Научная статья на тему 'Результати хірургічного лікування хворих з наслідками поліструктурних пошкоджень передпліччя і кисті'

Результати хірургічного лікування хворих з наслідками поліструктурних пошкоджень передпліччя і кисті Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
327
69
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КИСТЬ / ПЕРЕДПЛіЧЧЯ / ПОЛіСТРУКТУРНі ПОШКОДЖЕННЯ / HAND / FOREARM / MULTISTRUCTURAL DAMAGES

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Доманський А. М.

Полиструктурные повреждения верхней конечности с поражением нервов, сухожилий, сосудов и костей составляют 30,8 57% всех травм конечностей, при этом от 27 до 50% пострадавших становятся инвалидами. В данной статье представлены результаты хирургического лечения больных с последствиями полиструктурных повреждений предплечья и кисти.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Multistructural damages of upper limb that include lesions of nerves, tendons, vessels and bones compose 30,8 – 57% of all limb traumas, therewith from 27 to 50% become invalids. In this article the results of surgical treatment of patients with the consequences of multistructural damages of forearm and hand are presented.

Текст научной работы на тему «Результати хірургічного лікування хворих з наслідками поліструктурних пошкоджень передпліччя і кисті»

УДК 617.574/.576-001-089

А.М. Доманський РЕЗУЛЬТАТИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ

ХВОРИХ З НАСЛІДКАМИ ПОЛІСТРУКТУРНИХ ПОШКОДЖЕНЬ ПЕРЕДПЛІЧЧЯ І КИСТІ

Дніпропетровська державна медична академія кафедра медико-соціальної експертизи ФПО (зав. - д. мед. н., проф. Л.Ю. Науменко)

Ключові слова: кисть, передпліччя, поліструктурні пошкодження Key words: hand, forearm, multistructural damages

Резюме. Полиструктурные повреждения верхней конечности с поражением нервов, сухожилий, сосудов и костей составляют 30,8 - 57% всех травм конечностей, при этом от 27 до 50% пострадавших становятся инвалидами. В данной статье представлены результаты хирургического лечения больных с последствиями полиструктурных повреждений предплечья и кисти.

Summary. Multistructural damages of upper limb that include lesions of nerves, tendons, vessels and bones compose 30,8 - 57% of all limb traumas, therewith from 27 to 50% become invalids. In this article the results of surgical treatment of patients with the consequences of multistructural damages of forearm and hand are presented.

У даний час спостерігається тенденція до значного зростання поліструктурних пошкоджень верхньої кінцівки з ураженням нервів, сухожилків, судин і кісток, які складають 30,8 -57% всіх травм кінцівок [5, 10]. Г.В. Гайко зі співавт. відзначають, що поліструктурна травма верхньої кінцівки характеризується, з одного боку, високим рівнем тяжкості пошкоджень, а з іншого - низькою якістю лікування в ортопедо-травматологічних відділеннях і недостатнім рівнем допомоги в спеціалізованих медичних установах [2].

У результаті пошкодження від 27 до 50% постраждалих стають інвалідами або змушені змінити роботу [1, 3, 4, 6-8]. Надання допомоги цій категорії хворих характеризується високим рівнем помилок на етапах лікування [6, 9].

Таким чином, проблема хірургічного лікування наслідків поліструктурних пошкоджень залишається актуальною і вимагає уточнення показань і вибору оптимальних термінів і способів хірургічних втручань.

Мета роботи - вивчити результати реконструктивно-відновного лікування хворих з

наслідками поліструктурних пошкоджень передпліччя і кисті.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Під нашим спостереженням знаходилися 107 пацієнтів з наслідками поліструктурних пошкоджень передпліччя і кисті, що проходили лікування, медико-соціальну експертизу і реабілітацію в клініці травматології та ортопедії Українського державного НДІ медико-соціальних

проблем інвалідності (УкрДержНДІМСПІ) з 2003 по 2010 рр.

