CC BY
13REFERENCES
1. Asavovarit N., Mitrirattanahul S. Characterization of Physiologic Occlusion. M Dent J. 2014; 34(3): 263-9.
2. Korol' M.D. Vtorynni deformacii' zubnyh rjadiv. Vydannja 2-e, vypravlene. [Secondary deformities of the dentition. 2nd edition, corrected]. Poltava. 2016. 108 c.
3. Zhegulovych Z.Je. Experience in the use of axiograph in clinical practice. Tezy mizhnarodnoi' naukovo-praktychnoi' konferencii' "Stomatologija — vchora, s'ogodni i zavtra, perspektyvni naprjamky rozvytku", prysvjachenij 30-richchju fakul'tetu IFNMU, (5-6 ljut. 2009r., Ivano-Frankivs'k) Ivano-Frankivs'k; 2009:106.
4. Novikov V.M., Shtefan A.V. Diagnosis of temporomandibular joint occlusive disease. Visnyk problem biologii' ta medycyny. 2014; 2 (2), C. 49-54.
5. Doroshenko S.I. Podgotovka polosti rta i ortopedicheskoe lechenie pri zubocheljustnyh deformacijah [Preparation of the oral cavity and orthopedic treatment for dentoalveolar deformities:] Abstract of a doctoral thesis of medical sciences. Kiev; 1991:26.
6. Antonenko M.Ju., Znachkova O.A., Mel'nychuk T.A., Ljashenko N.F. Modern view on the organization of dental care for patients with periodontal pathology in the conditions of typical medical and preventive state and municipal forms of ownership of Ukraine. Actual problems of modern medicine. Vistnyk UMSA. 2016;16(4, 5, 6):205-210.
7. Nesprjad'ko V.P., Kyryljuk V.V. Effect of partial loss of teeth and fixed dentures on the organs and tissues of the oral cavity. Visnyk problem biologii' i medycyny. 2015;1(117):13-18.
8. Makjejev V.F., Telishevs'ka U.D., Kulychenko R.V., Telishevs'ka O.D. Substantiation of the sequence of clinical functional analysis of the state of the dental-maxillofacial system in patients with suspected temporomandibular disorders. Visnyk problem biologii' i medycyny. 2014;21(107):233-238.
9. Petryshyn S.V., Ozhogan Z.R. Prevalence and clinical features of pathological abrasion of hard tissues of teeth in combination with defects of dentition, periodontal tissue diseases and dentoalveolar deformities. Galyc'kyj likars'kyj visnyk. 2015;1:67-69.
10. Cymbalystov A.V., Robakydze N.S., Tryfonov B.V. Lechebno-diagnosticheskie meroprijatija pri planirovanii ortopedicheskogo lechenija. Chelovek [Therapeutic and diagnostic measures in the planning of orthopedic treatment. Man]. Sankt-Peterburg. 2011184
11. Anisimova N.Ju., Anisimova E.N., Rabinovich S.A., Sirota N.A. Sposob strukturirovannogo motivacionnogo interv'juirovanija v praktike vracha-stomatologa [Method of structured motivational interviewing in the practice of a dentist] Cbornik Nauchnyh trudov XVIII mezhdunarodnoj konferencii cheljustno-licevyh hirurgov i stomatologov «Novye tehnologii v stomatologii», SPb.; 2013: 23.
12. Sadykov M.I., Nesterov A.M. The use of individual nasopharyngeal line in orthopedic treatment of patients with a small number of teeth on the jaws. Klinicheskaja stomatologija. 2012;2(55):70-71.
