CC BY
16
УДК 677.017.8
1.С. ГАЛИК, Б.Д. СЕМАК
Л^вська комерцшна академш
РОЛЬ БЮСТШКОСТ1 ТЕКСТИЛЮ У ФОРМУВАНН1 ЙОГО ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕЧНОСТ1
Дана характеристика чинниюв, яю визначають ефективтсть антимжробного оброблення текстильних Mamepianie. ОбГрунтована доцтьтсть використання полiфункцiональних обробних силжонових препаратiв для поверхневоi модифжацн текстильних мamepiaлiв з метою надання Хм одночасно декыькох бажаних eфeкmiв -бiосmiйкосmi, водоопipносmi, eкологiчноi бeзпeчносmi та тших.
Ключовi слова: антимжробне оброблення, бiосmiйкiсmь, водоотртсть, гтешчшсть, eкологiчнa безпечтсть, бiоцидний препарат, силжоновий препарат.
I.S. GALYK, B.D. SEMAK
Lviv Academy of Commerce, Lviv, Ukraine
THE ROLE OF THE BIOLOGICAL RESISTANCE OF TEXTILES IN THE FORMATION OF ECOLOGICAL SAFETY
Abstract
The article describes the characteristic of the factors which determine the efficiency of antimicrobial treatment of textiles materials. Substantiates expediency of use multifunctional silicone finishing agents for surface modification of textile materials to give them both a few desired effects - biological stability, water resistance, ecological safety, and others is given.
Keywords: antimicrobial treatment, biological stability, water resistance, hygiene, environmental safety, biocidal product, silicone product.
Вступ
Як сввдчить аналiз лтгературних джерел [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8] та результата наших дослщжень [9, 10, 11, 12, 13], антимжробне оброблення текстильних матерiалiв одягового, штер'ерного, медико-профшактичного призначення та шших виявилось одним i3 ефективних напрямiв надання цим матерiалам i виготовленим i3 них виробам необхщно1' бюстшкосл й еколопчно1' безпечносп. Воно
дозволяе:
- зберегти та бшын ефективно використати наявш у крайп сировинш ресурсы в рпних шдгалузях текстильного виробництва за рахунок захисту текстильних MaTcpia.iiß i Bupooie bu бюпошкоджень;
- надати текстильним матер1алам i виробам комплекс корисних функцюнальних властивостей -щдвищити рiвень 1'х гiгieнiчностi, комфортносп в експлуатацп, захистити вiд дп шквдливих для людини патогенних i шших вщцв мшрооргашзм1в, продовжити термши ïx експлуатацп та iHHii;
- сумютити антимжробне оброблення з ¡ншими способами заключного та спещального оброблення текстильних матерiалiв i виробiв одягового, штер'ерного, спещального та технiчного призначення, використовуючи для цих цшей традицшш бiоциднi препарати у поеднаннi з шшими типами полiфункцiональних обробних препарапв (силiконових, фторорганiчних, латексних та шших), що дозволяе одночасно отримати дешлька корисних ефектiв (бiостiйкостi, екологiчноï безпечносп, водо-i брудовадштовхування, вогнетривкосп та ¡нших).
- розкрити мехашзм взаемодп окремих вщцв бюцидних препарапв з наявними на текстильних матерiалах, модифшованих цими препаратами, рiзних фiзiологiчних груп i видiв транзиторно1 мiкрофлори, що дозволить цшеспрямовано регулювати 1'х чисельшсть в залежностi вiд призначення та реальних умов експлуатацiï виробiв з цих матерiалiв i потреб заданого рiвня 1'х бiостiйкосмтi та еколопчшн бстсчностк
- обгрунтувати Buoip найбиьш перспективних шшфункцюнальних бюцидних препарапв i способiв 1'х застосування для одночасного надання текстильним матерiалам рiзного щльового призначення, волокнистого складу та способiв виробництва дек1лькох корисних ефектiв (бюстшкосп, гiгiенiчностi та екологiчноï безпечностi).
Першочергову увагу слiд придiлити екологiзацiï (шляхом поверхневоï модифiкацiï бiоцидними препаратами) асортименту тих груп i видiв текстильних матерiалiв i виробiв, як1 е найб№ш чутливими до дй' шквдливих для людини мiкроорганiзмiв у процеа 1'х експлуатацй' (спецодяг для пращвнишв i хворих медичних установ, пращвнишв фармацевтично1' i харчово1' промисловостi, сфери ресторанного господарства та шших), а також текстильних матерiалiв i виробiв, експлуатацiя яких ввдбуваеться в репонах тропiчного i субтропiчного клiмату i т.д.).
