CC BY
24
Yu.V. DOROSHENKO, Ph. D. in Biology
Institute of Biology of the Southern Seas by A.O. Kovalevsky, National Academy of Sciences of Ukraine, Sevastopol
THE GROWTH CHARACTERISTICS OF MASS YEAST SPECIES OF PERIPHYTONE IN SYSTEM OF SEA-WATERS HYDROBIOLOGICAL CLEANING
Complex investigations of microflora of the hydrobiological cleaning systems have been done. Some growth characteristics of sea yeast have been studied. Obtained results revealed a role of sea yeast in the transformation of contaminated substances. It is shown that sea yeast is a two-stage level by transforming oil hydrocarbons.
Ю.В. ДОРОШЕНКО, кандидат 6ionozi4nux наук
1нститут бюлоги твденних MopiB iM. О.О. Ковалевського НАНУ, м. Севастополь, Украша ХАРАКТЕРИСТИКИ РОСТУ МАСОВИХ ВИД1В ДР1ЖДЖ1В ПЕРИФ1ТОНУ СИСТЕМ ПДРОБЮЛОГ1ЧНОГО ОЧИЩЕННЯ МОРСЬКИХ ВОД
Проведено комплексы дослщження мшрофлори систем гщробюлопчного очищення. Вивчено деяю характеристики росту масових видiв морських дрiжджiв. На n^CTaBi отриманих результат виявлено роль дрiжджiв у трансформаций забруднюючих речовин. Показано, що морсью дрiжджi перифiтону виступають в якост двоступенево'1 ланки з трансформаций нафтових вуглеводшв.
Ю.В. ДОРОШЕНКО, кандидат биологических наук
Институт биологии южных морей им. А.О. Ковалевского НАНУ, г. Севастополь, Украина ХАРАКТЕРИСТИКИ РОСТА МАССОВЫХ ВИДОВ ДРОЖЖЕЙ ПЕРИФИТОНА СИСТЕМ ГИДРОБИОЛОГИЧЕСКОЙ ОЧИСТКИ МОРСКИХ ВОД
Проведены комплексные исследования микрофлоры систем гидробиологической очистки. Изучены некоторые характеристики роста массовых видов морских дрожжей. На основании полученных результатов выявлена роль дрожжей в трансформации загрязняющих веществ. Показано, что морские дрожжи перифитона выступают в качестве двухступенчатого звена по трансформации нефтяных углеводородов.
ФЛОРА И РАСТИТЕЛЬНОСТЬ
УДК 581.522.4+582.594.2
М.Б. ГАПОНЕНКО, кандидат бiологiчних наук
Нащональний боташчний сад iм. М.М. Гришка НАН Украши, м. Кшв
РЕЗУЛЬТАТИ 1НТРОДУКЦ1ЙНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВИД1В РОДИНИ ORCHIDACEAE JUSS. ПРИРОДНО1 ФЛОРИ УКРА1НИ В НАЦЮНАЛЬНОМУ БОТАН1ЧНОМУ САДУ iM. М.М. ГРИШКА
Наведено тдсумки ттродукцтного до^дження 40 e^ie родини Orchidaceae Juss. природной флори Украши в Нацюнальному ботатчному саду iM. М.М. Гришка (Кшв). Проведено ощнку успiшностi штродукци до^джуваних e^ie. Показано, що бтьшють орхiдних можливо устшно ттродукувати з метою Их збереження та репатрiацii.
Ключовi слова: ттродукщярослин, орхiднi, збереження, розмноження, культивування.
Вступ
В останш десятилГття у свГтовому спiвтовариствi склалося розумшня необхiдностi збереження бiологiчного рГзномашття, адже процеси його збiднення вщбуваються повсякденно i головним чином в результат дiяльностi людини. 1нтенсивний антропогенний вплив призвГв до значного скорочення площ, на яких iснуe природна рослиннють. Значно скоротилася чисельнiсть популяцш багатьох видiв, а велика ix кшькють перейшла до категорГ' раритетних або майже повнютю зникла. Знищення природних мiсць зростання рослин здшснюеться внаслiдок вирубування лiсiв, розорювання земель, осушення або обводнення територiй, промислового, житлового та дачного будiвництва тощо. Спостерiгаeться катастрофiчне зменшення площi територш водно-болотних угiдь, степових та природних люових екосистем. У зв'язку з цим надзвичайно актуальним е вивчення рослинного рiзноманiття i розробка методiв його збереження та рацiонального використання. Виршення дано'' проблеми можливе лише загальними зусиллями з використанням рiзноманiтниx пiдxодiв.
