CC BY
292
оподатковування, швестицшно! дiяльностi, органiзацiйно-правовими формами дiяльностi тдприемств.
Результати аналiзу впливу державного регулювання на економiчну безпеку тдприемницько! дiяльностi свiдчать про те, що позитивний або нега-тивний характер такого впливу зумовлений сферами та формами державного регулювання. Подальшого наукового дослщження потребуе визначення ме-ханiзмiв забезпечення економiчноl безпеки шдприемницько! дiяльностi.
Лiтература
1. Гладченко Т.Н. Индикаторы экономической безопасности предпринимательской деятельности // Менеджер. - 2000. - № 12. - С. 111-113.
2. Грунин В.П. Экономическая безопасность организации. - СПб. : Изд-во "Питер", 2002. - 160 с.
3. Ильяшенко С.Н. Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к их оценки // Актуальные проблемы экономики. - 2003. - № 3. - С. 12-19.
4. Сенчагов П.В. Экономическая безопасность: геополитика, глобализация, самосохранение и развитие. - М. : Изд-во "Финстатинформ", 2002. - 128 с.
5. Соснин В.И. Менеджмент безопасности предпринимательства. - К., 2002. - 357 с.
УДК 338. 3 Доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук - Львiвський Д1НТУ
ím. В'ячеслава Чорновола
РИЗИКИ В ШНОВАЦШНШ Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИСМСТВ
Розглянуто питання стосовно змюту i значення ризику та невизначеносп в íh-новащях. Обгрунтовано проблеми наукового протистояння негативного впливу ризику на дiяльнiсть тдприемств. Встановлено, що головне завдання i майстертсть державного регулювання ризику як складника регулювання економши загалом зво-диться до рацюнально! мобшзацп, розподшу, спрямування адресних фшансових по-тоюв для конструктивного розв'язання цшого спектру ризиюв в шновацшшй дiяль-носп тдприемств, а звщси i соцiально-економiчних проблем в умовах перехщно! економши i реформування системи господарювання на засадах принципово нових оргатзацшно-фшансових змiн, як вiдбуваються у державi.
Assoc. prof. I.N. Karpun - Lviv state institute of modern technologies and management named after Vjyatsheslav Chornovil
Risks in innovative activity of enterprises
Substance risk significance and indetermination at innovations questions are analysend. Scientific opposing of negative risk influence to enterprise activity problems as well are grounded. It is set that main task and trade of government control of risk as a component of adjusting of economy on the whole taken to rational mobilization, distributing, direction of address financial streams, for the structural decision of whole spectrum of risks in innovative activity of enterprises, and from here and socio-economic problems in the conditions of transitional economy and reformation of the system of menage on principles on principle of new organizationally financial changes which take place in the state.
Постановка проблеми. Функцюнування надюнально! економíчноi системи характеризуеться невизначешстю поведшки як суб'екпв тд-приемства, так i шших li елеменпв. Тому, не враховуючи невизначешсть, не-можливо правильно не тшьки описати реальний суб'ект господарювання, йо-го властивосп, поведшку в певних умовах, а й ефективно управляти ним. Ка-тегорп "невизначеносп" i "ризик" е невщ'емними складниками умов тд-
приемницько! дiяльностi й знаходяться в основi множини складних й важли-вих як економiчних явищ (виробникiв, споживачiв), так i суспiльства зага-лом. За таких умов важливо вчасно помггити змши, якi впливають на дiяль-нiсть шдприемств, iдентифiкувати тенденци !хнього розвитку, визначити та реалiзувати вщповщш заходи, спрямованi на лiквiдацiю або зменшення нега-тивних наслiдкiв (ризик) та використання сприятливих нагод.
