CC BY
12
11. An H, Wei R Ke J, Yang J, Liu Y, Wang X, Wang G, Hong T. Metformin attenuates fluctuating glucose-induced endothelial dysfunction through enhancing GTPCH1-mediated eNOS recoupling and inhibiting NADPH oxidase. J Diabetes Complications. 2016;30(6):1017-24.
doi: https://doi.org/10.1016/jjdiacomp.2016.04.018
12. Münch G, Keis R, Wessels A, Riederer P, Bahner U, Heidland A, Niwa T, Lemke HD, Schinzel R. Determination of advanced glycation end products in serum by fluorescence spectroscopy and competitive ELISA. Eur J Clin Chem Clin Biochem. 1997;35(9):669-77. doi: https://doi.org/10.1515/cclm.1997.35.9.669
13. Shi Y, Vanhoutte PM. Macro- and micro-vascular endothelial dysfunction in diabetes. J Diabetes. 2017;9(5):434-49.
doi: https://doi.org/10.1111/1753-0407.12521
14. Su JB. Vascular endothelial dysfunction and pharmacological treatment. World J Cardiol. 2015;7(11):719-41. doi: https://doi.org/10.4330/wjc.v7.i11.719
15. Yaribeygi H, Sathyapalan T, Atkin SL, Saheb-kar A. Molecular Mechanisms Linking Oxidative Stress and Diabetes Mellitus. Oxid Med Cell Longev. 2020;2020:8609213.
doi: https://doi.org/10.1155/2020/8609213
CraTra Hagmm^a go pega^ii 08.07.2021
♦
УДК 616.34-008.87:616-379-008.64-092(048.8) https://doi.org/rn.26641/2307-0404.202L4.248064
С.М. Коваль, РОЛЬ КИШКОВО1 М1КРОБ1ОТИ
L а Стгурська В ПАТОГЕНЕЗ1 ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ
2 ТИПУ (огляд лггератури)
ДУ «Нацгональний тститут терапИ 1мет Л. Т. Малог НАМН Укра'ти» пр. Любоеi Малог 2а, Хартв, 61039, Укра'та SE "L.T. Malaya Therapy National Institute of the NAMS of Ukraine " Lyubovi Maloi av., 2a, Kharkiv, 61039, Ukraine e-mail: sergekovalmd@gmail.com
Цитування: Медичт перспективы. 2021. Т. 26, № 4. С. 22-30 Cited: Medicniperspektivi. 2021;26(4):22-30
Ключовi слова: цукровий dia6em 2 типу, кишкова мжробюта, метаболiти кишково'1 MiKpo6iomu, ткретини, cy6miHi4He запалення
Ключевые слова: сахарный диабет 2 типа, кишечная микробиота, метаболиты кишечной микробиоты, инкретины, субклиническое воспаление
Key words: type 2 diabetes mellitus, gut microbiota, gut microbiota metabolites, incretins, subclinical inflammation
Реферат. Роль кишечной микробиоты в патогенезе сахарного диабета 2 типа (обзор литературы). Коваль С.Н., Снегурская И.А. Сахарный диабет 2 типа - чрезвычайно распростарненное заболевание, которое приводит к развитию жизнеопасных осложнений, однако его патогенез остается не достаточно выясненным. Одним из перспективных направлений в этой области является изучение нарушений кишечной микробиоты. Данные литературы свидетельствуют о том, что целый ряд количественных и качественных изменений состава кишечной микробиоты является важнейшими факторами патогенеза сахарного диабета 2 типа. В наибольшей степени в патогенез данного заболевания вовлечены бактерии родов Ruminococcus, Fusobacterium и Blautia. Участие кишечной микробиоты в патогенезе сахарного диабета 2 типа обусловлено ее метаболитами, которые играют важную роль в регуляции проницаемости и целостности стенки
кишечника, экспрессии специфических рецепторов кишечника, секреции инкретинов, активности глюконеогенеза, хронического субклинического воспаления и даже в ремоделировании жировой ткани. Перспективным является дальнейшее углубленное изучение нарушений кишечной микробиоты с целью разработки принципиально новых подходов к лечению и профилактике сахарного диабета 2 типа.
Abstract. Role of gut microbiota in the pathogenesis of type 2 diabetes mellitus (literature review). Koval S.M.,
Snihurska I.O. Type 2 diabetes mellitus is an extremely common disease that leads to the development of life-threatening complications but its pathogenesis remains poorly understood. One of the promising directions in this area is the study of disorders of gut microbiota. Literature data indicate that a number of quantitative and qualitative changes in the composition of the gut microbiota are the most important factors in the pathogenesis of type 2 diabetes mellitus. Bacteria of the genera Ruminococcus, Fusobacterium and Blautia are most involved in the pathogenesis of this disease. The participation of the gut microbiota in the pathogenesis of type 2 diabetes mellitus is due to its metabolites, which play an important role in the regulation of the permeability and integrity of the intestinal wall, the expression of specific intestinal receptors, incretin secretion, gluconeogenesis activity, chronic subclinical inflammation, and even in adipose tissue remodeling. Further in-depth study of gut microbiota disorders is promising in order to develop fundamentally new approaches to the treatment and prevention of type 2 diabetes mellitus.
Цукровий дiабет (ЦД) 2 типу - це надзвичайно поширене багатофакторне захворювання, яке призводить до розвитку життево небезпечних ускладнень i передчасно! смерт хворих [46]. З урахуванням велико! медично! i сощально! важливосп проблеми ЦД 2 типу проводяться штенсивт дослщження основних механiзмiв його патогенезу: генетично! схильносп до ЦД 2 типу i гешв-кандидатаив, асоцшованих з цим за-хворюванням [1, 4], iнсулiнорезистетностi (IP) [1, 4], порушень продукци глюкагону, iнкретинiв [4, 41], цитокiнiв та адипоютв [20, 26, 27, 37], рiз-носпрямованих нейрогуморальних факторiв [4, 35, 41]. Однак, незважаючи на це, патогенез ЦД 2 типу залишаеться недостатньо з'ясованим.
Одним з перспективних напрямкiв дослiджень патогенезу ЦД 2 типу е вивчення ролi порушень кишково! мiкробiоти (КМ).
Мета ще! роботи - проведення огляду лтера-тури, яка присвячена проблемi вивчення ролi порушень КМ у патогенезi ЦД 2 типу.