Серед постраждалих переважали чоловіки -96 (89,7%). Вік хворих варіював від 18 до 70 років, при цьому основну частину (87 чоловік -81,3%) склали хворі до 50 років, що підкреслює соціальну значущість проблеми реабілітації пацієнтів з даною патологією. Виробничі травми мали місце у 33 чоловік (30,8%), побутові - у 74 (69,2%). Причинами травм в 26 (24,3%) випадках з'явилися порізи склом або ножем. У 35 (32,7%) пацієнтів пошкодження виникли при роботі з електроінструментами, стиснення передпліччя і кисті було у 7 (6,5%) хворих, при інших обставинах - у 39 (36,5%). З 107 обстежених 44 (41,1%) хворих звернулися в клініку в строк понад 3 роки після травми, 42 (39,3%) пацієнти -від 1 року до 3 років, 6 (5,6%) - від 7 до 12 місяців, до 6 місяців - 15 (14,0%) постраждалих. Група інвалідності встановлена 57 (53,3%) хворим. У більшості випадків це були інваліди III групи - 51 (47,7%), II групи було 6 (5,6%) хворих. Інвалідність II групи встановлювалася хворим з множинною і поєднаною патологією, зокрема, з тяжкою патологією другої руки або нижніх кінцівок, а також у зв'язку з наявністю соціального чинника - втрата професії, необхідність тривалої реабілітації, перенавчання.

Для оцінки ступеня вираженості функціональних порушень пошкодженої кінцівки і результатів лікування використовували бальну схему (Новіков А.В. зі співавт., 2007), у нашій модифікації. Зіставлення клінічних і кількісних

параметрів, характеризуючих стан пошкодженої кінцівки, показало, що сума балів від 0 до 40 відповідала незадовільному результату (різко виражене порушення функції), від 41 до 55 -задовільному (виражене порушення функції), від 56 до 64 - доброму результату (помірне порушення функції) і більше 65 балів - відмінному (легке порушення функції).

Хворі були розподілені на 2 клінічні групи: I група - постраждалі з наслідками поліструк-турних пошкоджень передпліччя - 75 (70,1%) хворих; II група - пацієнти з наслідками полі-структурних пошкоджень кисті - 32 (29,9%). За ступенем порушення функції кожну з груп ми розділили на підгрупи з легким, помірним, вираженим і різко вираженим порушенням функції. У 61 (57,0%) спостереженні основної групи відновне лікування проводилося в клініці травматології і ортопедії УкрДержНДІМСПІ із застосуванням оригінальних методик. Контрольну групу склали 46 (43,0%) постраждалих з наслідками поліструктурних пошкоджень передпліччя і кисті, направлених для проходження медико-соціальної експертизи і реабілітації.

Серед досліджуваних хворих з наслідками травм передпліччя (I група) у 17 (22,7%) чоловік мало місце пошкодження нервів і сухожилків на рівні середньої і нижньої третини передпліччя. Після проведеного раніше лікування у 7 пацієнтів спостерігалась компресійно-ішемічна нейропатія і рубцевий блок сухожилків, зокрема, з помірним порушенням функції у 2 хворих і з вираженим порушенням функції - в 5 випадках. Анатомічне пошкодження нервів і сухожилків було у 5 з 17 хворих, серед яких виражене порушення функції спостерігалося у 3 пацієнтів і різко виражене порушення - в 2 випадках. У 5 хворих виявлено поєднання рубцевого блоку сухожилків і анатомічного пошкодження нервів у нижній третині передпліччя, зокрема, з вираженим порушенням функції в 2 випадках, з різко вираженим - у 3 хворих. Таким чином, постраждалі з наслідками пошкоджень сухожилків і периферийних нервів передпліччя на момент надходження в клініку мали переважно виражене (п=10; 58,8%) і різко виражене (п=5; 29,4%) порушення функції кінцівки. У 46 (61,3%) хворих I клінічної групи були поєднані пошкодження кісткових і м’якотканинних структур на рівні передпліччя. Після проведеного раніше лікування у 25 (54,3%) з них спостерігались неправильно зрослі переломи та такі, що повільно консолідуються з післятравма-тичними нейропатіями, у решти постраждалих (п=21; 45,7%) - хибні суглоби у поєднанні з