При розробцi заxодiв з охорони рщкюних i зникаючих видiв рослин особлива увага придiляеться штродукцп та репатрГацп, що дозволяе гармоншно поеднати збереження рослинного рiзноманiття рослин in situ та ex situ. Як вщомо, головним недолгом охорони рослин in situ е те, що для них выводиться надто малий вщсоток охоронних територш i багато раритетних видiв опиняються поза 'х межами i можуть рано чи тзно зникнути [7, 14]. Таким чином, розглядаючи iнтродукцiю та репатрiацiю як «аваршш» методи, 'х можна застосовувати для збереження видiв, яким загрожуе повне чи часткове зникнення чи вимирання. Крiм того, створення в боташчних садах колекцш цих видiв дае змогу мати джерело для систематичних, генетичних, еколопчних та шших експериментальних дослiджень, а також значно розширити асортимент корисних рослин, зокрема лГкарських i декоративних. Боташчш сади i дендропарки були i залишаються головними центрами збереження рiзноманiтностi рослин. Пiзнання бюлоги й екологи, iнтродукцiйниx можливостей, корисних властивостей дикорослих рослин дозволяе виважено й рацiонально використовувати наявш ресурси, зрозумiти причини рiдкiсностi охоронюваних видiв i запропонувати дiючi шляхи збереження. На сьогодшшнш день накопичено великий позитивний досвщ штродукцшно'' роботи зi збереження рослин у боташчних садах та дендропарках. [1, 6, 16, 19].
Метою наших дослщжень було проведення аналiзу успiшностi штродукцп орхщних флори Укра'ни в умовах первинно'' культури, оцiнка 'х адаптацшних особливостей та визначення можливостей введення дослщжуваних видiв в культуру з перспективою подальшо'' репатрГацп.
Об'екти та методи дослщжень
Об'ектами дослщжень були представники родини Орхщних, або Зозулинцевих (Orchidaceae Juss.), з колекци рщкюних видiв рослин флори Укра'ни Нащонального ботанiчного саду iм. М.М. Гришка НАН Укра'ни. Протягом 1987 - 2012 рр. в умовах первинно'' культури було дослщжено понад 40 видiв орxiдниx, що належать до 17 родiв. Склад колекцГ' динамiчний, залежить вiд надходження нових зразюв, а також вiд погодних умов мюця Гнтродукцй протягом року. Наразi колекцiя орхГдних флори Укра'ни включае 21 вид [5].
Застосовували штродукцшш методи, зокрема перевагу надавали методу ^матичних аналогiв, флорогенетичного аналiзу та родових комплекав [20, 8, 10]. Рослини розмножували вегетативним та насшневим способами. Дослщжуваш види залучались на дшянку «РГдкГснГ рослини флори Укра'ни» НБС Гм. М.М. Гришка з природних ценопопуляцш, з урахуванням 'х охоронного статусу. Розвиток рослин вивчали шляхом фенолопчних спостережень вГдповГдно до «Методики фенологических наблюдений в ботанических садах СССР» [9], модифГковано'' вщповщно до особливостей
об'екпв дослщжень. Перспективнють iнтродуцентiв в умовах культури вивчали за методикою В.М. Билова i Р.А. Картсоново'1' [2].
Результати та обговорення
Родина Orchidaceae - найбшьша серед однодольних рослин, включае близько 800 родiв та 35 000 видiв [15]. У флорi Украши, за рiзними даними, налiчуеться вщ 68 до 74 видiв орхщних, що належать до 29 родiв, зокрема до третього видання Червоно! книги Украши включено 68 видiв родини [12, 4, 18]. За еколого-географiчною приналежнiстю орхiднi являють собою гетерогенну групу рослин автохтонного походження, як в сучасних умовах поширеш в люах Палеарктики, горах Свропи та Середземномор'я. У флорi Украши центрами видового насичення орхщних е Прський Крим, Карпати та люи рiвнинноi частини Украши в Полюс та Лiсостепу. Це багаторiчнi трав'янисп рослини з пiдземними кореневищами або бульбами, бшьшють з яких вщзначаеться високою декоративнiстю та лiкарськими властивостями [12].
Серед показниюв успiшностi штродукцп рiдкiсних видiв рослин бiльшiсть дослщниюв у першу чергу видiляють штенсивнють плодоношення, здатнiсть до саморозселення та показники росту i розвитку штродуцеш^в [14, 17]. Спещально розроблених схем для визначення устшност штродукцп видiв родини Orchidaceae у ботанiчних садах юнуе досить мало [3]. Для оцшки практичних результатiв штродукцп ми використали методику, розроблену в ГБС РАН [2], внюши до не! деяю змши та доповнення, що зумовлеш специфiкою орхiдних.
