Научная статья на тему 'Результаты хирургического лечения больных с метастатическими опухолями субтенториальной локализации'

Результаты хирургического лечения больных с метастатическими опухолями субтенториальной локализации Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
89
9
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СУБТЕНТОРИАЛЬНЫЕ МЕТАСТАЗЫ / ОККЛЮЗИЯ / ЛИКВОРОЦИРКУЛЯЦИЯ / INFRATENTORIAL METASTASES / OCCLUSION / CSF FLOW / СУБТЕНТОРіАЛЬНі МЕТАСТАЗИ / ОКЛЮЗіЯ / ЛіКВОРОЦИРКУЛЯЦіЯ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Зозуля Юрий Афанасьевич, Федирко Владимир Олегович, Гудков Виктор Вениаминович, Кубряк Дмитрий Владимирович, Лисяный Александр Николаевич

ЦЕЛЬ: определить показания к хирургическому вмешательству и лечебную тактику при метастатических новообразованиях субтенториальной локализации. МАТЕРИАЛЫ И МЕТОДЫ. В исследовании приняли участие 162 пациента с метастатическими опухолями субтенториальной локализации. Критерием включения в исследование был вторичный характер неопластического поражения структур задней черепной ямки. Тотальное удаление по перифокальной зоне роста опухоли проведено 102 (79,7 %) пациентам, 9 (7 %) субтотальное, 8 (6,3 %) частичное. У 5 (3,9 %) больных удаление опухоли сочетали с ликворошунтирующей операцией. В 4 (3,1 %) случаях хирургическая помощь заключалась в установке ликворошунтирующей системы. РЕЗУЛЬТАТЫ. Наиболее частыми источниками метастазирования в заднюю черепную ямку были легкие (у 42 (32,8 %) больных), молочна железа (у 19 (14,8 %)) и меланома (у 15 (11,7 %)). К отдельной группе отнесены пациенты с неизвестным первичным очагом (32 (25 %)). Из 43 больных с известным катамнезом солитарные метастазы имели 37 (86 %), множественные (в том числе суб-супратенториальные) 6 (14 %). Средняя продолжительность жизни после операции у больных с солитарными метастазами составила (8,4 ± 1,5) мес, с множественными (в тому числе суб-супратенториальными) (5,1 ± 0,8) мес. Продолжительность жизни больше 1 года зафиксирована у 13 (30,2 %) больных, из них у 1 (2,3 %) с множественными метастазами. ВЫВОДЫ. Пациентам с метастатическими опухолями субтенториального пространства, тяжесть состояния которых обусловлена окклюзионной симптоматикой, даже в случае <70 баллов по шкале Карновского показано проведение хирургического вмешательства. Декомпрессия задней черепной ямки с восстановлением ликвороциркуляции позволяет улучшить состояние больного и провести комбинированное лечение, а значит, увеличить продолжительность жизни.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Зозуля Юрий Афанасьевич, Федирко Владимир Олегович, Гудков Виктор Вениаминович, Кубряк Дмитрий Владимирович, Лисяный Александр Николаевич

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Outcomes of surgical treatment of patients with infratentorial metastatic tumors

OBJECTIVE. To determine the indications for surgical intervention and treatment tactic for metastatic infratentorial tumors. MATERIALS AND METHODS. The study included 162 patients with metastatic tumors of the infratentorial location treated from 1995 to 2018. One hundred and two patients (79.7 %) underwent total removal along the perifocal zone of tumor growth, 9 (7 %) subtotal removal and 8 (6.3 %) partial removal. In 5 (3.9 %) patients tumor removal was combined with CSF-shunting; in 4 (3.1 %) cases, surgical assistance was limited to the installation of a CSF-shunt system. RESULTS. The most frequent sources of metastasis to the posterior cranial fossa were lungs 42 (32.8 %) patients, the mammary gland 19 (14.8 %) and melanoma 15 (11.7 %). A separate large group consisted of patients with unknown primary focus (32 patients, 25 %). Out of 43 patients with known catamnesis there were 37 (86 %) patients with solitary metastases and 6 (14 %) persons with multiple metastases (including supra-infratentorial). The average survival after surgery in patients with solitary metastases was 8.4 ± 1.5 months, with multiple (including sub-supratentorial) 5.1 ± 0.8 months. Survival more than 1 year was observed in 13 (30.2 %) patients (1 patient (2.3 %) with multiple metastases). CONCLUSIONS. Patients with infratentorial metastases as well as with multiple metastatic brain lesions should be considered for surgery even if KPS < 70, especially due to CSF obstruction. Posterior fossa decompression with CSF flow restoration leads to survival prolongation, patients condition improvement and affords for further radiotherapy, chemotherapy or radiosurgery.

