CC BY
17
УДК 616.8-009.7-089.168:616.832-001 ЦИМБАЛЮКB.I., ЯМ1НСБКИЙ Ю.Я.
1нститутнейроюрургИ ¡м. акад. А.П. Ромоданова АМН Укра'/ни, м. Ки!в
РЕЗУЛЫАТИ XiPYPriHHOrO Л^УВАННЯ НЕВРОПАТИЧНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ У ХВОРИХ i3 НАСАДКАМИ ТРАВМАТИЧНОГО УШКОДЖЕННЯ
СПИННОГО МОЗКУ
Резюме. У сmаmmi наведено результати хiрургiчного лКування невропатичного больового синдрому у 38 хворих iз на^дками травми спинного мозку та його коршщв. Хворих було розподыено на групи залежно вiд рiвня ушкодження спинного мозку (шийш сегменти — 10 хворих, грудш — 12, поперековi — 16) та характеру поширення болю (сегментарний — 18 хворих, дифузний — 13, кортцевий — 7). Етдуральна електростимулящя выявилась ефективною у 76,9% хворих, DREZ-томiя — у 90,9 %, симпатектомiя та передня комсуральна мieлотомiя — у 100 % хворих.
Таким чином, диференцшований пiдхiд у виборi методухiрургiчного лжування невропатичного болю дозволяе значно покращити результати лтування.
Ключовi слова: невропатичний быь, хiрургiчне лтування, травма спинного мозку.
Поряд iз руховими порушеннями та дисфункщею се-чового м1хура невропатичний больовий синдром е одним iз важливих чиннишв, що визначають яюсть життя хворих з наслщками травматичного ушкодження спинного мозку. За даними рiзних автс^в [1, 2], невропатичний больовий синдром супроводжуе травматичну хворобу спинного мозку у 15—17 % пащенлв. Хiрургiчному лжуванню шд-лягають лише та випадки невропатичного болю, що не пщдаються консервативно терапи.
Ус протибольовi операцп можна роздшити на де-структивш та недеструктивнi [1, 2, 10]. До деструктивних втручань належать [11—14]: операщя деструкци зони вхо-дження задн1х корiнцiв у спинний мозок (DREZ-томiя), задня радикотомiя, симпатектомiя, передня комюуральна мiелотомiя, передньобокова хордотомiя та цингулотом1я. До недеструктивних [8—10] зараховують епщуральну елек-тростимуляцiю спинного мозку, стимуляцш глибинних структур головного мозку та коркову стимуляцш. Вщ правильного вибору методу нрурпчного втручання зна-чною мiрою залежить результат лжування.
У нашш роботi ми прагнули подшитися власним до-свiдом л^вання невропатичних больових синдромiв спiнального генезу.
Методи та матер1али
Наше дослщження Грунтуеться на аналiзi результатiв нрурпчного лiкування 38 хворих iз наслщками травматичного ушкодження спинного мозку та невропатичним больовим синдромом, оперованих у клшщ вщновлю-
вально! хирурги 1нституту нейрохирурги за пер1од з 2002 по 2010 piK.
Серед хворих переважали чоловiки — 35, жшок було 3. BiK хворих коливався вщ 21 до 49 роюв (у середньому — 32,8 року).
За piвнем ушкодження спинного мозку xвоpi розпо-дiлилися таким чином (табл. 1): у 10 було ушкодження шийних сегмента, у 12 — грудних та у 16 — поперекових сегментав, конусу та етконусу спинного мозку. Тяжюсть травми ощнювали за шкалою ASIA: А — повна вщсутшсть pyxiв i чyтливостi дистальнiше мiсця травми i в сегментах S4—S5 — 16 хворих; В — повшстю або частково збережена чутливють, але вiдсyтнi рухи дистальнiше мiсця травми, включаючи сегменти S4—S5, — 7 хворих; С — частково збережеш рухи i чyтливiсть, але бшьше н1ж половина ключових м'язiв нижче мiсця ушкодження мають силу менше за 3 бали — 14 хворих; Д — збережеш рухи та чутливють, бшьше нж половини ключових м'язiв нижче piвня ушкодження мають силу 3 бали i бшьше — 1 хворий; Е — нормальш рухи i чутливють. Хворих групи Е в нашому дослщженш не було.