За трибальною системою визначали стан рослин того чи шшого виду за показниками: приживлюваносп пiсля пересадки (1 бал - рослини, яю погано приживлюються; 2 бали - рослини, як задовiльно приживлюються; 3 бали - рослини, яю добре приживлюються); штенсивносп плодоношення (1 бал - рослини, у яких плодоношення вщсутне, незважаючи на щорiчне цвiтiння; 2 бали - рослини, як слабо або нерегулярно плодоносять; 3 бали - рослини, що стабшьно i у великш кшькосп плодоносять); здатностi до насшневого розмноження в культурi шляхом самоаву (1 бал -рослини, як не дають самосiву; 2 бали - рослини, як дають незначний самоав; 3 бали -рослини, як дають значний самоав); здатностi до вегетативного розмноження, в т. ч. до ризореституцшного (1 бал - рослини, у яких вегетативне розмноження вщсутне; 2 бали -рослини, що задовшьно розмножуються - утворюють при ризореституцшному розмноженш 1-2 дочiрнi бульби; 3 бали - рослини, що добре розмножуються -утворюють при ризореституцшному розмноженш 3 i бшьше дочiрнiх бульб); стану рослин в умовах культури, !х габ^усу (1 бал - рослини, яю не досягають у культурi властивих !м розмiрiв, слабо квггують; 2 бали - рослини, габггус та iнтенсивнiсть цвiтiння яких не вiдрiзняються вiд таких у природних видiв; 3 бали - рослини, розмiри яких у культурi перевищують звичайнi, «природнi», якi штенсившше квiтують); стану пiсля зимiвлi (1 бал - рослини, що часто гинуть тсля зимiвлi; 2 бали - рослини, що мають задовшьний стан пiсля зимiвлi; 3 бали - рослини, що добре зимують); стшкосп проти шкiдникiв та хвороб (1 бал - рослини нестшю, сильно пошкоджуються; 2 бали - рослини, що школи пошкоджуються; 3 бали - рослини стшю, не пошкоджуються).
Визначення устшносп iнтродукцii та оцшку перспективностi видiв в культурi здiйснювали шляхом пiдрахунку суми показниюв за усiма ознаками, що дослщжувались. Це дозволило розподiлити iнтродукованi рослини видiв родини Orchidaceae в три групи: малоперспективш (МП) - 8 - 12 балiв; перспективнi (П) - 13 - 16 балiв; дуже перспективнi (ДП) - 17 - 20 балiв. Оцiнку результатiв iнтродукцii видiв родини Orchidaceae наведено в таблищ.
Впродовж останнiх 25 роюв в НБС iм. М.М. Гришка НАН Укра'1'ни нами проводяться дослщження орхiдних, в першу чергу з родiв Anacamptis Rich., Cypripedium L., Orchis L., Dactylorhiza Nevski, Cephalanthera Rich., Epipactis Zinn, Listera R.Br.,
Spiranthes Rich., Platanthera Rich., Traunsteinera Reichenb., Comperia C.Koch, Ophrys L. [13].
На дшянку завозили рослини, 3i6paHi в природних умовах з кореневищами та бульбами. Зважаючи на статус рiдкiсних рослин, для дослщжень вiд6ирали по 2 - 5, школи по 1 - 2 особини з популяци. На спецiальнiй дiлянцi для кожного виду створеш умови, на6лиженi до природних. Лучно-болотш орхiднi розмiщенi поблизу штучних водойм, кальцефiли на вапнованих смугах. Протягом вегетаци проводиться штучне дощування рослин. Рослини iнтродукованих видiв ретельно доглядаються.
Основна увага зосереджувалась на дослщженнях фенологiчних ритмiв, iндивiдуального розвитку рослин та насшневого i вегетативного способiв розмноження.
Дослiдження рiчного циклу розвитку окремих представниюв родини Orchidaceae показали, що для них характерний паралелiзм рiчних циклiв розвитку i вони з6iгаються з такими в природних умовах. При введенш орхщних у первинну культуру доводиться багато уваги придшяти проросткам i ювеншьним особинам, бо саме в цей перюд розвитку ix най6iльше гине. Найчастше молодi рослини гинуть внаслщок нестачi вологи у верхньому шарi грунту. Проростки найчастiше гинуть навесш, а ювенiльнi особини -переважно наприкшщ лiта чи на початку осеш, саме в цей час спостер^аеться най6iльший дефiцит вологи в грунт i в повiтрi.