Текст научной работы на тему «Результаты хирургического лечения больных с метастатическими опухолями субтенториальной локализации»

Оригiнальна стаття = Original article = Оригинальная статья

DOI: https://doi.org/10.25305/unj.144255

Результати хiрургiчного лiкування хворих iз метастатичними пухлинами субтенторiальноT локалiзацм

Зозуля Ю.П., Федiрко В.О., Гудков В.В., Кубряк Д.В., Лiсяний О.М., Онiщенко П.М., Набойченко А.Г., Пушкарьова Т.М., Яковенко М.Ю.

Мета: визначити показання до хiрургiчного втручання та лкувальну тактику при метастатичних новоутвореннях субтенторiальноí локалiзацií. Матер1али I методи. У дослщженш взяли участь 162 патента з метастатичними пухлинами субтенторiальноí локалiзацií. Критерiем залучення в досл^ження був вторинний характер неопластичного ураження структур задньо!' черепноí ямки. Тотальне видалення вздовж перифокально! зони росту пухлини проведено 102 (79,7 %) патентам, субтотальне - 9 (7 %о), часткове - 8 (6,3 %о). У 5 (3,9 %о) хворих видалення пухлини поеднували з л^ворошунтувальною операцiею. В 4 (3,1 %%) випадках хiрургiчна допомога полягала у встановленш лiкворошунтувальноí системи.

Результати. Найчаспшими джерелами метастазування в задню черепну ямку були легеш (у 42 (32,8 0%о) хворих), молочна залоза (у 19 (14,8 %о)) та меланома (у 15 (11,7 %%0)). До окремо: групи вщнесено пацiентiв з невiдомим первинним вогнищем (32 (25 %%0)). 1з 43 хворих з вiдомим катамнезом сол^арш метастази мали 37 (86 %%0), множиннi (зокрема суб-супратенторiальнi) - 6 (14 %%0). Середня тривал^ть життя пiсля операцií у хворих iз солiтарними метастазами становила (8,4 ± 1,5) мiс, з множинними (зокрема суб-супратенторiальними) - (5,1 ± 0,8) мiс. Тривалiсть життя бтьше 1 року зафiксована у 13 (30,2 %%0) хворих, з них в 1 (2,3 %%0) з множинними метастазами.

Висновки. Патентам з метастатичними пухлинами субтенторiального простору, тяжюсть стану яких зумовлена оклюзшною симптоматикою, навiть у разi <70 бала за шкалою Карновського показано проведення хiрургiчного втручання. Декомпреая задньо; черепноí ямки з вiдновленням л^вороциркуляци дае змогу полiпшити стан хворого та провести комбшоване лiкування, а отже, продовжити тривал^ть життя. Ключов1 слова: субтентор1альн1 метастази; оклюз/я; л/квороциркуляц/я Укра'шський нейрох1рург1чний журнал. 2018;(4):45-50

Outcomes of surgical treatment of patients with infratentorial metastatic tumors

Yurii P. Zozulya, Volodymyr O. Fedirko, Viktor V. Gudkov, Dmytro V. Kubriak, Oleksandr M. Lisyanyi, Petro M. Onishchenko, Andrii G. Naboichenko, Tetyana M. Pushkaryova, Mariya Yu. Yakovenko

Objective. To determine the indications for surgical intervention and treatment tactic for metastatic infratentorial tumors.

Materials and methods. The study included 162 patients with metastatic tumors of the infratentorial location treated from 1995 to 2018. One hundred and two patients (79.7 %) underwent total removal along the perifocal zone of tumor growth, 9 (7 %%) — subtotal removal and 8 (6.3 %%) — partial removal. In 5 (3.9 %o) patients tumor removal was combined with CSF-shunting; in 4 (3.1 %o) cases, surgical assistance was limited to the installation of a CSF-shunt system.

Results. The most frequent sources of metastasis to the posterior cranial fossa were lungs — 42 (32.8 %%) patients, the mammary gland — 19 (14.8 %%) and melanoma — 15 (11.7 %%). A separate large group consisted of patients with unknown primary focus (32 patients, 25 %%).

