CC BY
20
Орипнальы дослiдження
Original Researches
УДК 617.089.001-145.14-21 DOI: 10.22141/1608-1706.5.19.2018.146651
Омельченко Т.М.1, Бур'янов О.А.1, ЛябахА.П.2, Котова М.В.1, Турчин О.А.2 1Нацональний медичний yHißepcrner iMeHi О.О. Богомольця, м. КиТв, УкраТна 2ДУ «1нсгигуг травматологи та ортопеди НАМН Укра'Тни», м. КиТв, УкраТна
Результати тотального ендопротезування гомшковостопного суглоба за даними нацюнальних peecrpiB: метаана^з
Резюме. Мета: провести систематичний огляд i метаанал/з результат/в тотального ендопротезування го-м1лковостопного суглоба за показниками виживаност/ р/зних конструкц/й ендопротезiв, часу й к/лькост/ ре-вiзiй, характеру ускладнень. Матер'юли таметоди. Використан/ дан в/дкритихнацюнальнихмедичнихреестр/в кра/н Скандинава (НорвегИ Швец/ Фiнляндi¡), Ново/ ЗеландИ АвстралП та iн.; статт/, науков/ публiкацi¡ в спец/ал/зованих фахових виданнях, реферати, вдкрит електронн/ бази даних, бази даних Нац/онально/ медично/ бiблiотеки США Medline за останн/' 15 рок/в. Застосовувався статистичний аналiз з урахуванням оц/нки виживаност/ й ревiзiй методом Каплана — Мейера, дисперайний аналiз, непараметричний аналiз рангово/ кореляцИ Сп/рмена. Результати. Загальн/ тенденц//, що виявляються в проведеному досл/дкенн/, вказують на прогнозовану можлив/сть рев/зИ в 10-15 % пац/ент/в до к/нця 5-р/чного пер/оду i до 20-30 % — до к/нця 10-р/чного пер/оду. Ыльшють досл/джень розглядала рев/з/йне ендопротезування або артродез як к/нцеву точку при обчисленнi показник/в виживання. Проте якщо пром/жок часу до рев/зИ розглядаеться як к/нцева точка для негативного результату, то показники виживання ендопротеза ще б/льше знижуються. Кр/м асептично/ нестаб/льност/ й /нфекц/йних ускладнень, прогресуючий больовий синдром е ще одн/ею проблемою, що може поставити п/д загрозу кл/н/чнi результати. Висновки. Трикомпонентнi протези з моб/ль-ною пол/етиленовою вставкою й безцементним типом ф/ксацИдають кращi результати й характеризуются б/льшою виживан/стю пор/вняно з протезами минулих покол/нь. Ключовими елементами сучасного дизайну е м/н/мально можлива резекц/я к/стки й покращене багатокомпонентне пористе покриття. При виборi тактики л/кування важливо враховувати /ндив/дуальнi особливостi пац/ента, такi як /ндекс маси тла, статус кур/ння, коморб/дн/сть та /ншi зм/нн/, що можуть допомогти прогнозувати результати й виживання /мплант/в. Кр/м того, виб/р тактики л/кування й протеза мае бути зумовлений об/знан/стю х/рурга з конструктивними особливостями протез/в, а також повинен враховувати ¡х наявнсть.
Ключовi слова: ендопротезування гом/лковостопного суглоба; систематичний огляд; метаанал/з
Травма
Вступ
Артродез традицшно був золотим стандартом у лшу-ванш кшцевих стадш остеоартрозу гомшковостопного суглоба. Однак з огляду на удосконалення конструкцш ендопротезiв i покращення наближених i середньо-строкових результат ендопротезування гомшково-стопного суглоба щкавють до цього питання зростае. У даному дослщженш будуть розглянуп й проанатзо-ваш результати ендопротезування гомшковостопного суглоба за даними вшкритих реесщв, опублшованих дослшницьких статей i оглядiв з метою визначення су-часних особливостей, тенденцш, виживаност рiзних титв протезiв i можливих ускладнень.
