CC BY
22
УДК 340.12 : 342.5 : 316.32
1рина Жаровська
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBiBCb^ полггехшка", доктор юридичних наук, професор кафедри теори та фшософп права irazhar@ukr.net
РОЛЬ ФЕНОМЕНУ НАЦ1ОНАЛЬНО1 СВ1ДОМОСТ1 У ДЕРЖАВНО-ПРАВОВОМУ ПРОСТОР1
© Жаровська I., 2017
np0aHani30BaH0 проблему значення нацюнальноТ свiдомостi для державно-правового простору. Позицiонуeться, що свiдомiсть окремоТ особистостi формуе погляди, уявлення, почуття щодо чинного або бажаного права, держави, сощальних та державотворчих процеав. У державно-владнiй дiяльностi нац1ональна свщомкть окремоТ особистостi впливае не тшьки на iндивiдуальному р1вн1, але й формуе комплек-снi масов1 нацюнальш iнтенцiТ. Констатовано, що неприйнятною е форма державноТ влади, яка суперечить духу та свщомостц ментальним атрибутам народу, що ТТ формуе.
Ключовi слова: нацiональна свiдомiсть; особистiсть; державно-правовий прослр; цiнностi; менталiтет.
Ирина Жаровська
РОЛЬ ФЕНОМЕНА НАЦИОНАЛЬНОГО СОЗНАНИЯ В ГОСУДАРСТВЕННО-ПРАВОВОМ ПРОСТРАНСТВЕ
Проанализировано проблему значения национального сознания для государственно-правового пространства. Позиционируется, что сознание отдельной личности формирует взгляды, представления, чувства относительно действующего или желаемого права, государства, социальных и государственных процессов. В государственно-властной деятельности национальное сознание отдельной личности не только влияет на индивидуальном уровне, но и формирует комплексные массовые национальные интенции. Констатировано, что неприемлема форма государственной власти, которая противоречит духу и сознанию, ментальным атрибутам народа, который ее формирует.
Ключевые слова: национальное сознание; личность; государственно-правовое пространство; ценности; менталитет.
Iryna Zharovs'ka
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
Sc. D., Prof
THE ROLE OF NATIONAL CONSCIOUSNESS PHENOMENON IN THE STATE-LEGAL SPACE
The article analyzes the problem of national identity value for the state-legal space. It's positioned that consciousness of separate individual creates views, ideas, feelings about current
or desired law, state, social and governmental processes. In state-government activities -national consciousness of the individual affects not only on the individual level, but also generates comprehensive national mass intentions. It's stated that unacceptable is a form of government, contrary to the spirit and consciousness, mental attributes of the people that generates it.
Key words: national consciousness; identity; state-legal space; values; mentality.
Постановка проблеми. 1стотним елементом впливу на державно-правовий проспр можна вважати нацюнальну свщомють особистосп. Нацюнальне, або природне, в правосвщомосп визначаемо як систему нашстотшших правових поглядв, щей, уявлень, вiдчуттiв, емоцш, цiннiсних орiентацiй, настрош, що склались упродовж тривалого часу, виражають щейно-свггоглядне та нормативне парадигмальне ставлення народiв, етносiв, нацiй до чинного права, правових шститупв та регламентують сферу нацюнальних вiдносин як найголовнiших серед уах iнших за будь-яких чаав.
У процесi становления громадянського сусшльства виникае потреба змiн у правовому свггоглядо влади, орiентацil й на пошук оптимальних гуманiстичних основ оргашзацй, пошук шлях1в зняття суперечностi мiж морально необхiдним та соцiально вимушеним у й дiяльностi. Актуальними, зокрема, е проблеми спiввiдношення нацiональних i загальнолюдських гуманiстичних цiнностей, гуманiзму i права, гумашзацп державно! влади i вiдповiдальностi та вимогливостi.
