CC BY
5ФАКТОРИ РИЗИКУ КАРДЮВАСКУЛЯРНО1 ПАТОЛОГИ У ОС1Б МОЛОДОГО В1КУ: АКЦЕНТ НА РАНН1Й СКРИН1НГ ТА ПРОФ1ЛАКТИКУ
Кривенко ВШалш 1ванович,
доктор медичних наук, професор кафедри tiMeüm'iмедицини, терапи та кардюлоги факультету тслядипломн oceimu
3anopÍ3bKuü державний медичний ушверситет Качан 1гор Сергшович,
кандидат медичних наук, асистент кафедри амейног медицини, терапи та кардюлоги факультету тслядипломт
освти
Заnopiзькuй державний медичний ушверситет Борота Дна Сергивна, магктрант кафедри амейног медицини, терапи та кардюлоги факультету тслядипломн
освти
Заnopiзькuй державний медичний ушверситет Андреева Ольга AniMoeHa,
лжар ультразвуковог дiагнocmuкu Навчально-науковий медичний центр «Утверситетська клшжа» Заnopiзькuй державний медичний ушверситет
RISK FACTORS OF CARDIOVASCULAR DISEASES IN YOUNG ADULTS: EMPHASIS ON EARLY SCREENING AND PREVENTION
Krivenko V.I., Doctor of Medicine, professor of the department of Family Medicine, Therapy and Cardiology of Post-graduate Education Faculty Zaporizhian state medical University
Kachan I. S. Candidate of medical Sciences, assistant of the department of Family Medicine, Therapy and Cardiology of Postgraduate Education Faculty Zaporizhian state medical University
Borota D. S. Undergraduate of the department of Family Medicine, Therapy and Cardiology of Post-graduate Education Faculty Zaporizhian state medical University
Andreyeva O.A. Doctor of ultrasound diagnostic Educational and Research Medical Center "University Hospital" Zaporizhian state medical University
АНОТАЦ1Я
Мета до^дження: оцшка noшupенocmi факmopiв ризику (ФР) кардоваскулярног патологи серед оаб молодого вту та вивчення взаемозв'язтв таких ФР як 1МТ, гinoдuнамiя, незбалансоване харчування, дucлiniдемiя, оцшка асощацш даних факmopiв iз функцюнальним станом СС системи, елекmpoфiзioлoгiчнuмu властивостями мюкарда, Т1М ЗСА та станом периферичног крови Маmеpiалu та методи: було обстежено 48 практично здорових оаб (середнш вж - 22±2,64 роки). Визначалися ciмейнuй анамнез КВ патологи, piвень фiзuчнoi активности ятсть харчування за опитувальними листами, проводили функцioнальнi проби (Мартые-Кушелевського, Штанге), дисперстне картування ЕКГ, визначен-ня Т1М ЗСА, лМдного спектра, загального аналiзу кровi, piвня глжеми. У pезульmаmi до^дження було виявлено значну поширешсть таких ФР як дucлiniдемiя, гinoдuнамiя, нерацональне харчування. Були виявлен взаемозв'язки мiжpiвнем фiзuчнoi акmuвнocmi та показниками функцюнальних проб, концентрацию загального ХС i ЛПНЩ; часом вiднoвлення ЧСС тсля дозованого фiзuчнoгo навантаження та Т1МЗСА. Показники функцшнального стану СС системи асоцтвали-ся iзpiвнем лейкoцumiв кровi, данимилМдного профыю. Частота вживання npoдукmiв iз тдвищеним вмктом насичених жирних кислот була пов'язана з piвнем ЛПНЩ. Результати до^дження тдкреслюють роль способу життяу розвитку СС патологи та вказують на доцыьшсть раннього скритнгу порушень малошвазивними методами у ocí6молодого вжу.
ABSTRACT
Objective: to assess the prevalence of risk factors (RF) of CVD such as BMI, physical inactivity, unbalanced diet, dyslipidemia among young adults and the associations of these factors with the functional state of the CV system, electrophysiology properties of the myocardium, carotid intima-media thickness and peripheral blood. Materials and methods: we examined 48 healthy persons (mean age 22±2, 64 years). We determined a family history of CVD, physical activity level, food habits for questionnaires, carried out functional tests (Martin-Kushelevsky, Shtange), ECG dispersion mapping, the assessment of cIMT, lipid profile, general blood analysis, blood glucose levels. The study was found a high prevalence of RF of CVD such as dyslipidemia, physical inactivity and unbalanced diet. Relationships were found between the level of physical activity and functional tests, the concentration of total cholesterol and LDL; heart rate recovery time after dosed physical strain and cTIM. The indicators of the functional state of the CV system were associated with the level of white blood cells, lipid profile. The frequency of products with a high content of saturated fatty acids consumption was associated with LDL. The results of the study emphasize the role of lifestyle in the development of CVD and indicate the feasibility of early screening for disorders using minimally invasive techniques in young adults.