Тотальне ендопротезування гомшковостопного суглоба може здшснюватися двома видами конструкцш: з фксованою до великогомшкового компонента полiетиленовою вставкою (фасований шдшипник) i мобшьною вставкою. У першому поколшш конструк-щя протеза була суцшьною, з обмеженою рухомютю й цементним типом фшсаци. У конструкщях другого-третього поколшь застосовують безцементний спошб фшсаци й здебшьшого мобiльну полiетиленову вставку, що виконуе роль пiдшипника. Конструкци протезiв нового поколiння мають дво- i трикомпонентнi варь анти (з фшсованою й нефiксованою полiетиленовою вставкою вщповщно). У 2007 роцi, шсля 7-рiчного кль
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Омельченко Тарас Миколайович, Нацюнальний медичний ушверситет iMeHi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, УкраТна; e-mail: tnomelchenko@gmail.com For correspondence: Taras Omelchenko, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: tnomelchenko@gmail.com
шчного випробування в США, Управлiння з контролю за продуктами й лжами (FDA) затвердило модель пер-шого ендопротеза гомшковостопного суглоба з мобшь-ною вставкою на базi моделi протеза Scandinavian total ankle replacement (STAR). Попередш конструкци' мали цементний тип фшсаци'. Iншi безцементнi конструкци' з фiксованою вставкою не були схвалеш управлiнням з контролю за продуктами й лжами.
Бшьшють трикомпонентних протезiв мають плас-кий великогомшковий компонент з гладкою по-верхнею для полiетиленовоï вставки, що забезпечуе ковзання. Форма полiетиленовоï вставки зб^аеться з таранним компонентом [1]. Можливють змiщення вставки в медiальний чи латеральний бiк забезпечуе максимальне згинання й розгинання в гомшково-стопному суглобi [2].
Тотальне ендопротезування гомшковостопного суглоба з використанням трикомпонентного протеза теоретично мае переваги перед двохкомпонентною конструкцiею щодо кiнематики й мехашки, оскшь-ки забезпечуе повну конгруентшсть поверхонь без обмеження ротацiйних р^в у суглобi [3]. Також ця конструкщя створюе менше навантаження на мюце контакту протеза й ыстки [4].
Двокомпонентнi протези мають одну поверх-ню ковзання, тодi як трикомпонентш конструкци' мають двi окремi поверхнi ковзання для кожного з компоненпв (таранного й великогомiлкового) [5], тому теоретично двокомпонентний протез створюе бшьше обмежень через невiдповiднiсть поверхонь купола таранно!' кiстки й полiетиленовоï вставки. Також це обмеження збшьшуе навантаження на мю-це контакту протеза й шстки [6].
Водночас бшьш природний дизайн трикомпонентних протезiв збiльшуе ризик нестабiльностi, втрату шстково!' маси через механiчний вплив i iм-пiчмент при максимальны амплiтудi рухiв [7]. З кожним поколшням конструкцiя протеза коригу-еться. Крiм того, для отримання кращого результату важливим е баланс м'яких тканин i навчання пащ-ента [8].
Видшяють двi основнi причини ранньо!' неспро-можностi трикомпонентного протеза: порушення стабiльностi фiксацiï «кютка — 1мплант», а також зношування полiетиленовоï вставки. Специфiчнi ускладнення ендопротезування включають потен-цiйний ризик вторинного перелому ысточок пiсля резекцп' частини великогомшково!' кiстки при вста-новленш великогомiлкового компонента [9—11]. Питання загоення операцшно!' рани також залиша-еться вщкритим [12], однак частота таких ускладнень зменшуеться при зростаннi досвшу хiрургiв [13].
При ендопротезуваннi ранш результати демон-струють кращу функцш кiнцiвки порiвняно з ар-тродезом гомшковостопного суглоба [14], однак у вшдаленому перiодi (5—10 рокiв) число ускладнень шсля ендопротезування гомiлковостопного суглоба залишаеться iстотним [15]. За даними 5—8^чно1 давнини, середня виживашсть ендопротезованих
гомiлковостопних суглобiв у 8—10^чний перiод не перевищувала 60—70 %. Дослшження ocTaHHix роыв вказують на шдвищення виживаностi iмплантiв до 80—90 %, що пов'язано з набуттям бшьшого досвшу у виборi показань до ендопротезування, вдоскона-ленням конструкцш ендопротезiв i xiрургiчноl тех-шки.
Усе вищевказане обумовлюе необхiднiсть чгткого диференцiйованого пiдходу при виборi тактики ль кування пацiентiв з ураженнями гомшковостопного суглоба на шзшх стадiях з урахуванням особливос-тей бюмехашки, коморбiдностi, прогнозу вижива-ностi iмпланта, досвiду хiрурга, його обiзнаностi з сучасними конструкщями ендопротезiв i показан-нями до !х застосування [15].