Досить легко вдаеться здшснити вегетативне розмноження кореневищних орxiдей Cypripedium calceolus, Epipactis palustris, Listera ovata. В природних умовах вони розмножуються за допомогою пщземних пагонiв, якi розвиваються з бруньок на кореневищг В культурi кореневищнi орх^' розмножували подiлом кореневища на окремi частини.
Складнiше розмножувати короткокореневищш орхще", наприклад Cephalanthera longifolia, або С. rubra, через те, що щ рослини мають кореневище не горизонтальне, а висхщне.
Утворення вели^ кiлькостi насiння у орxiдниx засвщчуе великi потенцiйнi можливостi рослин, але ix насшневе вiдновлення утруднене. Орхщш флори Укра'ни е мiкотрофними рослинами, i ix насiння проростае лише при проникненш в тканину зародка гiфiв деяких сим6iотичниx гри6iв, тому розмноження проводили здебшьшого вегетативним способом.
Оцшка результатов ¡нтродукцн вид1в родини Orchidaceae Juss. природно'Г флори УкраУни
(НБС ¡м. М.М.Гришка HAH Укра'ши, м. Кшв)
№ з/п Назва виду (охоронний статус за Червоною книгою Укра'ши, 2009 р.) Наукове значения Оцшочний иоказник, в балах га W X о-Э & а П! СлЗ СЗ 2 * о J ■ У И Ж >1 а ч. .В о с Вг
а: га СО £ ш 1 3 А С и к £ 1 .у 5 £ 3 2 о §3 ^ к CL> 5 т с^г; I g о "з ь ё га et га EE-3Ä Вегетативне розмноження о >, н ю га 1— ст; Ч у 'с'ц E.S « S Т — и со ю и а-.3 о д и оа öS * 3 н.2 .3 о к пая U с I
I 2 3 4 6 7 8 9 /0 11 12
1. Anacamptis coriophora (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase s.l. (2) Свропейсько-середземноморсько-малоазшськии вид на пи. меж! ареалу 3 2 2 2 2 2 3 16 П
2. Anacamptis morio (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (2) Свроиенсько- середземноморсько-азшський вид на сх. меж1 ареалу 3 3 3 2 3 3 3 20 дп
3. Anacamptis palustris (Jacq.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (2) Свропейсько-середземноморсько-передньоазшський вид на пи. меж1 ареалу 3 2 2 3 2 2 3 17 дп
4. Anacamptis picta (Loisel.) R.M. Bateman (2) Середземноморський вид на пн. меж1 ареалу. 3 3 3 3 3 2 3 20 дп
5. Anacamptis pyramidalis (L.) Rieh. (2) Середземноморсько-захщноазшський вид на пн. меж1 ареалу 3 2 1 2 2 2 2 14 п
6. Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce (3) Свроиейсько-середземноморський неморальний вид на сх. меж1 ареалу. Релжт 1 2 1 2 2 2 2 12 МП
7. Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch. (3) Свроиенсько-середземноморсько-захщноазшський вид. 2 2 1 2 2 2 2 13 п
8. Cephalanthera rubra (L.) Rieh. (3) Свропейсько-давньосередземно-морський вид 1 2 1 2 2 1 2 11 МП
9. Comperia comperiana (Steven) Asch, et Graebn. (1). Малоаз1Йський вид на пн. меж1 диз'юнктивного ареалу. Релжт 2 2 1 2 2 1 2 12 МП
10. Cypripedium calceolus L. (2) Свразшський Ьореальннй вид на пн. мeжi ареалу. Релжт 3 3 2 2 2 2 3 17 ДП
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
11. Dactylorhiza fuchsii (Druce) Soö (4) Свразшський вид на пд. меж! ареалу 3 2 2 3 2 3 2 17 ДП
12. Dactylorhiza incarnata (L.) So6 (2) Свразшський вид на пд. меж! ареалу 3 3 3 3 3 2 3 20 ДП
13. Dactylorhiza maculata (L.) Soö (2) Свропейський вид на пд.-сх. меж1 ареалу 3 3 3 3 3 2 3 20 ДП
14. Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunt et Summerhayes (3) Середземноморсько-европейський вид на пд.-сх. меж! ареалу 3 3 3 2 3 2 3 19 ДП
15. Dactylorhiza romana (Seb.) Soö (2) Середземноморський вид на пн. меж! ареалу 2 2 1 2 2 2 2 13 п
16. Dactylorhiza sambucina (L.) Soö (2) Свропейсько- середземноморський вид на пн.-сх. меж! диз'юнктивного ареалу 2 2 2 2 2 2 2 14 п
17. Dactylorhiza transsilvanica (Schur) Aver. (1) Свропейський вид на сх. меж) ареалу 2 2 1 2 2 2 2 13 п
18. Epipactis helleborine (L.) Crantz (4) Вид з диз юнктивним ареалом 2 3 2 2 3 3 3 18 ДП
19. Epipactis microphylla (Ehrh.) Sw. (3) Свропейсько-середземноморський вид з диз'юнктивним ареалом 2 2 1 2 2 2 2 13 п
20. Epipactis palustris (L.) Crantz (2). Свразшсько-середземноморський вид 3 2 2 3 2 3 2 17 ДП
21. Gymnadenia conopsea (L.) R. Br. (2) Голарктичний вид на пд. меж1 ареалу 3 3 2 3 2 3 3 19 ДП
22. Himantoglossum caprinum (M.Bieb.) K.Koch (2) Палеоендем1чний кримсько-кавказький вид. 2 1 1 1 1 1 2 9 МП
23. Limodorum abortivum (L.) Sw. (4) Свропейсько- середземноморський вид на крайнш пн. меж! ареалу 1 1 1 1 2 1 2 9 МП
24. Listera ovata (L.) R.Br. (4) С вразшський вид 2 2 1 2 2 3 3 15 п
25. Neotinea tridentata (Scop.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W. Chase (1) Середземноморський вид на пн. меж! ареалу 2 2 1 1 2 2 3 13 п
26. Neottia nidus-avis (L.) Rieh. (4) £ вросиЬфський вид на пд.-сх. межм сущльного ареалу 1 ! 1 1 1 1 2 8 МП
27. Ophrys apifera Huds. (1) Свропейсько-середземноморсько-передньоаз1йський вид 1 1 1 1 1 1 2 8 МП
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 и 12
28. Ophrys oestrifera M.Bieb. (1) Середземноморсько-передньоазшський вид. Рел1кт 1 1 1 1 1 1 2 8 МП
29. Ophrys laurica (Aggeenko) Nevski (1) Свропейсько- середземноморський вид на пн. меж) ареалу 1 1 1 1 1 1 2 8 МП
30. Orchis mascula (L.) L. (2) Свропейсько-середземноморсько-персдньоазшський вид 3 2 3 2 2 2 3 17 ДП
31. Orchis militaris L. (2) Свраз1йський вид, на пд. меж! суц1льного ареалу 3 2 1 2 2 2 3 15 п
32. Orchis pallens L. (1) Середземноморський вид на крайнш пн.-сх. меж1 ареалу. 2 2 1 2 2 1 3 12 МП
33. Orchis punctulata Steven ex Lindl. (I) Середземноморсько-передньоаз1йський вид на пн. меж) ареалу 2 2 1 1 1 1 3 11 МП
34. Orchis purpurea Huds. (2) Свропейсько- середземноморський вид на пн. меж] диз'юнктивного ареалу 3 2 3 2 2 2 3 17 ДП
35. Orchis signífera Vest (1) Свропейсько- середземноморський вид на пн. меж1 ареалу 3 2 2 2 2 2 3 16 п
36. Orchis simia Lam. (2) Свропейсько- середземноморський вид на пн. меж1 диз'юнктивного ареалу. 2 2 1 1 1 1 3 11 МП
37. Platanthera bifolia (L.) Rich. (4) Палеарктачний лковий вид 3 2 2 2 2 3 3 17 дп
38. Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb. (4) Свропейсько-малоазшськгш вид 3 2 2 2 2 2 3 16 п
39. Steveniella satyrioides (Steven) Schlechter (1) Сх.-середземноморський вид з диз'юнктивним ареалом на пн. меж1 ареалу 2 1 1 2 1 1 2 10 МП
40. Traunsteinera globosa (L.) Rchb. (2) Свропейський прсько-лучний вид на сх. меж1 ареалу 2 2 2 2 3 2 3 16 п
Приштки:
Категорт охорони виду (статус) позначено цифрами: 0 - зниклий, 1 - зникаюмий, 2 - вразливий, 3 - pididcmm, 4 - неоцшений, 5 -недостатньо eidoMUü.