Для одночасного надання текстильним MaTepiaiaM i виробам pi3Horo цiльового призначення та волокнистого складу бажаних ефектав бiостiйкостi та еколопчно! бeзпeчностi, як сввдчать результати дослвджень багатьох aвтоpiв [2, 3, 7, 9], виправдано використовувати не тiльки бiоциднi препарати, але i lx композицп з шшими обробними препаратами. Для ще! мети нaйбiльш виправдано використовувати полiфункцiонaльнi силiконовi обpобнi препарати [11]. Саме цей напрямок набувае широкого застосування у пpaктицi зapубiжного та вичизняного текстильного виробництва.
Мета роботи - на основi aнaлiзу та узагальнення лiтepaтуpниx даних i peзультaтiв власних дослвджень, присвячених дослiджeнню aнтимiкpобниx властивостей текстильних одягових мaтepiaлiв i виpобiв з них, обгрунтувати доцiльнiсть одночасного надання !м eфeктiв бiоцидностi та еколопчно! бeзпeчностi.
Викладення основного MaTepiaiy та його авторське трактування
Як сввдчить aнaлiз лiтepaтуpниx даних [3, 7, 8], будь-який вид сучасно! технологи антимжробного оброблення текстильних мaтepiaлiв piзного цiльового призначення, способiв виробництва та волокнистого складу нерозривно пов'язаний з виршенням piзномaнiтниx eкологiчниx проблем. Це стосуеться як еколопзацп самих технологш виробництва бiоцидниx пpeпapaтiв i оброблення ними текстильних мaтepiaлiв, так i еколопчно! бeзпeчностi готово! продукцп (бiлизни, одягу, килимiв i шших виpобiв) в умовах !х експлуатацп.
Для пiдтвepджeння даного висновку наведемо конкpeтнi приклади. Так, в монографи Кричевського Г.Е. [3] розкриваеться роль сучасних нано-, бiо- i xiмiчниx тexнологiй у виpобництвi нового поколшня текстильних волокон, мaтepiaлiв i одягу, обгрунтовуеться можливiсть розширення асортименту, оптимiзaцi! властивостей i формування еколопчно! безпечноста названих груп товapiв на основi використання вiдзнaчeниx тexнологiй.
Цiннiсть дано! монографи полягае у тому, що в нш уперше пiднiмaеться широке коло питань, пов'язаних з еколопзащею тexнологiй i асортименту текстильних мaтepiaлiв i виpобiв piзного цiльового призначення та волокнистого складу. По-перше, даеться визначення тepмiнiв, таких як: наночастинки, нанотехнологп, нaномaтepiaли, нанооб'екти; наводяться конкретш приклади використання нaнотexнологiй у практищ текстильного виробництва. По-друге, значна увага придшена використанню нано-, бiо- i xiмiчниx тexнологiй при pозpобцi та виробнищга текстильних волокон i мaтepiaлiв спeцiaльного призначення. Мова йде про новi види xiмiчниx волокон, а також створення широкого асортименту мaтepiaлiв з унiкaльними властивостями („дихаючГ мaтepiaли з водовiдштовxувaльними покриттями, мaтepiaли з полiфункцiонaльними aнтимiкpобними, брудоввдштовхувальними, вогнетривкими та шшими екологобезпечними ефектами; мaтepiaли з „розумним" покриттям, тepмоpeгулюючi та тepмоiзоляцiйнi мaтepiaли та iншi). Обгрунтована доцшьшсть широкого використання сучасних нано-, бю- i xiмiчниx тexнологiй у практищ роботи piзниx шдгалузей текстильного виробництва.
Шляхи ефективного захисту людини ввд шюдливих мiкpооpгaнiзмiв i кровососних комах розглядаються в роботах Разуваева А.В. [7, 14]. Так, у робота [7] розглянуто стан та перспективи застосування антимжробно!, протигрибково!, антигнильно! i репелентно! обробки текстильних мaтepiaлiв бiоцидними препаратами piзно! xiмiчно! будови та призначення. Найбшьш виправданою aнтимiкpобнa обробка виявилась для тих видiв текстильних мaтepiaлiв i виpобiв, як1 у пpоцeсi !х експлуатацй' безпосередньо контактують зi шшрою людини, а також характеризуються подовженими термшами експлуатування. Це вироби бшизняного та одягового асортименту для людей, умови роботи яких не дозволяють часто змiнювaти одяг (пpaцiвники piзниx видiв транспорту, учасники piзниx експедицш, пpaцюючi у польових умовах сшьського господарства, вiйськовi та iншi). Ще в бшьшш мipi це стосуеться потреби антимжробного оброблення тих видiв текстильних мaтepiaлiв i виpобiв, яш е особливо чутливими до мжробюлопчно! деструкцй'. Це, в першу чергу, стосуеться пpофeсiйного одягу пpaцiвникiв л^вальних установ, фармацевтично! та харчово! промисловосп, готельного та ресторанного господарства.