Пошук лiтератури здiйснювався в науко-метричних базах Google Scholar, PubMed, Web of science, Scopus. Вщбиралися релевантш науковi публiкацi! за перiод 2014-2020 рр. для визначен-ня стану КМ у хворих на ЦД 2 типу та змш КМ ще на еташ предiабету. Пошуковi термiни були такi: «кишкова мшробюта», «секвенування», «цукровий дiабет 2 типу», «патогенез».
КМ, у зв'язку з !! багатоплановим впливом на всю метаболiчну систему оргашзму, визнана практично повноцшним функцiональним «органом», що вiдiграе важливу роль у травленш, харчуваннi, iмуннiй регуляцп й обмш речовин. Установлено, що понад 90% КМ здорово! людини представлено Bacteroidetes та Firmicutes, у т.ч. представниками родiв Lactobacillus, Clostridium та Ruminococcus. Також до складу КМ, але в значно меншш кшькосп, входять Actinobacteria, Verrucomicrobia та Fusobacteria [3, 41].
На тепершнш час отримаш докази ролi КМ у розвитку цшого ряду захворювань i, насамперед, захворювань шлунково-кишкового та урогеш-тального тракту, шкiри, носоглотки, алерпчних, автоiмунних й онкологiчних захворювань, а також ожиршня, атеросклерозу, артерiально!' гшертензп та багатьох iнших [2, 3, 5, 41]. В останш роки до цього перелшу зараховано й ЦД
2 типу [10, 11, 16].
Як показують дослщження, уже на стадп предiабету виявляються таю змши складу КМ порiвняно зi здоровими особами: зменшення вмiсту загально! кiлькостi представникiв бакте-рiй ряду Clostridiales на rai збiльшення вмюту таких представникiв, як Dorea, Ruminococcus, Sutterella та Streptococcus; зменшення чисель-носп бактерi!, яка розкладае муцин - Akker-mansia muciniphila, що належить до типу Verrucomicrobia [6]. У бшьшосп робiт, у яких вивчались змiни КМ у хворих на ЦД 2 типу, вказуеться на збшьшення в кишечнику цих хворих бактерш таких родiв, як Ruminococcus, Fusobacterium i Blautia, та зменшення кшькосп бактерш родiв: Bifidobacterium, Bacteroides, Faecalibacterium, Akkermansia i Roseburia [11, 13, 33, 36]. Однак стосовно асощацп бактерш Blautia
3 ЦД 2 типу юнують суперечш данi. Так, у роботi Tong X. et al. (2018) показано, що кшьюсть бактерiй Blautia у хворих на ЦД 2 типу збшь-шуеться шсля значущого полшшення вуглевод-ного й лiпiдного метаболiзму пiд впливом антидiабетично! терапi! [42].
У рядi дослiджень виявлялась позитивна кореляцiя показникiв спiввiдношень: Bacteroide-tes/Firmicutes i Bacteroides-Prevotella/Clostridium Coccoides-Eubacterium rectale з рiвнями глюкози в плазмi кровi [10]. У той же час аналiз даних 42 дослщжень не пiдтвердив наявнiсть асоцiацi! показника сшввщношення Bacteroidetes/Fir-micutes з ЦД 2 типу [36].
21/ Том XXVI/ 4
23
Представляють штерес роботи, у яких вивчався зв'язок бактерш роду Lactobacillus з порушенням вуглеводного гомеостазу та ЦД 2 типу. Вказаш бактери - грампозитивнi палич-коподiбнi бактери, факультативнi анаероби е основною частиною групи молочнокислих бактерш, яю перетворюють цукор у молочну кислоту. Показано збiльшення кiлькостi цих бактерiй у кишечнику хворих з предiабетом та з ЦД 2 типу порiвняно зi здоровими особами [36]. Однак результати дослщжень не е однорщними. Так, у хворих на ЦД 2 типу виявляеться, з одного боку, збшьшення кшькосп Lactobacillus acidophilus, Lactobacillus gasseri, Lactobacillus Sali-varius, а з шшого - зменшення кiлькостi Lactobacillus amylovorus [36]. Суперечними е також даш тестування деяких видiв Lactobacillus в якост пробiотикiв та !х впливу на показники вуглеводного обмшу. Так, Lactobacillus sporo-genes, Lactobacillus casei Shirota та Lactobacillus reuteri покращують показники вуглеводного метаболiзму у хворих на ЦД 2 типу [18, 19, 21, 41], однак у бшьшост випадюв при комбшацп з бактерiями роду Bifidobacterium [36].
К^м робiт, у яких вивчаються змши кшь-кiсного складу рiзних бактерш, важливе значен-ня для розумшня ролi порушень КМ у патогенезi ЦД 2 типу мае шформащя про основнi меха-нiзми, за допомогою яких КМ впливае на вуглеводний обмш.
Одним iз суттевих механiзмiв такого впливу КМ може бути бактерiальна продукцiя коротко-ланцюгових жирних кислот (КЛЖК), якi ви-робляються в товстiй i слшш кишцi людини пiсля анаеробно! ферментаци неперетравлю-ваних харчових волокон за допомогою цукрових бактерiй. Основнi !х представники - ацетат, протонат i бутират становлять 95% КЛЖК i е одними з найпоширешших сполук, отриманих за участю КМ. Проведенi дослщження показують, що дефiцит синтезу КЛЖК пов'язаний з роз-витком ЦД 2 типу [16, 36]. Однак е даш про те, що бутират шдукуе експресда гешв, що беруть участь у глюконеогенезi в кишечнику, а протонат сам е субстратом глюконеогенезу [16]. При цьому Zhao L. et al. (2018) показали, що не ви, а тшьки невелика кшьюсть мшробних штамiв бере участь у продукци КЛЖК [17].
Важлива властивiсть КЛЖК - здатшсть впливати на проникнють кишково! стiнки. G припущення, що шдвищена проникнiсть кишечника може призвести до пошкодження Р-клггин шдшлунково! залози через пiдвищену абсорбцiю екзогенних антигенiв. Експериментальнi до-слiдження доводять здатшсть бутирату покращу-
вати цшсшсть кишково! стiнки [16]. Так, Хи У.И. й а1. (2018) показали, що пероральне введення бутирату значно знижувало рiвнi НЬА1с, запальних цитокшв i лiпополiсахаридiв у плазмi в мишей dЬ/dЬ, а також шсля обробки бутиратом знижувалась мiсцева шфшьтращя запальних клiтин, пiдвищувалась цiлiснiсть кишечника i збiльшувалась мiжклiтинна адгезiя [40].