рубцевим блоком сухожилків і післятравма-тичною нейропатією. Серед даної категорії пацієнтів помірне порушення функції спостерігалось у 8 (17,4%) пацієнтів, виражене - у 23 (50,0%), різко виражене- у 15 (32,6%). У 4 (5,3%) хворих I клінічної групи спостерігалися наслідки поліструктурних пошкоджень передпліччя у вигляді грубих рубцевих змін шкіри у поєднанні з ампутаційними дефектами пальців, серед яких з вираженим порушенням функції верхньої кінцівки були 2 пацієнти, різко вираженим - 2 хворих. У 8 (10,7%) пацієнтів з наслідками травм передпліччя мали місце ригідність або анкілоз променево-зап'ясткового суглоба і пальців кисті у функціонально невигідному положенні з різко вираженим порушенням функції верхньої кінцівки.

Більшість пацієнтів з наслідками поліструк-турних пошкоджень передпліччя і кисті вимагали багатоетапного оперативного лікування. У 75 хворих з наслідками пошкоджень передпліччя виконано 102 оперативні втручання, у 32 пацієнтів з пошкодженнями кисті - 59 операцій. У 5 випадках при відсутності опозиції І пальця кисті, внаслідок стійкого пошкодження серединного нерва, застосовували методику, розроблену нами

- «Спосіб відновлення протиставлення першого пальця» (Патент № 52132, 2010 р.), яка полягає в сухожилково-м'язовій транспозиції власного розгинача другого пальця разом з м'язом і фіксації його до основи основної фаланги в положенні корекції (протиставлення кисті) першого пальця. Для реабілітації 7 хворих з наслідками пошкоджень сухожилків нами запропонована оригінальна методика «Спосіб відновлення ковзаючої функції сухожилків кінцівки» (патент №40337, 2009 р.), що полягає у використанні хондропро-тективного препарату, що містить глікозаміно-глікани, при тенолізі, що тимчасово обмежувало контакт сухожилків з навколишніми тканинами і зменшувало вірогідність формування гематоми і, таким чином, рубцювання в післяопераційному періоді. Проведені гістоморфологічні дослідження направленої васкуляризації нерва дозволили удосконалити методику оперативного лікування післятравматичної компресійно-ішемічної нейро-патії. У 8 хворих використана оригінальна методика - «Спосіб лікування післятравматичної ней-ропатії серединого нерва передпліччя» (Патент № 45198, 2009 р.), що включає виконання мікрохірургічного зовнішнього і внутрішнього невролізу, формування васкуляризованого клаптя з м'яза на судинній ніжці і покривання зони шва нерва м'язовою порцією.

Другу клінічну групу спостережень склали хворі з наслідками поліструктурних пошкоджень кисті (п=32; 29,9%), переважно з різко вираженим порушенням функції верхньої кінцівки - 18 (56,3%), вираженим - 11 (34,4%) пацієнтів і 3 (9,4%) з помірним порушенням функції. Терміни надходження цієї категорії хворих були від 3 тижнів до 20 років з моменту травми. Серед наслідків пошкоджень кисті ми виділяли: пошкодження сухожилків і периферийних нервів

- 8 (25,0%) пацієнтів, з них у 5 - анатомічне пошкодження сухожилків і пальцевих нервів, у 3

- рубцевий блок сухожилків і анатомічне пошкодження нервів; наслідки поліструктурних пошкоджень кісткових і м’ якотканинних структур у вигляді деформації кисті внаслідок неправильно зрослих переломів і хибних суглобів п'ясних кісток і фаланг пальців у поєднанні з рубцевим блоком травмованих сухожилків - 9 (28,1%) хворих; грубі рубцеві дефекти зміни шкіри кисті у поєднанні з ампутаційними дефектами пальців -8 (25,0%); ригідність або анкілоз суглобів у функціонально невигідному положенні у поєднанні з дефектами сухожилків - 7 (21,9%) пацієнтів.