Для ощнки болю використовували VAS (visual analog scale) та NRS, згщно з якою хворий сам оцiнював штен-сивнiсть болю за 10-бальною шкалою. Залежно вщ штен-сивностi видшяли: помipний бiль — 1—3 бали, середнш бiль — 4—6 балiв та сильний бiль — 7—10 балiв. Х1рурпч-ному лiкyванню пщлягали лише xвоpi з сильним болем.
За поширенютю pозpiзняли сегментарний бшь, що охоплював лише тi сегменти тша, якi вщповщали ушко-
дженим сегментам спинного мозку; дифузний бшь, що охоплював Bci сегменти т1ла, як! знаходилися каудальнiше рiвня ушкодження, та коршцевий бiль, що охоплював зону шнерваци одного або дек1лькох коршщв (як правило, з одного боку). Розподш хворих залежно вщ типу по-ширення болю та виду патологи спинного мозку наведено в табл. 1. У бшьшост хворих у нашому дослiдженнi пере-важав сегментарний характер поширення болю. Такий характер поширення болю був у 18 (47,4 %) хворих, при-чому у 13 з них було ушкодження поперекових сегменлв спинного мозку або коршщв кшського хвоста. Дифузний характер поширення болю був у 13 (34,2 %) хворих. Цей тип поширення болю переважав у хворих з ушкодженням шийних та грудних сегмента спинного мозку. Коршцевий тип поширення болю був у 7 (18,4 %) хворих.
Показаннями до застосування х^рурпчних методiв корекци болю в нашому дослщжент були: болi невропа-тичного характеру, резистентш до адекватного консервативного лiкування; бшь штенсившстю бшьше 6 балiв за шкалою NRS; вщсутшсть грубих псих^чних порушень у хворих; вщсутшсть тяжко! наркотично! залежностц сома-тичний стан хворого, що дозволяе проведення хiрургiчних втручань пщ загальною анестезiею.
Нами застосовано таю хiрургiчнi протибольовi методики: операци встановлення електродiв для епщурально! електростимуляци спинного мозку проведено 26 (68,4 %) хворим, DREZ-томи — 11 (28,9 %) хворим. Операщю передньо! комюурально! мiелотомii виконано 2 хворим тсля неефективного застосування епщурально! електростимуляцГ!. Операщю грудно! симпатектоми виконано 3 хворим з «симпатичним» характером болю. У 2 !з них по-передньо застосовували епщуральну електростимулящю з поганим результатом.
Операцiю встановлення електродiв для електростимуляци проводили з виконанням ламшектоми або з м1ждужкового доступу. Електроди встановлювали на 1—2 сегменти крашальшше мюця ушкодження спинного мозку (за даними невролопчного дослщження до операци та штраоперацшно! електродiагностики пщ час операц!!) в проекци задн1х стовтв спинного мозку. Електростимулящю спинного мозку проводили в поздовжньому напрямку.
Для електростимуляци спинного мозку використо-вували радючастотний електростимулятор, що склада-еться з 2 частин: електродiв !з прийомною антеною, що Тм^ашуються в тшо хворого пщ час операци, та власне електростимулятора, за допомогою якого проводиться стимуляцгя в пiсляоперацiйному перюдг Ми використо-вували прилад, створений сумсно спiвробiтниками 1н-ституту нейрохирурги та iнженерами науково! лаборатори
ки!вського заводу «Квазар-мжро». Електростимулящю проводили змшним струмом частотою 25 Гц напругою 13 Вт та силою струму 20 мА.
Операщю БКЕ/-томи виконували iз заднього доступу. Проводили ламшектомш кiлькох хребщв на рiвнi ушкодження спинного мозку. Поздовж розсжали тверду мозкову оболонку. Роз'еднували арахно!дальнi злуки та iдентифiкувапи зону входження заднгх корiнцiв у спинний мозок. Далi проводили штраоперацшну електродiагнос-тику для щентифжащ! коршщв спинного мозку, що вщпо-вщають за iннервацiю зони поширення невропатичного болю. Зону входження заднгх коршщв у спинний мозок переакали на глибину 2—3 мм пщ кутом 45° до серединно! лши. Кровотечу з кра!в мieлотомно! рани зупиняли за допомогою мжрокоагулящ!.