Аналiз дослвджень та публiкацiй. Реалiзацiя шновацш завжди пов'я-зана з ризиком - можливютю виникнення в процес ре^заци проекту нес-приятливих ситуацш i 1х наслiдкiв. В основi сучасного дослiдження теори i практики ризику лежать фундаментальш роботи таких вчених-дослщниюв, як Дж. М. Кейнс, А. Маршалл, Ф. Найт, Й. Шумпетер, А. Шгу, Дж. Нейман, О. Моргенштейн, Р. Солод, С. Карпенко, О. Лапко, Дж. Сакс, В. Голян, О. Амоша та шшь Поряд iз значною кшьюстю публiкацiй, проблема невизна-ченостi i ризику ще мало дослiджена в Украшь
Мета дослiдження. Дослiдити та визначити сутшсть i змiст поняття ризик i невизначенiсть та потрiбнi умови виживання, збереження конкурен-тоспроможност та процвiтання шдприемств Украши, також обгрунтувати потребу штенсифжаци, iнновацiйного процесу, створення мотивацшного ме-ханiзму активiзацil шновацшно! дiяльностi.
Виклад основного матерiалу. Як доводить iсторичний досвiд теори практики господарювання, поняття "ризик" е складним багатофакторним яви-щем, розкрити природу якого можна лише у взаемозв'язку з такими поняття-ми, як "невизначешсть", "iмовiршсть", "умови невизначеност^', "умови ризику" тощо. В економiчному розумiннi поняття "ризик" означае втрати (збит-ки), iмовiрнiсть яких пов'язана з наявнiстю невизначеностi (нестачi або не-достовiрностi шформаци), а також зиск i прибуток, отримати якi можливо лише завдяки дiям, пов'язаним iз ризиком. Негативш наслiдки рiшень, прийня-тих i виконуваних без урахування ризику, можуть виявитись досить болюни-ми. Потрiбне свiдоме, виважене ставлення до ризику, постшне врахування його в щоденнш практицi й особливо пiд час розроблення стратеги тд-приемства та вщповщному плануваннi. Достовiрнiшу i повшшу сутнiсть еко-номiчного розвитку шдприемства розкривають за допомогою шновацшно! функци ризику, яка дiе як стимулятор пошуку нетрадицiйних рiшень проблем шдприемцями. Бiльшiсть пiдприемств, компанiй досягають успiху, ста-ють конкурентоспроможними завдяки ризикованш iнновацiйнiй дiяльностi яка приводить до бшьш ефективного виробництва, вщ якого виграють i шд-приемщ, i споживачi, i суспiльство загалом.
Дж. М. Кейнс ввiв у науку поняття "схильшсть до ризику" характери-зуючи iнвестицiйнi i шдприемницью ризики, одним iз перших розпочав кла-сифiкувати ризики. Й. Шумпетер пов'язував пiдприемницьку дiяльнiсть iз "динамiчною невизначенiстю", яка породжувалася безперервним розвитком "господарсько-пол^ичного" середовища i науково-технiчним прогресом. Ф. Найт уперше висловив думку про ризик як про кшьюсну мiру вартостi. Вiдповiдно до концепци Ф. Найта, ризик - це вимiрювана невизначенiсть: пiдприемець може "передбачити" або "вiдгадати" деякi основнi параметри (результати, умови) розвитку свое! справи в майбутньому. Шдхщ Ф. Найта
визначае математичну базу для кшьюсного вимiрювання i моделювання ри-зикiв, якою е апарат теори ймовiрностi. Розвиток пiдходiв Ф. Найта в галузi чисельно! оцiнки ризикiв знайшов свое продовження в теори рацюнального вибору (Дж. Нейман, О. Моргенштейн), що вщграе найважливiшу роль у мо-делюванш фiнансових ризикiв.
Дослiджуючи ризики, за рекомендащею вчених, важливо видiлити групу ризиюв, якi можуть бути застраховав. За певних ризикових подiй ш-вестор мае пiдстави сподiватися на вщшкодування втрат, пов'язаних з цим ризиком. До ризиюв, яю тддаються страхуванню, належать: прямi майновi збитки, пов'язаш з перевезеннями, роботою обладнання, поставкою матерь алiв; непрямi збитки, спричинеш демонтажем i перемiщенням пошкодженого майна; ризики, що пiдлягають обов'язковому страхуванню (вiд нещасних ви-падюв на виробництвi, вiд захворювань, вщ пошкодження майна, вiд викра-дання транспортних засобiв).
