CC BY
43
УДК 332.1:330.341.46
О. С. Вишневський,
кандидат економ!чних наук, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
РОЛЬ ДЕРЖАВНОГО ФОНДУ РЕГ1ОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В ПРОЦЕС1 ДЕЦЕНТРАЛВАЦП УПРАВЛ1ННЯ
Постановка проблеми в загальному виглядi та 11 зв'язок i3 важливими науковими та прак-тичними завданнями. Необхiднiсть проведення де-центрaлiзaцil управлiння в Укра1ш е закономiрною вимогою часу, усвiдомлення яко! з боку громадсько-сп1 та полгтичного керiвництвa краши втiлилось у включенш децентрaлiзaцil та реформи державного упрaвлiння до кола першочергових прiоритетiв ре-aлiзaцil Стратеги сталого розвитку «Укра!на - 2020» [1].
Одним з шструменпв пiдтримки полiтики де-центрaлiзaцil е Державний фонд регiонaльного розвитку (дaлi ДФРР), покликаний забезпечити фшан-сування швестицшних програм i проектов, якi ввд-повiдaють прюритетам, визначеним у Держaвнiй стратеги регюнального розвитку, стрaтегiях розвитку репошв (планах зaходiв з lx реaлiзaцil), ствробь тництву територiaльниx громад, тдтримщ добровь льно об'еднаних територiaльниx громад2. Незважа-ючи на неузгодженiсть Державно1 стратеги регюна-льного розвитку на перюд до 2020 р. та Стратеги сталого розвитку «Украша - 2020» (дaлi ССРУ-2020) [2], наявна позитивна роль ДФРР у процесах децентрaлiзaцil як iнвестицiйного ресурсу.
Мiж тим необxiдно констатувати, що ресурс ДФРР е досить обмеженим. В 2015 р. обсяг ДФРР дорiвнювaв 2,9 млрд грн, що складае близько 1% вiд загального обсягу iнвестицiй протягом того ж року (251,154 млрд грн [3]). Заплановане збшьшення об-сягiв ДФРР до 3 млрд грн е виключно номшальним на тлi шфляци понад 40% протягом 2015 р.3 Тому переощнювати масштаби потенцiйного впливу вiд використання кошт^в ДФРР на вггчизняну еконо-мiку в цшому недоцiльно та розглядати його як про-вiдний ресурс регiонaльного зростання та розвитку з iнновaцiйною домшантою [4]. Мгж тим й недоощ-нювати цi ресурси в умовах економiчноl кризи, що тривае, не варто, бо для окремих репошв цей ресурс е безперечно важливим та знaчущiм4.
1снуюча формула розподшу кошт^в ДФРР пе-редбачае розмежування всix регiонiв виходячи лише з обсяпв ВРП та чисельност населення на двi групи. В той час як використання чисельност населення для нормування обсягiв розподiлу кошт^в ДФРР мiж регiонaми не викликае сумнiвiв, нaдiйнiсть показ-ника ВРП з урахуванням промгжного споживання репошв е сумшвною. До того ж ввдсутня взаемно однозначна вiдповiднiсть мiж обсягами ВРП та об-сягами каттальних iнвестицiй за регiонaми Украгни. Тобто певш регiони з умовно високим рiвнем ВРП потрапляють до групи з обсягами швестицш значно нижчими, шж в середньому по кра1ш
Крiм наявних недолтв у структурi розподiлу кошт^в фонду юнуе певна невiдповiднiсть мiж за-декларованими iнвестицiйними цiлями використання ДФРР та його домiнуючою сошальною спря-мовашстю, яка простежуеться у критерiяx вiдбору проектiв.
Одночасно ощнка вiдповiдностi проектiв, якi фiнaнсуються за рахунок кошт^в ДФРР, стратепч-ним цiлям, визначеним в ССРУ-2020, Державнш стратеги регiонaльного розвитку (дaлi ДСРР-2020) та Регiонaльниx стрaтегiяx розвитку (РСР) е суб'ективна. Як наслвдок, реaлiзaцiя цих проектiв не дозволяе визначити, в якш мiрi той чи iнший регiон наблизився до виконання власно1 регюнально1 стратеги, а держава - кшьшсно оцiнити ефектившсть використання бюджетних ресурсiв.