Передню комюуральну мieлотомiю виконано 2 хворим. Операщю виконували iз заднього доступу шляхом проведення ламшектоми 3 хребщв на 2—3 сегменти вище мюця ушкодження спинного мозку. Розсжали тверду мозкову оболонку. За допомогою штраоперацшно! елек-тродiагностики iдентифiкували рiвень вщкритого сегмента спинного мозку. 1з застосуванням мiкрохiрургiчно! технiки та операцiйного мiкроскопу вiдпрепаровувапи i вщводили в бж судини задньо! щiлини спинного мозку, при цьому коагулювали радiарнi вени, що йдуть у глибину задньо! щшини. Строго по середнш лiнi! проводили мь eлотомiю, проникаючи в центральний спинномозковий канал. Передньою стшкою цього каналу е передня ара спайка. I! пересiкапи на глибину близько 2—3 мм. Рану герметизували за загальноприйнятою методикою.
Симпатектомш виконано 3 хворим з вираженим «симпатичним» компонентом больового синдрому. Для верифжащ! симпатичного характеру болю проводили новока!новi блокади вщповщних симпатичних ганглив. Обом хворим виконали резекцiю верхшх грудних ганглив. Операцiю виконували з м1жлопаткового доступу. Проводили резекщю поперечних вiдросткiв ТЫ—ТЬ3 хребцiв, головок i проксимальних частин 1—3 ребер. Парiетальну плевру вiдсепаровували i вщводили латерально. При цьому на передньобоковш поверхнi хребцiв у паравер-тебральнш жировiй клiтковинi виявляли верхнi грудш гангли i симпатичний стовбур. Якомога вище i нижче ганглив пересжали симпатичний стовбур. Переакали комушкантш гшки i видаляли симпатичнi гангли з час-тиною стовбура одним блоком.
Результати лжування оцiнювапи як вщмшш, якщо пiсля операци бшь зменшувався бшьше н1ж на 75 %, хорошi — на 50—75 %, задовшьш — на 35—50 % та по-ганi — менше шж на 35 %.
Таблиця 1. Розподл хворих залежно вщ поширеност болю та р1вня ушкодження спинного мозку
Тип поширення PiBeHb ушкодження спинного мозку Усього
болю Шийн сегменти Грудш сегменти Поперековiсегменти
Сегментарний 2 3 13 18
Дифузний 6 7 - 13
КорЫцевий 2 2 3 7
Усього 10 12 16 38
Результати
Нами проведено аналiз результатiв х!рурпчного лжу-вання невропатичних больових синдромiв залежно вщ рiвня ушкодження спинного мозку та типу поширення болю.
У хворих iз наслiдками травматичного ушкодження шийних сегменпв спинного мозку метод епщурально! електростимулящ! нами застосовано у 8 хворих (табл. 2). У 3 iз них встановлення електродiв супрово-джувалося декомпресивними хiрургiчними втручан-нями. У першi 2—3 доби пiсля операци (поки не було почато застосування епщурально! електростимулящ!) у всiх цих хворих збертався больовий синдром на шсля-операцiйному рiвнi або на 10—20 % меншо! штенсив-ностi. Це свщчить про те, що лише усунення компресп спинного мозку та його коршщв е неефективним для лжування невропатичного болю. При застосуванш епщурально! електростимулящ! в цiй груш хворих вщ-мiнного результату вдалось досягти у 2 хворих, хорошо-го — у 3 хворих, задовшьного — в 1 хворого. У 2 хворих не отримали покращення. Щ хворi були проопероваш повторно: проведена грудна симпатектомiя з хорошим результатом. У 2 хворих з ушкодженням шийних сег-менпв спинного мозку проведено шийну БКЕ/-томш з вщмшним та хорошим результатами.
