CC BY
22
УДК 582.477(477.8)
РОДИНА CUPRESSACEAE F. NEGER У КОН1ФЕРЕТУМ1 БОТАН1ЧНОГО САДУ ПРИКАРПАТСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 1М. ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
Н.1. Цицюра1, В.М. ЧерняК
Наведено результати встановлення TaKC0H0Mi4H0r0 складу родини Cupressaceae F. Neger у кошферетуж Боташчного саду Прикарпатського нацiонального унiверситету iM. Василя Стефаника (м. Iвано-Франкiвськ). Здшснено оцiнку успiшностi аклiматизацií деревних штродуцешлв за ix стiйкiстю до умов навколишнього середовища з викорис-танням шкали ступенiв успiшностi штродукци. Проаналiзовано ступiнь життездатност та перспективностi в екоумовах ботанiчного саду за допомогою методу iнтегральноí числово' оцiнки життездатност та перспективностi на основi вiзуальниx спостережень представникiв дослiджуваноí родини.
Ключов1 слова: Боташчний сад Прикарпатського нащонального унiверситету iм. Василя Стефаника, кошферетум, родина Cupressaceae F. Neger, таксономiчний склад, iнтродукцiя, успiшнiсть аклiматизацií, життездатнють, перспективнiсть.
Вступ. Збагачення й охорона фiторiзномашття здiйснюeться завдяки робота ботанiчних садiв, у яких нагромаджують колекци флори з метою ii' вивчен-ня, збереження, iнтродукцii, актматизаци та культивування. Однieю з таких ус-танов в Украш е Ботанiчний сад Прикарпатського нацiонального ушверситету iM. Василя Стефаника - один з наймолодших в Украi'нi, який засновано у 1997 р. на б^ дендропарку Прикарпатського ушверситету.
Актуальшсть проблеми полягае у потребi комплексного дослiдження родини Cupressaceae в екоумовах боташчному саду з метою здшснення аналiзу успiшностi аклiматизацii та перспективноси iнтродукцii задля подальшого ви-користання представникiв названо! родини в щлях культивування та госпо-дарського використання.
Об'ект досл1дження - процеси штродукци, актматизаци та впрова-дження в культуру видiв i форм родини Cupressaceae в екоумовах Боташчному саду Прикарпатського нащонального ушверситету iм. Василя Стефаника.
Предмет дослвдження - види та форми родiв Chamaecyparis Spach, Juniperus L., Microbiota Kom., Platycladus Spach, Thuja L., Thujopsis Sieb. et Zucc. родини Cupressaceae, яю зростають в конiферетумi боташчного саду.
Мета дослщження - встановлення таксономiчного складу, визначення успiшностi актматизаци, життездатностi та перспективностi штродукци видiв та форм родини Cupressaceae F. Neger, яю зростають у конiферетумi Боташчно-го саду Прикарпатського нащонального ушверситету iм. Василя Стефаника.
Родину Cupressaceae в Укрш'ш дослiджували С.1. Кузнецов (1989), О.П. Суслова (1999), Л.А. Погорша (2001), В.М. Черняк (2004), Г.1. Ругузова (2006), Н.1. Цицюра (2010) та ш., що дало нам змогу встановити таксономiчний склад ще! родини, проаналiзувати особливостi !х використання у садово-парко-
1 доц. Н.1. Цицюра, канд. бюл. наук - Кременецька обласна гуматтарно-педагопчна академш 1м. Тараса Шевченка;
2 проф. В.М. Черняк, д-р бюл. наук - Бшоцерювський нацюнальний аграрний ушверситет
Haцюнaльний лгсотехшчний yнiверситет Укрaïни
вому бyдiвництвi Украши [3, 4]. Але за останш роки видовий склад ще!' родини та клiматичнi умови дещо змiнилися, тому виникла потреба провести швента-ризацiю, оцiнити життeздатнiсть та усшшшсть аклiматизацiï рослин у нових екоумовах, зокрема в умовах Боташчного саду Прикарпатського нацiонального yнiверситетy iм. Василя Стефаника.