Анатз останнiх дослiджень i публiкацiй. Ок-ремi нaуковцi, як дослiджують дiяльнiсть ДФРР в контекстi дiяльностi iншиx державних цiльовиx фондiв [5], визначають певш недолiки в обсягах його фшансування з боку державного бюджету [6, с. 74] та пропонують альтернативш формули розпо-дiлу кошт!в на бaзi iндексу регiонaльного розвитку [7, с. 41]. Однак запропоноваш пропозици не було впроваджено в практику. Тому Кабшет Мiнiстрiв Украши також визнае наявшсть проблем, вказуючи
1 За результатами нещодaвнix опитувань «децентрaлiзaцiя» та «реформа державного управлшня» належать до ТОП-10 сфер реформ, яш мають бути прiоритетом для держaвноl влади Украши. Цiеl позицп дотримуеться 13% рес-пондентiв. Джерело: Динамжа суспiльно-полiтичниx поглядiв в Украш: 28 травня - 14 червня, 2016 / Center for Insights in Survey Research. - С. 25. - Режим доступу: http://www.iri.org/.
2 П.6 Постанови Кабшету Мшс^в Украши вщ 18.03.2015 р. № 196 "Деяю питання державного фонду репонального розвитку". - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/196-2015-%D0%BF.
3 За даними Держaвноl служби статистики шдекс споживчих цiн на товари та послуги у 2015 роцi склав 148,7 // 1ндекс споживчих цш на товари та послуги у 2002-2015 рр. - Режим доступу. http://www.ukrstat.gov.ua/.
4 Складено за даними https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2015/ibd/iki_reg/iki_reg_u/kireg_15_u.htm; http://dfrr.minregion.gov.ua/.
в Плат прюритетних дш Уряду на 2016 р., що «ю-нуюча на сьогодш система фiнансування програм i проектов регiонального розвитку е неефективною» [8]. Мiж тим головний акцент у тдвищенш ефекти-вносп дiяльностi фонду робиться на скорочеш часу прийняття рiшень щодо розподiлу його кошпв. В той час, як сама формула розпод^ кошпв та пере-лiк критерпв оцiнки реалiзацil проекпв не розгляда-ються як там, що тдлягають перегляду.
Таким чином, комплексний аналiз дiяльностi державного фонду репонального розвитку та визна-чення його ролi в контекст децентр^зацп не про-водився. Актуальним залишаеться завдання пошуку шляхiв пiдвищення ефективносп використання на-явних ресурсiв ДФРР, а також доопрацювання фор-мули розподiлу кошпв фонду мiж регюнами. Це обумовило тематику дослiдження та визначення його мети.
Мета статтi - визначення ролi ДФРР в процесi децентралiзацil управлiння з урахуванням його роз-подiлу та якостi реалiзацil проекпв.
Аналiз використання коштiв ДФРР та 1х значущiсть для регiонiв
Значущiсть кошпв ДФРР для рiзних регюшв суттево вiдрiзняеться. Вiдношення коштiв ДФРР, ям були передбаченi для регюшв, до загальних об-сягiв каттальних iнвестицiй в цих регiонах за результатами 2015 р. коливаеться вщ 0,19% для м. Ки1в до 6,61% для Лугансько! област (табл. 1), тобто розбiг перевищуе 30 разiв. Одночасно спосте-р^аеться зворотна залежшсть мiж коштами ДФРР по ввдношенню до загальних обсяпв капiтальних ш-вестицiй та обсягами каттальних iнвестицiй у роз-рахунку на одну особу в регюнах. Так м. Кив, Ки1в-ська та Дшпропетровська областi, займаючи першi три позицл за обсягом каттальних швестицш у розрахунку на одну особу, менше за iншi регюни за-лежать вiд ресурсiв ДФРР, частка яких в катталь-них iнвестицiях цих регiонiв не перевищуе 1%.
Мiж тим всi обласп, для яких частка коштiв ДФРР в загальному обсязi iнвестицiй перевищуе 3% (Житомирська, Закарпатська, Чернiвецька, Херсон-ська, Донецька, Луганська областi), займають останн позицл за обсягом каттальних iнвестицiй у розрахунку на одну особу (з 20 до 25).
Як свiдчить загальний аналiз використання кошпв ДФРР, в 2015 р. переважна бiльшiсть ресурсiв (понад 2/3) було спрямовано у сферу освгти - 680 млн грн, водопостачання (водовiдведення) - 558,8 млн грн, охорони здоров'я та сошального захисту -457,2 млн грн, дорожньо-транспортно1 шфраструк-тури - 327,5 млн грн [9]. Взагалi розвиток цих сфер
е безумовно важливим тдгрунтям для покращення iнвестицiйного ктмату регiонiв, але разом з тим розрахуншв щодо економiчноl доцiльностi iнвести-цiй у конкретн об'екти не мае.
Систематизащя заявок, що мютяться в базi да-них ДФРР1 за вама передбаченими статусами2, до-зволяе розподiлити !х за обсягами необхвдного фь нансування (рис. 1). З 3359 проекпв, за якими було потендiйно можливе фiнансування, понад 1/3 вима-гають менше 1 млн грн та лише 15% бшьше 10 млн. Ввдповвдно дещо бiльше половини проектов потре-бують фiнансування вiд 1 до 10 млн грн.