Мета: провести систематичний огляд i метаана-лiз результатiв тотального ендопротезування гомшковостопного суглоба за показниками виживаност рiзниx конструкцiй ендопротезiв, часу й кшькосп ревiзiй, характеру ускладнень.
Матерiали та методи
Використанi даш вiдкритиx нацiональниx медич-них реестрiв краш Скандинавп (Норвегп, Швецп, Фшляндп), Ново! Зеландп, Австралп та ш.; статтi, науковi публшацп в спецiалiзованиx фахових ви-даннях, реферати, вшкрип електроннi бази даних, бази даних Нацюнально! медично! бiблiотеки США Medline за останш 15 рокiв. Застосовувався статис-тичний аналiз з урахуванням оцшки виживаностi й ревiзiй методом Каплана — Мейера, дисперсшний аналiз, непараметричний аналiз рангово! кореляцп Сшрмена.
Результати та обговорення
Сьогоднi у свт нaйчaстiше застосовуються ендо-протези гомшковостопного суглоба другого-третьо-го поколшня. Серед них нaйбiльш широкого застосування набули:
1) Agility (DePuy, Warsaw, Indiana);
2) Buechel-Pappas (ВР; Endotec, South Orange, New Jersey);
3) Hintegra (Newdeal SA, Lyon, France);
4) Mobility (DePuy — знятий з виробництва з червня 2014 року);
5) Salto Talaris Total Ankle Prosthesis (Tornier, Stafford, Texas);
6) Scandinavian Total Ankle Replacement prosthesis (Waldemar Link, Hamburg, Germany).
Значна кшьшсть дослшжень присвячена порiв-нянню рiзниx конструкцiй ендопротезiв гомшко-востопного суглоба мiж собою (табл. 1).
Найбшьшу кiлькiсть спостережень подано в На-цiонaльному спшьному реестрi для Англп, Уельсу, Швшчно! 1рландп й острова Мен (National Joint Registry for England, Wales, Northern Ireland and the Isle of Man). Вш включае aнaлiз результaтiв 3899 первинних ендопротезувань гомшковостопних су-глобiв, що виконувався в перюд мiж 2010 i 2016 ро-
Таблиця 1. Пор1вняльний анал'з результатов тотального ендопротезування
за даними р!зних реестр!в
nyôfliKa^n Кшькють iмплaнтiв (модель) Строк спостере-ження Виживанiсть Характер ускладнень
Wood et al. [18] 200(STAR + BP) MiHiMyM 36 Mic. 79 % — BP, 95 % — STAR (6 poKiB) Асептична нестабтьнють, шфекцшы ускладнення
Fevang et al. [19], HopBe3b-kmm peecrp 212(STAR) 5-10 poKiB 89 % — 5 poKiB, 76 % — 10 poKiB Неправильна установка компонентiв ендо-протеза, нестабiльнiсть
Henricson et al. [13], WBegcb-kmm peecrp 531 (STAR, BP, Hintegra, Mobility) 5 poKiB 78 % — 5 poKiB 101 ревiзiя (19 %): 31 — нестабiльнiсть великогомткового компонента; 16 — нестабiльнiсть таранного компонента; 13 — шфекци, що вимагали видалення iмпланта; 17 — техычы помилки; 11 — гострий больовий синдром; 8 — зношування або пошкодження по- лiетиленовоí вставки; 3 — варусна деформа^я з больовим синдромом; 2 — перелом кюточок
Hosman et al. [20], peecrp Hoboï 3e^aHgiï 202(STAR, Mobility, Rasmes) 28 мюящв 86 % — 5 poKiB. ^опя peBi3iï: 65 % — 5 poKiB 14 ревiзiй: 7 — нестабтьнють таранного компонента; 3 — нестабтьнють великогомткового компонента; 1 — варусна установка компонент; 1 — прогресування больового синдрому; 2 — глибок шфекци. 1з них 10 ревiзiй — успшы; 3 — артродез; 1 — ампута^я нижче вщ колшного сугло-ба
Skytta et al. [21], ^rncbkmm peecrp 515 (STAR, AES) 5 poKiB 83 % — 5 poKiB, 78 % — 7 poKiB Найбiльш поширенi ускладнення: 23 — асептична нестабтьнють; 5 — неправильна установка компонент; 4 — шфекцшы ускладнення; 3 — пошкодження вставки; 1 — перипротезний перелом