Післяопераційне лікування для всіх хворих включало 4 періоди. Перший період (безперервної іммобілізації) був направлений на створення сриятливих умов для загоєння післяопераційної рани, зменшення больового синдрому, набряку, поліпшення мікроциркуляції, профілактику контрактур сусідніх суглобів. У другому періоді (післяіммобілізаційному) першочерговим завданням лікувальної фізкультури було відновлення амплітуди рухів і порушених видів захватів, а потім - сили кисті і координації. Програма кінезотерапії протягом всього періоду включала самостійні заняття у вигляді ізометричних і ідеомоторних вправ для кисті і передпліччя, активних вправ для суглобів. У третьому періоді програма посиленої кінезотерапії включає: ЛФК, трудотерапію і тренування побутових навичок, фізіотерапію, масаж, заняття плаванням. Проводили дозоване збільшення навантаження на м'язи, прагнули до збільшення сили і витримки, тренування координації рухів і узгодженість з роботою інших м'язів. Після закінчення післяопераційного відновного лікування проводились планові курси реабілітаційних заходів з інтервалом в 3-4 місяці. У четвертому періоді проводилась максимально можлива корекція залишкових порушень рухових функцій і чутливості, відпрацювання компенсаторних навичок. Методики фізіотерапії і лікувальної гімнастики цього періоду аналогічні методикам, використовуваним у післяіммобілізаційному періоді.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Оцінка найближчих і віддалених результатів реконструктивно-відновного лікування була проведена у 96 хворих у терміни від 6 місяців до 1 року і більше.

Як показано в таблиці 1, відмінні і добрі результати лікування отримані у 37 (38,5%) хворих, задовільні - у 41 (42,7%) пацієнта, незадовільні - у 18 (18,8%) хворих. При цьому результати в цілому істотно не залежали від локалізації пошкодження.

У 1 клінічній групі у 14 з 33 (42,4%) хворих основної і 13 з 37 (35,1%) пацієнтів контрольної групи з пошкодженнями кісткових і м’ якотка-нинних структур рентгенологічно наступила консолідація переломів і хибних суглобів кісток передпліччя; у 8 (24,2%) випадках основної і 7 (18,9%) контрольної груп досягнута корекція деформації передпліччя і кисті з відновленням функціональних захватів (сферичного, циліндричного, щипкового, площинного, крючкового); у 8 (24,2%) хворих основної групи і 6 (16,2%) контрольної з пошкодженнями сухожилків і нервів спостерігалось відновлення рухової і чутливої функції (таблиця 2). При цьому оригінальні методики відновного лікування виконані в 20 (60,6%) випадках в основній групі, з них з позитивними результатами в 18 (90,0%) клінічних спостереженнях, при цьому в 13 випадках отримані відмінні і добрі результати, в 5 - задовільні. З 10 хворих з помірним порушенням функції у 3 пацієнтів основної групи отриманий відмінний результат, у 2 - добрий, у контрольній групі у 5 -добрий.

Через 6 місяців після реконструктивно-відновного лікування спостерігалась позитивна динаміка функціональних показників: збільшення сумарного обсягу активних рухів у променево-зап'ястковому суглобі і пальцях кисті з 64,9±3,4% до 77,3±4,2% (р<0,05). Залишкова сила кисті збільшилася з 43,9±3,0% до 62,8±8,4% (р<0,05). З 31 хворого з вираженим порушенням функції добрі результати отримані в 17 випадках, зокрема у 10 (71,4%) пацієнтів основної групи і у 7 (41,2%) чоловік в контрольній (табл. 2). Через 6 місяців після реконструктивно-відновного лікування динаміка показників була такою: спостерігалось збільшення сумарного обсягу активних рухів у променево-зап'ястковому суглобі і пальцях кисті з 51,6±1,2% до 65,7±2,1% (р<0,001), зокрема в основній групі - з 50,9±1,0% до 68,7±1,3% (р<0,001), а в контрольній - з 52,1±0,7% до 63,3±1,6% (р<0,001). При цьому, якщо до лікування показники об'єму активних рухів в основній і контрольній групах спосте-

режень були співвідносними (р>0,60), то через 6 ка електрофізіологічних показників виявила

місяців після операції відмінності були ста- збільшення РІ до 1,05±0,07 (р>0,50). При ЕМГ

тистично значущими (р<0,05). Залишкова сила дослідженні асиметрія біоелектричної активності

кисті збільшилася до 58,3±4,0% (р<0,001). Оцін- м'язів зменшилася до 55,0±4,5% (р<0,05).