Out of 43 patients with known catamnesis there were 37 (86 %%) patients with solitary metastases and 6 (14 %%) persons with multiple metastases (including supra-infratentorial). The average survival after surgery in patients with solitary metastases was 8.4 ± 1.5 months, with multiple (including sub-

Copyright © 2018 Yurii P. Zozulya, Volodymyr O. Fedirko, Viktor V. Gudkov, Dmytro V. Kubriak, Oleksandr M. Lisyanyi, Petro M. Onishchenko, Andrii G. Naboichenko, Tetyana M. Pushkaryova, Mariya Yu. Yakovenko

This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/

Вщдтення субтенторiальноï нейроонкологп, 1нститут нейрохiрургiï iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра'ши, КиТв, Укра'ша

Над1йшла до редакцп 12.10.2018 Прийнята до публ1кацП 15.11.2018

Адреса для листування:

Кубряк Дмитро Володимирович, Вддлення субтентор'ально! нейроонкологп, 1нститут нейрох1рург1У ¡м. акад. А.П. Ромоданова, вул. Платона Майбороди, 32, Ки/в, УкраУна, 04050, e-mail: kubik1988@ukr.net

Subtentorial Neurooncology Department, Romodanov Neurosurgery Institute, Kyiv, Ukraine

Received: 12 October 2018 Accepted: 15 November 2018

Address for correspondence:

Dmytro V. Kubriak, Subtentorial Neurooncology Department, Romodanov Neurosurgery Institute, 32 Platona Maiborody st., Kyiv, Ukraine, 04050, e-mail: kubik1988@ ukr.net

supratentorial) 5.1 ± 0.8 months. Survival more than 1 year was observed in 13 (30.2 %) patients (1 patient (2.3 %) with multiple metastases). Conclusions. Patients with infratentorial metastases as well as with multiple metastatic brain lesions should be considered for surgery even if KPS < 70, especially due to CSF obstruction. Posterior fossa decompression with CSF flow restoration leads to survival prolongation, patients condition improvement and affords for further radiotherapy, chemotherapy or radiosurgery. Keywords: infratentorial metastases; occlusion; CSF flow Ukrainian Neurosurgical Journal. 2018;(4):45-50

Результаты хирургического лечения больных с метастатическими опухолями субтенториальной локализации

Зозуля Ю.А., Федирко В.О., Гудков В.В., Кубряк Д.В., Лисяный А.Н., Онищенко П.М., Набойченко А.Г., Пушкарева Т.М., Яковенко М.Ю.

Отделение субтенториальной нейроонкологии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина

Поступила в редакцию 12.10.2018 Принята к публикации 15.11.2018

Адрес для переписки:

Кубряк Дмитрий Владимирович, Отделение субтенториальной нейроонкологии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail: kubik1988@ukr.net

Цель: определить показания к хирургическому вмешательству и лечебную тактику при метастатических новообразованиях субтенториальной локализации.

Материалы и методы. В исследовании приняли участие 162 пациента с метастатическими опухолями субтенториальной локализации. Критерием включения в исследование был вторичный характер неопластического поражения структур задней черепной ямки. Тотальное удаление по перифокальной зоне роста опухоли проведено 102 (79,7 %) пациентам, 9 (7 %) - субтотальное, 8 (6,3 %) - частичное. У 5 (3,9 %) больных удаление опухоли сочетали с ликворошунтирующей операцией. В 4 (3,1%) случаях хирургическая помощь заключалась в установке ликворошунтирующей системы.

Результаты. Наиболее частыми источниками метастазирования в заднюю черепную ямку были легкие (у 42 (32,8 %) больных), молочна железа (у 19 (14,8 %)) и меланома (у 15 (11,7 %)). К отдельной группе отнесены пациенты с неизвестным первичным очагом (32 (25 %)). Из 43 больных с известным катамнезом солитарные метастазы имели 37 (86 %), множественные (в том числе суб-супратенториальные) - 6 (14 %). Средняя продолжительность жизни после операции у больных с солитарными метастазами составила (8,4 ± 1,5) мес, с множественными (в тому числе суб-супратенториальными) - (5,1 ± 0,8) мес. Продолжительность жизни больше 1 года зафиксирована у 13 (30,2 %) больных, из них у 1 (2,3 %) с множественными метастазами.

Выводы. Пациентам с метастатическими опухолями субтенториального пространства, тяжесть состояния которых обусловлена окклюзионной симптоматикой, даже в случае <70 баллов по шкале Карновского показано проведение хирургического вмешательства. Декомпрессия задней черепной ямки с восстановлением ликвороциркуляции позволяет улучшить состояние больного и провести комбинированное лечение, а значит, увеличить продолжительность жизни.

