CC BY
12
3. Вштошв 1.С. Фiзико-механiчнi властивостi деревини явора з високогiрних вологих умов виростання// Лiсiвницькi дослiдження на Розточч^ - Львгв: Каменяр, 1972. - С. 255-258.
4. Данилова О.М., Швиденко А.Й. Формування яворових люосташв. - Чернiвдi: Рута, 1988. - 68 с.
5. Захаров В.К. Новое в технике лесной таксации. - М.: Лесн. пром-сть, 1966. - 102 с.
6. Изюмский П.П. Таксация тонкомерного леса. - М.: Лесн. пром-сть, 1972. - 87 с.
7. Объем стволов и деревьев в коре в зависимости от диаметра и высоты// Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай, 1987. -С. 106-151.
8. Шустов Б.А. Массовые и сортиментные таблицы для дуба, ясеня, клена и ильмовых, ольхи и осины. - Харьюв: ДСГВ, 1928. - 64 с.
9. Шустов Б.О. Допомшш таблиц для розрахункв у люовому господариш. - Хар-юв: Держсшьгоспвидав, 1933. - 224 с.
УДК 630 Доц. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук; тж. В.М. Куриляк - УкрДЛТУ
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ1З ТА ОЦ1НКА ТРАНСФОРМАЦП БУКОВИХ Л1С1В ПРИКАРПАТТЯ
На 0CH0Bi ретроспективного аналiзу виявлеш основш напрямки змш лвдвничо-таксацшних ознак букових лiсiв Прикарпаття за останш 50 рокв. Виявлено наслщки впливу природних i антропогенних факторов на продуктивнiсть i породний склад бучин.
Doc. M.P. Horoschko, V.M. Kurylyak - USUFWT
Retrospective analysis and forest structure of beech stands in Prykarpattya region
The main directions of alteration of forest structure of beech stands in Prykarpattya region during last 50 years have been investigated on the basis of retrospective analysis. Evaluation of impact of natural and anthropogenic factors on productivity end species composition of beech presented
Сучасне еколопчне та господарське значення букових лiсiв зумовлюе до необхiдностi ощнити ix розвитки та напрямюв трансформацшних проце-ciB. Шд впливом природних та атропогенних чинниюв зазнали змiн плошд букових лкш, структура та дольова участь бука в 1х склада Багатосторонне вив-чення та прогнозування причин, якi спричиняють змши стану i будови, дае можливкть обфунтовано впливати на трансформацiйнi процеси та покрашу-вати лiсiвничо-екологiчний потенщал Прикарпатських бучин.
З цiею метою нами проведено ретроспективний лiсiвничо-таксацiйний аналiз стану букових лiсiв Слобiдського й Печешжинського лiсництв Коло-мийського ДЛГ за останш 50 ротв. Назваш лiсництва, вибранi не випадково. На !х територií буковi лiси е домiнуючими i включають майже весь спектр букових тишв лiсу, а також е найбшьш типовими для умов Прикарпаття.
Дослщженнями охоплено змши в розподш площ за складом, вшови-ми групами, повнотою й боштетами. Цi показники, на нашу думку, найбшьш повно висвилюють особливосп динамiчних змiн у будовi й продуктивной букових деревостанiв. Вони також дають можливкть встановити величину й напрямки господарського використання букових насаджень.
Вщомо, що розвиток i збереження популяцп, значною мiрою, вiд ве-личини плошд, яку вона займае. Ми взяли за основу середню площу видшу для кожно!' вiковоí групи. Саме видш е мiнiмальною територiально-популя-цшною одиницею у лiсоiнформацiйнiй практицi (табл. 1).
Табл. 1. Середш площщ видiлiв (га) за до^дний период у межах вЫових груп
Вiковi групи 0-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120 121-140 141-160 161-180
1950 10,5 15,6 13,1 17,1 10,6 15,6 16,0 21,7 23,2
1959 4,0 5,7 5,2 5,7 5,2 8,0
1967 6,2 4,2 5,1 7,4 5,9 4,7 2,5
1978 3,9 5,4 7,8 6,7 6,7 5,9
1989 4,0 7,7 7,0 7,4 9,2 7,8 3,6
Значне зменшення плошд видшу, у 2-3 рази, негативно вщобразилося на парцелярнш будовi насаджень, íх бiологiчнiй i екологiчнiй стiйкостi. Зрос-ли плошд похвдних деревостанiв. У деяких випадках зменшення плошд видшу робить неможливим застосувати весь комплекс лiсiвничо-технiчних заходiв, у якому передбачено догляд, за насадженнями для тдвищення íх продуктивности Ускладнюеться використання машин i механiзмiв при розробках лко-сж. Результатом таких змiн е зменшення продуктивной насаджень у вiцi рубки на 20-30 % (на 80-110 м3/га).