Ключoвi слова: кардюваскулярна nаmoлoгiя; особи молодого вжу, фактори ризику; дucлiniдемiя; фiзuчна актившсть; товщина iнmuмo-медiальнoгo комплексу.
Key words: cardiovascular pathology; young adults, risk factors; dyslipidemia; physical activity; carotid intima-media thickness.
Актуальшсть патолопя e найбшьш розповсюдженою у бврот, саме тому
Серед хрошчних захворювань серцево-судинна (СС) пвдхщ до здоров'я населення "профшактика краща за лжу-
вання" - е найбшьш ефективною моделлю для подолання ще! масштабно! проблеми. Профiлактика СС захворювань була визнана Американською та бвропейською асоща-цiями кардiологiв як основна мета концепци кардюваску-лярного (КВ) здоров'я. 1деальне КВ здоров'я визначаеть-ся сiмома показниками, такими як: артерiальний тиск, рiвень глюкози кровi, холестерину, iндекс маси тша, фiзич-на активнiсть, вiдсутнiсть палшня, здорове харчування [1]. Згiдно з Рекомендащями бвропейського товариства кардiологiв та бвропейського товариства атеросклерозу (6ТК/6ТА), найбшьш важливим показником, що впливае на ризик розвитку ССЗ, е вж, який можна вважати «часом ди» того чи iншого фактора ризику. Тому проблемною е стратифжащя ризику у молодих людей: низький абсолют-ний ризик може маскувати в них несподiвано високий вщносний ризик розвитку ССЗ, який потребуе активно! модифжаци способу життя [2]. За даними бТК/бТА 2013 р., скриншгову ощнку лшвдного профiлю доцiльно проводите у чоловiкiв у вщ >35 рокiв i жiнок у вщ >45 рокiв за ввдсутност факторiв ризику. Проте розповсюдженiсть дислшвдемш серед осiб у вiцi 18-35 роюв недостатньо вив-чена, незважаючи на тенденцiю до «помолодшання» КВ патологи. У зв'язку з цим у оаб молодого вжу доцшьним е визначення класичних та додаткових (поведшкових) фак-торiв ризику.
Метою дослщження стала оцiнка поширеностi ФР КВ патологи серед молодих клшчно здорових оаб (переваж-но студенпв-медиюв), вивчення взаемов'язкiв таких ФР як шдекс маси тiла (1МТ), гiподинамiя, незбалансоване харчування, дислiпiдемiя, а також ощнка асоцiацiй даних факторiв iз функцiональним станом СС системи, елек-трофiзiологiчними властивостями мiокарда, Т1М ЗСА та станом периферично! кровi для розробки ефективно! про-грами первинно! профiлактики СС патологи для оаб молодого вжу в умовах сучасно! системи охорони здоров'я.
Матерiали та методи
У дослiдження було включено 48 оаб у вщ вщ 18 до 29 роюв (середнiй вiк склав 22±2,64 роки), 22 юнаюв та 26 дiвчат, переважно (70%) - студенти Запорiзького державного медичного унiверситету, яю дали iнформовану згоду на участь у даному дослвдженш. Усi обстежуваш вважали-ся практично здоровими. Критерiями виключення були наявнiсть зафiксовано! хрошчно! патологi!, скарг з боку серцево-судинно!, респiраторно!, ендокринно! систем, пе-ребування на диспансерному облжу в полжлшщь
Схема обстеження включала 7 етатв: реестрацiя та ан-кетування, антропометрiя, проведення функцiональних проб, дисперсiйне картування ЕКГ, комп'ютерна стро-графiя, визначення Т1М ЗСА, лабораторнi дослiдження. Анкетш данi включали сiмейний анамнез раншх судинних подiй (у прямих родичiв чоловiчо! статi у вiцi <55 роюв чи жiночо! статi у вщ <60 рокiв), палiння (факт, штен-сивнiсть, стаж), тривалiсть та режим сну. Антропометрiя: визначали зр^т i масу тiла обстежуваних iз розрахунком 1МТ Кетле за формулою:
Вага (кг) ^ зр1ст* (м)
Оцiнка 1МТ проводилася у вiдповiдностi з класифжа-цiею ВОЗ [3].
