Ризики в туристичній діяльності Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК332.330.011 Доц. Л.Й. Гнилянська, канд. екон. наук;

студ. В.Я. Топоровський - НУ "Львгвська полтехтка "

РИЗИКИ В ТУРИСТИЧН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1

Викладено основш теоретичш питання щодо ризикiв у туристичнш дiяльностi. Розглянуто класифiкацiю ризигав у цiй галузi. Проаналiзовано питання страхування, зокрема туристично! дiяльностi. Звернено увагу на систему управлшня ризиками в туристичнш дiяльностi та обгрунтовано доцiльнiсть формування системи управлiння ризиками в туристичнш дiяльностi.

Ключовг слова: страхування, ризик, туризм, туристична дiяльнiсть.

Постановка проблеми. Актуальнють проблеми дослщження пов'яза-на з переходом Укра!ни на вщкрите ствробггаицтво з1 свгговою спшьнотою. Фактор ризику та необхщшсть покриття можливого збитку викликають потребу в страхуванш. Розгляд цього питання набувае особливо! актуальност останшм часом, оскшьки страхування в Укра!ш знаходиться на стади свого розвитку.

Анал1з останн1х досл1джень 1 результат1в. Останшми роками у вгт-чизняних та заруб1жних джерелах зростае кшьюсть публшацш стосовно туристично! д1яльност1 Внесок у розвиток теоретичних положень у галуз1 туристично! д1яльност1 здшснено у роботах [1-4].

Постановка щлей. На тдстав1 вивчених теоретичних положень ! практичного досвщу в робот поставлено за мету визначити можливост управлшня ризиками в туристичний д1яльност1.

Виклад основного матер1алу. З розповсюдженням у ХХ ст. комуш-кацшних засоб1в та зростанням добробуту туризм став одним !з головних елеменпв вщпочинку ! важливим фактором життя !з суспшьного, господарсь-кого ! культурного погляду. Одночасно з цим розвиток ринкових вщносин, розширення зовшшньоеконом1чних зв'язюв потребуе адекватного розвитку вщносин ! в галуз1 страхування. Страхування ! сфера туризму мають велике значення для розвитку економжи кра!ни. Сфера туризму мае значне поши-рення ! за статистичними показниками посщае одне з перших мюць в еконо-мщ1 за обсягами наданих послуг. Туристична д1яльнють мае значний вклад в економ1ку кра!ни, створюючи нов1 робоч1 мюця ! забезпечуючи зайнятють населення, дае змогу залучати додатков1 кошти до державного бюджету, зокрема валютш, актив1зуючи зовшшньоторговельний оборот. Отож, страхування - найважливший елемент економ1чних вщносин ! ефективний спошб вщ-шкодування збитку. Передумовою страхових вщносин е ризик. Слово "ризик" [4] означае "прийняття ршення", результат якого заздалепдь невщомий. За своею сутшстю ризик е под1ею з негативними наслщками. З огляду на те юнуе точка зору, зпдно з якою про ризик можна говорити тшьки тод1, коли е вщхилення м1ж плановими ! фактичними результатами. Це вщхилення може бути або позитивним, або негативним. Можливють позитивного вщхилення при вихщних заданих параметрах на одне оч1куване явище мае назву "шанс". У цьому випадку можна говорити про шанс на прибуток. У раз1 негативного вщхилення - з поняттям "ризик" тюно пов'язане поняття шкоди. Ризик - це конкретне явище або сукупнють явищ, потенцшна можливють запод1яння

4. Економiка, планування та управлшня в галузях

199

збитку об'екту страхування. Вiдповiдно цьому важливо абсолютно точне формулювання страхово! поди, що включаеться в обсяг вiдповiдальностi страховика. Здшснюючи страхування майна туриспв, потрiбно точно вказа-ти: яке майно, яку суму, вщ якого ризику воно страхуеться (вщ крадiжки, поломки внаслщок стихiйного лиха, псування вщ пожежi тощо).

За сво!м характером ризики подiляють на таю категорп: об'ективнi i суб'ективнi, шдив^альш та унiверсальнi, специфiчнi, екологiчнi, транспорты, полiтичнi, технiчнi тощо. Вс ринковi обставини, взятi в едност та взаемоди, визначають стан, що називають ситуацiею або загальною ставкою ризику. Ситуащя ризику характеризуе стан об'екпв страхування i обставину, в яюй вони знаходяться. Загальна ставка ризику визначаються як сума при-ватних ризикiв. Страховий iнтерес варто розглядати як майновий, опосеред-кований якимсь грошовим еквiвалентом, тобто грошовою сумою, що вщповь дае цьому штересу.