Розвиваючись на основi iнновацiй i беззаперечно йдучи на ризик, тд-приемство-iнноватор, щоб домогтися зниження ризику, змушене вдоскона-лювати свою виробничу базу, систему матерiально-технiчного забезпечення, оптимiзувати структуру збутово! мережi i систему руху товарiв адаптуючи 1х до змiн (очiкуваних або фактичних) ситуацш на ринку. В цьому аспект кож-на усшшно реалiзована iнновацiя розширюе адаптацiйнi ринковi можливостi пiдприемства до змiн зовшшнього середовища. Це свiдчить про те, що ризик мае певний дуалiзм (табл. 1).
Табл. 1. Позитивш i негативш аспекти шновацшного ризику _для мдприемства-шноватора_
!нновацшний ризик
Стимулювальний фактор (негативний аспект) Шанс на устх (стимулювальний аспект)
1. Прям1 ф1нансов1 втрати внаслвдок не сприйняття новинки ринком. 2. Втрачет можливост внаслвдок кон-центраци зусиль на безперспективних напрямках. 3. Перебудова налагоджено! системи взаемоди з економ1чними контрагентами, наприклад, у раз1 неможливост використовувати традицшт канали збуту для реал1зацИ шноваци. 4. Складношд фшансування шновацшно! д1яльност1, результат яко! не цшком визначений. 5. Перебудова традицшно! налагоджено! системи функцюнування 1 управлшня тдириемством. 6. Висок витрати на залучення високок-вал1ф1кованих фах1вц1в ззовт. 7. Втрата 1м1джу в раз1 провалу шноваци. 1. Випередження конкуренив. 2. Можлившть використовувати переваги иершоввдкривача, зокрема цшову стратепю "зняття вершшв". 3. Розширення адаптацшних можливос-тей иiдириемства-iнноватора до змш ситуаци на ринку. 4. Шдтримання iнтересу сиоживачiв шляхом надання !м досконалiших ви-дiв иродукци. 5. Пiдвищення iмiджу иiдириемства-iн-новатора. 6. Проникнення в новi, найбiльш ири-вабливi з економiчного иогляду сфери дiяльностi. 7. Реалiзацiя творчого иотенцiалу пра-цiвникiв i менеджерiв тдириемства-шноватора. 8. Удосконалення оргатзацшно! струк-тури уиравлiння. 9. Полiишення фiнансових результатов.
З одного боку, вш е гальмiвним чинником шновацшно! дiяльностi, який загрожуе негативним результатом, з !хнього - це шанс вирватися вперед, отримати переваги на ринку.
Надзвичайно важливо окремо дослщжувати внутршнш ризик шд-приемства-iнноватора, величина якого визначаеться особливостями оргашза-ци управлiння та функцюнування пiдприемства. Вiн займае промiжне мюце мiж об'ективними i суб'ективними ризиками, оскшьки мiстить елементи обох груп. Зокрема, наявне устаткування, технолопчне оснащення, виробничi пло-щi, мiсце розташування i т. iн. iснують об'ективно, однак 1х стан, ступiнь ре-зервування, використання та iнше залежить вiд суб'ективних чинникiв. До ос-новних чинникiв внутрiшнього iнновацiйного ризику належать: система управлшня i ступiнь його гнучкостi; ступiнь узгодження штереЫв робiтникiв, фахiвцiв, менеджерiв i власникiв пiдприемства-iнноватора; ступiнь резерву-вання виробничих площ, виробничi потужностi та 1х гнучкiсть; використову-ванi технологи; маркетинг; система шдготовки i перешдготовки кадрiв; структура кадрiв за рiвнем освiти, квалiфiкацп та за вшом; форма господарюван-ня i форма власностi; фiнансова стiйкiсть; забезпеченiсть ресурсами; iмiдж i т.д. Дослщжуваш вище види iнновацiйних ризикiв можна подати у виглядi структури (табл. 2).
