CC BY
20
4. Дмитрах Р.1. Структурно-функщональш особливостi та статева диференщащя попу-ляцiй рiзностатевих BTOiB рослин Карпат / Р.1. Дмитрах // Науковий вюник Ужгородського на-цiонального унiверситету. - Сер.: Бюлопчна. - 2003. - № 2. - С. 19-22.
5. Дмитрах Р.1. Статева диференщащя рослин рiзних життевих форм та особливостi са-мопiдтримання 1х популяцiй в Украшських Карпатах / Р.1. Дмитрах // Науковi записки державного природознавчого музею. - Львiв. - 2009. - Вип. 25. - С. 65-70.
6. Дмитрах P.I. Valeriana simplicifolia (Rchb.) Kabath в Укра1ш: поширення, морфологiя, еколого-ценотична приуроченiсть / P.I. Дмитрах // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Укра1ни, 1нститут ботанiки iм. М.Г. Холодного НАН Укра1ни. - 2011. - Т. 68, № 5. - С. 701-710.
7. Миркин Б.М. Фитоценология. Принципы и методы / Б.М. Миркин, Г.С. Розенберг. -М. : Изд-во "Наука", 1978. - 210 с.
8. Работнов Т.А. Экспериментальная фитоценология / Т.А. Работнов. - М. : Изд-во МГУ, 1987. - 160 с.
9. Риклефс Р. Основы общей экологии / Р. Риклефс. - М. : Изд-во "Мир", 1979. - 424 с.
10. Северцов А.С. Основы теории эволюции / А.С. Северцов. - М. : Изд-во МГУ, 1987. - 320 с.
11. Яблоков А.В. Популяционная биология / А.В.Яблоков. - М. : Изд-во МГУ, 1987. - 320 с.
12. Grime J.P. Vegetation classification by reference to strategic / J.P. Grime // Nature. - 1974. - Vol. 250. - P. 26-31.
13. Harper J. Population Biology of Plants / J. Harper. - London; New York : Acad. Press, 1977. - 892 p.
Дмитрах Р.И. Самовозобновление популяций разнополых видов растений в изменчивых условиях природной и антропогенно измененной среды
Приведены данные, касающиеся особенностей самовозобновления популяций разнополых видов под влиянием разных факторов окружающей среды. Установлено, что важным критерием структурно-функциональной организации популяций является половая дифференциация особей, их функциональное распределение, репродуктивная способность и адаптационный потенциал. Определяющее влияние на эти показатели имеют факторы как природного, так и антропогенного характера.
Ключевые слова: разнополые виды, половая дифференциация, факторы влияния, самовозобновление.
Dmytrakh R.I. Recruitment of populations of heterosexual species in different natural and anthropogenic conditions
Presented data with characteristics recruitment of populations of heterosexual species influence are different environmental factors. It was established that of important criterion of structure-functional organization of populations is sexual differentiation their individuals, functional characteristics, reproductive ability, adaptation potential. The different natural and anthropogenic factors have an effect on populations.
Keywords: heterosexual species, sexual differentiation, influence of conditions, recruitment.
УДК 504.06:628.4 Проф. Л.1. Челядин, д-р техн. наук;
доц. В.Р. Хомин, канд.техн. наук - 1вано-Франтвський НТУ нафти i газу; доц. П.В. Новосад, канд. техн. наук; доц. О.Р. Позняк, канд. техн. наук -
НУ "Львiвська nолiтехнiка "
РЕСУРСООЩАДН1 ТЕХНОЛОГИ УТИЛ1ЗАЦН ЗОЛОШЛАК1В ТЕПЛОЕЛЕКТРОСТАНЦН I ШЛАМ1В ВОДООЧИЩЕННЯ
Наведено кшьгасть техногенних вiдходiв в Укра1щ та деяких 11 областях. Запро-поновано методи 1х зменшення, наприклад утилiзащею шлаюв теплоелектростанцп (ТЕС) i шламiв водоочищення у вуглецевомшеральщ матерiали. Дослщжено вплив температури на пористють, яка е важливим показником, а також встановлено графiч-
Нацюнальний лкотехшчний yнiвepситeт Укpaïни
ш зaлeжнocтi впливу cклaдy шикти на тexнiчнi влacтивocтi мaтepiaлiв. Утил1защя 3o-лoшлaкoшлaмoвиx вiдxoдiв пpивoдить дo ïx змeншeння, щo вiдпoвiднo впливае на дoвкiлля i cпpияe пiдвищeнню iнтeгpaльнoгo eкoлoгiчнoгo пoкaзникa oб'eктa на 1,5-2,O бали.