* МП — малоперспективний, П - перспективный, ДП - дуже перспективный
Бульбовi орхще'1' в природi практично не розмножуються вегетативно. Нами застосовано запропонований В.Г. Собком ризореституцшний споаб вегетативного розмноження орхщей, суть його полягае в тому, що пiд час цвiтiння рослин вщ материнських бульб вiдбирали дочiрнi, пiсля чого останнi змушенi були формувати новi бульби замiщення [11]. У окремих видiв вдавалося вилучити до 10 дрiбних дочiрнiх бульбочок. Таким чином, лише при розмноженш 1:5 за 10 роюв можна отримати понад 500 особин. Застосування ризореституцшного способу розмноження дае змогу швидко сформувати маточну популящю тих видiв, що знаходяться на межi зникнення чи вимирання. Цей метод в поеднанш з репатрiацiйним е найпроспшим способом вiдновлення ix деструктивних популяцш. Пiсля опрацювання ризореституцiйного способу розмноження бульбових орхщей з'явилась можливють розширити ix iнтродукцiйнi дослiдження, не завдаючи шкоди природним популяцiям. Найкращi показники при ризореституцiйному розмноженнi мають види родiв Orchis, Anacamptis та Dactylorhiza.
На дшянщ створенi умови для спонтанного проростання насшня («самоаву») багатьох видiв орxiдей, зокрема Оrchis purpurea, O. militaris, Anacamptis morio, A. picta, Dactylorhisa incarnata, D. majalis, D. maculata, Gymnadenia conopsea, Epipactis helleborine, Platanthera bifolia.
В умовах боташчного саду в первиннш культурi випробувано понад 40 видiв бульбових та кореневищних орхщей. Дослщження показали, що бшьшють видiв орхщних можна вирощувати та зберiгати в умовах культури, за винятком xiба що сапрофггних орxiдей, таких як Neottia nidus-avis та ^rallorhiza trifida Chatel., щодо яких потрiбнi додатковi дослiдження i опрацювання спещально'1' методики ix розмноження. Слiд зазначити, що фенотип орxiдниx в умовах первинно'1' культури майже не змiнюеться. Як вщомо, кожному виду властива певна еколопчна амплiтуда. Ймовiрно, в процес еволюцiйного розвитку види, зазнавши впливу рiзниx екологiчниx умов, формують ту чи шшу екологiчну амплiтуду, яку i використовують для пристосування за межами ареалу або в шших ^матичних та едафiчниx умовах.
Вщзначено, що види з добре виявленими середземноморськими зв'язками -Neotinea tridentata, бшьшють видiв роду Ophrys та Orchis не витримують мюцевих морозiв i на зиму ix потрiбно вкривати опалим листям дерев. Проте значна кшькють европейсько-середземноморських видiв переважно добре переносять низьку зимову температуру, хоча ix також варто прикривати вщмерлими рослинними рештками. До таких видiв належать Dactylorhiza majalis, D. sambucina, Orchis signifera, Anacamptis coriophora, яю в природних умовах в зимовий перюд завжди прикрит рештками вщмерлих рослин. Свропейсько-середземноморсью види, що мають добре розвинеш кореневища, наприклад Epipactis palustris, Cephalanthera damazonium i C. longifolia, додаткових захисних заxодiв вщ xолодiв не потребують.
Збереження видiв родини Orchidaceae Juss. ex situ може здшснюватись на кшькох рiвняx: просте пiдтримання виду як такого, коли вирощуеться кiлька десятюв рослин; забезпечення генетично'1' репрезентативностi виду; збереження популяцшно'1' структури. Принципи формування колекцш можуть бути рiзними: вирощування видiв в паркових ценозах, на ботанiко-географiчниx дiлянкаx, в польових генних банках, моделювання родових комплексiв. Доцшьно також використовувати iнтродукцiю рослинних трав'янистих угрупувань, в складi яких е орхщш - пересадкою куртинами (блоками дерну), яю вiдбираються в природг При цьому, крiм переносу рослин конкретних видiв, вноситься з ними i низка шших компонент фгтоценозу. Зокрема, при iнтродукцii орxiдниx, таким чином, заносяться мжоризш гриби. Ще одним з варiантiв представництва рщкюних рослин в ботанiчному саду е занесення цих видiв до природно'1' рослинностi, що охороняеться на територп саду. При цьому догляд за
рщкюними рослинами не проводиться i таким чином створюються умови для формування штродукцшних популяцш.
Висновки
Результати штродукци видiв родини Orchidaceae природно'1' флори Украши свщчать, що переважну ix бiльшiсть можна вирощувати в умовах первинно'1' культури. Зважаючи на те, що щ види занесенi до Червоно'1' книги Украши, мають декоративнi i лшарсью властивостi, ix доцiльно охороняти ex situ. 1нтродукщя орxiдниx в боташчш сади е одним i3 запобiжниx заxодiв з ix охорони, тому юнуе необxiднiсть введення ix в культуру з подальшою перспективою репатрiацii в природнi ценози та використання у квггникарсга i зеленому будiвництвi.