Australian Orthopaedic Association supplementary report 2017 [17] 2235 (Salto Talaris) 5 poKiB 95,4 % — npu peBMaTO'ÏAHoMy apTpMTi; 89,8 % — npu ocreoapTpMTi 224 ревiзií: 69 — нестабтьнють таранного компонента; 37 — нестабтьнють великогомткового компонента; 21 — шфекци; 39 — техычы помилки; 34 — гострий прогресуючий больовий синдром унаслщок зношування або пошкодження вставки; 6 — варусна деформа^я й бть; 18 — перелом кюточок у тсляоперацмному перiодi
UK National Joint Registry 2017 [16] 3899 (Mobility, Infinity) 5 poKiB 92,3 % — 5 poKiB Нестабтьнють, шфекцмы ускладнення
ками [16]. Середнiй bík пацieнтiв становив 68 pokíb, а модель протезу Mobility використовувалась най-частiше (28,9 % ycix артропластик). Дана модель була вилучена з ринку з червня 2014 року. Оцшка Каплана — Мейера показала сукупну частоту ревiзiй у 7,7 % упродовж шестирiчного перюду. Асептична нестабшьшсть компоненпв ендопротеза була най-частiшою причиною ревiзiй. Вiдсутнiсть детального аналiзу причин ревiзiй була визначена як проблема, а висновки щодо аналiзу виживання iмпланта ви-знанi ненадiйними.
Австралшська ортопедична асоцiацiя подала ана-лiз усiх артропластик гомiлковостопного суглоба в перюд iз липня 2006 року по грудень 2016 року [17]. За даний перюд було виконано 2235 ендопротезу-вань гомшковостопного суглоба (39 % жшок i 61 % чоловшв). Найбшьша вiкова група — 65—74 роки (медiана — 66 рошв). Найпоширенiшим показанням для ендопротезування був остеоартрит (92,8 %), на другому мюш — ревмато'шний артрит (5,5 %). Протез Salto Talaris найбшьш часто використовувався для артропластики. Загальна кшькють ревiзiй за 5 рокiв становила 4,6 % при ревматоидному артритi, а при остеоартрит — 10,2 %. Отже, даш австралш-ського спшьного реестру пiдтверджують думку про те, що пацieнти з ревмато'шним артритом мають зна-чно меншу частоту ревiзiй порiвняно з тими, у кого е остеоартрит. Найпоширешшим показанням для ревiзil була асептична нестабшьшсть компоненпв ендопротеза на тлi локального остеопорозу або ль зису исток (29,2 % випадыв). Данi австралшського спiльного реестру були другою за величиною вибiр-кою серед розглянутих звтв.
В оглядi 531 випадку ендопротезування зi швед-ського реестра [13] проведено порiвняння таких моделей ендопротезiв: STAR — 318, BP — 92, AES — 69, Hintegra — 29, Mobility (DePuy) — 23. Було виконано аналiз причин 101 випадку ревiзiйного ендопро-тезування: 31 проведено через асептичну неста-бшьшсть компонентiв; 16 — через нестабшьшсть, що супроводжувалася змщенням полiетиленовоl вставки; 13 — через розвиток раннього або шзньо-го шфекцшного ускладнення, що потребувало ви-далення iмпланта; 17 — через наявшсть технiчних помилок при встановленш конструкци ендопротеза (неправильна позишя компонентiв); 11 — через прогресування больового синдрому з невиявлених причин; 8 — через надмiрне зношування або по-шкодження полiетиленовоl вставки; 3 — через розвиток варусно! деформацй з больовим синдромом; 2 — через перелом ысточок гомшки в шсляопера-цшному перiодi. Загальна 5-рiчна виживанiсть дано! групи становила 78 %. Виявлено, що частота ревiзiй була бшьшою для протезiв STAR, при цьо-му авторами було зафшсовано факт, що цi протези були поставлен хiрургами в перiод стажування, яы не мали достатнього досвщу роботи з конструкш-ею [10]. Для трьох хiрургiв, якi ставили переважно протези STAR, виживашсть протезiв зросла пiсля
перших 30 прооперованих пашенпв i в середньому становила 86 % за 5 роыв [13].