Окpiм в1дзначених еколопчних i гiгiенiчниx eфeктiв, у результата aнтимiкpобноl обробки текстильних мaтepiaлiв, як ввдзначае автор [7], досягаеться i певний eкономiчний ефект, оск1льки у результата тако! обробки тepмiни експлуатацп виpобiв продовжуються на 10-15 %. При цьому саму aнтимiкpобну обробку текстильного мaтepiaлу одягового призначення можна розглянути як полiфункцiонaльну, оскiльки вона здатна:
- суттево тдвищити ппешчшсть виpобiв за рахунок усунення lx неприемного запаху, обумовленого нaявнiстю продуктав життедiяльностi бaктepiй, а також зменшення доступу на шшру людини транзиторно! мiкpофлоpи;
- забезпечити ефективний захист текстильних мaтepiaлiв i виpобiв piзного цiльового призначення вiд мiкpобiологiчноl деструкцй;
- забезпечити шшру людини ввд впливу кровососних комах.
Цшним у данш робот [7] е i те, що автором на приклащ сучасного асортименту бюцидних препаратiв проввдних свiтових фiрм розкриваеться можливий механiзм взаемодп бiоцидного препарату i окремих видiв мiкроорганiзмiв на текстильних субстратах.
У робот [14] даеться обгрунтування доцiльностi використання репелентно! обробки текстильних матерiалiв i виробiв рiзного цiльового призначення, способiв виробництва та волокнистого складу для захисту та профшактики ввд iнфекцiйних захворювань людей вщ кровососних комах. Автором показано, що така обробка виявилась найбiльш ефективною для меблевих, портьерно-шторних, фiранкових та iнших матерiалiв i виробiв, як1 використовуються в iнтер'ерi житлових, адмiнiстративних i громадських примщень. Особливо це стосуеться захисту вщ кровососних комах людей, як1 проживають у л1сних та заболочених мюцевостях. Окрiм цього, репелентна обробка виявилась дуже корисною для текстильних матерiалiв для пошиття одягу професiйного призначення (для геолопв, лiсникiв, учасник1в рiзноманiтних експедицiй, вiйськових, будiвельникiв та шших). У робоп даеться також характеристика сучасного асортименту шсектицидних препаратiв, обгрунтовуються сфери та способи !х найбшьш ефективного використання в рiзних пвдгалузях текстильного виробництва.
Узагальнюючи та ощнюючи в цiлому важливiсть наявно! у лггературних джерелах iнформацi! про роль антимжробно! обробки текстильних матерiалiв i виробiв рiзного цiльового призначення, слад висловити i деяк1 побажання з метою подальшого вдосконалення названих способiв антимiкробно! обробки та сучасно! товарознавчо! трактовки отримано! iнформацi!. У цьому планi слад акцентувати увагу на висвгглення у перiодичних, монографiчних i навчальних виданнях наступних питань:
- шформацп про бiльш повне розкриття ролi антимiкробно! обробки у формуванш рiвня екологiчно! безпечностi текстильних матерiалiв i виробiв рiзного цiльового призначення, способiв виробництва та волокнистого складу;
- шформацп про еколопчну безпечшсть сировини i технологiй виробництва рiзних за хiмiчним складом i призначенням типiв бiоцидних препаратiв, !х класифшацш, сфери застосування, а також !х основних виробникiв;
- iнформацi! про класифшацш та характеристику асортименту та властивостей рiзноманiтних за призначенням груп текстильних матерiалiв i виробiв, модифшованих рiзними типами антимiкробних препаратiв;
- шформацп про величину, довговiчнiсть та стабшьшсть досягнутих у результатi антимшробно! обробки текстильних матерiалiв ефектiв бюспйкосп, гiгiенiчностi та екологiчно! безпечностi;
- шформацп про можливий вплив антимжробно! обробки текстильних матерiалiв на позитивну чи негативну змiну !х шших властивостей (зносостшкосл, гiгiенiчностi, формостiйкостi, художньо-колористичного оформления та iнших);
- обгрунтування економiчно! доцiльностi широкого впровадження у практику вiтчизняного текстильного виробництва рiзних способiв антимiкробно! обробки текстильних матерiалiв i виробiв рiзного цшьового призначення, способiв виробництва та волокнистого складу;
- обгрунтування доцшьносп розширення асортименту, збiльшення обсягiв виробництва, шдвищення конкурентоспроможностi екологобезпечних видiв текстильних матерiалiв i виробiв одягового, iнтер'ерного та медико-профшактичного призначення за рахунок бшьш широкого використання для !х оброблення рiзних видiв антимiкробних препаратiв;
- обгрунтування можливосп використання антимiкробно! обробки текстильних матерiалiв i виробiв рiзного цiльового призначення для регулювання тривалосп окремих етапiв !х життевого циклу в залежносп ввд ситуацi! на ринках;
- використання критерпв еколопчно! безпечносп текстильних матерiалiв i виробiв як ефективних маркетингових iнструментiв !х просування на вiтчизняному та зарубiжному ринках;
- вивчення структури потреб на модифжоваш бiоцидними препаратами текстильш матерiали i вироби рiзного цшьового призначення, рiвень реального попиту на них на вичизняному та зарубiжному ринках, необхiднiсть iмпорту та можливють експорту, стан реклами !х властивостей та шшг
Для успiшного виршення пiднятих питань, на нашу думку, слад залучити не тiльки фахiвцiв рiзних галузей промисловостi (текстильно!, хiмiчно! та iнших), але й фах1вщв сфери Мiнiстерства охорони здоров'я, торпвт, Держспоживстандарту та iнших, включаючи !х науково-дослiднi установи.
