містить також довідкові матеріали, необхідні слідчому при розслідуванні окремих видів злочину. Зокрема, розроблені й успішно апробовані у слідчій практиці наступні підсистеми АРМ у сферах: а) комп’ютерної інформації,
б) пов’язаних з незаконним обігом наркотиків, в) пов’язаних з посяганнями на культурні цінності, г) грабежів і розбійних нападів на громадян, д) квартирних крадіжок, е) кримінальних пожеж, є) бандитизму та ін. [6, с. 75].
Залежно від конкретної слідчої ситуації вказані підсистеми пропонують алгоритм слідчих дій з викладенням процесуального порядку й особливостей їх проведення [4, с. 112]. Створюються АРМ слідчого як автономні інформаційні системи, чим забезпечується зберігання великого обсягу поточної інформації з розслідуваних злочинів, оснащені програмами висунення версій, планування і т.д. Наприклад, розроблена програма «Типові версії у справах про вбивства» включає 88 типових версій у справах про вбивства, які можна отримати, зіставляючи дані про потерпілого, про спосіб учинення злочину, місце й час. Існує можливість обміну інформацією між АРМ, видача інформації, її захист тощо, а також підключення АРМ до регіональної і єдиної відомчої інформаційної мережі [11, с. 131-135].
Найбільш вдалим є комплекс «АРМ», розроблений колективом лабораторії «Використання сучасних досягнень науки й техніки у боротьбі зі злочинністю» Інституту вивчення проблем злочинності Національної АПрН України. Загальний алгоритм побудови комп’ютерної бази знань «Автоматизоване робоче місце (АРМ) слідчого «Інсайт» складається з 12 систем, що містять наступні блоки: «законодавство» - нормативно-правові акти, регулюючі діяльність слідчого; «документ» - зразки процесуальних документів; «слідчі дії» - процесуальну регламентацію й тактику слідчих дій, зразки планів і схем місця події й умовні позначення об’єктів; «науково-технічні засоби» - техніко-криміналістичне забезпечення органів досудового
слідства; «судові експертизи» - підготовку матеріалів для призначення судових експертиз і типові запитання; «слідча практика»; «криміналістичні методики» -методики розслідування окремих видів злочинів; «навчання» - програми-тренажери; тести для перевірки рівня знань з криміналістики; навчальні відеофільми; «словник термінів» - словник термінів з криміналістики; «бібліографія»; «правоохоронні органи й експертні установи» - основні відомості й адреси; «додаткова корисна інформація». Головне завдання цього алгоритму - забезпечення підтримки прийняття рішень [26, с. 33-36; 22, с. 50; 24, с. 252-264; 20, с. 85]. «АРМ слідчого «Інсайт» розміщено в мережі Інтернет (Режим доступу: http://www. sledovatel. сот. иа ).
Створенню програмно-інформаційної системи «АРМ слідчого «Інсайт» передувала підготовка окремих модулів у виді баз знань та інформаційно-пошукових систем і побудова детального алгоритму, за яким у подальшому програмістами складався спеціальний програмний продукт, який і забезпечив роботу цього алгоритму в сучасних інформаційних системах. Автори-розробники на підставі дослідження всього процесу створення інформаційних технологій для правоохоронних органів (у тому числі АРМ) та їх окремих етапів, виокремили низку принципів, на яких ґрунтується запропонована система, а саме: 1) відповідність алгоритму, що є фундаментом для створення певної інформаційної технології; 2) модульність і системність (підсистеми створюються у виді окремих модулів за функціональним призначенням, які можуть використовуватися як самостійно, так і в комплексі); 3) адаптованість до сучасних операційних систем та інших програмних продуктів; 4) можливість переведення на іншу мову програмування (в тому числі на мову наступних поколінь); 5) простота у використанні й надійність, що дозволяє слідчому, який має навички користувача ПЕОМ середнього рівня, без сторонньої допомоги використовувати АРМ слідчого.
Незважаючи на достатньо позитивний досвід у застосуванні інформаційних технологій у слідчій діяльності останнім часом, необхідно констатувати нагальну потребу у подальшого вдосконалення розроблюваних
інформаційних систем і створення умов стосовно реального використання так званих продуктів криміналістики. В. Ю. Шепітько слушно зауважує, що на сучасному етапі спостерігається тенденція, пов’язана з переходом від розгляду і пропонування окремих тактичних операцій до їх типізації щодо окремих видів (чи категорій) злочинів» [23, с. 181]. Типові тактичні операції становлять собою доцільні програми дій слідчого, що виконують важливу методичну функцію й дозволяють обирати правильний напрямок у розслідуванні [25, с. 198].