Аналiз дослщження проблеми. Оскiльки державно-правовий простiр пов'язаний iз широким спектром явищ, вказану проблему або сумiжнi з нею дослщжували такi вченi, як А. Заець, М. Кельман, В. Ковальчук, А. Колодш, М. Козюбра, Р. Мшченко, О. Петришин, С. Погребняк, В. ^ренко, А. Селiванов, О. Скакун, С. Сливка та ш. Однак вагомють задекларовано! проблематики та потреба оновлення методолопчних пiдходiв у аспектi правового регулювання вказано! сфери потребуе додаткового аналiзу визначення ролi феномену нащонально! свiдомостi у державно-правовому простора
Метою статт е дослiдження ролi феномену нащонально! свщомосп у державно-правовому просторi.
Виклад основного мaтерiaлу. Як зазначають украшсью теоретики, вщмшносп щодо використання правово! спадщини визначають глибокi змiни в розумшш розвитку правових систем сучасностi, !х подiлi на два рiзновиди: вщдиференцшоваш та недиференцiйованi. У перших правових системах право юнуе як вщокремлене, порiвняно самостiйне явище щодо релш!, моралi, звичаю, полiтики. I навпаки, у недиференцшованих правових системах право нерозривно пов'язане з шшими регуляторами й щнностями. Вiддиференцiйованi правовi системи утворюють двi правовi сiм'l: родини романо-германського (континентального) права i загального (прецедентного) права. У складi останшх правових систем: релiгiйна правова шм'я; традицiйна (звичаево-правова) сiм'я; евразiйська (щеолопзована) правова сiм'я; далекосхiдна правова ам'я [1, с. 75].
Погоджуючись iз позицiею цитованого автора, ми дещо змiнили б акценти. На наш погляд, треба говорити, що кожна правова система не може юнувати як окрема, вщдшена вщ шших елементiв полiтичного соцiуму пiдсистема. У такому разi право стае неефективним та нелегггимним, воно втрачае повагу, вщтак формуеться правовий нiгiлiзм або правовий iнфантилiзм, iншi деформацiйнi процеси в державно-владнш пiдсистемi. Звернiмося до класиюв, щоб пiдсилити власне тлумачення. "Багато речей, - пише Монтеск'е, - керують людьми: кшмат, релшя, закони, принципи правлiння, приклади минулого, вдача, звича!, як результат усього цього утвориться загальний дух народу" [2, с. 59]. Отож iмплементування, узгодження певних юторичних цiнностей сощуму, нацiональних iдей та принципiв, ментальних особливостей та моральних аксюлогем у правову i полiтичну систему сприятиме правильности адекватностi й правотворчого, i правореалiзацiйного процесу в державi.
У перюд радикально! державотворчо! трансформацп сучасне укра!нське суспiльство перебувае на шляху "долання перешкод" i тому особливо гостро реагуе на деформацiю щннюних для нього субстанцiй. Враховуючи неефективнють багатьох запозичених правових норм, можна очшувати пiдвищення iнтересу до власно! правово! спадщини, оскiльки стае очевидною необхщшсть 11 використання для тдвищення ефективностi правово! системи Укра!ни.
Правосвщомють розвиваеться через взаемодiю з шшими етносами, через взаемовплив, взаемопроникнення правових культур, форм правових свщомостей, яю, зрештою, ведуть до деякого ототожнення, вирiвнювання нацiональних правових культур, кожна з яких запозичуе з шшо! духовно-правово! спадщини все iстинне народне, гуманне, благородне та справедливе. Етшчне ж стае вираженням нащонально-особливого, виробленого упродовж природно-юторичного розвитку. Пiд час тривалого еволюцшного розвитку загальносоцiальне з необхщшстю вбирае нацiональне i навпаки. Становлення укра!нсько! правово! свiдомостi з ушма !! нацiональними особливостями i властивостями - це правовий процес, що формуеться, поза сумнiвом, не на порожньому мющ, не штучно, а знаходить сприятливий грунт, що готувався в ходi тривалого попереднього для укра!нсько! наци суспшьно-юторичного та правового розвитку як створення яюсно! правово! щнносп, у якiй переважають нацiональнi орiентири з формуванням прюритетних вiдповiдних iнтересiв та перспектив [3].