У хворих iз ушкодженням грудних сегмента спинного мозку епщуральна електростимуляцiя застосована у 9 хворих з больовим синдромом. У 4 iз них встановлення електростимулюючо! системи супроводжувалося декомпресивними хiрургiчними втручаннями на хребтi. Вiдмiнний результат корекци больового синдрому при застосуваннi електростимуляцп отримано у 2 хворих, хороший — у 4 хворих, задовшьний — в 1 хворого. У 2 хворих епщуральна стимулящя виявилася неефективною. Один iз них оперований повторно: проведена передня комюуральна мiелотомiя з хорошим результатом. Двом
хворим з ушкодженням грудних сегменпв спинного мозку проведена DREZ-томiя. В одного з них больовий синдром регресував повшстю, у другого бшь залишився на дооперацiйному рiвнi. Цьому хворому проведена передня комюуральна мiелотомiя з хорошим результатом. Одному хворому з ушкодженням верхньогрудних сегмента спинного мозку та корiнцевим поширенням болю проведена грудна симпатектомiя з вщмшним результатом.
У хворих iз наслiдками ушкодження поперекових сегментiв спинного мозку та коршщв кшського хвоста метод епщурально! електростимулящ! застосовували у 9 хворих. В улх цих хворих досягнуто хороших та вщмшних результатiв корекци больового синдрому. У 7 хворих ще! групи виконана поперекова DREZ-томiя. У 2 хворих вона дозволила досягти вщмшного i у 5 хворих — хорошого результату.
Таким чином, найкращi результати корекци невропатичного больового синдрому отримано у хворих з ушкодженням поперекових сегмента спинного мозку. У цш груш в уах хворих вдалося досягти хороших i вщмшних результата. У хворих з ушкодженням шийних i грудних сегментiв спинного мозку хiрургiчнi методи корекци больового синдрому були ефективними в 75 % випадюв.
Одним iз важливих факторiв, що впливав на вибiр методу хiрургiчного лiкування та його результат, був характер поширення болю. Результати хiрургiчного лiкування больового синдрому залежно вщ характеру поширеност болю наведено в табл. 3. Найкращими результати лжу-вання були у хворих iз сегментарним поширенням болю. У 17 хворих з 18 вдалося досягти хорошого та вщмшного результата: при застосуванш епщурально! електростимулящ! — у 10 хворих з 11 та тсля DREZ-томi! — у 7 хворих.
У хворих iз дифузним поширенням болю результати хiрургiчного лжування були пршими. В цш груш хворих операщею вибору було встановлення електродiв для епщурально! електростимулящ! спинного мозку. Метод епщурально! електростимулящ! застосовано нами у 9
Таблиця 2. Результати л'1кування невропатичного больового синдрому залежно в д р1вня ушкодження спинного мозку
Методи л^ування Кiлькiсть хворих 3i зниженням болю (%)
Шийн сегменти Грудш сегменти Поперековiсегменти
> 75 50-75 35-50 < 35 > 75 50-75 35-50 < 35 > 75 50-75 35-50 < 35
Епщуральна електростиму- лящя 1 1 1 2 (2*) 1 3 - 1 (1*) 1 2 - -
Епщуральна електростиму-лящя + декомп-реая спинного мозку 1 2 - - 1 1 1 1 2 4 - -
DREZ-томiя 1 1 - - 1 - - 1 2 5 - -
Передня коми суральна мieло-тс^я - - - - - 2* - - - - - -
Симпатектс^я - 2* - - 1 - - - - - - -
Усього хворих 3 6 (2*) 1 2 4 6 (2*) 1 3 (1*) 5 11 - -
Примтка: * — кльксть хворих, оперованих повторно.
(69,2 %) хворих i3 дифузним болем. У 6 хворих досягнуто позитивного результату корекцй больового синдрому. В 1 хворого бшь зменшився лише на 40 %, а ще у 2 хворих не отримано позитивного результату лiкування. Одному
3 цих хворих проведено передню комiсуральну мiелото-мiю, що дало хороший результат. DREZ-томiя виконана
4 хворим з дифузним поширенням болю. У 3 iз них отри-мано позитивний результат. В одного хворого з поганим результатом проведена передня комюуральна мieлотомiя, що дозволило зменшити больовий синдром на 60 %.