Ключевые слова: субтенториальные метастазы; окклюзия; ликвороциркуляция

Украинский нейрохирургический журнал. 2018;(4):45-50

Вступ

Щорiчне зростання кшькосл хворих зi злояюсни-ми новоутвореннями - важлива та актуальна проблема охорони здоров'я у свт [1]. Одним з найбтьш ^зних та небезпечних виявiв прогресування захво-рювання е метастазування пухлини в головний мозок. Це вважають несприятливим прогностичним чинни-ком, оскшьки метастазування асошюеться з втратою контролю над первинним вогнищем та дисемшашею системного онколопчного процесу. Завдяки успЬ хам загальноТ онкологи щодо контролю первинного вогнища та постшному розширенню дiагностичних можливостей, кшьюсть пашен^в з метастатичними

пухлинами головного мозку невпинно зростае [2]. Напрацьоваш протоколи ведення хворих з метастатичними пухлинами центрально'!' нервовоТ системи [3]. Однак мае м^це обмежешсть та неузгоджешсть кл^чних настанов i протоколiв щодо лкування па-шен^в з метастатичними пухлинами субтенторiальноТ локалiзацiТ (МПСЛ) [4].

На частку метастатичних пухлин у дшянц задньоТ черепноТ ямки припадае 15-25 % вщ уах вторинних пухлин головного мозку [5]. Стввщношення пер-винних форм раку, як найчастше метастазують у головний мозок, суттево не вiдрiзняеться для задньоТ черепноТ ямки та супратенторiального простору, про

Стаття м'ютить рисунки, як! в'щображаються в друкован'1й версп у в'щт'1нках арого, в електронн'1й — у кольор'1.

що свiдчать дан лiтератури: рак легень (25-35 %), рак молочноТ залози (15-20 %о), меланома (8-12 0%о), рак нирки, матки, яечниюв i колоректальний рак (не бтьше 5 %%0 кожний) [6,7]. КлЫчна картина ме-тастатичного ураження субтенторiального простору не е специфiчною та представлена класичними симптомами ппертензшно-оклюзшного синдрому

- "розпираючий" головний бiль, нудота/блювання, стато-координаторнi розлади та порушення зору в тяжких випадках [8]. Без необхщного лкування пере-бiг захворювання у па^етчв з МПСЛ супроводжуеться ризиком розвитку гостроТ оклюзiйноí гiдроцефалií, вклинення мигдалиюв мозочку у великий потилич-ний отвiр, стрiмкого погiршення стану хворого аж до коми та порушення життевих функцш. Це зумовлюе термшов^ть лiкування зазначеноТ патологiТ та пато-генетично обг'рунтовуе прiоритетнiсть хiрургiчного видалення метастатичного вогнища та/або вщнов-лення нормально!' циркуляци лiквору [9]. Тактика лкування при множинних метастатичних вогнищах i залученнi задньоТ черепноТ ями е предметом сучасних дослщжень [10], як i лiкувальна тактика у пашен^в з дисемiнацiею процесу та новоутворенням у заднш черепнiй ямцк

Мета: визначити показання до хiрургiчного втручання та лiкувальну тактику при метастатичних новоутвореннях субтенторiальноТ локалiзацiТ.

Матерiали i методи

У дослiдженнi взяли участь 162 патента з МПСЛ, прол^оваш у вiддiленнi субтенторiальноТ нейро-онкологiТ ДУ Институт нейрохiрургiТ iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТни" в перiод з 1995 до 2018 р. Критерiем залучення до дослщження був вторинний характер неопластичного ураження структур задньоТ черепноТ ямки.

Проведено аналiз переб^у захворювання та результат лiкування залежно вiд стану хворого при госпiталiзацiТ, повноти дооперацiйного обстеження, поширення системного онкологiчного процесу, то-пографо-анатомiчних особливостей i кiлькостi мета-стазiв у заднiй черепнiй ямц та супратенторiальноТ локалiзацiТ. Всiм хворим при плануванш операцiТ за-стосовували нейровiзуалiзуючi методи дослiдження: магнiтно-резонансну томографа (МРТ) головного мозку (16 (12,5 о%) спостережень), МРТ з контрастом (63 (49,2 %%)), стральну комп'ютерну томограф^ (СКТ) головного мозку (24 (18,8 %%0)), або СКТ з контрастом (25 (19,5 %%)). Комплекс обстеження передбачав проведення ультразвукового дослщження оргашв черевноТ порожнини та малого таза, рентгенографи органiв грудноТ клiтки та КТ, МСКТ-скринiнгу внутрш-нiх органiв, загальноклiнiчних i бiохiмiчних аналiзiв кровi, огляд онколога, офтальмолога, отоневролога, терапевта.

