CC BY
43
□CSD*
International Journal of Endocrinology
Орипнальж досл^ження
/Original Researches/
УДК 616-056.527 DOI: 10.22141/2224-0721.14.4.2018.140187
Яринич Ю.М.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Буковинський державний медичний ун1верситет», м. Черн1вц1, Укра'на
Роль адипоцитомшв у розвитку неалкогольноТ жировоТ хвороби печшки у хворих на артерiальну гiпертензiю й ожиршня
For cite: Miznarodnij endokrinobgicnij zurnal. 2018;14(4):339-343. doi: 10.22141/2224-0721.14.4.2018.140187
Резюме. Актуальнсть. На сьогодн': поширен'ють неалкогольно)' жировой хвороби печ1нки (НАЖХП) зрос-тае у всьому св'т паралельно з етдем'юю ожир1ння й цукрового дабету (ЦД) 2-го типу. Мета: проанал'зува-ти р1вн1 лептину, адипонектину й наявнсть лептинорезистентност у хворих '¡з НАЖХП та ожирнням (ОЖ). Матер'али та методи. Обстежено 96 хворих на НАЖХП. Середн1й в1к пац1ент1в становив 53,70 ± 5,34 року. Компенсований ЦД 2-го типу виявлено в 44 хворих. 50 практично здорових осб, пор'внянних. за в1ком та статтю (60 % жнок, 40 % чолов1к1в), становили групу контролю. Р':вн'1 лептину, адипонектину вивчали методом '¡муноферментного анал1зу. Результати. Р1вень лептину в'1ропдно вищий у ж1нок загалом, н1ж у чолов'1-юв, незалежно вщ виду НАЖХП (стеатоз (НАСП) чи стеатогепатит (НАСГ)) та ступен1в ОЖ у 1,74-2,39 раза (рч < 0,001). У чолов1к1в ¡з стеатогепатозом концентрация лептину перевищувала в1дпов1дний показник у чоловЫв ¡з стеатогепатитом на 25,39 % (рНАСГ < 0,05). Окр':м того, за наявностi ОЖ Ill ступеня вмст лептину був вищим, н1ж при ОЖ I i II ступен1в, незалежно вд стат'1. Встановлено збльшення показника лептиноре-зистентност'1, що був вищим при НАСП на 22,22 % (р < 0,05) i при НАЖХП загалом та ОЖ III ступеня — на 46,15 % (р = 0,035) i 42,79 % (р = 0,044) в'1дпов'1дно. Натом'ють концентра^я протизапального адипонектину при ОЖ II i III ступе^в, навпаки, була нижчою, нж при ОЖ I ступеня, на 5,73 i 5,91 % (р < 0,05). Висновки. Перебг НАЖХП супроводжуеться порушенням секреторно) функцИ адипозно) тканини, пперлептинем'юю, бльш вираженими в жнок, без ч'тко)' залежност НАСП або НАСГ i ступеня ОЖ. Ожир'мня II i III ступенв асоц':юеться з нижчим вмстом адипонектину (р < 0,05).
Ключовi слова: неалкогольна жирова хвороба печiнки; ожирiння; лептин; адипонектин; лептинорезис-тентнсть
Вступ
Неалкогольна жирова хвороба печшки (НАЖХП) вважаеться складовою метаболiчного синдрому або шсулшорезистентносп (1Р); и поши-решсть зростае в усьому свт паралельно з ешде-мiею ожиршня й зростанням поширеност цукрового дiабету (ЦД) 2-го типу [1]. Клжчна картина НАЖХП може бути представлена як неалкоголь-ним простим стеатозом (НАСП), так i неалкоголь-ним стеатогепатитом (НАСГ). НАЖХП на сьогодш е глобальною проблемою громадського здоров'я, яка, ^м печшкових наслщюв (цироз печшки та/або гепатоцелюлярна карцинома), мае системш
ускладнення, пов'язаш з 1Р та розвитком серцево-судинних захворювань [2].
1Р та адипокши вщграють безпосередню роль у патогенезi НАСП i розвитку в подальшому НАСГ [3]. Проте конкретш мехашзми та ix роль залиша-ються ще не з'ясованими, i роль лептину в пато-генезi й прогресуванш НАЖХП не встановлено. Рашше юнувала гшотеза, що лептин мае антистеа-тозний ефект, але надмiрнi його рiвнi можуть при-звести до запалення печшки й розвитку фiброзу [4]. Експериментальними дослщженнями на мишах показано, що, хоча дефщит лептину може призвести до стеатозу печшки, надлишок лептину сприяе за-
© «Ммнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Яринич Юли МиколаТвна, асистент кафедри амейноТ медицини, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц, 58002, УкраТна; факс: (0372) 55-37-54; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (099) 036 92 05.