У 6 хворих iз 7 з коршцевим поширенням болю засто-совували метод епiдуральноï електростимуляцй. У 4 iз них отримано хороший результат, у 2 хворих бшь не змшився. Останшм проведена симпатектомiя з хорошим результатом. Ще в 1 хворого з коршцевим больовим синдромом виконано грудну симпатектомш з вщмшним результатом.
Обговорення
Лжування невропатичних больових синдромiв е однieю з найскладнiших проблем сучасно'1 неврологи' та нейрохiрургiï. Тривале неефективне консервативне лiкування призводить до виникнення емоцшних та пси-х^чних порушень у хворих iз больовими синдромами, що в подальшому нiвелюе або попршуе результати хiрургiчних протибольових операцш [2].
Бiльшiсть методик протибольових операцш Грун-туеться на деструкцй' тих чи шших нервових структур. Першi протибольовi операцй' проведенi в 1889 рощ Abbe i Bennett [1]. Ц нейрохирурги, Грунтуючись на роботах Magendie (який встановив, що чутливi волокна входять у спинний мозок через задш корiнцi), незалежно один вщ одного виконали першу задню радикотомш. В 1912 роцi Martin уперше виконав спiноталамiчну хордотомiю [1]. У 1940 рощ Leriche створив концепщю «шрургй болю» i впровадив у клшчну практику широке застосування симпатектомй [6]. Тодi ж Wertheimer запровадив операцш передньо'1 комiсуротомiï [14]. Таким чином, слщом за новими вщкриттями в анатомй' i фiзiологiï розвивалися рiзнi методи хiрургiчного лiкування болю. Революцiйним для сучасно'1 хiрургiï болю було вiдкриття в 1965 рощ Melzach i Wall «ворггно'1 теорй'» болю. Бiльшiсть сучасних протибольових операцш Грунтуеться саме на цш теорй'. Melzach та Wall [7] виявили в спинному мозку на рiвнi
заднiх ропв зону, що контролюе ноцицептивнi iмпульси. Ноцицептивнi iмпульси контролюються на сегментарному рiвнi волокнами великого дiаметра Ар (вони вщповь дають за тактильну i пропрiоцептивну чутливiсть) [4, 5]. Ц волокна посилають сво'' колатералi до нейронiв заднгх ропв i йдуть у складi задшх канатикiв спинного мозку. Електростимуляцiя задшх канатиюв спинного мозку ви-кликае активацiю iнгiбiторних систем болю в задшх рогах спинного мозку та закриття больових «воргг» [3]. Таким чином, умовою хорошого результату при застосуванш епiдурально'i електростимуляцй е збереження провщност заднiх пучкiв спинного мозку.
У нашш роботi епiдуральну електростимулящю спинного мозку ми застосовували як при дифузному та сегментарному поширенш болю, так i при коршцевому. Однiею з головних умов устшного застосування даного методу лiкування було збереження глибоких видiв чутли-вост1 Найкращими були результати електростимуляцй у хворих з сегментарним поширенням болю. В цш груш у 90,9 % хворих отримано хороший i вщмшний результати. В группах iз дифузним i корiнцевим поширенням болю результати лiкування були гiршими: хороший i вiдмiнний результати корекцй' больового синдрому були у 66,7 % хворих. Повторш протиболкга операцй у 75 % цих хворих виявились ефективними. Дискутабельним залишаеться питання застосування епщурально!' електростимуляцй' у хворих, в яких за клтчними даними мае мюце повне по-рушення провщноста, а за результатами iнтраоперацiйних знахщок виявляеться анатомiчна цiлiсть спинного мозку. У таких хворих, на нашу думку, спочатку виправдане застосування електростимуляцш, недеструктивних методик i лише при ''х неефективностi слiд застосовувати деструктивш хiрургiчнi втручання.
Операцiю БКБ/-томй виконували хворим з сегментарним поширенням болю через вщсутнють у хворих пропрюцептивно' чутливостi. В нашому дослщженш ефективнiсть операцiй БКБ/-томй для корекцй невро-патичного болю була високою: вщмшного i хорошого результату досягнуто у 90,9 % хворих.