Матерiали та методи. Для вивчення цих процесiв шляхом маршрутного обстеження визначено таксономiчний склад насаджень. Оцшювання yспiшностi аклiматизацiï здшснено за шкалою стyпенiв yспiшностi актматизаци деревних рослин М.А. Кохна та О.М. Курдюка. Стутнь аклiматизацiï визначено актмати-зацiйним числом, обчисленим за такою формулою: А =Р В + ГрВ + ЗМ^В + ЗСВ, де: Р - показник росту; Гр - показник генеративного росту; ЗМ - показник зимостшкоси; ЗС - показник засухостшкосп; В - коефщент значущоси ознаки. Показники росту, генеративного розвитку, зимостшкоси i посухостшкоси оць нено вiзyально за п'ятибальною шкалою. Значення показника ступеня значущос-тi цieï ознаки (коефiцieнта значущоси) для росту - 2, для генеративного розвитку - 5, для зимостшкоси дорiвнюe 1O, для посухостшкоси - 3. Повну актмати-зацiю оцiнено 81-1OO балами, добру - 61-8O балами, задовтьна - 41-6O балами, слабка - 21-4O балами, актматизащя ввдсутня - 2O балiв i менше [1].
Оцшювання життездатносп та перспективностi iнтродyкцiï деревних рослин проведено зпдно з методом штегрально!' числово! оцiнки життездатнос-т та перспективностi дерев i кyщiв на основi вiзyальниx спостережень П.1. Ла-пiна та С.В. Сиднево! [2], використано сiм основних показниюв: здерев'янiння пагонiв, зимостiйкiсть, збереження форми росту, пагоноутворювальну здат-нiсть, прирют у висоту, генеративний розвиток, можливi способи розмноження в кyльтyрi. Загальну оцшку iнтродyкцiï виведено пiдсyмyванням балiв. Вщхи-лення у зазначених циклах розвитку дають змогу стверджувати про придатшсть рослин для практичного використання в умовах штродукци.
Результата дoслiдження та ïx o6ioBopeHHíi. Пiд час експедицшних дос-лiджень встановлено, що в Ботанiчномy саду Прикарпатського нацюнального yrn-верситету iм. Василя Стефаника зростае 6 родiв, яю мютять 1O видiв та 22 форми родини Cupressaceae F. Neger. Таксономiчний склад представлено в таблиц^
З використанням шкали yспiшностi аклiматизацiï деревних штродуцен-тiв та за допомогою методу штегрально!' числово'1 оцiнки життездатносп та пер-спективностi iнтродyкцi'i дерев i кyщiв на основi вiзyальниx фенологiчниx спостережень обстежено 29 таксошв родини Cupressaceae конiферетyмy.
З'ясовано, що повний стутнь актматизаци дослвджуваних штродуцен-тiв родини Cupressaceae в екоумовах боташчного саду е у 17 таксошв, що ста-новить 58,6 % ввд загально! кiлькостi. Це види, у яких рiст оцшено як вiдмiнний (як у природному ареал^ або хороший (менш штенсивний, нiж у природному ареалi), рослини розмножуються насiннeвим або вегетативним способом, цш-ком виражена зимостiйкiсть, хороша посухостшюсть у будь-яких умовах. Це Ch. lawsoniana, Ch. pisifera, J. communis, J. communis 'Hibernica', J. sabina, J. sabina 'Variegata', J. sabina 'Tamariscifolia', Pl. orientalis 'Compacta', Th. occidentalis,
Th. occidentalis 'Aureospicata', Th. occidentalis 'Columna', Th. occidentalis 'Dougla-sii Pyramidalis', Th. occidentalis 'Fastigiata', Th. occidentalis 'Lutescent', Th. occidentalis 'Variegata', Th. plicata, Th. plicata 'Aureo-variegata'. Добрий CTyniHb акль матизаци дослiджуваних штродуценив спостережено у 12 таксотв, що стано-вить 41,4 %. Це види, у яких picT ввдмшний, хороший чи помiрний, спостерь гаеться пилування, але рослини не насшненосять або ж взагалi пилування ввд-сутне, зимостiйкiсть виражена цiлком, хороша посухостшюсть у будь-яких умовах. Це Ch. pisifera 'Filifera Aurea', Ch. pisifera 'Plumosa', Ch. pisifera 'Plumosa Aurea', Ch. pisifera 'Squarrosa', J. communis 'Suecica', J. chinensis 'Pfitzeriana', M. decussata, Th. occidentalis 'Ellwangeriana', Th. occidentalis 'Ellwangeriana Aurea', Th. occidentalis 'Ericoides', Th. occidentalis 'Globosa', Th. dolobrata 'Variegata'.