Wood Í3 спiвавт. [18] порiвняли двi системи ен-допротезiв гомiлковостопного суглоба (BP i STAR) у рандомiзованому проспективному дослiдженнi. Було проведено 200 оперативних втручань у единому цеш^ протягом 3 роыв i3 мiнiмальним термiном спостереження 36 мюяшв. 16 ендопротезiв (18 %) зазнали ревiзiï, з них 12 — BP i 4 — STAR. Шестирiч-на виживашсть ендопротезiв BP становила 79 %, а STAR — 95 %. Наявшсть варусно!' або вальгусно!' деформацй' мала значний вплив (Р = 0,02) на виживашсть iмплантованих ендопротезiв в обох групах, при тому що ймовiрнiсть ревiзiï зростала зi збiльшенням рiвня деформацй'. Це частково вiдповiдае дшсносп в тому випадку, коли деформашя до операцй' становила понад 15°, що призводить до прогнозовано!' не-спроможностi в найближчi 6 роыв (10 % — STAR i 25 % — BP) [18].
За даними норвезького реестру, серед 212 ендо-протезiв 5^чна й 10^чна виживанiсть становить 89 i 76 % вщповщно [19]. Середнш час до ревiзiï становив 2,3 року. 32 протези були фшсоваш за допо-могою цементу TPR (Thompson Parkridge Richards), iншi протези були з безцементним типом фшсацп' — STAR. Виживашсть протезiв була однаковою для обох тишв iмплантiв. Не було виявлено статистич-но1 залежностi мiж частотою ревiзiйних ендопроте-зувань i вшом, статтю, типом протеза або дiагнозом. Найбiльш частими причинами ревiзiï були непра-вильне розташування компонентiв протеза й асептична нестабшьшсть [19].
За даними нацюнального реестру Ново!' Зеландп' було вивчено результати 202 випадыв замши гомшковостопного суглоба протягом 6 роыв [20]. Термш спостереження шсля операцй' становив у середньому 28 мюяшв, дослщження ретроспективне. Конструкцй' встановлених протезiв були такими: 117 — Agility; 45 — STAR; 29 — Mobility; 11 — Rames. Було виконано 14 ревiзiй (7 %), iз них 7 — через розвиток неста-бшьносп таранного компонента, 3 — великогомш-кового компонента, 1 — через неправильну варусну установку протеза i 1 — через прогресування больо-вого синдрому неясного генезу. Два протези були ви-далеш внаслщок розвитку глибокого шфекцшного ускладнення. У 10 випадках ревiзiйне протезування виявилося вдалим, у 3 випадках було виконано ар-тродез. Аналiз виживаност Каплана — Мейера в да-ному дослщженш показав 5^чну виживашсть ендо-протезiв на рiвнi 86 %. Дисперсiйний аналiз показав значний ефект залежно вiд типу протеза (Р = 0,005). Ендопротези моделi Rasmes показали нижчi результати, шж Agility (Р = 0,001), STAR (Р = 0,001) i Mobility (Р = 0,002). Також не виявлено статис-тично!' залежност мiж виживанiстю iмплантованих конструкцiй i вiком, статтю, дiагнозом, попереднiми операцiями або досвiдом хiрурга (Р > 0,05) [20].
Зпдно з даними, оприлюдненими у фшському ре-естрi, за 5-рiчний перюд серед 645 ендопротезувань
573 (89 %) були первинними i 11 % (72) — peBi3rn-ними [21]. Порiвнювалися безцементнi ендопротези третього поколшня з подвiйним покриттям STAR i AES. У цьому дослщженш розглядалися результати 515 пащенпв iз первинно протезованим суглобом. Не було виявлено шяких вiдмiнностей у виживанос-тi згiдно з аналiзом Каплана — Мейера. 5-рiчна ви-живанiсть становила 83 % (при застосуванш ревiзil в будь-якому проблемному випадку) i 95 % (якщо ревiзiя застосовуеться тiльки в разi асептично! не-стабiльностi). Так само, як i в попередньому досль дженнi, не було виявлено впливу на статистику вшу, стап, типу протеза або дiагнозу, попереднiх опера-цiй або досвiду хiрурга. Шд час перiоду дослiдження було виконано 59 ревiзiй. 7-рiчна виживанiсть ще! когорти становила 78 %. Найбiльш часта причина для ревiзil — нестабшьшсть (23 випадки, 39 %), неправильна установка компоненпв (5 випадыв, 8 %), iнфекцiя (4 випадки, 7 %), пошкодження полiетиле-ново! вставки (3 випадки, 5 %) i перипротезний перелом (1 випадок, 2 %).
