CC BY
93
2. Заячук В.Я. Дендролопя. Покритонасiннi : навч. пошбн. / В.Я. Заячук. - Львiв : ТзОВ фiрма "Камула", 2004. - 408 с.
3. Илькун Г.М. Загрязнители атмосферы и растения / Г.М. Илькун. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1978. - С. 246.
4. Кашшченко О.А. Дендролопя : метод. вказiвки / О.А. Кашшченко, С.Б. Ковалевсь-кий, О.К. Титаренко. - К., 2000. - 46 с.
5. Кашшченко О.А. Декоративна дендролопя : навч. поабн. / О.А. Кашшченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
6. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Государственное издательство литературы по строительству, архитектуре и строительным материалам, 1960. - 776 с.
7. Коновалова Т. Тамарикс, он же гребенщик, он же бисерник / Т. Коновалова, Н. Ше-вырева // Вестник цветовода. - 2003. - № 9. - С. 11-13.
8. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 88 с.
9. Крижановская Н.Я. Основы ландшафтной архитектуры / Н.Я. Крижановская. - Харьков : Изд-во ХЗАГХ, Константа, 2002. - 213 с.
10. Пушкар В.В. Дендропроектування: методичш вказiвки до виконання лабораторних роб^ [для студ. ВУЗов] / В.В. Пушкар, 1.О. Сидоренко. - К. : Вид. центр НУБШ Укра1ни, 2003. - 54 с.
11. Романенко Т.А. Перспективи застосування видiв роду Tamarix L. в озелененш м. Киева / Т.А. Ромененко // Тези доповщей учаснигав всеукрашсько! студентсько! науково! конференци. - 2011. - С. 197-198.
12. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре : справочник / Л.И. Рубцов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - 272 с.
13. Русанов Ф.Н. Среднеазиатские тамариксы / Ф.Н. Русанов. - Ташкент : Изд-во АН УзССР, 1949. - 156 с.
Багацкая О.М., Романенко Т.А. Перспективы использования видов рода Tamarix L. в озеленении населенных пунктов
Приведены видовой состав и биоэкологические особенности видов рода Tamarix L., установлено наличие видов рода Tamarix L. в коллекциях ботанических садов и в уличных насаждениях г. Киева, оценена их декоративность и предложены возможные пути использования видов рода Tamarix L. в озеленении населенных пунктов.
Ключевые слова: озеленение населенных мест, куст, декоративность, засухоустойчивость, размножение, ажурность.
Bagackaya O.M., Romanenko TA. Future use of the genus Tamarix L. in gardening settlements
Species structure and bioecological characteristics of species of the genus Tamarix L. listed, the presence of species of the genus Tamarix L. in the collections of botanical gardens and plantations in the street of Kyiv established, their decorative and proposed ways of using species of the genus Tamarix L. in gardening settlements appreciated
Keywords: planting settlements, bush, ornamental, droughtresist, reproduction, perfection.
УДК 630*[228+54] (477-25) Доц. А А. Дзиба, канд. с.-г. наук -
НУБП Украти, м. Кшв
РОБ1Н1Я ПСЕВДОАКАЦ1Я (ROBINIA PSEUDOACACIA L.) У М1СЬКИХ Л1САХ КИЕВА
Проаналiзовано picT та розвиток робши псевдоакаци у чистих та мшаних наса-дженнях мюьких л^в Киева за лгавничо-таксацшними показниками.
Ключовг слова: робжя псевдоакащя, насадження, мгсью люи, боштет, запас деревини.
Люова iнтpодyкцiя pослин вiдiгpаe важливy pоль y полшшент якюно-го складy та пpодyктивностi лiсiв, ствоpеннi штучних люових фiтоценозiв, якi е стiйкiшими до нес^^тливих абiотичних чинникiв та витримують бшь-шi pекpеацiйнi навантаження, тж мiсцевi [4, S].