Оф^ний артерiальний тиск вимiрювався згвдно з ре-
комендацiями бвропейського Товариства Ппертонп та бвропейського Товариства Кардюлопв 2013 року [4]. Пульсовий тиск визначався як рiзниця мiж систолiчним та дiастолiчним АТ. 1ндекс Робшсона розраховувався за формулою:
де ЧСС - частота серцевих скорочень; САТ - систолiчний артерiальний тиск. Фiзична активнiсть оцiнювалась за допомогою опиту-вального листа, розробленого Московським державним медичним ушверситетом за матерiалами International Physical Activity Study, 2008 та дозволеного для використан-ня в епщемюлопчних i клiнiчних дослiдженнях. У опиту-вальному листi зазначався час, витрачений на фiзичну чи професшну дiяльнiсть, яка потребувала помiрного чи ш-тенсивного навантаження, а також час перебування у по-ложенш сидячи за останнi сiм дшв. Показники ощнювали-ся в балах, про пподинамш свiдчила сума менше 21 балу. Оцiнка якостi харчування здшснювалась за допомогою опитувального листа, в якому зазначалась частота вжи-вання таких продуктав як свiжi фрукти та овоч^ смаженi, iз високим вмятом насичених жирних кислот страви, ал-когольнi напо1 за 8-ма категорiями (щоденно, 5-6 разiв на тиждень, 3-4, 2, 1 рази на тиждень, 2-3, 1 раз на м^яць i практично школи). Дiапазон функцiональних резервiв СС системи ощнювали за результатами функцiональноi проби Мартше-Кушелевського: час вiдновлення частоти серцевих скорочень (ЧСС) тсля дозованого фiзичного навантаження - 20 присвдань за 30 секунд. Задовшьним вва-жався час ввдновлення ЧСС та АТ менше 180 секунд. Для ощнки компенсаторних можливостей СС системи також використовували коефщенти гемодинамжи, якi розрахо-вували за формулами:
коеф1щент витривалостч = ЧССуспоко! X 10 -г- пульсовий АТ, зростае при зниженнi витривалостi;
каефщ1ент економ1чносп кровооб1гу = пульсовий AT X ЧСС у спокш
значения зростають при BTOMi;
вегетатиЕний шдекс Кердо = 100 х (1 — ДАТ -н ЧСс),
де ДАТ --дiастолiчний артерiальний тиск, iндекс зростае при пiдвищеннi симпатичних впливiв на вегетативну нервову систему;
коефвдент Хшьдебранда = ЧСС -f- частота дихальних pyxiB >
пiдвищення даного коефщента свiдчить про роз-лагоджешсть дiяльностi СС та дихальноi систем;
шдекс Скибшсько! = ЖСЛ X час затримки дихання шсля вдоху -г- ЧСс
зменшуеться при зниженш резервних можливостей СС та дихальж^' систем.
Iнструментальнi дослiдження. Для дисперсшного картування ЕКГ - сигналу використовували апаратний комплекс та пакет прикладних програм «Кардк^зор-06С» («Бюс», Роая). Дослiдження i оцiнкa результатав проводились за загальноприйнятою методикою [5]. Дослщжувани-ми параметрами були: штегральш показники «Мiокaрд», % (1нМ); «Ритм», % (1нР), площi дисперсшних вiдхилень ЕКГ-сигналу при реполяризaцii правого та лiвого шлуноч-кiв (шдикатори G5 i G6 вiдповiдно). Промiжнi змiни 1нМ фiксувaлись при значеннях даного показника ввд 15 до
27%, значення менше 15% розщнювались як норма, бшьше 27% - як наявшсть виражених ввдхилень. Промiжнi змiни 1нР визначались при значенш його вiд 15 до 80%, значення менше 15% вважались нормою, бшьше 80% - вираже -ним ввдхиленням. Зростання iндикаторiв G5 i G6 сввдчило про можливi гiпоксичнi чи метаболiчнi змiни мiокарда. Визначення життево! емносл легень, частоти дихальних рухiв здшснювалось при комп'ютернiй стрографи за до-помогою дiагностичного комплексу «SpiroCom» («ХА1 Медика»). Оцiнка товщини iнтимо-медiального комплексу проводилась на ультразвуковому дiагностичному приладi «MyLab 50 XVision» («Esaote», Iталiя), з використанням лiнiйного датчика LA523 з частотою 10 МГц у переднш площиш в дистальному сегмента задньо! стiнки на 10 мм проксимальшше бiфуркацil ЗСА. Було виконано 8-10 вимiрювань у мануальному режимi для розрахунку серед-нього значення Т1М ЗСА. Вимiрювання були здшснеш згiдно з Манхеймським консенсусом 2004-2006 року [6].