П> й4 Л4 А4 „«З4»
^ <К О' ^ ^ V -
Рис. 1. Розподш поданих на розгляд проекпв в 2015-2016 рр. за обсягами необхщних для ре&тзацп коштiв ДФРР
Стосовно термшв реалiзацil проектов мае мюце домiнування короткострокових. Так, з 876 проекпв, якi фiнансувалися в 2015 р., 532 було завершено того ж року (тобто понад 60% проекпв).
Не на користь якосп затверджених до реалiза-цл проекпв (та !х безпосередньо1 реалiзацil) сввд-чить вiдсоток використання кошпв ДФРР вiд профь нансованого обсягу. В жодному з регiонiв вш не до-рiвнюе 100%. А в деяких регiонах вiн складае лише 18,7% (Луганська область) та 58% (Запорiзька та Херсонська обласп). Такий стан можна пояснити недолками у розробцi, оцiнцi, вiдборi та реалiзацil проектiв.
Таким чином на нацюнальному та регюналь-ному рiвнях витрачаеться значний експертний ресурс на низько бюджетш, короткостроковi проекти, якiсть опрацювання яких не дозволяе використову-вати увесь передбачений та профшансований з ДФРР обсяг кошпв. Це не ввдповвдае цiлям та принципам децентралiзацil i потребуе корегування.
Аналiз критерпв в1дбору проекпв
Згiдно Бюджетного кодексу «кошти державного фонду репонального розвитку спрямовуються на виконання iнвестицiйних програм i проектов ре-
1 http://dfrr.minregion.gov.ua/Projects-list.
2 В базi проекгiв ДФРР мютяться проекти з наступними сгагусами: вщбраний регiональною комшшею; затвер-джено державною комшмею; не пройшли державного вщбору; не пройшли регiонального вщбору; оцшений; ощню-вання; тдготовка; поданий до Мшрепону; реалiзовано; реалiзуегься.
Таблгщя 1
Обсяг, структура та ранги капггальних швестицш та кот ив ДФРР в 2015 р.1___
№ з/п Регюн Обсяг швестицш, млн грн Частка региону у загаль-ному обсяз1 швестицш,0 о 1нвестици 2015 р. у розра-хунку на одну особу, тис. грн Ранг за обсягом швестицш у розрахунку на 1 особу Вщношення до середнього р1вня швестицш у розрахунку на 1 особу Обсяг контв ДФРР, млн грн Частка регюну у ДФРР,' % Частка контв ДФРР в загаль-ному обсяз1 швестицш, % Ранг за обсягом контв ДФРР у розрахунку на одну особу
1 Вшницька обл. 6989,9 2,78% 4,339935 10 0,741816 148,6756 5,13 2,13 1
2 Волинська обл. 5527,1 2,20% 5,299741 5 0,905874 95,66831 3,30 1,73 1
3 Дншропетровська обл. 24330,6 9,69% 7,425563 3 1,269237 177,3855 6,12 0,73 14
4 Донецька обл. 6640,7 2,64% 1,545355 24 0,264144 234,0343 8,07 3,52 14
5 Житомирська обл. 3755 1,50% 2,98965 20 0,511015 115,9916 4,00 3,09 1
6 Закарпатська обл. 3634,8 1,45% 2,885678 21 0,493243 115,4714 3,98 3,18 1
7 Запор1зька обл. 7123,3 2,84% 4,033807 11 0,689491 95,67612 3,30 1,34 14
8 1вано-Франювська обл. 9285 3,70% 6,715608 4 1,147885 126,9782 4,38 1,37 1
9 Кшвська обл. 22936,1 9,13% 13,26399 2 2,267188 92,96316 3,21 0,41 14
10 Клровоградська обл. 3800,4 1,51% 3,875586 12 0,662446 90,7312 3,13 2,39 1
11 Луганська обл. 1826,5 0,73% 0,822674 25 0,140618 120,6555 4,16 6,61 14
12 Льв1вська обл. 11845,4 4,72% 4,667586 9 0,797821 136,7627 4,72 1,15 14
13 Микола1вська обл. 5761,5 2,29% 4,948467 8 0,845832 62,94809 2,17 1,09 14
14 Одеська обл. 8408,7 3,35% 3,508888 15 0,599767 129,1153 4,45 1,54 14
15 Полтавська обл. 7606,1 3,03% 5,249206 6 0,897236 78,56336 2,71 1,03 14
16 Р1вненська обл. 4176,9 1,66% 3,597055 14 0,614837 106,4679 3,67 2,55 1
17 Сумська обл. 3508,8 1,40% 3,123375 19 0,533872 104,0889 3,59 2,97 1
18 Тернопшьська обл. 3536,5 1,41% 3,305449 17 0,564994 98,61047 3,40 2,79 1
19 Харювська обл. 10520,5 4,19% 3,851829 13 0,658385 147,4737 5,09 1,40 14
20 Херсонська обл. 2926,5 1,17% 2,740425 23 0,468415 98,54065 3,40 3,37 1
21 Хмельницька обл. 6523,9 2,60% 5,013757 7 0,856991 120,0781 4,14 1,84 1
22 Черкаська обл. 4196,2 1,67% 3,352133 16 0,572973 67,8824 2,34 1,62 14
23 Чершвецька обл. 2607,8 1,04% 2,865714 22 0,489831 83,46795 2,88 3,20 1
24 Чершпвська обл. 3469,3 1,38% 3,286256 18 0,561713 98,0132 3,38 2,83 1
25 м. Кшв 80216,8 31,94% 27,7759 1 4,747679 154,5564 5,33 0,19 14
Украша 251154,3 5,850417 2900 1,15
1 Складено за даними: https://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2015/ibd/iki_reg/iki_reg_u/kireg_15_u.htm та http://dfrr.minregion.gov.ua/.
