CC BY
70
ISSN 2313-2159 (print) ISSN 2409-9864(online)
Dniprop. Univer.bulletin. Geology, geography., 26(1), 88-99.
doi: 10.15421/111810
I. V. Kholoshyn, O. V. Bondarenko,
I. M. Varfolomeeva, O. V. Hanchuk, S. V. Mantulenko Dniprop. Univer. bulletin, Geology, geography., 26(1), 88-99.
Pi3H04ac0Bi топографiчнi карти Крпворгж'/кн як шформацшний ресурс для ретроспекти-вних дослщжень
I. В. Холошин, О. В. Бондаренко, I. М. Варфоломеева, О. В. Ганчук, С. В. Мантуленко
Криворгзький державний педагог1чний ушверситет, Кривий Pie, Украгна bondarenko. olga@kdpu. edu. ua
Анотащя. Розглянуто результаты дослщження середньо- та великомасштабних топографiчних карт Криворiжжя рiзних рокiв видання, що являють собою зрiзи природного та антропогенного стану територи. На основi комплексу юторико-географiчних, картографiчних i математично-статистичних методiв просторо-вого аналiзу здiйснено оцiнювання рiзночасових картографiчних матерiалiв з огляду на 1х точшсть, достовiрнiсть i спiвставлення, що дало можливють визначити карти для використання тд час ретроспективного дослщження i виконання широкого кола прикладних завдань. Для ретроспективного аналiзу Криворiжжя рекомендовано користуватися такими картами: Генеральш плани Херсонського i Верхньодншровського повiтiв (кiнець XVIII ст.); Спещальна карта СвропейськоТ Роси Стрельбицького (середина XIX ст.); Трьохверстова вiйськово-топографiчна карта Росш-ськоТ iмперil (кiнець XIX ст.); Карта Управлшня вiйськових топографiв РСЧА (початок ХХ ст.); Топокарта арми США (середина ХХ ст.); Карта Генерального штабу Збройних Сил СРСР (кшець ХХ ст.). Iншi топографiчнi документи можна викорис-товувати як уточнювальнi з певним корегуванням у часi, просторовому сташ та з урахуванням спотворення довжин.
Ключовi слова: рiзночасовi топографiчнi карти; Криворiжжя; оперт точки; точшсть; достовiрнiсть; ретроспективний aHmi3
The Kryvyi Rih Area Topographic Maps of Various Historic Periods as an Information Resource for Retrospective Studies
I. V. Kholoshyn, O. V. Bondarenko, I. M. Varfolomeeva, O. V. Hanchuk, S. V. Mantulenko
Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih, Ukraine
Abstract. The results of the medium- and large-scale topographic maps study of Kryvyi Rih territory in different years of their publication, revealing the natural and anthropogenic condition of the territory, are dwelt upon in the article. The region is actually presenting a testing site for the long-term impact of the technosphere on the population and the environment to be studied. Spatial-temporal analysis provides an opportunity to completely re-examine many aspects in this problem. On the basis of complex historical, geographical, cartographic and mathematical-statistical methods of spatial analysis, an assessment of different cartographic materials is made from the point of view of their accuracy, reliability and comparability, which made it possible to select maps suitable for retrospective studies and solve a wide range of applied problems. It has been determined that:
1. The topographic measurements were not highly accurate before the beginning of the 20th century. So the first maps of Kryvyi Rih in general were made "by hand" and their error often exceeds half a kilometer. The mensul survey, the main type of topographic survey in the period of the Tsarist Russia, ensured a reduction in the error for the most important objects to 50-150 meters; however, secondary objects (rivers, country roads, vegetation zones, etc.) were still marked arbitrarily.
2. The standard metric system on topographic maps began to be used from the mid-30s of the 20th century. Until then, the distance on the terrain was measured by miles (1066, 781 m), and by English inches (2.54 cm) on maps. Consequently, it becomes necessary to transform units of length measures into modern indicators. In addition, it is necessary to check the scale, because it was of a formal nature in early topographic works.
3. For more than two hundred years of topographic studies of the region, the maps were created in different standards. For example, the Schubert map is executed in a pseudoconical, equal-sized Born projection, the Strelbitsky map is a conical equal projection of Lambert, whereas the General Headquarters map of the USSR is a transverse cylindrical conformal map projection of Gauss-Krue-ger. In this regard, when combining different maps, even when they are brought to the same scale, spatial shifts of the survey objects are observed. In addition, their coordinates do not coincide, and if the latitude is not so significant, then the longitude coordinates vary in significant ranges. This is due, first of all, to the change in the basic meridian, from which the longitude reading was taken.
Geology • Geography
Dnipro university bulletin
Journal home page: geology-dnu-dp.ua
Received 31.01.2018
Received in revised _ form 10.02.2018
Accepted 17.02.2018
4. In compiling the majority of topographic maps of the region, earlier cartographic materials were widely used, which were updated with some degree of detail. As a result, many of the maps do not reflect the actual situational picture of the terrain at the time of their creation.
Carrying out a retrospective analysis of Kryvyi Rih territory on the basis of a detailed study of the above-mentioned topographic items using GIS is the prospect of the further research.
Keywords: time-lapse topographic maps, Kryvyi Rih territory, accuracy, authenticity, retrospective studies.
Вступ. Ниш накопичено значний фактичний ма-терiал, який усебiчно характеризуе розвиток при-родних i соцiально-економiчних процешв нашо! планети. При цьому особливого значення набу-вають джерела, що розкривають просторово-те-риторiальнi параметри цих процешв, пов'язаш з певними часовими промiжками. До таких джерел належать насамперед картографiчнi матерiали.
Карти рiзних роюв видання - це рiзноча-совi моделi фiзико-географiчного стану терито-ри, якi являють собою початкову шформащю для оцiнювання й дослщження процесу освоення природних ландшафта. Саме карта е первинним шструментом ощнювання господарського перет-ворення територи, тому що, ще не маючи фiзич-них i хiмiчних аналiзiв, людина почала фiксувати динамiку навколишнього середовища за допомо-гою мови карт (Sossa, 2007).