Список л1тератури
1. Антонюк Н.С. Рiдкiснi рослини флори Украши в культурi / H.G. Антонюк, Р.М. Бородша, Л.С. Скворцова - К.: Наук. думка, 1982. - 216 с.
2. Былов В.Н., Карписонова Р.А. Принципы создания и изучения коллекции малораспространенных декоративных многолетников // Бюл. Главн. ботан. сада АН СССР. - 1978. - Вып. 107. - С. 77 - 82.
3. Гапоненко М.Б. Оцшка усшшносп штродукци видiв роду Orchis L. та перспективи ix культури // Проблеми експериментально'1' боташки та екологи рослин: Зб. наук. праць. - Кив. - 1997. - Вип. 1. - С. 286 - 290.
4. Гапоненко Н.Б. Орхидеи флоры Украины: их распространение и охрана // Актуальные проблемы ботаники в Армении. - Ер. Ин-т ботаники НАН РА. - 2008. -С. 84 - 88.
5. Гапоненко Н.Б., Гнатюк А.Н. Орхидные природной флоры Украины в коллекции Национального ботанического сада им. Н.Н. Гришко // Охрана и культивирование орхидей: Материалы IX Междунар. конф. - М.: Товарищество научных изданий КМК, 2011. - С. 124 - 127.
6. Демидов А.С., Потапова С.А. Роль ботанических садов в области сохранения биологического разнообразия // Вюник Кшвського нащонального ушверситету iм. Т. Шевченка. - 2009. - Вип. 22. - С. 115 - 116.
7. Лапин П.И. Роль ботанических садов в сохранении редких видов растений // Роль интродукции в сохранении генофонда редких и исчезающих видов растений. - М.: Наука, 1984. - С. 3 - 15.
8. Малеев В.П. Теоретические основы акклиматизации растений: Приложение к трудам по прикладной ботанике, генетике и селекции. - Л.: Сельхозгиз, 1933. - 262 с.
9. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М.: ГБС АН СССР, 1975. - 27 с.
10. Русанов Ф.Н. Новые методы интродукции растений // Бюл. Главн. ботан. сада АН СССР. - 1950. - Вып. 7. - С. 27 - 36.
11. Собко В.Г. Ризореституционное размножение вегетативных малолетников семейства Орхидных // Охрана и культивирование орхидей, Таллинн, 1980. - С. 82 - 84.
12. Собко В.Г. Орхще'1' Украши. - К: Наук. думка, 1989. - 192 с.
13. Собко В.Г. 1нтродукщя рщкюних i зникаючих рослин флори Украши / Собко В.Г., Гапоненко М.Б. - Кшв: Наук. думка, 1996. - 284 с.
14. Соболевская К.А. Проблемы интродукции исчезающих видов природной флоры Сибири // Изв. СО АН СССР. Сер. мед.-биол. наук. - 1983. - № 10/2. - С. 3 - 9.
15. Тахтаджян А.Л. Жизнь растений: Т. 6 Цветковые растения. - М.: Просвещение, 1982. - С. 238 - 254.
16. Тихонова В.Л., Беловодова Н.Н. Реинтродукция дикорастущих травянистых растений: состояние проблемы и перспективы // Бюл. Главн. ботан. сада. - 2001. -Вып. 183. - С. 90 - 106.
17. Харкевич С.С. Полезные растения природной флоры Кавказа и их интродукция на Украине. - К.: Наук. думка, 1966. - 230 с.
18. Червона книга Украши, Рослинний свгг. - К.: Укра'нська енциклопедiя, 1996.
- 610 с.
19. Черевченко Т. М. Бiорiзноманiття - основа життя на Землi // Бюл. Никит. ботан. сада. - 2003. - Вып. 88. - С. 14 - 21.
20. Mayr H. Die Naturgesetzlicher Grundlage des Waldbauwes. - Berlin: Parey, 1909.
- 366 s.
Статья поступила в редакцию 16.05.2013 г. M B. GAPONENKO, PhD in Biology
National Botanical Garden of M.M. Grishko, NAAS, Kiev, Ukraine
RESULTS OF INTRODUCTION RESEARCH OF SPECIES FROM FAMILY ORCHIDACEAE JUSS. IN NATURAL FLORA OF UKRAINE IN M.M. GRYSHKO NATIONAL BOTANICAL GARDEN
The results of introduction research of 40 species from Orchidaceae Juss. family in natural flora of Ukraine in M.M. Grishko National Botanical Garden (Kiev) for the last 25 years have been presented in the article. In the conditions of primary culture such points as biomorphological features of studied spesies, phenological rhythms of growth and development, ability to seed and vegetative reproduction, and resistance to pests and diseases have been studied. Evaluation of the success of orchids introduction has been carried out. It is showed that the most species of Orchidaceae family can be successfully introduced in culture to be reserved and repatriated.