13. Ronkin K. Dysfunction of the Temporal Mandibular Joint and occlusion confusion. Dental Market. 2014;2:51-56.
HaAiHmra02.04.19
DOI 10.35220/2078-8916-2019-32-2-42-46
УДК 616.31-092.9](048)+615.477.2
О. А. Кривчук
Державний заклад «Дншропетровська медична академш Мшктерства охорони здоров'я Украши»
результати кл1н1ко-експериментального випробовування удосконалено1 технологи виготовлення базис1в зн1мних зубних протез1в з акрилово1 пластмаси
В сmаmmi представлен результати клШко-експериментального випробовування удосконаленоI технологи виготовлення базиав зтмних зубних протезiв з акриловой пластмаси. Встановлено, що покриття зразтв акриловой пластмаси полiвiнiловим спиртом дозволяе знизити ви-хiд выьного мономеру переважно тсля полтеризаци (р<0,001). За результатами клтчног апробаци серед 30 хворих середнього та похилого вк (60-82 роки) застосу-вання удосконаленоI технологи призводить до зниження ю-лькостi випадюв запалення слизовоI протезного ложа, зок-рема дiагностованих за результатами макрогiстохiмiчного фарбування (р<0,05).
Ключовi слова: повт зтмт протези, залишковий мономер, слизова протезного ложа, ефективтсть протезування.
А. А. Кривчук
Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
результаты клинико-экспериментальной апробации усовершенствованной технологии изготовления базисов съемных зубных протезов из акриловой пластмассы
В статье представлены результаты клинико-экспериментальной апробации усовершенствованной технологии изготовления базисов съемных зубных протезов из акриловой пластмассы. Установлено, что покрытие образцов акриловой пластмассы поливиниловым спиртом позволяет снизить выход свободного мономера преимущественно после полимеризации (р<0,001). По результатам клинической апробации среди 30 больных среднего и пожилого возраста (60-82 года) применение усовершенствованной технологии приводит к снижению количества случаев воспаления слизистой протезного ложа, в частности диагностированных по результатам макрогистохимического окрашивания (р<0,05).
Ключевые слова: полные съемные протезы, остаточный мономер, слизистая протезного ложа, эффективность протезирования.
© Кривчук О. А., 2019.
O. O. Kryvchuk
State establishment "Dnipropetrovs'k Medical Academy of the Ministry of Health"
results of clinical-experimental testing of advanced technology of the manufacture of acrylic plastic bases
ABSTRACT
The aim of the present research has been to to conduct clinical and experimental testing of the advanced technology of making bases of removable dentures from acrylic plastics. Materials and methods. It has been examined 2 groups (basic and control) of 30 samples from the base plastics. Samples of the main series were covered with a solution of polyvinyl alcohol. To determine the concentration of the residual monomer, a technique based on absorbing bromine portions of the monomer molecules and iodometric determination of excess bromine by substitution method was used. Clinical testing was carried out among 30 patients of middle and elderly age (60-82 years), equal to men and women, with complete absence of teeth. Results. It was established that coating of acrylic plastics with polyvinyl alcohol reduces the free monomer predominantly after polymerization (p < 0.001). According to the results of clinical testing application of the advanced technology leads to a decrease in the number of cases of inflammation of the mucosa of prosthetic bed, in particular diagnosed by macrohistochemical staining (p < 0.05).
Conclusions. The obtained results allow recommending the proposed methodology for practical application to increase prosthetic effectiveness.
Key words: complete removable dentures, residual monomer, mucus of prosthetic bed, prosthetic effectiveness.
Вступ. Попри crpiMKm розвиток дентально! iM-плантацп, повт 3HiMHi протези з жорсткими базисами залишаються одним з найбшьш затребуваних видш зубного протезування в Укра!ш. Так, серед населения вшом 40 рокш i бшьше виготовлення повних знiмних протезш потребуе близько 15 %, а шсля 60 рокш - до 25 % [1]. Бшьш того, потреба у протезувант хворих з повною вщсутшстю зубш зростае, що обумовлено ви-раженим демографiчним зрушенням в бгк збшьшення кшькосп оаб похилого вшу, яким не показане вжив-лення зубних iмплантатiв [2].