Значущим для розумiння ролi КЛЖК стало вщкриття !х рецепторiв, що дозволило роз-глядати КЛЖК як важливi сигнальнi молекули. Описано два рецептори, пов'язаш з G-бiлком, що активуються КЛЖК й iдентифiкованi як модуля-тори взаемодп мiкробiота-господар: GPR41 i GPR43. Цi рецептори також вiдомi як рецептори вiльних жирних кислот: ББАЮ i FFAR2 вщпо-вiдно. Вони були виявленi в кишечнику, у симпатичнш нервовiй систем^ у печiнцi, бiлiй жировiй тканиш, скелетних м'язах, пiдшлунковiй залозi та iмунних тканинах [16, 25, 41].
В експериментальних дослiдженнях показано, що КЛЖК, головним чином через рецептори GPR43 (FFAR2), здатнi стимулювати секрецiю ряду кишкових пептидних гормонiв, включаючи iнкретин-глюкагоноподiбний пептид-1 (GLP-1)
[16, 44].
1нкретини вiдiграють велику роль у регуляцп секреци iнсулiну й апетиту. До шкретишв, крiм GLP-1, належить i шлунковий iнгiбуючий пол> пептид Цi гормони, що вивiльняються з
ентероендокринних клiтин, секретуються в кровотш i швидко стимулюють секрецiю шсу-лiну з Р-кл^ин, у вщповщь на прийом 1ж [4].
Faerch К. й а1. (2015) у клшчному дослщжен-нi за участю 1462 ошб показали зниження секреци GLP-1 у вiдповiдь на пероральне на-вантаження глюкозою у хворих на ЦД 2 типу, а також у пащенпв з предiабетом й ожирiнням, порiвняно з особами з нормальною масою тша i нормальною толерантнiстю до глюкози, що вказуе на порушення секреци GLP-1 уже на стади предiабету [14].
Показано також, що при ЦД 2 типу роз-виваеться специфiчний дисбiоз, який iндукуe резистентшсть до GLP-1 [9].
Одним iз шляхiв впливу КМ на секрещю iнкретинiв е пiдвищення кiлькостi ентероендокринних L-клiтин у кишечнику. В експериментальних дослщженнях установлено, що кшьюсть ентероендокринних L-клiтин по-дво!лася в проксимальному вiддiлi ободово! кишки щурiв, якi отримували олiгофруктозу, що сприяло бiльш високiй продукци ендогенного GLP-1 [10]. Також було показано, що додавання
до 1ж неперетравлюваних вуглеводiв, таких як ол^офруктоза, покращуе толерантнiсть до глюкози, знижуе IP i споживання 1'ж1, що асо-цiювалося з пiдвищенням рiвня GLP-1 у плазмi кровi [16].
1снують також данi про те, що деяю бактерп КМ можуть впливати на секрецiю шкретишв через продукти власного метаболiзму. Так, вияв-лено, що сульфат-вiдновлюючi бактерп проду-кують у товстiй кишщ сiрководень (H2S), який може безпосередньо стимулювати секрецiю GLP-1 [33]. У той же час е даш, що свiдчать про iнгiбiруючу дда H2S на вивiльнення GLP-1 in vitro [35], що вказуе на необхщшсть подальших дослiджень для уточнення ролi сульфатреду-куючих бактерiй у складних процесах мета-болiзму глюкози.
Ще один метабол^ КМ - iндол, що утво-рюеться в процес дисимiляцii триптофану КМ, як показують експериментальнi дослiдження, здатний регулювати секрецiю GLP-1 з ентероен-докринних L-кттин товсто1 кишки мишi: поси-лювати - при короткочасному вплив^ але зменшувати - при тривалому, тобто вiдiгравати роль сигнально1 молекули, за допомогою яко1 КМ може взаемодiяти з ентероендокринними клiтинами та змшювати глiкемiчний контроль господаря [16].
Один з механiзмiв впливу КМ на секрещю iнкретинiв опосередкований ii впливом на кишкову нервову систему - на нервовi клiтини myenteric plexus, що призводить до зниження експресп рецептора GLP-1 i стимуляцii моторики шлунково-кишкового тракту [24].
Таким чином, регулящя продукцii iнкретинiв за допомогою модуляцii параметрiв КМ може вщкрити новий напрямок у лшуванш ЦД 2 типу [9]. У цьому плат дуже перспективним е можливють прямого впливу на секрещю iнсулiну i пролiферацiю Р-клггин через рецептори FFA2 i FFA3 [15, 38].
Аналiзуючи можливi шляхи впливу КМ на метаболiзм глюкози в органiзмi людини-госпо-даря, необхiдно також зупинитися на бакте-рiальному метаболiзмi жовчних кислот (ЖК). Вiдомо, що первинш ЖК (холева й хенодезокси-холева) утворюються в печiнцi з холестерину, а вторинш ЖК (дезоксихолева, лiтохолева, алохо-лева й урсодезоксихолева) утворюються в товстiй кишцi з первинних шд впливом КМ. Так, Bifidobacterium i Lactobacillus продукують пдро-лази жовчних солей, якi перетворюють первинш кон'юговаш жовчнi солi в декон'юговаш (первиннi) ЖК, якi згодом перетворюються на вторинш [10].
ЖК регулюють власний печшковий синтез за допомогою мехашзму негативного зворотного зв'язку, який включае пряму взаемодда мiж ЖК i фарнезоiдним Х-рецептором (FXR - farnesoid Х receptor) у гепатоцитах i в ентероцитах клубово! кишки. При цьому в клубовш кишцi iндукуеться експресiя фактора росту фiбробластiв-19 (FGF-19), який входить у циркулящю i додатково пригшчуе синтез ЖК [10, 16]. FXR експресуеться в рiзних метаболiчно активних тканинах, у тому числi в печшщ, кишечнику й бiлiй жировш тканинi. Кон'югованi та некон'югованi ЖК можуть взаемодiяти з FXR, причому хено-дезоксихолева кислота е !х найбiльш сильним активатором, тодi як iншi ЖК кислоти, iмовiрно, е антагошстами FXR [10, 16].