Як результат останшм часом серед дослщ-ниюв багатьох кра!н (В. Гниловський, М. Тихомирова, А. Тулохонов, Л. Безкровний, К. Саль щев, Б. Рибаков, Е. Романенко, А. Бешенцев, К. Остафш, М. 1вановськи, Дж. Козак, Ю. Джимi, Д. Кейм, А. Псомас, К. Остапович та ш.) (Kholoshyn, 2016) набувае популярности ретро-спективний аналiз рiзночасових картографiчних матерiалiв задля виявлення еволюцп природи, населення i природокористування рiзноманiтних регюшв свiту. На думку В. Владимирова (У^ткоу, 1995), карта стае i результатом, й iлюстрацiею, i способом вiзуалiзацil результатiв дослiдження, i власне засобом аналiзу. Вщбува-еться перехщ вiд карти, що е шюстращею, до карти - аналггичного iнструмента.
У зв'язку з цим набувае актуальносп пи-тання детального вивчення та ощнювання наявних рiзночасових картографiчних документiв, з пози-ци !х точностi, достовiрностi й порiвняння, бо це визначае, у кшцевому результатi, !х придатнiсть для проведення ретроспективних дослiджень. Це тим бшьш актуально, якщо врахувати той факт, що в рiзнi перiоди у топографп пiд час проведення зйомок i побудови карт кардинально змшювалася методика i технiчне обладнання, що використову-валося.
Мета роботи - встановити еволющю картогра-фiчних зображень Криворiжжя (Укра!на, Дншро-петровська область), наявних у вшьному доступi. Вибiр цього регюну як об'екта дослiдження не випадковий. Адже Криворiжжя - це фактично
пол^он, де вивчаеться багаторiчний вплив тех-носфери на населення i довкiлля. Просторово-ча-совий аналiз дае можливiсть по-новому розгля-нути багато аспекпв ще! проблеми.
В основу дослщження покладено серед-ньо- та великомасштабш топографiчнi карти репону, видаш у ХУШ-ХХ столгт. у паперовiй та електроннiй формах (табл. 1). Крiм цього, додат-ково були використанi сучаснi супутниковi зш-мки та iсторичнi документи рiзних перiодiв. Методи дослiдження. Для виконання поставле-них завдань застосовано методи, що належать до рiзних напрямiв сучасно! науки:
1. Iсторико-географiчнi дослiдження охоп-лювали аналiз рiзнопланових об'ектiв в юторич-ному ракурсi (iз залученням iсторичних докуме-нтiв), якi вщображеш на картах, що i забезпечило можливють бiльш точного визначення часового дiапазону проведення зйомки.
2. Картографiчнi дослiдження акцентува-лися на аналiзi математично! основи карт (масштаб, проекцп, координатна сiтка), враховуючи особливосп картоскладання та умовних позна-чень перюду, що аналiзуеться. Це дозволило ощ-нити можливостi порiвняння рiзночасових топо-графiчних матерiалiв.
3. Просторовий аналiз охоплював порiв-няння характерних деталей мiсцевостi на старих i сучасних топографiчних матерiалах iз використан-ням комп'ютерно! технiки для ощнювання досто-вiрностi карт.
4. Математично-статистичне визначення точносп топографiчних карт базуеться на мето-дицi, яку запропонували С. Смекалов та Д. Федоров в археолопчних дослщженнях ^тека1оу, Fe-dorov, 2004). Вона дозволяе ощнити величину похибок, що можуть виникнути пiд час викорис-тання карти. Головне в методищ - ощнювання середшх похибок визначення вщсташ мiж опор-ними точками й порiвняння !х з еталонними по-казниками. За еталонний показник беруться даш вiдстаней, що були отримаш з карти Генерального штабу СРСР масштабу 1 : 100 000 (1990 р. випуску). 1х точнють була перевiрена за допомо-гою аналiзу супутникових знiмкiв. Опорними точками стали об'екти, як позначеш й однозначно читаються на вшх порiвняльних картах. Так, були прийнят позначення населених пунктiв Аншвка, Мар'янiвка, Трудолюбiвка, Катериш-
вка (на деяких картах Скатеришвка) (рис. 1). То-чнють топографiчних карт оцiнювалась середнiм показником шести значень вщносних похибок визначення вщсташ мiж даними опорними точками.
Результати та Тх аналiз. До перших картографь чних творiв, на яких були показанi криворiзькi землi, належать Генеральн плани Херсонського й Верхньодмпровського повШ1в. Точний час !х ук-ладання невiдомий, тому що вони були створеш тд час складання Плану Генерального Межу-вання (ПГМ) Ростськот, ¡мперп (всього по 35 гу-бершях) з 1766 року й аж до середини Х1Х ст. Однак, якщо проаналiзувати хутори й села, зо-бражеш на даних планах, зютавити !х з iсторiею розвитку регюну (Istorychna entsyklopediya Кгуу-orizhzhya, 2007), можна з високою достовiрнiстю датувати плани 1770-ми роками.
Метою ПГМ було точне встановлення меж земельних володшь як приватних ошб, так i общин, мют, церков та шших власникiв землi з прив'язкою до мюцевосп. Крiм кордошв межу-вання, на планах спещальними умовними позна-ченнями вiдтворенi характерш особливостi рельефу мiсцевостi (яри, балки, пагорби тощо), велик гiдрологiчнi об'екти (рiчки й озера), рослин-нiсть (лiси, сади, луки тощо), а антропогенш
Катеритвка
Рис. 1. Схема розташування опорних точок для оцшю-вання точносл р1зночасових топограф1чних карт Криворь жжя
Територiя Криворiжжя на момент складання Генеральних плате Херсонського й Верх-ньодмпроеського повШ1в в^^зняеться незнач-ною заселенютю. Показано лише декiлька спору-джень, що стояли окремо i призначення яких не вiдображено.
Загалом, анатзуючи рiзночасовi картогра-фiчнi матерiали, особливу увагу треба звертати
об'екти подаш дорогами (повiтовими, губернсь-кими, волосними), населеними пунктами (хуторами, селами, поштовими станщями тощо), рел> гшними об'ектами (церквами, монастирями тощо) i низкою iнших.
Треба зауважити, що на момент складання ПГМ умовш знаки не були офiцiйно узаконе-ними, тому укладачi планiв межування прагнули у формi знака максимально передати зовшшнш вигляд реального об'екта, але не завжди !х можна однозначно трактувати.