Табл. 2. Класифпкащя шновацшнихришк'кв
Зовнiшнi ризики (об'ективнi) макросередови-ще економiчний; полiтико-правовий; сощально-де-мографiчний; екологiчний; технолопчний
мiкросередовище споживчий; конкурентний; iнвестицiйний; пос-тачальницький; посередницький; контактний
Внутрiшнiй (об'ективно-суб'ективний)
Суб'ективт ризики (ризики прийняття iнновацiйниx рiшень) - аиал1зу вщиоввдиосп виутрштх можливостей розвитку; - генераци щей; - иерев1рки 1 добору щей; - розроблення 1 иерев1рки задуму товару; - анал1зу ринку для шиовацй та розроблення плану й просуваиия; - ощики можливостей пiдприемства-iииоватора; - розроблеиия товару; - ринкових випробуваиь товару; - розгортання комерцiйиого виробиицтва нового товару.
Дослщження показують, що наведена класифiкацiя iнновацiйних ри-зикiв i видiлення чинникiв, як ïx спричиняють, визначають особливу можли-вють розроблення процедур ïx цшеспрямованого аналiзу з подальшим роз-робленням комплексу заxодiв, спрямованих на запоб^ання зниженню або нейтралiзацiю ризику iнновацiйноï дiяльностi.
Забезпечення певноï передбачуваностi в шновацшнш дiяльностi е од-шею зi складних проблем, тому що часто досить значш витрати можуть дати нульовий результат через значний ризик, оскшьки ризик визначаеться як стан знань, коли вiдомi один або декшька варiантiв по кожнш альтернативi й коли ймовiрнiсть реалiзацiï кожного результату вiдома особi, що приймае ршення. Виходячи з того, що невщ'емною характеристикою iнновацiй е шдвищений ризик, то першорядним завданням будь-якого шновацшно-активного тд-приемства е управлшня ризиками. Вщ успiшностi його ршення в рамках
адекватно вибудувано! системи ризик-менеджменту залежать результати ре-ал1заци всього шновацшного проекту.
Для визначення ефективност впровадження шновацшного проекту доцшьно використовувати показник цшност кашталу (чистий дисконтова-ний дохщ). ВЫ надходження й виплати приводяться до моменту початку ш-вестування. Р1зниця сум вЫх фактичних вартостей надходжень { виплат е чистою дисконтованою вартютю.
т РГ п Tt
ИРУ = У-Р--у-т-> 0,
£(1 + Е + г + гУ £(1 + Е + г + г)п
де: ИРУ - чиста дисконтована вартють; Р - надходження; Т - виплати; Е - ставка дисконту; i - р1вень шфляци в крш'ш; г - р1вень ризику.
Р1вень ризику визначають за допомогою експертного висновку для кожного шновацшного проекту вщповщно до етапу впровадження модел1 (затрати-доходи-ризик).
Висновки. Поняття ризику практично охоплюе вс напрями д1яльнос-т суб'екпв господарювання. в тюний зв'язок м1ж поняттям ризику, невизна-чешстю { ймов1ршстю. В основ1 ризику лежить ймов1рна природа ринково! д1яльност1 та невизначешсть ситуаци шд час И здшснення. Поняття "ризик" { "невизначешсть" не тотожш, а можливють несприятливо! поди не варто зво-дити до одного показника - ймов1рност1. Потр1бно враховувати й шш1 критерий зокрема величину вщхилення вщ прогнозованого значення, математичне очжування, коефщ1ент вар1ацн.
Ймов1ршсть настання поди визначаеться вщношенням кшькосл спри-ятливих результат до загального !х числа. Величина в1дхилення вщ прогнозованого значення характеризуеться як р1зниця м1ж максимальним { мшь мальним значеннями фактора. Математичне очжування е найважлившою характеристикою випадково! величини. Середне або очжуване (математичне) значення дискретно! випадково! величини визначають як суму добутюв и значень на !х ймов1ршсть.
Головне завдання { майстершсть державного регулювання ризику як складника регулювання економжи загалом зводиться до рацюнально! мобш-зацн, розподшу, спрямування адресних фшансових потоюв для конструктивного розв'язання цшого спектру ризиюв в шновацшнш д1яльност1 шд-приемств, а звщси { сощально-економ1чних проблем в умовах перехщно! еко-номши { реформування системи господарювання на засадах принципово но-вих оргашзацшно-фшансових змш, як вщбуваються у державь
Все це свщчить про те, що ефективне (рацюнальне) функцюнування шновацшно! модел1 економ1чного розвитку умовах ризику та невизначеност повинно грунтуватися на науково-обгрунтованому вщповщному шститу-цшному забезпечеш, виваженш державнш пол1тищ, що в шдсумку дае змогу без втрат { прорахунюв досягти поставлених цшей шновацшного розвитку.