For correspondence: Yu. Yarynych, Assistant at the Department of family medicine, State Higher Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University'; Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; fax: (0372) 55-37-54; е-mail: [email protected]; phone: +38 (099) 036 92 05.
паленню печшки й фiброзу [5]. У зв'язку з цим його потенцiйне використання у пащенпв i3 НАЖХП i НАСП потребуе додаткового розумiння ролi лепти-ну в лiпiдному обмш, запаленнi печiнки й розвитку фiброзу.
Клiнiчнi данi про рiвень циркулюючого лептину в пацiентiв i3 НАЖХП е суперечливими, а деяю ав-тори повщомляють про вищий його рiвень у даних пацiентiв, н1ж у контролi [6]. Висвiтлення ролi лептину в патогенезi НАЖХП як нешвазивного бюхь мiчного маркера може мати велике клшчне значен-ня при терапИ НАЖХП i НАСП [7, 8].
Жирова тканина е основним мюцем виробництва ендогенного адипонектину, хоча також були виявле-нi iншi потенцiйнi джерела, таю як м'язовi клiтини, мiоцити серця або ендотелiальнi клiтини [9].
Рiвень адипонектину помiтно знижуеться при ендогенному ожиршш та 1Р, а також при НАЖХП, атеросклерозi й ЦД 2-го типу [10, 11]. У бшьш ран-нiх дослiдженнях показано зниження експресИ адипонектину в пащенпв iз НАСП i пщвищення його рiвня пiсля успiшного схуднення [12]. Ппоадипо-нектинемiя була ключовою особливiстю пашен-тiв iз НАЖХП. Дос незрозумшо, чому перехiд вщ простого стеатозу до неалкогольного стеатогепати-ту приводить до подальшого зниження рiвня адипонектину [13]. Питання, пов'язаш з гендерними ознаками, також становлять штерес: у дослiдженнi RAINE, проведеному в Захщнш Австралïï, показано гендерш вiдмiнностi рiвня адипонектину. Так, у чоловтв концентрацiя адипонектину в сироватщ кровi порiвняно з жшками була меншою [14].
Однак справжня роль адипокiнiв як секреторних месенджерiв жировоï тканини вивчена недостатньо, у тому чи^ при НАЖХП у поеднанш з артерiаль-ною гiпертензiею (АГ) та ожирiнням [8].
Тому метою нашого дослiдження було проана-лiзувати рiвнi лептину, адипонектину й наявшсть лептинорезистентностi (ЛР) у хворих на НАЖХП, есенцшну АГ та ОЖ.
Матерiали та методи
Дослiдження проводили з дотриманням осно-вних положень GCP (1996), Конвенций Ради бвро-пи про права людини й бiомедицину, Гельсшсь^ деклараций Всесвiтньоï медичноï асоцiацïï про етич-нi принципи виконання наукових медичних досль джень за участi людини з пщписанням iнформованоï згоди пащента на участь у дослiдженнях. Обстежено 96 хворих на НАЖХП, яю проходили обстеження й лжування на базi комунальних медичних установ мюьких полiклiнiк № 1 та № 3 м. Чершвщв, а також амбулаторш загальноï практики — сiмейноï меди-цини Вижницького району Чершвець^ областi. Серед обстежених переважали жшки — 58,33 % (56), чоловтв було 41,67 % (40). Середнш вiк пацiентiв становив 53,70 ± 5,34 року. Компенсований ЦД 2-го типу тривалютю вiд двох до семи роюв був у 45,83 % (44) хворих. 50 практично здорових людей, порiв-нянних за вжом (47,99 ± 8,46 року) та статтю (60 % жшок, 40 % чоловiкiв), становили групу контролю.
Дiагноз НАЖХП виставляли вщповщно до Наказу № 826 МОЗ Украши вщ 06.11.2014 [15]. CTyniHb ожирiння визначали за шдексом маси тiла (1МТ) (вщношення маси тша до зросту, пщнесеного до квадрата). При 1МТ > 30 кг/м2 виставляли дiагноз ожирiння [15]. Дослiджyванi заперечували вживан-ня алкоголю в дозах: для чоловтв — > 50 г етанолу/ тиждень, для ж1нок — > 30 г етанолу/тиждень упро-довж останнього року.