Кожний план повггу виконаний кольором i складаеться з кшькох частин, намальованих вiд руки, без точно! топографiчноl прив'язки, у масш-табi 1 : 84 000 (двоверстовий). Як результат - не-висока точнють цих картографiчних творiв у вщо-браженнi ситуацп на мiсцевостi. Доказом е прове-дене порiвняння фрагментiв конф^урацп русел рiчок 1нгулець i Саксагань на ПГМ та Карт1 Генерального штабу СРСР (рис. 2). Порiвняння здшснювалося за дшянками русел, як не тдда-лися антропогенним змшам. Середня вiдносна по-хибка для ПГМ не визначалась через вщсутнють позначення населених пунктiв, що були прийнят як опорнi точки.
Рис. 2. Фрагмента русла р1чки Саксагань нанесет на Генеральному план Верхнъоднтровсъкого повту (лгворуч) й Ка-ртг Генерального штабу СРСР (праворуч)
на той факт, що дата видання бшьшосп карт Криворiжжя не вщповщае часовi проведення то-пографiчних зйомок. У бшьшосп випадкiв основою для карт, що видаються, стають бшьш давш картографiчнi матерiали, в якi вносяться певнi змши та уточнення. I цей перюд невiдповiдностi може коливатися вiд 10 до 30 роюв (див. таб-лицю).
Назва карти Роки створення Масштаб карти Середня ввд-носна похи-бка, %
Генеральш плани Херсонського й Верхньодншровського повтв (час-тина III) Кшець XVIII ст. 1 : 84 000 (в 1 англшському дюйм1 - 2 росшсью вер-сти) -
План урочища Кривий Р1г (реставрация А. Попова) Ввдтворена в 1961 р. на основ1 плану 1780 р. 1 :16 800 (в 1 англшському дюйм1 - 200 сажшв) -
Карта Реч1 Посполито! (аркуш 16) Кшець XIX ст., на основ1 карти Х^ ст. 1 : 175 000 5,8
Спещальна карта Зах1дно! частини Росшсько! 1мперп Ф. Шуберта (аркуш XLVI) 1849 р. 1 : 420 000 (1 англшському дюйм1 -10 росшських верст) 8,3
Спещальна карта Свропейсько! Роси Стрельбицького (аркуш 47) 1865 р. 1 : 420 000 (в 1 англшському дюйм1 -10 росшських верст) 6,5
Трьохверстова вшськово-топографь чна карта Росшсько! 1мперп (ряд XXVII арк. 11, 12; ряд XXVIII арк. 11, 12) 1863-1869 рр. 1 : 126 000 (в 1 англшському дюйм1 -3 росшських версти) 2,1
Карта Кривор1зького рудного району В. Тарасенка 1914 р. 1 : 126 000 (в 1 англшському дюйм1 -3 росшських версти) -
Карта шмецько! арми (арк. XXVII) 1917 р. 1 : 126 000 (в 1 англшському дюйм1 -3 росшських версти) 2,1
Карта Управлшня вшськових топо-граф1в РСЧА (арк. L-36-7-В) 1930 р. 1 : 50 000 -
Геолопчна карта Свггальського, Фукса 1931 р. 1 : 21 000 -
Карта Генерального штабу Червоно! арми (арк. L-36-7) 1941 р., за картою масштабу 1 : 50 000 видання 1931 р. з використанням матер1алгв 1941 р. 1 : 100 000 1,9
Карта тмецько! армл (арк. L-36-7-8) 1942 р., на основ1 карти 1930 р. 1 : 50 000 -
Тактична карта шмецько! арми (арк. Х-48) 1942 р., на основ1 карти 1934 р., оновлена в 1941 р. 1 : 300 000 2,4
Карта тмецько! арми (арк. L-36-7-8) 1944 р., на основ1 карти 1930 р. з використанням матер1ал1в 19411944 рр. 1 : 50 000 -
Топокарта армй США (арк. NL 36-2) 1955 р., за картою 1943 р. з допов-неними результатами аерозйомки 1 : 250 000 1,7
Карта Генерального штабу ЗС СРСР (арк. М-36-140, L-36-7, L-36-8) 1990 р., за картою масштабу 1 : 50 000 видання 1953 р., оновле-но! в 1985-1987 рр. 1 : 100 000 0
Таблиця. 1стор1я топограф1чних доолджень Кривор1жжя
Виняток становить План урочища Кривий Pie, укладений краезнавцем А. Поповим у 1961 рощ шляхом реконструкци плану 1780 року на основi детального анатзу численних юторичних документа Криворiзького краезнавчого музею.
Виконаний у масштабi 1 : 16 800 (в 1 англшському дюймi - 200 сажнiв), цей картографiч-ний документ вирiзняеться схематичнютю i, го-ловним чином, мае юторичне значення. На планi вiдмiченi русла рiчок 1нгулець i Саксагань, балки, яри, обриви, а також переважна рослиннють. Антропогенш об'екти представлен дорогою
Кременчук - Олександр-шанц (Херсон) i спору-дженням кшно-поштово! станцп, яка, як вважае багато юториюв, поклала початок розвитку мюта Кривий Рiг (рис. 3).
Найдетальшший картографiчний документ того перюду, що вiдображае територiю Кривого Рогу, - 16-й аркуш Карти Pечi Поспо-литог (масштаб 1 : 175 000). Найважлив™ об'екти зображувалися на карп з використанням топографiчно1 зйомки. Звичайно, точшсть 11 юто-тно поступаеться точносп сучасно! топографп.
Так, середня вщносна похибка визначення вщс-танi склала 5,8 %, що для великомасштабно! ка-рти е iстотно завищеним показником, але для того часу це був справжнш прорив. Як результат, на згаданш карп з'явилася координатна сггка.
Сумшви викликае дата створення цього картографiчного твору. Згiдно з титульною сто-рiнкою - це ХУ1 столiття, та якщо звернути увагу на позначення територи Кривого Рогу (рис. 4), чггко видно, що це досить розвинене поселення з двома церквами (кам'яною та дерев'яною). Але, за свщченнями юторичних документа (^Ш^Лт entsyklopediya Kryvorizhzhya, 2007),
кам'яна церква у Кривому Розi була побудована в 1863, а дерев'яну розiбрали в 1871 рощ. Отже, можна припустити, що саме в цей перюд i була проведена зйомка згаданого регюну, що уточню-вала картографiчну основу, яка датувалася ХУ1 столiттям.