Таблиця 1

Результати лікування хворих з наслідками поліструктурних пошкоджень

передпліччя і кисті

Результат І група (п=70) ІІ група (п=26) Всього (п=96)

абс. % абс. % абс. %

Відмінний (65 і вище балів) 3 4,3 0 0,0 3 3,1

Добрий (56-64 бали) 25 35,7 9 34,6 34 35,4

Задовільний (41-55 балів) 30 42,9 11 42,3 41 42,7

Незадовільний (0-40 балів) 12 17,1 6 23,1 18 18,8

При різко вираженому порушенні функції добрий результат отриманий у 1 хворого з основної групи, задовільний - у більшості (п=10; 71,4%) пацієнтів в основній і у 6 (40,0%) чоловік у контрольній групі. Через 6 місяців після реконструктивно-відновного лікування динаміка показників була такою: спостерігалось істотне (р<0,001) збільшення сумарного об'єму активних рухів у променево-зап'ястковому суглобі і паль-

цях кисті з 27,0±2,5% до 48,4±3,1%, зокрема в основній групі - з 28,9±1,9% до 53,6±2,4%, а в контрольній - з 25,4±1,6% до 43,5±2,0%. Через півроку після лікування залишкова сила кисті збільшилася до 33,9±4,0% (р<0,001), асиметрія біоелектричної активності м'язів зменшилася до 66,6±5,6% (р<0,10), РІ збільшився в середньому до 0,89±0,14 (р>0,30).

Таблиця 2

Результати лікування хворих з наслідками поліструктурних пошкоджень передпліччя і

кисті в основній і контрольній групах

Результат Основна група (п= =50) Контрольна група (п=46)

абс. | % абс. %

Відмінний (65 і вище) 3 6,0 0 0,0

Добрий (56-64 бали) 19 38,0 15 32,6

Задовільний (41-55 балів) 21 42,0 20 43,5

Незадовільний (0-40 балів) 7 14,0 11 23,9

У II клінічній групі у 20 (76,9%) з 26 хворих (таблиця 1) була досягнута корекція деформації пошкоджених структур і відновлені функціональні захвати кистю (сферичний, циліндричний, щипковий, площинний, крючковий). Аналіз залежності результатів лікування хворих ІІ клінічної групи від ступеня вираженості функціональних порушень показав наступне. З 3 хворих з помірним порушенням функції у всіх отриманий добрий результат. Через 6 місяців після опера-

тивного лікування спостерігалось збільшення обсягу активних рухів пальців у середньому з 61,4±1,4% до 82,2±3,6% (р<0,001). Залишкова сила кисті збільшилася до 87,2±6,9%. Оцінка електрофізіологічних показників не виявила статистично значущих зрушень даних реовазографії.

З 8 хворих з вираженим порушенням функції у 4 пацієнтів основної групи отримані добрі результати, в контрольній групі у 2 - добрий, 2 -задовільний. Через 6 місяців після оперативного

лікування спостерігалось збільшення об'єму активних рухів пальців з 51,3±4,5% до 67,8±5,1% (р<0,05). Залишкова сила кисті збільшилася до 68,5±2,1% (р<0,001). Стали можливими основні функціональні захвати.

З 15 хворих з різко вираженим порушенням функції у 9 хворих отримані задовільні результати, з них 7 в основній групі, 2 - в контрольній; у 6 хворих - незадовільний, серед них 4 в основній групі і 2 в контрольній. Через 6 місяців після оперативного лікування спостерігалось істотне збільшення обсягу активних рухів пальців з 27,3±2,7% до 43,3±4,1% (р<0,01), залишкової сили кисті - до 42,7±4,0% (р<0,001). Стали можливими основні види функціональних захватів. РІ збільшився до 0,81±0,11.

Аналізуючи показники інвалідності, слід зазначити, що при черговому повторному огляді в МСЕК в осіб з наслідками поліструктурних пошкоджень передпліччя і кисті після проведеного лікування спостерігалась позитивна динаміка у інвалідів всіх груп. Зокрема, показники інвалідності знизилися на 32,8% - з 51,4% (п=36) до 18,6% (п=13) в I клінічній групі (р<0,001), і на 42,3% - з 61,5% (п= 16) до 19,2% (п=5) в II клінічній групі (р<0,002). В цілому показники інвалідності у хворих з наслідками поліструк-турних пошкоджень передпліччя і кисті знизилися на 35,4% (р<0,001). При цьому у більшості пострадаждалих група інвалідності встановлювалася на період медичної реабілітації, а також за соціальним чинником, тобто на період раціонального працевлаштування, перенавчання, соціальної адаптації.