Наск1льки пл1дною може бути ствпраця фахiвцiв рiзного профiлю (хiмiкiв, технологiв, товарознавцiв, маркетологiв, стандартизаторiв та iнших) у вирiшення питань, яш пiднiмаються в данiй робоп, сввдчать приклади багаторiчно! спiвпрацi фахiвцiв Державного науково-досл1дного iнституту елементо-органiчних сполук (м. Москва), Московського текстильного ушверситету iм. О.М.Косигiна, Полтавського унiверситету економши та торгiвлi та Львiвсько! комерцшно! академi!.
У данiй роботi ми обмежимось розглядом тiльки тих блоков питань, як1 е прикладом тако! спiвпрацi та пов'язанi [11, 15, 16] з:
- синтезом найбшьш перспективних видiв пол1функцюнальних силiконових препарапв для надання целюлозовмiсним (найбiльш чутливим до деструктивно! дi! целюлозоруйнуючих
мiкроорганiзмiв) текстильним матерiалам одягового та штер'ерного призначення комплексу бажаних властивостей (бюстшкосп, водоошрносп, еколопчно1' безпечносп та шших);
- обгрунтуванням основних параметрiв технологи поверхнево1' модифiкацiï целюлозовмiсних текстильних матерiалiв рiзними типами силiконових, бюцидних, фтороргашчних та iнших обробних препарапв з метою одержання на них високих, стаб№них i довговiчних ефектш (бiостiйкостi, водоопiрностi, екологiчноï безпечностi, зносостшкосп, гiгiенiчностi та iнших);
- пошуком шлях1в подальшого вдосконалення системи проектування асортименту та властивостей целюлозовмiсних текстильних матерiалiв одягового та iнтер'ерного призначення, модифжованих названими типами обробних препарапв.
Об'ектами дослвдження при вирiшеннi поставлених завдань слугували [11, 14]:
- рiзнокомпонентнi полiефiрно-бавовнянi, бавовнянi та бавовняно-вюкозш плащовi i куртковi тканини;
- бавовняш тканини бiлизняного, платтяно-сорочкового, санiтарно-гiгiенiчного i медико-профiлактичного призначення;
- лляш тарно-пакувальнi тканини.
Як вiдомо, для оцшки антимiкробного ефекту на текстильних матерiалах, досягнутому в результатi 1'х антимiкробноï обробки, у практицi текстильного матерiалознавства та товарознавства можуть використовуватись рiзноманiтнi критерп.
Вплив антимiкробного оброблення дослщжуваних текстильних матерiалiв на змiну наявноï на них i внесено! мжрофлори ми оцiнювали за наступними критерiями [2, 4, 11, 16]:
- змшою загальноï чисельностi мiкроорганiзмiв на текстильних матерiалах пiсля ¡¡х антимiкробного оброблення, включаючи окремi фiзiологiчнi групи цих мiкроорганiзмiв (гриби, бактери, актиномiцети);
- змiною чисельностi целюлозоруйнуючих грибiв i бактерiй на целюлозомютких текстильних матерiалах пiсля к антимiкробноï обробки;
- зниженням iнтенсивностi росту колонш мiкроорганiзмiв на текстильних матерiалах в результатi к оброблення бюцидними препаратами;
- змiною зони затримки росту мiкроорганiзмiв на текстильних матерiалах у результатi модифiкацiï цих матерiалiв обробними препаратами;
- ступенем розкладання фiльтрувального паперу, iнфiкованого рiзними видами мiкроорганiзмiв;
- коефiцiентом бiостiйкостi текстильного матерiалу, який характеризуе його стшшсть (змiну розривального навантаження) до комплексу грунтових мiкроорганiзмiв (ГОСТ 9060-75);
- зниженням маси текстильного матерiалу в залежносп ввд тривалостi його контакту з грунтовою мжрофлорою (чорноземом).
Таким чином, для визначення перерахованих показнишв можуть використовуватись як кiлькiснi, так i яшсш методи оцiнки величини актимiкробного ефекту на модифiкованих бюцидними препаратами текстильних матерiалах.