На карп показано населен пункти, дороги, велик гiдрологiчнi об'екти. Нанесено ко-ординатну сiтку з кроком 1° i по периметру рамки подано розбивку градусiв через 2'. Вщлш до-вготи вiдбуваеться вщ Парижа. Виконання ка-рти - чорно-бше.
Рис. 3. Фрагмент Плану урочища Кривий Р1г, складеного А. Поповим у 1961 р. шляхом реконструкцп плану 1780 р.
Першою картою Криворiжжя, побудованою тд час проведення топографiчноl зйомки методом трiангуляцil (з використанням трiангуляцiйноl сiтки), була Спещальна карта Зах1дног частини Роайськог 1мперп, а саме аркуш XLVI. Зйомки були проведет тд керiвництвом генерал-лейтенанта Шуберта, першого директора Корпусу вш-ськових топографiв, тому в лiтературi И часто на-зивають «картою Шуберта». Зйомки карти проводилися з 1821 по 1839 рш, але топографiчне видання аркуша XLVI дату-еться 1849 роком. Масштаб карти 1 : 420 000 (в одному англшському дюймi - 10 росшських верст, карти такого масштабу називали «десяти-верстовкою»). Документ створений у псевдоко-нiчнiй, рiвновеликiй проекци Борна в кольоро-вому виконант Вiдлiк довготи вiдбуваеться вщ Ферро. Координатна сiтка з кроком 1°, розбивка градуав через 5'.
На карп умовними знаками (легенда включае 46 позицш) позначен адмшстративш кордони (державний, губернськi i повггов^, еле-менти рельефу, рiчки i струмки, населенi пункти (з розбивкою шрифту тдпису за 1х величиною i вказуванням кiлькостi дворiв), а також таю об'екти: релтйш споруди, корчми, постоялi двори, заводи i фабрики.
Порiвнявши зображення територи Кри-ворiжжя на Карт1 Реч1 Посполитог (рис. 4) та Спещальтй карт1 Зах1дног частини Роайськог 1мперИ (рис. 5), можна вщмггити високий стутнь схожосп в деталях. Це i зображення русел рiчок, конфiгурацiя дорп та розташування споруд (разом iз церквами), що вказуе як на близьюсть часового дiапазону проведення зйомки, так i на за-позичений матерiал iз бшьш раннiх топографiч-них творiв.
ЯГагтапотХж \
\
рти Речi Посполитог (кшець ХУШ ст., на основi карти VI ст.)
Наступним у хронолопчному порядку кар-тограф1чним виданням, на якому зображено Кри-вор1жжя, була Спещалъна карта Свропейсъког РосИ, яку створили через 20 роюв тсля карти Шуберта, а саме з 1865 по 1871 рш. Видання ще! карти вщбулося у зв'язку з застаршими даними карти Шуберта 1 з появою гостро! необхщносп у зручшшш й сучаснш карт1, яка могла б служити для вшськових цшей (Рау1оуа, 1970). Очолював редакцда каштан Генерального штабу росшсько! армп I. Стрельбицький. У науковш лггератур1 Спец^алъну карту Свропейськог Росп часто нази-вають «картою Стрельбицького».
Як I карта Шуберта, це середньомасштабна десятиверстова карта (М 1 : 420 000), але И вико-нано в кошчнш р1внокутнш проекци Ламберта, а вщлш довготи вщбуваеться вщ Пулковсько! обсерваторий Координатна сггка з кроком 30', з ро-збивкою по периметру рамки через 3'.
Карта Стрельбицького вщр1зняеться бшьш високою точшстю 1 детальнютю. Так, середня вщносна похибка визначення вщстаней склала 6,5 %, проти 8,3 % у кари Шуберта. Для серед-ньомасштабно! карти, з урахуванням особливос-
Рис. 5. Кривий Р1г на фрагментi аркуша XLVI Спещалъ-ног карти Захiдноl частини Росшсько! 1мперп
тей картоскладання цього перюду, це досить га-рний показник. На нш зображеш адмшстративш кордони (державний, губернсью, обласш, повь тов1, окружш), дороги (вщ шосейних до селищ-них), населен пункти (вщ мют до поселень з 30 та бшьше дворами) та основш шфраструктурш об'екти (монастир1, церкви, мечет^ постоял1 двори, таможш, маяки, заводи, фабрики, шш1 ва-жлив1 споруди). Докладно показана гщрограф1я. Рельеф позначений штрихами, якими указуються балки та пагорби.
Кривий Р1г зображено на 47-му аркуш1, ви-даному в 1865 рощ. Територ1я поселення суттево розширилася 1 перевищила 600 двор1в (рис. 6). На вщмшу вщ попередшх картограф1чних документа, наявш ютотш вщмшносп у деталях: це розташування русел р1чок 1нгулець { Саксагань, дор1г, характер вщображення рельефу у райош проведення зйомки.
Свою практичну значимють десятиверс-това карта Стрельбицького не втратила до 30-х роюв ХХ столггтя. Вона служила основою для багатьох тематичних карт Свропейсько! Роси, зо-крема - геолопчно! (Sossa, 2007; Kho1oshyn, 2016).
Першою великомасштабною картою Х1Х столiття з вiдображенням територи Криворiжжя була Трьохверстова втськово-топограф1чна карта Роайськог 1мперИ Iнодi И називають «картою Шуберта», але це не так. Зйомки трьохверс-тово! карти проводились iз середини Х1Х i про-довжувалась практично до початку ХХ столггтя. Ф. Шуберт уже не брав учасп у проведенш цих робiт.
Аркушi карти пронумероваш двома двоз-начними цифрами, що вказують ряд i мюцезна-
Рис. 7. Кривий Р1г на фрагментах Трьохверстовог вшсъково-(праворуч) роюв видання
ходження карти в ряду. Криворiзькi землi знай-шли свое вщображення в ряду ХХУП аркушi 11, 12 i ряду ХХУШ аркушi 11, 12, що вперше видаш 1865 роцi. Треба мати на уваз^ що е декшька ва-рiантiв карти залежно вщ року видання. Вони до-сить iстотно вiдрiзняються один вщ одного. Так, порiвнюючи трьохверстовi карти видання 1888 й 1916 роюв (рис. 7), бачимо рiзницю у зображенш населених пункпв, дорiг (у тому чи^ й затзни-чних), а також об'екпв iнфраструктури (млини, церкви, постоялi двори тощо).