Залежно вщ основного онколопчного захворювання до клЫчноТ групи I вiднесено 32 (19,7 %%0) пацiенти, до групи II - 28 (17,3 %%0), до групи III

- 64 (39,5 %0о), до групи IV - 38 (з них 4 (2,5 %%0) проопероваш).

Загалом 102 (79,7 %%0) патентам проведено то-тальне видалення вздовж перифокальноТ зони росту пухлини, 9 (7 о%) - субтотальне, 8 (6,3 %%0) - часткове.

У 5 (3,9 %) хворих видалення пухлини поеднували з лкворошунтувальною операшею. В 4 (3,1 %) випадках хiрургiчна допомога полягала у встановленш лкво-рошунтувальноТ системи.

Збiр катамнезу в групi прооперованих хворих проводили за допомогою телефонного та поштового анкетування, а також за даними контрольних оглядiв, зареестрованих в амбулаторних iсторiях хвороби. Катамнестичш дан вдалося отримати лише вщ 43 (33,6 %) прооперованих хворих, що пов'язано з не-долками реестрацiТ хворих в лiкувальних закладах за м^цем проживання, неявкою хворих на контрольш огляди та небажанням пащен^в та/або Тх родичiв проводити анкетування. Збiр катамнезу здiйснювали за анкетою, яка мютила вiдомостi про стан хворого на момент опитування та ад'ювантш методи лкування, застосоваш пiсля операцiТ.

Результати та |'х обговорен ня

1з 162 хворих прооперовано 128 (79 %), решту не оперували, з них 1 (2,9 %) патента госпiталiзували у вкрай тяжкому стаж, вш помер без проведення операци, 5 (14,7 %) пацiентiв вiдмовилися вiд операцiТ, у 28 (82,4 %) виявлено протипоказання до хiрургiчного втручання: множиннi екстракрашальш метастатичнi пухлини у 15 (53,6 %), первинний центральний рак легень у 2 (7,1 %), тяжка супутня патолопя (ниркова, печiнкова, серцево-легенева недостатшсть, декомпенсований цукровий дiабет) у 11 (39,3 %).

СуттевоТ рiзницi за статевою ознакою серед хворих не вщзначено: кiлькiсть чоловiкiв та жшок становила вiдповiдно 59 (46 %) i 69 (54 %). Середнiй вiк - (52,0 ± 2,2) року. Розподiл пацiентiв за вком виявив, що в нашш вибiрцi патологiя вражала здебiль-шого оаб непрацездатного вiку. Серед пашен^в пе-реважали особи вiком понад 60 роюв (90 (70 %)).

Клiнiчнi вияви розвивались протягом 1 тижня - 34 мю. Розподiл за симптомами та скаргами, виявлени-ми при первинному огляд^ був таким: головний бiль

- у 103 (80,5 %) хворих, стато-координаторш розлади

- у 84 (65,7 %), нудота - у 43 (33,6 %), блювання - у 28 (21,9 %), зниження гостроти зору - в 21 (16,4 %).

Звертае увагу велика частка хворих зi зниженням зору, що зумовлено неузгоджешстю в дiагностицi та л^уванш, пiзнiм виявленням патологи та "занед-банiстю" таких пашен^в на догоспiтальному етапi. В окремих випадках прогресуюче зниження зору було спричинене швидким наростанням оклюзи лкворних шляхiв. Загалом метастази в задню черепну ямку машфестують "класичною" мозочковою та ппертен-зiйно-оклюзiйною симптоматикою.

Розподт хворих за локалiзацiею первинного вогнища в нашш вибiрцi в цтому вiдповiдае даним лiтератури [11] (Табл. 1).

Найчастшими джерелами метастазування в задню черепну ямку були легеш, молочна залоза та меланома. До окремоТ групи вщнесено пацiентiв з невщомим первинним вогнищем (25 %, що вище даних, наведених у лiтературi (15-20 %) [12]). На нашу думку, це пов'язано iз соцiально-економiчними чинниками, вiдсутнiстю плановоТ диспансеризаци, низьким рiвнем культури здоров'я та онконастороже-ностi як у громадян, так i у лiкарiв первинноТ ланки,

а також вщсутшстю структурованоТ кооперацiï мiж рiзними фахiвцями, що не дае змоги хворим в УкраТш проходити якiсне своечасне обстеження та належним чином контролювати захворювання.