В той же час за даними ВООЗ (2018) ефектив-тсть повного знiмного протезування залишаеться не-достатньою, тому що 20-26 % хворих не користують-ся виготовленими повними знiмними протезами з рiз-них причин. Зокрема, вщмову вщ користування знiм-ними протезами пов'язують з агресивним впливом компонентiв конструкцшних матерiалiв, яю е антигенами, та впливають як на органiзм в цшому, так i без-посередньо на слизову оболонку протезного ложа. За-лишковий мономер е протоплазматичною отрутою, надзвичайно активною при контакп з тканинами; вш також здатний стимулювати гiдролiтичнi деструктив-нi процеси, впливае на функцюнальний стан нейтро-фшв порожнини рота i пригнiчуе !х активнiсть [3].
За результатами проведених нами дослвджень ураження слизово! оболонки протезного ложа у хворих з повною вщсутшстю зубiв, яш ввдмовляються вщ користування виготовленими протезами, за вiзуаль-
ними проявами дiагностуегься у 35,1% випадов, за результатами макрогiсгохiмiчного фарбування - у 91,2 % [4].
Виходячи з вищезазначеного, для вдосконалення гехнологИ виготовлення базис1в зшмних зубних про-гез1в з акрилових пласгмас, зокрема щодо штенсивно-сгi впливу залишкового мономеру, нами запропоно-вана методика покриття !х внутршньо! поверхнi роз-чином полiвiнiлового спирту (прiоритетна доввдка № и 2019 03590 ввд 17.04.2019). Для доведення ефекти-вностi дано! методики нами здшснене експеримента-льне дослвдження, позитивнi результати якого дозволили кташчну апробацш.
Мета представленоI роботи. Провести клiнiко-експериментальне випробовування удосконалено1 те-хнологií виготовлення базисш знiмних зубних проте-зш з акрилово! пластмаси.
Матерiали i методи до^дження. Виходячи з поставлено! мети, робота проводилась у два етапи. Завдання першого (експериментального) етапу поля-гало у порiвняннi рiвня залишкового мономеру в зра-зках акрилових пластмас, виготовлених за рiзними технолотми. Другий (клiнiчний) етап представляв собою кташчну апробацш знiмних протезiв, базиси яких були зробленi за запропонованою методикою, при лiкуваннi хворих з повною вщсутшстю зубiв.
Для проведення експериментально! частини дос-лвдження були виготовленi 2 групи (основна та контрольна) по 30 зразюв з базисно! пластмаси «Фторакс» (Стома, Украгна), середньо! вагою 0,28±0,01 кг кож-ний. Зразки готувались вiдповiдно до ГОСТу 17003671 i мали форму пропорцiйних вгамок довжиною 60 мм iз хвостовиками 15 х 15 мм та робочою частиною з вшьною довжиною 20 мм та перерiзом 5 х 4 мм. Уа зрiзи перерiзу мали радiус 5 мм [5].
Шсля змшування мономера з полiмером пласт-масове тiсто пакували в кювету та здiйснювали пре-сування у зуботехнiчному пресi. Полiмеризацiя пластмаси проводилась при нагрiваннi у водi до 80-850С з наступним охолодженням у формi до юмнатно! тем-ператури (згiдно рекомендацш виробника). Зразки контрольно! серií шлiфували та полiрували, а зразки основно! серií пiдлягали мiкроабразивнiй механiчнiй обробщ iз застосуванням пiскоструминного апарату. Надалi íх вкривали розчином полiвiнiлового спирту за допомогою пензлика (для приготування розчину не-обхвдно! консистенцií гранули додавали у дистильо-вану воду до повного насичення та перемшували). Структурування плiвки iз полiвiнiлового спирту проводили у пневмополiмеризаторi при тиску 3 атмосфе-ри та температурi 600С протягом 30 хвилин. Для ви-значення концентрацií залишкового мономера засто-совували методику, яка базуеться на поглинаннi час-тини брому молекулами мономеру i йодометричному визначенш надлишку брому методом замiщення. Во-допоглинання зразкiв розраховувалось як ввдносне збiльшення маси у вiдсотках [6]. Принцип методу по-лягае у тому, що до проби водного середовища, що вмщуе ненасичений мономер додаеться бромат-бромщний розчин, який при створеннi кислотного се-редовища видiляе бром. Частина брому поглинаеться мономером, а надлишковий бром визначаеться йодо-метричним методом замщення з калiй-йод. Експози-
цш зразкш проводили протягом 3 мкяцш. Контрольш вимiрювання здшснювали через 1 та 3 мюящ експо-зицп.