За B.I. Гpимальським [1], насадження з pобiнiï псевдоакацiï займають значну частину степу i зpостають на важких суглинкових фунтах, ïx висота й пpодyктивнiсть зменшуеться з пiвночi на твдень, що пояснюють збшьшен-ням сухост клiматy i вiдповiдно зменшенням вологосл rpyнтiв. B.I. ^и-мальский встановив, що високою пpодyктивнiстю вiдpiзняються насадження з тдлюком iз бузини чоpноï. За його даними, чисте насадження з pобiнiï псевдоакацiï з piдким пiдлiском iз бузини чоpноï у 22^чному вiцi (повнота 0,58) мае запас 117 м3 на 1 га, сеpедню висоту - 15,б м, сеpеднiй дiаметp -14,9 см. Насадження з тдлюком сеpедньоï густоти в 1S pокiв (повнота 0,83) мае запас 17б м3, сеpеднiй дiаметp - 11,9 см, сеpедню висоту - 14,б м. На тд-вищених мiсцяx зpостання пiвденниx чоpноземiв запас чистих насаджень pо-бiнiï псевдоакацiï з тдлюком iз бузини чоpноï у вщ 20-30 pокiв становить 40-80 м3 на 1 га. За даними М.В. Давидова, максимальний пpиpiст у твден-них pайонаx спостеpiгають у паpостковиx насадженнях у 22-piчномy, у наст-них - у 27^чному вiцi [2]. Максимальний пpиpiст за об'емом ^ипадае на вiк 20-2S pокiв i стаpше [8].
У Люостепу на piвнинниx мiсцяx зpостання пpодyктивнiсть насаджень pобiнiï псевдоакацiï збшьшуеться поpiвняно з аналогiчними пiдвищеними мюцями зpостання степових водоpоздiлiв. Так, в умовах свiжоï дiбpови pобi-шя псевдоакацiя у вiцi 30-40 pокiв мае сеpедню висоту 15,0-18,0 м. У твден-нiй частинi Полюся в умовах свiжого складного сyбоpy насадження pобiнiï псевдоакацiï у 50^чному вiцi мае сеpедню висоту 17,0-18,0 м та сеpеднiй дь аметp - 2б,0-28,0 см [1]. У ^й^ш^ен^ому типi лiсоpослинниx умов Полюся свiжого сyбоpy насадження цieï поpоди не пеpевищye 8,0-10,0 м у висоту. На важких суглинкових отдзолених фунтах Закаpпатськоï низовини у Беpеговськомy лiсництвi в умовах свiжоï й вологоï дiбpови в 45^чному вiцi насадження pобiнiï псевдоакацп за повноти 0,б мае запас деpевини 1S0 м3 на 1 га, сеpедню висоту - 22,0 м, сеpеднiй дiаметp - 2б,0 см, але бiльшiсть стов-бypiв - викpивлена [1]. У rnp^rarni pоки чисте насадження pобiнiï псевдо-акацiï видiляe до 1000 кг нектаpy на 1 га, який за вмютом цyкpy пеpевищye всi iншi деpевнi поpоди [б].
В умовах Люостепу, Полюся pобiнiя псевдоакащя чеpез кpивизнy стовбypа не набула експлyатацiйного викоpистання. У Люостепу ïï викоpис-товують для залюнення сxилiв яpiв та кpyтосxилiв зi змитими rpyнтами [1].
Мета дослвджень - пpоаналiзyвати лiсiвничо-таксацiйнi показники насаджень за участю pобiнiï псевдоакацп у мюьких лiсаx Киева.