Ключовi слова: вyглeцeвoмiнepaльнi мaтepiaли, шлаки ТЕС, шлами вoдooчи-щeння, yтилiзaцiя.
ВСТУП. Збaлaнcoвaний poзвитoк cy^^c^a знaчнoю мipoю тicнo пoв'язaний з eкoлoгiчнoю бeзпeкoю, яка зyмoвлeнa зaбpyднeнням дoвкiлля, щo cпpичиняeтьcя тpьoмa ocнoвними чинниками - тexнoгeнними вiдxoдaми, зaбpyднeнням гiдpocфepи й aтмocфepи. Внacлiдoк ^ora пepepoблeння ^и-poдниx pecypciв в y^arni yтвopюeтьcя близькo O,S млpд тoнн вiдxoдiв на piк. Найбшьша кiлькicть тaкиx вiдxoдiв е: в eœprera^ - зoлoшлaки ТЕЦ; y вугж-видoбyвaннi - шлами флoтaцiï; в гipничiй, нaфтoxiмiчнiй, eлeктpoннiй та ма-шинoбyдiвнiй пpoмиcлoвocтi - шлами вoдooчищeння, якi yтвopюютьcя в пpo-цeci oчищeння cтiчниx вoд piзниx пpoмиcлoвиx пiдпpиeмcтв oбcягoм близькo 1O млpд м3 на piк. На ^orc^m вoни oчищaютьcя нeдocтaтньo - стутнь вщдь лeння шкiдливиx кoмпoнeнтiв cтaнoвить 6S-78 %.
Постановка щоблеми. Зoлoшлaки i шлами, якi е багатотонажними вiдxoдaми, збepiгaютьcя на вeликиx тepитopiяx i кoнтaктyють з aтмocфepoю та гiдpocфepoю, впливають на eкoлoгiчнy бeзпeкy, а в лiтepaтypi iмeнyютьcя як тexнoгeннa cиpoвинa (ТС). Однак мeтoди ïx пepepoблeння е eœprapecyp-coзaтpaтними та cклaдними, щo пiдтвepджyeтьcя збiльшeнням ТС y ce-peдньoмy на S % щopiчнo. ^му виникае нeoбxiднicть poзpoблeння тexнoлo-гш yтилiзaцiï ТС, пiдвищeння eфeктивнocтi po6o™ oчиcниx cпopyд з oчи-щeння cтiчниx вoд i вiдxiдниx гaзiв, щo пpивeдe дo змeншeння кiлькocтi видь лeниx зaбpyднeнь y дoвкiлля та вiдпoвiднo пiдвищить eкoлoгiчнy бeзпeкy oб'eктiв, peгioнy, дepжaви. Пepepoблeння ТС, зoкpeмa шлaкiв ТЕС та шлaмiв вoдooчищeння, а тaкoж вдocкoнaлeння мeтoдiв i зacoбiв (фiльтpyючиx, aдcop-бцiйниx мaтepiaлiв i oблaднaння) oчищeння cтiчниx вoд i вiдxiдниx гaзiв, е актуаль^ю пpoблeмoю cьoгoдeння.
Мета pоботи. Рoзpoблeння pecypcooщaдниx тexнoлoгiй пepepoблeння зoлoшлaмoвиx вiдxoдiв y нoвi eфeктивнi мaтepiaли та вдocкoнaлeння мeтoдiв i ycтaткoвaння з oчищeння cтiчниx вoд.
Анал1з останн1х джepeл i публ1кац1й. Вна^^к виpoбничoï дiяльнoc-тi пpoмиcлoвиx гад^ием^и i життeдiяльнocтi людини yтвopюeтьcя вeликa кiлькicть cтiчниx вoд, якi чepeз вiдcyтнicть oчиcниx ycтaнoвoк на дeякиx oб'eкгax aбo нeeфeктивнy ïx poбoтy, cкидaютьcя в piчки чи вoдoйми, зaбpyд-нюючи ïx. В y^arni пpoтягoм 1997-2OOS pp. cкинyтo близьш 3,S млpд м3 "œ-дocтaтньo oчищeниx" cтiчниx вoд, а в Iвaнo-Фpaнкiвcькiй oбл. ~ SOO млн м3 за цeй жe п^кад. Окpiм цьoгo, oчищeння cтiчниx вoд cпpичиняe yтвopeння вeли-кoï кiлькocтi шлaмiв вoдooчищeння (~ SO млн м3 в Iвaнo-Фpaнкiвcькiй oбл.), яю тaкoж зaбpyднюють дoвкiлля, а paзoм iз зaбpyднeними cтiчними вoдaми c^opETO^ дpyгий чинник eкoлoгiчнoï нeбeзпeки нaвкoлишньoгo cepeдoвищa.