Функщю печiнки вивчали за актившстю по-казникiв дезiнтоксикащйноï й бшково-синтетич-roï функцИ гепатоцитiв, наявнiстю або вщсутшстю ознак цитолiзy, мезенхiмально-запального синдрому або синдрому холестазу. Юльюсний вмют лептину й адипонектину в плазмi вивчали методом iмyноферментного ан^зу з використанням набору реактивiв Leptin (Sandvich) ELISA (DRG, Шмеччи-на) i Adiponectin ELISA (Mediagnost, Шмеччина). Лептинорезистентнiсть визначали за формулою:
_ лептин (нг/мл) триглщериди '
За референтш значення адипонектину приймали даш практично здорових осiб — > 75 нг/мл, лептину для жшок — < 21 нг/мл, для чоловЫв — < 14 нг/мл (вщповщно до шструкцИ виробника).
Статистичну обробку проводили за допомогою прикладних програм MS® Ехсе1® 2010™, Рптег оf Вiоstatistics® 6.05 i Statists® 7.0 (StаtSoft 1пс., США). Рiзницю вважали вiрогiдною при р < 0,05.
Результати
Активнiсть жировоï тканини за вмютом ади-поцитокiнiв у плазмi залежно вiд виду НАЖХП (НАСГ, НАСП) та ступешв ОЖ наведено на рис. 1, 2. Рiвень лептину вiрогiдно вищий у жшок загалом, нiж у чоловтв, незалежно вiд НАСГ чи НАСП i ступешв ОЖ у 1,74-2,39 раза (рч < 0,001). Однак у чоловЫв iз стеатогепатозом концентра-цiя лептину перевищувала показник у чоловтв iз стеатогепатитом на 25,39 % (40,72 ± 2,06 нг/мл проти 30,38 ± 3,92 нг/мл (рНАСГ < 0,05)). Окрiм того, за наявност ОЖ III ступеня вмiст лептину був вищим (чоловжи — 43,58 ± 7,66 нг/мл, жшки — 104,30 ± 9,25 нг/мл), нгж при ОЖ I i II ступешв, незалежно вщ статк у чоловiкiв — на 48,99 % (22,23 ± 3,77 нг/мл) (рОЖ1 = 0,022) i 43,55 % (24,60 ± 5,59 нг/мл) (рОЖ2 = 0,034), у жшок — на 53,34 % (48,67 ± 7,38 нг/мл) (рОЖ1 < 0,001) i 50,98 % (51,13 ± 6,44 нг/мл) (рОЖ2 = 0,002) вiдповiдно.
Також встановили збшьшення показника леп-тинорезистентносп, який був вищим при НАСП на 22,22 % (НАСГ — 20,09 ± 2,37 ум.од, НАСП — 25,83 ± 0,88 ум.од) (р < 0,05), при НАЖХП загалом i ОЖ III ступеня (33,28 ± 6,07 ум.од.) — на 46,15 % (17,92 ± 2,31 ум.од.) (р = 0,035) i 42,79 % (19,04 ± 3,15 ум.од.) (р = 0,044) вщповщно. Натомють концентрацiя протизапального адипонектину при ОЖ II (73,88 ± 2,05 нг/мл) i III (73,28 ± 2,53 нг/мл) ступешв, навпаки, була нижчою, нiж при ОЖ I ступеня (77,88 ± 1,81 нг/мл), на 5,73 i 5,91 % (р < 0,05).
Лептин чол., Лептин жiн., Адипонектин, ЛР, ум.од.
нг/мл нг/мл нг/мл
Рисунок 1. Умст адипоцитокЫв у хворих з урахуванням наявного стеатогепатиту чи статогепатозу
Примтки: рНАСГ — вiрогiднiсть рiзницi показникв щодо оаб i3 НАСГ за кожним показником окремо; рч — Bi-рогднсть рiзниць показника вдносно чоловшв.
Обговорення
Однофакторний дисперсшний аналiз подтвердив асощащю НАЖХП i3 високим вмютом лептину в чоловтв (F = 236,86, p < 0,001) i показником ЛР (F = 283,94, p < 0,001) (рис. 1), що збтаеться з дани-ми лiтератури [17].