Robinia pseudoacacia L. в умовах пpиpодного аpеалy зpостаe деpевом 2S-30 м заввишки та мае дiаметp до 120 см. ^она pозкидистоï фоpми, xаpак-теpизyeться ажypнiстю. Дуже свгглолюбний вид. У мiськi лiси Киева pобiнiю псевдоакацiю впеpше було iнтpодyковано у 1919 p. у Пуща-Водицьке люниц-тво [3]. Рослина маловибаглива до rpyнтiв, швидкоpосла. Загальна площа на-
саджень у мюьких лiсах Киева, у яких робшя псевдоакацiя бере участь, ста-новить 2208,9 га. Як пашвна порода, найпоширенiша у свiжому складному суборi та свiжому суборi, де займае вщповщно площу 27,6 та 12,7 га. Наса-дження iз робшп псевдоакацп е мiшанi й чисп. У мiсцевих умовах робшя псевдоакацiя росте досить успiшно. В умовах свiжого складного субору на свiжих дерново-середньоопiдзолених Грунтах супiщаного мехашчного складу у вiцi 76 роюв (Дарницьке лiсництво, кв. 25, вид. 10, ПП № 1) чисте наса-дження робшп псевдоакацп з густим тдлюком iз бузини чорно! (рис. 1) росте за 1а класом бонiтету (табл.). Середня висота робшп псевдоакацп становить 29,2 м, середнш дiаметр - 41,3 см (максимальш показники у цьому насаджен-нi становлять 32,5 м та 64 см). Насадження робшп псевдоакацп створено рядами з густим тдлюком iз бузини чорно! при чергувант порщ у рядах iз роз-мiщенням посадкових мiсць 1,5x0,7 м. Запас деревини на 1 га - 431 м3. Крони дерев високо тднял, стовбури добре очищен вiд сучкiв, верхня частина стовбура незначно викривлена. Шдрют представлений робшею псевдоака-цiею заввишки 100-150 см. Трапляеться самошв дуба червоного, заввишки до 25 см. Шдлюок - мiсцями дуже загущений, утворений з бузини чорно!, рщко в тдлюку трапляеться черемха звичайна. Трав'яний покрив - майже суцшь-ний з розрив-трави дрiбноквiтковоl, конвалп звичайно!, рiдко трапляеться чистотiл звичайний. У мшаному насадженш з робшп псевдоакацп та дуба червоного у 76^чному вщ, в умовах свiжого складного субору на свiжих дерново-середньоопiдзолених супщаного складу Грунтах (Святошинське лю-ництво, кв. 60, вид. 12, ПП № 3) робшя псевдоакащя зростае за I класом бо-штету.
Рис. 1. Чисте насадження робти Рис. 2. Насадження робти
псевдоакаци, 76 рокш, Б = 41,3 см, псевдоакаци, 66 рокш, Б = 37,8 см,
Н = 29,2 м (Дарницьке лкництво, Н = 25,7 м (Мимльське лкництво,
кв. 25, вид. 10) кв. 43, вид. 47)
Середня висота i робшп псевдоакацп, i дуба червоного майже однако-ва, вщповщно 26,0 м та 26,4 м, за середшм дiаметром робiнiя псевдоакащя (39,2 см) поступаеться дубу червоному (42,1 см). У цьому насадженш робiнiя псевдоакацiя досягае максимально1 висоти 26,5 м, максимального дiаметра 56,0 см. Максимальний дiаметр дуба червоного - 68,0 см, максимальна висота - 29,5 м. Загальний запас насадження становить 364 м3 на 1 га (табл.). Культури створеш шаховим способом, розмiр площадок - 5,0x5,0 м. Ддрют представлений дубом червоним заввишки до 1,65 м, поодиноко трапляеться граб звичайний. Пщшсок - рщкий з бузини чорно1, бруслини европейсько1. Трав'яний покрив - нерiвномiрний, куртинами зростае конвалiя звичайна, розхiдник звичайний, розрив-трава дрiбноквiткова, зiрочник лiсовий, поодиноко трапляються гравiлат мiський, кiнський часник черешковий.
В умовах свiжого субору на свiжих дерново-слабоопiдзолених Грунтах легкосутщаного механiчного складу у 66 роюв (Микiльське лiсництво, кв. 43, вид. 47, ПП № 2) робшя псевдоакацiя зростае за 1а класом бонiтету, середня висота становить 25,7 м, середнш дiаметр - 39,2 см, запас - 276 м3 на 1 га (табл.). Бшьшють дерев мають викривленi стовбури у верхнш частинi. Крона високотднята, ажурна. Робiнiя псевдоакацiя поновлюеться порослю, висота порослi - 50-240 см. У тдросп трапляються одиночно клен гостро-листий, робiнiя псевдоакацiя. Пщшсок - черемха вiргiнська, горобина зви-чайна, бузина чорна, птелея трилиста, поодиноко - клен татарський. Трав'яний покрив - нерiвномiрний, представлений чистотшом звичайним, розрив-травою дрiбноквiтковою, орляком звичайним.