Звичайно, не можна стверджувати, що зменшення продуктивностi пройшло тшьки через зменшення плошi видалш. Вiдомо, що мiшанi буковi насадження, зокрема, iз часткою смереки та ялищ, е бшьш продуктивними шж, чистi бучини. Аналiзуючи стан насаджень за весь дослщний перiод, нами виявлеш певнi закономiрностi. Характерним 1х показником е площа чис-тих насаджень у вiкових групах i на всiй плошi. Установлено, що iз збшьшен-ням вжу плошi мiшаних насаджень - значно поступаються чистим. Так, у вь цi до 20 рокiв площа чистих насаджень коливаеться в межах вщ 14 до 48 %. Внаслiдок проведения доглядових рубань вщсоток чистих насаджень збшьшуеться у середньому вщ 35 до 98 %. А насадження у вiцi рубання на 80-100 % складаються з чистих бучин.
Спостерiгаеться тенденщя збшьшення плошi чистих бучин iз збшьшенням висоти н.р.м. Так, у Слобщському лiсництвi, яке розташоване вище Печешжинського, починаючи з 40-рiчного вiку площа чистих бучин становить понад 90 %.
Змшився i породний склад стиглих насаджень. Так, на початок у дос-лiджень, у 50-х роках основними домiшками були смерека та ялиця. За мину-лi десятилiття збiльшилась доля учасп у складi дуба, граба, клена-явора. Участь цих порiд знизила продуктивнкть стиглих насаджень, а також ктотно вплинула на склад молодиякiв на вирубках, оскшьки вони добре вщнов-люються пневими паростками. Таким чином, проходить змша порiд i тишв деревостанiв, що у бiльшостi випадюв не вiдповiдае типам лiсiв i зменшуе екологiчне й господарське 1х призначення та використання.
Вагомою таксацшною характеристикою насадження е його вiдносна повнота. Вiд не1, в бшьшосп випадкiв, залежить кiнцева продуктивнiсть на-
22
Лiсiвницькi дослщження в Укра'лш
саджень, формування стовбурiв дерев та усшшнкть вiдновних процесiв. Во-на е основною причиною при встановленнi штенсивносп й повторностi дог-лядових рубань. Вщзначено, що з вiком повнота насаджень зменшуеться. Важливо встановити основш причини й наслiдки таких змш у букових насад-женнях. Для ан^зу вибранi наступнi вiковi групи насаджень: молодняки, се-редньовiковi, стигл! З розподiлом !х на низько-, середньо- та високоповнотнi насадження (табл. 2). Саме в цих групах найiнтенсивнiше ведеться госпо-дарська дiяльнiсть.
Аналiзуючи данi табл. 2 на початок дослщжень, бачимо, що женсив-но проходило зрiдження насаджень у молодому вшд. Як наслiдок, перева-жають площi середньоповнотних насаджень (56 %) у вiцi 41-60 ротв. У свою чергу, висока штенсивнкть прохщних рубань е наслiдком значного збшьшення площi (до 90 %) середньоповнотних стиглих насаджень. Такi насадження не використовують весь потенщал лiсорослинних умов i е середньо продуктивними.
Табл. 2. Розподгл площЬ насаджень (%) за ¡¡¡дносними повнотами I групами вгку
Вш, повнота 0-20 41-60 101-120
0,3-0,5 0,6-0,7 0,8-1,0 0,3-0,5 0,6-0.7 0,8-1,0 0,3-0,4 0,5-0,7 0,8-1,0
1950 6 15 79 11 56 33 9 90 1
1959 6 26 68 16 65 19 81 19 -
1967 2 6 73 4 16 80 80 20 -
1978 3 5 92 1 44 55 41 59 -
1989 - 32 68 5 82 13 95 5 -
З кожним десятилтям збшьшувалися об'еми користування деревиною, що значно вплинуло на повнотш характеристики букових насаджень. У молодому вщ розподiл площi за вщносними повнотами суттево не змiнився. Проте слад врахувати появу у складi стиглих насаджень другорядних та су-путнiх порiд (граб, клен гостролистий, осика), вiдновлення яких i шдтримало таку "стабiльнiсть". Збшьшення площi високоповнотних насаджень, у вiцi 21 -40 ротв, е наслiдком низько!' штенсивносп, або i цшковито! вщсутносп доглядових рубань. Та найбiльш суттево характеризуе напрямки госпо-дарсько! даяльносп розподш площ у стиглому вщ на кiнець дослiдного пе-рюду, де низькоповнотнi насадження займають 95 % ввд загально! площi.