Пщвищений рiвень у сироватцi кровi лептину прямо пропорцiйно спiввiдноситься з тяжшстю за-хворювання печiнки, тобто переходом запальних процесiв у фiброз [18]. Також гiперлептинемiя, по-еднана iз НАЖХП, незалежно вiд стат е чинником ризику розвитку ЦД 2-го типу. Ця асоцiацiя опосе-редкована секреторною дисфункцiею й резистент-нiстю до iнсулiну [19].
S.A. Polyzos, J. Kountouras, C.S. Mantzoros ствер-джують, що використання рекомбшантного лепти-ну може позитивно впливати при неалкогольному стеатозi печiнки у пащенпв НАЖХП iз наявною гiполептинемiею. Якщо у пацiентiв iз НАЖХП ви-явлено нормолептинемiю або гiперлептинемiю, використання лептину не рекомендуеться [6].
Для дiагностики й прогнозування важливий рь вень адипонектину. У плазмi кровi рiвень його вь ропдно знижуеться при вiсцеральному ожирiннi й патолопчних станах, для яких характерна шсулшо-резистентнiсть. Гiпоадипонектинемiя характерна для неалкогольного стеатогепатиту. Адипонектин проявляе виражену протизапальну даю в печшщ, сприяе зменшенню стеатозу, гепатомегалп й запальних проявiв на тваринних моделях експери-ментально! алкогольно! й неалкогольно! жирово! хвороби печiнки за рахунок зменшення експресп TNF-a в печшщ й зниження синтезу жирних кислот ЦАСС, FAS) i пiдвищення PPAR-a шдуковано-го ß-окислення в мiтохондрiях (|СТР-1) [16]. Але
Рисунок 2. Умст aдипоцитокiнiв у хвоpих i3 piзними ступенями ожиpiння Пpимiтки: pO^1 — вipогiднiсть piзниць по^зниюв вдносно осб з ОЖI ступеня 3a кожним по^зником о^емо (у тому числi з ypaхyвaнням стaт 3a вмстом лептину); pOX(2 — вipогiднiсть piзниць по^зниюв вдносно оЫб з OЖ II ступеня зa кожним по^зни-ком о^емо; p4 — вipогiднiсть piзниць по^зни^ вдносно чоловЫв.
деяю дослщження вказують, що за умови високо-го рiвня адипонектину в сироватщ кровi у хворих iз НAЖХП можна прогнозувати попршення стану й виникнення ризику розвитку гепатоцелюлярно! карциноми [20].
У нашому дослщженш ожиршня асоцговалося iз тдвищеним вмютом лептину в чоловЫв (F = 77,95, p < 0,001) i високим його рiвнем у жшок (F = 341,43, p < 0,001), високим показником ЛР (F = 103,17, p < 0,001) i зниженням протизапального адипонектину (F = 44,84, p < 0,001) (рис. 2).
Висновки
Переб^ НAЖХП супроводжуеться порушенням секреторноï функцИ адипозноï тканини, гшерлеп-тинемieю, вагомiше в ж1нок, без чижо залежностi HACn чи HACr i ступеня ОЖ.
ОЖ II i III ступешв асоцiюeться з нижчим вмю-том адипонектину (р < 0,05).
Конфлжт ÍHTepecÍB. Arn^ заявляе про вiдсyтнiсть конфлiктy штереав при пiдготовцi даноï статтi.
References
1. European Association for the Study of the Liver (EASL)1; European Association for the Study of Diabetes (EASD); European Association for the Study of Obesity (EASO). EASL-EASD-EASO Clinical Practice Guidelines for the management of nonalcoholic fatty liver disease. J Hepatol. 2016 Jun;64(6):1388-402. doi: 10.1016/j.jhep.2015.11.004.
2. Vernon G, Baranova A, Younossi ZM. Systematic review: the epidemiology and natural history of non-alcoholic fatty liver disease and non-alcoholic steatohepatitis in adults. Aliment Pharmacol Ther. 2011 Aug;34(3):274-85. doi: 10.1111/j.1365-
2036.2011.04724.x.
3. Ding Y, Li S, Ma RL, et al. Association of homeostasis model assessment of insulin resistance, adiponectin, and low-grade inflammation with the course of the metabolic syndrome. Clin Biochem. 2015 May;48(7-8):503-7. doi: 10.1016/j.clinbio-chem.2015.02.005.