гюнального розвитку (у тому чи^ проектов сшвро-бгтництва та добровiльного об'еднання територiаль-них громад), що мають на мет! розвиток регюшв, створення iнфраструктури iндустрiальних та iннова-цiйних парков i вiдповiдають прiоритетам, визначе-ним у Державнш стратеги регiонального розвитку та вщповщних стратегiях розвитку регюшв» [10, Ст. 24-1].
Однак на практиц форма ощнювання iнвести-цiйних програм i проектов регiонального розвитку, що можуть реалiзовуватися за рахунок коштОв державного фонду регiонального розвитку [11], перед-бачае лише експертне ощнювання за 6-ма напря-мами: (1) актуальшсть проекту; (2) сощальний та економiчний ефект вiд реалiзащi проекту; (3) шно-вацiйний шдхвд до вирiшення проблеми; (4) термш реалiзацil проекту; (5) фiнансова, шститущйна ста-лiсть результатов проекту; (6) обгрунтованють вар-тостi проекту. А сама ощнка вiдбуваеться за баль-ною системою: 0 - повна невщповщшсть, 1 - значна невщповщнють, 2 - часткова вiдповiднiсть, 3 - повна вщповщшсть. При цьому не передбачаеться та не проводиться обрахування в проектних заявках клю-чових показникiв для будь-яких iнвестидiйних проектов таких, як чиста приведена вартють (NPV), вну-трiшня норма прибутку (IRR), перюд окупностi тощо. Також бракуе ощнки ефективностi проектов з точки зору корисност 1х реалiзацil для держави та мюцево! громади у виглядi створених нових робо-чих мюць, податкових та iнших надходжень до державного та мюцевого бюджетов, покращення еколо-гiчного становища тощо.
Як наслщок iнвестидiйна ефективнiсть проектов, в класичному розумiннi, залишаеться поза ува-гою при прийнятп рiшень про фiнансування за рахунок коштОв ДФРР.
Окремо треба зауважити, що загальний обсяг запитОв за всiма наведеними у базi проектами1 в 2016 р. складае 152,76 млрд грн у той час, як загальний обсяг фонду на 2016 р. лише 3 млрд грн, тобто перевищуе в 50 разiв. Вщповщно обсяг проектов, ям проходять оцiнку на вах рiвнях вiдбору, значно бь льший за обсяги фонду, що можна розщнювати як наявшсть надзвичайно високого попиту на ресурси ДФРР з боку регюшв.
Оцiнка чинно"! формули розподiлу коштiв ДФРР
Зпдно чинно1 редакцп Бюджетного кодексу Укра!ни розподiл коштОв ДФРР вiдбуваеться на-ступним чином:
- 80% коштОв - вщповщно до чисельностi населенна, яке проживае у вiдповiдному регiонi;
- 20% коштОв - з урахуванням рiвня сощально-економiчного розвитку регюшв вщповщно до по-казника валового регюнального продукту в розра-хунку на одну особу (для регюшв, у яких цей показ-ник менше 75% середнього показника по Укра!ш).
Таким чином регiони розподшяються на двi групи за обсягом передбачених фондом ресурсiв. Першу складають регiони, де ВРП на одну особу менший за 75% вщ середнього по кра!ш, й вони у тдсумку отримують бiльшу суму коштОв у розра-хунку на одно особу. Другу групу складають регь они, де ВРП на одну особу бшьший 75% вщ середнього показника по кра!ш, й вони отримують менше на 40% коштОв порiвняно з першою групою (у роз-рахунку на 1 особу2). Тобто регюни, як мають ВРП у розрахунку на 1 особу в межах вщ 75 до 100% значения середнього по краш ВРП, потерпають двiчi. З одного боку вони й там мали ВРП у розрахунку на 1 особу менше за середне по кра!ш, а з iншого вони отримують коштОв в тому самому обсязi як найбшьш економiчно розвинутi за цим показником регiони.