Табл. Характеристика т^вничо-таксацшных показниКв насаджень
за участю робти псевдоакаци у миських лгсах Киева
Ё н а и ,и б (И '¡2 о 'Й Середш т е а т Кiлькiсть дерев, шт. Площа попереч-них перер^ зiв, м2 Запас стовбуро-во'1 дере-вини, м3
¿а § 1 кд о § а н а п а & о ё Н о р а И н е м е ч И м с ,р ^ м (Я м ,а н о с и в н '55 о м н в о С :5 '(В с С а н а и а н :5 '(В с С а н а и а н :5 '(В с С а н а и « н
Робшя псевдоакащя, ДП "Дарницьке ЛПГ", Дарницьке люництво, кв. 25, вид. 10
1 | 10Акб 0,3Я С2|76 |Акб|41,3129,21 1а |0,89 87 249 |11,5733,06 | 151 431
Робтя псевдоакащя, ДП "Дарницьке ЛПГ", Миюльське люництво, кв. 43, вид. 47
2 | 10Акб 0,251 В2|66 |Акб| 37,8 25,71 1а 10,81 60 300 |6,746| 26,98 69 276
Робтя псевдоакащя, дуб червоний, ДП "Святошинське ЛПГ", Святошинське лю-
ництво, кв. 60, вид. 12
3 5Акб5Дчр 0,25 С2 76 Акб Дчр 39,2 42,1 26,0 26,4 I 0,91 32 27 128 108 3,86 3,75 15,43 15,01 46 45 184 180
Разом 59 236 7,61 30,44 91 364
Федорук А. Т. вважае, що основна вада робшп псевдоакацп - викрив-лешсть стовбура або формування 11 у вигл_вд двшчаток-тршчаток на висот 2,0-3,0 м, стовбури краще формуються за наявност пiдгiнних порiд, а також
за допомогою догляду [8]. Насадження дослiджених нами порщ формувались без догляду, але найбшьш pÍBHÍ стовбури мае насадження з шдлюком Í3 бузини чорно!, що може бути тдтвердженням спостереження А.Т. Федорука. Можна припустити також, що робiнiя псевдоакацiя (ПП № 1) належить до швшчно! щоглово! форми (Robinia pseudoacacia 'Rectissima'), яка вщзна-чаеться прямостовбурнiстю. На думку окремих учених [7, 9], щоглова форма робшп псевдоакацп вщзначаеться прямостовбурнютю, вона росте штенсивш-ше, нiж робiнiя псевдоакацiя звичайно! форми як у чистих, так i в мшаних насадженнях, продуктившша i перевищуе звичайну форму на I-III класiв бо-нiтету. Насадження Robinia pseudoacacia 'Rectissima' продукують бiльше стовбурово! деревини кращо! якостi з одинищ площi, нiж насадження робшп псевдоакацп звичайно! форми. Про це св^ить запас насадження у Дарниць-кому лiсництвi (табл., ПП № 1), який становить 431 м3 на 1 га. Добре понов-люеться кореневими паростками на зрубах, прирют у висоту може досягати 1,2 м за вегетацшний перюд; у разi несвоечасного догляду за молодими культурами сосни звичайно! може завдати !м шкоди, затiнивши !х зверху, внасль док чого останш випадають iз насадження. Поновлюеться самошвом, але не так штенсивно, як кореневими паростками. У насадженш трапляються дерева робшп псевдоакацп!, ураженi омелою бшою, яка призводить до поступового вщмирання дерев.
Висновки. Проаналiзувавши рют та розвиток робшп псевдоакацп у чистих та мшаних насадженнях мюьких лiсiв Киева на пiдставi лiсiвничо-таксацiйних показникiв, встановлено, що робшя псевдоакацiя у мiських ль сах Киева у 60-70^чному вiцi зростае за I та 1а боштетом. Найбiльший запас стовбурово! деревини (431 м3 на 1 га) спостер^ають у чистому насадженнi з шдлюком iз бузини чорно! у свiжому складному суборц дещо менший запас (364 м3 на 1 га) - у мшаному насадженш з дубом червоним у свiжому складному суборг
Л1тература
1. Гримальский В.И. Применение белой акации в лесном хозяйстве Украинской ССР / В.И. Гримальский // Быстрорастущие и хозяйственно ценные древесные породы (разведение их и использование) : зб. наук. праць. - М., 1958. - С. 279-285.
2. Давидов М.В. Исследование хода роста белоакациевых насаждений южных районов УССР / М.В. Давидов // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - 1960. - № 6. - С. 8-12.