Висновки
1. Даш реес^в рiзних кра!н показують великi вiдмiнностi в загальному показнику виживаност ендопротезiв гомiлковостопного суглоба. У бшь-шостi реестрiв асептична нестабшьшсть компонен-тiв, порушення хiрургiчноl технiки й iнфекцiйнi ускладнення е найбшьш частими причинами ревь зш. Перевага використання даних реестрiв полягае в тому, що вони надають великi вибiрки й дозволя-ють визначити певнi тенденцп. Обмеженiсть даних реес^в пов'язана з !х яыстю, що обумовлюе мож-ливу неповноту даних щодо випадкiв первинного або ревiзiйного ендопротезування. 1ншим негатив-ним фактором реестрiв е вiдставання надходження, аналiзу й публшацп даних. Це означае, що можлива затримка даних, як вкажуть на катастрофiчнi збо! певного типу ендопротеза, як це було з конструкш-ею Mobility, а також iз протезами першого поколш-ня. Ще одним важливим недолiком даних, отрима-них iз реестрiв, е вiдсутнiсть вiдомостей про оцшку результатiв ендопротезування пацiентами, а також даних рентгенолопчних дослiджень.
2. Як демонструе метааналiз, у Нацюнальному спшь-ному реестрi для Англи, Уельсу, Швшчно1 1рланди й острова Мен подано вщомосп про найбшьшу кшьюсть випадкiв ендопротезування гомiлковостопного суглоба. При цьому останш даш про тотальну артроплас-тику вносилися в реестр у 2008 рощ. Отже, найближ-чими роками повинш з'явитися 10-рiчнi результати та !х аналiз. Суперечливими е данi про те, чи мають пацiенти з ревматощним артритом кращi результати порiвняно з тими, кому ендопртезування гомшково-стопного суглоба виконувалося на rai первинного або пiслятравматичного остеоартрозу. Кращi результати в пацiентiв iз ревматощним артритом, що бачимо в де-яких дослiдженнях, можуть бути пов'язаш з тим, що в таких пащентав нижчi функцiональнi вимоги.
3. На сьогодш загальнi тенденцп', що виявляються в проведеному дослiдженнi, вказують на прогнозо-вану можливiсть ревiзiï в 10—15 % пацieнтiв до кшця 5 рокiв i до 20—30 % — до кшця 10 рошв. Бшьшють дослiджень розглядала ревiзiйне ендопротезування або артродез як кшцеву точку при обчисленнi по-казникiв виживання. Проте якщо перюд до ревiзiï розглядаеться як кшцева точка для негативного результату, то показники виживання ендопротеза ще бшьше знижуються. Крiм асептично!' нестабiльностi й шфекцшних ускладнень, прогресуючий больовий синдром е ще одшею проблемою, яка може постави-ти пiд загрозу клшчш результати.
4. Виявленi тенденцп' вказують на те, що три-компонентнi протези з мобiльною полiетиленовою вставкою й безцементним типом фшсацп' мають кращi результати й характеризуются бiльшою ви-живанiстю порiвняно з протезами минулих поко-лiнь. Ключовими елементами сучасного дизайну е мШмально можлива резекцiя кiстки й покращене багатокомпонентне пористе покриття. Однак на сьогодш немае переконливих доказiв для того, щоб рекомендувати одну конкретну конструкцш серед наявних на даний час протезiв. Постiйно тривае робота з удосконалення iснуючих конструкцш з метою покращання виживання й отримання результапв, порiвнянних з такими при ендопротезуванш куль-шового й колшного суглобiв.
5. При виборi тактики лiкування обрано!' категори' пащентав важливо враховувати iндивiдуальнi особли-вост пацieнта, так! як iндекс маси тша, статус курш-ня, коморбщшсть та шш! змшш, що можуть допомог-ти прогнозувати результати й виживання iмплантатiв. Кр!м того, на юнцевий результат значний вплив справ-ляють хiрургiчна технiка й досвщ хiрурга, тому ви6!р тактики л^вання й протеза повинен бути зумовлений обiзнанiстю хiрурга з конструктивними особливостя-ми протезiв i мае враховувати ix наявнiсть.
Конфлiкт ÎHTepecÎB. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлшту iнтересiв при пщготовщ дано!' статтг
Список лiтератури
1. Kofoed H. Scandinavian Total Ankle Replacement (STAR) // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2004. — 424. — 73-79. [PubMed].