Лабораторш дослвдження. Визначення показникiв лiпiдного спектру, загального аналiзу кровi та глжеми було виконано у 25 обстежуваних. Забiр кровi здiйсню-вали натще через 12-14 годин голодування, виключаючи iнтенсивнi фiзичнi навантаження за день до дослвдження. Дослвдження проводили у день забору кровi в умовах бiохiмiчного ввддшу клiнiко-дiагностичноl лабораторй' Науково-навчального медичного центру «Ушверситетська клiнiка», використовуючи бiохiмiчний аналiзатор «Prestige 24i» (Tokyo Boeki Medical System, Япошя). Рiвень холестерину дослвджували ферментним методом, а ЛПВЩ та ЛПНЩ - прямим ферментативним методом за допомогою реактивiв фiрми «Cormay». Показники холестерину понад
Поширешсть основних факторiв риз
5,17 ммоль/л, ЛПНЩ понад 2,59 ммоль/л та ЛПВЩ менше за 1,04 ммоль/л вважали порушенням лшвдного обмшу чи дислшвдемieк> (ДЛП) згiдно з Рекомендащями 6ТК/ЕТА 2011 року [2]. Холестериновий коефщент атерогенностi (КА) розраховували за формулою: (ЗагальнийХС - ЛПВП) ЛПВП.
Пiдвищення вiдношення Хзаг до ЛПВЩ розщнювалось як додатковий несприятливий прогностичний фактор. Визначення глюкози проводили глюкозооксидазним методом з використанням реактивiв фiрми «Cormay».
Статистичнi методи. Статистичну обробку отриманих результапв проводили за допомогою пакету статистичних програм «STATISTICA 10.0» (StatSoft® Inc, США), програ-ми Microsoft Office Excel. Характеристика виборчо! сукуп-ностi представлена у виглядi середнього арифметичного значення, стандартного ввдхилення (M±a), вiдносноi ве-личини iз зазначенням довiрчого штервалу (Д1). Рiзниця медiан показникiв двох пвдгруп представлена у виглядi А, %. Вземозв'язок мiж показниками вивчався за допомогою кореляцшного аналiзу за Стрменом. Значущiсть ввдмш-ностей кшьюсних даних мiж двома незалежними трупами за умови нормального розподшу та рiвностi генеральних дисперсiй вибiрок визначали за критерieм Ст'юдента та Мана-Уиш. Вiдмiнностi вважались достовiрними при рiвнi значущостi p<0,05.
Результати та !х обговорення.
Поширенiсть основних факторiв ризику КВ патологи у юнаюв та дiвчат наведено у таблицi 1. Середш значення дослiджуваних показникiв та !х вiдмiнностi у залежностi ввд статi наведено у таблицi 2.
Таблиця 1
<у кардiоваскулярноi патологи (n, %, Д1)
Фактор ризику Усього Серед юнаюв Серед дiвчат
Гiподинамiя 61,5 (46-73) 38,9 (18,6-59,8) 76,2 (58,6-91)
Неращональне харчування 50,0 (35,7-64,3) 76,2 (55,6-91,8) 28,0 (12,2-47,3)*
Палiння 16,7 (7,4-28,7) 27,3 (10,8-47,8) 7,7 (0,7-21,2)
Раннiй сiмейний анамнез КВ патологи 10,4 (3,3-20,8) 13,6 (2,7-31,2) 7,7 (0,7-21,2)
Час ввдновлення ЧСС бшьше 180 секунд у пробi Мартше-Кушелевського 35,4 (22,3-49,7) 31,8 (14,1-52,8) 38,5 (20,7-58)
Дефiцит маси тiла, n (%) 10,4 (3,3-20,8) 4,5 (0-17,3) 15,4 (4,2-31,9)
Надлишкова маса тiла, n (%) 14,6 (6-26) 22,7 (7,8-42,6) 7,7 (0,7-21,2)
Ожирiння I ступеня, n (%) 4,2 (0,4-11,8) 9,1 (0,8-24,7) 0
Промiжнi та достовiрнi змши 1нМ 45,8 (31,8-60,3) 45,5 (25,2-66,6) 46 (27,3-65,6)
Промiжнi змiни 1нР 56,3 (41,8-70,2) 50,0 (29,2-70,8) 61,5 (42-79,3)
Загальний ХС бшьше 5,2 ммоль/л 32,0 (15,2-51,7) 18,2 (1,9-45,8) 42,9 (18,5-69,2)
ХС ЛПВЩ менше 1,04 ммоль/л 48,0 (28,6-67,7) 90,9 (67,3-100) 15,3 (1,5-39,7)*
ХС ЛПНЩ бшьше 2,59 ммоль/л 52,0 (32,3-71,4) 54,5 (25,4-82,1) 50,0 (24,4-75,6)
ХКА бшьше 3,5 66,6 (46,5-84,1) 81,8 (54,2-98,2) 50 (24,4-75,8)
Дислiпiдемiя 72 (52,6-87,8) 90,9 (67,3-100) 57,14 (30,8-81,5)
Сон менше 8 год./добу 82,0 (69,5-92,1) 77,7 (55,6-91,8) 85,7 (68,1-95,8)
Примiтка: * - рiвень значущостi вiдмiнностей значень у юнаюв та дiвчат p<0,05.