Локалiзацiя вторинних новоутворень у суб-тенторiальному просторi представлена на Рис. 1. Оптимальними для видалення пухлин та створення декомпреси як стовбурових вщдЫв мозку, так i лЬ квороносних шляхiв, були таю оперативш доступи: у 68 (53,1 %) спостереженнях - серединний субок-ципiтальний, у 32 (25,1 %о) - медiо-дiагональний, у 24 (18,7 %%) - парамедiанний.

Ступiнь радикальносп видалення пухлини прямо пропорцiйно корелював з ÏÏ локалiзацiею та обме-жувався анатомiчно-функцiональною допустимiстю (Табл. 2).

Установлення л^ворошунтувальноТ системи першим етапом було зумовлене виразним ппертензшно пдроцефальним синдромом в 3 випадках, тяжюстю стану хворого та прогнозованою нерадикальнiстю видалення новоутворення у 2 спостереженнях, а встановлення лише л^ворошунтувальноТ системи в 4 випадках - як тяжюстю стану хворих, так i вщсутшстю позитивного ефекту вщ вщновлення лiквороциркуляцiï.

Субтотальне i часткове видалення пухлини проводили хворим з метастатичними пухлинами у функцюнально важливих зонах, що давало змогу одночасно здшснити декомпреаю структур задньоТ черепноТ ямки та не попршити якiсть життя хворому в тсляоперацшний перiод (Рис. 2).

Таблиця 1. Локалiзацiя первинного вогнища пухлини

Локал1зац1я К1льк1сть спостережень

Абс. %

Легенi 42 32,8

Молочна залоза 19 14,8

Меланома 15 11,7

Нирки 8 6,3

Матка та яечники 6 4,7

Кишювник 6 4,7

Невiдома 32 25

Рис. 1. Розподш хворих за локалiзацiею метастатичних пухлин в заднiй черепнш ямцi та супратенторiально

Таблиця 2. Залежшсть радикальностi видалення пухлини та потреби в л^ворошунтувальнш операци вщ зони враження

Локал1зац1я Радикальн1сть видалення

тотальне субтотальне часткове установлення л1кворошунту-вально'1 системи

абс. % абс. % абс. % абс. %

Пiвкулi мозочку (n=73) 72 98,6 1 1,4 0 0 0 0

Черв'як та пiвкулi мозочку (n=24) 23 95,8 1 4,2 0 0 0 0

Черв'як та IV шлуночок (n=12) 2 16,7 5 41,7 4 33,3 1 8,3

Стовбур мозку (n=3) 0 0 0 0 2 66,7 1 33,3

Множиннi суб супратенторiальнi (n=16) 6 37,5 4 25 4 25 2 12,5

Рис. 2. МРТ головного мозку з контрастним пщсиленням пацiента iз солiтарним метастазом у проекци IV шлуночка iз залученням стовбурових вщд^в мозку (А), який було субтотально видалено (Б)

Данi щодо стану хворого до та пiсля операцп наведено в Табл. 3. Наявшсть одного або декiлькох екстракранiальних метастазiв з контрольованим пе-ребiгом захворювання суттево не впливала на стан хворого тсля операцп.

У хворих з множинними субтенторiальними (Рис. 3) та комбшованими суб-супратенторiальними метастатичними пухлинами полтшення стану пiсля операцп вщзначено у 50,0 та 31,3 %% спостережень вiдповiдно.

Ускладнення пiсля хiрургiчного втручання виявлено у 21 (16,4 %%) хворого, з них 7 (5,5 00о) померли в раннш тсляоперацшний перiод: у 3 хворих причиною смерт був крововилив у ложе видалено1 пухлини та набряк стовбурових вщд^в головного мозку, у 2 - соматична декомпенса^я внаслщок дисемiнацií системного онко-логiчного процесу, в 1 - тяжкий переб^ меншгоенце-фалiту, ще в 1 - тромбоемболiя легеневоí артер^.

1з 43 хворих з вiдомим катамнезом солiтарнi метастази були у 37 (86 00о), множиннi (зокрема суб-супратенторiальнi) - у 6 (14 00). Тривалiсть життя пiсля операцп становила вщповщно (8,4 ± 1,5) та (5,1 ± 0,8) мк. Тривалiсть життя бiльше 1 року зафксована у 13 (30,2 00) хворих, з них в 1 (2,3 00) з множинними метастазами.