топографгчно! карти Росшсько! жперп 1888 (л1воруч) й 1916
Масштаб трьохверстово! карти 1 : 126 000 (в 1 англшському дюйм! 3 росшсью версти). По-будована вона в проекци Бонна. Вщлш довготи -вщ Пулковсько! обсерваторп. Карта, як правило, видавалась двома кольорами: чорна прорисовка на жовтому фош. Рельеф позначений за шкалою Лемана, а висота - у сажнях. Лшп координатно! сггки проведет через 20', з розбивкою по периметру рамки через 1'. Кр1м того, на внутршнш рамщ карти е координатна розбивка довготи вщ Парижа.
Оверлей трьохверстово! карти ¿з сучасною картою Кривор1зького району продемонстрував, що точнють у вщображеш об'екпв картографу-вання на трьохверспвщ коливаеться вщ 40 до 350 метр1в. Пщтвердження цього - мала величина середньо! вщносно! похибки визначення вь дсташ - 2,1 %, а це, враховуючи специфшу мен-зульно! зйомки (основного виду топограф!чно! зйомки для цього перюду) й колосальш обсяги проведених робгг, гарний показник.
Для свого масштабу Тръохверстова в1йсъ-ково-топограф1чна карта РосШсъког 1мперИ вщ-р1зняеться чггюстю, що нерщко викликае певш складносп тд час !! читання. На карп зобра-жено: населен! мюта вщ найменших (менше шж 20 двор1в); бшьшють дорп (вщ зал1зничних до ль сових { польових); рослиннють (люи, кущ!, луки тощо); докладна гщрограф!я, окрем! споруди та забудоваш квартали { т. п. Точков! об'екти представлен постоялими дворами, харчевнями, церквами, монастирями та ш. Для цього використо-вувалися розроблеш умовш позначення ^у^ку, 1907).
Кривий Рп на трьохверстовш карт показано промисловим мютечком, що нараховувало 770 двор1в, навколо якого розташоваш рудники.
Висока яюсть Тръохверстовог в1йсъково-топограф1чног карти Роайсъког 1мперИ була ви-знана не тшьки росшськими топографами, а й ба-гатьма заруб1жними. Вона лягла в основу бага-тьох шоземних картограф1чних твор1в, перевида-валася також у Радянському Союз! до 30-х роюв ХХ столптя (Sossa, 2007).
Так, наприклад, шмецька карта 1917 року видання являе собою точну котю росшсько! трьохверспвки. Навпъ нумеращя аркуш1в у нш щентична. Основна вщмшнють ще! карти лише у пщписах шмецькою мовою 1 в нанесенш умов-них позначень, бо в оригшал! вони вщр!зняються вщ прийнятих у Шмеччиш. Як результат, сере-дня вщносна похибка визначення вщстаней ста-новить 2,1 %, як в оригшалг
Тривалий час трьохверстова карта викори-стовувалася як основа й для створення р1знома-штних тематичних карт. Карта Криворгзъкого
рудного району, складена у 1914 рощ професо-ром В. Тарасенком - яскравий приклад такого ка-ртограф1чного документа. Використовуючи трьохверстову карту, автор наню виходи грашт-них { дюритових порщ, а також д1абаз1в. Кр1м ге-олопчно! складово!, на частково оновленш карт зображеш населен пункти ¿з забудованими кварталами, дороги й прнич! виробки (кар'ери, шахти й ви!мки для видобутку тску, глини, вап-няку). 1нфраструктурш об'екти представлен церквами, заводами, цвинтарями, млинами, коло-дязями, бойнею, зал1зничними станщями тощо. Кр1м того, видшено балки й кургани в райош проведення тематично! зйомки.
Карта Кривор1зъкого рудного району збе-регла масштаб оригшалу - 1 : 126 000. Лшп координатно! сггки проведеш по довгот через 9', а по широт - через 5'. Розбивка по периметру рамки через 1'. Вщлш довготи - тшьки вщ Пулковсько! обсерваторий
До середини 30-тих рок!в ХХ столптя ра-дянськ! топографи перевидавали рос!йськ! карти у старих верстових масштабних рядах (Sossa, 2007). У них вносилися тшьки змши й уточ-нення, при цьому широко застосовувалася аеро-фотозйомка.
Суттев! зм!ни в топограф!! СРСР й Укра!ни вщбулися наприк!нц! 1930-х рок!в. Була введена метрична система вим!р!в ! едина система прямо-кутних координат Гаусса-Крюгера. Для Криворь жжя першим прикладом таких змш стало видання Управлшням в!йськових топограф!в Робггаичо-селянсько! Червоно! Арм!! (РСЧА) у 1930 рощ ве-ликомасштабно! карти. Карта була створена на основ! проведення мензульно! зйомки 1925 року з рекогносцировкою за даними аерофотозйомки.
Масштаб карти М 1 : 50 000. Лшп парале-лей ! мерид!ашв являють собою внутршню рамку аркуша карти, що обмежують картограф!ч-ний вигляд. Вщстань м!ж паралелями 10', а мери-д!анами - 15'. Розбивка по периметру рамки через 1'. Вщлш довготи вщ Гринвщького мерид> ана. На карту нанесена сгтка прямокутних координат Гаусса-Крюгера (кшометр!вка). Рельеф мь сцевост! зображений за допомогою горизонталей, проведених через 10 метр!в. Для визначення крутизни схил!в використовувалася шкала закла-день, яка була новиною для топограф!чних карт того часу.
Для системи позначення аркуш!в Карти Управл1ння в1йсъкових топограф1в РСЧА вперше використано радянську систему розграфлення й номенклатури топограф!чних карт залежно в!д розташування зображено! на аркуш! територ!! й масштабу карти. Ця система розграфлення юнуе
й дос (A1ekseyev, 2007). Так, Кривий Р1г зобра-жений на аркуш1 L-36-7-В.
Виходячи з масштабу, карта характеризу-еться високою детальнютю у зображенш об'екпв. Це стосуеться не тшьки забудови тери-торп мюта, а й кордошв кар'ер1в, вщвал1в, сшь-ськогосподарських упдь. Точковими об'ектами позначеш шахти, школи, церкви, заводи тощо.