Найбшьшвагомим показником насаджень е !х продуктившсть, або бо-нiтет. Цей показник вщображае вплив господарсько! дiяльностi та природних факторш на лiсовi насадження.
Враховуючи тенденцию збiльшення площi чистих бучин i багатi умови можна стверджувати, що вс буковi насадження е високопродуктивними (табл. 3). 1з збiльшенням вiку вiдзначаеться зменшення площ, яш зайнятi на-садженнями II та Ш-го класш бонiтету, що вказуе на зростання продуктивной бучин iз вiком. У вшд стиглостi за останнi 40 ротв цiлком вiдсутнi насадження Ш-го класу бонiтету, це може бути наслщком зменшення площ зайнятих насадженнями, що поновлювалися порослевим шляхом i своечас-ним проведенням вибiркових сашгарних рубань. Проте висока iнтенсивнiсть
прохiдних рубань знизила не тiльки повноту, але й продуктивнiсть стиглих насаджень. Так, площа стиглих насаджень 1а боштету поршняно i3 се-редньовiковими зменшилась у 3-8 раз. Також вщзначено, що майже у всiх вь кових групах мiшанi насадження мають найвищу продуктивнiсть (1а).
Табл. 3. Розподгл площЬ насаджень (%) за боттетами й групами вгку
BiK, боштет 0-20 41-60 101-120
1а I II III Ia I II III Ia I II III
1950 4 40 43 13 18 49 33 22 42 35 20 3
1959 - 97 2 1 17 61 21 1 30 67 3 -
1967 60 35 4 1 62 33 5 - 7 75 18 -
1978 - 40 41 19 25 70 5 - 9 84 7 -
1989 16 54 22 8 66 28 5 1 27 66 7 -
Таким чином можна констатувати, що за останш десятилитя у 2-3 рази зменшилась площа видшу й продуктивнкть насаджень на 20-30 %. Унас-лщок господарсько! дiяльностi значно збшьшилась площа чистих букових насаджень, особливо у старшому вщ. Змшюеться породний склад домiшок у мшаних насадженнях. Збiльшения iнтенсивностi промiжного користування стало наслiдком появи значно! площд низькоповнотних стиглих насаджень (до 95 %), та погiршения умов для природного поновлення.
Лiтература
1. Нормативно-справочние материала: для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай. - 1987. - 560 с.
2. Сабан Я.А. Экология горних лесов. - М.: Лесн. пром-сть. - 1982. - 168 с.
УДК 630* 174.753 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
Р1СТ I ПРОДУКТИВН1СТЬ МОДРИНИ У Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ЗАХ1ДНОГО ПОД1ЛЛЯ
На приклащ люових культур pi3Horo вжу розглянуто специфiку росту i продуктивном! модрини японсько! та модрини европейсько! в чистих та змшаних насад-женнях, охарактеризовано !х вплив на iншi породи при сумiсному зростанш.
Doc. Ju. M. Debrinuk - USUFWT Growth and efficiency Larix in wood cultures by Western Podolia
On the example of forest cultures of different age it is discussed the aspects of growth and efficiency of Larix leptolepis and Larix decidua in the pure and mixed stands, their influence on other species in mixture during their growth. The comparison of intensity of growth and accumulation of wood by these by two species has been conducted.
Модрина - одна i3 найбшьш швидкорослих i бюлопчно стшких дерев-них порщ, мае широку еколопчну амплиуду зростання, щнну деревину i по-рiвняно легко культивуеться. Це й зумовлюе шдвищену цiкавiсть до ща породи як лкшникш-практитв, так i науковцiв.
24
Ллнвницью дослщження в УкраХш