Ментальна правова енерпя правосвiдомостi не дае останнш "закиснути", трансформувати позитивне право в самодостатню, вiдiрвану вщ людського буття безжиттеву юридичну догму, звичайно тшьки в тому випадку, якщо така енергiя в духовно-культурному контекст позитивна. 1стинна сила правово! ментальносп - у духовно-моральнiй зумовленосп, у постiйному вдосконалюваннi сво!х правокультурних ресурсiв [4, с. 28]. В аспект дослiджуваного предмета правова ментальнють виступае порiвняльною субстанцiею, тобто правовi й полiтичнi реалi! сучасного юнування та змiннi детермiнанти суспiльного буття порiвнюють iз ментальними нормами того чи шшого суспiльства. Неприйнятною е форма державно! влади, яка суперечить духу та свщомосп, ментальним атрибутам народу, що !! формуе.
Свщомють окремо! особистостi формуе погляди, уявлення, почуття щодо чинного або бажаного права, держави, сощальних та державотворчих процешв. Тому, враховуючи зазначений вище принцип "людиноцентризму", у державно-владнiй дiяльностi нацiональна свiдомiсть окремо! особистостi не тшьки впливае на шдивщуальному рiвнi, але й формуе комплекснi масовi нацiональнi iнтенцi!.
Сучасне суспiльство розвиваеться тд впливом деяких iнтеграцiйних, глобалiзацiйних та модернiзацiйних процесiв, що впливають i на державну владу також. Характеризуючи змiни в суспiльствi, виокремлюють два типи соцiокультурних трансформацiй. Перший тип - це виникнення й iнституалiзацiя традицш та iнших елеменпв культури i соцiально! структури, яю забезпечують прiоритет запропонованих норм i правил поведiнки суб'ектiв (традицiйних дш) порiвняно з можливостями !хнiх шновацшних дiй, що називають традицiоналiзацiею. Другий тип - як розширення свободи вибору i вiдповiдальностi суб'ектiв, збшьшення можливостей для iнновацiй через ускладнення структури суспшьства, залучення нових елеменпв, розвитку особистостi та пiднесення !! потреб, iменують лiбералiзацiею (модернiзацiею) [5, с. 7].
Футурологи називають парадоксом глобалютики взаемовщносини мiжнародного i внутршньодержавного права в умовах глобалiзацi! [6, с. 114], зазначаючи, що "ушверсальнють -ушкальнють" лежить у площиш проблеми спiввiдношення мiжнародного i нащонального права. Парадокс полягае в тому, що, з погляду глобалютики, мiжнароднi правовi документи е унiверсальнiшими, вщкритшими, спрямованими в майбутне, а нащональш - радше унiкальнi, закритi, обмежеш минулим, традицiями. Як "вiдкрита" система мiжнародне право е
а л г>
життездатнiшим, анiж закрита система нащонального права. З огляду на те, що мiжнародне спiвтовариство не може мирно сшвюнувати i розвиватися без мiжнародного i без нащонального законодавства, то й доля глобальних полггичних, економiчних, екологiчних, соцiокультурних процешв залежить вiд рiвня узгодженостi мiжнародного i нацiонального законодавства.