Ця карта лягла в основу бшьшосп шших, шзшших картограф1чних документа. Так, на-приклад, у пояснювальному надпис на Карт/
Генералъного штабу Червоног АрмИ, яка була ви-пущена у 1941 рощ в масштаб1 1 : 100 000 указано, що вона складена за картою масштабу 1 : 50 000 (видання 1931 р.) з використанням ма-тер1ал1в на липень 1941 року. Повний у зображенш зб1г об'екпв картографування, що спосте-рпаються за пор1вняння щентичносп фрагмента цих карт, приведених до одного масштабу, став цьому тдтвердженням (рис. 8).
Рис. 8. Поршняння двох просторово ¿дентичних фрагмента на карта масштабу 1 : 50 000 Управлшня вшськових топографгв РСЧА 1930 р. видання ^воруч) i картi масштабу 1 : 100 000 Генерального штабу Червоно! Армп (праворуч), зведених до одного масштабу
Оновлення карти 1941 року неютотне 1 мало чим вщр1зняеться вщ оригшалу. Навнь Ка-рачушвське водосховище (р1к його наповнення 1932) не зображено на нш. Це пов'язано, голов-ним чином, з посшшнютю !! створення, оскшьки територ1я картографування була фронтовою зоною. Основним методом уточнення була аерофо-тозйомка. Кр1м зменшення масштабу, математи-чна основа карти зазнала таких змш: вщстань м1ж паралелями 20', мерид1анами 30', крок снки кшометрових квадрата - 2 км. Вказано, що маг-ннне схилення схщне — 3°11', зближення мерид1-ашв також схщне — 0°11'. Горизонтал1 проведен через 20 метр1в. Карта вщр1зняеться високою то-чнютю - середня вщносна похибка - 1,9 %.
Трофейш карти Червоно! Армп були вико-ристаш шмецькими картографами генштабу Люфтваффе для створення сво!х карт, необхщних для ведення военних дш на територп СРСР. При цьому перш1 шмецью карти 40-х роюв ХХ сто-лнтя були точною котею радянських карт. Так, наприклад, аркуш L-36-7-В Карти шмецъког ар-мИ 1942 року видання, вщр1зняеться вщ аркуша
L-36-7-В Карти управл1ння втсъкових топогра-фгв РСЧА 1930 року видання тшьки дублюванням географ1чних назв шмецькою мовою, наявнютю основних умовних позначень (дороги, населен! пункти, пдрограф1я) I перекладом скорочень.
Але за перюд окупацп шмецью топографи внесли значш змши у картографування Криворь жжя. Так, наприклад, ютотних оновлень зазнала карта масштабу 1 : 50 000. I! уточнена верт була видана у Кмеччиш 1944 року. Залишивши в основ1 радянську карту 1930 року, але використовуючи комбшащю великомасштабно! топозйомки й аеро-зйомки, картографи Люфтваффе досить точно вь добразили ситуацшну картину територи Кривого Рогу (аркуш L-36-7-В) на той перюд.
Для стратепчного управлшня окупованим Кривим Рогом шмецью топографи у 1943 рощ видали план мюта масштабу 1 : 15 000. Основою його, знову ж таки, стала Карта управлгння втсъкових топограф1в РСЧА масштабу 1 : 50 000 1930 року видання, уточнена за допомогою аеро-фотозйомки. Звичайно, цей картограф1чний документ не вщповщае вс1м вимогам, як висува-
ються для топографiчних плашв даного масштабу, тому що вш отриманий шляхом мехашч-ного збшьшення масштабу iз карти, що характеризуемся бiльш низьким ступенем детальносп вiдображення реальних об'ектiв. Так, наприклад, вщсутш пiдписи назв вулиць (е ильки алфавгг-ний покажчик основних вулиць iз зазначенням квадрата розташування), умовними позначен-нями вщображено переважно просторове знахо-дження тшьки таких площинних об'екпв як жи-тловi квартали, зеленi зони, люи, сади, цвинтарi, кар'ери, вщвали. Iнфраструктурнi об'екти мiста (за винятком церков, шкш i лiкарень) на плаш практично не деталiзованi. Надписи виконано ш-мецькою мовою.
Вiдстань мiж паралелями плану 6', меридь анами 10', крок сггки кiлометрових квадратiв -1 км. Горизошат проведенi через 5 метрiв.
Якщо нiмецький план мюта порiвняти з близькою за масштабом (1 : 21 000) геолопчною картою Свпальського i Фукса, випущеною в 1931 рощ, то, незважаючи на И тематичну спря-мованють, цей документ характеризуеться бшь-шою детальнютю у вiдтвореннi багатьох об'екпв топографування. На картi докладно позначено не ильки забудоваш квартали, а й окремо розташо-ваш точковi об'екти: споруди, колодязi, млини тощо.
Для оперативного управлшня вiйськами топографи Люфтваффе перед окупащею СРСР видали середньомасштабш (1 : 300 000) тактичш карти Схщно! Свропи. Створюючи !х, вони вико-ристали радянськi картографiчнi документи 1933 й 1937 роюв, оновленi у 1941 рощ. Кривий Рк- зо-бражено на аркушi Х 48, виданому вже в 1942 рощ. До наших дшв дшшла версiя карти, на яку нанесено мюцезнаходження складiв будiвельних матерiалiв у районах, що прилягали до мюта.
Карта мае розмiр 2° довготи й 1° широти. Розбивка по периметру рамки 5'. Вщлш довготи вщ Гринвщького меридiана. Крок сiтки Гаусса-Крюгера - 10 км. Горизонтам проведенi через 20 метрiв. Виконання - кольорове, шмецькою мо-вою. Середня вщносна похибка - 2,4 %.
Карта детальна. Вщображено бшьшу кшь-кють об'ектiв, що мають военно-стратегiчне зна-чення: населенi пункти й дороги, характерш ландшафти (степ, болото, люи тощо), гщрогра-фiя (рiчки, озера, джерела, колодязi тощо), по-штовi та телеграфнi станцп, шахти, заводи, церкви тощо, але ситуативний аналiз показав, що карта мае значну кшькють неточностей.
1стотно точшша для регiону карта (аркуш NL 36-2) масштабу 1 : 250 000, що входить до серп карт № 501 американсько! арми. Ця серiя то-пографiчних документiв, випущена топографами
картографiчно! служби 1нженерного корпусу ар-мп США пiд час холодно! вшни (1952-1958 рр.), охоплюе всю територда Схiдно! Свропи.