При аналізі динаміку інвалідності в контрольній і основній групах спостережень отримані наступні результати. При наслідках полі-структурних пошкоджень передпліччя в основній групі спостережень показники інвалідності достовірно (р<0,001) знизилися на 39,4% - з 51,5% (п=17) до 12,1% (п=4), а в контрольній на 27,1% (р<0,05 - з 51,4% (п=19) до 24,3% (п=9). При наслідках пошкоджень кисті інвалідність в основній групі спостережень також знизилася на 47,1% (р<0,01) - з 64,7% (п=11) до 17,6% (п=3), а в контрольній на 33,4% - з 55,6% (п=5) до 22,2% (п=2). В останньому випадку відмінності в динаміці не досягли прийнятого рівня статистичної значущості. Узагальнюючи отримані результати, можна відзначити, що в основній групі спостережень позитивні тенденції в динаміці інвалідності при наслідках пошкоджень передпліччя і кисті були більш вираженими, ніж у контрольній, - показники інвалідності знизилися на 42,0% і 28,3% відповідно.

Таким чином, проведений аналіз результатів реконструктивно-відновного лікування у 96 хворих по клінічних групах з наслідками полі-структурних пошкоджень передпліччя і кисті показав, що у всіх клінічних групах спостерігається позитивна динаміка в найближчому і віддаленому періодах після лікування. Відмінні результати отримані у 3 (3,1%) хворих; добрі - у 34 (35,4%); задовільні - у 41 (42,7%); незадовільні - у 18 (18,8%). Порівняльний аналіз по клінічних групах показав, що в I клінічній групі позитивні результати лікування досягнуті у 82,8%, серед яких переважали задовільні - в 42,9% випадках (у 30 з 70 хворих), при цьому в основній групі спостережень позитивних результатів лікування було на 15,3% більше порівняно з контрольною (р=0,09). Слід зазначити, що застосування оригінальних методик дозволило отримати відмінні і добрі результати лікування в 65% (у 13 з 20 хворих) випадків. У II клінічній групі позитивні результати досягнуті у 76,9%, серед яких також переважали задовільні - 42,3% (у 11 з 26).

ВИСНОВКИ

1. Наслідки поліструктурних пошкоджень передпліччя і кисті відрізняються великим різноманіттям клініко-функціональних порушень і вимагають індивідуального підходу до визначення показань і вибору способу реконструктивно-відновного лікування.

2. При поліструктурних пошкодженнях слід враховувати часовий чинник. Комплекс заходів щодо відновлення побутових і професійних навичок потрібно починати якомога раніше з урахуванням заходів соціальної і психологічної адаптації. Сприятливий реабілітаційний прогноз мають хворі з поліструктурними пошкодженнями сухожилків і нервів при ранньому початку відновного лікування.

3. При наслідках пошкоджень сухожилків і нервів з порушенням рухової і чутливої функцій застосування оригінальних методик дозволяє поліпшити функцію кисті і отримати позитивні результати у 65% хворих.

4. Порівняльна оцінка результатів лікування показала, що в I клінічній групі позитивні результати лікування досягнуті у 82,8%, серед яких переважали задовільні - в 42,9% випадках (у 30 з 70 хворих), при цьому в основній групі спостережень позитивних результатів лікування було на 15,3% більше порівняно з контрольною. У II клінічній групі позитивні результати досягнуті у 76,9%, серед яких також переважали задовільні -42,3% (у 11 з 26).

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Варин В.В. Клинико-экспертная характеристика больных и инвалидов с последствиями травм верхних конечностей / В.В.Варин // Тези наук.-практ. конф. з міжнар. участю «Актуальні питання хірургії верхньої кінцівки». - К., 2010. - С. 64 - 65.