Разом з тим диферендiацiя в кожнiй iз цих груп жодним чином не випливае на обсяги розподiлу ко-штОв ДФРР.
Враховуючи iнвестицiйну спрямовашсть ДФРР3 виникае завдання аналiзу узгодження чинно! формули розподшу та наявних каштальних iнвести-цiй. Як свiдчать до^дження, повно! вiдповiдностi мiж обсягами ВРП у розрахунку на одну особу та обсягами каштальних iнвестицiй в регюнах Укра!ни не iснуе. Тобто в регюнах з високим ВРП можуть бути низьк! показники капiтальних iнвестицiй та навпаки (табл. 2).
Додатковi сумшви щодо використання ВРП як безумовно надшного показника для розподiлу кош-■пв ДФРР додае приховане промiжне споживання регiону у його виробництвi. Тобто не враховуеться внутршнш «експорт» та «мпорт» мiж регiонами [12]. Вщповщно «чисте» ВРП й вiдповiдно фактичш економiчнi можливостi регiону мають значний сту-шнь невизначеностi, який безпосередньо не вщобра-жаеться в офщйнш статистицi.
1 Перелiк проекгiв в 2016 р. - Режим доступу: http://dfrr.minregion.gov.ua/Projects-list?PAREA=0&PDIST=0& РТИЕМ=0&РУЕАК=2016&РгУ1Т=0.
2 За розподшом фонду в 2015 р.
3 Зпдно Бюджетного кодексу ст. 24. п.2: «Кошти державного фонду регюнального розвитку спрямовуються на виконання швестицшних програм i проекгiв регiонального розвитку (у тому чи^ проекгiв ствробгтництва та добро-вiльного об'еднання територiальних громад), що мають на мет розвиток регiонiв, створення iнфрасгрукгури шдустрь альних та iнновацiйних паркiв i вiдповiдаюгь прiоригегам, визначеним у Державнш стратеги регюнального розвитку та вдаовщних стратепях розвитку регiонiв».
Таблиця 2
Стввщношення ВРП та капггальних швестицм у 2015 р.
Показник Понад 75% вщ середнього по Менше 75% вщ середнього по Регюни, де виявлено
Укра!ш Укра!ш неузгоджешсть
ВРП у розрахунку м. Ки!в Закарпатська обл.
на 1 особу Ки!вська обл. Р1вненська обл.
Одеська обл. Чершвецька обл.
Льв1вська обл. Волинська обл.
Харк1вська обл. 1вано-Франк1вська обл.
Микола!вська обл. Терноп1льська обл.
Дншропетровська обл. Херсонська обл.
Запор1зька обл. Хмельницька обл.
Полтавська обл. Вшницька обл.
Черкаська обл. Житомирська обл.
Луганська обл. Юровоградська обл. Одеська обл.
Донецька обл. Сумська обл. Харк1вська обл.
Чершпвська обл. Запор1зька обл.
Каштальш швестици м. Ки!в Одеська обл. Черкаська обл.
у розрахунку на 1 особу Ки!вська обл. Харкiвська обл. Луганська обл.
Льв1вська обл. Запор1зька обл. Донецька обл.
Микола!вська обл. Черкаська обл. Волинська обл.
Дн1пропетровська обл. Луганська обл. 1вано-Франгавська обл.
Полтавська обл. Донецька обл. Хмельницька обл.
Волинська обл. Закарпатська обл.
1вано-Франгавська обл. Р1вненська обл.
Хмельницька обл. Чершвецька обл.
Терношльська обл.
Херсонська обл.
Вшницька обл.
Житомирська обл.
Юровоградська обл.
Сумська обл.
Чершпвська обл.
Таким чином базис чинно! формули розподшу коштОв ДФРР у виглядi ВРП не е ушверсальним при його застосуванш до iнвестицiйних ресурсiв. Тому, в якост альтернативного варiанту, доцшьно опра-цювати можливiсть використання показника катта-льних iнвестицiй у розрахунку на 1 особу.
Напрями удосконалення розподшу та використання кош^в ДФРР
Проведений аналiз дозволяе визначити два по-тендiйних напрями, якi певною мiрою конкурують мiж собою: (1) удосконалення чинно! моделi розподшу та використання коштiв ДФРР; (2) трансформа-цiя ДФРР у Банк швестицшного розвитку регiонiв.