Нав^ь на невеликiй вибiрцi пашен^в з вiдомим катамнезом установлено, що проведення в тсляоперацшний перюд комбшованого лiкування збiльшуе тривалiсть життя хворих з метастатичними пухлинами задньо1 черепное ямки (Табл. 4).

Термш виживання хворих пiсля нейрохiрургiчноí операцп залежав насамперед вщ ступеня прогресу-вання системного онкологiчного захворювання та ефективност контролю над ним. Видалення субтен-торiального метастатичного вогнища давало змогу полтшити стан хворих шляхом усунення лкворноТ

Таблиця 3. Оцшка стану пацiентiв за шкалою Карновського до та тсля операцп залежно вщ юлькост iнтракранiальних метастазiв та наявност екстракранiального метастазування

Метастази Кшьмсть хворих Оц1нка до операцП', 6ал1в Оц1нка тсля операцП', 6ал1в

>70 <70 >70 <70

Сол^арш 102 (79,7 00) 74 (72,5 00) 28 (27,5 00) 91 (89,2 00) 11 (10,8 00)

Множинш (задня черепна яма) 10 (7,8 00) 4 (40,0 00) 6 (60,0 00) 5 (50,0 00) 5 (50,0 00)

Множинш (суб-супратенторiальнi) 16 (12,5 00) 7 (43,8 00) 9 (56,2 00) 5 (31,3 00) 11 (68,7 00)

Екстракранiальнi:

е 81 (63,3 00) 54 (66,7 00) 27 (33,3 00) 61 (75,3 00) 20 (24,7 00)

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

немае 47 (36,7 00) 31 (66 00) 16 (34 00) 40 (85,1 00) 7 (14,9 00)

Рис. 3. Хвора з двома метастатичними пухлинами в обох твкулях мозочку (А). МРТ-зшмки через 3 тиж: рецидив пухлини в лiвiй пiвкулi мозочку (Б). МРТ-знiмки через 4 мю пiсля операцп (В) Хвора пройшла радiохiрургiчне лiкування (сумарна осередкова доза - 20 Гр) та загальне опромшення головного мозку (сумарна осередкова доза - 30 Гр)

Таблиця 4. Тривалють життя хворих з метастатичними пухлинами задньоТ черепноТ ямки залежно вщ проведеного тсляоперацшного лiкування

П1сляоперацшне л1кування Юльк1сть хворих Середня тривал1сть життя, Mic

Хiрургiчне видалення екстракрашальних метaстaзiв та ад'ювантна тератя 15 (34,8 %) 10,7 ± 1,4

Радютератя та/або рaдiохiрургiя i хiмiотерaпiя 6 (14 %о) 7,8 ± 0,9

Радютератя та/або рaдiохiрургiя 4 (9,3 %о) 6,5 ± 1,1

Хiмiотерaпiя 4 (9,3 %о) 5,8 ± 1,2

Не отримали лкування 14 (32,6 %о) 4,2 ± 0,9

оклюзiï та компреси життево важливих структур головного мозку i провести комбшоване л^ування.

Висновки

1. Стрiмке наростання ппертензшно-оклюзшно!' симптоматики та прогресуюче попршення стану хворого е показаннями до термшового хiрургiчного лiкування метастатичних пухлин задньо' черепно' ямки, зокрема у разi множинних вторинних вогнищ штра- чи екстракранiальноï локалiзацiï.

2. Хiрургiчне лiкування при вторинних ново-утвореннях субтенторiального простору дае змогу провести комплексне лкування та е обГрунтованим як щодо продовження життя патента, так i щодо полiпшення якосп життя.

3. Тяжкiсть стану пащен^в iз вторинними новоут-вореннями задньо' черепно' ямки <70 балiв за шкалою Карновського не е протипоказанням для хiрургiчного лкування цiе' категори пацiентiв, якщо вона зумов-лена оклюзiйною симптоматикою.

4. Вщсутшсть верифiкованого первинного вогнища при прогнозованому вторинному ураженш структур субтенорiального простору не е протипоказанням для хiрургiчного втручання, але дае змогу отримати пстолопчний дiагноз для подальшо' комбiнованоï терапiï.

5. Протипоказаннями до хiрургiчного лiкування метастатичних пухлин задньо! черепноï ямки е деком-пенсацiя соматичного стану хворого та неконтрольо-ваний перебiг системного онколопчного процесу.

6. Найдовша тривал^ть життя пiсля операцiï з приводу вторинного враження структур задньо! черепно!ямки вiдзначена у хворих, як отримували комплексне лiкування.