ЖК е потужними сигнальними молекулами, головним чином завдяки взаемодп з рецептором FXR i мембранним рецептором-G protein-coupled receptor TGR5 [10]. Показано, що ЖК, активуючи FXR i TGR5, беруть участь у регуляцп гомеостазу глюкози й енергетичному метабо-лiзмi - активащя кишкового FXR може як знижувати, так i шдвищувати IP при ожирiннi [22, 23, 39]. Важливим регулятором рiвня глюкози в кров^ крiм FXR i TGR5, може бути й зазначений вище FGF19, який стимулюе синтез ткогену в печiнцi в постпрацщальному станi [10, 16].
Вплив КМ на метаболiзм глюкози також може здшснюватися через регуляцiю процесiв запа-лення, зокрема i в жировш тканиш [12, 45]. Асо-щащя хронiчного запалення жирово! тканини при ожиршш, IP i ЦД 2 типу на тепершнш час уже доведена [16]. Мiж кишечником i пери-феричною бiлою жировою тканиною юнуе сильна й унiкальна метаболiчна взаемодiя через сполуки й метаболии, якi продукуються або iндукованi КМ, що впливають на стан вугле-водного обмiну господаря [45]. Виявлений зв'язок мiж кишковими бактерiями й запаленням завдяки щентифшацп кишкового бактерiального лiпополiсахариду - фактора запалення, який вщграе важливу роль i в розвитку IP, ожиршня та ЦД 2 типу [10]. У рядi дослщжень показано, що окремi представники КМ здатш пригшчувати продукцiю великое' кiлькостi прозапальних цито-кiнiв та хемокшв. Так, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus paracasei, Lactobacillus casei можуть знижувати рiвень iнтерлейкiну (IЛ)-1P, бшка-1 хемоатрактанта моноцитiв, молекули мiжклiтинноi адгезii-1, IЛ-8 i C-реактивного бiлка [8, 29]; Lactobacillus paracasei i Bifidobacterium fragilis шпбують експресда Ы-6 [28, 36]; Lactobacillus, Bacteroides та Akkermansia пригш-чують продукцiю фактора некрозу пухлини-а [7,
21/ Том XXVI/ 4
25
28, 36]; Lactobacillus paracasei, Faecalibacterium prausnitzii i бактерп, як продукують бутират-Roseburia intestinalis i Faecalibacterium, rnri-бують активнiсть ядерного фактора NF-kB [28, 30, 36]; Lactobacillus casei i Roseburia intestinalis зменшують продукщю прозапального цитокiну -штерферону (IFN)-y [17] i, ^м того, Roseburia intestinalis пригнiчуе синтез 1Л-17 [37].
Представленi також роботи, що вказують на Гндукщю синтезу протизапального 1Л-10 такими видами бактерш, як Roseburia intestinalis, Bacte-roides fragilis, Akkermansia muciniphila, Lactobacillus plantarum, Lactobacillus casei, що асо-щюеться з полшшенням метаболiзму глюкози [36]. Показано, що шдвищена експрешя цього цитокiну в м'язах мишей запобшала розвитку IP, пов'язано! зi старiнням [20].
Великий штерес представляють данi про те, що компоненти КМ можуть регулювати енерге-тичний обмш господаря за допомогою ремоде-лювання жирово! тканини. Так, Kim M. et al. (2017) в експериментальнш робот показали, що KetoA [10-oxo-12(Z)-octadecenoic acid], метаболiт лiнолево! кислоти, що продукуеться кишковими молочнокислими бактерiями, активуе гени, якi беруть участь у функцюнуванш бурих адипоцитiв, зокрема трансмембранний бшок термогенiн-1 у бшш жировiй тканинi. Це додатково збшьшуе витрату енергi! в мишей i тим самим зменшуе метаболiчнi порушення, пов'язаш з ожирiнням [43].
Ще в одному експериментальному дослщжен-ш [31] було продемонстровано збiльшення кшькосп буро! жирово! тканини шд дieю про-дуктiв КМ, що сприяло пiдвищенню чутливостi тканин до шсулшу, а також зменшенню розмiру бшого жиру й адипоцитiв у мишей худо! породи i в рiзних моделей мишей з ожиршням. 1стотний внесок у вищезазначенi процеси роблять описаш вище ЖК, iмовiрно через рецептор TGR5 [16].
ЩДСУМОК
Таким чином, накопичеш в лiтературi даш свщчать про те, що цший ряд кiлькiсних i якiсних змш складу кишково! мiкробiоти е найважлившими факторами патогенезу ЦД 2 типу. Найбшьше в патогенез цього захворювання залученi бактерп родiв Ruminococcus, Fusobac-terium i Blautia. Участь кишково! мшробюти в патогенезi ЦД 2 типу, перш за все, зумовлена ïï метабол^ами, якi вiдiграють важливу роль у регуляцiï проникностi й цшюносп стiнки кишечника, експресп специфiчних рецепторiв кишечника, секрецiï шкретишв, активносп глю-конеогенезу, хронiчного субктшчного запалення i навiть у ремоделюванш жировоï тканини. Перспективним е подальше поглиблене вивчення порушень КМ з метою розробки принципово нових пiдходiв до лшування та профiлактики цукрового дiабету 2 типу.
Конфлiкт iнтересiв. Автори заявляють про вiдсутнiсть конфлiкту штерешв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Белоусова О. Н., Сиротина С. С., Якунчен-ко Т. И., Жернакова Н. И. Молекулярные и генетические механизмы патогенеза сахарного диабета 2 типа. Научные ведомости БелГУ. Сер. Медицина. Фармация. 2015. Т. 213, № 16. Вып. 31. С. 12-19. URL: http://dspace.bsu.edu.ru/handle/123456789/23761
2. Коваль С. М., Юшко К. О., Сшгурська I. О. Кишкова мжробюта i артер1альна гшертензгя: огляд лггератури. Запорожский медицинский журнал. 2020. Т. 22, № 4. С. 561-567.
DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.4.208409
3. Лизогуб В. Г., Крамарьова В. Н., Мельни-чук I. О. Роль змш мжробюти кишк1вника в патогенез! серцево-судинних захворювань: огляд лггератури. Запорожский медицинский журнал. 2019. Т. 21, № 5 (116). С. 672-678.
DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210. 2019.5.179462
4. Сахарный диабет типа 2: от теории к практике / под ред.академика РАН И. И. Дедова, чл.-кор. РАН М. В. Шестаковой. Москва: ООО "Изд-во "Медицинское информационное агенство". 2016. 576 c.
5. Фадеенко Г. Д., Гриднев А. Е. Синдром раздраженного кишечника и кишечный микробиом. От патогенетических механизмов к лечению. Гастроэнтерология. 2018. Т. 52, № 4. С. 24-29.