У цьому розумінні є сенс розглядуваний комплекс «АРМ слідчого «Інсайт» доповнити окремим елементом запропонованої системи - «Тактичні операції», передбачивши його у блоці «Криміналістичні методики». При розробленні тактичних операцій стосовно розслідування окремих видів злочинів, їх апробації на практиці, відповідну інформацію необхідно надавати до бази даних реєстратору, який і буде вносити запропоновані тактичні операції до модуля «Тактичні операції» в окремі криміналістичні методики з урахуванням наступних елементів: а) етапи розслідування, б) слідчі ситуації,
в) проміжні тактичні завдання, г) зміст тактичної операції, д) суб’єкти, які взаємодіють при проведенні тактичної операції, є) план тактичної операції. У запропонованій системі мають розміщуватися розроблені та апробовані на практиці тактичні операції.
Таким чином, одним з пріоритетних напрямків удосконалення інформаційно-методичного забезпечення розкриття, розслідування й попередження злочинів є розробка і впровадження у слідчу практику сучасних комп’ютерних технологій, спрямованих на оптимізацію слідчої діяльності. Комп’ютеризація процесу розслідування буде сприяти створенню й запровадженню у практику автоматизованих робочих місць, підвищенню ефективності й результативності роботи слідчих, співробітників оперативно-розшукових органів, експертів-криміналістів і в цілому боротьбі зі злочинністю.
Список літератури:
1. Андреев Б. В. Расследование преступлений в сфере компьютерной информации / Б. В. Андреев, П. Н. Пак, В. П. Хорст. - М. : Юрлитинформ, 2001. - 198 с.
2. Белов О. А. Информационное обеспечение раскрытия и расследования преступлений / О. А. Белов. - М. : Юрлитинформ, 2009. - 136 с.
3. Білоус В. В. Роль інформаційних технологій у реформуванні кримінально-процесуального законодавства / В. В. Білоус // Криміналістика 21 століття : матеріали міжнар. наук.-практ конф., 25-26 листоп. 2010 р. - Х. : Право, 2010. - С. 90.
4. Водянова Н. Б. Основы планирования и программирования следственной деятельности: монография / Н. Б. Водянова. - М. : Юрлитинформ, 2010. - 144 с.
5. Горошко И. В. Современное состояние и перспективы развития информационновычислительной системы органов внутренних дел России / И. В. Горошко // Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності : матеріали міжнар. наук.-практ конф. (20-21 квітня 2004 р.). - Ч. 1. - К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2005. - С. 8-12.
6. Ищенко Е. П. Компьютеризация процесса расследования преступлений // Криминалистика: учебник / Е. П. Ищенко, А. А. Топорков ; под ред Е. П. Ищенко. - М. : Юрид. фирма «Контракт» ; ИНФРА-М, 2003. - С.73-78.
7. Караханьян А. К. Проблемы компьютеризации расследования / А. К. Караханьян // Актуальные проблемы борьбы с преступностью : материалы респ. науч.-практ. конф., 14 - 15 мая 1992 г. - Екатеринбург, 1992. - С. 360-362.
8. Ковалев С. А. Использование программного обеспечения поддержки процесса расследования по преступлениям в сфере компьютерной информации / С.А. Ковалев // Использование современных информационных технологий и проблемы информационной безопасности в деятельности правоохранительных органов : межвуз. темат. сб. науч. тр. -Калининград : Калининград. юрид. ин-т МВД России, 2009. - С. 117.
9. Компьютерные технологии в юридической деятельности / под ред. Н. С. Полевого, В. В. Крылова. - М. : БЕК, 1994. - С. 163.
10. Криминалистика : учебник для вузов / под ред. Р. С. Белкина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Изд-во НОРМА, 2003. - С. 446-448.
11. Криминалистика : учебник / под ред. Т. А. Седовой, А. А. Эксархопуло. - СПб. : Лань, 2001. - 928 с.
12. Научно-производственная компания Дата Инфо [Электрон. ресурс]. - Режим доступа : http://www.datainfo.com.ua
13. Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: підручник / В. М. Плішкін; за ред. Ю. Ф. Кравченка. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. -702с.