Таблиця 2
Середш значення дослвджуваних показниюв та !х вiдмiнностi в залежностi вiд CTaTi
УсьогоМ±а ЮнакиМ±а ДiвчaтaM±а
САТ 107,2±11,3 114,5±11,68 100,869±5,96*
ДАТ 69,4±8,7 75±7,25 64±6,72*
Пульсовий АТ 38±6,9 40±7,25 36,3±6,25
Пульс у споко'' 66,55±8,26 63,9±8,32 68,8±7,64*
Лейкоцити 6,67±1,38 5,97±0,9 7,17±1,46*
Лiмфоцити 35,2±6,9 36,47±6,27 34,3±7,4
Еритроцити 5,0±0,39 5,22±0,38 4,84±0,33*
Гемоглобш 143±16,4 153,1±10 137±17*
Вмiст Hb в еритроцит 28,62±2,31 29,29±1,28 28,15±2,77
Гематокрiт 40,7±4,3 43,34±2,63 38,78±4,29*
Тромбоцити 223,1±57,1 195,9±43 242,4±58,7*
Тромбокрiт 0,198±0,04 0,175±0,03 0,214±0,037*
жел, л 4,24±1,2 5,1±1,04 3,5±0,7*
Т1М ЗСА 0,468±0,05 0,494±0,045 0,447±0,048*
Рiвень глiкемii натще 4,84±0,54 5,15±0,2 4,6±0,6*
Примiтка: M - середне арифметичне значення; а - стандартне ввдхилення, *^вень значущостi вiдмiнностей значень у юнаюв та дiвчат p<0,05.
Серед обстежених було виявлено значну поширешсть таких ФР як дислiпiдемiя (72%), гiподинамiя (61,5%), не-рацiональне харчування (50%), порушення режиму сну (82%), ^м того, значна частина обстежених мала порушення електрофiзiологiчних властивостей мюкарда за даними ДК ЕКГ у виглядi промiжних змiн дисперсшних характеристик (47,9%).
У ходi дослщження були виявлеш зворотнi взаемозв'яз-ки мiж рiвнем фiзичноi активностi, часом ввдновлення ЧСС пiсля дозованого фiзичного навантаження (R=-0,535, p<0,001) та шдексом Хiльдебранда (R=-0,398, p=0,02), що, ймовiрно, зумовлено позитивним впливом фiзичноi ак-
тивностi на компенсаторнi можливостi СС системи. 1з рiв-нем фiзичноi активностi також асоцiювалась концентрацiя загального ХС i ЛПНЩ (R=-0,44, p=0,03; R=-0,48, p=0,02 вiдповiдно). Рiвень загального ХС був вищим у пвдгрут iз гiподинамiею (А =+51%; р=0,02). У результатi дослiдження було виявлено, що у пщгрут дiвчат час ввдновлення ЧСС тсля дозованого фiзичного навантаження асоцiюеться з Т1М ЗСА (R=0,58, p=0,02) (рис.1), при видiленнi двох ка-тегорiй (iз задовшьною та незадовiльною оцiнкою проби Мартше-Кушелевського), рiзниця медiан показникiв Т1М за даними категорiями склала 13,6%, р=0,002 (pис. 2).
Scatterplot of ТИМ against пр. Мартине
d1 230v*26c ТИМ = 0,3692+0,0005*x; 0,95 Pred.Int.
0,58 0,56 0,54 0,52 0,50 0,48 0,46 0,44 0,42 0,40 0,38 0,36
200 250
пр. Мартине
Рис.1. Кореляцшш зв'язки мiж часом ввдновлення ЧСС тсля дозованого фiзичного навантаження та Т1М ЗСА у пвдгрут дiвчат.
50
100
150
300
350
400
0,50
0,48
i 0,46
0,44
0,42
0,40
■ Mean □ Mean±S E Mean±1,96*SE
Рис. 2 Ввдмшшсть показникiв Т1М ЗСА у пвдгрупах з задовiльним (1) та незадовшьим (2) результатами проби Марть не-Кушелевського.
Результати коpеляцiйного aнaлiзу свiдчaть про до- фiзiологiчними властивостями мюкарда (табл. 3), а також CTOBipHi взаемозв'язки мiж гемодинaмiчними коефщен- piBHeM лейкоцитiв кpовi та даними лшвдного пpофiлю тами функцiонaльних pe3epBiB СС системи та електро- (табл. 4).
Таблиця 3
Кореляцшш зв'язки мiж гeмодинaмiчними коeфiцieнтaми функцiонaльних peзepвiв СС системи та eлeктpофiзiоло-гiчними властивостями мюкарда
Коефщент витpивалостi шдекс Кердо 1ндекс Скибшсько!