Лггература
1. Амоша О. 1нновацшний шлях розвитку Укра!ни: ироблеми та р1шення // Економют. -2005. - № 6. - С. 28-32.
2. Голян В.А. Проблеми формування шстатуцюнального середовища нацюнально'х' еко-номши в умовах ринкових вщносин // Актуальш проблеми економши. - 2006. - № 5 (59). - С. 4-11.
3. Гальчинський А. Украша: наука та шновацшний розвиток / А. Гальчинський, В. Га-ець, В. Семшоженко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1997. - б6 с.
4. Гаець В.К. Наука 1 виробництво: партнери чи конкурента? Деяю аспекти сучасно'х' шновацшнох полынки Украiни // Президентський контроль. - 2004. - № 3. - С. 17.
5. Россох В. 1нновацшш процеси економ!чного розвитку в контекст шстатуцшного за-безпечення // Актуальш проблеми економiкн. - 2006. - № 6 (60). - С. 119-129.
6. Стадник В.В. 1нновацшний менеджмент : навч. поабн. / В.В. Стадник, М.А. Иохна. -К. : Вид-во "Академвидав.", 2006. - 464 с.
7. Федулова Л.1. Корпоративш структури в шновацшнш д1яльносп. Св1товий досвщ та можливост для Украiнн / Економша i прогнозування. - 2004. - № 4. - С. 7-27.
8. Шумпетер Й.А. Теория экономического развития. - М. : Изд-во "Прогресс", 1982. -С. 76-102.
УДК 332.1 (075.8) Доц. О.1. Ковтун, канд. екон. наук - Львiвська КА
ОРГАНВАЩЙНО-ЕКОНОМ1ЧШ АЛЬТЕРНАТИВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 РЕГЮНАЛЬНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ
Розглянуто питання забезпечення конкурентоспроможносп та, як наслщок, са-модостатностi регiональних економш через призму створення (органiзацiю) ефектив-них форм технологiчних та маркетингових взаемодш i'x господарюючих суб'eктiв. Як базовi елементи-альтернативи органiзацiйно-економiчного механiзму забезпечення конкурентоспроможносп та фiнансовоi самодостатностi репональних господарських систем на основi формування таких взаемодш розглядаемо: а) мiжгалузевi регiональ-нi корпорацii; б) кластерну модель розвитку репональних економш.
Ключов1 слова: репональш господарськi системи (РГС), конкурентоспромож-нiсть РГС, регiональна бiзнес-модель, мiжгалузевi регiональнi корпорацii, фiнансо-во-промисловi (промислово-фiнансовi) групи, холдинги, кластери.
Assoc. prof. O.I. Kovtun -L'viv commercial academy
Organizational and economic alternatives of providing competitiveness of
the regional economic systems
The issues of providing competitiveness and, as a consequence, self-sufficiency of regional economic systems (RES) through the prism of creating (organizing) effective technological and marketing interactions of their subjects are discussed. Basic elements-alternatives of organizational and economic mechanism of providing competitiveness and self-sufficiency of RES on the basis of such interactions are considered: a) interbranch regional corporations; b) cluster model of regional economical development.
Keywords: regional economic systems (RES), RES competitiveness, RES self-sufficiency, regional business-model; interbranch regional corportations, financial-industrial groups, clusters
Вступ. Поняття "конкурентоспроможшсть регюну" у вггчизнянш еко-ном1чнш теори та практищ е вщносно новим. В основному його пов'язують is продукщею, тдприемствами та галузями. Але оскшьки в сучаснш нацюналь-нш економiчнiй системi (НЕС) Украши юнують та будуть юнувати проблеми щодо забезпечення самодостатносп регiонiв, то виникае (iснуе) i потреба до-слiдження проблем (питань, явищ) конкурентоспроможностi та, як наслщку ii