На другому еташ роботи клiнiчна апроба^ здш-снена серед 30 хворих середнього та похилого вшу (60-82 роки), нарiвно чоловiкiв та жшок, з повною вь дсутнiстю зубiв, яким були виготовленi по два комплекта знiмних протезiв на обидвi щелепи (один - за традицшною методикою та iиший - за розробленою, яка реалiзувалась наступним чином). Готовий протез, базис якого був виготовлений з пластмаси «Фторакс» (Стома, Украша), пвдлягав шлiфуваиню, а також поль руванню тiльки iз зовншньо! поверхиi. Протез припа-совувався в порожнин рота хворого за звичною методикою, шсля чого повертався до зуботех^чно! лабо-раторй, де його внутрiшия поверхня пвдлягала мшро-абразивнiй мехаиiчнiй обробцi iз застосуванням тс-коструминного апарату. Для приготування розчину полiвiиiлового спирту його гранули додавали у дис-тильовану воду до повного насичення. Розчин наносили пензликом на внутршню поверхню знiмного протеза. Структурування raiera проводили у пневмо-полiмеризаторi при тиску 3 атмосфери та температурi 600С протягом 30 хвилин. Пюля проведених маншу-ляцiй протез здавався хворому.
Обстеження пацiентiв проводилось перед початком користування протезами та через 1 та 3 мюящ ш-сля здачi протезiв та включало збiр скарг i анамнезу та клшчне дослвдження, що передбачало огляд та па-льпацiю органв та тканин порожнини рота. Додатко-во визначали стан слизово! оболонки протезного ложа з використанням методики макрогiстохiмiчного фар-бування. Для цього протезне ложе змащували розчи-ном Шилера-Писарева, попм - 3 % розчином толу!-динового синього. Через 30-60 секунд оцшювали ш-тенсивнiсть та характер забарвлення вщповвдно шка-лi, що враховуе тип слизово!. Для визначення площi зон запалення використовували планiметричну сiтку. Оцiнка проводилась за наступними критерiями: ввдсу-тне запалення; площа запалення < 1 см2; площа запалення перевищуе 1 см2. Окрiм того, обраховувалась середня сумарна площа зон запалення слизово! оболонки протезного ложа [7].
Отримаш дан обробляли методами варiацiйно! статистики iз застосуванням програмного засобу MS Excel 2003.
Результати та Их обговорення. Згщно даних, отриманих через 1 мюяць експерименту, вихiд вшьно-го мономеру з полiмерних зразшв контрольно! групи склав 0,26±0,03 ммоль на 1 г зразка проти 0,14±0,01 ммоль/г для зразкiв основно! групи (р<0,001). Через 3 мiсяцi даний показник для контрольно! групи склав 0,20±0,02 ммоль/г, а для основно! - 0,11±0,01 ммоль/г (р<0,001). Таким чином, через 3 мкящ рiвень залиш-кового мономеру зменшився в обох дослвдних групах, однак рiзниця була статистично недостовiрною (р>0,05). Отже, максимальна кшькють вiльного мономеру залишаеться у пластмасi вщразу шсля и полiме-ризацi! (рис. 1). Здiйснене нами порiвняння результата, отриманих для зразкiв основно! та контрольно! групи свщчить про достовiрну вiдмiннiсть мiж ними у обидва термiни спостереження (через 1 та 3 мюящ) та доводить ефективнють запропоновано! методики.
В рамках проведено! клшчно! апробацií вiзуаль-но запалення слизово! оболонки порожнини рота вна-слвдок користування протезами, виготовленими за традицшною технолопею, протягом 1 мюяця виявле-но нами у 30,0±8,4 % дослiджених хворих, серед яких у 77,8±7,6 % спостерiгались вогнищева та дифузна п-перемiя слизово! оболонки протезного ложа, у решти 22,2±7,6% - ерозивно-виразкове ураження.