Табл. ТаксономЫний склад представними родини Cupressaceae F. Neger
№ з/п Рад Вид Форма
1 Chamaecyparis L. Chamaecyparis lawsoniana (A. Murr.) Pari. -
Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc. ex Endl. 'Filifera Aurea' 'Plumosa' 'Plumosa Aurea' 'Squarrosa'
2 Juniperus L. Juniperus communis L. 'Hibernica' 'Suecica'
Juniperus sabina L. 'Tamariscifolia' 'Variegata'
Juniperus chinensis L. 'Pfitzeriana'
3 Microbiota Kom. Microbiota decussata Kom.
4 Platycladus Spach Platycladus orientalis (L.) Franco 'Compacta'
5 Thuja L. Thuja occidentalis L. 'Aureospicata' 'Columna' 'Douglasii Pyramidalis' 'Ellwangeriana' 'Ellwangeriana Aurea' 'Ericoides' 'Fastigiata' 'Globosa' 'Lutescent' 'Variegata'
Thuja plicata D. Don. 'Aureo-variegata'
6 Thujopsis Sieb. et Zucc. ex Endl. Thujopsis dolobrata Sieb. et Zucc. 'Variegata'
Всього 6 10 22
Нацюнальний лгсотехшчний ун1верситет УкраГни
Оцiнка життездатносп деревних рослин i перспективностi !х iнтродукцii в екоумовах 6oTaHi4Horo саду за даними вiзуальниx спостережень показала, що до I групи (цшком перспективнi (91-100 балiв) вiднесено 9 таксошв, що стано-вить 31 % ввд загально! кiлькостi. Це Ch. pisifera, Ch. pisifera. 'Filifera Aurea', J. communis, Pl. orientalis 'Compacta', Th. occidentalis, Th. occidentalis 'Columna', Th. occidentalis 'Globosa', Th. plicata, Th. plicata 'Aureo-variegata'. Щ рослини е досить зимостiйкими. Вони збер^ають характерну природну форму росту, 1м властива висока пагоноутворювальна здатшсть, вони мають щорiчний прирiст пагошв, повноцiнну насiнну продукцш i можуть розмножуватися в культурi насiнням мюцево! репродукци. Рослини I групи перспективноси вiдзначаються значними можливостями перебудови оргашзму в нових умовах зростання i можуть бути рекомендован для широкого впровадження в культурь
До II групи (перспективш (76-90 балiв) вiднесено 9 таксонiв, що стано-вить 31 % вiд загально! кiлькостi таксонiв. Це Ch. lawsoniana, J. communis 'Hi-bernica', J. sabina, J. sabina 'Tamariscifolia', Th. occidentalis 'Aureospicata', Th. occidentalis 'Douglasii Pyramidalis', Th. occidentalis 'Fastigiata', Th. occidentalis 'Lu-tescent', Th. occidentalis 'Variegata'. Цi рослини зберп-ають характерну для них форму крони, ввдзначаються високою пагоноутворювальною здатнiстю та утво-рюють щорiчний прирiст у висоту. Бiльшiсть iз них пилують, але не плодоно-сять. Незважаючи на нижчi показники життездатностi, представники ще! групи за вiдповiдниx умов культивування можуть бути використаш в озелененш.
11 таксонiв вiднесено до III групи перспективноси (менш перспективш (61-75 балiв), що становить 38 % вщ загально! кiлькостi таксошв. Це Ch. pisifera 'Plumosa', Ch. pisifera 'Plumosa Aurea', Ch. pisifera 'Squarrosa', J. communis. 'Sueci-ca', J. sabina 'Variegata', J. chinensis 'Pfitzeriana', M. decussata, Th. occidentalis 'Ellwangeriana', Th. occidentalis 'Ellwangeriana Aurea', Th. occidentalis 'Ericoides', Th. dolobrata 'Variegata'. В умовах боташчного саду вони не пилують, але вс ш-шi показники у них достатньо висою. Тому единим методом !х розмноження на цьому етат iнтродукцii е вегетативний метод шляхом живцювання. Представники III групи перспективноси потребують подальшого вивчення. За штеграль-ною оцiнкою малоперспективних видiв родини Cupressaceae у конiферетумi боташчного саду не виявлено.