Спочатку для прикладу визначимо, насшльки виправданим е використання для антимiкробного оброблення целюлозомютких текстильних матерiалiв силiконових полiфункцiональних препарапв у порiвняннi з традицiйними вичизняними бiоцидними препаратами (катамiном АБ, метацидом, препаратами АБП-40, 8-оксихшолятом мщ, салщиланшдом, Mîctokcom LSL та ш). Окрш цього, необхадно з'ясувати, чи е доцшьним з технолопчшн, еколопчшн та сконо\пчнсн точки зору поеднання в однiй просочуванiй ваннi двох клаав названих препаратiв. При цьому також необхвдно встановити, як1 переваги та недолжи мае ïх традицiйне та сумюне використання у виробничих умовах. При цьому використаемо для цiеï мети найб№ш перспективнi препарати з кожного iз названих класiв, використовуючи апробоваш у вiтчизняному текстильному обробному виробництвi рецептурно-технологiчнi режими к оброблення [2, 11].
Вщповщ на цi питання можна отримати на основi аналiзу даних табл. 1-3 за результатами проведених нами дослвджень [11].
При цьому встановлено:
- серед обробних бюцидних препарапв найбшын ефективним для захисту бавовншкн тканини в1д грунтових MiKpoopraHi3MÎB виявився препарат АБП-40;
- застосування силжонових препарапв (рец. 6, 7 ,8) для захисту бавовняних тканин ви агресивно1 дй' грунтових мiкроорганiзмiв, на ввдшну в1д бiоцидних препаратiв (рец. 1, 2, 3), виявилось виправданим тшьки для короткострокового захисту (три доби); при цьому кращий ефект досягаеться тсля оброблення бя-ii препаратами ГКР-10 (рец. 6) i АМСР (рец. 7);
- посилення ефекту бюстшкосп на бавовняних тканинах тсля модифiкацiï сумiшшю бiоцидних i силжонових препарапв (рец. 9, 10, 11) виявлено тшьки тсля довгострокового контакту бавовняних тканин з грунтовими мжрооргашзмами;
- оброблення бязi за рец. 2-11 веде до суттевого зниження Н водопоглинання (майже в 2-3 рази). Особливо це помгтно на тих взiрцях бязi, як1 були оброблеш силiконовими препаратами та 1х поеднанням з бiоцидними (рец. 6-11).
Порiвняння даних табл. 1-2 також сввдчить про те, що силiконовi обробнi препарати (ГКР-10 i ГКР-94) бiльш доцiльно використовувати для захисту бавовняних тканин вiд дИ целюлозоруйнуючих мiкроорганiзмiв, нiж вiд комплексу б№ш агресивних грунтових мiкроорганiзмiв.
Про доцшьшсть сумiщення антимiкробного та водоопiрного оброблення бавовняних одягових тканин (особливо плащового та курткового призначення) сввдчить i те, що поверхнева модифiкацiя силжонами дозволяе отримати на цих тканинах одночасно два бажаш ефекти - надати 1м вiдповiдну бiостiйкiсть i водоопiрнiсть та в цiлому покращити 1х екологiчну безпечнiсть.
Таблиця 1
Вплив силшоновот обробки плащовот бавовнянот тканини на 11' бюстшшсть та _водоопiрмiсть_
№ рецепту Склад просочувально! ванни Концен-трацiя препарату, г/л Чисельнють целюлозоруйнуючих мiкроорганiзмiв, тис/1г абсолютно сухо! тканини Водопоглинання, % Водо-отр-шсть, Па
1 Дистильована вода - 3,45 2,10 5,55 67,7 0
2 ГКР-10-30%-ний водно-спиртовий розчин алкiлсилiконату натрiю 100 0,80 0,40 1,20 43,2 2805
3 ГКР-94-50%-на толуольна емульсiя полiетилгiдросилаксану 60 1,5 1,05 0,42 1,47 32,5 3158
4 П1НЗ-35%-на толуольна емульая поллзононшсшсекиа-зану Al(NOз)з 60 7,0 2,50 1,20 3,70 60,5 2442
5 Хромолан (еталонний) уротрошн 50 30 2,75 1,12 3,87 38,2 2629
Як видно з аналiзу даних табл.1, обраш види полiфункцiональних силiконових препаратiв дозволяють отримати на бавовнянiй плащовiй тканиш одночасно два корисних ефекти - високу стшшсть до бiопошкоджень вщ руйшвно! дп целюлозоруйнуючих мiкроорганiзмiв i достатньо високу водоопiрнiсть. Причому водоошрнють на цiй тканинi пiсля оброблення силжоновими препаратами (рец. 2 i рец.3) виявились значно вищою, шж пiсля 11 оброблення хромоланом (рец. 5). При цьому встановлено, що кращою, для одночасного надання дослвджуванш тканинi бiостiйкостi та водоопiрностi, виявилась емульсiя ГКР-94 (рец. 3).