2. Bonasia D.E., Dettoni F., Femino J.E. et al. Total ankle replacement: why, when and how? // Iowa Orthop. J. — 2010. — 30. — 119-130.
3. Cenni F., Leardini A, Belvedere C. et al. Kinematics of the three components of a total ankle replacement: in vivo fluoroscopic analysis //Foot Ankle Int. — 2012. — 33(4). — 290-300.
4. Leardini A, O'Connor J., Catani F. et al. Mobility of the human ankle and the design of total ankle replacement // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2004. — 424. — 39-46.
5. Cracchiolo A. 3rd, DeOrio J.K. Design features of current total ankle replacements: implants and instrumentation // J. Am. Acad. Orthop. Surg. — 2008. — 16(9). — 530-540.
j OpurrnaAbHi AOOAiAweHHq / Original Researches
6. Leszko F., Komistek R.D., Mahfouz M.R. et al. In vivo kinematics of the salto total ankle prosthesis // Foot Ankle Int. - 2008. - 29(11). - 1117-1125.
7. Chou L.B., Coughlin M.T., Hansen S. Jr et al. Osteoarthritis of the ankle: the role of arthroplasty // J. Am. Acad. Orthop. Surg. - 2008. - 16(5). - 249-259.
8. Giannini S, Romagnoli M, O'Connor J.J. et al. Total ankle replacement compatible with ligament function produces mobility, good clinical scores, and low complication rates: an early clinical assessment // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2010. — 468(10). - 2746-2753.
9. McGarvey W.C., Clanton T., Lunz D. Malleolar fracture after total ankle arthroplasty: a comparison of two designs // Clin. Orthop. Relat. Res. - 2004. - 424. - 104-110.
10. Murnaghan J.M., Warnock D.S., Henderson S.A. Total ankle replacement. Early experiences with STAR prosthesis // Ulster Med. J. - 2005. - 74(1). - 9-13.
11. Newton S.E. 3rd. Total ankle arthroplasty. Clinical study of fifty cases // J. Bone Joint Surg. Am. — 1982. — 64(1). — 104-111.
12. Wood P.L., Deakin S. Total ankle replacement. The results in 200 ankles // J. Bone Joint Surg. Br. — 2003. — 85(3). - 334-341.
13. Henricson A, Skoog A, Carlsson A. The Swedish ankle arthroplasty register: an analysis of 531 arthroplasties between 1993 and 2005//Acta Orthop. - 2007. - 78(5). - 569-574.
14. Saltzman C.L., Mann R.A., Ahrens J.E. et al. Prospective controlled trial of STAR total ankle replacement versus ankle fusion: initial results // Foot Ankle Int. — 2009. — 30(7). — 579-596.
15. Myerson M., Mroczek K. Perioperative complications of total ankle arthroplasty // Foot Ankle Int. — 2003. — 24(1). — 17-21.
16. National Joint Registry for England, Wales and Northern Ireland// NJR 14h annual report. — 2017. — http://www. njrcentre.org.uk/njrcentre/NewsandEvents/NJR14thAnnual-Reportrecordnumberofproceduresduring201617/tabid/1453/ Default.aspx. Accessed: 11 January 2017. [Ref list].
17. Australian Orthopaedic Association. Demographics and Outcome of Ankle Arthroplasty. 2016. — https://aoanjrr.sahm-ri.com/annual-reports-2016/supplementary. Accessed: 15 June 2017. [Reflist].
18. Wood P.L., Sutton C, Mishra V. et al. A randomised, controlled trial of two mobile-bearing total ankle replacements //J. Bone Joint Surg. Br. — 2009. — 91(1). — 69-74.
19. Fevang B.T., Lie S.A., Havelin L.I. et al. 257ankle ar-throplasties performed in Norway between 1994 and 2005 // Acta Orthop. — 2007. — 78(5). — 575-583.
20. Hosman A.H., Mason R..B, Hobbs T. et al. A New Zealand national joint registry review of 202 total ankle replacements followed for up to 6 years // Acta Orthop. — 2007. — 78(5). — 584-591.
21. Skytta E.T., Koivu H, Eskelinen A. et al. Total ankle replacement: a population-based study of 515 cases from the Finnish Arthroplasty Register// Acta Orthop. — 2010. — 81(1). — 114-118.