У межах першого напряму доцiльно запропону-вати там кроки:
1. Змшити прив'язку формули розподiлу кош-•пв ДФРР мiж регiонами з показника обсяпв ВРП на каштальш iнвестицi! у розрахунку на одну особу.
2. Обмежити кшьшсть проектних заявок, ям можуть надходити вiд кожного регюну на наступ-ний рiк. Це сприятиме шдвищенню якостi проектних заявок та спростить адмiнiстрування реалiзацi! проектiв1.
3. Виокремити частину коштОв (наприклад, 30% передбачених коштiв ДФФР) для використання без-посередньо на регюнальному рiвнi з метою ресурсного забезпечення цiлей Регiональних стратегш
розвитку через реалiзацiю низькобюджетних проектов (наприклад, до 1 млн грн) з короткостроковим термiном реалiзацi! (наприклад, до 1 року). Це ввд-повiдае полiтицi децентралiзацi! та дозволяе зали-шити на нащональному рiвнi лише високобюджетш та довгостроковi проекти.
4. Встановити мiнiмальний обсяг фшансування для одного проекту, що дозволить уникнути зайвих видаткiв на оцшку та аудит малоцiнних проектов, як можуть бути реалiзованi на регюнальному рiвнi без залучення ресурав та експертизи з нацiонального рiвня. В цьому разi обсяг проектов, якi розгляда-ються на нащональному рiвнi, буде скорочено при-близно на 30% (без урахування впливу вiд реалiзацi! п.3), що дозволить сконцентруватися на проектах з бшьшою вартютю.
5. Для пiдвищення економiчно! ефективностi коштОв ДФРР необхiдним е доповнення соцiально! значущост проектiв !х економiчною ефектившстю. В чинних умовах прюритетними об'ектами iнвесгу-вання можуть стати комунальш пiдприемства. Це дозволить забезпечити виршення суспшьно значу-щих для мiсцево! громади проблем у тепершньому часi та майбутнiй базис для економiчного розвитку.
6. При розглядi проектов, як плануеться фшан-сувати за рахунок ДФРР, необхвдно ввести практику оцiнки альтернативних варiантiв. Тобто забезпечити перехiд вiд розгляду та затвердження окремих про-
1 Наприклад, в м. Ки!в в 2015 р. фшансувався лише 1 проект, що у тдсумку дозволило досягти найвищого в Украlнi высотку використання коштiв ДФРР вiд профшансованого обсягу (99,79%). В той час, як найбшьша кiлькiсть проектiв реатзовувалася в Донецькiй областi (112 проеклв), а вiдсоток використання коштiв ДФРР вщ профiнансова-ного обсягу склав лише 60,38%.
екпв до ан^зу та ухвалення портфелю проектов, який максимiзуe кориснiсть для perioHy.
В практичнш плoщинi iмплeмeнтацiя розгляну-тих пропозицш передбачае внесення змiн до Наказу № 80 ввд 24.04.2015 р. Мшютерства peгioнальнoгo розвитку, бyдiвництва та житлово-комунального го-сподарства Украши «Питання пiдгoтoвки, oцiнки та ввдбору iнвeстицiйних програм i пpoeктiв регюналь-ного розвитку, що можуть peалiзoвyватися за раху-нок кошт^в державного фонду репонального розвитку» щодо: (1) визначення мiнiмальнoгo лiмiтy об-сягiв фiнансyвання окремого проекту з ДФРР, що дозволить скоротити кшькють проектов, якi розгля-даються, та буде стимулювати кооперащю на районному piвнi; (2) кoнкpeтизацiï п.7 «Очшуван кшь-кiснi та якюн результати вiд peалiзацiï проекту, шновацп проекту» Форми тeхнiчнoгo завдання на швестищйну програму i проект репонального розвитку, що може peалiзoвyватися за рахунок кoштiв державного фонду репонального розвитку, через за-провадження обов'язкового розрахунку чистoï при-вeдeнoï вартост (NPV), внyтpiшньoï норми прибу-тку (IRR), пepioдy окупносп, кшькост створених нових робочих мiсць, обсяпв надходжень до державного та мюцевого бюджет1в у виглядi податшв, по-кращення eкoлoгiчнoгo становища.
Також потребуе опрацювання з боку Комитету Верховно!' Ради Украши з питань державного бyдiв-ництва, peгioнальнoï политики та мiсцeвoгo самовря-дування спшьно з Мiнiстepствoм peгioнальнoгo розвитку, бyдiвництва та житлово-комунального госпо-дарства Украши внесення змш до Статп 24-1 Бюджетного кодексу Украши щодо переходу у роз-пoдiлi кош-пв ДФРР мiж peгioнами на обсяпв ВРП у розрахунку на 1 особу до обсяпв каттальних швестицш у розрахунку на 1 особу, ям бiльш адекватно ввдображають iнвeстицiйнe становище у peгioнах.