2. Гайко Г.В. Причина і структура інвалідності внаслідок травм верхньої кінцівки / Г.В. Гайко, С.С. Страфун, І.М. Курінний // Матеріали наук. -практ. конф. з міжнар. участю «Лікування травм верхньої кінцівки та їх наслідків». - К., 2007. - С. 15-16.

3. Інвалідність при наслідках травм верхньої кінцівки / Гайко Г.В., Страфун С.С., Курінний І.М. [та ін.] // Тези наук.-практ. конф. з міжнар. участю «Актуальні питання хірургії верхньої кінцівки». -К., 2010.

- С.19 - 20.

4. Іпатов А.В. Проблемы инвалидности и реабилитации инвалидов ортопедо-травматологического профиля / Іпатов А.В. // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2002. - №4. - С. 12 - 17.

5. Клинико-организационные принципы, основы и критерии системы оказания медицинской помощи пострадавшим с травматическими повреждениями / Гурьев С.Е., Березка Н.Н., Шищук В. Д. [и др.] // Травма. - 2010. - Т. 11, № 2. - С. 133 - 141 .

6. Курінний І.М. Помилки лікування наслідків поліструктурної травми верхньої кінцівки / І. М. Ку-

рінний, С.С. Страфун, А.А. Безуглий // Вісник ортопедії і травматології. - 2006. - № 3. - С. 34-38.

7. Курінний І.М. Наслідки поліструктурної травми верхньої кінцівки та їх хірургічне лікування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. мед. наук : спец. 14.01.21 / І.М. Курінний; ДУ «Інститут травматології та ортопедії Академії медичних наук України. - К., 2009. - 33 с.

8. Науменко Л.Ю. Восстановительное лечение больных с деформациями кисти вследствие повреждения нервов верхней конечности / Л.Ю. Науменко, В.Н. Хомяков // 2-я юбилейная науч.-практ. конф. «Современные технологии диагностики, лечения и реабилитации повреждений и заболеваний кисти»: тез. докл. - М., 2005. - С.337-339.

9. Принципы лечения полиструктурных повреждений конечностей у детей / В. Н. Меркулов, О. Г. Соколов, А.И. Дорохин [ и др. ] // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н.Приорова. - 2001. - №

2. - С. 25 - 29.

10. Шаповалов В.М. Боевые повреждения конечностей: применение современных медицинских технологий и результаты лечения раненых / В. М. Шаповалов // Травматология и ортопедия России. - 2006. -№2. - С.307 - 308.

УДК:616-022.854.2-036-053.5/67:615.37

В. О. Дитятковський КЛІНІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

ПЕРОРАЛЬНОГО І ПІДШКІРНОГО МЕТОДІВ АЛЕРГЕН-СПЕЦИФІЧНОЇ ІМУНОТЕРАПІЇ У ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА ПОЛІНОЗ

Дніпропетровська державна медична академія

кафедра пропедевтики дитячих хвороб з курсом сестринської справи (зав. - д. мед. н., проф. К.Д. Дука)

Ключові слова: клінічна ефективність, алерген-специфічна імунотерапія, підшкірний, пероральний, середній арифметичний показник, медіана, діти, поліноз

Key words: clinical efficiency, allergen-specific immunotherapy, subcutaneous, peroral, arithmetic mean, median, children, pollinosis

Резюме. Проанализирована клиническая эффективность аллерген-специфической иммунотерапии (АСИТ) препаратами аллергенов у детей, больных поллинозом, в форме подкожных инъекций и пероральных драже. Проведён сравнительный анализ клинической эффективности подкожного и перорального методов АСИТ по динамике средних арифметических показателей и медиан клинической симптоматики. Установлен положительный клинический эффект АСИТ и произведено сравнение его степени при подкожном и пероральном методах АСИТ. Summary. Clinical efficiency of allergen-specific immunotherapy (ASIT) with the allergen medicines in the form of subcutaneous injections and peroral dragee in children, suffering from pollinosis, was analyzed. A comparative analysis of clinical efficiency of subcutaneous and peroral methods of ASIT dynamics of arithmetic means and medians of clinical symptomatology was done. A positive clinical effect of ASIT and comparison of its degree in subcutaneous and peroral ASIT methods was made.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.