В^м, i нapод, i нaцiя чи деpжaвa тaкож не можуть iснyвaти сaмостiйно, без мiжнapодноï спiвпpaцi тa взaeмодiï. Впливaти нa нaцiонaльнy субсганщю можнa двояко: чеpез нiвелювaння мiжнapодного чи зaкоpдонного пpaвового деpжaвотвоpчого досвщу aбо його iдеaлiзaцiю. Пеpший шлях веде до шовшютично1' деpжaви, дpyгий - спpичиняe пpaвовий космополiтизм, тобто феномен, який сповщуе пpинцип "злиття тацт", вiдмови вiд нaцiонaльноï сaмобyтностi, твоpення зaгaльносвiтовоï кyльтypи внaслiдок змiшyвaння нaцiонaльниx кyльтyp. Сьогоднi нaм вiдомa низкa пpоблем щодо aдaптaцiï зaконодaвствa Укpaïни до пpaвa Gвpопейського Союзу. Пpовaдячи гapмонiзaцiю, Укpaïнa мae вpaxовyвaти здебiльшого однобiчнiсть цього пpоцесy, оскшьки не йдеться пpо взaeмнi ^оки з обох стоpiн з узгодження сво1'х пpaвовиx ноpм, a тшьки пpо змiни в yкpaïнськомy зaконодaвствi зaдля його гapмонiзaцiï з ноpмaми пpaвa Gвpосоюзy. Укpaïнa, фaктич-но, шяк не може впливaти та пpоцес ноpмоyтвоpення в системi €вpосоюзy, a тiльки вистyпae як дестинaтоp його пpaвовиx пpиписiв [7, c. 42].
I. Вдовичин вдaло pозстaвляe aкценти в сyпеpечностяx нaцiонaльного i глобaльного. Зaстеpежним e не глобaлiзовaнa економiкa (вонa тieю чи шшою мipою зaвжди бyлa тaкою), a пpaгнення лiквiдyвaти нaцiонaльнi особливостi, зaпpопонyвaти нaднaцiонaльнi оpгaни влaди. Особa опиняeться в ситyaцiï тотaльноï yнiфiкaцiï, пpотистояти якiй окpемий iндивiд не здaтний. Maксимaльно yнiфiковaнa особa - не людиш, не сyб'eкт. ïй вже не потpiбнa свободa. Для не1' iснyють чiткi кpитеpiï ïï буття - безпеpеpвне зpостaння мaтеpiaльного добpобyтy. Цiнy зa нaбyтi pечi - вщмову вiд свободи вибоpy, влaсного "Я" - не pозглядaють як зaвищенy [S, c. 456].
Бpитaнський нayковець Е. Оpюкю, дослiджyючи тpaнспозицiю пpaвa, ввaжae ïï пpоцесом пеpенесення пpaвa, точнiше, тaк звaниx пpaвовиx "тpaнсплaнтiв", нaслiдком якого e кapдинaльнa змiнa чи пеpегляд нaцiонaльного пpaвa вiдповiдно до пpaвовоï моделi, що тpaнспонyeться в нaцiонaльнy пpaвовy систему. Водночaс вiн aкцентye нa тому, що швпъ кapдинaльнa змiнa пpaвовиx констpyкцiй повиннa здiйснювaтися з ypaxyвaнням нaцiонaльноï пpaвовоï кyльтypи тa спaдщини [9]. В. Литвин, aнaлiзyючи су^сш pеaлiï деpжaвотвоpчого pозвиткy Укpaïни, зaзнaчae, що "вaжливим зaвдaнням для iнтелектyaльноï елiти нa сyчaсномy етaпi pозвиткy Укpaï'ни мae стaти осмислення минулого. Лише чеpез осмислення минулого вiдкpивaeться можливiсть для констpyювaння концепту мaйбyтнього. Сaме iстоpичний aнaлiз повинен стати iнстpyментом пеpетвоpень, що мaють m метi фоpмyвaння i pеaлiзaцiю концепцп нaцiонaльного pозвиткy" [10, c. 147].