1нМ 0,411; 0,007* 0,19; >0,05 -0,15; >0,05
G5 0,395; 0,009* 0,386; 0,02* -0,44; 0,005*
G6 0,412; 0,006* 0,396; 0,01* -0,485; 0,002*
Таблиця 4
Кореляцшш зв'язки мiж гемодинамiчними коефiцieнтами функцiональних pe3epBiB СС системи, даними лшвдного профшю та piBHeM лейкоцитiв KpoBi
Лейкоцити Хзаг. Х неЛПВЩ ХКА Вiдношeння Хзаг до ЛПВЩ
Коефщент витривалост 0,521;0,02* -0,05;>0,05 -0,2; >0,05 -0,2; >0,05 -0,24; >0,05
Коeфiцieнт Хiльдeбpанда 0,24; >0,05 0,485;0,02* 0,466;0,01* 0,2; >0,05 0,16; >0,05
1ндекс Робiнсона -0,02; >0,05 0,39; >0,05 0,25; >0,05 0,540;0,02* 0,586;0,006*
Пpимiтка до таблиць 3, 4: результати представлен у виглядi R - коефщент кореляцй' CnipMeHa та p.
Такий фактор харчування, як частота вживання про-дукпв iз пiдвищеним вмютом насичених жирних кислот та смажених страв був пов'язаний з рiвнем ЛПНЩ (К=0,4, р=0,03).
Також було виявлено, що тривалiсть сну достовiрно асо-цiюeться з коефiцieнтом витривалосп (К=-0,389, р=0,02), з iндексом «ритм» (К=-0,367, р=0,03), що свiдчить про пози-тивний вплив достатньо! тривалост сну на адаптацiйний потенцiал СС системи.
У ходi дослiдження не було встановлено статистично достовiрного зв'язку мiж дослiджуваними показниками i такими ФР як пвдвищений 1МТ, палшня, сiмейний анамнез раннiх КВ подш, рiвень глiкемii, що, можливо, зумовлено незначною поширенiстю цих факторiв серед обстежених у нашому дослiдженнi, а також бшьш тривалим «часом впливу», необхвдним для реалiзацii iх негативного ефекту.
Таким чином, ФР СС захворювань, пов'язаш зi спосо-
бом життя (гiподинамiя, нерацiональне харчування, по-рушення режиму сну), широко розповсюджеш серед осiб молодого вiку. У нашому дослвдженш виявлена значна по-ширенiсть дислiпiдемiй серед молодi (57%), що привертае особливу увагу, оскшьки значення цього фактора, згiдно iз сучасними рекомендацiями 6ТК та вггчизняними протоколами скринiнгових обстежень, враховуеться лише тсля 35-45 рокiв. Останшм часом проблема дислiпiдемiй у контекста субклшчного атеросклерозу активно вивчаеться науковою спiльнотою. Цiй темi присвячено багато роби у педiатрii та серед оаб середнього вiку [7-9], проте серед оаб вiком ввд 18 до 35 рокiв до цього часу кшьюсть дослвд-жень обмежена [10, 11].
Як ввдомо, гiподинамiя е однiею з ключових ланок у етiопатогенезi ремоделювання артерш та ендотелiальноi дисфункцii, а також бере участь у розвитку гшоксп тканин оргашзму, створюючи сприятливi умови для машфестацп
СС захворювань [12]. Враховуючи результати нашого дослвдження, лопчно припустити, що дат змши мають мiсце вже у молодому вщ та можуть бути ктшчно зафiксованi у виглядi функцiональноï дестабШзацп СС системи, по-рушень електрофiзiологiчних властивостей мiокарда, якi е ймовiрною ознакою його гiпоксичних змiн. За даними лгтератури, Т1М ЗСА асощюеться i3 ФР КВ патологiï [79]. Виявлений у нашому дослiдженнi взаемозв'язок мiж часом вiдновлення ЧСС i Т1М, ймовiрно, свiдчить про вплив детренованост на швидкiсть прогресування пер-шоï стадiï атеросклерозу. Даш лггератури сввдчать про наявнiсть незалежного взаемозв'язку мГж рГвнем лейко-цитГв та судинною дисфункцiею у оаб Гз низьким рiвнем КВ ризику. Деяю автори висловлюють думку про вГрогвд-ний вплив субклшчного запалення на судинну функщю та пропонують використовувати рГвень лейкоцитГв як додатковий критерш персоналiзованоï стратифiкацiï ризику [13]. Враховуючи виявлену у нашому дослвдженш асощащю гемодинамГчних шдекав Гз рГвнем лейкоцитав, виникае припущення щодо ïx ролГ в розвитку судинно!' дисфункцй' на початкових етапах. Викликають защкав-лешсть взаемозв'язки рГвня лшщв, фiзичноï активносл та коефщГентав гемодинамжи, що може сввдчити про роль гшодинамп у розвитку дислшвдемш у оаб молодого вжу.
Виявлеш асощацп показниюв лшвдного профшю Гз частотою вживання насичених жирних кислот та смажених страв дозволяють припустити високу значущГсть якосл харчування у розвитку дислшвдемш у молодому вщ [14,15].