14. Просвирнин Ю. Г. Программное обеспечение расследования преступлений против личности / Ю. Г. Просвирнин ; под ред. О. Я. Баева // Расследование преступлений против личности : учеб. пособие. - Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1998. - С. 195-201.
15. Разумовская Е. А. Назначение и возможности програмного комплекса «автоматизированное рабочее место следователя» / Е. А. Разумовская // Криминалистъ. -СПб. : Изд-во С.-Петерб. юрид. ин-та Акад. Ген. прокуратуры РФ, 2008. - № 1. - С. 63-65.
16. Разумовская Е. А. Оптимизация труда следователя путем использования программного комплекса «Автоматизированное рабочее место следователя» / Е. А. Разумовская // Вестник криминалистики. - М. : Спарк, 2008, № 1 (25). - С. 97-98.
17. Родин А. Ф. Использование компьютерных технологий в деятельности следователя / А. Ф. Родин, Б. Ф. Вехов ; под ред. Б. П. Смогоринского. - Волгоград : ООП ВА МВД России, 2003. - С. 63.
18. Семьина Н. Б. Основы планирования и программирования следственной деятельности : автореф. дисс. на соиск. науч. степени канд. юрид. наук : 12.00.09 : уголовный процесс; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность / Наталья Борисовна Семьина. - М., 2009. - 22 с.
19. Тщенко В. В. Теоретичні і практичні основи методики розслідування злочинів : монографія / В. В. Тіщенко. - Одеса : Фенікс, 2007. - 2б0 с.
20. Шептько В. Ю. Вибрані твори / Избранные труды / В. Ю. Шепітько. - Х. : Вид. агенція «АПОСТІЛЬ», 2010. - 57б с.
21. Шептько В. Ю. Інформаційні технології в криміналістиці та слідчій діяльності / В. Ю. Шепітько, Г. К. Авдєєва // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. пр. - Х. : Право, 2010. - Вип. 19. - С. 194-202.
22. Шептько В. Ю. Криміналістика: підручник / В. Ю. Шепітько. - К. : Ін Юре, 2010. - 49б с.
23. Шептько В. Ю. Криміналістична тактика (системно-структурний аналіз) : монографія / В. Ю. Шепітько. - Х. : Харків юридичний, 2007. - 380 с.
24. Шептько В. Ю. Роль інформаційних технологій в підвищенні якості слідчої діяльності / В. Ю. Шепітько, В. В. Білоус, Л. І. Керик // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. праць. - Вип. 17. - Х. : Кроссроуд, 2009. - С. 252-2б4.
25. Шептько В. Ю. Роль типових тактичних операцій в системі забезпечення ефективності досудового слідства / В. Ю. Шепітько // Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. праць. - Х. : Кроссроуд, 2007. - Вип. 14. - С. 198.
26. Шептько В. Ю. Техніко-криміналістичне забезпечення органів досудового слідства та якості слідчої діяльності / В. Ю. Шепітько // Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовчої діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні : матеріали наук. конф., 15 травня 2009 р. -Х. : Право, 2009. - С. 33-3б.
27. Ялышев С. А. Информационные технологии и криминалистика / С.А. Ялышев // Фундаментальные и прикладные проблемы управления расследованием пре ступлений : Сб. науч. трудов (в двух частях). - М. : Акад. управл. МВД России, 2005. - Ч. 2. - С. 45-48.
28. Technical Sovt Group, 2003. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://www.ts-group. ru/download .php.
Шевчук В. М. Роль компьютерных технологий для повышения эффективности тактических операций.
Рассмотрены вопросы использования компьютерных технологий в целях повышения эффективности тактических операций при расследовании преступлений. Проанализировано роль «АРМ следователя» в процессе оптимизации применении тактических операций. Предложено «АРМ следователя» дополнить отдельным элементом «Тактические операции».
Ключевые слова: тактическая операция, компьютерные технологии, «АРМ
следователя», эффективность расследования.
Shevchuk V. M. The role of computer technologies in increasing of tactical operations efficacy.
The issues connected with computer technologies and their usage in order to increase efficacy of tactical operations while investigating crimes have been analyzed in the article. The role of “AWP of an investigator” during the process of optimization has also been explored of using tactical operations. A separate term “Tactical operations” as an additional element to the term “A WP of an investigator ” has been proposed in the article.
Key words: tactical operations, computer technologies, “AWP of an investigator”, efficacy of investigation.