Для !х створення використано рiзноманiт-ний картографiчний матерiал: карти РСЧА масштабом 1 : 50 000 й 1 : 100 000 1930 - 1944 рокв; шмецъю карти масштабом 1 : 100 000 й 1 : 300 000 1942-1944 роюв. Оновлення вщбувалося на ос-новГ аерофотозшмюв 1943 року. Генералiзацiя ка-ртографiчного зображення, пов'язана з переходом вщ великомасштабних карт до середнъомасштаб-них, забезпечила високу точнютъ нанесення об'ектiв зйомки. Незважаючи на те, що аркуш NL 36-2 карти був виданий у 1955 рощ, стан мю-цевосн у часовому дiапазонi вiдповiдае 19351941 рокам.
Вщстанъ мiж паралелями 1°, а меридiа-нами 2°. Традищйна розбивка по периметру рамки вщсутня, лише на паралелях i меридiанах е мiтки через кожш 15'. Вiдлiк довготи вiд Гринвь цького меридiана. Слiд зауважити, що для побу-дови карти використана UTM-система координат (Universe Transverse Merkator). Крок сггки -10 км. С три лшшш масштаби: для вимiрювання в статутних милях (1 миля =1,609 км), кшомет-рах i навiгацiйних милях (1 миля = 1,852 км). Ма-гнпне схилення схiдне - 4°15', зближення мери-дiанiв також схщне - 0°05'. Суцшъш горизонталi проведет через 20 метрiв, а додатковi - через 10.
Карта Американськог армп мае велику точнють (середня вщносна похибка 1,7 % !) навпъ у позначенш дрГ6них деталей. Так, крГм великих на-селених пункнв i стратегiчно важливих дорк, на картi зображено невелик села й хутори, грунтовш й полъовГ дороги, джерела й струмки, болота, люи, сади тощо. Для !х зображення використано умовш знаки, прийнян у США, але !х прочитання не ви-кликае труднощГв, бо вони схожГ з позначеннями, прийнятими в Укра!ш, а крГм того, е легенда. Карта колъорова, англшсъкою мовою.
Пюля закшчення Друго! свггово! вшни в СРСР велику увагу було придшено топографiч-нш зйомщ територи кра!ни. Багаторiчним пщсу-мком цiе! роботи стало складання у кшщ 1990-х роюв великомасштабно! Карти Генерального штабу Збройних Сил СРСР масштабу 1 : 100 000. Зйомками була покрита практично вся територiя Радянського Союзу. До цього часу вона являе собою найбшьш докладний картографiчний документ i для сучасно! Укра!ни. Необхiдно зазна-чити, що ця карта визнана у всъому свт топогра-ФГчним твором найвищо! якоси, точноси й дос-товГрносп, популярним у багатьох кра!нах, у тому числГ - США (Kudryavtsev, 1980)
Територiя КриворГжжя вiдтворена на арку-шах М-36-140, L-36-7 i L-36-8, виданих у 1990
рощ. Основою для складання послужила карта масштабу 1 : 500 000, створена на матерiалi зйо-мки 1950 - 1953, 1962, 1963 роюв, оновлена у 1985 -1987 роках. Тобто стан мюцевосп вщпов> дае 1983 року.
Карта виконана у поперечнш цилшдричнш рiвнокутовiй картографiчнiй проекци Гаусса-Крюгера i мае розмiр 30' довготи i 20' широти. Розбивка по периметру рамки 1'. Використана система координат 1942 року (СК - 42) з ураху-ванням довготи вщ Гринвщького меридiана. Крок сггки Гаусса - Крюгера - 2 км. Розбивка по периметру рамки через 1'. Горизошат проведеш через 20 метрiв. Магнiтне схилення не вказане, оскшьки це район магнпно! аномалп. Зближення меридiанiв схiдне 0°11'. Виконання карти - ко-льорове.
Карта виконана з дотриманням вимог «Основного положення щодо зм1сту топограф1чних карт масштаб1в 1 : 25 000, 1 : 50 000, 1 :100 000, 1 : 200 000, 1 : 500 000, 1 : 1 000 000» (Osnovnye polozheniya po soderzhaniyu topograficheskih kart masshtabov 1 : 25 000, 1 : 50 000, 1 : 100 000, 1 : 200 000, 1 : 500 000 i 1 : 1 000 000. GKINP-30. Utverzhdeny VTU i GUGK, 1976; 1977). На нш зо-бражеш: дорожня спка, населен пункти, проми-слов^ сiльськогосподарськi та сощально-культу-рнi об'екти, рельеф, гiдрографiя, рослинний пок-рив тощо.
Ниш юнуе досить багато карт та плашв м. Кривий Рiг. Це рiзноманiтнi карто-схеми, ш-терактивнi й нашгацшш карти, в'ювери тощо. 1х основне призначення - пошук вулиць, будинюв, рiзноманiтних промислових i сощально-культур-них закладiв, тобто бiльшiсть - це довiдниковi картографiчнi документи, що не належать до ка-тегорп топографiчних.
Висновки. 1. До початку ХХ столптя топо-графiчнi вимiрювання не мали високо! точностi. Так, першi карти Кривого Рогу загалом будува-лися «вiд руки» i !х похибка нерiдко перевищуе пiвкiлометра. Використання мензульно! зйомки, основного виду топографiчно! зйомки в перiод царсько! Росп, дало змогу зменшити похибку для найважливших об'ектiв до 50-150 метрiв, але другоряднi об'екти ^чки, селищнi дороги, зона рослинностi тощо) були нанесет досить умовно.
2. Стандартна метрична система на топо-графiчних картах стала використовуватися iз се-редини 30-х рокiв ХХ столггтя. До цього часу вiдстань на мюцевосп вимiрювалась верстами (1 066,781 м), на карп англшськими дюймами (2,54 см). Це викликае необхщнють переведення одиниць вимiрювання довжини в сучасш показ-ники. КрГм того, необхщно перевiряти масштаб,
бо на раншх топографiчних творах вiн мав фор-мальний характер.