Через 3 мюящ вiзуальнi ознаки запалення вщзна-ченi вже у меншш кiлькостi хворих (20,0±7,3 %, р>0,05), при цьому у 83,3±6,8 % випадшв реестрували явища дифузно! гшеремп i лише у 1 хворого (16,7±6,8 %) - травматичнi виразки у дiлянцi перехщно! складки верхньо! щелепи (р>0,05).
В свою чергу, за результатами макроriстохiмiч-ного фарбування ознаки хрошчного запалення були дiагностованi в переважнiй кшькосл спостережень (80,0±7,3%). У цих хворих слизова оболонка внасль док макрогiстохiмiчного зафарбовування при I класi за Супплi набувала синього кольору, при II клаа -синього, але меншо! iнтенсивностi. При гiпертрофо-ванш слизовiй (III та IV класи) реестрували !! темно-сине зафарбовування. Серед зазначених випадшв час-тка гострого запального процесу, який характеризува-вся брунатним зафарбовуванням рiзноí штенсивносп в залежностi вгд типу слизово!, складала 20,8±7,4 %. У решти хворих запалення мало хрончний характер. У обстежених хворих переважав генералiзований характер запалення. При цьому середне значення площi ураження склало 1,30±0,13 см2. Також за результатами вивчення топографií зафарбовування встановлено, що найбшьшу д1ю, яка травмуе, створюють тi дiлянки протеза, що прилягають до альвеолярних вiдросткiв обох щелеп.
Через 3 мюящ користування протезами тсля фарбування слизово! рееструвались ознаки тшьки хрошчного запалення, яш були виявлеш у 70,0±8,4% хворих (р>0,05). Про бшьш локалiзований характер запального процесу сввдчило достовiрне зменшення середнього показника площi ураження, яке склало 1,00±0,08 см2 (р<0,05).
Кращих клiнiчних результатiв вдалось досягнути при користуванш повними знiмними протезами, виго-товленими за розробленою методикою (рис. 2). Так, через 1 мюяць користування протезами вiзуальнi ознаки запалення спостерiгали у 20,0±7,3 % хворих. Цiкавим е те, що частка таких випадюв зменшилась за рахунок зниження кшькосл випадкiв дифузно! гiпе-ремi!, розвиток яко! пов'язують з надлишковим мономером. Таким чином, у 50,0±9,1 % iз зазначених хворих реестрували гшеремш слизово! протезного ложа, а у решти 50,0±9,1 % - травматичш виразки вi-дповщно межам протезiв. Користування протезами, базиси яких були виготовлеш за удосконаленою технолопею, також сприяло зменшенню штенсивносп запальних явищ, тому що у 100 % випадив процес мав хронiчний перебiг.
Проте слад зазначити, що зпдно вiзуально! ощн-ки стану слизово! оболонки протезного ложа, достовь рних вiдмiнностей для рiзних методик виготовлення базисiв не встановлено (р>0,05). Тодi як макрогюто-хiмiчне фарбування дозволило виявити достовiрнi вi-дмiнностi (ознаки запального процесу встановлеш у
53,3±9,1 %, р<0,05). Також нами розраховане достовь рно менше значення показника площ1 ураження слизово! оболонки при користуванш конструкциями, ба-зиси яких були виготовлеш за удосконаленою техно-лопею, що склало 1,02±0,07 см2 (р<0,05).
Однак через 3 мкящ достов1рних ввдмшностей мiж станом слизово! оболонки для протез1в, виготов-леними за р1зними технологиями, як за в1зуальними
Через 1 мкяць Через 3 мкятд
■ Основна ■ Контрольна
Рис. 1. Динамжа виходу вшьного мономеру з пол1мер-них зразкв основно! та контрольно! групи (ммоль на 1 г зразка, М±тр, р<0,05)
Таким чином, вщповщно до отриманих даних кль шчно! апробаци запропонована нами методика дозво-ляе досягти кращих клш1чних результат у найближ-чий термш шсля здач1 протеза (протягом першого м-сяця експлуатаци), що дуже важливе з позицш профь лактики «неприйняття» хворими протез1в, яке проявляться вщразу псля !х виготовлення. На жаль, гоЬ1ет ти макропстох1м1чного фарбування слизово! щд час клш1чно! апробаци свщчать, що запальт явища пщ базисом протеза повтстю усунути немож-ливо, хоча кнуе можливкть знизити штенсивтсть процесу, зокрема за рахунок зменшення вившьнення мономеру.