Гiпеpболiзaцiя нaцiонaльного iстоpичного спaдкy може нaбyвaти i дефоpмовaноï фоpми. Haцiонaльнa сyбстaнцiя у пpaвi мae бути вaгомою, однaк не домiнaнтною. Х. Оpтегa-i-Гaссет ствеpджye: "Haцiï i нapодностi, як свiдчить свiтовий досвiд, нaпpaвдy не можуть вповнi pозкpити свш потенцiaл доти, доки не пpойдyть фaзy нaцiонaльноï деpжaвностi. I цього не тpебa боятися, лише б нaцiонaльнa деpжaвнiсть не стaлa нaцiонaлiстичною, коли нapостae aвтоpитет влaди, доводиться полiтикa нaцiонaльноï чистки, пpидyшення нaцiонaльниx меншин" [11, c. 7]. Глобaлiзaцiйнi чинники змiн пpизводять до того, що деpжaвнa влaдa пеpебyвae в точщ бiфypкaцiï. Цi пpоцеси винигають в особливих точкax тpaeктоpiï pyxy пpaвовоï тa деpжaвовлaдноï системи. Вони e точгами pоздiлення aбо "pозпоpошення" тpaeктоpiï нa "гшки" - m потенцiйнi нaпpями подaльшого pyxy: ствоpення влaсного вaкyyмy, що пеpедбaчae суто нaцiонaльний компонент; встaновлення зaпозиченоï мaтpицi деpжaвно-влaдниx вiдносин aбо iншi модуси pозвиткy людствa i деpжaви.
Висновки. У су^сних yмовax досконaлим можш ввaжaти лише те сyспiльство, деpжaвнa влaдa якого оpieнтyeться нa yтвеpдження моpaльно-етичниx цiнностей, подолaння ситyaцiï, зa якоï вiдбyвaeться пpиниження iндивiдyaльностi, виxовaння поневоленоï людини, не здaтноï пpоявити всi своï твоpчi здiбностi. Пpaвa тa свободи людини стaновлять основу взaeмодiï сyб'eктa соцiyмy тa шститупв влaди. Деpжaвнa влaдa виконye pоль apбiтpa у вiдносинax мiж piзними соцiaльними веpствaми сyспiльствa, пом'якшye ï^ пpотибоpство, виконye сyспiльнi спpaви тa зaбезпечye консенсус iнтеpесiв.
У пpaвовiй тa деpжaвно-влaднiй пapaдигмi зaпpопоновaно щею нaцiонaльного центpизмy. Йдеться пpо pозвиток нaцiонaльно-теpитоpiaльноï, нaцiонaльно-пеpсонaльноï тa тащотально-кyльтypноï сyбстaнцiï iз ypaxyвaнням позитивного демокpaтичного досвiдy деpжaвотвоpчиx
процешв шших держав через iмплементування мiжнародних норм в аспектi можливостi поеднання !х з нацiональним елементом у механiзмi державно! влади.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Оборотов Ю. Н. Традиции и новации в правовом развитии / Ю. Н. Оборотов. - Одесса : Юрид. л-ра, 2001. 2. Арон Р. Этапы развития социологической мысли / Р. Арон ; [общ. ред. и предисл. П. С. Гуревича]. - М. : Прогресс - Политика, 1992. - 608 с. 3. Дмитр1енко Ю. М. Чому украгнська правова св1дом1сть бтьш утверсально та традицтно статусна, атж правова св1дом1сть Украгни [Електронний ресурс] / Ю. М. Дмитр1енко // Dynamika naukowych badan. - 2010 : маter. VI Mi^dzynarodowej nayk.-prakt. konf., 7-15 lipca 2010 roku. - 2010. - Vol. 5. - S. 76. 4. Павловська-Кравчук В. А. Правосвiдомiсть як ментально-цттсна основа права / В. А. Павловська-Кравчук // Правова система Украгни у свiтлi сучасних активних реформацтних процеав : мiж нар. наук.-практ. конф. (м. Кигв, 29-30 грудня 2010 р.) : у 2 т. - К. : Центр правових наук. до^дж., 2010. - Т. 1. - С. 28. 5. Лапин Н. Й. Проблема социокультурной трансформации / Н. Й. Лапин // Вопросы философии. - 2000. - № 6. - С. 7-9. 6. Арутюнов В. X., Свiнцiцький В. М. Фiлософiя глобальних проблем сучасностi. - С. 114. 7. Муравйов В. Гармотзащя законодавства i европейська ттегращя / В. Муравйов //Право Украгни. - № 6. - 2013. - С. 12-47. 8. Вдовичин I. Я. Свобода особи в праввт украгнськт полтичтй думц (20-30 рр. XX ст.) : монографiя /1. Вдовичин. -1вано-Франювськ : Мiсто НВ, 2010. - 705 с. 9. Oriicu E. "Lawas Transposition" 51 International&Comparative Law Quarterly 205-223 (2002). 10. Литвин В. М. РеалИ постновтньог доби та гг виклики для Украгни / В. М. Литвин, Креан О., Ткаченко О. Нащональна держава в умовах глобалiзацiг // Право Украгни. - 2007. - № 6. - С. 147-154. 11. Соколов В. Н. Власть. Политика. Массы / В. Н. Соколов, С. Е. Ханеев. - Одесса : Маяк, 2002. - 201 с.