Внacлiдoк нaгpoмaджeння тexнoгeнниx вiдxoдiв, дocлiдники [1, 2] пpoпoнyють викopиcтaння зoлoшлaкoшлaмiв як тexнoгeннy cиpoвинy для oдepжaння пopиcтиx мaтepiaлiв. Мaтepiaли на ocнoвi cилiкaтниx i глиниcтиx
82
Збipник нayково-тexнiчниx пpaць
мiнералiв мають певну пористiсть i можуть поглинати деяк шкiдливi компо-ненти iз забруднених середовищ, тому 1х використовують як фiльтрувальнi матерiали, сорбенти, а також каталiзатори [3].
Для розробки технологiй утктзаци техногенно1 сировини важливо встановити - як шкiдливi компоненти присутш у ТС згiдно з класифжащею [4], а також 11 волопсть, оскiльки вiд вологостi залежить енергетична складова ново1 енергоресурсоощадно1 технологи 1х утилiзацп чи перероблення. Теоре-тичнi основи одержання пористих матерiалiв з природно1 сировини розгляну-то у публжащях [5, 6], в яких наведенi технологи одержання вщомих пористих матерiалiв. Залежно вщ питомо1 поверхнi та величини пор, порисп мате-рiали подiляються на макропорист^ перехiднопористi та мiкропористi [1].
Аналiз технологiй [7, 8] утворення пористих матерiалiв вказуе на те, що головним параметром е температура. Встановлення оптимально! величини основного параметру процесу поризацп, який найбшьше впливае на серед-ню густину, пористють, питому поверхню одержаного матерiалу, е головним прiоритетом у технологи перероблення золошлакошламiв.
Таким чином, розроблення технологи перероблення золошлакошламiв полягае в оптимiзацп параметрiв процесу 1х одержання, як приводять до тд-вищення 1х пористостi та питомо! поверхш, що дае можливiсть збiльшити поглинання шюдливих компонентiв iз забруднених газових чи водних середовищ. Основш параметри цього процесу - температура термооброблення та стввщношення основних компоненпв шихти - дають змогу одержати порист матерiали з необхщними показниками.
Теоретичн1 та експериментальн1 дослвдження. Основну частину ТС становлять шлаки ТЕС та шлами водоочищення спчних вод. Золошлаки ТЕС вмiщають переважно 8Ю2, А12О3 i Ге2О3, а шлами водоочищення - мехашчш домшки; органiчнi речовини (нафтопродукти, флокулянти); пдроксиди Алю-мiнiю, Феруму, якi утворюються з коагулянпв, та гiдроксиди шших металiв, утворених у процесi очищення стокiв. Особливо шкiдливими для довкшля е шлами машинобудiвноl та електронно! галузей, якi вмiщують у небезпечних концентращях токсичнi метали - хром, цинк, мщь, нiкель, кадмiй та шшь Хь мiчний склад ТС Прикарпаття наведено в табл. 1. Ц дат свщчать про те, що вмют оксидiв 8Ю2, А1203, Ге203 е значним. Окрiм цього, у шламах гальванiки виявлено наявнють перехiдних металiв - N1, Сг, Со, Си, Zn тощо.
Табл. 1. Хiмiчний склад техногенноЧ сировини Прикарпаття
"——-....Склад, мас.% Назва ' — бЮ2 А120з Ге203 СаО Mg0 К20 Н20 та ш.
Шлак 53,8 20,3 19,4 2,3 1,3 0,8 0,1
Шлам 2,9 9,7 48,1 4,8 2,9 3,6 28,0 (N1, Сг, Си)
Зола 60,0 21,75 9,0 2,7 1,6 2,81 2,1
Зазначений склад шлаку ТЕС та шламiв водоочищення вказуе на мож-ливють 1х перероблення у керамiчний матерiал, який залежно вщ стввщно-шень компонентiв шихти та параметрiв технологи буде мати певш показни-ки. Основними показниками матерiалiв, якi використовують у процесах водо-газоочищення, е: мiцнiсть, пористiсть i питома поверхня. Теоретичнi й експе-
2. Екологiя довкiлля
83
риментальнi дослщження отримання керамiчних пористих матерiалiв вказу-ють на те, що на 1х мiцнiсть i пористiсть впливае склад компонентiв шихти, а особливо - стввщношення оксиду Силiцiю, Алюмшю i сполук Феруму.