Важливо мати на увазi наявнiсть страхування ризику, тобто ризик повинен мати характерш риси, що дають змогу страховим компашям пропону-вати покриття такого ризику, а саме: наявнють велико! юлькосп одиниць, схильних до ризику; випадковий характер втрат; некатастрофiчний характер втрат; невисоку страхову премiю. З цих позицш варто розглядати будь-якi проекти, що передбачають забезпечення страхового захисту будь-яких майнових штереив. Характерною особливiстю ризикових видiв страхування е !х короткочаснiсть i непередбачуванiсть величини збитку. Особливостi страхування в туризмi - ризикованiсть (ймовiрнiсть подiй), короткочаснiсть по!здок, невизначенiсть настання страхових випадюв. У туристичному бiзне-сi ризик настання небажаних подш та !х негативних наслiдкiв е особливо великий: сам характер надання послуг часто пов'язаний з перебуванням турис-пв у рiзних екзотичних, екстремальних i незвичних для них мюцях, де часто бувае важко передбачити наявнють несприятливих для самопочуття туриспв факторiв. Окрiм цього, за умови взаемодп велико! чисельносп, що не зале-жать один вщ одного, дiлових партнерiв (шоземш туроператори, консульськi служби, адмшютрацп готелiв, транспортнi компанп тощо) ймовiрнiсть настання страхових випадюв тдвищуеться. У свт прийняго купувати страховi полюи мандрiвника в офiсi страхово! компанп. За договором зi страховими компашями туроператори i турагенти надають ви!жджаючим за кордон туристам сприяння зi страхування рiзних страхових ризиюв: вiд гострих рапто-вих захворювань; вщ нещасних випадкiв; вiд пропажi багажу або iншого майна; вщ неможливостi ви!зду в оплачену по!здку; вiд вiдсутностi снiгу на прськолижних курортах; на випадок затримки лгтаюв та iншого транспорту при ви!здьв'!здц на випадок невидачi вiзи: на випадок настання особисто! громадянсько! вщповщальносп гiрськолижникiв; на випадок погано! погоди тд час перебування туриста на вщпочинку; на випадок ненадання або непов-ного надання турпослуг. Таким чином, страховi компанп допомагають зас-трахованому туристу вирiшити всi проблеми й отримати кватфжовану ме-дичну, юридичну чи адмiнiстративну допомогу. В Укра!ш послуги зi страху-

вання мандрiвникiв пропонують понад 150 страхових компанш, включаючи регiональнi представництва великих страховиюв.

Страхування може бути добровшьним, обов'язковим, iндивiдуальним i груповим. Сьогодш iснують двi форми туристичного обслуговування: сервю-не (асистанс) i компенсацшне. Асистанс - особливий вид мiжнародного сер-вiсного обслуговування туристiв на територп страхування з метою надання 1м допомоги на мiсцi в рамках договору страхування (медично!, медико-тех-шчно!, юридично! тощо). Компенсацiйне страхування передбачае оплату страхових випадкiв у кра!ш тимчасового перебування самими туристами. Це зазвичай легк випадки захворювання, лiкування яких коштуе недорого. Будь-яке вщшкодування завданих витрат можливе лише за умови, що турист мае страховий полю мандрiвника. За вщсутносл полiса всi витрати з вщшко-дування збитку в разi настання страхового випадку оплачують самi туристи. Страховi випадки мають сезонний характер: максимальна !хня кiлькiсть бу-вае зазвичай в лггнш-осшнш сезон, бшьш спокiйним вважаеться зимовий-весняний сезон. Страховi компанп страхують i тдвищеш ризики, передбаче-нi туристичним страховим полюом, з настанням яких вони зобов'язаш надати туристу необхiдну допомогу. До групи пiдвищених ризикiв вщносять попу-лярнi екзотичнi й екстремальш види туризму. Другою важливою групою ри-зику для страхування в туризмi е дитячi групи. До третьо! групи ризику мож-на вщнести туристiв похилого вiку (старше за 60 роюв).