Висновки. За даними проведених дослвджень ро-зроблена методика покриття базис1в зншних протез1в розчином пол1вшшового спирту дозволяе знизити к1-льшсть залишкового мономеру на його поверхш, що особливо важливо на етат адаптаци до виготовлених конструкцш, тому що дозволяе попередити розвиток запальних реакцш з боку слизово! оболонки протезного ложа. Отримаш результати дослвдження дають можливкть рекомендувати до застосування розроб-лену методику при протезувант хворих з дефектами зубних ряд1в зн1мними конструкц1ями зубних проте-з1в з базисами, виготовленими з акрилово! пластмаси. Також, враховуючи значення як екзогенних (мкцев1 фактори мехатчно! та хмчно! природи, що порушу-ють цшсшсть слизово!, якими е зн1мт протези) та ендогенних (загальний статус хворого) фактор1в у ви-никнент р1зного роду ускладнень при протезуванш, для з'ясування мехатзм1в !х розвитку перспективним було б дослвдження змш мшробюценозу ротово! по-рожнини та показниюв 1мунолопчного та метабол1ч-ного статусу, що дозволило б визначити напрямки збшьшення ефективносл повного зтмного протезу-вання, зокрема у найближчий термш шсля здач!
ознаками, так i даними макрог1стох1м1чного фарбування не встановлено (р>0,05). Так, запальнi явища на слизовш оболонцi протезного ложа при користуванш протезами, базиси яких були виготовлеш за удосконаленою технолопею, дiагностованi у 16,7±6,8 %, а шсля фарбування - у 50,0±9,1 % (середнш показник площi ураження склав 0,92±0,06 см2).
80.0±7.3
Через 1 шсяць Через 3 мкятд
■ Традицптна методика Удосконалена методика
Рис. 2. Поширешсть запальних явищ на слизовш оболонцi протезного ложа (за даними макрогiстохiмiчного фарбування) при користуванш повними знiмними протезами, виготовленими за рiзними технологами (%, P±mp)
Список лтератури
1. Неспрядько В. П. Особливост ортопедичного лшування хворих з поеднанням повно! та частково! втрати зуб1в / В. П. Неспрядько, О. В. Барановський, Д. О. Тихонов // Вкник проблем бш-логи i медицини. - 2013. - Вип. 1, Т. 1 (98). - С. 173-176.
2. Повна втрата зуб1в. Поширешсть. Потреба в ортопедично-му лжуванш / М. М. Ватаманюк, О. Б. Белжов, О. О. Максим1в, Х. Ю. Манюх // Буковинський медичний вкник. - 2012. - Т. 16, № 4. -С. 191-195.
3. Кузь В. С. Характеристика сучасних базисних roblem впчних матер1ал1в та !х вплив на тканини порожнини
рота / В. С. Кузь, В. М. Дворник, Г. М. Кузь // Актуальш проблеми сучасно! медицини: Вкник укра!нсько! медично! стоматолопчно! академи. - 2014. - Т. 14, Вип. 2 (46). - С. 179-183.
4. Фастовець О. О. Причини незадовшьних результатов повного зшмного зубного протезування у найближчий термш спосте-реження / О. О. Фастовець, О. А. Кривчук // Вкник проблем бюлогп i медицини. - 2019. - Вип. 1, Т. 2 (149). - С. 379-384.