3. За понад двохсотлпню iсторiю топо-графiчних дослiджень регiону карти створюва-лися у рiзних стандартах. Карту Шуберта вико-нано у псевдоконiчнiй, рiвновеликiй проекци Борна, карту Стрельбицького - в кошчнш рiвно-великiй проекци Ламберта, а Генштабiвську карту СРСР - у поперечнш цилшдричнш рiвно-кутовш картографiчнiй проекци Гаусса-Крю-гера. У зв'язку з цим, при поеднанш рiзновiкових карт, навiть зводячи !х до одного масштабу, спо-стерiгаються просторовi зсуви об'ектiв зйомки. Крiм того, не збiгаються !х координати, i якщо по широтi змiни незначнi, координати по довгот варiюють у значному дiапазонi. Пов'язано це, першочергово, зi змiнами базового меридiана, вiд якого здiйснювався вщлш величини довготи. Так, наприклад, на карп Речг Посполитог вщлш довготи вiд Парижа, на карп Шуберта - вщ Ферро, трьохверспвщ - вiд Пулково, а з початку ХХ столггтя i дониш - вiд Гринвiча.
Тому варто перераховувати значення дов-готи до сучасного Гринвiча. Для цього вщ зна-чень довготи вiд Ферро треба вщняти 17°39' 50.60", вщ Парижа - додати 02°20' 09.40", а вщ Пулково - додати 30°19' 40.11"
4. Для складання бшьшосп топографiчних карт регiону широко використовуються бшьш раннi картографiчнi матерiали, якi оновлюються з тим чи шшим ступенем детальностi. Так, наприклад, Трьохверстова втськово-топограф1-чна карта Роайськог 1мпергг кшця Х1Х столптя перевидавалася в Радянському Союзi до 30-х ро-кiв ХХ столптя. Як результат, бшьшють iз карт не вщображають реально! ситуацiйно! картини мюцевосп на момент !х створення.
На думку автор1в, найкраще вщображають розвиток мюта в час такi топографiчнi карти:
- ХУШ столiття - Генеральн плани Херсон-ського / Верхньодшпровського повШ1в (частина
III);
- середина XIX столптя - Спецгальна карта Свропейськог Росп Стрельбицького (арк. 47)
- кшець XIX столптя - Трьохверстова в1й-ськово-топограф1чна карта Роайськог 1мпергг (ряд XXУII, арк. 11, 12; ряд. XXУШ, арк. 11, 12);
- початок ХХ столптя - Карта Управл1ння в1йськових топограф1в РСЧА (арк. L-36-7-В);
- середина ХХ столотя - Топокарта армп США (арк. Ж 36-2);
- кшець ХХ столптя - Карта Генерального штабу ЗС СРСР (арк.М-36-140, L-36-7, L-36-8).
iHmi Tonorpa^inm goKyMemu Mo^Ha bhko-pHCTOByBaTH aK yroHHroBanbHi 3 neBHHM Kopery-BaHHaM y naci, np0CT0p0B0My cram i 3 ypaxyBaH-HaM cnoTBopeHHa goB^HH.
npoBegeHHa peTpocneKTHBHoro aHani3y KpHBopœ^a Ha ocHoBi geTanbHoro BHBneHHa ne-pepaxoBaHHx BH^e Tonorpa^inHux TBopiB 3 bhko-pucTaHHaM riC - ^ nepcneKTHBa noganbmux goc-nig^eHb.
Biô^iorpa^ÏHHi nocn.iaHHH
Alekseyev, A. 2007. Heodezycheskaya sluzhba SSSR v Velykoy Otechestvennoy Voyne (1941-1945 hh.): ystorycheskyy aspekt [Geodesic Service of the USSR in the Great Patriotic War (1941-1945 ): A historical aspect]: a monograph. (252 p.) Novosibirsk: SSGA (in Russian). Vladimirov, V. 1995. Problemy i perspektivy is-toricheskogo komp'yuternogo kartografirovaniya perevoda [Problems and perspectives of historical computer mapping]: Information bulletin of the Association «History and Computer, № 13, 20-24. Moscow. (in Russian). Istorychna entsyklopediya Kryvorizhzhya. 2007. [Historical Encyclopedia of Kryvyi Rih territory]: T. 1, Melnik, A., Balabanov, S. (Eds.). Kryvyi Rih: Publishing House (in Ukrainian). Kudryavtsev, M. 1980. O voenno-topograficheskoj slu-zhbe i topograficheskom obespechenii vojsk [About the military topographic service and topographic support of the war]. (250 p.). Moscow: RIOVTS (in Russian).
Levitsky, P. 1907. Uslovnye znaki dlya planov i kart [Conditional signs for plans and maps]. (33 p.) Moscow: Printing house Richter V. (in Russian).
Osnovnye polozheniya po soderzhaniyu topograficheskih kart masshtabov 1 : 25 000, 1 : 50 000, 1 : 100 000, 1 : 200 000, 1 : 500 000 i 1 : 1 000 000. GKINP-30. Utverzhdeny VTU i GUGK. 1976, 1977. [The main provisions for the contents of topographic maps of scale 1 : 25 000, 1 : 50 000, 1 : 100 000, 1 : 200 000, 1 : 500 000 and 1 : 1 000 000. HKINP-30. Approved by VTU and GUGK] Moscow: ONTI TSNIIGAIK, RIO VTS (in Russian).
Pavlova, V. 1970. Kartohrafichne vyvchennya terytoriyi Ukrayiny v period 1861-1917 [Cartographic study of the territory of Ukraine in the period of 18611917] Geogr. research in Ukraine, Ed. 2, 141-149. Naukova Dumka, Kyyiv (in Ukrainian).
Smekalov, S., Fedorov, D. 2004. Geoinformacionnye tekhnologii v arheologicheskih issledovaniyah [Geoinformation technologies in archaeological research] Baltic State Techn. Un-ty. (104 p.) St.Pe-tersburg (in Russian).
Sossa, R. 2007. Istoriya kartohrafuvannya terytoriyi Ukrayiny [History of mapping the territory of Ukraine] (336 p.). Lybid, Kyyiv : (in Ukrainian).
Tulokhonov, A., Beshentsev, A., Lubansov, A. 2007. Soz-danie geoinformacionnyh resursov na osnove ret-rospektivnih topograficheskih kart [Generating geoinformational resources on the basis of retrospective topographic maps] Computational technology. V.12, Ed. 3, 100-107. (in Russian).
Kholoshyn I. 2016. Pedahohichna heoinformatyka. Ch. 3. Heoinformatsiyni systemy [Pedagogical geoinfor-matics. Part 3. Geoinformation systems] (176 p.). Kryvyi Rih (in Ukrainian).