Висновки. Встановлено, що родина Cupressaceae в конiферетумi боташчного саду представлена 6 родами, як мютять 10 видiв та 22 форми (29 таксошв). Найбшьш чисельно представлений рщ Thuja L. (2 види та 11 форм).
Виявлено, що в екоумовах боташчного саду повний стушнь актматиза-ц11 дослвджуваних штродуцентав родини Cupressaceae е у 17 таксошв (58,6 %), добрий стушнь актматизаци - у 12 таксошв (41,4 %). До I групи перспективноси (цшком перспективш) ввднесено 9 таксошв (31 %), II групи (перспективна - 9 таксошв (31 %), III групи (менш перспективш) - 11 таксошв (38 %).
Найбшьший стушнь усшшноси актматизаци (повний) та найвища гру-па перспективностi (I група) притаманнi Ch. pisifera, J. communis, Pl. orientalis 'Compacta', Th. occidentalis, Th. occidentalis 'Columna', Th. plicata, Th. plicata 'Au-
reo-variegata'. 1х можна рекомендувати для масового культивування в цшях озе-ленення та господарського використання.
Подяка. Висловлюемо вдячнiсть за спiвпрацю та надану шформацшну допомогу директору Ботанiчного саду Прикарпатського нацюнального ушвер-ситету iм. Василя Стефаника Козак Тетянi 1вашвш.
Лiтература
1. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1994. - 185 с.
2. Лапин П.И. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений / П.И. Лапин, С.В. Сиднева // Опыт интродукции древесных растений : сб. науч. тр. - М. : Изд. гл. бот. сада АН СССР, 1973. - С. 7-67.
3. Цицюра Н.1. Бюлопчш особливост вцщв родини Cupressaceae F. Neger у зв'язку з штро-дукщею на Волино-Подiллi : дис. ... канд. бюл. наук: спец. 03.00.05 "Боташка" / Н.1. Цицюра; МОУ Бшоцерювський НАУ. - Бша Церква, 2010. - 270 с.
4. Черняк В.М. Культивована дендрофлора Волино-Подшля, перспективи ïï використання та збагачення / В.М. Черняк. - Тернотль : Вид-во ТНПУ, 2004. - 264 с.
Надшшла до редакци 29.03.2016 р.
Цицюра Н.И., Черняк В.М. Семейство Cupressaceae F. Neger в кони-феретуме Ботанического сада Прикарпатского национального университета им. Василия Стефаника
Приведены результаты установления таксономического состава семейства Cupressaceae F. Neger в кониферетуме Ботанического сада Прикарпатского национального университета им. Василия Стефаника (г. Ивано-Франковск). Осуществлена оценка успешности акклиматизации древесных интродуцентов по их устойчивости к условиям окружающей среды с использованием шкалы степеней успешности интродукции. Проанализирована степень жизнеспособности и перспективности в экоусловиях ботанического сада с помощью метода интегральной числовой оценки жизнеспособности и перспективности на основе визуальных наблюдений представителей исследуемого семейства.
Ключевые слова: Ботанический сад Прикарпатского национального университета им. Василия Стефаника, кониферетум, семейство Cupressaceae F. Neger, таксономический состав, интродукция, успешность акклиматизации, жизнеспособность, перспективность.
Tsytsyura N.I, Chernyak V.M. Cupressaceae F. Neger Family in Coniferetum of the Botanical garden of The Vasyl Stefanyk Precarpathian National University
The results of the ascertainment of the taxonomic composition of Cupressaceae F. Neger Family in Coniferetum of the Botanical garden of the Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, have been given in the paper. The estimation of successful acclimatization of wood exotic species by their resistance to environmental conditions using the scale of successful introduction degree has been accomplished. The degree of viability and prospects in the botanical garden ecoconditions by the method of integral numerical assessment of viability and prospects based on the visual observations of the representatives of the family under investigation has been analyzed.
Keywords: Botanical garden of the Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, coniferetum, Cupressaceae F. Neger Family, taxonomic composition, introduction, acclimatization success, viability, prospects.