5. Пор1вняльна характеристика р1вня залишкового мономеру в базисах зшмних протез1в ¡з акрилових roblem , виготовлених за р1зними технолопями пол1меризац1! / Нщзельський М. Я., Дави-денко В. Ю., Давиденко Г. М. [та ro.] // Вкник проблем бюлогп та медицини. - 2014. - Вип. 2, Т. 2 (108). - С. 45-48.
6. Кузнецов В. В. Вплив електромагштно! оборобки на наяв-нкть залишкового мономеру в акриловш пластмас «Фторакс» та !! водопоглинання / В. В. Кузнецов, М. Я. Нщзельський, М. Я. Червщ // Галицький лшарський вкник. - 2002. - Т. 9, № 2. - С. 40-42.
7. Лесных Н. И. Снижение атрофических roblem в при пользовании съёмными протезами на roblem челюстях: автореф.
rob. на соискание учен. степени robl. Мед. наук: спец. 14.00.21 «Стоматология» / Н. И. Лесных - М., 1990. - 20 с.
REFERENCES
1. Nespriadko V. P., Baranovskyi O. V., Tykhonov D. O.
Peculiarites of prosthetic treatment of patients with a combination of complete and partial adentia. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2013; 1(98): 173-176.
2. Vatamanjuk M. M., Bjelikov O. B., Maksymiv O. O. Et al.
Complete loss of teeth. Prevalence. Need for prosthetic treatment. Bukovyns'kyj medychnyj visnyk. 2012; 16 (4): 191-195.
3. Kuz V. S., Dvornyk V. M., Kuz H. M. Characteristics of modern basic dental materials and their influence on oral cavity tissues. Aktualni roblem suchasnoi medytsyny. Visnyk ukrainskoi medychnoi stomatolohichnoi akademii. 2014; 2 (46): 179-183.
4. Fastovets O. O., Kryvchuk O. A. Reasons for unsatisfactory results of complete removable dental prosthesis in the immediate period of observation. Visnykproblem biolohii i medytsyny. 2019; 1 (149): 379384.
5. Nidzelskyi M. Y., Davydenko V. Y., Davydenko H.M., Kuznetsov V. V., Sokolovska V. M. Comparative characteristics of the level of residual monomer in the bases of removable prostheses made of acrylic plastics, made according to different polymerization technologies. Visnyk problem biolohii ta medytsyny. 2014; 2 (108): 4548.
6. Kuznetsov V. V., Nidzelskyi M. Y., Chervits M. Y. Influence of electromagnetic processing on the presence of residual monomer in acrylic plastics "Ftorax" and its water absorption. Halytskyi likarskyi visnyk. 2002; 9 (2): 40-42.
7. Lesnyih N. I. Snizhenie atroficheskih protsessov pri polzovanii s'jomnymi protezami na bezzubyh chelyustyah: [Reduction of atrophic processes when using removable dentures on toothless jaws]. Abstract of a candidate's thesis of medical sciences. Moskva, 1990: 20.
Hagrnm^a 18.04.19
DOI 10.35220/2078-8916-2019-32-2-46-49
УДК 616.314-007.21(477-25)
А.С. Опанасюк
Национальна медична академш шслядипломно! освгги ÍMern П.Л.Шупика
поширен1сть вт оринно1 адентп у населення р1зних район1в
м. киева
Проблема втрати 3y6ie та гх замiщення е doeoni актуальною та постшно привертае до себе увагу лiкарiв i науковщв як у нашш крагт, так i за кордоном. Це обумовлено досить великою поширетстю даноi патологи серед населення. Потреба населення в замщент дефектiв зубних рядiв шляхом протезування е доволi високою та складае 46-52 %. Мета нашого достдження. Вивчення поширеностi вто-ринног адентп у мешканщв м. Киева.
Матер1али та методи долдження Поширетсть вто-ринног адентп вивчалась у пацiентiв стоматологiчноi полi-клтки №1 Шевченювського району, стоматологiчноi полi-клтки Дарницького району, стоматологiчноi полктки Деснянського району м. Кшв. Поширетсть вторинно'1 адентп вивчали за даними iсторiй хвороб пацiентiв за три роки з 2015 по 2018.