Вплив традицшних бiоцидних i деяких силжонових препаратiв на змiну бiостiйкостi та водопоглинання бавовняних тканин нами вивчено на прикладi тканини багатофункцюнального призначення - бязi (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив виду обробки на бюстшюсть бязi_
№ рецеп-пв Назви препарапв Концент-рацiя препарату у ванш, г/л Коефщент бюстшкосп (К,%) пiсля контакту з грунтовими мiкроорганiзмами, днi Водопоглинання, %
3 5 10
1 2 3 4 5 5 7
1 Дистильована вода - 56,8 28,4 11,7 30,8
2 Катамш АБ 10 95,8 81,6 40,3 22,0
3 Метацид 20 91,3 42,4 28,3 20,5
4 АБП-40*-1 20 96,5 90,3 75,4 22,4
5 Хромолан 70 60,9 15,5 12,9 15,2
6 ГКР-10 30 71,4 16,9 14,3 15,3
7 АМСР**) 30 67,7 30,8 13,0 20,8
8 КЕ-119-215***) 30 31,7 30,5 18,1 9,5
9 Катамш АБ КЕ-119-215 10 30 89,3 87,2 46,5 12,9
Продовження таблищ 2
1 2 3 4 5 5 7
10 Метацид 20 64,0 52,9 34,7 12,0
КЕ-119-215 30
11 АБП-40 20 85,3 82,3 79,7 10,3
КЕ-119-215 30
Примгтки: * Препарат АБП-40 - це латексний бюцид, отриманий у результатi сополiмеризацil
трибутилоловометакрилату з бутилакрилатом;
** 30%-ний розчин алюмометилсилiконату натрiю;
*** 50%-на емульсiя метилгвдридсилоксану з невеликим вмютом активних груп.
Виправданою виявилась поверхнева модифжащя силiконовими препаратами лляних тарно-пакувальних тканин, як1 у процеа експлуатаци е чутливими до руйтвно! ди целюлозоруйнiвних i грунтових мiкроорганiзмiв. У табл. 3 для прикладу наведет данi, як1 характеризують стшшсть лляно! тарно-пакувально! тканини до ди грунтових та окремих видiв целюлозоруйнуючих мiкроорганiзмiв до i пiсля И оброблення рiзними типами сил1конових препарапв [11].
Таблиця 3
Вплив силжоново! обробки на бiостiйкiсть лляно*!* тканини_
Обробний препарат Стушнь розкладання тканини п1д д!ею мжрооргашзмш, %
№ ре- цеп- ту обробки Концент-рацiя внутрь шньо! мжро-флори в куль-туральнш р1дин1 грун-тових мжро-оргашз-м1в, якими заражена культу-ральна рщина
марка склад препарату у просо-чувальнш ванш, г/л ЕошНор -818 Вас. Рго1еу Вас. БиЫ 1-118
1 Дистильована вода - 83,5 74,5 90,1 86,6 87,2
2 АМСР-3 30%-ний розчин
алюмометилсилжонату 150 27,7 47,0 28,8 34,8 35,0
натргю
3 ГКР-94 50%-ний толуольний
розчин птетилпдроси- 50 55,7 58,7 46,8 46,8 45,9
локсану
4 КЕ-43-22 40%-на емульсш поль
фенiлсилiоксанолу i 100 35,9 61,8 34,3 50,7 52,2
полiетилгiдросилоксану
5 КЕ-42-20 42%-на емульсiя поль
фенiлсилоксанолу i 115 40,6 63,7 35,8 51,5 53,5
п^етилсилоксанолу
6 МБ-1 50%-на толуольна
емульсш п^метилбутокси- 100 56,4 74,4 86,5 82,1 83,0
силоксанолу
7 МБ-2 50%-на толуольна
емульс1я полшетилди- 100 44,7 68,7 89,0 70,0 78,0
бутоксисилоксанолу
На основi аналiзу даних табл. 3 можна зробити наступи висновки:
1. Серед обраних нами 6-ти силжонових препаратiв найбiльш високий антимiкробний ефект на дослiджуванiй тканин досягаеться пiсля и оброблення препаратами АМСР-3 (рец. 2). Достатньо висош антимiкробнi ефекти досягаються також тсля оброблення ще! тканини емульсiями КЕ-43-22 i КЕ-42-20 (рец. 4 i рец. 5). При цьому найб№ш суттевi результати отриманi при пригтчент росту названими препаратами мiкроорганiзмiв, яш мiстяться на самiй тканинi.
2. Встановлено, що грунтовi мiкроорганiзми виявились бiльш агресивними до руйнування лляно! тканини у порiвняннi з наявною на цш тканинi внутрiшньою мжрофлорою.