Висновки та перспективи подальших досл1джень. Аналiзувати об-сяг страхування ризикiв у туризмi на прикладi укра!нських страхових компанш дуже складно, тому що !хня звiтнiсть не мiстить чиких вказiвок на цей елемент !хньо! роботи. Пояснення може бути дуже просте: страхування ту-ристичних ризиюв у нашiй кра!ш не е ще окремою галуззю, та й пакет страхових послуг у сферi туризму не досить розвинений в нашш кра!ш. Основ-ним видом страхування, послуги з якого надають практично вс нашi страховики, е медичне та медично-транспортне. Останшм часом розвиваеться страхування цившьно! вщповщальносл та страхування на випадок вщмши по!з-дки. В економiчнiй лiтературi цю теорiю досить добре дослщжено для вироб-ничих, фшансових, страхових та iнших шститупв, а методам оцiнки та уп-равлiння туристичними ризиками придiлено значно менше уваги.

Л1тература

1. Рутинський М.Й. Географ1я туризму Укра!ни / М.Й. Рутинський. - К. : Вид-во "Ли-61дь", 2009. - 264 с.

2. Цибух В.1. Туризм - це добробут в нашому дом1 / В.1. Цибух // Гостиничный бизнес -2011. - № 9. - С. 26-32.

3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.carteblanche.com.ua

4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.geograf.com.ua/glossary/termini-z-ga-luzi-turizmu-ta-rekreatsiji

Гнилянская Л.Й., Топоровский В.Я. Риски в туристической деятельности

Предоставлены основные теоретические вопросы к рискам в туристической деятельности. Рассмотрена классификация рисков данной сферы. Проанализированы вопросы страхования, особенно туристической деятельности. Обращено внимание

4. Економжа, планування та управлшня в галузях

201

на систему управления рисками в туристической деятельности и обоснована возможность формирование системы управления рисками в туристической деятельности.

Ключевые слова: страхование, риск, туризм, туристическая деятельность.

Gnilyanska L. Yo., Toporovskiy V.Ya. The risks in the tourist activity

Describes the basic theoretical questions about risks in the tourist activity. The classification of risks in this area. Analyzed the question of insurance, in particular tourism activities. Drawn attention to the risk management system in the tourist activity and expedience of the formation of a risk management system in the tourist activity. Keywords: insurance, risk, tourism, tourist activity.

УДК 336.71 Асист Т.П. Бабшчук - Львтська КА

СТИМУЛЮВАННЯ БАНК1ВСЬКОГО 1НВЕСТУВАННЯ: СВ1ТОВ1 ТЕНДЕНЦН

Розглянуто особливост використання стимулювання розвитку банювського ш-вестування в окремих зарубiжних кра!нах та визначено напрями використання св^о-вого досвщу у практищ втизняного бангавництва.

Ключовг слова: мшмальш обов'язковi резерви, процентна пол^ика, монетарна пол^ика, селективна швестицшно-кредитна полггика, операци репо, пол^ика реф> нансування, податкова пол^ика, фiнансово-промисловi групи.

Вступ. Розвиток банювсько! швестицшно! д1яльносп потребуе усу-нення цшо! низки проблем, напрями виршення яких можна знайти, звернув-шись до досвщу шших кра1н.

Публжацп в економ1чний лггератур1 результата дослщжень пщтвер-джують юнування низки проблем щодо стимулювання банювсько! швестицшно! д1яльност1 в Укра1ш, що зумовлюе необхщшсть розроблення бшьш д1ево! схеми оргашзацп банювського швестування з урахуванням св1тових тенденцш розвитку банювського швестування, що актуал1зуе науков1 досль дження в цьому напрям^

Постановка завдання. Метою роботи е дослщження особливостей стимулювання банювського швестування в заруб1жних кра1нах та визначення напрям1в 1х застосування в д1яльносп укра1нських банюв.

Виклад основного матерiалу. З метою визначення можливостей використання св1тового досв1ду у практищ в1тчизняного банювництва розгля-немо особливосп стимулювання розвитку банювського швестування в окремих заруб1жних кра1нах.

Вагомим напрямом стимулювання банювських швестицшних проце-ив у заруб1жнш практищ е монетарна та податкова пол1тики, яю реал1зують-ся завдяки шструментам монетарного стимулювання з боку центрального банку 1 шструментам податкового стимулювання, яю використовуються по-датковими органами. Стимулювальний вплив податково! та монетарно1 поль тики на банювську швестицшну д1яльнють, зазвичай, мають:

• мшмальш обов'язков1 резерви;

• процентна полггика;

• обмеження ЦБ окремих вид1в банювсько! д1яльносп;

• селективна швестицшно-кредитна полггика;

• операци на вщкритому ринку;