6. Aberrant intestinal microbiota in individuals with prediabetes / K. H. Allin et al. Diabetologia. 2018. Vol. 61. P. 810-820.
DOI: https://doi.org/ 10.1007/s00125-018-4550-1
7. Akkermansia muciniphila can reduce the damage of gluco/lipotoxicity, oxidative stress and inflammation, and normalize intestine microbiota in streptozotocin-induced diabetic rats / L. Zhang et al. Pathog and Dis. 2018. Vol. 76, No. 4.
DOI: https://doi.org/10.1093/femspd/fty028
8. Antidiabetic (type 2) effects of lactobacillus G15 and Q14 in rats through regulation of intestinal permeability and microbiota / P. Tian et al. Food Funct. 2016. Vol. 7. P. 3789-3797.
DOI: https://doi.org/10.1039/c6fo00831c
9. A specific gut microbiota dysbiosis of type 2 diabetic mice induces GLP-1 resistance through an enteric
NO-dependent and gut-brain axis mechanism / E. Grasset
et al. CellMetab. 2017. Vol. 26. P. 278.
DOI: https://doi.Org/10.1016/j.cmet.2017.06.003
10. Aw W., Fukuda S. Understanding the role of the gut ecosystem in diabetes mellitus. J Diabetes Investig.
2018. Vol. 9. P. 5-12.
DOI: https://doi.org/10.1111/jdi.12673.
11. Ay din W., Nieuwdorp M, Gerdes V. The gut microbiome as a target for the treatment of type 2 diabetes. Curr Diab Rep. 2018. Vol. 18, No. 8. P. 55. DOI: https://doi.org/10.1007/s11892-018-1020-6
12. Bleau C., Karelis A. D., St-Pierre D. H., Lamon-tagne L. Crosstalk between intestinal microbiota, adipose tissue and skeletal muscle as an early event in systemic low-grade inflammation and the development of obesity and diabetes. Diabetes Metab Res Rev. 2015. Vol. 31. P. 545-561. DOI: https://doi.org/10.1002/dmrr.2617
13. Differential changes in gut microbiota after gastric bypass and sleeve gastrectomy bariatric surgery vary according to diabetes remission / R. Murphy et al. Obes Surg. 2017. Vol. 27. P. 917-925. DOI: https://doi.org/10.1007/s11695-016-2399-2
14. GLP-1 response to oral glucose is reduced in prediabetes, screen-detected type 2 diabetes, and obesity and influenced by sex: the ADDITION-PRO study / K. Faerch et al. Diabetes. 2015. Vol. 64. P. 2513-2525. DOI: https://doi.org/10.2337/db14-1751
15. GPR43 potentiates beta-cell function in obesity / J. C. McNelis et al. Diabetes. 2015. Vol. 64. P. 32033217. DOI: https://doi.org/10.2337/db14-1938
16. Grard C., Vidal H. Impact of Gut Microbiota on Host Glycemic Control. Front Endocrinol (Lausanne).
2019. Vol. 30. P. 0-29.
DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00029
17. Gut bacteria selectively promoted by dietary fibers alleviate type 2 diabetes / L. Zhao et al. Science. 2018. Vol. 359. P. 1151-1156.
DOI: https://doi.org/10.1126/science.aao5774
18. Harsch I. A., Konturek P. C. The role of gut microbiota in obesity and type 2 and type 1 diabetes mellitus: new insights into "Old" diseases. Med Sci. 2018. Vol. 6. E32. DOI: https://doi.org/10.3390/medsci6020032
19. Hulston C. J., Churnside A. A., Venables M. C. Probiotic supplementation prevents high-fat, overfeeding-induced insulin resistance in human subjects. Br J Nutr. 2015. Vol. 113, No. 4. P. 596-602.
DOI: https://doi.org/10.1017/S0007114514004097
20. IL-10 prevents aging-associated inflammation and insulin resistance in skeletal muscle / S. Dagdeviren et al. FASEB J. 2017. Vol. 31. P. 701-710.
DOI: https://doi.org/10.1096/fj.201600832R
21. Intake of lactobacillus reuteri improves incretin and insulin secretion in glucose-tolerant humans: a proof of concept / M. C. Simon et al. Diabetes Care. 2015. Vol. 38, No. 10. P. 1827-1834.
DOI: https://doi.org/10.2337/dc14-2690
22. Intestine farnesoid X receptor agonist and the gut microbiota activate G-protein bile acid receptor-1 signaling to improve metabolism / P. Pathak et al. Hepatology. 2018. Vol. 68. P. 1574-1588.
DOI: https://doi.org/10.1002/hep.29857
23. Intestine-selective farnesoid X receptor inhibition improves obesity-related metabolic dysfunction / C. Jiang et al. Nat Commun. 2015. Vol. 6. P. 10166. DOI: https://doi.org/10.1038/ncomms10166
24. Involvement of gut microbiota in the association between gastrointestinal motility and 5HT expression/M2 macrophage abundance in the gastrointestinal tract / M. Yang et al. Mol Med Rep. 2017. Vol. 16. P. 34823488. DOI: https://doi.org/10.3892/mmr.2017.6955
25. Koh A., De Vadder F., Kovatcheva-Datchary P., Bdckhed F. From dietary fiber to host physiology: short-chain fatty acids as key bacterial metabolites. Cell. 2016. Vol. 165. P. 1332-1345.
DOI: https://doi.org/10.1016Zj.cell.2016.05.041
26. Koval S., Iushko K., Starchenko T. The relations of apelin with the carbohydrate metabolism in hypertensive patients with type 2 diabetes or without it. Endocrine Abstracts. 2017. 19th European Congress of ndocrinology Lisbon, Portugal. 2017. 20-23 May. (Vol. 49). EP458.
DOI: https://doi.org/10.1530/endoabs.49.EP458
27. Koval S., Snigurska I., Grozna L., Bozhko V. Features changes blood levels adiponektin in patients with essential hypertension and obesity and impaired glucose tolerance. Journal of Hypertension. 2014. Vol. 32. e-Suppl. 1. P. 362.