Операцй передньо' комюурально' мiелотомй' та сим-патектомй, на нашу думку, слщ вiднести до «операцiй резерву» у лiкуваннi невропатичних больових синдромiв. Через високу травматичнiсть операцй' передньо' комюу-
Методи л^ування Тип поширення болю
Сегментарний (18 хворих) Дифузний 13 хворих) Коршцевий (7 хворих)
> 75 50-75 35-50 < 35 > 75 50-75 35-50 < 35 > 75 50-75 35-50 < 35
Епщурапьна елек-тростимуля^я 4 6 1 - 3 3 1 2 (1*) - 4 - 2*
DREZ-tow^ 4 3 - - - 3 - 1* - - - -
Передня KOMicy-ральна MienoTO-мiя - - - - - 2* - - - - - -
Симпатектoмiя - - - - - - - - 1 2* - -
Усього хворих 8 9 1 - 3 8 (2*) 1 3 (2*) 1 6 (2*) - 2*
Примтка: * — кльксть хворих, оперованих повторно.
Таблиця 3. Результати л'1кування невропатичних больових синдромiв залежно вщ типу поширення болю
ротоми ми застосовували даний метод лiкування лише у 2 хворих з параплепями при неефективностi iнших мето-дiв хiрургiчного лiкування. В обох цих хворих мав мюце дифузний характер поширення болю i в обох випадках вдалося досягти хорошого результату.
Симпатектомiя — ефективний метод хiрургiчного ль кування невропатичних больових синдромiв. Показання до даного виду нрурпчних втручань обмежуються болями «симпатичного» характеру з коршцевим або сегментар-ним поширенням [1]. У нашому дослiдженнi ми зверну-лися до методу симпатектоми у 3 хворих iз корiнцевим поширенням болю, у 2 iз них — при неефективност ешдурально! електростимуляци спинного мозку. В усiх хворих досягнуто хорошого результату.
Таким чином, диференцшований пщхщ у виборi методу х^рурпчного лiкування невропатичного болю дозволяе значно покращити результати лiкування. Застосовуючи його, нам вдалося досягти вщмшних та хороших результата у 81,6 % хворих.
Висновки
1. Диференцшований пщхщ у виборi методу х^рурпч-ного лжування дозволяе досягти хороших результата у лiкуваннi невропатичних больових синдромiв.
2. Етдуральна електростимуляцiя е методом вибору в лiкуваннi невропатичних больових синдромiв у хворих iз наслiдками травми спинного мозку та його коршщв при частково збережених глибоких видах чутливостi.
3. Деструкщя зони входження заднiх корiнцiв у спинний мозок е високоефективним методом л^вання невропатичних больових синдромiв у хворих iз сегмен-тарним поширенням болю.
Список л1тератури
1. Cetas J.S. Destructive procedures for the treatment of nonma-lignantpain: a structured literature review / Cetas J.S., Saedy T, BurchielK.J. //Neurosurg.. - 2008. - Vol. 109. - P. 389-404.
2. Coffey R.J. Neurostimulation for chronic noncancer pain: an evaluationof the clinical evidenceand recomendatioins for future
ЦымбалюкВ.И., Яминский Ю.Я.
Институт нейрохирургии им. акал. А.П. Ромоданова АМН Украины, г. Киев
РЕЗУЛЬТАТЫ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ НЕВРОПАТИЧЕСКОГО БОЛЕВОГО СИНДРОМА У БОЛЬНЫХ С ПОСЛЕДСТВИЯМИ ТРАВМАТИЧЕСКИХ ПОВРЕЖДЕНИЙ СПИННОГО МОЗГА
Резюме. В статье проанализированы результаты хирургического лечения невропатического болевого синдрома у 38 больных с последствиями травмы спинного мозга и его корешков. Больных распределили на группы в зависимости от уровня повреждения спинного мозга (шейные сегменты — 10 больных, грудные сегменты — 12, поясничные сегменты — 16) и характера распространения боли (сегментарный — 18 больных, диффузный — 13, корешковый— 7). Эпидуральная электростимуляция спинного мозга оказалась эффективной у 76,9 % больных, DREZ-томия — у 90,9 % больных, симпатэктомия и передняя комиссуротомия — у 100 % больных.