Згiдно з запропонованою високотемпературною технологiею перероб-лення вiдходiв, внаслiдок фiзико-хiмiчних перетворень компонента шихти утворюються новi вуглецево-мiнеральнi матерiали (ВММ). Для одержання ВММ з необхщними показниками використовували шлак Бурштинсько1 ТЕС (ШК), гальванiчний шлам Коломийського заводу сшьськогосподарських машин (ШМ), шлами водоочищення рiзних пiдприемств (об'склв) з органiчною складовою (ОС), а також вщходи кар'еру Роздшьсько1 ирчано! руди, якi е глинистим компонентом шихти.
Зазначенi компоненти шихти диспергували у кульовому млиш, змiшу-вали у рiзних стввщношеннях для основно1 i поверхнево1 шихти. Надалi ос-новну сировинну шихту гранулювали та проводили обкатку гранул поверхне-вою шихтою, а поим здiйснювали термооброблення 1х у муфельнш печi за рiзних температур та часу. Пюля охолодження гранул проводили визначення 1х показникiв - мщносп, пористостi та питомо1 поверхш. Показники одержа-них гранул ВММ залежно вiд спiввiдношення ШК: ШМ наведет у табл. 2.
Табл. 2. Фiзико-хiмiчнi показники утворених гранульованих ВММ
№ проби Спшв1дношення ШК: ШМ Сор-бцшшсть, % Ввдкрита по-рислсть, % Середня гус-тина, г/см3 Питома по-верхня, м2/г
1 4:1 20,0 34,4 1,72 18,2
2 2,8:1 16,6 32,1 1,93 20,6
3 4,5:1 21,4 38,1 1,78 16,3
4 2,6:1 13,6 25,7 1,89 14,0
5 1,5:1 13,5 24,7 1,83 12,8
Для визначення коефщента поризацп провели математичш перетво-рення рiвняння, яке наведено у [9]:
-Щ = 104-Гуд-р - До-К13, (1)
та одержали формулу для визначення коефщента поризацп:
К = (104 - Гуд - М+т -ДоКX + (1 - П)4<г) - 4-РР^. (2)
Величина коефiцiента поризацп дае змогу оцiнити вплив таких факто-рiв, як температура, дисперснють компонентiв шихти для гранул ВММ у про-цесi термооброблення (випалу). Експериментальнi дослiдження з поризацп ВММ та встановлення впливу температури на коефщент поризацп проводили за методикою, що описана в [10].
Хiмiчнi перетворення тд час термооброблення гранул ВММ, врахову-ючи температуру термооброблення та склад шихти, можна описати такими хiмiчними процесами, якi детально описано в [11], а основними з них е: а) утворення керам1чно! структури гранул
3А1203 + 28Ю2 ^ 3А1203 28Ю2 (мулгг); (3)
84
Збiрник науково-технiчних праць
б) утворення фериив з гiдроксидiв металiв шламу гальватки, згiдно реакцп 2Fe(OH)з+ Си(ОН)2= Сu(FeO2)2+4H2O. (4)
Синтез фериту мщ з пдроксид1в зашза (~ 46 %) та мщ (~ 8,5 %), як е в шлам1 гальватки, зпдно з запропонованим у [12] кристалокваз1х1м1чним мехашзмом, описують таким чином:
(VII)cu (У? )oн + Fe(OH)з ^ (Fe• )cu ((ОН)2)он(ОН) , (VII)cu(V2• )он + 2^е(ОН)з ^ ^/зУ^си ((ОН)2)он, (УIII)Fe (У?)оН + Си(ОН)2 ^ (CuI)Fe ((ОН)2 У?)оН , (Ушк (У? )он + 3/2Си(ОН)2 ^ (CuI)Fe (Си??2)1 ( (ОН)3 )он , (Fe• )си((ОН)2)он(OH)i + (CuI)Fe ((ОН)2 У?)он ^ Сu(FеО2)2 + 4Н2О. (9)
На основ1 експериментальних даних дослщжень та теоретичних розра-хунюв побудовано графжи залежност коефщ1ента поризаци 1 пористост вщ температури випалу гранул ВММ (рис. 1, 2).