4. Polyzos SA, Kountouras J, Zavos C, Deretzi G. The potential adverse role of leptin resistance in nonalcoholic fatty liver disease: a hypothesis based on critical review of literature. J Clin Gastroenterol. 2011 Jan;45(1):50-4. doi: 10.1097/ MCG.0b013e3181ec5c66.
5. Imajo K, Fujita K, Yoneda M, et al. Hyperresponsivity to low-dose endotoxin during progression to nonalcoholic steato-hepatitis is regulated by leptin-mediated signalling. Cell Metab. 2012 Jul 3;16(1):44-54. doi: 10.1016/j.cmet.2012.05.012.
6. Polyzos SA, Kountouras J, Mantzoros CS. Leptin in nonalcoholic fatty liver disease: A narrative review. Metabolism. 2015 Jan;64(1):60-78. doi: 10.1016/j.metabol.2014.10.012.
7. Polyzos SA, Mantzoros CS. Necessity for timely noninvasive diagnosis of nonalcoholic fatty liver disease. Metabolism. 2014Feb;63(2):161-7. doi: 10.1016/j.metabol.2013.10.010.
8. Polyzos SA, Mantzoros CS. Leptin in health and disease: facts and expectations at its twentieth anniversary. Metabolism. 2015 Jan;64(1):5-12. doi: 10.1016/j.metabol.2014.10.017.
9. Scherer PE, Williams S, Fogliano M, Baldini G, Lodish HF. A novel serum protein similar to C1q, produced exclusively in adipocytes. J Biol Chem. 1995 Nov 10;270(45):26746-9.
10. Arita Y, Kihara S, Ouchi N, et al. Paradoxical decrease of an adipose-specific protein, adiponectin, in obesity. Biochem Biophys Res Commun. 1999 Apr 2;257(1):79-83.
11. Hui JM, Hodge A, Farrell GC, Kench JG, Kriketos A, George J. Beyond insulin resistance in nash: TNF-a or adiponectin? Hepatology. 2004 Jul;40(1):46-54. doi: 10.1002/hep.20280.
12. Moschen AR. Molnar C, Wolf AM, et al. Effects of weight loss induced by bariatric surgery on hepatic adipocytokine expression. J Hepatol. 2009 Oct;51(4):765-77. doi: 10.1016/j. jhep.2009.06.016.
13. Polyzos SA, Toulis KA, Goulis DG, Zavos C, Kountouras J. Serum total adiponectin in nonalcoholic fatty liver disease: A systematic review and meta-analysis. Metabolism. 2011 Mar;60(3):313-26. doi: 10.1016/j.metabol.2010.09.003.
14. Ayonrinde OT, Olynyk JK, Beilin LJ, et al. Gender-specific differences in adipose distribution and adipocytokines influence adolescent nonalcoholic fatty liver disease. Hepatology. 2011 Mar;53(3):800-9. doi: 10.1002/hep.24097.
15. Ministry of Health of Ukraine. Oder No 862, dated Nov 06, 2014: On the approval and implementation of medical and technological documents on the standardization of medical care for chronic non-infectious hepatitis. Available from: http://old. moz.gov.ua/ua/portal/dn_20141106_0826.html. (in Ukrainian).
16. Kobylyak NM, Savchenyuk OA, Virchenko O, Falalyeye-va TM. Physiopathology role of adiponectine in the development of obesity and associated diseases. World of Medicine and Biology. 2013;(40):81-87. (in Ukrainian).
17. Sadik NA, Ahmed A, Ahmed S. The significance of serum levels of adiponectin, leptin, and hyaluronic acid in hepatocellular carcinoma of cirrhotic and noncirrhotic patients. Hum Exp Toxicol. 2012 Apr;31(4):311-21. doi: 10.1177/0960327111431091.
18. Hossain IA, Akter S, Rahman MK, Ali L. Gender specific association of serum leptin and insulinemic indices with nonalcoholic fatty liver disease in prediabetic subjects. PLoS One. 2015 Nov 16;10(11):e0142165. doi: 10.1371/journal. pone.0142165.
19. An BQ, Lu LL, Yuan C, Xin YN, Xuan SY. Leptin receptor gene polymorphisms and the risk of non-alcoholic fatty liver disease and coronary atherosclerosis in the Chinese Han population. Hepat Mon. 2016 Apr 27;16(4):e35055. doi: 10.5812/ hepatmon.35055.