3. Виявлено, що обранi нами типи силжонових препаратiв вибiрково гальмують життедiяльнiсть окремих фiзiологiчних груп i видiв мiкроорганiзмiв, що дозволяе цшеспрямовано використовувати цi препарати для оброблення рiзних за призначенням льоновмiсних текстильних матерiалiв в залежностi вiд конкретних умов !х експлуатацii.
Висновки
1. Обгрунтовано дощльшсть використання полiфункцiональних силiконових npenapaTÍB (ГКР-94, ГКР-10, АМСР, П1НЗ) для одночасного надання одяговим текстильним матеpiалам бiостiйкостi, пдрофобносп та еколопчно! безпечностi. Найбiльш виправдано використовувати силiконовi препарати для поверхнево! модифжацп целюлозомiстких тканин плащового та курткового призначення.
2. Доведено, що величину та довговiчнiсть антимiкpобного ефекту поверхнево модифжованих силiконами текстильних одягових матеpiалiв може бути використано як один Í3 об'ективних i ефективних критерпв оцiнки piвня !х еколопчно! безпечностi; запропоновано стандартизувати цей критерш у вiдповiдному вiтчизняному екологiчному стандарта
3. Сформульовано вимоги до бюстшкосп, гiгieнiчностi та еколопчно! безпечностi целюлозомютких текстильних матеpiалiв, поверхнево модифiкованих piзними типами бiоцидних i силiконових препарапв, виявлено найбiльш оптимальнi !х ваpiанти та дано !х товарознавчу характеристику.
Лггература
1. Ильичев В.Д. Экологические основы защиты от биоповреждений / В.Д. Ильичев, Б.В. Бочаров, М.В. Горленко. - М.: Наука, 1985. - 264 с.
2. Калонтаров И.Я. Придание текстильным материалам биоцидных свойств и устойчивости к микроорганизмам / И.Я. Калонтаров, В.Л. Ливерант. - Душанбе, 1981. - 202 с.
3. Кричевский Г.Е. Нано-, био-, химические технологии в производстве нового поколения волокон, текстиля и одежды. Монография / Г.Е. Кричевский. - М.: Издательство «Известия», 2011. - 528 с.
4. Разуваев А.В. Заключительная отделка текстильных материалов биоцидными препаратами / А.В. Разуваев // Известия высших учебных заведений. Химия и химическая технология. Иваново. -2010. - т. 53. - вып.8. - С. 3-7.
5. Разуваев А.В. Природные антимикробные свойства натуральных волокон и вопрос их дополнительной биоцидной отделки / А.В. Разуваев // Текстильная промышленность. - 2011. - №5. -С. 38-42.
6. Ковальчук Л.С. Биоцидная отделка тканей для охраны здоровья людей / Л.С. Ковальчук, Л.К. Акулова, Н.С. Афтаева, Н.М. Шустрова // Текстильная промышленность. - 2011. - №5. - С. 30-32.
7. Разуваев А.В. Гигиеническая защита профессиональной одежды / А.В. Разуваев // Текстильная промышленность. - 2010. - №3. - С. 42-46.
8. Разуваев А.В. Биоцидная отделка текстильных материалов / А.В. Разуваев // Рынок легкой промышленности. - 2009. - №60. - ч.1 - ч. II. - http: // www.rustm.net / brands / 220.htm.
9. Галик I.C. Ощнка бюстшкосп текстильних матеpiалiв техшчного призначення / I.C. Галик, Б.Д. Семак // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2004. - №1(8). - С.154-161.
10. Семак Б.Б. Шдвищення бюстшкосп та еколопчно! безпеки текстильних матеpiалiв шляхом !х поверхнево! модифжацп / Б.Б. Семак, 1.С. Галик, Б.Д. Семак // Вюник Ки!вського нащонального ушверситету технологш i дизайну. - 2007. - №4 (36). - С. 47-51.
11. Галик 1.С. Еколопчна безпека та бюстшшсть текстильних матеpiалiв: Моногpафiя / 1.С. Галик, О.Б. Концевич, Б.Д. Семак. - Львiв: Вид-во Львiвсько! комерцшно! академп, 2006. - 232 с.
12. Галик 1.С. Вплив оброблення текстильних матеpiалiв на формування piвня !х бюстшкосп та еколопчно! безпечносп / 1.С. Галик, Б.Д. Семак // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. - 2009. - №1(15). - С.16-19.
13. Галик 1.С. Шляхи ефективного захисту текстилю ввд бюпошкоджень / 1.С. Галик, Б.Д. Семак // Вюник Ки!вського нащонального ушверситету технологш та дизайну. - 2012. - №3. - С. 111-117.
14. Разуваев А.В. Текстильные материалы с репеллентной отделкой для профессиональной одежды / А.В. Разуваев // Текстильная промышленность. - 2010. - №5. - С. 36-39.