(5)
(6),
(7),
(8),
Рис. 1. Залежшсть коеф^ента поризаци вiд температури випалу гранул ВММ з рiзним спiввiдношенням складников шихти
540 600 700 800 900 Т, °С Рис. 2. Залежшсть пористостi ВВМ вiд температури термооброблення сирих
гранул
Результати дослщжень впливу температури на коефщент поризаци гранул ВММ вказують на те, що пористють, як 1 коефщ1ент поризаци з шдви-щенням температури, зростае, однак меншою м1рою, 1 корелюе з результатами дослщжень [13].
Запропонована технолопя одержання вуглецево-мшеральних матерь ашв вщбуваеться тд час проведення таких основних стадш технолопчного процесу: шдготовка сировинно! сум1ш1 (шихти) оптимального складу; грану-лювання сировинно! шихти; термооброблення гранул за певних температур. Остання стад1я супроводжуються шдвищенням температури внаслщок процесу горшня (окиснення), а тд час 11 переб1гу вщбуваються ф1зичт та х1м1чт перетворення компонеилв шдготовлено! шихти сировинних матер1ашв.
За умови TepMi4Horo оброблення гранул ВММ вщбуваються HacTynHi процеси. Матерiал нагрiваeгься до температури 500-800 °С, що спричиняе ви-горання органiчних домшок, яю здуваюгь гранули шихги. Одночасно утво-рюегься рiдка фаза i3 шлаку га вщбуваеться оплавлення поверхнi матерiалy. За температури 850-900 °С розкладаються карбонаги з видiленням СО2, що гакож призводить до утворення додаткових пор. Останшм етапом технологи е миттеве охолодження гранул утворених вуглецевомшеральних матерiалiв (ВММ), що фжсуе структуру пористого матерiалy за рахунок зниження в'яз-косгi склоподiбноl фази. Процес утворення ВММ тривае ~ 20-30 хв.
Апробацiйнi дослiдження [14] показали, що за певних стввщношень шлаку, гiдроксидiв мегалiв (шлами водоочищення), оргашчних додагкiв (вщ-ходiв) i в'яжучого (глинистий компонент) у шихгi з подальшою гранyляцiею та випалюванням ll утворюються гранули ВММ дiамегром 3-10 мм, що на сво1й поверхш мiсгягь ферити, yгворенi з гiдроксидiв мегалiв шламу гальва-нiки за наведеними вище реакцiями з утворенням ферипв. Вмiсг значно1 кiлькосгi сполук залiза на поверхнi ВММ та 1х порисгiсгь сприятиме хiмiчно-сорбцшнш акгивносгi магерiалy у процесах водогазоочищення, а в основi -мехашчнш та хiмiчнiй сгiйкосгi в процесах газоводоочищення.
Висновки. Отже, гехногеннi вщходи можливо використовувати як си-ровину, а саме - шлак ТЕС, шлами водоочищення промислових тдприемств (гальвашчних, нафтопереробних тощо) та глинистi вщходи сiрчаних кар'ерiв, для синтезу керамiчних пористих матерiалiв, якi завдяки сво1й пористостi можна використати у процесах водоочищення чи газоочищення з метою пок-ращення стану довкiлля та рiвня еколопчно! безпеки промислових об'екпв, регiонy, держави.
Л1тература
1. Попенко Г.С. Утилизация некоторых видов отходов в производство керамических плиток / Г.С. Попенко // Сотрудничество для решения проблемы отходов. - 2004. - № 1. -С. 131-132.
2. Волженский А.В. Применение зол и топливных шлаков в производстве строительных материалов / А.В. Волженский, И.А. Иванов, Б.Н. Виноградов. - М. : Стройиздат, 1984. - 247 с.
3. Каташзатори та сорбенти / укл.: М.Д. Волошин, Л.О. Зеленська. - Дшпропетровськ : Вид-во "Системш технологи", 2001. - 114 с.
4. 1нженерна еколопя : навч. пос1бн. / В.В. Сштинський, О.Т. Мазурак, М.А. Саницький, А.В. Мазурак. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ, 2010. - 375 с.
5. Бабушкин В.И. Термодинамжа силикатов / В.И Бабушкин, Г.М. Матвеев, О.П. Мчед-лов-Петросян. - М. : Строииздат, 1986. - С. 50-150.
6. Белоус А.Г. Ферритообразование при термообработке системы гидроксидов железа никеля и цинка / А.Г. Белоус, Е.В. Пашкова, В.А. Елшанский // Украшський хiмiчний журнал : наук. журнал. - 2001. - Т. 67. - № 1. - С. 11-15.