OmpuMaHO 03.09.2018 ■
Омельченко Т.М.1, Бурьянов А.А.1, ЛябахА.П.2, Котова М.В.1, Турчин Е.А.2 Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина 2ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
Результаты тотального эндопротезирования голеностопного сустава по данным национальных реестров: метаанализ
Резюме. Цель: провести систематический обзор и метаанализ результатов тотального эндопротезирования голеностопного сустава по показателям выживаемости различных конструкций эндопротезов, времени и количества ревизий, характера осложнений. Материалы и методы. Использованы данные открытых национальных медицинских реестров стран Скандинавии (Норвегии, Швеции, Финляндии), Новой Зеландии, Австралии и др.; статьи, научные публикации в специализированных профессиональных изданиях, рефераты, открытые электронные базы данных, базы данных Национальной медицинской библиотеки США Medline за последние 15 лет. Применялся статистический анализ с учетом оценки выживаемости и ревизий методом Каплана — Мейера, дисперсионный анализ, непараметрический анализ ранговой корреляции Спирмена. Результаты. Общие тенденции, проявляющиеся в проведенном исследовании, указывают на прогнозируемую возможность ревизии у 10—15 % пациентов к концу 5-летнего периода после эндопротезирования и до 20—30 % — к концу 10-летнего периода. В большинстве исследований ревизионное эндопротезирование или артродез рассматривались как конечная точка при определении показателей выживания. Однако если промежуток времени до ревизии
рассматривается как конечная точка для отрицательного результата, то показатели выживаемости эндопротеза еще больше снижаются. Кроме асептической нестабильности и инфекционных осложнений, еще одной проблемой является прогрессирующий болевой синдром, который может поставить под угрозу клинические результаты. Выводы. Трехкомпонентные протезы с мобильной полиэтиленовой вставкой и бесцементным типом фиксации дают лучшие результаты и характеризуются большей выживаемостью по сравнению с протезами прошлых поколений. Ключевыми элементами современных дизайнов являются минимально возможная резекция кости и улучшенное многокомпонентное пористое покрытие. При выборе тактики лечения важно учитывать индивидуальные особенности пациента, такие как индекс массы тела, статус курения, коморбидность и другие переменные, которые могут помочь прогнозировать результаты и выживание имплантов. Кроме того, выбор тактики лечения и протеза должен быть обусловлен осведомленностью хирурга в конструктивных особенностях протезов, а также должен учитывать их наличие.
Ключевые слова: эндопротезирование голеностопного сустава; систематический обзор; метаанализ
OpurmaAbHi AOOAÎA^eHHq / Original Researches |
T.M. Omelchenko1, O.A. Buryanov1, A.P. Lyabakh2, M.V. Kotova1, O.A. Turchin2 1Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
2State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine Results of total ankle arthroplasty according to national registers: a meta-analysis
Abstract. Background. The purpose was to conduct a systematic review and meta-analysis of the results of total ankle arthroplasty in terms of survival rates of various implants, the time and number of revisions, the nature of complications. Materials and methods. Data from open national medical registers of Scandinavian countries (Norway, Sweden, Finland), New Zealand, Australia, etc. were used, as well as articles, scientific works in specialized professional publications, abstracts, open electronic databases, databases of the USA National Library of Medicine — Medline for the last 15 years. Statistical analysis was used taking into account survival and revision evaluations by the Kaplan-Meier method, dispersion analysis, nonparametric analysis of the Spearman rank correlation. Results. The general trends shown in the study indicate a predictable risk of revision in 10—15 % of patients by the end of 5 years after arthroplasty and in up to 20—30 % — by the end of 10 years. In most studies, revision arthroplasty or arthrodesis were considered as the endpoint in determining survival rates. However, if the period of time before the revision is considered as the endpoint for
a negative result, the survival rates of the endoprosthesis are further reduced. In addition to aseptic instability and infectious complications, progressive pain syndrome is another problem that can jeopardize the clinical outcomes. Conclusions. Three-component prostheses with mobile polyethylene insert and cementless type of fixation have better results and are characterized by greater survival in comparison with prostheses of the previous generations. The key elements of modern designs are the minimally possible bone resection and improved multicomponent porous coating. When choosing treatment, it is important to take into account the individual characteristics of the patient, such as body mass index, smoking status, comorbidity and other variables that can help predict the results and survival of implants. In addition, the choice of treatment and prosthesis should be conditioned by the knowledge of the surgeon about the constructive features of the prosthesis, as well as their availability.
Keywords: ankle joint arthroplasty; systematic review; meta-analysis