20. Arano T, Nakagawa H, Tateishi R, et al. Serum level of adiponectin and the risk of liver cancer development in chronic hepatitis C patients. Int J Cancer. 2011 Nov 1;129(9):2226-35. doi: 10.1002/ijc.25861.
OTpuMaHO 21.04.2018 ■
Яринич Ю.М.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Роль адипоцитокинов у больных неалкогольной жировой болезнью печени с ожирением
Резюме. Актуальность. На сегодня распространенность неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП) растет во всем мире параллельно с эпидемией ожирения и сахарного диабета (СД) 2-го типа. Цель: проанализировать уровни лептина, адипонектина и наличие лептино-резистентности у больных НАЖБП и ожирением (ОЖ). Материалы и методы. Обследовано 96 больных НАЖБП. Средний возраст пациентов составил 53,70 ± 5,34 года. Компенсированный СД 2-го типа выявлен у 44 больных. 50 практически здоровых человек, сопоставимых по возрасту и полу (60 % женщин, 40 % мужчин), составили группу контроля. Уровни лептина, адипонектина изучали методом иммуноферментного анализа. Результаты. Выявлено, что уровень лептина достоверно выше у женщин в целом, чем у мужчин, независимо от вида НАЖБП (стеатоз (НАСП) или стеатогепатит (НАСГ)) и степеней ОЖ в 1,74—2,39 раза (рч < 0,001). У мужчин со стеатогепа-тозом концентрация лептина была больше, чем у мужчин с
стеатогепатитом, на 25,39 % (рНАСГ < 0,05). Кроме того, при наличии ОЖ III степени содержание лептина было выше, чем при ОЖ I и II степеней, независимо от пола. Установлено увеличение показателя лептинорезистентности, который был выше при НАСП на 22,22 % (р < 0,05) и при НАЖБП в целом и ОЖ III степени — на 46,15 % (р = 0,035) и 42,79 % (р = 0,044) соответственно. Зато концентрация противовоспалительного адипонектина при ОЖ II и III степеней, наоборот, была ниже, чем при ОЖ I степени, на 5,73 и 5,91 % (р < 0,05). Выводы. Течение НАЖБП сопровождается нарушением секреторной функции адипозной ткани, гиперлептинемией, более выраженными у женщин, без четкой зависимости НАСП или НАСГ и степени ОЖ. Ожирение II и III степеней ассоциируется с низким содержанием адипонектина (р < 0,05). Ключевые слова: неалкогольная жировая болезнь печени; ожирение; лептин; адипонектин; лептинорезистент-ность
Yu.M. Yarynych
State Higher Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
The role of adipocytokines in the development of non-alcoholic fatty liver disease in patients
with hypertension and obesity
Abstract. Background. Incidence of non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is increasing throughout the world along with epidemic of obesity (OB) and type 2 diabetes mellitus. The purpose of the study was to analyze the levels of leptin, adiponectin and leptin resistance in patients with NAFLD and OB. Materials and methods. The study involved 96 patients with NAFLD. The average age of patients was 53.70 ± 5.34 years. Compensated type 2 diabetes mellitus was diagnosed in 44 individuals. Fifty apparently healthy people matched by age and sex (60 % — women, 40 % — men) were included into the control group. Levels of leptin, adiponectin were studied by enzyme-linked immunosorbent assay. Results. It was found that leptin levels are much higher (1.74—2.39 times; p < 0.001) in women than in men, regardless of the type of NAFLD (steatosis or non-alcoholic steatohepatitis (NASH)) and the degrees of OB. In men with steatohepatosis, the concentration of leptin prevailed over
that of men with steatohepatitis — by 25.39 % (pNASH < 0.05). Additionally, in the presence of OB degree III, the content of leptin was higher than in OB degrees I and II, regardless of sex. There was an increase in the rate of leptin resistance by 22.22 % (p < 0.05) in steatosis, and by 46.15 % (p = 0.035) and 42.79 % (p = 0.044), respectively, in patients with NAFLD in general and with OB degree III. On the contrary, the concentration of anti-inflammatory adiponectin in OB degrees II and III was lower than in OB degree I by 5.73 and 5.91 % (p < 0.05). Conclusions. The course of NAFLD is accompanied by disorders in the secretory function of adipose tissue, hyperleptinemia, more severe in women, without a clear dependence of steatosis or NASH and the degree of obesity. OB degrees II and III is associated with lower content of adiponectin (p < 0.05). Keywords: non-alcoholic fatty liver disease; obesity; leptin; adiponectin; leptin resistance