3. Дзиба А. А. Покритонасшш деревш види мюьких лгав Киева / А. А. Дзиба // Аграрна освгга i наука. - 2005. - Т. 6, № 3-4. - С. 120-126.
4. Калуцкий К.К. Опыт и перспективы интродукции древесных пород в создании лесов будущего / К.К. Калуцкий, Г.В. Крылов, Н.А. Болотов // Лесной журнал : Известия ВУЗов России. - Архангельск, 1981. - № 5. - С. 6-15.
5. Калуцкий К.К. Интродукция древесных пород - резерв повышения продуктивности и качественного состава лесов / К.К. Калуцкий, А.И. Обыденников // Труды ЦНИИЛГиС, 1975. - Вып. II. - С. 126-134.
6. Радаева Е.Н. Белая акация - важнейший весенний медонос / Е.Н. Радаева // Пчеловодство. - 1955. - № 4. - С. 14-16.
7. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство : учебн. пособ. / М.Е. Ткаченко. - М.-Л. : Гослес-бумиздат, 1955. - 599 с.
8. Федорук А.Т. Интродукционные деревья и кустарники западной части Белоруссии / А.Т. Федорук. - Минск : Изд-во БГУ, 1972. - 192 с.
9. Царев А.П. Селекция и репродукция лесных древесных пород / А.П. Царев, С.П. Погиба, В.В. Тренин. - M. i Изд-во "Логос", 2003. - 520 с.
Дзыба A.A. Робиния псевдоакация (Robinia pseudoacacia L.) в городских лесах Киева
Проанализированы рост и развитие робинии псевдоакации в чистых и мешанных насаждениях городских лесов Киева по лесоводственно-таксационным показателям.
Kлючeвыe слова: робиния псевдоакация, насаждения, городские леса, бонитет, запас древесины.
Dzyba A.A. Robinia pseudoacacia (Robinia pseudoacacia L.) in city forests of Kiev
Analysed growth and development of robinia pseudoacacia in pure and mixed plantings of city forests of Kiev for silvicultural-taxation parameters.
Keywords: Robinia pseudoacacia, plantings, city forest, bonitet, a stock of wood.
УДК504.54.062 Астр. М.М. Карабт1 - НЛТУ Украти, м. Львы
ПОРУШЕН1 ТЕРИТОР11 ТЕРНОШЛЬЩИНИ ТА ЗАХОДИ З IX ФГГОМЕЛЮРАЦП ТА РЕКУЛЬТИВАЦИ
Розглянуто розподш земель Терношльщини за землекористувачами, наведено динамжу порушених територш област та обсяги !х рекультиваци.
Ключовг слова: порушеш територи, ф1томелюращя, рекультиващя.
Значний розвиток виробничо! дiяльностi людини зумовлюе надмiрну експлуатащю природних ресуршв, посилення впливу виробництва на природ-ш ландшафти, попршення стану довкiлля.
Девастованi ландшафти насамперед представлен кар'ерами та вщва-лами в зон добування корисних копалин та перероблення мшерально! речо-вини. На цих територiях змiнюеться не лише рослиншсть i тваринний свгг, а й Грунтовий покрив, геолопчна будова, рельеф, мiкроклiматичнi умови. Все це призводить до повного або часткового знищення первинно! рослинносп та Грунтового покриву, порушення бюлопчно! продуктивносп ландшафтiв. Бь оценози девастованих ландшафпв е одноманiтними та випадковими за видо-вим складом, примiтивними за структурою, часто не здатними до самовщ-новлення [1, 2].
На сьогодш важливого значення набувають дослщження природних фiтомелiоративних процесiв, зокрема сингенетичних та ендоекогенетичних сукцесш на прничих вiдвалах, териконах, кар'ерах, звалищах, насипах. Зага-лом природне зарощування рослиннютю девастованих ландшафтiв е еконо-мiчно вигiдною справою, про що свщчить досвiд зарощування прничо-руд-них вiдвалiв Донбасу та Львiвсько-Волинського вугiльного басейну. Заходи iз фггомелюрацп та рекультиваци порушених земель спрямоваш на проекту-вання i створення бiльш продуктивних i рацiонально органiзованих елементiв культурних ландшафтiв з метою покращення ктматичних, Грунтових, рос-
1 Наук. кер1вник; доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук
