CC BY
9
здравоохранения, 19.04.2002 г. — Женева: ВОЗ, 2002.
4. Руководство по обеспечению качества питьевой воды: рекомендации. — 3-е изд. — Женева: ВОЗ, 2004. — Т. 1. — 255 с.
5. Water in a Changing World: The United Nations World Water Development. Report 3 (WWDR 3) / UNESCO. — Paris, 2009. — 350 p.
6. Директива Совета Европейского Союза 98/83/ЕС от 03.11.1998 г по качеству воды, предназначенной для потребления человеком // Official Journal of the European Communities. — S.L. — 1998. — 54 c.
7. Стан довктля в Укра'нк 1н-формацмно-анаштичний огляд / Мастерство охорони навколиш-нього природного середовища Укра'ни. — К., 2009. — С. 22-50.
8. Прокопов В.О. Хлорорга-ычы сполуки у питшй водi Укра'ни: мошторинг, умови утворен-ня та видалення, ризики для здоров'я / В.О. Прокопов // Ак-туальн питання ппени та еко-лопчно! безпеки Укра'ни. — К., 2006. — С. 38-40.
9. Красовский Г.Н. Хлорирование воды как фактор повышенной опасности для здоровья населения / Г.Н. Красовский, Н.А. Егорова // Гигиена и санитария. — 2003. — № 1. — С. 17-21.
10. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans: Preamble / IARC. — Lyon, 2006. — 25 р.
11. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risk of Chemicals to Man: Some Inorganic Substances: Chlorinated Hydrocarbons, Aromatic Amines, N-Nitroso Compounds, and Natural Products / IARC. — Lyon, 1972. — Vol. 1. — Р. 61-65.
12. IARC Monographs on the Evaluation of the Carcinogenic Risks of Chemicals to Humans: Some Halogenated Hydrocarbons / IARC. — Lyon, 1979. — Vol. 20. — Р. 401-427.
13. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans: Overall Evaluations of Carcinogenicity: An Updating of IARC Monographs Volumes 1 to 42 / IARC. — Lyon, 1987. — Р. 152-154.
14. USEPA (United States Environmental Protection Agency): Draft Final Guidelines for Carcinogen Risk Assessment / EPA/630/P-03/001: A Risk Assessment Forum, NCEA-F-0644A. — Washington, 2003. — 45 р.
Надiйшла до редакцп 12.04.2012.
ВАРИВОНЧИК Д.В.
ДУ "1нститут медицини прац НАМН Укра'ни", м. Ки'в
УДК:
613.6/665.451+665.45 2:616.002+616057:616-084:001.5
RISKS DEVELOPMENT AND PREVENTION OF WORK-RELATED CANCER IN WORKERS OF THE ASPHALT-BITUMEN MANUFACTURE
Varyvonchyk D.V.
РИЗИКИ ВИНИКНЕННЯ ТА ПРОФ1ЛАКТИКА ЗЛОЯК1СНИХ НОВОУТВОРЕНЬ СЕРЕД РОБ1ТНИК1В АСФАЛЬТОБ1ТУМНОГО ВИРОБНИЦТВА
^уми — це мшеральы комплекси (го-рючi оргаычы речовини), що склада-ються з вуглеводыв. 1снують б^ми у газовiй фазi (земний газ), рiдкiй (наф-та), тверда (озокерит, земна смола, асфальт). Штучш бiтуми (продукти пе-реробки нафти i кам'яного вугiлля) — твердi пластичнi або в'язкi сумш ву-глеводнiв та íхнiх похщних, якi одержу-ють переважно iз залишкiв переробки нафти, очистки мастил (нафтовi б^у-ми), кам'яновугiльноí смоли (кам'яно-вугiльнi бiтуми), а також шляхом екстракци з торфу та бурого вуплля. Би тум застосовують здебiльшого у шля-ховому будiвництвi (асфальт, дорожнiй бiтум), для виробництва покрiвельних, гiдроiзоляцiйних матерiалiв.
Асфальт е продуктом фiзико-хiмiчноí змiни бiтуму (сумш бiтуму (13-60%) з подрiбненими мшеральними матерiа-лами, якi пiдвищують його стмюсть). Штучний асфальт використовуеться як будiвельний в'яжучий матерiал i засто-
РИСКИ ВОЗНИКНОВЕНИЯ И ПРОФИЛАКТИКА ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫХ НОВООБРАЗОВАНИЙ У РАБОТНИКОВ АСФАЛЬТОБИТУМНОГО ПРОИЗВОДСТВА Варивончик Д.В.
Цель исследования — оценить риски возникновения и разработать систему профилактики производственно-обусловленных злокачественных новообразований (ЗН) среди работающих в асфальтобитумном производстве (АБП) Украины. Материалы и методы. По данным аттестации рабочих мест изучены условия труда на двух предприятиях аБп. Методом ретроспективного когортного эпидемиологического анализа проанализированы заболеваемость и относительные риски (RR) возникновения ЗН среди работников АБП, по сравнению с населением (1999-2008).
Результаты исследования. Установлено, что работники АБП на рабочем месте подвергаются экспозиции канцерогенными веществами — битумами, нефтяными маслами, содержащими комплекс полициклических ароматических углеводородов (превышение ПДК в 2,0-4,0 раза), бензолом (в 2, 0-3,0 раза), производственной пылью, содержащей кристаллический SiO2 (в 3,0-7,0). Среди экспонированных работников отмечено повышение относительных рисков возникновения ЗН: мужчины — все ЗН (RR=1,27; С195% — 0,41-3,95, p>0,05), губы (RR=82,60; С1 95% — 7,50-910,01, p<0,001), мочевого пузыря (RR=16,52; С195% — 2,12-128,90, p<0,001), бронхов и легкого (RR=5,16; С195% — 0,71-37,73, p>0,05); женщины — все ЗН(RR=3,22; С195% — 0,4622,77, p>0,05), молочной железы (RR=29,26; С195% — 3,96216,26, p<0,001). На основании результатов исследования разработаны профилактические мероприятия, направленные на первичную и вторичную профилактику ЗН среди работников АБП (санитарно-гигиенические, медико-социальные, медицинские).
© Варивончик Д.В. СТАТТЯ, 2012.
-е-
RISKS DEVELOPMENT AND PREVENTION OF WORK-RELATED CANCER IN WORKERS OF THE ASPHALT-BITUMEN MANUFACTURE Varyvonchyk D.V.
Purpose. To assess risks of development and to elaborate a system of prevention of work-related malignant neoplasm (MN) in workers of the asphalt-bitumen production (ABP) of Ukraine. Materials and methods. Work conditions of two enterprises of ABP have been studied, using the data of a workplace attestation. Morbidity rates and relative risks (RR) of development of MN in workers of ABP have been studied by the method of the retrospective cohort epidemiological analysis, in comparison with those of the population (1999-2008).
Results. It is established that ABP workers are exposed to carcinogenic substances at workplace —
bitumen, petroleum oil, containing a combination of polycyclic aromatic hydrocarbons (2,0-4,0 times exceeding MAC), benzene (by 2,0-3,0 times), industrial dust, containing crystal SiO2(by 3,07,0). The increase of RR of MN in the exposed workers have been recorded: in men — all types of MN (RR=1,27; CI 95% — 0,41-3,95, p>0,05), lips (RR=82,60; CI 95% — 7,50-910,01, p<0,001), urinary bladder (RR=16,52; CI 95% — 2,12128,90, p<0,001), bronchi and lungs (RR=5,16; CI 95% — 0,71-37,73, p>0,05); women — all types of MN (RR=3,22; CI 95%— 0,46-22,77, p>0,05), mammary (RR=29,26; CI 95% — 3,96-216,26, p<0,001). Preventive measures have been developed based on the results of studies, directed at primary and secondary prophylaxis of MN in ABP workers (sanitary-hygienic, medico-social, medical).
совуеться у гщротехннному та шляховому буд1вництв1 (у ви-гляд1 дорожньо!' асфальтово!' мастики або асфальтов'яжучо!' речовини, для виготовлення р1зних асфальтобетонних сум1-шей, литого асфальтового бетону тощо).
Проведеними рашше епще-мюлопчними дослщженнями встановлено збтьшення серед прац1вниюв з виробництва асфальту та б1туму ризику захво-рюваност1 та смертност1 через рак гортаы, легень, порожнини ротоглотки, шюри, як виникають пщ д1ею виробничих канцероге-нонебезпечних фактор1в — комплексу полщикшчних ароматич-них вуглеводыв (бенз(а)п1рену, нафтал1ну, фенатрену, флуоран-тену, п1рену, антрацену тощо), бензолу, пилу кристал1чного си-лщю дюксиду та н [1-6].
Ниш залишаються недостат-ньо дослщженими питання оц1нки ризиюв захворюваност1 прац1вниюв асфальтоб1тумного виробництва Укра'ши на злоя-кюш новоутворення, пор1вняно з загальним населенням тих населених пункт1в, де вони роз-ташован1. Кр1м того, залиша-еться актуальним I питання що-до первинно! проф1лактики та ранньо! д1агностики ц1е! патологи. Тому метою дослщження стала оц1нка ризик1в виникнен-ня та розробка системи проф1-лактики виробничо-зумовле-них злояк1сних новоутворень серед прац1вниюв асфальтоби тумного виробництва Укра'ши.
Матерiали та методи. Пщ час дослщження вивчалися на р1вн1 держави основн1 характеристики умов прац1 в асфапьтоб1тум-ному виробництв1 за даними Держкомстату Укра'ни (2007 р.).
За даними атестацп робочих мюць, проведено! територ1аль-
ними СЕС, для кожного пщпри-емства, що дослiджувалося, визначались особливостi тех-нолопчного процесу, ririeHi4Hi умови працi (загалом у розрiзi виробничих дiльниць та техно-логiчних процесiв). Визначення рiвнiв кумулятивно! захворюва-ностi на злояюсш новоутворення та !хнiх вщносних ризикiв проводилось у когортi пра^в-никiв асфальтобiтумних вироб-ництв Тернопшьсько! областi (Борщiвський р-н) — ВАТ "Ска-ла-Подiльський кар'ер" (ас-фал ьто^тумний цех) (когорта експонованих — 280 люд.-ро-кiв) та м. Тернополя — ВАТ "Тернопiльський комбшат шля-хобудiвельних матерiалiв" (930 люд.-роюв), порiвняно з когортою загального населення те-ритори, де розташоваш дослщ-женi пiдприемства — Терно-пiльска обл., Борiщiвський р-н (35107 люд.-рк) та м. Терно-пшь (227755 люд.-рокiв). До-слiдження Грунтувалося на ме-тодицi лiнкiджу (порiвняння баз даних) про працiвникiв дослщ-жених пiдприемств (1999-2008) з даними хворих на злояюсы новоутворення Нацюнального канцер-реестру Укра!ни (ДУ "Нацiональний шститут раку" МОЗ Укра!ни) (1988-2008) (у рамках наукового ствроб^-ництва з Нацюнальним канцер-реестром Укра!ни — к.мед.н. З.П. Федоренко та к.техн.н. е.Л. Горох).
У дослiдженнi використано неперсошфковану iнформацiю про працiвникiв, що не потре-бувало отримання вщ них ш-формовано! згоди. Результати дослщження оброблялися за-гальноприйнятими статистич-ними методами (дескриптивна статистика). Проводився роз-рахунок вщносного ризику (RR)
та його очкувано! дисперсiï (CI 95%). Визначалася розбiжнiсть даних у рiвнях захворюваностi працiвникiв та загального населення з використанням методу X2 (Ментель-Хензела) i оцiнкою його вiрогiдностi за допомогою програмного забезпечення "Epi-Info" (v. 3.4.1).
Результати дослщження та '|х обговорення. Загальна характеристика умов прац у га-лузi eK0H0Mi4H0Ï д'яльност Ук-рани "виробництво 1ншо! не-металевоï продукцн". За даними Держкомстату, в УкраМ виробництво асфальтоб^уму (як складово'|' галузi економiчноï дiяльностi з виробництва шшо!' неметалевоï продукцiï) мае тенденцш до поступового зро-стання потягом 2001-2007 ро-кiв, однак при цьому спостери гаеться незначне зменшення кiлькостi працiвникiв цих ви-робництв (з 153,3 до 152,9 тис. оаб). Починаючи з 1990 року обсяги виробництва б^уму в Укра!'ш значно зменшилися, однак останшм десятирiччям спостерiгаеться ïx поступове зростання (1990 р. — 2500 тис. т; 2002 р. — 200 тис. т; 2007 — 577 тис. т). Анапопчна ситуа^я спостертаеться i щодо виробництва асфальтових виробiв. Пщприемства цiеï галузi виробництва перебувають переваж-но у власност акцiонерниx то-вариств (56,0%).
У цм галузi економiчноï дiяль-
ностi кiлькiсть осiб, як працю-ють в умовах, що не вщповща-ють санiтарно-гiгiенiчним нормам, становить 32,6% до обли ково!' кiлькостi штатних пра^в-ниюв, що е нижчим, нiж анало-гiчний показник у переробнiй галузi промисловостi (40,4%). Така саме ситуа^я спостерта-еться i серед Ыших шкiдливиx
№ 3 2012 Environment & Health 52
факторiв виробничого середо-вища, як рееструються у цiй га-лузi промисловостi.
Вiдповiдно до ДНАОП 0.038.07-94 низка професiй та посад пра^вниюв асфальтоб^м-ного виробництва належить до категорií важких, шкщливих та небезпечних робiт. Так, 2007 року 35,8% пра^вникам було встановлено хоча б один з ви-дiв пiльг та компенсацiй, що е дещо вищим за аналогiчний по-казник у переробнiй галузi еко-
номiчноí дiяльностi (31,2%).
Найчастiше застосовувалися таю пшьги та компенсацií: до-датковi вiдпустки (виробництво iншоí неметалево( продукцií — 38,5% працiвникiв; переробна промисловють — 33,3%), доплати за умови прац^ за роботу зi шкiдливими та важкими умо-вами (вiдповiдно 20,1%; 18,8%), скорочений робочий тиждень (1,6%; 1,5%).
Умови прац та канцерогенна небезпека в асфальтоб¡тумному виробництв'1. Одним з ви-робничих процеЫв, на яких пра^вники зазнають канцерогенного впливу, е виробництво шляхов о го бiтуму гл ибо ко го схоплення (асфальтового). Тех-нологiя виготовлення асфаль-тобiтуму полягае у наступному:
□ звичайний дистилят наф-ти-сирцю (важкi фракцií) пщда-еться вакуумшй перегонцi;
□ проводиться окислення га-рячого бiтуму очищеним повi-трям;
□ вщбуваеться осаджуван-ням бiтуму оргашчними роз-чинниками;
□ виготовляеться асфальт шляхом змшування бiтумiв з вапняком i пiщаником.
За даними територiальних СЕС, де розташованi доотдже-н пiдприемства, пiд час виробництва б^му та штучного асфальту спостер^аеться пщви-щення у пов^ робочоí зони максимальних разових концен-трацiй аерозолiв канцероген-них хiмiчних агентiв, пов'язаних з виробничим циклом: б^уму (який мютить комплекс полщи-клiчних ароматичних вуглевод-нiв, перевищення максималь-них рiвнiв ГДК у 2,0-4,0 рази); бензолу (у 2,0-3,0 рази); фенолу (у 2,0-3,0 рази); пилу криста-лiчного силщю дiоксиду (у 3,07,0 рази), а також оксидiв ву-глецю (у 3,0-5,0 разiв), азоту (у 1,5-3,0 рази), арки (в 1,5-5,0 рaзiв), органiчних розчинниюв (гексaнiв) (у 2,0-4,0 рази). За-галом умови прaцi на основних
технолопчних процесах та серед профес1йних груп пщпри-емств з виробництва асфальту, вщповщно до "Ппешчно! кла-сифкаци прац1...", оц1нюються як шк1длив1 (3.1-3.4 клас1в). П1д час виконання сво'х професм-них обов'язк1в роб1тники забез-печуються 1ндив1дуальними за-собами захисту, але не завжди IX використовують.
Ризики захворюваност пра-ц\вник1в на злояюси! новоутво-рення. Проведеним ретроспек-тивним когортним дослщжен-ням встановлено, що серед прац1вник1в дослщжених пщ-приемств асфальтоб1тумного виробництва виникло 4 випад-ки злояк1сних новоутворень (серед чоловшв — 3, серед ж1-нок — 1). Середньор1чн1 р1вн1 загально! онколопчно! захво-рюваност1 на пщприемствах становлять (на 100 тис.) серед чолов1юв 375,0 (у досл1джених популяц1ях населення — 294,7), серед ж1нок — 769,23 (238,б). Серед прац1вник1в виявлено та-к1 локатзацп злояюсних новоутворень: серед чолов1к1в — бронх1в та легень, сечового м1-хура, губи; серед ж1нок — мо-лочно! залози.
Когортним епщемюлопчним анал1зом встановлено, що вщ-носн ризики (РР) загально! он-колопчно! захворюваност1 серед прац1вник1в асфапьтоб1тум-них п1дприемств перевищен1 I для чолов^в (РР=1,27; С1 95% — 0,41-3,95, р>0,05), I для ж1-нок (РР=3,22; С1 95% — 0,4622,77, р>0,05). Також визначе-но, що кумулятивн стандартизован! вщносы ризики захво-рюваност1 прац1вниюв, пор1вня-но з р1внями захворюваност1 у популяцп, перевищен1 для таких локал1зац1й злояк1сних новоутворень: серед чоловшв — губи (РР=82,60; С1 95% — 7,50910,01, р<0,001), сечового м1-хура (РР=16,52; С1 95% — 2,12128,90, р<0,001), бронх1в та легень (РР=5,16; С1 95% — 0,7137,73, р>0,05); серед жшок —
ППеНА ПРАЦ1 —
молочно! залози (РР=29,26; С1 95% — 3,96-216,26, р<0,001).
Встановлено, що !х перевищення спостер1гаеться для таких професмних груп: варник асфальту (РР=3,15; С1 95% — 0,79-12,54, р>0,05), лаборант х1м1чного анал1зу (Рр=2,91; С1 95% — 0,41-20,51, р>0,05), оператор та апаратник окислення б1туму (РР=1,72; С1 95% — 0,24-12,16, р>0,05), як1 фор-мують групи високого ризику виникнення виробничо-зумо-влених злояюсних новоутворень у прац1вниюв асфальтоби тумного виробництва.
П1д час якюного анал1зу виз-начено органи-м1шен1 для ви-робничо-зумовлених злоякю-них новоутворень, залежно вщ профес1йних груп прац1вниюв: варники асфальтоб1туму — бронхи та леген1, сечовий м1-хур; оператори та апаратники окислення б1туму — губа.
Анал1зом в1кових та стажевих показниюв встановлено, що се-редшй в1к, в якому виникае он-колог1чна патолог1я серед пра-ц1вник1в асфальтоб1тумного виробництва, становить 48,2 ± 8,8 рок1в (р<0,05), а стаж роботи — 12,5 ± 2,3 роюв (р<0,05).
При пор1внянн1 виявлених ло-кал1зац1й злояк1сних новоутворень серед прац1вник1в ас-фальтоб1тумного виробництва з "оч1куваними", в1дпов1дно до впливу на роб1тниюв канцеро-генних речовин на робочому мюц1, виявлено пщвищення в1дносних ризик1в захворюва-ност1 на рак: шк1ри (губи), сечового м1хура, бронх1в та легень, що вказуе на !хню виробничо-зумовлену природу. Також виявлено пщвищення вщносних ризик1в захворювання прац1в-ник1в на злояк1сн1 новоутворен-ня молочно! залози, яке нин1 не може бути вщнесене до катего-рп виробничо-зумовлених через вщсутнють причинно-нас-л1дкового зв'язку м1ж ними та юнуюч1 на робочому мюц1 пра-
цiвникiв етiологiчнi фактори (табл.) ^ вiрогiдно, зумовленi iншими факторами ризику, притаманними цим злоякiсним новоутворенням.
Профлактика захворювано-ст пра^вниюв асфальтобпум-ного виробництва на злоякСн новоутворення. Для зниження рiвнiв виробничо-зумовлених злояюсних новоутворень серед пра^вниюв асфальтоб^много виробництва доцiльним е реа-лiзацiя низки напрямкiв профи лактики.
Сан'тарно-ппен'ни!:
□ пщсилення саштарно-ппе-нiчного контролю над концен-трацiею у пов^ робочо'' зони пилу кристалiчного силщю дю-ксиду, ПАУ, бензолу, нафтових масел;
□ налагодження системи ефективно'' вентиляци на робо-чих мюцях, впровадження Ыже-нерно-технiчних пристро'в для попередження потрапляння шкщливих (канцерогенних) ре-човин у повiтря робочо'' зони;
□ забезпечення та контроль використання роб^никами за-собiв iндивiдуального захисту органiв дихання (респiраторiв), шкiри (захисного одягу, рукави-чок, головних уборiв);
□ створення сприятливих са-штарних умов щодо реалiзацií заходiв з ппешчно'' обробки шкiри обличчя, тта та порож-нини рота (пщ час обiдньоí перерви, тсля закiнчення робiт, за потреби).
Медико-соцiальнi:
□ рацюнальний медичний вiдбiр та недопуск до роботи в умовах канцерогенно'1 небезпе-ки оаб з наявними факульта-
тивними передраковими зах-ворюваннями та злояюсними новоутвреннями;
□ iнформування робiтникiв щодо наявних ризиюв виник-нення у них виробничо-зумо-влених злояюсних новоутво-рень;
□ реалiзацiя заходiв з профи лактичноí освiти серед роб^ни-кiв щодо причин та раншх ознак злоякiсних новоутворень, фор-мування стмких мотивiв у них щодо необхщност проходжен-ня щорiчних профшактичних медичних оглядiв;
□ профiлактична осв^ня робота серед працiвникiв щодо попередження серед них тютю-нокуршня та зловживання алко-гольними напоями;
□ обмеження часу перебу-вання пра^вниюв пiд впливом прямого природного (сонячно-го) УФ-випромЫювання;
□ впровадження у повсякден-не життя принцитв протипу-хлинного харчування (збтьшен-ня у добовому рацюш овочiв та фруктiв, рослинноí оли, обмеження тваринних жирiв та рафн нованих вуглеводнiв, окремих видiв кулшарно'' обробки — сма-ження, копчення тощо), рацю-нального фiзичного навантажен-ня (для осiб з гiподинамiею).
Медичн>:
1. Забезпечення проходжен-ня працiвниками обов'язкових перiодичних медичних оглядiв, передбачених Наказом МОЗ Укра'ни вiд 21.05.2007 р. № 246 (п. 2.5).
2. Проведення додаткового комплексу медичних заходiв, спрямованих на ранне виявлен-ня злояюсних новоутворень:
Таблиця
Злоямсш новоутворення серед працiвникiв асфальтобiтумного виробництва, що eKcnoHOBaHi канцерогенними речовинами
Органи-м1шен1 виникнення злояк1сних новоутворень (ЗН) Експонування канцерогенними речовинами на виробництв1 Група канцерогенност1 для людини (за IARC) RR виявлених ЗН
SiO2 (крист.) 1 ПАВ, НМ * 1-11А Бензол 1
Виявлен "очкуванГ локал1зацй ЗН
Бронхи та леген1 + + - 5,16
Шк1ра - + - 82,60 **
Сечовий м1хур - + - 16,52 **
Гемобластози - - + не виявлено
Виявлен1 "неоч1куванГ локал1зац1! ЗН
Молочна залоза - - - 29,26 **
Примтки: * — ПАВ — пол'щикл 'чш ароматичн вуглеводи; НМ — нафтовiмасла; ** — p<0,01.
□ огляд лкарями — терапевтом, онкологом, дерматовенерологом, акушером-пнеколо-гом (щорiчно), за потреби — íh-шими лiкарями-фахiвцями;
□ вiзуальний огляд ycix дтя-нок шкiри та пальпаторне об-стеження периферiйних лiмфа-тичних вузлiв (щорiчно);
□ скринiнгове обстеження оргашв грудно! клiтки з вико-ристанням цифрово! крупно-кадрово! флюорографа чи цифрово! рентгенографп (3Í стажем роботи у шкщливих умовах до 10 роюв — 1 раз на 2 роки; тсля 10 роюв — щорiч-но), а за можливост — низько-дозово! стрально! комп'ютер-но! томографп високо! роздшь-но! здатностi (зi стажем понад 10 роюв);
□ цитолопчне дослщження на атиповi клiтини мокротиння, осаду сеч^ а також розгорнутий аналiз периферично! кровi (зi стажем роботи у шкщливих умовах до 10 роюв — 1 раз на рк; тсля 10 роюв — 1-2 рази на рк);
□ ультразвукове дослщження оргашв черевно! порожнини та оргашв малого тазу (за потреби);
□ магштно-резонансна то-мографiя та радозотопна дiаг-ностика (за потреби).
3. Проведення динамiчного спостереження за рiвнями он-комаркерiв у сироватцi кровг бронхiв та легень (Cyfra 21-1, NSE, РЕА), сечового мiхура (UBC11, TPS, Tumor M2-PK), молочно! залози (СА15-3, РЕА, ТРА): зi стажем роботи у шкщливих умовах понад 10 роюв та за наявност факторiв високого ризику — щорiчно.
4. Забезпечення пра^вниюв з хрошчною неспецифiчною запально-дистрофiчною пато-лопею (факультативний передрак) органiв-мишенiв свое-часним лiкуванням i реабшта-^ею у повному обсязi, вщпо-вщно до дiючих стандартiв та протоколiв надання амбула-торно-полiклiнiчно!, стацюнар-но! та санаторно-курортно! до-помоги, затверджених МОЗ Укра!ни.
Рекомендуемо пiсля звшь-нення працiвникiв з пщприем-ства продовжити пожиттевий медичний (диспансерний) на-гляд за станом !хнього здо-ров'я. У разi виникнення у пра^вника (колишнього пра-цiвника) асфальтоб^умного виробництва злоякiсного новоутворення ^i стажем робо-
№ 3 2012 Environment & Health 54
ти у шкщливих умовах понад 10 рок1в) спрямувати його до районного (мюького, обла-сного) лкаря-профпатолога для вир1шення питання щодо наявност1 у нього професшно-го раку.
Висновок
Таким чином, можна зроби-ти висновок, що асфальтоби тумне виробництво в Укра!ш i донин1 залишаеться канцеро-генонебезпечним внаслщок експонування робiтникiв канцерогенними факторами — кристалiчним силiцiем дюкси-ном, бензолом, а серед його працiвникiв формуються ви-сокi вщносш ризики захворiти на злоякiснi новоутворення бронхiв та легень, шкiри, се-чового мiхура. Для профшак-тики виробничо-зумовлено! онкологiчноí патологи серед пращвниюв запропоновано комплекс профiлактичних за-ходiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Яворский Е.Е. К оценке вклада чрескожной экспозиции битумными аэрозолями при производстве и применении асфальтобетона (обзор литературы) / Е.Е. Яворский // Укра!нський журнал з проблем медицини працк — 2006. — № 4. — С. 58-64.
2. Bergdahl I.A. Cancer morbidity in Swedish asphalt workers / I.A. Bergdahl, B. Jarvholm // Am. J. Ind. Med. — 2003. — Vol. 43, № 1. — Р. 104-108.
3. Cancer incidence among male Norwegian asphalt workers / B.G. Randem, S. Langard, I. Dale et al. // Am. J. Ind. Med. — 2003. — Vol. 43, № 1. — Р. 8895.
4. Cancer incidence of Nordic asphalt workers / B.G. Randem, I. Burstyn, S. Langard et al. // Scand. J. Work. Environ. Health. — 2004. — Vol. 30, № 5. — Р. 337-338.
5. Estimating exposures in the asphalt industry for an international epidemiological cohort study of cancer risk / I. Burstyn, P. Bof-fetta, T. Kauppinen et al. // Am. J. Ind. Med. — 2003. — Vol. 43, № 1. — Р. 3-17.
6. Occupation and larynx and hypopharynx cancer: a job-exposure matrix approach in an international case-control study in France, Italy, Spain and Switzerland / F. Berrino, L. Richiardi, P. Boffetta et al. // Cancer Causes Control. — 2004. — Vol. 15, № 4. — Р. 429-430.
Надiйшла до редакцп 10.09.2011.
THE INFLUENCE OF PRODUCTION OF POULTRY FARMING GOODS ON THE STATE OF TAXONOMIC DIVERSITY AND COMPLEXITY STRUCTURE OF INSECTS COMMUNITIES
Keivan M., Tertichna O.
ВПЛИВ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦП ПТАХ1ВНИЦТВА НА СТАН ТАКСОНОМ1ЧНОГО Р1ЗНОМАН1ТТЯ ТА КОНКУРЕНТНО! СТРУКТУРИ УГРУПОВАНЬ КОМАХ
тах1вництво — одна з розви-нених галузей стьського гос-подарства, яка характеризуемся штенсивним розвитком вщносно невеликих приватних об'ек^в з утримання птиц та розвитком надпотужних пщ-приемств з утримання i вщго-д1вл1 птицк Використання су-часних технолопй призводить до зменшення впливу на нав-колишне середовище, але не виключае його. Вивчення негативного впливу птахокомплек-ав на довкшля потребуе уваги та подальших дослщжень.
Чисельнють погатв'я стьсь-когосподарськоТ птиц в УкраТш станом на 1 вересня 2011 р., порiвняно з аналопчним перю-дом 2010 року, за уама катего-рiями господарств УкраТни склало 234,943 млн. голiв, що на 0,6% бшьше вiд поголiв'я птицi за аналогiчний перiод по-переднього року. При цьому в 11 областях i АР Крим вщбуло-ся скорочення поголiв'я стьсь-когосподарськоТ птицi на 4,75
ВЛИЯНИЕ ПРОИЗВОДСТВА ПРОДУКЦИИ ПТИЦЕВОДСТВА НА СОСТОЯНИЕ ТАКСОНОМИЧЕСКОГО РАЗНООБРАЗИЯ И КОНКУРЕНТНОЙ СТРУКТУРЫ СООБЩЕСТВ НАСЕКОМЫХ Кейван М.П., Тертычная О.В.
К одному из крупнейших загрязнителей окружающей среды среди сельскохозяйственных товаропроизводителей относятся предприятия по производству птицеводческой продукции. Целью работы была оценка таксономического разнообразия и конкурентной структуры сообществ насекомых на территории санитарно-защитной зоны птицефабрики. Исследования проводились в течение 2010-2011 гг. Представителей насекомых отбирали в группировках исследуемых экосистем на 4-х опытных участках площадью 100 м2 методом кошения энтомологическим сачком (100 раз). Насекомых определяли определителем. Исследовали состояние таксономического разнообразия и конкурентной структуры сообществ насекомых на территории санитарно-защитной зоны птицефабрики и контрольного участка. Полученные данные дают основание утверждать, что показатели биоразнообразия насекомых служат дополнительными критериями эффективности исследования влияния производства продукции птицеводства на окружающую среду.
Ключевые слова: насекомые, птицефабрики, таксономическое разнообразие, сложности структуры сообществ, конкурирующая структура.
© Кейван М.П., Тертична О.В. СТАТТЯ, 2012.
КЕЙВАН М.П., ТЕРТИЧНА О.В.
1нститут агроекологи i природокористування НААН, м. КиТв
УДК 636.5: 591.5
K^40Bi слова: комахи, птахiвничi пщприемства, таксономiчне рiзноманiття, складнють угруповання, конкурентна структура.