28. Lactobacillus paracasei modulates LPS-induced inflammatory cytokine release by monocyte-macrophages via the up-regulation of negative regulators of NF-kappaB signaling in a TLR2-dependent manner / K. Y. Sun et al. Cytokine. 2017. Vol. 92. P. 1-11.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.cyto.2017.01.003
29. Lactobacillus plantarum reverse diabetes-induced Fmo3 and ICAM expression in mice through enteric dysbiosis-related c-Jun NH2-terminal kinase pathways / W. C. Liu et al. PLoS ONE. 2018. Vol. 13, No. 5. e0196511. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0196511
30. Microbial anti-inflammatory molecule (MAM) from faecalibacterium prausnitzii shows a protective effect on DNBS and DSS-Induced colitis model in mice through inhibition of NF-kappaB pathway / N. M. Breyner et al. Front Microbiol. 2017. Vol. 8. P. 114. DOI: https://doi.org/10.3389/fmicb.2017.00114
31. Microbiota depletion promotes browning of white adipose tissue and reduces obesity / N. Suôrez-Zamorano et al. Nat Med. 2015.Vol. 21. P. 1497-1501. DOI: https://doi.org/10.1038/nm.3994
32. Pichette J., Fynn-Sackey N., Gagnon J. Hydrogen sulfide and sulfate prebiotic stimulates the secretion of GLP-1 and improves glycemia in male mice. Endocrinology. 2017. Vol. 158. P. 3416-3425. DOI: https://doi.org/10.1210/en.2017-00391
33. Regional variation limits applications of healthy gut microbiome reference ranges and disease models / Y. He et al. Nat Med. 2018. Vol. 24, No. 10. P. 15321535. DOI: https://doi.org/10.1038/s41591-018-0164-x
34. Relations of angiotensin-(1-7) with hemodynamic and cardiac structural and functional parameters in patients with hypertension and type 2 diabetes / S. M. Koval et al. Arterial Hypertens. 2019. Vol. 23, No. 3. P. 183-189. DOI: https://doi.org/10.5603/AH.a2019.0012
21/ TOM XXVI/ 4
27
35. Release of GLP-1 and PYY in response to the activation of G protein-coupled bile acid receptor TGR5 is mediated by Epac/PLC-epsilon pathway and modulated by endogenous H2S / V. Bala et al Front Physiol. 2014. Vol. 5. P. 420.
DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2014.00420
36. Role of gut microbiota in type 2 diabetes pathophysiology / M. Gurung et al. EBioMedicine. 2020. Vol. 51. P. 102590.
DOI: https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2019.11.051
37. Roseburia intestinalis inhibits interleukin-17 excretion and promotes regulatory T cells differentiation in colitis / C. Zhu et al. Molecular medicine reports. 2018. Vol. 17, No. 6. P. 7567-7574.
DOI: https://doi.org/10.3892/mmr.2018.8833
38. SCFA receptors in pancreatic beta cells: novel diabetes targets? / M. Priyadarshini et al. Trends Endocrinol Metab. 2016. Vol. 27. P. 653-664. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tem.2016.03.011
39. Shapiro H., Kolodziejczyk A. A., Halstuch D., Elinav E. Bile acids in glucose metabolism in health and disease. J Exp Med. 2018. Vol. 215. P. 383-396. DOI: https://doi.org/10.1084/jem.20171965
40. Sodium butyrate supplementation ameliorates diabetic inflammation in db/db mice / Y. H. Xu et al. J Endocrinol. 2018. Vol. 238, No. 3. P. 231-244. DOI: https://doi.org/10.1530/JOE-18-0137
41. Stange E. F. Gut microbiome, metabolic syndrome, and atherosclerosis. In: The ESC Textbook of Cardiovascular Medicine. 3rd ed. / Ed. A. J. Camm,
T. F. Luscher, G. Mauer, P. W. Serruys. OXFORD University press, 2019. P.1082-1085.
42. Structural alteration of gut microbiota during the amelioration of human type 2 diabetes with hyperlipidemia by metformin and a traditional Chinese herbal formula: a multicenter, randomized, open label clinical trial / X. Tong et al. MBio. 2018. Vol. 9, No. 3. pii:e02392-17. DOI: https://doi.org/10.1128/mBio.02392-17
43. 10-oxo-12(Z)-octadecenoic acid, a linoleic acid metabolite produced by gut lactic acid bacteria, enhances energy metabolism by activation of TRPV1 / M. Kim et al. FASEB J. 2017. Vol. 31. P. 5036-5048. DOI: https://doi.org/10.1096/fj.201700151R
44. The short chain fatty acid propionate stimulates GLP-1 and PYY secretion via free fatty acid receptor 2 in rodents / A. Psichas et al. Int J Obes. 2015. Vol. 39. P. 424-429. DOI: https://doi.org/10.1038/ijo.2014.153
45. Torres S., Fabersani E., Marquez A., Gauffin-Ca-no P. Adipose tissue inflammation and metabolic syndrome. The proactive role of probiotics. Eur J Nutr. 2019. Vol. 58, No. 1. P. 27-43.
DOI: https://doi.org/10.1007/s00394-018-1790-2
46. 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: The Task Force for diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD) / F. Cosentino et al. European Heart Journal. 2020. Vol. 41, No. 2. P. 255-323, DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz486
REFERENCES
1. Belousova ON, Sirotina SS, Yakunchenko TI, Zhernakova NI. [Molecular and genetic mechanisms of the pathogenesis of type 2 diabetesmellitus]. Nauchnyie vedomosti BelGU. Ser. Meditsina. Farmatsiya. 2015;16(213): 12-19. Russian. Available from: http://dspace.bsu.edu.ru/handle/123456789/23761
2. Koval SM, Yushko KO, Snihurska IO. [Gut mic-robiota and hypertension (a literature review]. Zaporozhskii meditsinskii zhurnal. 2020.22(4):561-67. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2020.4.208409
3. Lyzogub VG, Kramarova VN, Melnychuk IO. [Role of intestinal microbiota changes in cardiovascular diseases pathogenesis (a literature review]. Zaporozhskii meditsinskii zhurnal. 2019.21(116):672-678. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.5.179462
4. [Type 2 diabetes mellitus: from theory to practice], editors I.I. Dedova, M.V. Shestakova. Moskva: OOO "Izdatelstvo "Meditsinskoe informatsionnoe agenstvo; 2016. p. 576. Russian.
5. Fadeenko GD, Gridnev AE. [Irritable bowel syndrome and gut microbiome. From pathogenetic mechanisms to treatment]. Gastroenterologiya. 2018.52(4):24-29. Russian.