Результати нашого дослвдження сввдчать про значну поширешсть факторГв ризику КВ патологи серед молодо пвд-креслюють роль способу життя у прогресуванш патологiï системи кровообшу та вказують на доцшьшсть раннього скриншгу порушень малошвазивними методами та пвдви-щення мотивацiï до модифжацп способу життя у оаб молодого вжу.
Висновки.
1. Серед оаб молодого вжу широко розповсюджеш фактори ризику кардiоваскулярноï патологи, зокрема дис-лшвдемГя (57,14%), гшодинамГя (61,5±0,8%), неращональне харчування (50±0,3%), порушення режиму сну (82±0,2%).
2. Таю фактори способу життя як гшодинамГя, часте вживання насичених жирних кислот та смажених страв, недостатня тривалГсть сну асощюються з показниками лшвдного спектру, електрофГзюлопчними параметрами мюкарда, резервними можливостями СС системи вже у молодому вщь
3. Для молодих оаб Гз наявшстю таких факторГв ризику, як гшодинамГя, незбалансоване харчування, доцшьно скринГнгове дослГдження лГпГдного профГлю з метою про-ведення вчасноï та ефективно" первинноï профГлактики.
4. До програм первинно" профГлактики серцево-судин-них захворювань доцшьно включати скриншг факторГв ризику, функцГональнГ проби та дисперсшне картування ЕКГ серед осГб молодого вжу.
Перспективи подальших дослГджень
Актуальним напрямом сучасноï медичноï науки е подальше вивчення ролГ поведшкових ФР у розвитку КВ патологи, а також особливостей взаемодп ФР у оаб молодого
вжу.
Список лиератури
1. Low prevalence of "ideal cardiovascular health" in a community-based population: the heart strategies concentrating on risk evaluation (Heart SCORE) study / Bambs C, Kip KE, Dinga A [et al.] // Circulation. - 2011 N. 123. P. 850-857.
2. ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias / Alberico L. Catapano, Guy De Backer Ian Graham // European Heart Journal. - 2011, N. 32. P. 1769-1818.
3. WHO. Body Mass Index classification. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/% D0%98%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D0 %BC%D0%B0%D1%81%D1%81%D1%8B_%D1%82%D0%B 5%D0%BB%D0%B0 - cite_ref-1WHO :: Global Database on Body Mass Index.
4. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension / The task force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardsology (ESC) // Journal of Hypertension. - 2013, N. 31. P. 1281-1357.
5. Дисперсионное ЭКГ-картирование: теоретические основы и клиническая практика / Г.Г. Иванов, А.С. Сулла // М.: Техносфера. 2009. - 192 с.
6. Mannheim carotid intima-media thickness consensus (2004-2006). An update on behalf of the Advisory Board of the 3rd and 4th Watching the Risk Touboul PJ, Hennerici MG, Meairs S, Adams H, Amarenco P, [et al.] // Cerebrovasc. Dis. -2007, N. 23. - P. 75-80.
7. Risk Factors Associated with Aortic and Carotid Intimal-Medial Thickness in Adolescents and Young Adults: the Muscatine Offspring Study / Jeffrey D. Dawson, Milan Sonka, Mary Beth Blecha [et al.] //J. Am. Coll. Cardiol. - 2009, N 53. - P. 2273-2279.
8. Gender Divergence on the Impact of Multiple Cardiovascular Risk Factors on the Femoral Artery Intima-media Thickness in Asymptomatic Young Adults: The Bogalusa Heart Study / Timir K. Paul, Wei Chen, Sathanur R. Srinivasan [et al.] // Am J Med Sci. - 2012, N 343. - P. 40-45.
9. Subclinical atherosclerosis in Latino youth: Progression of carotid intima media thickness and its relationship to cardiometabolic risk factors / Claudia M. Toledo-Corral, Jaimie N. Davis, Tanya L. Alderete [et al.] // J. Pediatr. - 2011, N 158. - P. 935-940.
10. Cardiovascular risk scores in the prediction of subclinical atherosclerosis in young adults: Evidence from the Cardiovascular Risk in Young Finns Study / Juho R.H. Raiko, Costan G. Magnussen, Mika КгутдЫ // Eur. .J Cardiovasc. Prev. Rehabil. - 2010, N17. - P. 549-555.
11. Healthy Lifestyle Through Young Adulthood and the Presence of Low Cardiovascular Disease Risk Profile in Middle Age: The Coronary Artery Risk Development in (Young) Adults (CARDIA) Study / Liu K., Daviglus M.L., Loria C.M. [et al.] // Circulation. - 2012, N125. - P. 996-1004.