Але забезпечення чинного формату фонду не виpiшyе одну з ключових проблем ефективного ви-користання peсypсiв - залучення високопрофесш-них eкспepтiв з iнвeстицiй на пoстiйнiй oснoвi, як практикуеться в iнвeстицiйних банках.
Персональний склад peгioнальних кoмiсiй з ощнки та проведення попереднього конкурсного ввдбору iнвeстицiйних програм i пpoeктiв репонального розвитку складаеться в переважнш бiльшoстi з чинoвникiв та представнишв громадських об'ед-
нань. I лише частково з представнишв бiзнeс об'ед-нань та науковщв. Але професшних фахiвцiв з уп-pавлiння iнвeстицiями бракуе1.
Тому кардинальним напрямом пiдвищeння eфeктивнoстi дiяльнoстi ДФРР е його перетворення в iнвeстицiйний банк репонального розвитку. В цьому pазi ДФРР мае всi можливост для перетворення iз iнстpyмeнтy субвенцш з державного на ре-гюнальний piвeнь в iнстpyмeнт peгioнальнoгo розвитку на швестищйних засадах.
Висновки
1. В межах чиннoï дiяльнoстi ДФРР немае мож-ливост встановити кopиснiсть використання кoштiв фонду у ввдсотках досягнення стpатeгiчних цшей, визначених у Дepжавнiй стpатeгiï peгioнальнoгo розвитку на перюд до 2020 року або Регюнальних стpатeгiях розвитку.
2. Чинна формула розподщу кошт^в ДФРР мае спpямoванiсть на виpiвнювання диспpoпopцiй, кoтpi вимipюються обсягом ВРП, а стимулювання швес-тицiй залишаеться на другорядних ролях.
3. Характеристики вщбору проектов для фшан-сування за кошти ДФРР не дозволяють кiлькiснo ощнити iнвeстицiйнy eфeктивнiсть проектов, як ре-алiзyються.
4. Удосконалення чиннoï мoдeлi функщону-вання ДФРР розвитку можливе за рахунок змiни формули poзпoдiлy кошт^в та характеристик ввдбору пpoeктiв.
5. Удосконалення архгтектури poзпoдiлy кош-■пв ДФРР та показнишв ощнки проектов не виpiшyе проблему залучення до прийняття ршень фахiвцiв з iнвeстицiй, що може бути виршено за рахунок ство-рення замiсть ДФРР Iнвeстицiйнoгo банку репонального розвитку.
6. Враховуючи те, що концептуальна змша формату ДФРР на 1нвестицшний банк репонального розвитку потребуе значного ресурсу часу для актyалiзацiï чиннoï нopмативнo-пpавoвoï бази, дощ-льним е одночасне покращення дiяльнoстi ДФРР через змiнeння окремих тдзаконних актiв2 та опрацювання шляхiв змiнeння його формату.
7. Нeдoлiки в фyнкцioнyваннi ДФРР не дозволяють йому вiдiгpавати бiльш значущу роль. Шдви-щення ефективност використання кошт^в фонду буде сприяти ресурсному забезпеченню пpoцeсiв де-цeнтpалiзацiï.
1 Зпдно Наказу Мiгpeгioнбyдy № 80 вщ 24.04.2015 р. до складу регюнально1 кoмiсiï входять представники органу, який ïï утворив, але 1х кiлькiсть не мае перевищувати 1/3 загально1 кiлькoстi складу peгioнальнoï комюп, а кiлькiсть пpeдставникiв громадських об'еднань повинна становити не менше 1/3 загальнoï кiлькoстi вiд такого складу. Напри-клад, в Хаpкiвськiй област з 18 члeнiв кoмiсiï 8 - чиновники, 7 - представники об'еднань бiзнeсy та громадських орга-шзацш, 3 - представники науки та освгти. - Режим доступу: http://kharkivoda.gov.ua/content/documents/818/81724/ files/160719-01-11-zagal-304-rozp.pdf.
2 Перш за все це Наказ Мшстерства репонального розвитку, бyдiвництва та житлово-комунального господарства «Питання пiдгoтoвки, oцiнки та вщбору iнвeстицiйних програм i проеклв peгioнальнoгo розвитку, що можуть peалiзo-вуватися за рахунок кoштiв державного фонду репонального розвитку» (№ 80 вщ 24.04.2015 р.).