6. Allin KH, Tremaroli V, Caesar R, Jensen BAH, Damgaard MTF, Bahl MI, et al. Aberrant intestinal microbiota in individuals with prediabetes. Diabetologia.
2018;61:810-20. doi: https://doi.org/10.1007/s00125-018-4550-1
7. Zhang L, Qin Q, Liu M, Zhang X, He F, Guoqing Wang G, et al. Akkermansia muciniphila can reduce the damage of gluco/lipotoxicity, oxidative stress and inflammation, and normalize intestine microbiota in strepto-zotocin-induced diabetic rats. Pathog and Dis. 2018;76(4). doi: https://doi.org/10.1093/femspd/fty028
8. Tian P, Li B, He C, Song W, Hou A, Tian S, et al. Antidiabetic (type 2) effects of lactobacillus G15 and Q14 in rats through regulation of intestinal permeability and microbiota. Food Funct. 2016;7:3789-97.
doi: https://doi.org/10.1039/c6fo00831c
9. Grasset E, Puel A, Charpentier J, Collet X, Christensen JE, Terci F, et al. A specific gut microbiota dysbiosis of type 2 diabetic mice induces GLP-1 resistance through an enteric NO-dependent and gut-brain axis mechanism. Cell Metab. 2017;26:278.
doi: https://doi.org/10.1016/j.cmet.2017.06.003
10. Aw W, Fukuda S. Understanding the role of the gut ecosystem in diabetes mellitus. J Diabetes Investig. 2018;9:5-12. doi: https://doi.org/10.1111/jdi.12673
11. Aydin W, Nieuwdorp M, Gerdes V. The gut mic-robiome as a target for the treatment of type 2 diabetes. Curr Diab Rep. 2018;18(8):55.
doi: https://doi.org/10.1007/s11892-018-1020-6
12. Bleau C, Karelis AD, St-Pierre DH, Lamon-tagne L. Crosstalk between intestinal microbiota, adipose tissue and skeletal muscle as an early event in systemic low-grade inflammation and the development of obesity and diabetes. Diabetes Metab Res Rev. 2015;31:545-61. doi: https://doi.org/10.1002/dmrr.2617
13. Murphy R Rinki Murphy, Tsai P, Jmllig M, Liu A, Plank L, Booth M. Differential changes in gut microbiota after gastric bypass and sleeve gastrectomy bariatric surgery vary according to diabetes remission. Obes Surg. 2017;27:917-25.
doi: https://doi.org/10.1007/s11695-016-2399-2
14. Faerch K, Torekov SS, Vistisen D, Johansen NB, Witte DR, Jonsson A, et al. GLP-1 response to oral glucose is reduced in prediabetes, screen-detected type 2 diabetes, and obesity and influenced by sex: the ADDITION-PRO study. Diabetes. 2015;64:2513-25. doi: https://doi.org/10.2337/db14-1751
15. McNelis JC, Lee YS, Mayoral R, van der Kant R, Johnson AM, Wollam J, et al. GPR43 potentiates beta-cell function in obesity. Diabetes. 2015;64:3203-17. doi: https://doi.org/10.2337/db14-1938
16. Grard C, Vidal H. Impact of Gut Microbiota on Host Glycemic Control. Front Endocrinol (Lausanne). 2019;30:10-29.
doi: https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00029
17. Zhao L, Zhang F, Ding X, Wu G, Lam YY, Wang X, et al. Gut bacteria selectively promoted by dietary fibers alleviate type 2 diabetes. Science. 2018;359:1151-6. doi: https://doi.org/ 10.1126/science.aao5774
18. Harsch IA, Konturek PC. The role of gut microbiota in obesity and type 2 and type 1 diabetes mellitus: new insights into "Old" diseases. Med Sci. 2018;6:E32. doi: https://doi.org/10.3390/medsci6020032
19. Hulston CJ, Churnside AA, Venables MC. Pro-biotic supplementation prevents high-fat, overfeeding-induced insulin resistance in human subjects. Br J Nutr. 2015;113(4):596-602.
doi: https://doi.org/10.1017/S0007114514004097
20. Dagdeviren S, Jung DY, Friedline RH, Noh HL, Kim JH, Patel PR et al. IL-10 prevents aging-associated inflammation and insulin resistance in skeletal muscle. FASEB J. 2017 Feb;31(2):701-10.
doi: https://doi.org/10.1096/fj.201600832R
21. Simon MC, Strassburger K, Nowotny B, Kolb H, Nowotny P, Burkart V, et al. Intake of lactobacillus reuteri improves incretin and insulin secretion in glucose-tolerant humans: a proof of concept.Diabetes Care. 2015;38(10):1827-34.
doi: https://doi.org/10.2337/dc14-2690
22. Pathak P, Xie C, Nichols RG, Ferrell JM, Boeh-me S, Krausz KW, et al. Intestine farnesoid X receptor agonist and the gut microbiota activate G-protein bile acid receptor-1 signaling to improve metabolism. Hepatology. 2018;68:1574-88. DOI: https://doi.org/10.1002/hep.29857
23. Jiang C, Xie C, Lv Y, Li J, Krausz KW, Shi J, et al. Intestine-selective farnesoid X receptor inhibition improves obesity-related metabolic dysfunction. Nat Commun. 2015;6:10166.
doi: https://doi.org/10.1038/ncomms10166
24. Yang M, Fukui H, Eda H, Kitayama Y, Hara K, Kodani M, et al. Involvement of gut microbiota in the association between gastrointestinal motility and 5HT expression/M2 macrophage abundance in the gastrointestinal tract. Mol Med Rep. 2017;16:3482-8. doi: https://doi.org/10.3892/mmr.2017.6955
25. Koh A, De Vadder F, Kovatcheva-Datchary P, Backhed F. From dietary fiber to host physiology: short-chain fatty acids as key bacterial metabolites. Cell. 2016;165:1332-45.
doi: https://doi.org/10.1016/j.cell.2016.05.041
26. Koval S, Iushko K, Starchenko T. The relations of apelin with the carbohydrate metabolism in hypertensive patients with type 2 diabetes or without it. Endocrine Abstracts 19th European Congress of ndocrinology Lisbon, Portugal; 2017 May 20-23;49:458.
doi: https://doi.org/10.1530/endoabs.49.EP458
27. Koval S, Snigurska I, Grozna L, Bozhko V. Features changes blood levels adiponektin in patients with essential hypertension and obesity and impaired glucose tolerance. Journal of Hypertension. 2014;32(e-Suppl.1):362.