Таким образом, дифференцированный подход в выборе метода хирургического лечения невропатического болевого синдрома позволил значительно улучшить результаты лечения.
Ключевые слова: невропатический болевой синдром, хирургическое лечение, травма спинного мозга.
trial designs/Coffey R.J., Lozano A.M. // J. Neurosurg. — 2006. — Vol. 105. — P. 175-189.
3. Doleys D.M., Klapow J.C, Hammer M. Psychological evaluation in spinal cord stimulation // Pain Review. — 1997. — Vol. 4. — P. 189-204
4. Doleys D.M. Psychological factors in spinal cord stimulation therapy: brief review and discussion / Doleys D.M. // Neurosurg Focus. — 2006. — Vol. 21. — E1.
5. Jeanmonod D. Intraoperative unit recordings in human dorsal horn with a simplified floating microelectrode / Jeanmonod D., Sindou M, Marnin M. // Elecroencephalogr. Clin. Neurophysiol. — 1989. — Vol. 72. — P. 450-454.
6. Leriche R. De la traitement de la douleur dans les cancers abdominaux et pelviens inopérables ou récidives / Leriche R. // Gaz. Hop. Civils. Milit. — 1936. — P. 109, 917.
7. Melzach R. Pain mechanisms. A new theory /Melzach R., Wall P.D. // Science. — 1964. — Vol. 150. — P. 971-979.
8. Spooner J, Yu H., Kao C. et al. Neuromodulation of the cingulum for neuropathic pain after spinal cord injury // J. Neurosurg. — 2007. — Vol. 107. — P. 169-72.
9. Oakley J.C. Spinal cord stimulation: mechanisms of action / Oakley J.C, Prager J.P. //Spine. — 2002. — Vol. 27. — P. 25742583.
10. Richard K. Motor cortex stimulation for intractable pain / Richard K., Osenbach M.D. // Neurosurg Focus. — 2006. — Vol. 21. — P. 7-19.
11. Sindou M. Neurochirurgie de la douleur / Sindou M., Mertens P., Keravel Y. // Encyclopedie Medico-Chirurgical. — 1996. — 17-700-B-10.
12. Sindou M. Surgical procedure for neuropathic pain / Sindou M., Martens P., Garcia-Larrea L. //Neurosurgery Qurterly. — 2001. — Vol. 11. — № 1. — P. 45-64.
13. Taylor R.S. Spinal cord stimulation for chronic back and leg pain and failed back surgery syndrome: a systematic review and analysis of prognostic factors/ Taylor R.S., Van Buyten J.P., Buch-ser E. // Spine. — 2005. — Vol. 30. — P. 152-160.
14. Van Roost D. Myelotomies for chronic pain / Van Roost D., Gybels J.//ActaNeurochir. Suppl. (Wien). — 1989. — 46. — 69-72.
OmpuMaHO 27.02.11 D
TsumbalyukV.I., Yaminsky Yu.Ya.
Institute of Neurosurgery named after acad. A.P. Romodanov of AMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
THE RESULTS OF SURGICAL TREATMENT OF NEUROPATHIC PAIN SYNDROME IN PATIENTS WITH CONSEQUENCES OF SPINAL CORD INJURY
Summary. The outcomes of surgical treatment of 38 patients with neuropathic pain due to injury of spinal cord and its nerve roots were analyzed. The patients were divided into groups depending on the level of spinal cord injury (cervical — 10, thoracic — 12, lumbar — 16) and on the type of pain distribution (segmental — 18, diffuse — 13, radicular — 7). The epidural spinal cord electrostimulation was effective in 76.9 % of patients, DREZ-tomy — in 90.9 %, sympathectomy and anterior commisurotomy — in 100 % patients.
Thus, differential approach in choosing appropriate surgical technique for neuropathic pain treatment improved outcomes significantly.
Key words: neuropathic pain, surgical treatment, spinal cord injury.