Результати дослгдження Найбыьшу вторинну адентю виявлено в вжовт гр^ 45-60 ротв у чоловтв - 99,1%. При цьому трохи нижчий процент видалених зубiв мали жтки щег вжовог групи - 96,2 %. Однак звертае на себе увагу той факт, що в вжових групах до 30 рок1в та 35-45 рок1в показ-ники поширення вторинно'1 адентп вище у жнок, а тж у чоловтв (50,3 % i 44,6 % та 78,5 % i 71,7 % вiдповiдно). Пiсля проведеного обстеження нами було встановлено, що для вах пацiентiв характерним е те, що в двох перших групах (до 30 ротв та 30-45 рок1в) вiдсутнiсть зубiв зустрiча-еться частше у жнок, тж у чоловтв, а в старшш вжовт грут (45-60 ротв) видалеш зуби частше мають чоловi-ки, а ниж жшки.
Висновки. 1.Поширетсть вторинног адентп збыьшилась у жшок вжом до 30 ротв на 2,8 %, а у чоловтв - на 2 %, у вi-ковт груш до 45 ротв у жнок - на 1,9 %, а у чоловтв - на 2,1 % та у груп до 60 ротв - на 0,4 % у жшок i на 0,5 % у чоловтв.
2. Загальна поширетсть вторинног адентп у мешканщв м. Киева складала у жшок - 74,1 % та 72,2 % у чоловтв. Ключовi слова: адентия, поширетсть, вжова категорiя.
А. С. Опанасюк
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика
распространенность вторичной адентии у населения разных районов г. киева
Проблема потери зубов и их замещение является достаточно актуальной и постоянно привлекает к себе внимание врачей и ученых как в нашей стране, так и за рубежом. Это обусловлено достаточно большой распространенностью данной патологии среди населения. Потребность населения в замещении дефектов зубных рядов путем протезирования довольно высока и составляет 46-52%. Цель нашего исследования. Изучение распространенности вторичной адентии у жителей г. Киева. Материалы и методы исследования. Распространенность вторичной адентии изучалась у пациентов стоматологической поликлиники №1 Шевченковского района, стоматологической поликлиники Дарницкого района, стоматологической поликлиники Деснянского района г. Киев. Распространенность вторичной адентии изучали по данным историй болезней пациентов за три года с 2015 по 2018. Результаты исследования. Наибольшую вторичную аден-тию выявлено в возрастной группе 45-60 лет у мужчин-99,1%. При этом чуть ниже процент удаленных зубов имели женщины этой возрастной группы - 96,2 %. Однако обращает на себя внимание тот факт, что в возрастных группах до 30 лет и 35-45 лет показатели распространения вторичной адентии выше у женщин, чем у мужчин (50,3% и 44,6 % и 78,5 % и 71,7 % соответственно). После проведенного обследования нами было установлено, что для всех пациентов характерным является то, что в двух первых группах (до 30 лет и 30-45 лет) отсутствие зубов встречается чаще у женщин, чем у мужчин, а в старшей возрастной группе (45-60 лет) удалены зубы чаще имеют мужчины, чем женщины.
Выводы. 1.Распространенность вторичной адентии увеличилась у женщин в возрасте до 30 лет на 2,8 %, а у мужчин - на 2 %, в возрастной группе до 45 лет у женщин - на 1,9 %, а у мужчин - на 2,1 % и в группе до 60 лет - на 0,4 % у женщин и на 0,5 % у мужчин.
2. Общая распространенность вторичной адентии у жителей г. Киева составила у женщин - 74,1 % и 72,2 % у мужчин.
Ключевые слова: адентия, распространенность, возрастная категория.
A. S. Opanasjuk
National medical Academy of postgraduate education named after P. L. Shupyk
prevalence of secondary adentia in the population of different districts of kiev
ABSTRACT
The problem of tooth loss and their replacement is quite relevant and constantly attracts the attention of doctors and scientists both in our country and abroad. This is due to the rather
© Опанасук А. С., 2019.