7. Комаров В.С. Адсорбенты: вопросы теории синтеза и структуры / В.С. Комаров. -Мн. : Изд-во "Беларусская навука", 1997. - 287 с.
8. Челядин Л.1. Дослщження технологш утил1заци техногенно! сировини в матер1ал для еколопчних систем / Л.1. Челядин, В.Л. Челядин // Современные проблемы химической технологии неорганических веществ : матер. Междунар. научно-практ. конф., г. Одеса, 2001. -Одеса : Изд-во Одесского ГПУ. - 2001. - Т. 2. - С. 196-198.
9. Собченко В.В. Механизм поризации гидросиликатних материалов / В.В. Собченко, Ю.И. Хвастухин // Экотехнологии и ресурсосбережение : научно-техн. журнал. - 2005. - № 1. - С. 72-75.
86
Збiрник науково-техшчних праць
10. Трифонова М.Ю. Получение и структурно-сорбционные свойства алюмосиликатов с жесткой структурной ячейкой, модифицированных полиэлектролитом / М.Ю. Трифонова, Ю.И. Тарасевич, С.В. Бондаренко, А.И. Жукова, З.Г. Иванова // Химия и технология воды : журнал. - 2009. - Т. 31. - № 3. - С. 262-273.
11. Лисняк С.С. Кристалоквазихимический механизм высокотемпературных превращений на шпинелидных соединениях : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра хим. наук / С.С Лисняк. - Львов : Изд-во НГУ, 1993. - 32 с.
12. Челядин Л.1. Еколопчш та х1мжо-технолопчш аспекти утилiзацil та модифжацп тех-ногенних матерiалiв / Л.1. Челядин // Вопросы химии и химической технологи : научно-техн. журнал. - 2000. - № 1. - С. 250-252.
13. Гоц В.И. Влияние модифицирования компонентного состава сырьевой шихты на характеристики пеностекла / В.И. Гоц, В.В. Чистяков, О.Н. Петропавловский, К.М. Гермаш // Строительные материалы и изделия. - 2004. - № 1. - С. 5-7.
14. Белоус А.Г. Ферритообразование при термообработке системы гидроксидов железа никеля и цинка / А.Г. Белоус, Е.В. Пашкова, В.А. Елшанский // Украшський хiмiчний журнал : наук. журнал. - 2001. - Т. 67, № 1. - С. 11-15.
Челядын Л.И., Хомын В.Р., Новосад П.В., Позняк О.Р. Ресурсосберегающие технологии утилизации золошлаков ТЭС и шламов водоочистки
Приведено количество техногенных отходов в Украине и некоторых ее областях. Предложены методы их уменьшения, например утилизацией шлаков ТЭС и шламов водоочистки в углеродоминеральные материалы. Исследовано влияние температуры на пористость, которая является важным показателем, а также установлены графические зависимости влияния состава шихты на технические свойства материалов. Утилизация золошлакошламовых отходов приводит к их уменьшению, что, соответственно, влияет на окружающую среду и способствует повышению интегрального экологического показателя объекта на 1,5-2.0 балла.
Ключевые слова: углеродоминеральные материалы, шлаки ТЭС, шламы водоочистки, утилизация.
Chelyadyn L.I., Khomyn V.R., NovosadP.V., Poznyak O.R. Resource saving technologies of utilization of ash slag mixtures of thermoelectric power station and sludge of water purification
Quantities of technogenic waste in Ukraine and some of its areas are shown. Methods of their reduction are proposed, for example utilization slag and sludge of water purification in carbon containing mineral materials. The influence of temperature on the porosity is investigated, which is an important indicator, as well as graphic dependences of influence of mix composition on technical properties of materials is set. Utilization ash slag waste leads to their reduction, which respectively affect the environment and promotes increase of environmental index object by 1.5-2.0 points.
Keywords: carbon containing mineral materials, slag, sludge of water purification, utilization.
УДК 630*231 Acnip. В.£. Луцишин;
доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ВПЛИВ РЕКРЕАЦ1ЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ ДЕРЕВНИХ ПОР1Д У РЕКРЕАЦ1ЙНО-ОЗДОРОВЧИХ Л1САХ РОЗТОЧЧЯ
Проведено аналiз сучасного стану природного поновлення деревних порщ у рекреацшно-оздоровчих люах Розточчя з урахуванням рекреацшних дигресш шших компоненпв люу. Дослщжено видовий склад, кшьгасть та стан шдросту на прикладi пробних площ, закладених у насадженнях з мжмальними та максимальними стад> ями рекреацшно! дигреси.