Розкриття шформацм

Конфликт ¡нтереав

Автори заявляють про вiдсутнiсть конфлiкту iнтересiв.

Етичн/ норми

Вс процедури, виконaнi учасникам в ходi дослщ-ження, вiдповiдaють етичним стандартам шституцш-ного i нацюнального комiтетiв з етики та Гельанськш деклaрaцiï 1964 року i ïï пiзнiшим поправкам або aнaлогiчним етичним стандартам.

1нформована згода

1нформована згода отримана вщ кожного з учас-никiв, включених до дослiдження.

References

1. Davis FG, Dolecek TA, McCarthy BJ, Villano JL. Toward determining the lifetime occurrence of metastatic brain tumors estimated from 2007 United States cancer incidence data. Neuro Oncol. 2012 Sep;14(9):1171-7. doi: 10.1093/ neuonc/nos152. PubMed PMID: 22898372; PubMed Central PMCID: PMC3424213.

2. Sperduto PW, Chao ST, Sneed PK, Luo X, Suh J, Roberge D, Bhatt A, Jensen AW, Brown PD, Shih H, Kirkpatrick J, Schwer A, Gaspar LE, Fiveash JB, Chiang V, Knisely J, Sperduto CM, Mehta M. Diagnosis-specific prognostic factors, indexes, and treatment outcomes for patients with newly diagnosed brain metastases: a multi-institutional analysis of 4,259 patients. Int J Radiat Oncol Biol Phys. 2010 Jul 1;77(3):655-61. doi: 10.1016/j.ijrobp.2009.08.025. PubMed PMID: 19942357.

3. Vogelbaum MA, Suh JH. Resectable brain metastases. J Clin Oncol. 2006 Mar;24(8):1289-94. doi: 10.1200/ JCO.2005.04.6235. PMID: 16525184.

4. Patel AJ, Suki D, Hatiboglu MA, Rao VY, Fox BD, Sawaya R. Impact of surgical methodology on the complication rate and functional outcome of patients with a single brain metastasis. J Neurosurg. 2015 May;122(5):1132-43. doi: 10.3171/2014.9.JNS13939. PMID: 25794344.

5. Pollock BE, Brown PD, Foote RL, Stafford SL, Schomberg PJ. Properly selected patients with multiple brain metastases may benefit from aggressive treatment of their intracranial disease. J Neurooncol. 2003 Jan;61(1):73-80. doi: 10.1023/ A:1021262218151. PMID: 12587798.

6. Wronski M, Arbit E, Burt M, Galicich JH. Survival after surgical treatment of brain metastases from lung cancer: a follow-up study of 231 patients treated between 1976 and 1991. J Neurosurg. 1995 0ct;83(4):605-16. doi: 10.3171/ jns.1995.83.4.0605. PMID: 7674008.

7. Wronski M, Arbit E. Surgical treatment of brain metastases from

melanoma: a retrospective study of 91 patients. J Neurosurg. 2000 Jul;93(1):9-18. doi: 10.3171/jns.2000.93.1.0009. PMID: 10883899.

8. Iwadate Y, Namba H, Yamaura A. Significance of surgical resection for the treatment of multiple brain metastases. Anticancer Res. 2000 Jan-Feb;20(1B):573-7. PMID: 10769728.

9. Muacevic A, Wowra B, Siefert A, Tonn JC, Steiger HJ, Kreth FW. Microsurgery plus whole brain irradiation versus Gamma Knife surgery alone for treatment of single metastases to the brain: a randomized controlled multicentre phase III trial. J Neurooncol. 2008 May;87(3):299-307. Epub 2007 Dec 22. doi: 10.1007/s11060-007-9510-4. PMID: 18157648.

10. Kanner AA, Suh JH, Siomin VE, Lee SY, Barnett GH, Vogelbaum MA. Posterior fossa metastases: aggressive treatment improves survival. Stereotact Funct Neurosurg. 2003;81(1-4):18-23. doi: 10.1159/000075099. PMID: 14742959.

11. Nayak L, Lee E, Wen P. Epidemiology of brain metastases. Curr Oncol Rep. 2012 Feb;14(1):48-54. doi: 10.1007/s11912-011-0203-y. PMID: 22012633.

12. Zhang X, Zhang W, Cao WD, Cheng G, Liu B, Cheng J. A review of current management of brain metastases. Ann Surg Oncol. 2012 Mar;19(3):1043-50. doi: 10.1245/s10434-011-2019-2. Epub 2011 Aug 23. Review. PMID: 21861219.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.