12. Impact of inactivity and exercise on the vasculature in humans / Dick H. J. Thijssen, Andrew J. Maiorana, Gerry O'Driscoll [et al.] // Eur. J. Appl. Physiol. - 2010, N 108. - P. 845-875.
13. High Leukocyte Count is Associated With Peripheral Vascular Dysfunction in Individuals With Low Cardiovascular Risk / Jing Li, Andreas J. Flammer, Martin K. Reriani [et al.] // Circ J. - 2013, N 77. - P.780-785.
14. Functional Foods and Nutraceuticals in the Primary Prevention of Cardiovascular Diseases (Review Article) / Eman M. Alissa, Gordon A. Ferns // Journal of Nutrition and
Metabolism. - 2012.- P. 1-16.
15. Prevention of cardiovascular diseases: Role of exercise, dietary interventions, obesity and smoking cessation/ HS Buttar, T Li, N Ravi // Exp. Clin. Cardiol. - 2005; N 10(4) . - P. 229-249.
СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ОЦЕНКИ МИКРОЦИРКУЛЯЦИИ В ТКАНЯХ ЯЗЫКА У
БОЛЬНЫХ ГЛОССАЛГИЕЙ
Тиунова Наталья Викторовна
Кандидат медицинских наук, доцент Кафедра терапевтической стоматологии Нижегородская государственная медицинская академия Вдовина Людмила Валерьевна Кандидат медицинских наук, доцент Кафедра пропедевтической стоматологии Нижегородская государственная медицинская академия
ACTUAL DIAGNOSTIC TECHNIQUES OF MICROCIRCULATION OF THE TONGUE WITH BURNING MOUTH SYNDROME
Tiunova N.V. Candidate of medical sciences, associated professor Department of therapeutical dentistry Nizhniy Novgorod State Medical Academy
Vdovina L.V. Candidate of medical sciences, associated professor Department of propaedeutical dentistry Nizhniy Novgorod State Medical Academy
АННОТАЦИЯ
Глоссалгия - хроническое заболевание, которое проявляется парестезиями в области языка и трудно поддается лечению. Для диагностики глоссалгии используют различные методы исследования, например, лазерную допплеровскую флоуметрию (ЛДФ). Это неинвазивный метод, который применяется для изучения кровотока в тканях языка.
ABSTRACT
Burning mouth syndrome - is the chronic disease, with paresthesia of the tongue. Treatment of burning mouth syndrome (glossalgia) is very difficult. The clinical interpretation of burning mouth syndrome is problematic. Laser Doppler Flowmetry (LDF) is a non-invasive method to estimate the blood perfusion in the microcirculation of the tongue for diagnostic of burning mouth syndrome.
Ключевые слова: синдром жжения языка, глоссалгия, лазерная допплеровская флоуметрия.
Key words: burning mouth syndrome, Laser Doppler Flowmetry.
Постановка проблемы. Основными методами оценки микроциркуляции в полости рта, которые могут проводиться в условиях клинического приема, являются, в частности, лазерная допплеровская флоуметрия, биомикроскопия. При глоссалгии наблюдаются изменения микроциркуляции языка. Глоссалгия проявляется паре-стезиями языка, практически не имеет клинических проявлений, поэтому для ее диагностики используют разные методы. Для изучения нарушения микроциркуляции в тканях языка мы использовали лазерную допплеровскую флоуметрию.
Анализ последних исследований и публикаций. Глоссалгия обычно рассматривается как симптомокомплекс, который проявляется следующими клиническими признаками: болью и жжением языка, сухостью в полости рта, покалыванием и зудом языка, проходящими во время приема пищи [4, 6, 11]. Клинические проявления глоссалгии различны, течение заболевания носит, преимущественно, хронический рецидивирующий характер [8, 9, 10, 13, 15]. Патогенетическими звеньями глоссалгии являются тканевая гипоксия и нарушения микроциркуляции, обу-
словленные вегетативными нарушениями [3, 14] и дезре-гуляцией центральных ноцицептивных структур головного мозга [9].
Показатель микроциркуляции в значительной мере определяет кислородный режим тканей, в частности, языка, что имеет прямое отношение к чувствительности болевых рецепторов [2]. В микрососудистом русле осуществляется транскапиллярный обмен, создающий необходимый для нормальной жизнедеятельности организма тканевой гомеостаз [1].
На сегодняшний день биомикроскопия и лазерная доп-плеровская флоуметрия (ЛДФ) являются основными методами оценки микроциркуляции в клинической практике. Биомикроскопические исследования позволяют визуализировать морфофункциональное состояние микрососудов, реологию крови и внесосудистые изменения. Биомикроскопия - прижизненное изучение состояния тканей языка с помощью оптических систем. Используют капил-ляроскоп, бинокулярный микроскоп МБИ-1, контактный микроскоп МЛК-1, щелевую лампу ЩЛ-56, применяемую в офтальмологической практике. Совершенствование