28. Sun KY, Xu D-H, Xie C, Plummer S, Tang J, Yang XF, Ji XH. Lactobacillus paracasei modulates LPS-induced inflammatory cytokine release by monocyte-macrophages via the up-regulation of negative regulators of NF-kappaB signaling in a TLR2-dependent manner. Cytokine. 2017;92:1-11.
doi: https://doi.org/10.1016/j.cyto.2017.01.003
29. Liu WC, Yang M-C, Wu Y-Y, Chen P-H, Hsu CM, Chen L-W. Lactobacillus plantarum reverse diabetes-induced Fmo3 and ICAM expression in mice through enteric dysbiosis-related c-Jun NH2-terminal kinase pathways. PloS ONE. 2018;13(5):e0196511.
doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0196511
30. Breyner NM, Michon C, de Sousa CS, Boas PBV, Chain F, Azevedo V A et al. Microbial anti-inflammatory molecule (MAM) from faecalibacterium prausnitzii shows a protective effect on DNBS and DSS-Induced colitis model in mice through inhibition of NF-kappaB pathway. Front Microbiol. 2017;8:114. doi: https://doi.org/10.3389/fmicb.2017.00114
31. Suarez-Zamorano N, Fabbiano S, Chevalier C, Stojanovic O, Colin DJ, Stevanovic A, et al. Microbiota depletion promotes browning of white adipose tissue and reduces obesity. Nat Med. 2015;21:1497-501. doi: https://doi.org/10.1038/nm.3994
32. Pichette J, Fynn-Sackey N, Gagnon J. Hydrogen sulfide and sulfate prebiotic stimulates the secretion of GLP-1 and improves glycemia in male mice. Endocrinology. 2017;158:3416-25.
doi: https://doi.org/10.1210/en.2017-00391
33. He Y, Wu W, Zheng HM, Li P, McDonald D, Sheng H-F, et al. Regional variation limits applications of healthy gut microbiome reference ranges and disease models. Nat Med. 2018;24(10):1532-5.
doi: https://doi.org/10.1038/s41591-018-0164-x
34. Koval SM, Yushko KO, Snihurska IO, Starche-nko TG, Pankiv IV, Lytvynova OM, Mysnychen-ko OV. Relations of angiotensin-(1-7) with hemodyna-mic and cardiac structural and functional parameters in
21/ Том XXVI/ 4
29
patients with hypertension and type 2 diabetes. Arterial
Hypertens. 2019;23(3):183-9.
doi: https://doi.org/10.5603/AH.a2019.0012
35. Bala V, Rajagopal S, Kumar DP, Nalli AD, Mahavadi S, Sanyal AJ, et al. Release of GLP-1 and PYY in response to the activation of G protein-coupled bile acid receptor TGR5 is mediated by Epac/PLC-epsilon pathway and modulated by endogenous H2S. Front Physiol. 2014;5:420.
doi: https://doi.org/10.3389/fphys.2014.00420
36. Gurung M, Li Z, You H, Rodrigues R, Jump DB, Morgun A, Shulzhenko N. Role of gut microbiota in type 2 diabetes pathophysiology. EBioMedicine. 2020;51:102590. doi: https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2019.11.051
37. Zhu C, Song K, Shen Z, Quan Y, Tan B, Luo W, Wu S, Tang K, Yang Z, Wang X. Roseburia intestinalis inhibits interleukin-17 excretion and promotes regulatory T cells differentiation in colitis. Molecular medicine reports. 2018;17(6):7567-74.
doi: https://doi.org/10.3892/mmr.2018.8833
38. Priyadarshini M, Wicksteed B, Schiltz GE, Gil-christ A, Layden BT. SCFA receptors in pancreatic beta cells: novel diabetes targets? Trends Endocrinol Metab. 2016;27:653-64.
doi: https://doi.org/10.1016/j.tem.2016.03.011
39. Shapiro H, Kolodziejczyk AA, Halstuch D, Eli-nav E. Bile acids in glucose metabolism in health and disease. J Exp Med. 2018;215:383-96. doi: https://doi.org/10.1084/jem.20171965
40. Xu YH, Gao CL, Guo HL, Zhang WQ, Huang W, Tang S S , Gan WJ, Xu Y, Zhou H, Zhu Q. Sodium butyrate supplementation ameliorates diabetic inflammation in db/db mice. J Endocrinol. 2018;238(3):231-44. doi: https://doi.org/10.1530/JOE-18-0137
41. Stange EF. Gut microbiome, metabolic syndrome, and atherosclerosis. In: The ESC Textbook of Cardio-
vascular Medicine. Third edition. Edited by: A. John Camm, Thomas F. Luscher, Gerald Mauer, Patrick W.Serruys. OXFORD University press. 2019;1082-5.
42. Tong X, Xu J, Lian F, Yu X, Zhao Y, Xu L, et al. Structural alteration of gut microbiota during the amelioration of human type 2 diabetes with hyperlipidemia by metformin and a traditional Chinese herbal formula: a multicenter, randomized, open label clinical trial. MBio. 2018;9(3):e02392-17.
doi: https://doi.org/10.1128/mBio.02392-17
43. Kim M, Furuzono T, Yamakuni K, Li Y, Kim YI, Takahashi H, et al. 10-oxo-12(Z)-octadecenoic acid, a linoleic acid metabolite produced by gut lactic acid bacteria, enhances energy metabolism by activation of TRPV1. FASEB J. 2017;31:5036-48.
doi: https://doi.org/10.1096/fj.201700151R
44. Psichas A, Sleeth ML, Murphy KG, Brooks L, Bewick GA, Hanyaloglu AC, et al. The short chain fatty acid propionate stimulates GLP-1 and PYY secretion via free fatty acid receptor 2 in rodents. Int J Obes. 2015.39:424-9. doi: https://doi.org/10.1038/ijo.2014.153
45. Torres S, Fabersani E, Marquez A, Gauffin-Cano P. Adipose tissue inflammation and metabolic syndrome. The proactive role of probiotics. Eur J Nutr. 2019;58(1):27-43.
doi: https://doi.org/10.1007/s00394-018-1790-2
46. Cosentino F, Grant PJ, Aboyans V, Bailey CJ, Ceriello A, Delgado V, et al. 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD: The Task Force for diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Association for the Study of Diabetes (EASD). European Heart Journal. 2020.41(2):255-323.
doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz486
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 16.11.2020
♦