REFERENCES
1. Oborotov Yu. N. Traditsii i novatsii v pravovomrazvitii [Traditions and innovations in legal development]. Odessa : Yurid. l-ra Publ., 2001. 2. Aron R. Etapy razvitiya sotsiologicheskoi mysli [Stages of development of sociological thought]. obshch. red. i predisl. P. S. Gurevicha. Moskow : Progress-Politika Publ, 1992. 608 p. 3. Dmytriyenko Yu. M. Chomu ukrayins'ka pravova svidomist' bil'sh universal'no ta tradytsiyno statusna, anizhh pravova svidomist' Ukrayiny [Why Ukrainian legal consciousness more universally and traditionally a status than legal consciousness Ukraine]. Dynamska naukowych badan-2010 : mater. VI Mi^dzynarodowej nayk.-prakt. konf., 7-15 lipca 2010 roku. 2010. Vol. 5. P. 76. 4. Pavlovs'ka-Kravchuk V. A. Pravosvidomist' yak mental'no-tsinnisna osnova prava [Legal awareness as mental-values based on human]. Pravova systema Ukrayiny u svitli suchasnykh aktyvnykh reformatsiynykh protsesiv : mizh nar. nauk.-prakt. konf. (m. Kyyiv, 29-30 hrudnya 2010 r.) : u 2 t. Kyiv : Tsent pravovykh nauk. doslidzh. Publ, 2010. Vol. 1. P. 28. 5. Lapin N. I. Problema sotsiokul'turnoi transformatsii [The problem of sociocultural transformation]. Voprosy filosofii. 2000. No 6. pp. 7-9. 6. Arutyunov V. X., Svintsits'kyy V. M. Filosofiya hlobal'nykh problem suchasnosti. [Philosophy of global problems]. P. 114. 7. Muravyov V. Harmonizatsiya zakonodavstva i yevropeys'ka intehratsiya [Legislation and European Integration]. Pravo Ukrayiny. No 6. 2013. pp. 12-47. 8. Vdovychyn I. Ya. Svoboda osoby v praviy ukrayins'kiy politychniy dumtsi (20-30 rr. XX st.) : monohr. [Freedom of the person in the right Ukrainian political thought (20-30's. XX c.): monograms]. Ivano-Frankivs'k : Misto NV Publ, 2010. 705 p. 9. Oriicu E. "Law as Transposition" 51 International &Comparative Law Quarterly 205-223 (2002). 10. Lytvyn V. M. Realiyi postnovitn'oyi doby ta yiyi vyklyky dlya Ukrayiny [Postnovitnoyi day realities and its challenges for Ukraine]. Kresin O. Natsional'na derzhava v umovakh hlobalizatsiyi. O. Kresin, O. Tkachenko. Pravo Ukrayiny. 2007. No 6. pp. 147-154. 11. Sokolov V. N., Khaneev S. E. Vlast'. Politika. Massy [Power. Policy. Masses]. Odessa : Mayak Publ, 2002.201 p.
Дата надходження: 03.05.2017р.