М.Б. ГАПОНЕНКО, кандидат бiологiчних наук
Нащональний боташчний сад iM. М.М. Гришка Нащонально'' академи наук Украши, м. Ки'в, Укра'на
РЕЗУЛЬТАТИ ШТРОДУКЦШНОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ ВИД1В РОДИНИ ORCHIDACEAE JUSS. ПРИРОДНО1 ФЛОРИ УКРА1НИ В НАЦЮНАЛЬНОМУ БОТАН1ЧНОМУ САДУ iM. М.М. ГРИШКА
В статл наведено пщсумки штродукцшного дослщження 40 видiв родини Orchidaceae Juss. природно'' флори Украши в Нащональному боташчному саду iм. М.М. Гришка (Кшв) за останш 25 роюв. В умовах первинно' культури вивчеш бюморфолопчш особливосп дослщжуваних видiв, фенолопчш ритми росту та розвитку, здатнють до насшневого та вегетативного розмноження, стшкють проти шкщниюв та хвороб в нових умовах вирощування. Проведено оцшку устшносл штродукцп орхщних. Показано, що бшьшють видiв родини Orchidaceae можливо устшно штродукувати в умови культури з метою 'х збереження та репатрiащi.
Н.Б. ГАПОНЕНКО,
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко Национальной академии наук Украины, г. Киев, Украина
РЕЗУЛЬТАТЫ ИНТРОДУКЦИОННОГО ИССЛЕДОВАНИЯ ВИДОВ СЕМЕЙСТВА ORCHIDACEAE JUSS. ПРИРОДНОЙ ФЛОРЫ УКРАИНЫ В НАЦИОНАЛЬНОМ БОТАНИЧЕСКОМ САДУ им. Н.Н. ГРИШКО
В статье приведены итоги интродукционного исследования 40 видов семейства Orchidaceae Juss. природной флоры Украины в Национальном ботаническом саду им. Н.Н. Гришко (Киев) за последние 25 лет. В условиях первичной культуры изучены биоморфологичнские особенности исследуемых видов, фенологические ритмы роста и развития, способность к семенному и вегетативному размножению, устойчивость против вредителей и болезней в новых условиях выращивания. Проведена оценка успешности интродукции орхидных. Показано, что большинство видов семейства Orchidaceae возможно успешно интродуцировать в условия культуры с целью их сохранения и репатриации.
ДЕНДРОЛОГИЯ
УДК 635.9:634.2.635.037
Л.Д. КОМАР-ТЁМНАЯ, кандидат биологических наук
Никитский ботанический сад - Национальный научный центр НААН, г. Ялта, АР Крым
АССОРТИМЕНТ ДЕКОРАТИВНЫХ КОСТОЧКОВЫХ ПЛОДОВЫХ РАСТЕНИЙ В НЕКОТОРЫХ ЕВОПЕЙСКИХ ПИТОМНИКАХ
Для определения тенденций рынка дан сравнительный обзор ассортимента декоративных косточковых культур, размножаемого и распространяемого в питомниках Великобритании, Польши, Украины. Установлены доли производства абрикоса, вишни, лавровишни, луизеании, миндаля, персика, сливы, черемухи. Выявлены наиболее часто встречающиеся породы и культивары
Ключевые слова: ассортимент, озеленение, декоративные виды и культивары, Prunoideae, питомники.
Введение
Декоративные виды и культивары косточковых плодовых растений подсемейства Prunoideae Focke (абрикос, вишня, лавровишня, луизеания, миндаль, персик, слива, черемуха) являются уникальным материалом для озеленения. Они обладают ярким и пышным цветением. У многих представителей этой группы цветение предшествует распусканию листьев, что делает растения колоритными доминантами ландшафта. Оно начинается в зимний - ранневесенний период, когда ассортимент красивоцветущих видов очень ограничен. Цветение косточковых плодовых растений существенно расширяет сезон декоративности зеленых насаждений, который на юге может длиться 4,5 месяца - с конца декабря до середины мая. Разнообразие цветков и габитуса декоративных косточковых способствует широкому использованию их в садово-парковом строительстве, для украшения интерьеров (подстановочная контейнерная культура), а также для выгонки на срез. Немаловажное значение для