15. Галык И.С. Оптимизация ассортимента и качество текстильных материалов / И.С. Галык, Д.И. Козьмич, Б.Д. Семак, И.И. Шийко. - К.: Тэхника, 1991. - 174 с.
16. Семак Б.Д. Износостойкость тканей с отделкой силиконами / Б.Д. Семак. - М.:Легкая индустрия, 1977. - 192 с.
References
1. Il'ichev V.D. Ekologicheskiye osnovy zashchity ot biopovrezhdeniy / V.D.Il'ichev, B.V.Bocharov, M.V.Gorlenko. - M.: Nauka, 1985. - 264 s.
2. Kalontarov I.YA. Pridaniye tekstil'nym materialam biotsidnykh svoystv i ustoychivosti k mikroorganizmam / I.YA.Kalontarov, V.L.Liverant. - Dushanbe, 1981. - 202s.
3. Krichevskiy G.Ye. Nano-, bio-, khimicheskiye tekhnologii v proizvodstve novogo pokoleniya volokon, tekstilya i odezhdy. Monografiya / G.Ye.Krichevskiy. - M.: Izdatel'stvo «Izvestiya», 2011. - 528s.
4. Razuvayev A.V. Zaklyuchitel'naya otdelka tekstil'nykh materialov biotsidnymi preparatami / A.V.Razuvayev // Izvestiya vysshikh uchebnykh zavedeniy. Khimiya i khimicheskaya tekhnologiya. Ivanovo. - 2010. - t.53. - vyp.8. - S. 3-7.
5. Razuvayev A.V. Prirodnyye antimikrobnyye svoystva natural'nykh volokon i vopros ikh dopolnitel'noy biotsidnoy otdelki / A.V.Razuvayev // Tekstil'naya promyshlennost'. - 2011. - №5. - S.38-42.
6. Koval'chuk L.S. Biotsidnaya otdelka tkaney dlya okhrany zdorov'ya lyudey / L.S.Koval'chuk, L.K.Akulova, N.S.Aftayeva, N.M.Shustrova // Tekstil'naya promyshlennost'. - 2011. - №5. - S.30-32.
7. Razuvayev A.V. Gigiyenicheskaya zashchita professional'noy odezhdy / A.V.Razuvayev // Tekstil'naya promyshlennost'. - 2010. -№3. - S.42-46.
8. Razuvayev A.V. Biotsidnaya otdelka tekstil'nykh materialov / A.V.Razuvayev // Rynok legkoy promyshlennosti. - 2009. - №60. -ch.I - ch.ii - http: // www.rustm.net / brands / 220.htm.
9. Galik i.S. Otsinka biostiykosti tekstil'nikh materialiv tekhnichnogo priznachennya / i.S.Galik, B.D.Semak // Problemy legkoy i tekstil'noy promyshlennosti Ukrainy. - 2004. - №1(8). - S.154-161.
10. Semak B.B. Pidvishchennya biostiykosti ta yekologichnoiD bezpeki tekstil'nikh materialiv shlyakhom idkh poverkhnevoiD modiflkatsiiD / B.B.Semak, i.S.Galik, B.D.Semak II Visnik KiiDvs'kogo natsional'nogo universitetu tekhnologiy i dizaynu. - 2007. -№4(36). - S.47-51.
11. Galik i.S. Yekologichna bezpeka ta biostiykist' tekstil'nikh materialiv: Monografiya / i.S.Galik, O.B.Kontsevich, B.D.Semak. -L'viv: Vid-vo L'vivs'koiD komertsiynoiD akademii, 2006. - 232s.
12. Galik i.S. Vpliv obroblennya tekstil'nikh materialiv na formuvannya rivnya biostiykosti ta yekologichnoiD bezpechnosti / i.S.Galik, B.D.Semak // Problemy legkoy i tekstil'noy promyshlennosti Ukrainy. - 2009. - №1(15). - S.16-19.
13. Galik i.S. Shlyakhi yefektivnogo zakhistu tekstilyu vid bioposhkodzhen' / i.S.Ga^^ ^^^^^^^ II Visnik KiiDvs'kogo natsional'nogo universitetu tekhnologiy ta dizaynu. - 2012. - №3. - S.111-117.
14. Razuvayev A.V. Tekstil'nyye materialy s repellentnoy otdelkoy dlya professional'noy odezhdy / A.V.Razuvayev // Tekstil'naya promyshlennost'. - 2010. - №5. - S.36-39.
15. Galyk I.S. Optimizatsiya assortimenta i kachestvo tekstil'nykh materialov / I.S.Galyk, D.I.Koz'mich, B.D.Semak, I.I.Shiyko. - K.: Tekhnika, 1991. - 174s.
16. Semak B.D. Iznosostoykost' tkaney s otdelkoy silikonami / B.D.Semak. - M.:Legkaya industriya, 1977. - 192 s