Лпература 1. Стратепя сталого розвитку «Украша -2020»: Указ Президента Украши № 5/2015 ввд 12.01.2015 р. // Офщшний вiсник Президента Украши. - 2015. - №2. - Ст. 154. 2. Вишневський
0.С. Проблеми стратепчного управлшня сошально-економiчним розвитком Украши з урахуванням процесiв децеmpалiзацii / О.С. Вишневський // Вюник економiчноi науки Украши. - 2016. -№ 1(30). - С. 14-22. 3. Каштальш швестицд за видами економiчноi дiяльностi за 2015 рш [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/operativ2015/ibd/iki_ed/iki_ed_u/kied _15_u.htm. 4. Пщоричева I. Теорii репонального зростання та розвитку з шновацшною домiнантою /
1. Пiдоричева // Вюник економiчноi науки Украши. -2014. - №1. - С. 87-94. 5. Volosovych S. State specialized funds in the system of economic programs implementation / S. Volosovych. Herald of KNUTE. -2014. - № 6 (98). - Р. 84-94. 6. Трещов М.Н. Современные инструменты регионального развития российской федерации и Украины: сравнительный анализ / М.Н. Трещов // Государственное управление. Электронный вестник. - 2014. - № 46. - С. 67-84. 7. Шишко О.В. Проблемн питания методики роз-подшу коштгв державного фонду репонального розвитку / О.В. Шишко // Фшанси Украши. - 2012. -№ 6. - С. 30-43. 8. План прюритетних дш Уряду на 2016 рш: Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Украши ввд 27 травня 2016 р. № 418-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/ control/uk/cardnpd?docid=249104044. 9. Бондарчук Н.Л. Шдготовка проектов репонального розвитку за рахунок державного фонду репонального розвитку / Н.Л. Бондарчук; Мшютерство репонального розвитку, будiвиищва та житлово-комунального гос-подарства Украши. - К.: Мшрегюнбуд, 2016. - 13 с.
10. Бюджетний кодекс Украши: Закон № 2456-VI вад 08.07.2010 р. (Редакщя вад 11.06.2016) [Електронний ресурс]. - Режим доступу. -http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/page3.
11. Наказ Мшютерства репонального розвитку, будiвиищ•ва та житлово-комунального господар-ства Украши ввд 24 квгтня 2015 року № 80 [Електронний ресурс]. - Режим доступу. - http://zakon3. rada.gov.ua/laws/show/z0488-15. 12. ХаразшвШ Ю.М. Зовнiшиьо-виутрiшия економiчна безпека регiонiв Украши / Ю.М. Харазiшвiли, B.I. Ляшенко // Вiсиик Кам'янець-Подiльського нацюнального унiверситету iмеиi 1вана Огieика. Економiчнi науки. Випуск 11. - Кам'янець-Подшьський: Медобори, 2016. - С. 382-391.
Вишневський О. С. Роль державного фонду репонального розвитку в процесi децентралiзацГi управлшня
Проаналiзовано дiяльнiсть Державного фонду репонального розвитку в 2015-2016 рр. та запропо-новано тдходи з удосконалення його функцюну-вання. Обгрунтовано необхiднiсть посилення швес-тицшно1 спрямованостi використання коштгв фонду. Це мае особливе значения в умовах децетраль зацiï управлiння, коли ввдповвдальшсть за ефектив-нiсть освоення ресурсiв мае перемiщуватися на мю-цевий та регiональний рiвень. Розглянуто формулу розподiлу коштгв мiж регюнами Украïни та надано пропозицiï щодо ïï гармоиiзацiï з iивестицiйними потребами регюшв.
Ключовi слова: державний фонд репонального розвитку, регюнальний розвиток, децентралiзацiя, iнвестицiï.
Вишневский А. С. Роль государственного фонда регионального развития в процессе децентрализации управления
Проанализирована деятельность Государственного фонда регионального развития в 2015-2016 гг. Предложены подходы к совершенствованию его функционирования. Показана необходимость усиления инвестиционной направленности использования средств фонда. Это имеет особое значение в процессе децентрализации, когда ответственность за эффективность освоения ресурсов перемещает на местный и региональный уровень. Рассмотрена формула распределения средств между регионами Украины и даны предложения по ее гармонизации с инвестиционными потребностями регионов.
Ключевые слова: государственный фонд регионального развития, региональное развитие, децентрализация, инвестиции.
Vyshnevskyi O. The role of the State Regional Development Fund in the process of decentralization
Activity of the State Regional Development Fund was analyzed in 2015-2016 years. It's suggested the improving of its functioning. It's shown the necessity of strengthening the use of investment focus of the fund. This is particularly important in the process decentralization, when the responsibility for the effectiveness of development resources is moving to the local and regional level. It's examined the formula allocation of funds between regions of Ukraine and it's given suggestions for its harmonization with the investment needs of the regions.
Keywords: State Regional Development Fund, regional development, decentralization, investment.
Стаття надшшла до редакци 07.06.2016
Прийнято до друку 22.06.2016
